Академія фінансового управління з глибоким сумом сповіщає,

що 27 березня 2022 року перестало битися серце справжнього

патріота-українця, відомого вченого-економіста, державного діяча,

першого Міністра фінансів незалежної України

Григорія Олександровича П’ятаченка

Григорій Олександрович П’ятаченко народився 22 березня 1932 р. у селі Великий Степ на Вінниччині. На початок війни з гітлерівською Німеччиною йому пішов 11-й рік. Дитячі і юнацькі роки припали на трагічні періоди голодомору, репресій, війни та тяжкого повоєнного відновлення країни. Після закінчення школи у 1949 р. вступив до Мукачівського кооперативного технікуму (створений у 1945 р. на базі Мукачівської державної торговельної академії, наразі– Мукачівський кооперативний фаховий коледж бізнесу). Технікум закінчив з відзнакою. Продовжив навчання у Львівському торговельно-економічному інституті, який у 1956 р. також закінчив із відзнакою.

Григорій Олександрович розпочав професійну трудову діяльність, обійнявши посаду заступника головного бухгалтера Рибницьких розробок «Сахкамінь» Міністерства промисловості продовольчих товарів УРСР. Після ліквідації галузевих міністерств і утворення територіальних рад народного господарства Григорія П’ятаченка відкликали до Вінниці, де невдовзі він був призначений заступником головного бухгалтера Вінницького раднаргоспу. Водночас Григорій Олександрович читав лекції на курсах підвищення кваліфікації керівного складу підприємств Вінницького раднаргоспу, а також студентам філіалу, що діяв при Вінницькому педагогічному інституті від Київського інституту народного господарства.

Після ліквідації рад народного господарства йому запропонували працювати в Міністерстві харчової промисловості УРСР на посаді заступника начальника фінансового управління. Вступив до аспірантури Київського інституту народного господарства і в 1970 р. успішно захистив дисертацію, отримавши диплом кандидата економічних наук.

У 1972 р. Г. О. П’ятаченка було призначено на посаду начальника фінансового управління Міністерства харчової промисловості УРСР, яку він обіймав до 1984 р.

За пропозицією голови Держплану УРСР В. А. Масола перейшов працювати керівником фінансового відділу Держплану України. Наполегливо працював над формуванням показників балансу фінансових ресурсів держави, збалансуванням грошових доходів населення з їх товарним забезпеченням тощо. У 1991 р. було створено Міністерство економіки. Григорія Олександровича призначено заступником Міністра. Згодом Прем’єр-міністр України В. П. Фокін рекомендував Г. О. П’ятаченка на посаду Міністра фінансів незалежної України. Комісія Верховної Ради з питань економіки дала згоду на призначення. Цю посаду він обіймав із жовтня 1991 р. до липня 1994 р.

Саме в той час відбувалися процеси інтеграції України до системи міжнародних фінансових організацій. У червні 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій». Підписання Г. О. П’ятаченком Угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ) відбулося 3 вересня 1992 р. у Вашингтоні. Україна стала 168-ю державою – членом Фонду, що відкрило їй шлях до Міжнародного банку реконструкції та розвитку, а незабаром вона стала й членом Європейського банку реконструкції та розвитку.

Григорій Олександрович П’ятаченко був удостоєний честі представляти нашу державу на міжнародному рівні: протягом 1992–1994 рр. – він керуючий від України в МВФ. Завдяки його виступам на щорічних зборах Фонду інтерес міжнародних фінансових організацій до нашої країни значно зріс. Визнаний фахівець у галузі фінансів, непересічний громадянин і патріот України зробив вагомий внесок у вирішення питань співробітництва нашої держави з цими інституціями. Цього року виповнюється 30 років з часу набуття членства в них.

3 вересня 1992 р. Вашингтон. Штаб-квартира МВФ. Директор-розпорядник Фонду Мішель Камдессю вітає, на фоні піднятого прапора України, Міністра фінансів України Григорія П’ятаченка з нагоди вступу України до організації.

Одним із основних завдань українського державотворення було розроблення засад національної фінансової політики та закладення підвалин власної фінансової системи. У 1993 р. Г. О. П’ятаченко порушив питання про необхідність організації при Міністерстві фінансів України Науково-дослідного фінансового інституту (НДФІ). Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1993 № 424 Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів було створено. Він став першою науковою установою країни у сфері фінансової політики держави, а також центром підготовки наукових кадрів для фінансової системи за спеціальністю «Фінанси, грошовий обіг і кредит».

У 1994 р. Григорію Олександровичу було запропоновано обійняти посаду директора НДФІ. Розпочалася кропітка робота з визначення організаційної структури, створення вченої ради, добору наукових кадрів, у якій яскраво проявилися патріотизм, професіоналізм, відданість улюбленій справі.

Г. О. П’ятаченко розумів, що для ефективного розвитку національної економіки необхідно розширити наукові дослідження в галузі фінансів. Під його керівництвом Науково-дослідний фінансовий інститут став головною установою з координації науково-дослідних робіт у системі Міністерства фінансів. Григорій Олександрович наголошував, що без уведення національної валюти справжні економічні реформи відбутися не можуть.

Перебуваючи на посаді директора Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів, Григорій Олександрович П’ятаченко особисто сприяв проведенню в Києві Міжнародної конференції з вивчення світового досвіду здійснення грошових реформ, до участі в якій було запрошено представників відповідних фахових структур США, Канади, Німеччини та інших країн. Конференція пройшла на високому рівні. Було підготовлено відповідні рекомендації для розгляду Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України. На початку вересня 1996 р. грошову реформу в Україні було реалізовано.

У науковому доробку провідного фінансиста й державного діяча, заслуженого економіста України, професора Г. О. П’ятаченка яскраво помітний його концептуально-системний підхід до висвітлення проблем підвищення ролі та престижу Міністерства фінансів України. Широко відомі його наукові праці у царині фінансової історії України, історії української фінансової думки та ін. Окремо слід згадати фундаментальну працю Г. О. П’ятаченка у співавторстві з Л. В. Кухарець «Становлення та розвиток фінансів України. 1917–2003», де розкрито окремі історичні періоди трансформації української державності та фінансової системи з 1917 по 2003 р., а також книги, де відображено життєвий шлях міністрів фінансів України й проаналізовано їхній внесок у становлення й розвиток фінансової системи Української держави (зокрема науково-енциклопедичне видання «Фінанси. Бюджет. Податки» – у трьох томах, видання 2010 та 2012 рр. спільно з Національною академією наук України за підтримки Міністерства фінансів України за участю вчених провідних закладів вищої освіти та наукових установ економічного профілю країни)

З квітня 2003 р. професор Г. О. П’ятаченко плідно працював Почесним директором Науково-дослідного фінансового інституту Міністерства фінансів України (з 2007 р. – Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України). Протягом багатьох років був членом редакційних колегій журналів «Фінанси України» та «Наукові праці НДФІ», спеціалізованих учених рад для захисту дисертацій, членом авторських колективів та редакційних колегій багатьох монографій, підготовлених науковцями НДФІ та Академії, постійним членом їх вчених рад.

Вагомим є внесок професора Г. О. П’ятаченка у підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації, підвищення кваліфікації державних службовців, у тому числі Міністерства фінансів України, інших центральних органів виконавчої влади, закладів вищої освіти й наукових установ країни. Вихованці Григорія Олександровича працювали та працюють на відповідальних посадах у Міністерстві фінансів, державних службах, чия діяльність координується і спрямовується Урядом через Міністра фінансів України, у фінансових органах регіонального управління та місцевого самоврядування тощо.

Державницька, управлінська, наукова діяльність Григорія Олександровича П’ятаченка відмічена багатьма урядовими відзнаками, а також подяками, почесними грамотами Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів України тощо.

Але головною відзнакою є невмируща пам’ять про Григорія Олександровича П’ятаченка – першого Міністра фінансів незалежної України, державника, мудру та чуйну Людину, вченого, педагога, справжнього патріота Батьківщини, пам’ять, яка збережеться в серцях всіх, кому пощастило працювати та бути поряд із ним. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та колегам. Це тяжка втрата для всіх нас, втрата для України.

Колектив ДННУ «Академія фінансового управління», редакційна колегія журналу «Фінанси України».