ДННУ «Академія фінансового управління»

За дорученням керівництва Академії завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі Першого національного форуму з підтримки експорту, що відбувався в Києві у конгресно-виставковому центрі Chamber Plaza Торгово-промислової палати України 16-17 квітня 2015 року. Захід проведено Торгово-промислової палатою України за підтримки Кабінету Міністрів України та у співпраці з органами державної влади, Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Американською торгівельною палатою в Україні, іншими громадськими та бізнес-організаціями

У заході взяли участь понад 600 учасників, які представляли майже 300 компаній великого, середнього та малого бізнесу, компанії з іноземним капіталом, а також представники іноземних компаній Німеччини, Польщі, Угорщини, Нідерландів, країн Балтії, Білорусії, Казахстану, Китаю тощо. Спікерами форуму були Голови Комітетів Верховної Ради України, члени Уряду України, керівники провідних українських та іноземних компаній, громадських організацій та галузевих об'єднань, інвестиційних та інших фондів, що займаються фінансовою і технічною допомогою, міжнародних і вітчизняних фінансово-банківських установ, страхових компаній, кредитно-експортних агентств Угорщини, Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Франції, Китаю, Казахстану, дипломатичних представництв іноземних країн, акредитованих в Україні, представництва Європейської комісії в Україні, інших міжнародних організацій.

На знімку: на трибуні – Президент ТПП України Геннадій Чижиков (ліворуч) та Ян Томбінський – Голова представництва ЄС в Україні

З вітальним словом виступив Геннадій Чижиков, який підкреслив, що Торгово-промислова палата України разом із регіональними палатами упродовж останнього року вживали численних заходів для допомоги вітчизняному бізнесу щодо просування українських товарів та послуг до країн світу, насамперед Європейського Союзу, а також наголосив, що захід ініційовано широким представництвом бізнес-середовища і є принципово новою платформою спілкування бізнесу і влади. Сьогодні ТПП України разом з Урядом України та бізнесом, поєднавши зусилля, зможе допомогти українським підприємствам успішно та ефективно долати внутрішні та зовнішні бар’єри та становитися успішними та визнаними компаніями на ринках іноземних країн.

У своєму виступі Ян Томбінський підкреслив, що вихід на ринки ЄС дозволить українським експортерам охопити й інші світові ринки, а також розповів, як українським експортерам стати конкурентоспроможними на ринку ЄС у контексті підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. «Я тут, щоб почути ваші думки і зрозуміти, які зараз проблеми української економіки. З боку ЄС ми дуже зацікавлені в тому, щоб Україна міцно стояла на ногах, а український бізнес добре працював. Скоро буде рік, як ЄС односторонньо скасував усі мита на експорт українських товарів на європейський ринок. Цей асиметричний підхід був підготований для того, щоб допомогти українському бізнесу акумулювати перший капітал. З боку ЄС ми все робимо для того, щоб підготувати наших українських партнерів до 1 січня 2016 року, коли запрацює всеохоплююча зона вільної торгівлі між ЄС та Україною. У цьому напрямку ще багато чого потрібно зробити. Особливо це стосується надання бізнесу інформації щодо усіх доступних послуг та доступу до кредитів. Європейський банк сьогодні надає кредитні лінії для малого та середнього бізнесу і ми, як представництво ЄС, все робимо для того, щоб надати такий доступ та знизити бар'єри».

На знімках: на трибуні Надзвичайний і повноважний посол США в Україні пан Джеффрі Р. Пайєтт (ліворуч) та Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь.

Пан Джеффрі Пайєтт наголосив на важливості боротьби з корупцією та підкреслив великий потенціал України як держави так зазначив, що Україна має всі передумови стати світовою державою, виробником сільськогосподарської продукції і не тільки. «Нині в Україні дуже унікальний та динамічний момент в економіці. Є досягнення уряду в плані більшої прозорості, більшої законності, прогрес у боротьбі з корупцією, яка, як відомо із світових практик, має негативний вплив на торгово-економічну діяльність. Небагато країн так добре розташовані, як Україна з точки зору природних ресурсів і можливостей. Але рівень продуктивності в Україні значно нижче, ніж в інших країнах світу. Україна має потенціал, щоб виробляти продукцію світового класу і створювати компанії світового класу, але потрібна зміна бізнес-стратегії. Важливо мати позитивну державну політику для просування експорту, мати допомогу галузі за рахунок кредитів, через політику уряду, через дипломатичні канали, для того щоб знайти ринки і розвивати ці ринки. Я вважаю, що єдиною і найважливішою перешкодою сьогодні в Україні, яка повинна бути подолана, є вплив корупції та корупційних ділових практик. Тепер завдання полягає у відповіді на вимоги українського народу, щоб подивитися, що верховенство закону дійсно застосовується до всіх політиків, всіх економічних груп, до всіх бізнес-груп» - зазначив Посол США в Україні.

Пан Чжан СІЮНЬ розповів про співробітництво між Україною та КНР. «Китай дуже цінує двосторонні відносини з Україною та розглядає її як надійного та практичного партнера. Співробітництво у різних сферах між Китаєм та Україною, переживши період застою у минулому році, сьогодні характеризується тенденцією швидкого відновлення. Ми ведемо пошук нових проектів. Китай й надалі лишається другим за величиною торговельним партнером України. Двостороннє торгово-економічне співробітництво переходить від простої торгівлі до спільних проектів у сферах виробництва енергоресурсів, сільського господарства, фінансів, високих технологій», - зазначив пан Чжан Сіюнь.

На знімках: Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко і заступник Міністра фінансів України Олена Макеєва.

«Розвиток агропромислового комплексу – ключ до соціально-економічної і фінансової стабільності нашої країни. Насамперед завдяки зростанню експорту та збільшенню валютних надходжень. У структурі експорту аграрна продукція має 37%, галузь зберігає стабільну тенденцію до зростання і сьогодні. Але існує потреба пошуку нових експортних ринків і Мінагрополітики виконує функцію лобіста української продукції на світових ринках. Загальний експорт в країни Митного союзу складає 2,5 млрд доларів США. За останній рік падіння аграрного експорту у ці країні досягло 31%. При цьому нам вдалося диверсифікувати ринки, зафіксувати зростання експорту у країни Азії, Ближнього Сходу (6,6 млрд дол. США) та Африки (2,8 млрд дол. США, ріст на 0,3%)», - зазначив Олексій Павленко. Міністр також відзначив важливість питання перемовин із ЄС щодо збільшення квот на аграрну продукцію з України, це питання наразі опрацьовується із Мінекономрозвитку. «Експорт продукції АПК в країни Європейського Союзу минулого року склав 4,8 млрд. дол. Це – зростання у 6%. На сьогодні 213 українських підприємств здійснюють експорт сільськогосподарської продукції до країн-членів ЄС. Падіння експорту до країн Митного Союзу змусило нас дуже активно шукати зовнішні ринки і українська продукція почала доводити світу свою якість, зокрема, і той факт, що вона виробляється без ГМО. Крім того, поряд з цілою низкою переваг наразі українська продукція ще має й низьку собівартість у зв’язку із здешевленням гривні майже у 3 рази. Це також дає можливість для відкриття нових ринків», - зазначив Міністр.

Олена Макеєва розповіла про плани Міністерства фінансів щодо податкової реформи. «Відповідальною особою за податкові реформи в Україні визначено Міністра фінансів пані Наталію Яресько. Завдяки дуже ефективній ідеї створення Нацради реформ нарешті створена цільова команда, яка буде займатися напрацюванням податкових змін, яких на сьогоднішній день так очікує бізнес. До нашої цільової команди входять і представники уряду, і парламенту, і бізнесу, тому інтереси – збалансовані. Звичайно, 20 людей писати реформи не можуть. Тому ми хочемо говорити і будувати партнерство із бізнесом. Вчора ми вже представили на сайті міністерства нашу комунікаційну політику. Місією Міністерства фінансів України є забезпечення таких сприятливих умов в оподаткуванні, які б надихали бізнес сплачувати податки, а інвесторів йти до України і вкладати свої гроші в її економіку», - зазначила заступник Міністра.

На знімку: у мікрофона Наталія Микольська, заступник Міністра Мінекономрозвитку і торгівлі України, Торговий представник України

Наталія Микольська передала учасникам Форуму вітання від Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса й зазначила: «Ми, з боку Міністерства, плануємо використовувати всі наявні у нас механізми, які є зараз у нашому арсеналі, для того, щоб ефективно просувати експорт, захищати українських експортерів на зовнішніх ринках. По-друге, обіцяємо і закликаємо працювати в інтересах пріоритетів галузей, а не окремих підприємств. Так це відбувається у всьому світі, де індустріальні асоціації мають дуже важливий голос і формують торгівельну політику. Ми будемо працювати не лише з великим, але й середнім і малим бізнесом. Важливим напрямком є посилення акценту на експорт послуг. У 2014 році він становив лише 17 % від загального обсягу українського експорту. Послуги IT-галузі, наприклад, становили лише 2 %! Між тим експорт послуг повинен сягати 25 %, а в ідеалі – 30 %, як це відбувається в розвинених країнах. Звичайно нам треба розвивати інфраструктуру, робити зміни у бізнес-кліматі, щоб цей бізнес не проводив операції через офшорні компанії. Як відомо і за кордоном існує політика протекціонізму власних виробників і в Україні треба захищати власного виробника і формувати бізнес-клімат, у якому ми будемо захищати і лобіювати торгівельні інтереси нашої країни».

На знімках (зліва направо): на трибуні Віктор Галасюк, Голова Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, Роман Насіров, Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики.

У своєму виступі Віктор Галасюк наголосив, що на цей час Україна як ніколи потребує політики масштабної експортної експансії для подолання безробіття і створення нових робочих місць, для вирівнювання торгівельного балансу, зміцнення курсу гривні та забезпечення цінової стабільності. «Вбачаю доцільним запровадження Урядом активної політики просування інтересів українських експортерів через створення Експортно-кредитного агенства, активізації виставкової діяльності, використання повного арсеналу торговельних можливостей в рамках членства України в СОТ. Впевнений, що Перший національний форум з підтримки експорту зіграє чільну роль у налагодженні ефективного діалогу бізнесу та влади та сприятиме старту масштабної експортної експансії України. Це дасть країні нові інвестиції, робочі місця, податкові надходження, а отже сприятиме соціально-економічному захисту населення України», - зазначив В. Галасюк. На завершення, він висловив переконання, що ЕКА почне функціонувати вже впродовж поточного року і сприятиме просуванню українських товарів на закордонні ринки, чим забезпечить нормальний режим функціонування економіки.

У своєму виступі Роман Насіров наголосив, що Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020" визначено чотири вектори руху, якими передбачено проведення понад 62 реформ та програм розвитку держави. Серед визначених Стратегією за вектором розвитку реформ податкова реформа, дерегуляція та розвиток підприємництва визначені пріоритетними. Реалізація цих завдань нерозривно пов’язана з реформою державної митної справи та інтеграції в митну спільноту Європейського Союзу, реалізацією Програми розвитку українського експорту. Комплексне вирішення цих завдань, злагоджена робота усіх гілок влади та бізнесу повинні створити необхідні умови для залучення інвестицій, сталого розвитку національної економіки, забезпечити достатній рівень наповнення державного і місцевих бюджетів. «Вже сьогодні ми повинні чітко окреслити ряд завдань, напрямів та практичних кроків по удосконаленню національного податкового та митного законодавства. Реалізація напрацьованих під час форуму пропозицій та законодавчих ініціатив, поряд із запровадженням повноцінної та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, дозволить підвищити експортний потенціал України, збільшити обсяги експорту українських товарів. Адже від зростання експорту товарів та послуг значною мірою залежить те, наскільки швидко ми зможемо вирівняти платіжний баланс, забезпечити зростання золотовалютних резервів, стабілізувати та зміцнити національну валюту» - зазначив Р. Насіров.

На знімках (зліва направо): модератор Круглого столу Сергій Камишев, Надзвичайний та Повноважний Посол України у КНР (2004 - 2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь, учасники Форуму у залі засідань.

На знімках: чайна церемонія, яка організована за ініціативою Посольства КНР в Україні.

У комюніке за результатами проведення Форуму зазначено, що учасники заходу констатували необхідність створення в Україні у короткостроковій перспективі розгалуженої системи підтримки експорту, котра б передбачала функціонування державних і недержавних інституцій із кредитування, гарантування та страхування експорту, просування українських товарів і послуг на закордонні ринки, агентств із залучення до української економіки іноземних інвестицій і сприяння міжнародному розвитку. Учасники визнали вагоме значення Форуму як одного з наріжних елементів системи підтримки українського експорту та домовилися про створення на базі Форуму дворівневої громадської експертної ради. До першої її ланки увійдуть українські посадовці та експерти, що взяли участь у заході, інші фахівці, охочі долучитися у подальшому до роботи над створенням сприятливих умов ведення бізнесу в Україні. До другої належатимуть Надзвичайні та Повноважні Посли, інші представники дипломатичного корпусу, а також міжнародні експерти з питань експорту, робота яких спрямована на просування українського експорту. Учасники заходу доручили Оргкомітетові Форуму, за підсумками опрацювання результатів кожного з проведених заходів Форуму, узагальнити пропозиції щодо обговорених в рамках заходу аспектів підтримки й просування національного експорту та спрямувати їх учасникам Форуму, а також Президентові України, Прем’єр-міністрові України.

У рамках Форуму обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з ТПП України та низкою інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 квітня 2015 року

ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ОБГОВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ІТ-БЕЗПЕКИ

Гарантування інформаційної безпеки – це завдання, яке не втрачає актуальності попри загальний спад економіки та інші несприятливі фактори для роботи підприємств. Компанії, спроможні об’єктивно оцінити рівень ІТ-безпеки підприємства і постійно працюють над її вдосконаленням, будуть готові прийняти нові виклики і перейти на наступний етап розвитку свого бізнесу. Інформаційна безпека – одна з найважливіших і невід’ємних складових роботи комерційних і, особливо, державних структур. Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань щодо ситуації з кіберзагрозами, мережевої безпеки та приклади сучасних рішень у цьому напрямі.

На знімку: учасники конференції у залі засідань

З вітальним словом виступив Маріуш Ржепка, регіональний менеджер Fortinet у таких країнах, як Польща, Україна і Білорусь. Компанія Fortinet, заснована в 2000 р. в Каліфорнії, на сьогодні є глобальним лідером і новатором у сфері мережевої безпеки, за роки роботи вендор відвантажив понад 1,8 млн пристроїв, а число замовників становить близько 218 тис. Власна команда дослідників загроз і фірмові технології розробки забезпечують швидку і скоординовану реакцію на загрози. Fortinet здійснює постійне поліпшення рішень – нові ASIC, версії ОС. Вимоги до швидкості мережі подвоюються кожні 18 місяців унаслідок динамічного зростання кількості пристроїв, що підключаються, тренда BigData, віртуалізації, хмарних сховищ і додатків. Крім того, перевагою Fortinet є глобальна платформа, яка разом із єдиною консоллю управління застосовується для всього спектру рішень. Це зменшує навантаження на адміністратора, полегшує обслуговування і звільняє ІТ-ресурси для стратегічних проектів.

На знімку: виступ Маріуша Ржепки

Особливий інтерес у присутніх викликала доповідь Олександра Клименка, заступника ІТ-директора КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). У Центрі працює понад 200 фахівців, відповідальних за роботу загальноміської системи нарахувань і обліку оплати за житлово-комунальні та інші послуги. Для гарантування безпеки на підприємстві упровадили устаткування від Fortinet.

На знімку (зліва направо): виступ Олександра Клименка та Мирослава Міщенка.

Сесійну частину конференції завершила доповідь Мирослава Міщенка (менеджера по роботі з ключовими клієнтами, Fortinet), присвячена розробкам Fortinet щодо захисту електронної пошти від спаму й вірусів. Система Fortimail містить антивірус, антиспам, фільтрацію URL і фільтрацію контенту. Завдяки використанню принципу “пісочниці” (Fortisandbox) підозрілі розсилки можуть поміщатися в карантин. Для захисту від нових загроз застосовується поведінковий аналіз із механізмами нечіткої логіки. А сигнатури для підозрілих вкладень у відомому спамі блокуються до повного вивчення лабораторією Fortiguard.

На знімку (зліва направо): О.Любіч і М. Ржепка

Конференція «FortinetSecurityDay2015» стала широким і дієвим майданчиком для обговорення технологій і рішень у сфері інформаційної безпеки, розглянула практичні аспекти захисту національного кіберпростору України.

У рамках конференції обговорено питання співпраці Академії фінансового управління та компанії Fortinet.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 квітня 2015 року

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПІДСУМКІВ ПЕРШИХ СТА ДНІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПАРЛАМЕНТУ І УРЯДУ

За ініціативи президента Академії, чл.-кор. НАН України, доктора економічних наук, професора Тетяни Єфименко науковці Академії взяли участь у громадсько-політичному форумі «100 днів реформ. Контрольна проба: Коаліційна угода і Програма діяльності Уряду», організованому громадською ініціативою «Реанімаційний Пакет Реформ» і міжнародною організацією «Democracy Reporting International» з метою підбиття підсумків перших ста днів діяльності парламенту та уряду. Подія відбулася 20 березня 2015 року у БЦ «Парус».

Вважаючи проведення реформ єдиним шляхом до поліпшення добробуту в країні, депутати Верховної Ради України, члени уряду, представники громадськості та міжнародних установ, лідери об’єднань розглянули конкретні дії, спрямовані на виконання Коаліційної угоди та Програми діяльності Уряду, а також міжнародних стандартів і зобов’язань України перед Європейським Союзом. Важливою була інформація про способи узгодження кроків щодо впровадження реформ різними учасниками процесу та про аналіз помилок задля недопущення їх у майбутньому.

Вітчизняні реформатори та європейські партнери України тривалий час вимагали прийняття суттєвих та широкомасштабних політичних реформ для подолання корумпованості й неефективності політичної та економічної систем. Лише Венеціанська комісія Ради Європи опублікувала 73 детальні висновки по Україні з 1995 року. Євромайдан і розвиток подій після нього відкрили нові можливості у цій сфері.

Під час відкриття Форуму з вітальними промовами виступили Томас Фреллесен (заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні), Франк Пол (керівник Групи підтримки ЄС для України у сфері правосуддя та внутрішніх справ), Анка Фельдгузен (постійна заступниця Надзвичайного і Повноважного Посла Німеччини в Україні), Тарас Шевченко (представник Ради Реанімаційного Пакету Реформ), Руслана Вовк (координатор проекту, Democracy Reporting International, Берлін).

На знімку: виступ Франка Пола, керівника Групи підтримки ЄС для України у сфері правосуддя та внутрішніх справ

На знімку: у залі засідань

На форумі обговорили роль і місце задекларованих планів реформ у процесі сталого розвитку України та питання, які розглядалися на дискусійних секціях: антикорупційної, судової реформ, реформи органів правопорядку, децентралізації влади, виборчої та адміністративної реформ та регуляторної політики.

Секція 1. "100 днів успіхів чи помилок?" Брали участь: Юрій Луценко (Блок Петра Порошенка), Остап Семерак (Народний Фронт), Олексій Рябчин (Батьківщина), Ігор Попов (Радикальна Партія Олега Ляшка), Олексій Павленко (Міністр аграрної політики та продовольства України), Наталія Севостьянова (перший заступник Міністра юстиції України), Олена Герус (координатор Центру підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України), Андрій Андрушків (комунікаційний менеджер Реанімаційного Пакету Реформ).

На знімку: президія секції 1 – виступ Юрія Луценка

Секція 2. "Антикорупційна реформа. Регуляторна політика". Учасники: Олексій Хмара (Transparency International Ukraine), Віктор Чумак (заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України), Дарина Каленюк (Центр Протидії Корупції), Сергій Лещенко (Блок Петра Порошенка), Максим Нефедов (заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі).

На знімку: президія секції 2 – виступ Віктора Чумака

На знімку: розмови під час перерви

Як зазначено у резюме Форуму, основні реформи, проведені у 2014 році, включають реформу законодавства щодо прокуратури, пакет антикорупційних законів, закон про люстрацію та новий закон про державні закупівлі. В інших сферах реформи слід пришвидшити, зважаючи на необхідність подолання кризових явищ в економіці та фінансовому секторі.

Відео заходу за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=PaAIlPyi0wQ&feature=youtu.be.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 березня 2015 року

ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В ІНТЕРЕСАХ ДІТЕЙ

На знімку: зал засідань та учасники зустрічі в Уповноваженого Президента України з прав дитини

Президент Академії Тетяна Єфименко прийняла участь в зустрічі Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколою Кулебою з керівництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Сторону ЮНІСЕФ представляли регіональний директор ЮНІСЕФ у країнах східної Європи та СНД Марі-П’єр Пуар’є (Женева), голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс та керівники відповідних напрямків. З боку української сторони виступили: Тетяна Єфименко – президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, Олена Макарова – заступник директора Інституту Демографії та Соціальних досліджень Національної академії наук України, Ганна Вахітова – директор з академічних питань Київської Школи Економіки, Ольга Балакірєва – директор Департаменту моніторингу соціальних та економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАНУ.

На зустрічі були обговорені питання реформування сфери соціальних послуг, зміни системи їх фінансування, наближення до потреб споживачів та інші найбільш актуальні питання для країни в контексті посилення захисту прав і інтересів дітей та створення сприятливих умов для їх життя і розвитку.

«Ефективність роботи з дітьми може бути значно підвищена, якщо держава почне активно використовувати потенціал громади і якщо запрацює ринок соціальних послуг», – підкреслив Микола Кулеба. За його словами, держава добре усвідомлює, що не може бути монополістом у наданні соціальних послуг населенню – до ринку соціальних послуг мають бути широко долучені недержавні організації. «Це питання набуває особливої актуальності в контексті децентралізації влади і тому ми маємо розробляти і впроваджувати нові механізми фінансування соціальних послуг для населення», – сказав Микола Кулеба.

На знімку (з ліва на право): президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, керівник відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини Олена Ремень, директор Департаменту моніторингу соціальних та економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ольга Балакірєва.

Регіональний директор ЮНІСЕФ у країнах східної Європи та СНД Марі-П’єр Пуар’є відзначила ефективну та плідну співпрацю Представництва ЮНІСЕФ в Україні з Академією фінансового управління Міністерства фінансів України в напрацюваннях науково обґрунтованих підходів до розроблення механізмів фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей) та надіється на подальшу підтримку Академії в цих питаннях.

Тетяна Єфименко наголосила на готовності Академії фінансового управління і в подальшому долучатись до вирішення проблем, відзначених учасниками зустрічі, зокрема в частині розробки методичних та практичних підходів до впровадження нового механізму фінансування соціальних послуг вразливим категоріям населення (дітям).

Джерело: офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка http://www.president.gov.ua/news/32467.html.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 березня 2015 року

КРАЩИЙ СВІТОВИЙ ДОСВІД БУДЕ ВИКОРИСТАНИЙ ДЛЯ ПРАКТИКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Враховуючи підтримку світової спільноти в імплементації реформ в Україні, у рамках навчально-практичної програми Harvard Kennedy School «Управління державними фінансами в мінливому світі» президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук професор Тетяна Єфименко з 11 по 16 січня 2015 року вивчала кращий світовий досвід у Гарвардському університеті (США).

Упродовж конференції президент Академії брала активну участь у дискусіях щодо інновацій в сфері управління державними фінансами. Вона поінформувала учасників конференції про напрями удосконалення Стратегії управління державними фінансами в Україні, новації на підставі вивчення передового світового досвіду, які впроваджуються у фінансовій сфері держави.

Тетяна Єфименко також використала можливість, щоб поінформувати наукову спільноту про конкурентні переваги України у міжнародному інвестиційному просторі. З цією метою в рамках програми вона провела низку комунікативних заходів, зокрема зустрічі з заступником директора Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні Марко Канджіано, старшим науковим співробітником Міжнародного партнерства по бюджету (IBP) у Вашингтоні та ад'юнкт-професором в Інституті міжнародних відносин у Папському Католицькому університеті Ріо-де-Жанейро Паоло де Рензіо, професором Центру допомоги та державних витрат Інституту міжнародного розвитку Філіпом Краузе, який спеціалізується в галузі державного управління та бюджетування.. Це дало змогу донести до відомих у світі теоретиків та практиків у сфері науки основні напрями реформи системи державних фінансів в Україні та отримати зауваження й поради, що відображають кращий світовий досвід.

Загалом Академія фінансового управління упродовж останніх років підтримує тісні робочі взаємини з керівниками ключових програм Harvard Kennedy School, проводить обмін інформацією, залучає фахівців програми до участі у заходах, організованих Академією.

Поїздка організована з метою забезпечення реалізації завдань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання координації діяльності деяких наукових установ» від 23 вересня 2014 року № 473, зокрема щодо підвищення ефективності фундаментальних і прикладних наукових досліджень з найважливіших питань міжнародних фінансів і світової економіки з метою створення інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 січня 2015 року

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

За дорученням президента Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професора Тетяни Єфименко, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у роботі круглого столу щодо удосконалення законодавчого забезпечення реального сектору економіки України, який відбувся 18 грудня 2014 року в Інституті законодавства Верховної Ради України.

Метою заходу було експертно-аналітичне обговорення Проекту «Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року». До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, Міністерства освіти і науки України, ВНЗ, установ НАН України, експертного середовища.

У роботі круглого столу взяли участь Валерій Сергієнко, д.е.н., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; Ігор Жиляєв, д.е.н., професор, НТТУ «КПІ»; Андрій Гриценко, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України; Всеволод Ніколаєв, д.е.н., професор, Національний університет ДПС України; Раїса Науменко, д-р наук з держ. упр., професор, НАДУ при Президентові України; В’ячеслав Соловйов, д.е.н., професор, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва; Марина Артюшина, д. пед. н., доцент, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; Валерій Воротін, д-р наук з держ. упр., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; В’ячеслав Гусєв, к.е.н., Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України; Артем Шаімов, USAID, проект «Справедлива освіта».

Модератор заходу професор Валерій Сергієнко розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість даних питань в контексті руху України до освітнього простору Європейського Союзу.

На знімку (зліва направо): І. Жиляєв, О. Любіч, В. Сергієнко

На знімку: у залі засідань

Професор Ігор Жиляєв здійснив експертний огляд тексту Проекту «Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року», розроблений під керівництвом Міністерства освіти і науки України. Він надав ретельну характеристику основних положень Стратегії та звернув увагу присутніх на деякі питання, які не знайшли відповідного відображення у документі, наприклад, на відсутність оцінювання інвестиційної привабливості освіти з позицій «освітньої ренти».

На знімку (зліва направо): В. Гусєв та В. Ніколаєв

На знімку (зліва направо): М. Артюшина, Н. Діденко, Р. Науменко

У своєму виступі професор Всеволод Ніколаєв зосередився на економіко-фінансових аспектах реформування вищої освіти. На його думку, основне питання у цьому сенсі: чи ми продовжуватимемо розглядати фінансування освіти як бюджетні видатки, чи зрозуміємо, що маємо справу з інвестиціями у людський капітал. Аналізуючи практику управління освітою США, можна запропонувати вести моніторинг ринку освітніх послуг і ринку праці, щоб зорієнтувати майбутніх студентів, куди спрямувати відповідні інвестиції і де буде найвища віддача. Інша справа – хто платить: держава, підприємство, приватна особа. У будь-якому випадку має бути орієнтація на соціальний чи фінансовий ефект.

В’ячеслав Гусєв наголосив на важливості наукового обґрунтування суспільних реформ і модернізації національної економіки, що має спиратися на проектно-орієнтований підхід. У цьому контексті актуалізується розроблення теоретико-методологічних засад інституціонального проектування публічного управління в умовах суспільних реформ. При цьому особливу увагу слід приділяти ресурсному (інформаційному, інвестиційному, кадровому, фінансовому та ін.) забезпеченню реформ, а також прогнозуванню ризиків, «інституціональних пасток» у процесах реформування. Він привернув увагу до проблеми розроблення і застосування в актах законодавства однозначно зрозумілого, стандартизованого категоріально-понятійного апарату.

Професор Олександр Любіч зазначив, що потрібно підтримувати IT-освіту шляхом збільшення обсягу держзамовлення, оскільки така освіта створює робочі місця з високим рівнем доданої вартості та історично має суттєвий потенціал розвитку в Україні.

Професор Ніна Діденко висловила думку, що при прийнятті програмних документів з розвитку освіти важливо, щоб вони не суперечили, а доповнювали один одного, розвивали загальний напрям реформування освіти. Тому варто проаналізувати, як співвідноситимуться Стратегія розвитку вищої освіти і Концепція розвитку освіти до 2025 року, вже прийнятий закон «Про вищу освіту» і новий базовий підготовлюваний закон «Про освіту». Варто подивитися, чи не приведуть зміни, що стосуються соціального аспекту до масових протестів з боку молоді, батьків, чи можна здійснювати ці зміни, якщо вони не підготовлені та не сприймаються в суспільстві.

На думку професора Раїси Науменко, існує низка чинників, які перешкоджають ефективному здійсненню модернізації системи безперервної освіти посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. Передусім вони пов’язані з ліцензуванням програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Тому слід розпочати роботу над новою постановою Кабінету Міністрів України, що замінить чинну від 16 грудня 2004 р. № 1681 «Про центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій», яка б, зокрема, передбачала перейменування центрів на Інститути післядипломної освіти.

У жвавій дискусії щодо змісту Стратегії брали участь всі присутні. Прийнято рішення передати напрацювання круглого столу у вигляді протоколу до Робочої групи Міністерства освіти і науки України, яка залучена до розробки цього документу.

У рамках круглого столу обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з науковцями Інституту законодавства Верховної Ради України щодо можливості проведення низки спільних заходів. Цей Інститут здійснює свою діяльність у тісній співпраці з комітетами Верховної Ради України, зокрема за зверненнями парламентських комітетів готуються експертні висновки щодо законопроектів, а також інші науково-аналітичні матеріали.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 грудня 2014 року

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі конференції «Торговельна політика України: погляд у майбутнє», що відбулася 12 грудня 2014 року у Києві, у Дипломатичній академії при МЗС України.

Захід проведено у рамках реалізації проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за спільною ініціативою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Міністерства економічного розвитку і торгівлі за фінансової підтримки Уряду Швеції. До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, бізнесу та експертного середовища.

Мета проекту – підвищення прозорості торговельної політики і практики в Україні у контексті вимог Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС), посилення інституційної спроможності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та інших центральних органів державної влади України щодо виконання зобов’язань членства у СОТ.

За часів глобалізації соціально-економічний розвиток України безпосередньо залежить від того, як країна може скористатися перевагами міжнародного поділу праці та мінімізувати зовнішні економічні ризики. Тому сьогодні для вироблення ефективної торговельної політики треба знайти правильні відповіді на такі питання:

- Які коротко-, середньо- та довгострокові пріоритети торговельної політики України?

- Як ефективно скористатися потенціалом поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС?

- Як будувати економічні відносини з Росією?

- Прозорість та передбачуваність як ключовий принцип торговельної політики України

- Взаємодія уряду, бізнесу та експертів як запорука ефективної реалізації торговельної політики України.

На знімку – зал засідань

На знімку: (зліва направо): В. Пятницький та І. Бураковський

Модератор заходу професор Ігор Бураковський, розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість питань у контексті руху України до торговельного простору Європейського Союзу.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Валерій Пятницький виступив з доповіддю «Торговельна політика України: досягнення та виклики». Він поінформував про основні виклики, які формують довгострокові зовнішні та внутрішні передумови перспективного розвитку економіки і суспільства України, відповіді на які мають базуватися на новій стратегії використання наукових знань, технологій та інновацій. Серед середньо- та довгострокових викликів – угоди щодо інвестицій та співробітництва у сфері науки і технологій. Такі угоди закладуть основи для більш міцних комерційних зв’язків з іншими країнами, сприятимуть інноваціям та модернізації української економіки. Зокрема, доцільно придивитися до ринків, які активно застосовують інновації, як зокрема Китай, Японія, Індія та інші.

Професор Ігор Бураковський у доповіді «Торговельна політика: погляд у майбутнє» звернув увагу присутніх на складові процесу прийняття рішень в сфері торговельної політики, серед яких оцінка економічних, соціальних та екологічних наслідків торговельних домовленостей та запропонованих змін в контексті забезпечення стійкості економічного зростання; безумовне виконання міжнародних зобов'язань України в сфері міжнародної торгівлі та торговельної політики; чітке розуміння природи та особливостей процесів, які відбуваються в світовому господарстві (аналітика та освіта); система підготовки державних службовців в сфері міжнародної торгівлі та система неперервного підвищення кваліфікації (реформа держслужби).

Директор Департаменту співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Світлана Зайцева виступила з доповіддю «Принцип прозорості як основа взаємодії уряду та бізнесу». Вона підкреслила, що при виконанні зобов‘язань перед СОТ і вирішенні завдань, що стоять перед Україною, при укладенні глибокої та всеохоплюючої Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС країна повинна вжити заходів для поступового досягнення відповідності з нормами ЄС у сфері технічного регулювання та стандартизації.

Директор з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан надала розширену інформацію присутнім у доповіді «Проект «Торговельна політика і практика в Україні»: приклад успішного партнерства уряду, бізнесу та експертної спільноти». Проведені анкетування виявили, які питання найбільше цікавлять бізнес у сфері торговельної політики. Це – потенційні ризики, пов'язані з лібералізацією торгівлі, та механізми захисту інтересів бізнесу в умовах членства в СОТ та створення ЗВТ з ЄС; умови і характер співпраці держави і бізнесу в сфері торговельної політики; питання виходу на ринок ЄС та урегулювання ситуації з РФ і країнами Митного Союзу за умови підписання Угоди про асоціацію.

Значний інтерес присутніх викликала доповідь виконавчого директора ІЕД Оксани Кузяків «Торговельна політика в Україні очами бізнесу (результати опитувань ІЕД)». За результати досліджень «Угода про Асоціацію: наслідки для бізнесу» 46,5% опитаних очікують, що їх підприємство ймовірно (39,0%) або значно (7,5%) виграє від дії УА та ЗВТ між Україною та ЄС. Основні перешкоди – брак фінансових ресурсів (кредити, інвестиції) – 38,5%, особливо для великих підприємств (48,1%), та нездатність адаптувати продукцію до стандартів ЄС – 27,5%.

Завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин професор Олександр Шнирков у доповіді звернув увагу присутніх на питання сучасних відносин з РФ та розповів про торговельно-економічне співробітництво між Україною та Росією. В.о. Президента Американської торговельної палати Тарас Качка виклав своє бачення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС: що повинен робити уряд і що повинен робити бізнес.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та О. Шнирков

У виступі професора Олександра Любіча було підкреслено, що існує нагальна необхідність створення інституціональної основи для запровадження державної підтримки впровадження фінансових інструментів розвитку високотехнологічного експорту, що забезпечить можливість почати просування вітчизняних товарів на світові ринки. Таким інструментом можуть бути експортно-кредитні агенції (ЕКА), створення яких передбачено законопроектом № 9373 від 1 листопада 2011 р. про державну фінансову підтримку експортної діяльності, але який досі на вступив в дію (вето Президента, 2012 р.).

Ситуація в банківському секторі, яка склалася в останній період, не дає можливості українським банкам кредитувати обігові кошти через високі комерційні та політичні ризики, пов’язані з довгостроковими термінами повернення коштів та через надвисокі процентні ставки, що робить українські товари неконкурентними на світових ринках. Проект Закону України щодо державної фінансової підтримки експортної діяльності перш за все спрямований на створення сприятливих умов для розширення експортного потенціалу вітчизняних суб’єктів господарювання, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів українського походження на світових ринках, зокрема, у країнах ЄС.

Він також нагадав про практику лобіювання торговельних інтересів в ЄС, де для просування товарів або послуг на зовнішні ринки поширена практика залучення персоналу як торговельних представництв/торговельно-економічних місій, так й бізнес-асоціацій, які представляють інтереси бізнесу на зовнішніх ринках.

На знімку (зліва направо): В. Пятницький, І. Бураковський, О. Кузяків, Т. Качка, В. Мовчан

У рамках конференції обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з фахівцями Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, можливість проведення низки спільних заходів та досліджень тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 грудня 2014 року

ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ІТ–БЕЗПЕКИ

Завідувач відділом координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі VIII-ї міжнародної конференції «Security Innovation Forum 2014:« ПІДСУМКИ РОКУ. Анонс найсучасніших технологій і інновацій у сфері корпоративної ІТ-безпеки, безперервності та стійкості бізнесу. Кращі рішення, які працюють», що проходила у Києві 27 листопада 2014 року.

Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань про стан ринку електронних фінансових послуг, а також необхідність вдосконалення законодавчого регулювання емісії та обігу електронних грошей і роботи платіжних систем.

Конференція «Security Innovation Forum 2014» забезпечила широкий і дієвий майданчик для обговорення технологій і рішень у сфері інформаційної безпеки, розглянула практичні аспекти захисту національного кіберпростору України, ситуацію з кіберзагрозами для фінансового сектора, надала методичні рекомендації з протидії реалізації загроз в національному сегменті Інтернет, підвищенню рівня обізнаності населення в сфері ІТ–безпеки.

Національний банк України ще в жовтні 2010 року видав низку стандартів щодо посилення інформаційної безпеки (ІБ) в банках. Крім того, держрегулятор опублікував розпорядження щодо необхідності впровадження системи управління інформаційною безпекою в банках (СУІБ). Зокрема, бізнес може домогтися зменшення ризиків, пов'язаних з інцидентами ІБ, зниження збитку і підвищення ефективності використання наявних засобів захисту.

Щорічний форум практичних рішень ринку ІТ–безпеки підводить підсумки минулого року та озвучує основні тренди розвитку ринку і технологій, а також ключових інформаційних загроз на 2015 рік. Форум зібрав у рамках одного заходу всіх провідних учасників та експертів ринку інформаційної безпеки, представив до уваги професіоналів і керівників, які приймають рішення, одночасно весь спектр новітніх рішень, розробок і технологій від провідних міжнародних та вітчизняних виробників, постачальників та інтеграторів.

Емблема конференції.

На знімку: зал засідань конференції.

Ділову частину конференції з актуальною темою «Трансформація парадигми комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в умовах сучасної кібервійни» відкрив Віктор Жора - модератор форуму, директор компанії «Інфосейф ІТ». У 2014 році Україна зіткнулася з безпрецедентними атаками на інформаційну інфраструктуру органів державної влади, які мають явні ознаки повномасштабної кібер-війни.

У зв'язку з цим існуюча парадигма КСЗІ як абсолют у сфері захисту державних інформаційних ресурсів видається дещо застарілою. У доповіді наведено актуальні загрози та типові проблеми, що виникають в процесі експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем, як в державних, так і в комерційних структурах.

На знімку: виступ В. Жори.

На знімку: обговорення доповідей конференції (на передньому плані - В. Жора і О. Любіч).

Р. Шупп та А. Згіблов (компанія E-light) розповіли про нове покоління кібер-загроз, дали оцінку захищеності інформаційних систем і проактивного захисту. Компанії по всьому світу витрачають на інформаційну безпеку близько 30 мільярдів доларів щорічно. 97 % з 1692 компаній, що використовують класичні методи захисту інформації, за результатами аудиту, проведеного з жовтня 2013 по березень 2014 року, виявилися зламаними. Інтелектуальні спрямовані атаки з кожним днем стають більш витонченими і досконалими, що диктує необхідність перегляду всієї парадигми інформаційної безпеки в цілому.

В. Зарицький, представник компанії ESET в Україні, розповів про технологічний альянс ESET, основною метою якого є забезпечення захисту користувачів у постійно мінливому оточенні завдяки комбінуванню надійних рішень ESET з кращими продуктами у сфері безпеки. Першим учасником даної програми стало рішення DESlock +, призначене для шифрування даних з можливістю безпечного віддаленого адміністрування клієнтів, що знаходяться за межами корпоративної мережі.

А.Сіраков, представник UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»), розповів про практичний досвід побудови акредитованого ЦСК (центру сертифікації ключів) в банку. У сучасних умовах підвищеної небезпеки кібер-тероризму, жорсткої конкурентної боротьби банків на ринку, особливу роль відіграє захист інформації в банківських продуктах, які забезпечують обслуговування клієнтських рахунків.

Програма доповідей форуму була доповнена міні-виставкою рішень та інновацій для галузі, яка традиційно є ефективним майданчиком ділових комунікацій, проведення зустрічей і переговорів. Свої кращі рішення та оглядові демонстрації-практикуми представили на стендах компанії Bitdefender, SoftiCo, MMI Group, E-light, ESET, CYAN, SL GLOBAL SERVICE (SGS), СOSMONOVA.

Учасники заходу відзначили практичну спрямованість доповідей форуму і високу актуальність представлених рішень.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2014 року

ПРО МОДЕРНІЗАЦІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ЙШЛОСЯ НА НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ СЕМІНАРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з ВНЗ «Національна академія управління» виступили організаторами науково-практичного семінару «Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі: План рахунків». Семінар відбувся 30 вересня 2014 року в Національній академії управління

Член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко наголосила, що нині фінансовий сектор зростає більш високими темпами, ніж реальний сектор економіки, а світова фінансова архітектура будується таким чином, щоб були більш ефективні наднаціональні важелі. Про це свідчить наявність міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вона висловила сподівання, що робота семінару буде побудована таким чином, що нормотворчі інституції та науковці отримають від практиків зауваження та пропозиції, які в оперативному режимі будуть включені до програми діяльності уряду, внесені у відповідні законодавчі й нормативні акти.

Керівник наукової установи повідомила, що нині триває робота над обговоренням Програми розвитку України «Стратегія реформ-2020», запропонованої Президентом Петром Порошенком, і висловила сподівання, що робота буде підґрунтям для того, щоб розділи програми, які стосуються удосконалення системи державних фінансів, були поліпшені у відповідності з правилами ЄС. «Ми працюємо над законодавством, над стратегічними документами, над нормативними документами і правилами, які регулюють майбутні зміни в управлінні державними фінансами, в системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі. І для нас важливо тримати зв'язок з практиками для посилення ефективності реформування», – підкреслила Тетяна Єфименко.

На знімку: під час семінару

Доктор економічних наук, професор, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Людмила Ловінська наголосила, що в сфері модернізації бухгалтерського обліку відбуваються знакові події. Вона повідомила, що за оцінкою міжнародних експертів саме в бухгалтерському облікові реформи є найбільш успішними в Україні, а Стратегія модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі також виконується успішно. За її словами, розроблені Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджений План рахунків бухгалтерського обліку, який фактично базується на концептуальних положеннях Національних стандартів, які відповідають міжнародним стандартам. Але попереду дуже багато роботи, зокрема, в сфері запровадження і Стандартів, і Плану рахунків.

Людмила Ловінська повідомила, що, відповідно до Стратегії модернізації, ми маємо розпочати роботу за новими правилами з 1 січня 2015 року. Міністерство фінансів, яке здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, прагне створити інституційні умови, необхідні для того, щоб система запрацювала. А фахівці Академії фінансового управління розробили пакет методичних рекомендацій до Національних стандартів, завершують роботу над методичними рекомендаціями по перенесенню залишків з рахунків чинного на сьогоднішній день плану до рахунків нового плану. Вона підкреслила, що в Міністерстві фінансів обговорюється питання, аби відтермінувати запровадження Плану рахунків, а в наступному році запровадити лише ті стандарти, які можуть працювати в умовах старого Плану рахунків.

Про перехід на новий План рахунків як невід’ємну складову стратегії модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі та впровадження організаційних змін у системі управління державними фінансами в Україні присутнім розповіла кандидат економічних наук, начальник управління методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Державної казначейської служби України Наталія Сушко. З загальними положеннями щодо призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку в умовах переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі ознайомила заступник голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна.

На знімку: лектори Ірина Чумакова та Людмила Гапоненко

Начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Державного агентства водних ресурсів України Людмила Гапоненко розкрила тему формування облікової політики суб’єкта державного сектору та проведення у бюджетних установах підготовчих заходів щодо запровадження НП(С)БОДС і переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю Академії фінансового управління Ірина Чумакова розповіла про реформування внутрішнього контролю як невід’ємної складової впровадження організаційних змін при переході на новий План рахунків бухгалтерського обліку суб’єктами державного сектору.

На знімку: Т.І. Єфименко та ректор Національної академії управління С.А. Єрохін вручають сертифікат учасниці семінару

Цільовою аудиторією науково-практичного семінару стали працівники Міністерства фінансів та Державної казначейської служби, головні бухгалтери та фахівці фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, фінансові директори, керівники підприємств і власники бізнесу, працівники консалтингових і аудиторських компаній, юристи, науковці. За результатом навчання учасники отримали сертифікати.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

1 жовтня 2014 року

ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ЗАКЛИКАЛА АКТИВНІШЕ РОЗВИВАТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», заступник голови Громадської ради при Міністерстві фінансів України Тетяна Єфименко взяла участь в експертній зустрічі, темою якої стало обговорення питання особливостей формування державного та місцевих бюджетів на 2015 рік і внесення змін до Бюджетного кодексу України. Зустріч відбулася 21 серпня в Комунікативному центрі уряду відповідно до доручення Прем’єр-міністра України з метою обговорення пріоритетів урядової політики та ходу реалізації рішень уряду.

У вітальному слові Тетяна Єфименко схвально розцінила ідею обговорення показників проекту державного та місцевих бюджетів на наступний рік ще на стадії формування. Вона звернула увагу, що Громадська рада при Міністерстві фінансів формує план роботи на наступний рік і закликала представників регіонів до активнішої співпраці з тим, щоб найактуальніші питання, які цікавлять активістів на місцях, можна було обговорити на найвищому рівні.

«Ніхто не обмежує партнерство влади та бізнесу, і ми разом можемо багато зробити в рамках існуючого законодавства в процесі формування державного та регіональних бюджетів», – підкреслила президент Академії. Вона наголосила, що, незважаючи на законодавче обмеження якихось моментів щодо розпорядження коштами для виконання тих чи інших завдань і планів на окремій території, можливо відшукати шляхи реалізації, і один з них – активніший розвиток державно-приватного партнерства.

Участь у дискусії взяли голова Громадської ради при Мінфіні, генеральний директор громадської організації «Інститут фінансової політики» Ігор Мітюков, а директор департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України Володимир Лозицький та заступник директора департаменту – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства Галина Маркович поінформували про роботу з підготовки проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік».

Володимир Лозицький розповів, що Міністерство фінансів згідно з чинним законодавством, має надати проект держбюджету-2015 на розгляд Кабінету Міністрів до 7 вересня, а до Верховної Ради України – 15 вересня поточного року. Він повідомив, що в Міністерстві проведуть колегію, де планують обговорити дискусійні моменти формування цього законопроекту. За його словами, актуальними залишаються питання затвердження макропрогнозу на 2015, 2016 і 2017 роки та вдосконалення чинної нормативно-правової бази, що регламентує бюджетну політику держави.

Специфіку формування регіональних бюджетів охарактеризувала Галина Маркович. Вона акцентувала увагу на тому, що формування державного бюджету в частині місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин проводиться на чинній законодавчій базі, оскільки зміни, запропоновані Міністерством фінансів до Бюджетного кодексу і нова модель міжбюджетних відносин поки не схвалені.

Голова Громадської ради при Міністерстві фінансів, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков назвав доброю ознакою факт обговорення базових документів, які будуть забезпечувати фінансовий стан держави в наступному році. Він переконаний, що багато рішень визначатимуть не тільки рівень, але й траєкторію, за якою розвиватиметься в наступному році фінансова система загалом. Ігор Мітюков вважає за необхідне зосередитися на кількох групах питань, серед яких одну з основних ролей відіграватиме власне податкова база. У цьому контексті він закликав не боятися пропозицій, винесених урядом на обговорення, оскільки там закладені «абсолютно раціональні і правильні речі».

Експертна зустріч відбувалася в режимі відеозв’язку з регіонами, тому до дискусії долучилися громадські експерти зі Львова, Дніпропетровська, Одеси та Харкова. Вони мали можливість поставити запитання до фахівців Мінфіну та керівників Громадської ради, а також висловити свої зауваження та пропозиції. Представники регіонів виокремлювали питання наповнення бюджету на новій податковій базі, змін до Бюджетного кодексу України, застосування досвіду іноземних держав у питаннях формування та реалізації бюджетної політики й стимулювання розвитку нових видів економічної діяльності, формування бюджетів з урахуванням обмежень на енергоносії, дефіциту бюджету тощо.

Підбиваючи підсумки експертної зустрічі, Володимир Лозицький висловив задоволення, щодо можливості здійснення публічного обговорення проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» ще до його розгляду в Кабінеті Міністрів. Він запевнив представників регіонів, що в Мінфіні максимально уважно прислухаються до всіх пропозицій та зауважень, які надійдуть від громадськості.

Тетяна Єфименко у свою чергу, наголосила, що експертам дуже корисно спілкуватися з представниками громадськості з регіонів, щоб обговорити нюанси для формування державного та місцевих бюджетів, змін до законодавства. Вона запропонувала зробити такі контакти постійно діючими. «Ми можемо навіть з нинішньої розмови виділити окрему проблему й обговорити, які механізми бачать спеціалісти, керівники органів місцевої влади, щоб їх швидко опрацювати і знайти формулу, яка дасть змогу встановити баланс між тими можливостями, які є у державі, і потребами регіонів», – констатувала президент Академії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 серпня 2014 року

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24