СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
Публічна інформація::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5299656
 
 
   

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗУВАЛА ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ»

Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку державних банків в Україні» була проведена 15 жовтня 2015 р. Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України.

З вітальним словом на відкритті конференції виступили: президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко; заступник директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України Андрій Страшний; глава корпоративного інвестиційного бізнесу BNP Paribas в Україні та Казахстані Домінік Меню.

На знімку: виступ Т. Єфименко.                              На знімку: виступ Д. Меню.

До обговорення ключових питань конференції були залучені представники BNP Paribas, ПАТ «УкрСиббанк», ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», УМВБ, Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, ПАТ «УБРР», ПАТ «Родовід банк», ВРУ, журналу «Форбс», Київського банківського союзу, УКБС, Міністерства фінансів України, ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Ощадбанк», аспіранти та науковці ДННУ «Академія фінансового управління», загалом понад 50 делегатів.

Модераторами заходу були науковці Академії – д.е.н., професор Олександр Любіч та к.е.н. Генадій Бортніков. Програма включала проведення двох сесій: «Роль державних банків у стимулюванні відновлення економічного зростання» та «Стратегія розвитку державних банків в Україні».

Під час конференції з доповідями виступили Домінік Меню, к.е.н. Анатолій Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління») та к.е.н. Генадій Бортніков, Андрій Страшний; Тетяна Сисоєва (к.е.н., радник Голови правління ПАТ «Родовід банк»), Юрій Прозоров (президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків»), Віталій Шапран (к.е.н., головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг»).

На знімку: в залі засідання.

Відбулися жвава дискусія та виступи представників державних і комерційних банків, інших установ.

На знімку: виступи А. Страшного та Т. Сисоєвої.

Тетяна Сисоєва відзначила роль вчених Академії у вирішенні розглянутих на конференції питань: «Спасибі співробітникам Академії – є монографія, яка узагальнила світовий досвід по створенню інститутів для роботи з проблемними активами!».

На знімку: в залі засідань.                                       На знімку: виступ А. Дробязко.

За результатами дискусії щодо стратегії державних банків в Україні, яка відбулася на конференції, представники банківської спільноти та науковці погодили наведені нижче рекомендації для Міністерства фінансів України та Національного банку України стосовно стратегії розвитку банків за участю держави в умовах сучасної банківської кризи.

Учасники заходу висловили готовність продовжити професійний діалог, який відбувся в Академії, щодо таких питань: удосконалення діяльності банків із державним капіталом (БДК), зокрема, генезис та перспективи БДК, взаємодія БДК у рамках нових стратегій, механізм взаємодії Укрексімбанку з іншими учасниками в державному сприянні експорту товарів з високою часткою доданої вартості та послуг, використання ефекту синергії спеціалізованих БДК, розвиток корпоративного фінансування, реалізація потенціалу БДК для посилення арсеналу державної антициклічної політики; корпоративне управління в БДК за сучасними стандартами; необхідні зміни в нормативно-правовій базі для створення цивілізованого ринку проблемних активів.

Учасники дискусії дійшли висновку про необхідність вжиття радикальних антикризових заходів держави відносно БДК задля підвищення фінансової стабільності й зміцнення довіри до банківського сектору та запропонували таке.

У частині корпоративного управління

1. Сформулювати як стратегічні пріоритети для БДК:

1.1. Реалізацію конкурентних переваг БДК на ринку;

1.2. Виконання ДУБ ролі компенсатора ризиків в умовах системної кризи;

1.3. Диференціацію пріоритетів для періоду подолання кризи та посткризового розвитку;

1.4. Отримання прямого та опосередкованого ефекту від участі держави в капіталі банків;

1.5. Створення державного банку розвитку за аналогом найкращих апробованих у світі моделей бізнесу;

1.6. Фокусування Укрексімбанку на фінансуванні експорту й імпорту як домінуючому бізнесі;

1.7. Продовження оптимізації мережі відділень Укрексімбанку під завдання розвитку експортно орієнтованих регіонів;

1.8. Створення державного агентства страхування для зовнішньоекономічних операцій банків;

1.9. Пом’якшення продуктової та цінової конкуренції між БДК шляхом їх сегментування за пріоритетними сегментами (галузями, національними програмами);

1.10. Нівелювання негативних наслідків випереджаючого розвитку БДК для конкуренції в банківському секторі України;

1.11. Встановлення цільових значень вирішальних показників діяльності банків (розмір активів і доходних вкладень, капіталізація, прибуток на активи та на капітал, співвідношення операційних витрат до операційного доходу тощо).

2. Змінити підходи до формування складу ради директорів (спостережних рад) БДК з відповідними змінами в нормативно-правовій базі, а саме:

2.1. Скасування квот на призначення членів спостережених рад від уряду та президента та запровадження конкурсних процедур відбору кандидатів;

2.2. Максимально можлива деполітизація кадрових призначень до складу вищих керівних органів;

2.3. Зниження надмірної плинності кадрів у вищих керівних органах як тривожного сигналу для ринку;

2.4. Розширення членства у спостережених радах за рахунок незалежних (невиконавчих) директорів із представників експертів у сфері аудиту, контролю ризиків, банківського менеджменту та стратегії, з доведенням складу до мінімум 10 членів ради, включаючи принаймні 5 незалежних директорів;

2.5. Забезпечення прозорості у прийнятті рішень про формування складу вищих керівних органів БДК.

3. Створення функціонально повноцінних комітетів при спостереженій раді в кожному БДК у складі не менше трьох осіб на чолі з кваліфікованими особами у комітетах:

3.1. Комітету з аудиту;

3.2. Комітету з ризиків;

3.3. Комітету з призначень;

3.4. Комітету з винагороди;

3.5. Комітету зі стратегії.

4. Розширення публічного розкриття інформації про банк:

4.1. Ключові аспекти середньострокової та довгострокової стратегії бізнесу БДК;

4.2. Якість активів за показниками частки прострочених кредитів та концентрації кредитного ризику (частка 20 найбільших груп позичальників у кредитному портфелі, частка реструктуризованих кредитів у кредитному портфелі);

4.3. Результати щорічного стрес-тестування за аналогом звітів для системно важливих банків у ЄС із визначенням потреби в додатковому капіталі;

4.4. Механізм матеріального стимулювання в БДК, включаючи характеристику системи преміювання для вищого керівництва за досягнення результатів;

4.5. Відповідність системи управління ризиками у БДК міжнародним стандартам, включаючи стандарти та рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду і Європейської адміністрації банківського нагляду ЕВА;

4.6. Звіт незалежного аудитора про підтвердження фінансової звітності за І півріччя кожного року;

4.7. Інформація про проведення засідань спостережних рад;

4.8. Рейтингові звіти.

5. Розробити ефективні механізм протидії:

5.1. Політичному втручанню у прийняття бізнес-рішень БДК;

5.2. Лобіюванню у кадрових призначеннях в БДК;

5.3. Конфліктам інтересів;

5.4. Моральній безвідповідальності (moral hazard) банкірів системно важливих банків.

У частині якості активів

• Обмежити концентрацію кредитного ризику БДК за великими позичальниками, зокрема спільних експозицій БДК до державних корпорацій;

• Розробити механізм діяльності державних компаній з управління проблемними активами та процедури передачі портфелів активів із БДК та банків, визнаних системно важливими;

• Реалізувати на базі банку «Родовід» концепцію повноцінного банку поганих активів (bad bank), використовуючи передовий світовий досвід створення таких установ та розроблені стандарти і процедури;

• Ініціювати зміни в нормативно-правовій базі щодо: оподаткування списання та передачі активів з метою стимулювання БДК, діяльності компаній з управління проблемними активами та моделі банку проблемних активів bad bank;

• Реалізувати програму довгострокового (від трьох років) рефінансування БДК та інших прийнятних банків для розвитку кредитування реального сектору за аналогом програм Європейського центрального банку та інших центральних банків Західної Європи.

В частині капіталізації

• Розробити нормативно-правову базу для випуску БДК конвертованих облігацій (аналог облігацій типу COCOs) для трансформації в капітал першого рівня у разі критичного зниження адекватності капіталу;

• Розробити та реалізувати інструменти залучення приватного капіталу в БДК шляхом емісії депозитарних розписок, субординованих зобов’язань, гібридних інструментів капіталу та розміщення міноритарних пакетів акцій на фондовому ринку, використовуючи зарубіжний досвід реприватизації націоналізованих і державних банків Великобританії, Нідерландів та КНР.

У рамках проведення конференції за ініціативою президента Академії д.е.н., професора Тетяни Єфименко відбулася окрема зустріч науковців Академії (директор НДФІ, к.е.н. Сергій Гасанов; академік НАНУ, д.е.н., професор Олег Білорус; д.е.н., професор Олександр Любіч) з Домініком Меню, на якій Тетяна Єфименко урочисто вручила йому пам’ятну медаль/знак Академії.

На знімку: вручення пам’ятної медалі Академії
(Тетяна Єфименко та Домінік Меню).

На знімку (зліва направо):
О. Любіч, С. Гасанов, Т. Єфименко,
Д. Меню, О. Білорус.

На конференції обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України та інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 жовтня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «РЕКАПІТАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНІ БАНКИ»

Семінар «Рекапіталізація та державні банки» організовано Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) разом із Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами», що реалізується GIZ. Захід відбувся 8 жовтня 2015 р.

Довідка. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH є федеральною установою, яка підтримує уряд Німеччини в досягненні визначених ним цілей у сфері міжнародного співробітництва задля сталого розвитку. Організація GIZ сприяє підготовці проекту Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, будучи членом відповідної Робочої групи, створеної за дорученням Міністерства фінансів України.

Під час семінару з доповідями виступили експерти GIZ та науковці Академії фінансового управління, а саме співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики (завідувач відділу, д.е.н., професор О. Любіч, п.н.с., к.е.н. А. Дробязко та с.н.с., к.е.н. Г. Бортніков), заступники директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України А. Страшний та Н. Страхова.

До заходу долучилися представники таких установ: Міністерство фінансів України, Національний банк України, Рахункова палата України, Державна фіскальна служба України, Державна фінансова інспекція України, Державна служба фінансового моніторингу, ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», СРО Асоціація «Українські фондові торговці», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», Київський національний університет технологій та дизайну, Торгово-промислова палата України, Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», ГО «Асоціація українських банків», загалом понад 70 делегатів.

На першій сесії семінару доповідав доктор Ганс Рекерс на тему «Управління державною часткою у банках Міністерством фінансів» (авторські слайди розміщено за посиланням http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_ 561791915f9cd.pdf). Його виступ викликав посилений інтерес у присутніх, зумовивши активну професійну дискусію. Тривалий час Г. Рекерс відповідав на запитання та коментарі слухачів.

Довідка. Д-р Ганс Рекерс (Німеччина) має багаторічний досвід у сфері управління державними банками та регулювання фінансових ринків, як на рівні федеральних земель, так і на центральному рівні; був Членом Правління Німецького федерального банку (Bundesbank), Членом Наглядової ради банку HSH Nordbank, Директором Асоціації державних банків Німеччини, а також Головою Бюджетного департаменту Федерального міністерства фінансів Німеччини тощо.

На знімку: у залі засідання. На знімку (зліва направо): Тетяна Венцель (GIZ), д-р Ганс Рекерс.

Після перерви розпочалася друга сесія семінару, протягом якої відбувалися презентації досліджень науковців Академії: Банківські кризи в Україні 2008–2010 та 2014–2015 рр. (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Результати і перспективи діяльності державних банків в Україні (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Регулятивні вимоги до системно важливих державних банків: світовий досвід (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч); Виведення проблемних активів з державних банків як умова їх фінансового оздоровлення (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Як удосконалити підходи до рекапіталізаціїї банків за участю держави з врахуванням міжнародної практики? (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч).

Активну участь у обговоренні порядку денного виявив президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків» Ю. Прозоров, запрошений до Президії заходу.

На знімку президія форуму (зліва направо):
Г. Бортніков, О. Любіч, А. Дробязко, Ю. Прозоров.

Значний інтерес у присутніх викликала доповідь Наталії Страхової (заступник директора Департаменту фінансової політики – начальник відділу з питань банківських послуг та координації взаємодії з НБУ Міністерства фінансів України) на тему «Критерії відбору банків для обслуговування рахунків державних фондів та підприємств, виплат працівникам бюджетних установ та соціальних виплат».

На фото: Г. Бортніков та Н. Страхова

Головну увагу на семінарі було приділено аналізу результатів роботи державних банків і питанням їх подальшого розвитку.

Довідка: До переліку державних банків входять унітарні банки АТ Укрексімбанк, АТ Ощадбанк, та банки з державною часткою понад 95 %: АБ Укргазбанк, ПАТ Родовід банк та АТ Розрахунковий центр (останній належить державним банкам і Національному банку України). З цього переліку виключені банки, що перебувають у стадії ліквідації: ПАТ КБ Київ, ПАТ Український банк реконструкції та розвитку і АТ Держзембанк.

За результатами семінару «Рекапіталізація та державні банки» учасники дійшли згоди щодо поглядів на подальший розвиток державних банків, зокрема, за такими положеннями.

• Підтримка націоналізованих і унітарних банків за умов кризи передбачає радикальну реформу банківського нагляду, незастосування санкцій до банків за тимчасове порушення економічних нормативів, підвищення вимоги до власників щодо збільшення буферу капіталу, обмеження кредитування пов’язаних сторін.

• Передумовами розвитку державних банків є виведення з них проблемних активів; продовження капіталізації за участю держави тих банків, щодо яких прийнята чітка стратегія розвитку; наявність мотивованого й професійного менеджменту, вибір моделі бізнесу (універсального або спеціалізованого банку). Держава може бути ефективним власником, якщо будуть працювати механізми: контролю з боку держави, мотивації управлінців та противаг політичному втручанню.

• Доцільно розширити перелік інструментів антикризової політики довгостроковим рефінансування банків для кредитування реального сектору та схем гарантування кредитів товаровиробникам, механізмом державних гарантій за субординованим боргом державних банків;

• Запровадити процедури перетворення боргу перед акціонерами в капітал або його списання в разі падіння капіталізації згідно з кращою міжнародною практикою, зокрема шляхом емісії конвертованих облігацій;

• Відмовитися від імпліцитної підтримки банків державою та перекласти на великі банки основний тягар витрат суспільства на оздоровлення банківського сектору, для чого запровадити додатковий збір з СВБ у державний фонд стабілізації банківського сектору з диференціацією залежно від масштабу бізнесу конкретного банку і профілю ризиків;

• Удосконалити корпоративний устрій у державних банках в частині взаємовідносини правління та наглядової ради, комітетів наглядової ради: аудиту, ризиків, призначень, розширення публічної звітності банків про їх фінансовий стан.

• З використанням передового європейського досвіду створити в Україні державні компанії з управління проблемними активами, розраховані не стільки на прийняття і продаж активів від банків, скільки на ефективне управління цим майном. У передачі активів ключовими питаннями є фінансування активних операцій та оцінювання активів на момент прийняття і перспективу. У разі створення в Україні такого агентства, по-перше, буде стимулюватися кредитування реального сектору великих корпорацій, по-друге, органічно доповниться програма капіталізації державних банків, і по-третє, є можливість не повторити помилок раніше реалізованих моделей КУПА за кордоном.

• Доречність входу держави в капітал послабленого кризою банку, якщо це системно важливий і життєздатний банк та наявна загроза фінансовій стабільності. Слід оцінювати наслідки такого заходу для конкуренції та ймовірність повернення державних інвестицій.

• Необхідними умовами успішного продажу частки держави в капіталі банку є: виведення /зменшення проблемних активів із банку різними шляхами, у тому числі через державну компанію з управління проблемними активами; вихід банку на сталу прибутковість, що передбачає здатність генерувати достатні надходження для поглинання основних можливих збитків за активними операціями; відновлення стабільного розвитку ринку, на якому працює цей банк.

• Для відбору комерційних банків як агентів бюджетних програм і фондів доцільно передбачити порядок надання звітності банками напряму зацікавленій організації та вдосконалити систему сигналів раннього попередження про проблеми в банках для вжиття своєчасних рішень із реагування на кризу і попередження втрати державних коштів.

У рамках семінару обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та представниками інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2015 року






ОБГОВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУ «РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ЯК ОСНОВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЧАСТИНИ СТАНДАРТІВ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ»

Розвиваючи потенціал наукового супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики в контексті проведення бюджетної децентралізації, 13 серпня 2015 р. відбулася робоча нарада та представлення попередніх результатів розрахунку вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг. Захід проходив у конференц-залі Чернігівської обласної державної адміністрації за участі першого заступника Голови облдержадміністрації Леоніда Сахневича та президента ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяни Єфименко.

На фото: учасники робочої наради в Чернігівській ОДА.

У нараді взяли участь експерти Академії, залученні до проведення дослідження, керівники структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації, зокрема заступник директора Департаменту соціального захисту населення Оксана Хілик, начальник Служби у справах дітей Людмила Зеленько, керівники Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Чернігівської області, в тому числі Чернігівського обласного ЦСССДМ – Алла Кот, Бобровицького РЦСССДМ – Олег Роговий, Чернігівського міського ЦСССДМ – Людмила Мазур, Ніжинського РЦСССДМ – Віра Туркеня та ін.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко у своєму виступі зазначила, що у листопаді 2012 р. українське Представництво ЮНІСЕФ підписало п’ятирічну програму співпраці з Урядом України на 2012–2016 рр., враховуючи прагнення України досягти Цілей розвитку тисячоліття, зокрема в частині захисту материнства, зменшення дитячої смертності, зупинення поширення ВІЛ/СНІДу та захисту вразливих категорій дітей.

В рамках проекту «Розрахунок вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг: розвиток методологічних підходів» Академія долучилася до розв’язання зазначених проблем у частині напрацювання методологічних засад інституційного становлення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема для вразливих верств населення (дітей). У результаті експертами Академії розроблено універсальну методику, апробовану для проведення рамкового розрахунку вартості соціальних послуг у Ніжинському й Бобровицькому районних ЦСССДМ, Ніжинському міському ЦСССДМ. Висловлено вдячність керівництву облдержадміністрації та зазначених установ за всебічне сприяння, відповідне інформаційне й організаційне забезпечення роботи експертів і науковців Академії.

Учасники робочої наради відзначили актуальність проведення Академією дослідження та подальшої реалізації проекту, схвалили його попередні результати й висловили пропозиції щодо залучення до наступних етапів розроблення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема вразливим верствам населення (дітям).

Аналогічні заходи відбулись у Запорізькій, Дніпропетровській та Львівській областях за участі керівництва відповідних обласних державних адміністрацій та керівного складу ЦСССДМ, на базі яких проходила апробація методики визначення вартості соціальних послуг.

На фото: привітання директора Львівського обласного ЦСССДМ у приміщені Львівської ОДА.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 серпня 2015 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ОБГОВОРЕННІ ПРОБЛЕМ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В УКРАЇНИ

У Міністерстві фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» 28 липня 2015 р. відбувся семінар «Середньострокове бюджетне планування та прогнозування», в якому взяли участь вчені ДННУ «Академія фінансового управління».

Проект «Підтримка реформи управління державними фінансами» реалізується федеральною установою Німеччини – Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH з метою підтримки України в імплементації довгострокової державної Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Програми дій Уряду та Коаліційної Угоди Верховної Ради України, а також для допомоги у виконанні міжнародних зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

До участі в семінарі було запрошено представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Комітету ВРУ з питань бюджету, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, інших державних органів влади, ДННУ «Академія фінансового управління», провідних установ НАН України, ВНЗ, експертного середовища.

Проведення семінару здійснювалося під головуванням німецького експерта з питань державних фінансів, пані д-ра Ельке Бауман (Федеральне міністерство фінансів Німеччини). Слід зазначити, що співпраця між Академією фінансового управління та міжнародними експертами з питань гармонізації норм державного управління в Україні відповідно до європейських правил та стандартів має тривалий і системний характер. Лише протягом останніх років за участі міжнародних експертів було реалізовано низку заходів, серед яких проведення навчально-практичних семінарів та організація публікацій в журналі «Фінанси України».

На семінарі з доповіддю виступила Е. Бауман, яка ознайомила присутніх з досвідом Німеччини в організації функціонування системи середньострокового фінансового планування. Вона представила детальну організаційну схему взаємодії та правові рамки діяльності всіх учасників бюджетного процесу Німеччини (включаючи громадські організації й незалежні експертні ради). Окрему увагу було приділено останнім заходам уряду Німеччини щодо реалізації загальноєвропейської стратегії розвитку «Європа 2020», пакту «Євро-плюс», Договору про стабільність, координацію і управління в Економічному та монетарному союзі (Фіскального договору), спрямованих на підвищення довгострокової стійкості державних фінансів та зміцнення фінансової стабільності.

Експертна дискусія, що розгорнулася між учасниками семінару, засвідчила великий інтерес слухачів до підходів у розв’язанні проблем упровадження середньострокового прогнозування та планування в Україні на основі європейського досвіду. Особливо важливим було обговорення питань запровадження незалежного макроекономічного прогнозування та оцінки податкових надходжень, затвердження чітких обов’язкових (обмежувальних) національних фіскальних правил, котрі б діяли стосовно як складання, так і виконання бюджету, а їх дотримання контролював незалежний орган.

Детальніше з матеріалами семінару можна ознайомитися за посиланням: http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_55b26c16c7492.pdf

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 серпня 2015 року






В ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВІДБУДУТЬСЯ ЧЕРГОВІ КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВІДПОВІДАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ СУБ’ЄКТІВ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ, ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

На виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

від 14.10.2014 № 1702-VII, Плану заходів на 2015 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого спільною постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 11.03.2015 № 99 щодо забезпечення підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, та відповідно до Положення про організацію навчання та підвищення кваліфікації зазначених працівників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.03.2011 № 384, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України проводитиме чергові курси навчання (підвищення кваліфікації) відповідальних працівників:

- аудиторських фірм та суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

- суб’єктів господарювання, які проводять лотереї;

- суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них.

Навчання здійснюватиметься за актуалізованою та оптимізованою навчальною програмою, розробленою науковцями Академії спільно з фахівцями Міністерства фінансів України та Державної служби фінансового моніторингу України. Очний етап навчання розпочнеться 23 червня 2015 року та триватиме 4 дні. Для слухачів, які повторно проходитимуть навчання, для доступу до навчально-методичного контенту діятимуть попередні дані авторизації через мережу Інтернет.

Для попередньої реєстрації, яка є обов’язковою, та з’ясування організаційних питань щодо навчання, звертатись за

тел.: (044) 486-23-00, (044) 235-23-69, 067-933-51-46, 066-134-41-37 та/або електронною поштою: nvsolonko@ukr.net.

Контактна особа: Солонько Наталія Володимирівна.






29-ТА ЩОРІЧНА МІЖНАРОДНА НАВЧАЛЬНО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КОНСОРЦІУМУ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ (INTERNATIONAL CONSORTIUM ON GOVERNMENTAL FINANCIAL MANAGEMENT – ICGFM) «УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ ЯК ОСНОВА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ»

З метою забезпечення реалізації завдань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання координації діяльності деяких наукових установ» від 23 вересня 2014 року № 473, зокрема щодо підвищення ефективності фундаментальних і прикладних наукових досліджень із найважливіших питань міжнародних фінансів і світової економіки з метою створення інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів, на початку червня 2015 року президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко як постійний експерт (третій рік поспіль) взяла участь у 29-й щорічній міжнародній навчально-практичній конференції Міжнародного консорціуму з питань управління державними фінансами (International Consortium on Governmental Financial Management – ICGFM) «Управління державними фінансами як основа державного регулювання», що проходила у м. Маямі (штат Флорида, Сполучені Штати Америки).

У рамках програми конференції президент Академії поінформувала наукову, фахову спільноту про основні напрями реформування системи державних фінансів в Україні, які передбачають перейняття кращих світових практик.

На фото: Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко і президент IGGFM Джек Мейкоскі


Тетяна Єфименко також використала можливість, щоб представити всесвітньо відомим теоретикам і практикам у сфері управління державними фінансами головні конкурентні переваги України в міжнародному інвестиційному просторі. З цією метою вона провела низку комунікативних заходів, зокрема з обраним наприкінці 2014 р. президентом ICGFM Джеком Мейкоскі (Jack Maykoski). Особлива увага була приділена майбутній співпраці Академії з ICGFM щодо вивчення прогресивного світового досвіду у сфері стратегій реформування системи державних фінансів, а також упровадження сучасних технологій управління змінами, зокрема ризик-менеджменту.

Усе це дало змогу отримати конструктивні зауваження і поради, які сприятимуть реалізації подальших реформ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

9 червня 2015 року






ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ ДНЯ НАУКИ КОЛЕКТИВУ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Шановні науковці, відзначення Вашого професійного свята на державному рівні свідчить про усвідомлення визначальної ролі інтелекту у вирішенні стратегічних завдань соціально-економічного розвитку, розбудови справжньої демократичної європейської держави з потужною національною економікою та високим рівнем інтеграції у світові економічні відносини.

Сучасні виклики, які є актуальними для України, потребують зосередження на пошуку дієвих та ефективних науково-обгрунтованих підходів до вирішення складних, динамічних проблем у сфері фінансово-економічного регулювання та управління державними фінансами, що переважно належать до питань імплементації економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Отже, не є випадковим й певне співпадіння у відзначенні на державному рівні Дня науки та Дня Європи в Україні. Впевнена, що високі професійні якості та справжній дослідницький ентузіазм, творчі та фахові здобутки колективу Академії й надалі спрямовуватимуться на примноження інтелектуального та людського капіталу нашої країни, зосереджуватимуться на актуальних прикладних аспектах проведення бюджетної децентралізації, реформування податкової системи та модернізації фінансового сектору, а також забезпеченні наукового супроводження якісно нового управління змінами у сфері державних фінансів.

Прийміть щирі побажання миру, здоров’я, злагоди та успіхів на благо рідної України!

Заступник Міністра фінансів — керівник апарату

Оксана Маркарова

16 травня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. Г. Бортніков та к.е.н. А. Дробязко взяли участь у IV Міжнародній конференції «Інноваційні технології у фінансово-кредитних установах: міжнародний досвід впровадження», яка проходила в Києві 28 квітня 2015 року в офісі Американської торгівельної палати в Україні.

Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.

Цілі конференції: обговорення низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зустріч представників фінансово-кредитних установ із лідерами галузі інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору; обговорення ефективних практичних кроків задля вдосконалення і розвитку бізнесу, що сприятимуть подальшому інноваційному розвитку фінансово-кредитного сектору України відповідно до стандартів ЄС.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, О. Капралов, А. Дробязко.

У рамках конференції відбувся Круглий стіл «Фінансові інструменти для відновлення України». Модератори: президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров і головний редактор журналу «Банкиръ» Олег Капралов.

На знімку (зліва направо): Ю. Прозоров, О. Капралов, А. Дробязко.

Науковці Академії виступили з двома презентаціями, які були обговорені у рамках проведення Круглого столу.

У презентації А. Дробязко розглянуто такі ключові проблеми: втрата довіри внутрішнього інвестора до політики, що проводиться, висока ціна грошей для кінцевого позичальника, значний обсяг інсайдерського кредитування в системі. У контексті цього питання вчений надав перелік рекомендацій: спрощення і лібералізація правил зарахування контрагентам валютних надходжень у країну; спрощення податкового законодавства; реалізація вимог щодо збільшення відповідальності бізнесу перед суспільством – для захисту прав кредиторів доцільно створити «Єдиний державний реєстр крупних неплатоспроможних позичальників», щоб реалізувати принцип: «Наступні інвестиції тільки після погашення попередніх боргів»; створення Фонду гарантування вкладів для Недержавних пенсійних фондів та «лайфових» страхових організацій; підготовка і проведення гарантованої активами держави внутрішньої валютної позики, яка містила б лотерейний маркетинг, як це було за часів СРСР; повернення біржової торгівлі на ринок не лише валютними ф’ючерсами, а і «спотовими» контрактами; створення державної Компанії з управління активами (КУА), яка б шляхом прозорих процедур тимчасових адміністрацій та ліквідаційних процедур повернула у обіг майно, вилучене як застава ФГВФО та кредити рефінансування НБУ; прийняття Закону, який би вимагав від кінцевого бенефіціара банку протягом певного терміну мати банк як єдине джерело надходжень. Бенефіціар повинен зробити вибір між банківською діяльністю (робота з публічними фінансами) та іншими видами комерційної діяльності.

У презентації О. Любіча і Г. Бортнікова висвітлено такі питання: «Операції центрального банку з довгострокового фінансування» та «Нові гібридні інструменти капіталу для банків». У доповіді наголошується, що операції цільового довгострокового рефінансування (ЦДСФ) мають на меті поліпшення умов фінансування грошового ринку для передачі ресурсів у реальний сектор економіки, і для підтримки банківського кредитування домогосподарств і підприємств.

З метою стимулювання кредитування реального сектору банками доцільно звернутися до успішного досвіду в ЄС. В Угорщині тим банкам-контрагентам, яким не вдалося збільшити обсяги кредитування реального сектору економіки, необхідно погасити частину боргу або всю суму запозичень у вересні 2016 р., водночас банки мають право добровільно погашати запозичення достроково, починаючи з 24 місяця після кожної операції. Якщо середня щомісячна сума боргу за кредитами нефінансовим установам конкретного банку за період шість місяців стає нижчою за непогашену суму боргу станом на 30 червня 2012 р., то кредитна установа має сплатити штрафну ставку в розмірі 50 б. п., із підвищенням на 50 б. п. за кожен відсоток зниження. Максимальний розмір штрафу – 250 б. п. Британські банки, які після отримання рефінансування скоротили свої кредитні портфелі, повинні сплачувати додаткові 25 б. п. за кожен відсоток зниження свого портфелю кредитування, але не більше, ніж на 150 б. п. для тих, хто зменшив своє кредитування на 5 % і більше.

У другій частини презентації – «Нові гібридні інструменти капіталу для банків», розглянуто відносно новий фінансовий інструмент для підвищення капіталізації банків – конвертовані облігації (Contingent convertible capital instruments, CoCos), які належать до гібридних інструментів капіталу. CoCos вважаються такі конвертовані облігації, які списуються або конвертуються у капітал, коли капіталізація (відношення капіталу СЕТ1 до зважених на ризик активів) знижується до критичної позначки. На ринку емітентами пропонуються CoCo із різними тригерами (адекватність капіталу менше 5,125–8,25 %) і рівнями покриття збитків – від відшкодування нестачі капіталу до списання боргу. Перші емісії CoCo відбулися в листопаді 2009 р. Натепер понад 20 європейських банків провели близько 100 емісій CoCos, здебільшого за останні два роки. Британські і швейцарські банки – лідери емісій. У 2014 р. до емітентів додалися комерційні банки Данії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії. У середині 2014 р. загальний обсяг емісій CoCos сягнув 78 млрд євро.

Причинами популярності цього інструменту є такі: прагнення інвесторів до підвищення прибутковості та прийняття додаткових ризиків (процентні ставки за такими інструментами в середньому перевищують 8 проти 6 % за звичайними облігаціями); необхідність дотримання нових вимог до капіталізації банків та створення запасу капіталу на випадок стресів; процентні виплати за такими інструментами виключаються з оподатковуваного доходу; при цьому зберігається структура акціонерного капіталу (не розмивається частка ключових акціонерів, як це може відбуватися в ході емісії акцій).

У науковій частині роботи Круглого столу активну участь брала Уляна Штибель (Американська торгівельна палата в Україні, координатор з питань банківської політики та фінансових питань).

У рамках конференції обговорено питання співпраці Академії фінансового управління з Українським товариством фінансових аналітиків та журналом «Банкиръ».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 травня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ КОНФЕРЕНЦІЇ «КРИЗА КОРПОРАТИВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ ВИХОДУ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. Г. Бортніков та к.е.н. А. Дробязко взяли участь у конференції «Криза корпоративного боргу в Україні: шляхи виходу», яка проходила в Києві 23 квітня 2015 року в конференц-залі готелю «ALFAVITO».

Програма заходу передбачала обговорення низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, ефективних механізмів реструктуризації боргів, проблем реструктуризації боргів перед іноземними кредиторами та приклади сучасних рішень у цьому напрямі, податкових та юридичних аспектів реструктуризації корпоративного боргу.

На конференції з доповідями виступили топ-менеджмент банків – Промінвестбанк (В’ячеслав Коханов, заступник директора Департаменту по роботі з корпоративним бізнесом мережі), ВТБ Банк (Артур Іліяв, перший заступник Голови правління), Банк «Контракт» (Павло Крапівін, перший заступник Голови правління); представники компаній Deloitte, Ernst&Young, Dragon Capital та юридичних фірм Clifford Chance Ukraine, AstapovLawyers, Arzinger.

На знімку (зліва направо): В. Коханов, А. Іліяв, П. Крапівін, О. Любіч, А. Дробязко.

Науковці Академії представили дві презентації, обговорені у рамках проведення Сесії 1 «Корпоративний борг: позиції кредиторів і позичальників».

Модератор сесії – А. Дробязко, виступив із доповіддю «Як не “вбити” банківську систему та зберегти бізнес позичальників у період кризи?», у якій було розглянуто такі питання: зміна моделі розвитку банківського бізнесу як необхідний варіант порятунку ситуації; ефективні способи зниження банківських ризиків кредитування в нинішніх умовах; яким чином повернути довіру до національних грошей і мінімізувати збитки корпоративного бізнесу?

Тема презентації О. Любіча і Г. Бортнікова – «Державні компанії з управління проблемними активами: світовий досвід і застосовуваність в Україні». У доповіді підкреслено, що компанії з управління проблемними активами (КУПА) дають змогу консолідувати професіоналів в одному агентстві і застосовувати універсальні процеси, а також сприяти: сек’юритизації за рахунок ширшого пулу активів; ефективному впливу на боржників та недопущенню екстрених розпродажів активів (застав) або дестабілізуючих ефектів; зосередженню «здорових» банків на своїй основній діяльності. У доповіді узагальнено світовий досвід застосування КУПА та розглянуто основні питання в кількох країнах: запобігання, а не реакція на кризу; значення підтримки з боку держави; чіткі завдання в роботі КУПА; повноваження для вжиття заходів; консолідація боргів; оцінювання прийнятих активів за справедливою вартістю.

На знімку: виступ Г. Бортнікова з презентацією.

Особливий інтерес у присутніх викликала доповідь Артура Іліява «Фази співпраці банку і позичальника при знаходженні оптимального для сторін способу реструктуризації». Доповідач зосередив увагу на таких питаннях: усвідомлення власником проблем бізнесу і необхідності початку діалогу з кредиторами, емоційно-психологічний аспект взаємин позичальника і банку в пошуку шляхів урегулювання проблемної заборгованості; свіжий погляд на бізнес позичальника; можливість залучення незалежного фінансового консультанта для визначення сильних і слабких сторін бізнесу, його специфіки і перспектив, можливості реструктуризації; моделювання і структуризація рішень по врегулюванню заборгованості; визначення оптимального і взаємовигідного вирішення врегулювання боргу, враховуючи результати проведеного аналізу особливостей бізнесу, терміновості й витрат на реалізацію певної стратегії; способи реструктуризації заборгованості (пошук інвестора, debt-equity swap, cash sweep, lease back, sales back та ін.).

Павло Крапівін у доповіді «Оцінка стійкості бізнесу позичальників і можливості обслуговування кредитів, перспективи на 2015–2016 рр. Політика банків з питання реструктуризації кредитів» розглянув такі питання: оцінка бізнесу позичальника (ключові параметри, аналіз статей балансу, оцінка валютної прив’язки бізнесу, оцінка джерел вступів); формування кредитної пропозиції, підбір кредитного продукту для клієнта; побудова системи моніторингу бізнесу позичальника; сигнали про проблеми у позичальника для раннього реагування банку, варіанти реструктуризації кредитів при виникненні проблем на ранньому етапі; робота з кредитами, які вже стали проблемними; практика роботи банків із проблемною заборгованістю.

У доповіді В’ячеслава Коханова «Робота з проблемною заборгованістю: практичні аспекти» висвітлено такі питання: переваги й недоліки різних інструментів для врегулювання проблемної заборгованості: їх застосування на практиці; схема взаємодії підрозділів усередині банку; ефективні методи реструктуризації, практичні приклади успішної реструктуризації (включаючи проблемні активи Криму, Донецька і Луганська).

У Сесії 2 «Ефективні механізми реструктуризації боргів» взяли участь:

− Дмитро Ануфрієв (Deloitte Ukraine) – «Реструктуризація боргів перед іноземними кредиторами»;

− Руслан Чебаненко та Дмитро Мігель (Ernst&Young) – «Реструктуризація заборгованості поза процедурою банкрутства: “лондонський” підхід і його реалізація на практиці»;

− Михайло Гранчак (Dragon Capital) – «Реструктуризація заборгованості перед комерційними банками: практичні приклади».

У Сесії 3 «Податкові і юридичні питання процесу реструктуризації корпоративного боргу» розглянуто такі питання: основні принципи й особливості реструктуризації боргів; юридична відповідальність позичальників банків, власників неплатоспроможних банків за борговими зобов’язаннями; податкові наслідки різних механізмів реструктуризації боргів. Зокрема, з доповідями виступили:

− Олексій Сошенко (Clifford Chance Ukraine, AstapovLawyers , Arzinger);

− Олексій Ковріженко (AstapovLawyers);

− Катерина Гупало (Arzinger).

У рамках конференції обговорено питання співпраці Академії фінансового управління з учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 квітня 2015 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РОБОТІ ПЕРШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ З ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ

За дорученням керівництва Академії завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі Першого національного форуму з підтримки експорту, що відбувався в Києві у конгресно-виставковому центрі Chamber Plaza Торгово-промислової палати України 16-17 квітня 2015 року. Захід проведено Торгово-промислової палатою України за підтримки Кабінету Міністрів України та у співпраці з органами державної влади, Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Американською торгівельною палатою в Україні, іншими громадськими та бізнес-організаціями

У заході взяли участь понад 600 учасників, які представляли майже 300 компаній великого, середнього та малого бізнесу, компанії з іноземним капіталом, а також представники іноземних компаній Німеччини, Польщі, Угорщини, Нідерландів, країн Балтії, Білорусії, Казахстану, Китаю тощо. Спікерами форуму були Голови Комітетів Верховної Ради України, члени Уряду України, керівники провідних українських та іноземних компаній, громадських організацій та галузевих об'єднань, інвестиційних та інших фондів, що займаються фінансовою і технічною допомогою, міжнародних і вітчизняних фінансово-банківських установ, страхових компаній, кредитно-експортних агентств Угорщини, Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Франції, Китаю, Казахстану, дипломатичних представництв іноземних країн, акредитованих в Україні, представництва Європейської комісії в Україні, інших міжнародних організацій.

На знімку: на трибуні – Президент ТПП України Геннадій Чижиков (ліворуч) та Ян Томбінський – Голова представництва ЄС в Україні

З вітальним словом виступив Геннадій Чижиков, який підкреслив, що Торгово-промислова палата України разом із регіональними палатами упродовж останнього року вживали численних заходів для допомоги вітчизняному бізнесу щодо просування українських товарів та послуг до країн світу, насамперед Європейського Союзу, а також наголосив, що захід ініційовано широким представництвом бізнес-середовища і є принципово новою платформою спілкування бізнесу і влади. Сьогодні ТПП України разом з Урядом України та бізнесом, поєднавши зусилля, зможе допомогти українським підприємствам успішно та ефективно долати внутрішні та зовнішні бар’єри та становитися успішними та визнаними компаніями на ринках іноземних країн.

У своєму виступі Ян Томбінський підкреслив, що вихід на ринки ЄС дозволить українським експортерам охопити й інші світові ринки, а також розповів, як українським експортерам стати конкурентоспроможними на ринку ЄС у контексті підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. «Я тут, щоб почути ваші думки і зрозуміти, які зараз проблеми української економіки. З боку ЄС ми дуже зацікавлені в тому, щоб Україна міцно стояла на ногах, а український бізнес добре працював. Скоро буде рік, як ЄС односторонньо скасував усі мита на експорт українських товарів на європейський ринок. Цей асиметричний підхід був підготований для того, щоб допомогти українському бізнесу акумулювати перший капітал. З боку ЄС ми все робимо для того, щоб підготувати наших українських партнерів до 1 січня 2016 року, коли запрацює всеохоплююча зона вільної торгівлі між ЄС та Україною. У цьому напрямку ще багато чого потрібно зробити. Особливо це стосується надання бізнесу інформації щодо усіх доступних послуг та доступу до кредитів. Європейський банк сьогодні надає кредитні лінії для малого та середнього бізнесу і ми, як представництво ЄС, все робимо для того, щоб надати такий доступ та знизити бар'єри».

На знімках: на трибуні Надзвичайний і повноважний посол США в Україні пан Джеффрі Р. Пайєтт (ліворуч) та Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь.

Пан Джеффрі Пайєтт наголосив на важливості боротьби з корупцією та підкреслив великий потенціал України як держави так зазначив, що Україна має всі передумови стати світовою державою, виробником сільськогосподарської продукції і не тільки. «Нині в Україні дуже унікальний та динамічний момент в економіці. Є досягнення уряду в плані більшої прозорості, більшої законності, прогрес у боротьбі з корупцією, яка, як відомо із світових практик, має негативний вплив на торгово-економічну діяльність. Небагато країн так добре розташовані, як Україна з точки зору природних ресурсів і можливостей. Але рівень продуктивності в Україні значно нижче, ніж в інших країнах світу. Україна має потенціал, щоб виробляти продукцію світового класу і створювати компанії світового класу, але потрібна зміна бізнес-стратегії. Важливо мати позитивну державну політику для просування експорту, мати допомогу галузі за рахунок кредитів, через політику уряду, через дипломатичні канали, для того щоб знайти ринки і розвивати ці ринки. Я вважаю, що єдиною і найважливішою перешкодою сьогодні в Україні, яка повинна бути подолана, є вплив корупції та корупційних ділових практик. Тепер завдання полягає у відповіді на вимоги українського народу, щоб подивитися, що верховенство закону дійсно застосовується до всіх політиків, всіх економічних груп, до всіх бізнес-груп» - зазначив Посол США в Україні.

Пан Чжан СІЮНЬ розповів про співробітництво між Україною та КНР. «Китай дуже цінує двосторонні відносини з Україною та розглядає її як надійного та практичного партнера. Співробітництво у різних сферах між Китаєм та Україною, переживши період застою у минулому році, сьогодні характеризується тенденцією швидкого відновлення. Ми ведемо пошук нових проектів. Китай й надалі лишається другим за величиною торговельним партнером України. Двостороннє торгово-економічне співробітництво переходить від простої торгівлі до спільних проектів у сферах виробництва енергоресурсів, сільського господарства, фінансів, високих технологій», - зазначив пан Чжан Сіюнь.

На знімках: Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко і заступник Міністра фінансів України Олена Макеєва.

«Розвиток агропромислового комплексу – ключ до соціально-економічної і фінансової стабільності нашої країни. Насамперед завдяки зростанню експорту та збільшенню валютних надходжень. У структурі експорту аграрна продукція має 37%, галузь зберігає стабільну тенденцію до зростання і сьогодні. Але існує потреба пошуку нових експортних ринків і Мінагрополітики виконує функцію лобіста української продукції на світових ринках. Загальний експорт в країни Митного союзу складає 2,5 млрд доларів США. За останній рік падіння аграрного експорту у ці країні досягло 31%. При цьому нам вдалося диверсифікувати ринки, зафіксувати зростання експорту у країни Азії, Ближнього Сходу (6,6 млрд дол. США) та Африки (2,8 млрд дол. США, ріст на 0,3%)», - зазначив Олексій Павленко. Міністр також відзначив важливість питання перемовин із ЄС щодо збільшення квот на аграрну продукцію з України, це питання наразі опрацьовується із Мінекономрозвитку. «Експорт продукції АПК в країни Європейського Союзу минулого року склав 4,8 млрд. дол. Це – зростання у 6%. На сьогодні 213 українських підприємств здійснюють експорт сільськогосподарської продукції до країн-членів ЄС. Падіння експорту до країн Митного Союзу змусило нас дуже активно шукати зовнішні ринки і українська продукція почала доводити світу свою якість, зокрема, і той факт, що вона виробляється без ГМО. Крім того, поряд з цілою низкою переваг наразі українська продукція ще має й низьку собівартість у зв’язку із здешевленням гривні майже у 3 рази. Це також дає можливість для відкриття нових ринків», - зазначив Міністр.

Олена Макеєва розповіла про плани Міністерства фінансів щодо податкової реформи. «Відповідальною особою за податкові реформи в Україні визначено Міністра фінансів пані Наталію Яресько. Завдяки дуже ефективній ідеї створення Нацради реформ нарешті створена цільова команда, яка буде займатися напрацюванням податкових змін, яких на сьогоднішній день так очікує бізнес. До нашої цільової команди входять і представники уряду, і парламенту, і бізнесу, тому інтереси – збалансовані. Звичайно, 20 людей писати реформи не можуть. Тому ми хочемо говорити і будувати партнерство із бізнесом. Вчора ми вже представили на сайті міністерства нашу комунікаційну політику. Місією Міністерства фінансів України є забезпечення таких сприятливих умов в оподаткуванні, які б надихали бізнес сплачувати податки, а інвесторів йти до України і вкладати свої гроші в її економіку», - зазначила заступник Міністра.

На знімку: у мікрофона Наталія Микольська, заступник Міністра Мінекономрозвитку і торгівлі України, Торговий представник України

Наталія Микольська передала учасникам Форуму вітання від Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса й зазначила: «Ми, з боку Міністерства, плануємо використовувати всі наявні у нас механізми, які є зараз у нашому арсеналі, для того, щоб ефективно просувати експорт, захищати українських експортерів на зовнішніх ринках. По-друге, обіцяємо і закликаємо працювати в інтересах пріоритетів галузей, а не окремих підприємств. Так це відбувається у всьому світі, де індустріальні асоціації мають дуже важливий голос і формують торгівельну політику. Ми будемо працювати не лише з великим, але й середнім і малим бізнесом. Важливим напрямком є посилення акценту на експорт послуг. У 2014 році він становив лише 17 % від загального обсягу українського експорту. Послуги IT-галузі, наприклад, становили лише 2 %! Між тим експорт послуг повинен сягати 25 %, а в ідеалі – 30 %, як це відбувається в розвинених країнах. Звичайно нам треба розвивати інфраструктуру, робити зміни у бізнес-кліматі, щоб цей бізнес не проводив операції через офшорні компанії. Як відомо і за кордоном існує політика протекціонізму власних виробників і в Україні треба захищати власного виробника і формувати бізнес-клімат, у якому ми будемо захищати і лобіювати торгівельні інтереси нашої країни».

На знімках (зліва направо): на трибуні Віктор Галасюк, Голова Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, Роман Насіров, Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики.

У своєму виступі Віктор Галасюк наголосив, що на цей час Україна як ніколи потребує політики масштабної експортної експансії для подолання безробіття і створення нових робочих місць, для вирівнювання торгівельного балансу, зміцнення курсу гривні та забезпечення цінової стабільності. «Вбачаю доцільним запровадження Урядом активної політики просування інтересів українських експортерів через створення Експортно-кредитного агенства, активізації виставкової діяльності, використання повного арсеналу торговельних можливостей в рамках членства України в СОТ. Впевнений, що Перший національний форум з підтримки експорту зіграє чільну роль у налагодженні ефективного діалогу бізнесу та влади та сприятиме старту масштабної експортної експансії України. Це дасть країні нові інвестиції, робочі місця, податкові надходження, а отже сприятиме соціально-економічному захисту населення України», - зазначив В. Галасюк. На завершення, він висловив переконання, що ЕКА почне функціонувати вже впродовж поточного року і сприятиме просуванню українських товарів на закордонні ринки, чим забезпечить нормальний режим функціонування економіки.

У своєму виступі Роман Насіров наголосив, що Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020" визначено чотири вектори руху, якими передбачено проведення понад 62 реформ та програм розвитку держави. Серед визначених Стратегією за вектором розвитку реформ податкова реформа, дерегуляція та розвиток підприємництва визначені пріоритетними. Реалізація цих завдань нерозривно пов’язана з реформою державної митної справи та інтеграції в митну спільноту Європейського Союзу, реалізацією Програми розвитку українського експорту. Комплексне вирішення цих завдань, злагоджена робота усіх гілок влади та бізнесу повинні створити необхідні умови для залучення інвестицій, сталого розвитку національної економіки, забезпечити достатній рівень наповнення державного і місцевих бюджетів. «Вже сьогодні ми повинні чітко окреслити ряд завдань, напрямів та практичних кроків по удосконаленню національного податкового та митного законодавства. Реалізація напрацьованих під час форуму пропозицій та законодавчих ініціатив, поряд із запровадженням повноцінної та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, дозволить підвищити експортний потенціал України, збільшити обсяги експорту українських товарів. Адже від зростання експорту товарів та послуг значною мірою залежить те, наскільки швидко ми зможемо вирівняти платіжний баланс, забезпечити зростання золотовалютних резервів, стабілізувати та зміцнити національну валюту» - зазначив Р. Насіров.

На знімках (зліва направо): модератор Круглого столу Сергій Камишев, Надзвичайний та Повноважний Посол України у КНР (2004 - 2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь, учасники Форуму у залі засідань.

На знімках: чайна церемонія, яка організована за ініціативою Посольства КНР в Україні.

У комюніке за результатами проведення Форуму зазначено, що учасники заходу констатували необхідність створення в Україні у короткостроковій перспективі розгалуженої системи підтримки експорту, котра б передбачала функціонування державних і недержавних інституцій із кредитування, гарантування та страхування експорту, просування українських товарів і послуг на закордонні ринки, агентств із залучення до української економіки іноземних інвестицій і сприяння міжнародному розвитку. Учасники визнали вагоме значення Форуму як одного з наріжних елементів системи підтримки українського експорту та домовилися про створення на базі Форуму дворівневої громадської експертної ради. До першої її ланки увійдуть українські посадовці та експерти, що взяли участь у заході, інші фахівці, охочі долучитися у подальшому до роботи над створенням сприятливих умов ведення бізнесу в Україні. До другої належатимуть Надзвичайні та Повноважні Посли, інші представники дипломатичного корпусу, а також міжнародні експерти з питань експорту, робота яких спрямована на просування українського експорту. Учасники заходу доручили Оргкомітетові Форуму, за підсумками опрацювання результатів кожного з проведених заходів Форуму, узагальнити пропозиції щодо обговорених в рамках заходу аспектів підтримки й просування національного експорту та спрямувати їх учасникам Форуму, а також Президентові України, Прем’єр-міністрові України.

У рамках Форуму обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з ТПП України та низкою інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 квітня 2015 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003