СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5281976
 
 
   

В ДЕРЖАВНІЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВІЙ УСТАНОВІ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ТРИВАЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ НАУКОВИХ ПОСАД.

22.05.2019 року завершено прийом документів від осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсі. Відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад Державної навчально-наукової установи "Академія фінансового управління", затвердженого наказом від 14.03.2019 року № 16-ОД та погодженого МОН України оприлюднюємо перелік учасників конкурсу.

Перелік учасників конкурсу

Засідання конкурсної комісії відбудеться 28-29 травня 2019 року в залі засідань Академії.

Телефон для довідок: (044) 277-51-02.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

23 травня 2019 року




ДЕРЖАВНА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВА УСТАНОВА «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ОГОЛОШУЄ З 23 КВІТНЯ 2019 РОКУ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ НАУКОВИХ ПОСАД.

Заяви на участь у конкурсі приймаються упродовж місяця від дати оголошення конкурсу (з 23.04.2019 до 22.05.2019). Заміщення вакантних наукових посад – із 01.06.2019

Уповноважена особа для надання роз’яснень щодо проведення конкурсу: Петрусевич Тетяна Іванівна, начальник відділу кадрів та роботи з персоналом, тел.: (044) 277-51-02.

Інформація щодо вимог та умов конкурсу

Медіа-центр
Академії фінансового управління

23 квітня 2019 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЬ ДО ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ НА ТЕМУ: «ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ: ЗАВДАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ».

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко та віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у парламентських слуханнях на тему: «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки», які відбулися 10 квітня 2019 року в приміщенні Верховної Ради України.

Ініціатором парламентських слухань став Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, який за розпорядженням Голови Верховної Ради України від 20 лютого 2019 року здійснив велику організаційну роботу з підготовки та проведення цього заходу.

У парламентських слуханнях взяли участь понад 500 учасників, серед них народні депутати України, представник Президента України у Верховній Раді України, керівники та члени Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представники Національної академії наук України, національних галузевих академій наук України, об’єднань роботодавців, громадських організацій, наукових установ, закладів освіти, а також експерти, наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники.

Мета парламентських слухань полягала в необхідності обговорення ключових проблем у сфері освіти і науки, розв’язання яких забезпечить збалансований розвиток і збереження людського капіталу в Україні, ефективне використання інтелектуального потенціалу та сприятиме створенню конкурентоспроможної ринкової економіки.

На знімку: у залі засідань

Проблема розвитку людського капіталу в Україні – це комплексне питання, яке вимагає системних кроків для збереження і примноження людського потенціалу, досягнення швидкого зростання економіки, забезпечення ефективності систем освіти, науки, охорони здоров’я, культури, спорту, державної соціальної підтримки тощо. Водночас особлива роль у процесі формування і розвитку людського капіталу відводиться освіті та науці.

Учасники слухань констатували, що в Україні спостерігаються стійкі тенденції зростання міграції робочої сили за кордон. І, на жаль, такі тенденції торкнулись насамперед молоді та інтелектуального капіталу. Крім того, за останні десятиліття стрімко зростає переливання людського капіталу з більшості регіонів країни до великих адміністративно-промислових центрів (зокрема до Києва, Харкова, Дніпра, Львова, Одеси). Це створює дуже серйозні загрози збалансованому розвитку регіонів і призводить до зростаючої демографічної кризи в них.

Учасники дискусії відзначили актуальність і важливість питання збереження та розвитку людського капіталу як стратегічного ресурсу та основного фактора економічного зростання, який може забезпечити динамічний розвиток України, економічний прорив і довгострокові конкурентні переваги та обговорили шляхи розв’язання головних проблем у сфері освіти і науки, які можуть забезпечити збалансований розвиток і збереження людського капіталу в Україні, ефективне використання інтелектуального потенціалу та сприятимуть створенню конкурентоспроможної ринкової економіки.

У своїх виступах учасники парламентських слухань висловили низку конкретних пропозицій, що заслуговують на увагу. Всі вони ретельним чином будуть розглянуті, узагальнені й ураховані під час доопрацювання проекту Рекомендацій і розгляду їх на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та власне Верховної Ради України.

Від уряду головний доповідач – Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Співдоповідь від Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти – Олександр Співаковський, перший заступник голови комітету Верховної Ради.

Від Національної академії наук України – співдоповідач, академік-секретарь відділення економіки Національної академії наук, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи, академік НАН України Елла Лібанова.

Л. М. ГРИНЕВИЧ

Розвиток людського капіталу – це одна з першочергових цілей, про які йдеться в середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 року. І сьогодні, без сумніву, вся моя доповідь буде спрямована на те, що я вважаю, що ми як уряд і Міністерство освіти і науки повинні звітувати за цією темою.

На знімку: Л. Гриневич

За індексом людського розвитку ООН, одним з трьох критеріїв якого є доступ до знань, Україна належить до групи високого рівня і посідає 88-ме місце з 189 країн. Звіт про людський капітал Всесвітнього економічного форуму, в якому розраховується глобальний індекс людського капіталу, ставить Україну на 24-те місце серед 130 країн (для порівняння: у 2015 році ми займали 31-шу сходинку). Аналіз окремих субіндексів цього показника свідчить про високі рейтингові місця за загальним рівнем освіченості населення. Так, Україна посідає 5-те місце за охопленням дітей різними рівнями освіти. Якісні показники, однак, є нижчими: якість початкової освіти – 47-ме місце, якість системи освіти – 51-ше місце. Значно гірші показники за індексами, що не стосуються освіти чи науки, а насамперед стосуються можливостей для самореалізації в країні, охорони здоров'я, безпеки тощо.

Іншим відомим індикатором є глобальний індекс конкурентоспроможності, відповідно до якого Україна в рейтингу посіла 81-ше місце серед 140 досліджуваних країн. Індикатор, за яким Україна має найвищий показник, – це вища середня і професійна освіта. І знову-таки тут на перше місце іде охопленість освітою, але не її якість. Зате варто звернути увагу на розвиток показників, які віднесено до групи "невикористані можливості", тому що саме їх розвиток спричинить швидке піднесення економіки країни в цілому, зокрема інновації, технологічну готовність та ефективність ринку праці. Це зараз описується як "невикористані можливості".

Слід додати, що сьогодні всі країни надзвичайно динамічно розвиваються, і саме тому за жодним індикатором, навіть за тими, де ми займаємо непогані позиції, ми не можемо спиняти темпів розвитку, адже це одразу призведе до падіння можливостей, які створює для людини наша країна порівняно з іншими. Це, якщо подивитись загалом на те, як ми виглядаємо в цих індексах, що, як я вже сказала, дуже динамічні.

Що я б хотіла зауважити? Що для нас важливо повідомити: освіта вища повинна бути якісною. І якщо ми як міністерство формуємо нові стандарти вищої освіти, які потрібні ринку праці і орієнтовані теж на компетентності, будемо вкладати і почали вже вкладати в базу кращих університетів. Для нас важливо, щоб були ще з боку суспільства інші механізми контролю якості. Вже запущено Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти. Є дуже багато інструментів інтеграції в європейський простір вищої освіти. Зараз ми розпочали створення центрів колективного користування обладнанням, і ми вже їх маємо дев'ять, плюс шість з’являться в 2019 році, і їх вже буде п'ятнадцять. Коли я відкривала недавно один із таких центрів в університеті, я почула найкращу звістку, яка могла би бути, коли мені сказали, що працівники нашої кафедри, дві людини, котрі працюють за кордоном, почувши, що в нас появилось таке обладнання, сказали, що повернуться сюди. Ясно, що нам ще треба дати їм достойну зарплату. Але без обладнання університетів неможливо далі підвищувати якість освіти. Ми збільшуємо інвестиції в науку, очевидно, що вони недостатні. З 2017 року впродовж двох останніх років обсяги бюджетного фінансування науки збільшились на 69 %. У 2016 році державне фінансування зросло від 0,16 % до 0,24 % ВВП. Але це ще неймовірно мало, наша мета – 1,7 % ВВП. Так, вдалось запустити Національний фонд досліджень (242 млн грн) тоді як Фонд фундаментальних досліджень ніколи не перевищував 20 млн грн. Тобто йдеться про грантове фінансування, зважаючи ще й на європейські міжнародні програми, які дають можливість нашим ученим брати участь у глобальних міжнародних проектах і таким чином тримати руку на пульсі, це надзвичайно важливі речі. Запроваджено базове наукове фінансування для університетів.

Нарешті, ми відкрили доступ до баз даних Web of Science, Scopus для всіх науковців, незалежно від відомчої ознаки. І без сумніву, сьогодні найважливіше збільшити обсяг коштів інвестицій. Але треба пам'ятати, коли ми навчили, дали освіту, захистили, коли в нас люди завершили аспірантуру, докторантуру, а після того, коли в них держава Україна вклала стільки коштів…

Якщо ми вклали стільки коштів у освіту цих людей, і вони отримали хорошу освіту, яку визнають міжнародні індекси, можна вкрасти їхнє майбутнє, якщо не дати їм можливості самореалізуватися в цій країні, і при цьому можна вкрасти майбутнє України.

Тому ми як освітяни робимо велику власну роботу. Але цю роботу треба здійснювати і щодо розвитку ринку праці, цю роботу має проводити національний бізнес, який має насамперед не купувати дешеві китайські розробки, а ризикувати і вкладати кошти в інновації, розроблені українськими науковцями. Нам треба давати для цього певні податкові стимули. Тому в нас є дуже багато завдань, коли ми говоримо про розвиток людського потенціалу не лише у сфері освіти і науки, а й у сфері самореалізації цих людей, щоб майбутнє України не було ніким вкрадено.

О. В. СПІВАКОВСЬКИЙ

Я хочу нагадати, що ще у 1943 році Вінстон Черчилль зазначив, що імперії майбутнього будуть імперіями розуму. Можна сказати, що ще тоді він передбачив, що битвою майбутнього стануть битви за інтелект. Наприклад, ми дотепер пам'ятаємо війни минулого, спрямовані на заволодіння природними ресурсами, сьогодні ж це війна за людські мізки. Так, за результатами дослідження факторів економічного зростання, проведеного Світовим банком у 192 країнах, економічне зростання64 % країн досягається за рахунок саме людського капіталу, який ми втрачаємо, лише 16 % країн за рахунок використання виробничого потенціалу, а 20 % – за рахунок природних ресурсів. Те, як ми проводимо роботу, у тому числі Верховної Ради, ми бачимо, що належимо до країн з домінуючою сировинною моделлю і, відповідно, людський капітал має вартість ту, яку ми бачимо, тому люди шукають іншої долі. І це не тільки проблема освіти і науки, це проблема національного капіталу, національної економіки, національного бізнесу.

На знімку: О. Співаковський

На 11 жовтня 2018 року МВФ, Світовий банк презентували новий індекс людського капіталу – Human Capital Index, згідно з яким України посіла 50-те місце серед 157 представлених країн, тоді як у 2016 році за цим же індексом ми посідали 26 місце, тобто ми впали так чи інакше у два рази: це тренд, незважаючи на те, що робиться. Ми повинні ці негативні речі зупинити, розвернути цей корабель.

Сьогодні, на жаль, Україна з її потужним науково-освітнім потенціалом фактично перетворилася на одну з найбільших у світі фабрик з виробництва на експорт робочої сили. За даними ООН, у 2017 році за кордоном працювало понад 5,9 мільйона громадян України. Тенденції зростання міграційних процесів насамперед торкнулися інтелектуального капіталу, а це весь цивілізований світ вважає головною проблемою для розвитку економіки держави. Шановні колеги, це виснажує людський капітал України і призведе до дуже поганих наслідків.

Друге. Які реформи ми зробили? Перше – новий Закону України "Про вищу освіту", ми бачили і сильні, і слабкі сторони і розуміли, що потрібно його доопрацьовувати, і Верховна Рада разом з профільним Міністерством освіти і науки України над цим працювали. Новий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність". На жаль, головні речі цього закону тільки зараз запускаються: це і Національний фонд досліджень, тобто грантова система фінансування і відкочування від того, що повинно бути 1,7 % ВВП на науку, водночас ми маємо 0,28 % ВВП. І новий Закон України "Про освіту". Я скажу: це фундаментальний закон, який був прийнятий, незважаючи на шалений спротив. І передусім цей закон вказав, що ми маємо суб'єктність, партнерські відносини в школі, ми дали можливість школі диверсифікувати відповідні дидактичні моделі. І це є дуже важливим. Школа повинна стати сучасною, і це відбувається.

У сфері вищої освіти основними проблемами є: кращі абітурієнти масово обирають комп'ютерні та популярні спеціальності без реального розуміння, наскільки психологічно прийнятним для них буде майбутній досвід у професійній діяльності. Низькі показники набору на педагогічні, виробничо-математичні та інженерні спеціальності. Ми знаємо, що по фізиці 150 пройшло дітей. Так ми ж знаємо, що тільки там 30–40 % залишиться і піде працювати в школу. Це стосується і математики – 406 осіб, хімії – 146 осіб, інформатики – 237.

Що стосується науки, то йдеться про вкрай низькі обсяги фінансування науки, неефективну систему базового фінансування, нерозвинену систему конкурсного фінансування, відплив висококваліфікованих науковців, зокрема молодих вчених. Ми бачимо, що 7 тисяч молодих вчених взагалі покинуло Україну. Відсутність реальної фінансової автономії наукових установ у частині використання власних коштів. Ми розуміємо бюджетні установи, тому шукаємо і знаходимо нові моделі фінансування і для забезпечення цих речей.

Е. М. ЛІБАНОВА

Шановні колеги, враховуючи обмежений регламент, я спробую тезисно представити вам своє бачення формування і використання людського капіталу в Україні

На знімку: Е. Лібанова

Засновник і президент Всесвітнього економічного форуму в Давосі Клаус Мартін Шваб у 2016 році у своєму програмному виступі говорив, що ми стоїмо перед такими змінами, яких ще ніколи не знало суспільство взагалі. Будуть змінюватися не тільки технології, ці зміни відіб'ються на всьому нашому житті. Згадайте, 20 років назад ми не знали, що таке персональний комп'ютер, ми не знали, що таке система управління життям за допомогою комп'ютера, а вже сьогодні Tesla представляє автомобілі, які їздять без водія. Це означає, що всі наші намагання сформувати прогнози потреб робочої сили, майбутньої робочої сили, яка буде потрібна через 5, через 10 років, тобто сформувати вимоги до сфери вищої і середньої професійної освіти, не можуть базуватися на сьогоднішньому – завтра буде зовсім інше. І ці зміни будуть щодалі, то швидше і швидше відбуватися.

Відповідним чином ми маємо розуміти, що роботизація неминуче призведе до того, що частина функцій взагалі відімре, частина професій відімре, вона буде заміщена абсолютно іншими, натомість з'являться принципово нові. Тоді виникає запитання: що робити і як взагалі формувати цей людський капітал?

Людський капітал, як і будь-який інший капітал, не буде розподілений ані рівно, ані справедливо. Заможні верстви населення з економічно розвинених заможних країн будуть отримувати можливість впливати на формування економіки, на формування світу і на формування ринку праці. Бідні верстви населення, які ми сьогодні намагаємося, і не тільки ми, вчити за системою он-лайн, приречені на те, щоб більш-менш адаптуватися до нових змін, вони не будуть мати можливості впливати на ці зміни. І це надзвичайно важливо.

Визначна і дуже важлива роль у формуванні людського капіталу належить інвестиціям. Сучасна вища освіта сприяє накопиченню універсального людського капіталу. Є капітал специфічний, який пристосований для того, щоб виконувати окремі функції на окремому підприємстві, припустимо, а є капітал універсальний, який забезпечує людині можливість не тільки адаптуватися, а засвоювати кожного разу необхідні нові знання. Тобто якщо є базова широка освіта, людина може отримувати кожного разу за необхідності нові знання та засвоювати їх, і так далі; якщо цієї базової освіти нема, то вона не зможе її засвоювати.

Якщо подивитися на те, як співвідносяться рівні заробітної плати, рівні безробіття, рівні зайнятості за різними ступенями освіти, то тоді, повірте мені на слово, я вже не буду шукати той слайд, що є вищою освітою, то є вищими доходи, то є вищою зайнятість і то є нижчими ризики безробіття. Ми можемо дуже багато говорити про те, що у нас суспільство перенасичене фахівцями з вищою освітою, але, по-перше, це за сучасними стандартами і не відповідає істини, а по-друге, ця ситуація доводить, що вона дає результат здобуття вищої освіти. Саме тому молодь не хоче йти до професійно-технічної освіти, і батьки її не хочуть, щоб ця молодь отримувала професійну освіту, середню освіту, тому що там нижча буде зараз заробітна плата, гірші умови праці тощо.

Хто має формувати це замовлення? Сьогодні фактично ми намагаємося йти за попитом населення, але, даруйте, населення не може знати і не знає, і не хоче знати, які професії будуть затребувані на ринку праці через 5, через 10, через 15 років. Більше того, цього не знають і роботодавці. Скільки ми з ними не спілкуємося, вони доволі точно фіксують свої потреби в окремих професіях на рік, на два максимум, далі вони цього не можуть зробити. Тоді виникає запитання, хто це має робити. Абсолютно чітко: це мають зробити науковці, які цим професійно займаються, і це треба поставити їм в обов'язок.

Але якщо ми будемо намагатися пропонувати їм прогнози за професіями, це приречене, тому що ніхто сьогодні не може сказати, які будуть потрібні професії. Ці професії будуть змінюватися, ці професії будуть розвиватися таким чином, що людина впродовж свого життя 2–3–4 рази буде змінювати ці професії, а можливо, – 24.

Відповідним чином ми маємо зафіксувати такі речі. Перше – професійна підготовка має бути широкою, вона не повинна торкатися окремих професій. Це стосується і вчителів, і будь-кого іншого. Для того щоб людина була здатна прийняти цей новий варіативний світ і жити в ньому, адаптуватися в ньому.

Друга дуже важлива річ – специфічні знання та навички ми маємо отримувати під час виробничої практики. Дуальне навчання є одним з елементів цього переходу. Але це треба зробити і у вищій освіті, це дуже важливо, і це треба починати формувати навіть з шкільної освіти, тому що там треба надавати ці навички, з якими молодь зможе адаптуватися до сучасної ситуації.

Нарешті останнє. Держава, безумовно, має вплив на формування людського капіталу через інвестиції, але, насправді, вона не може цим обмежуватися, тому що держава має впливати на психологію населення, на психологію батьків, на психологію молоді задля того, щоб вони розуміли, чому їм треба навчатися, якими навичками їм треба оволодівати, аби вони були конкурентні в майбутньому на ринку праці. І друге – держава може і має переважно економічними методами впливати на ринок праці, на сучасний бізнес для того, щоб цей бізнес розумів, що експорт сировини є невигідним порівняно з експортом продукції з високою часткою доданої вартості

На знімках: робочі моменти засідання

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками комітетів Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України та наукових кіл

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 квітня 2019 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЬ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ДОТРИМАННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ У СУЧАСНОМУ АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ.

Віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч взяв участь у роботі міжнародного круглого столу «Доброчесність у сучасному академічному середовищі: правові й технологічні аспекти», який відбувся 3 квітня 2019 року в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» .

Міжнародний круглий стіл був організований Міністерством освіти і науки України. Модератор – Столярчук Ярослава Михайлівна, д. е. н., професор, директор Центру науки та інновацій КНЕУ.

Із привітаннями виступили:

- ЛУК'ЯНЕНКО Дмитро Григорович – ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доктор економічних наук, професор;

- ТАХМАЗОВ Алі – виконавчий директор Plagiat.pl.

На знімку: виступ Д. Лук'яненко.

На знімку: виступ А. Тахмазова

На Пленарному засіданні виступили із доповідями:

АНДРОЩУК Геннадій Олександрович – к. е. н., доцент, головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, консультант Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, судовий експерт. Тема доповіді: «Плагіат у «прокрустовому ложі» права: проблемні питання»

ТАХМАЗОВ Алі – виконавчий директор Plagiat.pl. Тема доповіді: «Досвід польських закладів вищої освіти у боротьбі з плагіатом і способи запобігання. Законодавча база. Позитивний досвід. Процедури перевірки та оцінки на плагіат»;

БОГАТЕЛЬ Наталія Вікторівна – завідувач сектором ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації». Тема доповіді: «Відкритий доступ до актуальної інформації про наукові фахові видання України»;

КОГУТ Володимир – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник. Тема доповіді: «Досвід Львівського державного університету внутрішніх справ в запобіганні плагіату в студентських і наукових роботах».

На знімках (зліва направо): А. Тахмазов, О. Любіч, Д. Лук'яненко

Значну увагу у присутніх викликала доповідь «Пропозиції щодо боротьби з плагіатом у наукових і студентських роботах: досвід «Дисергейту», з якою виступала БЛАГОДЄТЄЛЄВА-ВОВК Світлана – к. е. н., доцент, координатор ініціативної групи з боротьби з академічною недоброчесністю Дисергейт.

В Україні серед наукових робіт відсоток плагіату коливається залежно від видів наук у межах від 10 до 80 %. У середньому кількість запозичень без коректних посилань сягає 25 %, розповіла Світлана Благодєтєлєва-Вовк. Позбавити наукового ступеня в Україні зараз неможливо – таку норму вилучили два роки тому зі спеціального порядку присудження наукових ступенів

Серед позитивних зрушень у боротьбі з плагіатом експерт назвала входження активістів до атестаційної колегії при Міністерстві освіти і науки та публічні оголошення про захист дисертацій, чого не робили з 2016-го до початку цього року.

Наприклад, на останньому засіданні атестаційної колегії не було затверджено рішення про присудження наукових ступенів чотирьом особам. Причина – активісти виявили в їхніх роботах елементи плагіату. Однак у країні так і не спромоглися запустити роботу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, однією з функцій якого має бути розгляд випадків академічної недоброчесності та покарання порушників

На знімку: С. Благодєтєлєва-Вовк

Актуальні питання, які були обговорені під час круглого столу:

1. Академічна доброчесність як нове правове поняття.

2. Відсутність судової практики розгляду подібних суперечок.

3. Недостатність інструментів судових експертів для оцінки.

4. Неспроможність кризового менеджменту та вирішення конфліктів.

5. Адекватність ступеня покарання розміру порушень

На знімках: у залі засідань.

Unicheck – онлайн-сервіс пошуку плагіату, який перевіряє текстові документи на наявність запозичених частин тексту з відкритих джерел в Інтернеті чи внутрішньої бази документів користувача. На сьогодні число користувачів сервісу становить близько 1,5 млн у всьому світі. Сервіс пошуку плагіату Unicheck вже успішно використовують понад 100 українських та 500 іноземних навчальних закладів, зокрема у США, Іспанії, Бельгії, Нідерландах, Індії, Латинській Америці, Австралії тощо. Серед них: University of Tennessee (США), Universidad Rey Juan Carlos (Іспанія), Connections Education®Pearson (США), Universidad Complutense de Madrid (Іспанія) та ін.

Місія Unicheck – підвищити якість освіти в Україні за рахунок упровадження принципів академічної доброчесності в університетську культуру та покращання академічної мотивації студентів та викладачів. Задля її реалізації проводяться конкурси з академічної доброчесності, готуються відповідні методичні посібники та вживаються для ЗВО України заходи щодо підвищщення якості написання академічних та наукових робіт. На початку квітня 2018 року ТОВ «Антиплагіат» (Unicheck) та Міністерство освіти і науки України уклали Меморандум, згідно з яким українські виші отримали можливість протягом найближчих семи років безкоштовно використовувати надсучасний сервіс перевірки наукових робіт на плагіат. Вчені зможуть перевірити дисертацію через сервіс перед її поданням до спеціалізованих вчених рад і не витрачати на це кошти, розповів заступник Міністра освіти та науки Юрій Рашкевич. Перед захистом аспірант або докторант має надати довідку від компаній, які перевіряють роботи на наявність плагіату. Сервіс може працювати з текстами 22 мовами в різних форматах (PDF, DOC, DOCX, XLS, XLSX, PPT, PPTX, ODT, ODS, ODP, RTF, PAGES, TXT, HTM, HTML, Google Docs via Google Drive).

Варто зауважити, що Академія фінансового управління 28 лютого цього року уклала Договір про співпрацю з директором компанії ТОВ «Антиплагіат» Андрієм Сідляренко, яка надає доступ до сервісу Unicheck.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, А. Сідляренко

На конференції було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади, закладів вищої освіти та наукових кіл

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 квітня 2019 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЬ ДО ОБГОВОРЕННЯ ЦИФРОВИХ СЕРВІСІВ ВІДКРИТОЇ НАУКИ.

Віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч взяв участь у науково-практичної конференції «Національний репозитарій академічних текстів та цифрові сервіси відкритої науки», яка відбулося 15 березня 2019 року в приміщенні Міністерства освіти і науки України.

Конференція була організована Міністерством освіти і науки України та Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».

Актуальні питання, які були обговорені у ході конференції:

- сутність та основні характеристики проекту створення Національного репозитарію академічних текстів;

- дослідницька е-інфраструктура в світі та Україні;

- цифрові сервіси для вітчизняної науки;

- політика відкритості даних, відкрита наука.

Із привітаннями виступили:

Стріха Максим Віталійович, д-р фіз.-мат. наук, заступник Міністра освіти і науки України

Чеберкус Дмитро Вікторович, канд. екон. наук, генеральний директор директорату науки Міністерства освіти і науки України

Бірюков Андрій Віталійович, виконавчий директор ГС «Хай-Тек офіс Україна»

Камишин Володимир Вікторович, чл.-кор. НАПНУ, д-р пед. наук, в.о. директора УкрІНТЕІ.

На знімку (зліва направо): А. Бірюков, Д. Чеберкус, М. Стріха, В. Камишин.

Серед нових інструментів цифрових сервісів, які вже зараз надаються Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації, були представлені:

• можливості з онлайн-реєстрації науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, захищених дисертацій і технологій;

• автоматизована система організації та проведення науково-технічної експертизи;

• інформаційно-аналітична система моніторингу діяльності наукових установ України;

• реєстр наукових фахових видань України.

На конференції відбулися такі основні виступи:

Цифрові сервіси відкритої науки: бачення УкрІНТЕІ.

Камишин В.В., чл.-кор. НАПН України, д-р пед. наук, в. о. директора УкрІНТЕІ.

Проект створення Національного репозитарію академічних текстів: стан і перспективи розвитку.

Чмир О.С., д-р екон. наук, професор, завідувач відділу супроводження академічних ресурсів УкрІНТЕІ.

Репозитарій університету КПІ як інструмент відкритої науки та складова Національного репозитарію академічних текстів.

Бруй О.М., директор науково-технічної бібліотеки ім. Е.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Реєстр наукових фахових видань України - новітній інструмент цифрової підтримки науковців.

Богатель Н.В., завідувач сектору формування реферативних баз даних УкрІНТЕІ.

Очікування від Національного репозитарію академічних текстів.

Серебряков М.М., експерт Урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».

Основні положення проекту Концепції розвитку українських дослідницьких е-інфраструктур.

Василенко А.Ю., канд. геол. наук, державний експерт експертної групи з питань розвитку дослідницької інфраструктури директорату науки МОН України.

Як відкрита наука змінює українські бібліотеки.

Назаровець С.А., канд. наук із соц. комунікацій, заступник директора ДНТБ України з наукової роботи.

DOI в сучасній науковій комунікації.

Золковер А.О., канд. екон. наук, голова редакційної ради Видавничого дому «Інтернаука», Ambassador Crossref.

На знімках (зліва направо): А. Золковер, В. Камишин, О.Чмир, О. Любіч.

На знімках: у залі засідань.

На конференції було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади, закладів вищої освіти та наукових кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 березня 2019 року




РОБОЧИЙ ВІЗИТ ДО АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РЕКТОРА ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ М. І. ЗВЄРЯКОВА.

До Академії фінансового управління 13 березня 2019 року завітав із робочим візитом ректор Одеського національного економічного університету, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Михайло Іванович Звєряков.

На знімках: Т. І. Єфименко і М. І. Звєряков

На робочій нараді за участю президента Академії фінансового управління, академіка НАН України Т. І. Єфименко та директора НДФІ Академії, професора С. С. Гасанова було прийнято рішення про подальшу співпрацю у сфері удосконалення системи управління державними фінансами та підготовки наукових кадрів. Окреслено напрями подальшого співробітництва членів редакційної колегії журналу «Фінанси України» щодо висвітлення на шпальтах журналу актуальних проблем теорії економіки і фінансів, фіскальної та монетарної політик, економічної безпеки країни.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 березня 2019 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У СПІЛЬНОМУ ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ І МІЖНАРОДНОГО ТРЕЙД-КЛУБУ.

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко, віце-президент Академії, професор Олександр Любіч та в. о. завідувача відділу фінансових ринків Академії, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2018 року і прогнози на 2019 рік», яке відбулося 27 лютого 2019 року в приміщенні Посольства Словацької Республіки в Україні.

У засіданні брали участь керівники провідних державних та комерційних банків, страхових компаній, вчені-економісти, фінансові експерти й аналітики, керівники торговельних відділів та економічні радники посольств 14 країн, що працюють в Україні.

Із привітальним словом виступила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова.

Вступне слово проголосив посол Словацької Республіки в Україні Марек Шафін.

На знімку (зліва направо): М. Довбенко, Л. Мостова, М. Шафін, С. Крайчова

Перший секретар посольства пані Соня Крайчова представила презентацію економічного розвитку Словаччини після здобуття країною незалежності в січні 1993 року.

Питання зміни у валютному законодавстві України висвітлив у своєму виступі член правління банку «Український Капітал» Дмитро Продан.

На знімку: Д. Продан.

До головних пріоритетів Національного банку належать: зняття низки обмежень, які створюють найбільші додаткові труднощі у веденні зовнішньоекономічної діяльності й стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Насамперед:

• поступове зниження і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки;

• скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти (купівля на умовах Т+1);

• зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів;

• скасування граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

• скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;

• скасування додаткового нагляду за взаємозаліком валютних зобов’язань;

• підвищення і скасування ліміту на купівлю фізичними особами готівкової іноземної валюти в межах 150 тис. грн/день.

Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, передусім із цінними паперами й деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

• поступове скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій;

• скасування обмежень щодо репатріації коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів;

• скасування вимоги щодо купівлі валюти юридичними особами тільки під зобов’язання;

• зняття усіх обмежень щодо розрахунків у валюті з купівлі-продажу облігацій внутрішніх державних позик;

• скасування всіх обмежень щодо проведення валютних свопів;

• підвищення ліміту на інвестиції юридичних осіб за кордон (з 7 лютого – 2 млн євро/рік) і подальше його скасування, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

• підвищення ліміту на платежі фізичних осіб за кордон (з 7 лютого – 50 тис. євро/рік) і подальше його скасування, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

• скасування заборони на кредитування нерезидентів у гривні (не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS);

• відкриття доступу небанківських фінансових установ на валютний міжбанківський ринок (не раніше прийняття законопроекту про "спліт");

• надання дозволу на продаж валюти в режимі он-лайн небанківськими фінансовими установами (не раніше прийняття законопроекту про "спліт").

Анатолій Дробязко виступив на тему «Фінансові результати банківської системи 2018, виклики 2019». Далі наведено основні тези його виступу.

Україні слід більш уважно проаналізувати розвиток країн Євросоюзу, з якими є спільні кордони, що мають в обігу власну національну валюту і можуть проводити самостійну монетарну політику. Україна у 2017 році (за даними World Bank Group – останні данні на час написання тез) мала валовий національний дохід (GNI) на рівні 101,5 млрд дол. США при населенні 44,9 млн осіб, тоді як Польща – 482,5 млрд дол. США при населенні 38 млн, Чехія – 192,3 млрд дол. США при населенні 10,6 млн осіб, Угорщина – 125,9 млрд дол. США при населенні 9,8 млн осіб, Румунія – 185,2 млрд дол. США при населенні 19,6 млн осіб.

За 2018 рік Україна мала найкращий за останні п’ять років показник інфляції – 9,8 %. Для порівняння: інфляція за 2017 рік становила у Польщі 1,1 %, у Чехії – 2,0, в Угорщині – 2,7, у Румунії – 3,3%. За допомогою яких основних монетарних інструментів забезпечуються такі низькі темпи інфляції в цих країнах? Облікова ставка центральних банків така: Польща – 1,5 %, Чехія – 0,75, Угорщина – 0,9, Румунія – 2,5 %. На кінець 2018 року Національний банк України утримував монетарну стабільність за рахунок високої облікової ставки на рівні 18 %, що фактично є перепоною для розвитку кредитування реального сектору. Обсяг прямих іноземних інвестицій за 2017 рік дорівнював у Польщі – 7,4 млрд дол. США, у Чехії – 7,4 млрд., в Угорщині – 2,5 млрд, у Румунії – 5,2 млрд. Відповідно, 2,4 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій в Україні недостатньо для скорочення розриву між нашими країнами у рівні життя громадян.

Чи має центральний банк інструмент для впливу на розвиток економіки? Так, це монетизація економіки. Але, якщо грошова пропозиція центробанку не відповідатиме рівневі попиту на гроші в економіці, країна матиме проблеми з обмінним курсом. Це українці відчули у 2009 та 2014–2015 роках, коли НБУ надавав значні обсяги рефінансування банкам, а банки не мали платоспроможного попиту з боку економіки, і надлишкова грошова маса чинила тиск на валютний ринок.

На знімку: виступ А. Дробязко

Порівняльний розрахунок монетизації економік (відношення грошової маси (М3) до ВВП) становить в Україні 40,0 %, у Румунії – 44, у Польщі – 73, в Угорщині – 64 %, в Чехії – 92 %. Тобто, для обслуговування своєї економіки центральні банки країни емітували в національній валюті обсяги грошової маси, що еквівалентні в Україні гривень на 45 млрд дол. США, у Румунії леїв на 93 млрд дол. США, у Польщі злотих на 383 млрд дол. США, в Угорщині форинтів на 89 млрд дол. США, в Чехії крон на 199 млрд дол США. Покращити цей показник Національний банк України не може, зважаючи на те, що вирішення проблеми гальмується нерозвинутим фондовим ринком, що не надає інструментів для продуктивного використання грошової маси як інвестиційного ресурсу. В Україні фондовий ринок так і не став альтернативою для банківських депозитів. Маючи монетизацію економіки України вдвічі нижчу, ніж в Угорщині та Румунії, у чотири рази меншу, ніж у Чехії, та у 8,5 раза, ніж у Польщі, Україна програє економічні перегони сусіднім країнам.

Для виходу країни із соціально-економічної кризи і забезпечення достойного рівня життя громадян необхідні узгоджені дії всіх інститутів державної влади, розвиток ринкової інфраструктури, захист прав власності. Фрагментарні реформи, вузькопрофільні рішення, нав’язані ззовні, та інтереси відомств часто входять у суперечність одне з одним. Реформи, зафіксовані в Меморандумах України з МВФ, є необхідними, аби попередити чергову фінансову кризу, але недостатніми для прискореного розвитку країни. Фінансова стійкість держави повинна гарантуватися узгодженими діями інститутів влади й інструментами державної політики. Країна повинна бути конкурентоспроможною у боротьбі за інвестиційні ресурси в умовах зростаючого економічного протекціонізму та військових загроз.

На засіданні Клубу банкірів виступали також інші спеціалісти з банківської справи. Про проблеми малих банків в Україні розповіла заступник правління ПАТ “RwS bank” Олеся Листопад.

На знімку: Олеся Листопад

Значний інтерес у присутніх викликав виступ першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, д. е .н. Михайла Довбенка на тему «Законодавче забезпечення розвитку фінансової, банківської системи України і плани на 2019 рік». Промовець зазначив, що у 2018 році законодавці підтримували зусилля Національного банку України, що дало змогу зрушити з місця розв’язання низки проблем. Зокрема, ідеться про забезпечення захисту прав кредиторів шляхом прийняття закону про єдиний кредитний реєстр, який вводиться в дію з 2019 року, закону про реструктуризацію негативно класифікованої заборгованості, законів, що просувають посилення якості корпоративного управління банківськими установами, у тому числі банками з державним капіталом.

На знімку: Михайло Довбенко

Президент Академії Тетяна Єфименко у своєму виступі звернула увагу на питанні важливості врахування нематеріальних активів, найцінніший з яких – репутація, що в її основі перебуває «довіра». На розвиток цієї тези вона навела присутнім думку директора World Bank Ukraine Сату Кахконен: «Довіра – це основа бізнесу. Без довіри бізнес не може бути успішним, неможливо побудувати тривалі стосунки».

На знімках: робочі моменти засідання

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками закордонних посольств, комітету Верховної Ради України, банківської спільноти та наукових кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 березня 2019 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ДИПЛОМАТИЧНОМУ ПРИЙОМІ З НАГОДИ НАЦІОНАЛЬНОГО СВЯТА ДЕРЖАВИ КУВЕЙТ.

Президент Академії фінансового управління академік НАН України Тетяна Єфименко та віце-президент Академії професор Олександр Любіч узяли участь у дипломатичному прийомі з нагоди національного свята Держави Кувейт, який відбувся 25 лютого 2019 року в готелі HILTON, Київ.

Національне свято Кувейту (National Day in Kuwait) встановлено на честь створення незалежної від британського протекторату держави та коронації її еміра Абдалли ас-Салема ас-Сабаха 25 лютого 1961 року.

Прийом був організований Посольством Держави Кувейт за участю Др. Рашида Хаммад Аль-Адвані, Надзвичайного і Повноважного Посла Держави Кувейт в Україні.

Від імені України протокольно виступав та взяв участь у неформальному спілкуванні Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

На урочистих заходах були присутні багато представників дипломатичних кіл закордонних країн, що акредитовані в Україні: посли й дипломати, консульські працівники.

Політичні відносини між Україною та Кувейтом.

Дипломатичні відносини між Україною та Державою Кувейт встановлено 18 квітня 1993 р. шляхом підписання відповідного протоколу під час перебування в Кувейті урядової делегації України на чолі з Прем’єр-міністром Л. Д. Кучмою.

Ключовою подією з точки зору відновлення після 15-річної перерви українсько-кувейтського політичного діалогу на найвищому рівні став державний візит Президента України Петра Порошенка до Кувейту 18–19 березня 2018 року. В ході візиту проведено зустрічі Президента з Еміром, Прем’єр-міністром, Головою Національної Асамблеї, Міністром оборони та Міністром закордонних справ Кувейту, підписано три двосторонніх документи та укладено домовленість про спрощення візового режиму між Україною та Кувейтом (уже здійснено – кувейтські візи для громадян України оформлюються або в міжнародному аеропорту Кувейту, або в електронному вигляді).

На знімку: виступ Павла Розенка на відкритті заходу

На знімках: пам’ятні фото учасників заходу.

На знімку: Др. Рашид Хаммад Аль-Адвані і Тетяна Єфименко

На знімку: Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Ірак в Україні

Бакір Ахмед Азіз Аль-Джаф і Др. Рашид Хаммад Аль-Адвані

Довідка: Науково-технічне співробітництво між Україною та Кувейтом.

Співпраця між Україною та Державою Кувейт у науково-технічній сфері характеризується великим невикористаним потенціалом, що визначає перспективи подальшого розвитку. Підтримуються контакти з Кувейтським інститутом наукових досліджень (KISR), який є провідним державним закладом країни перебування в цій сфері. Крім того, в ході візиту Президента України Петра Порошенка до Кувейту 18–19 березня 2018 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо наукового співробітництва між Національною академією наук України та Кувейтським інститутом наукових досліджень.

Перспективною залишається співпраця з Кувейтським університетом. У вересні 2013 року делегація столичного закладу емірату на чолі з ректором А. Аль-Бадером відвідала Україну. За результатами цього візиту складено меморандуми про взаєморозуміння щодо академічної співпраці з КНУ імені Т. Шевченка та НМУ імені О. О. Богомольця. Слід зазначити, що участь представників дипломатичної установи в різноманітних заходах, котрі влаштовують наукові кувейтські установи, свідчить про зацікавленість останніх у налагодженні контактів і співробітництві з українськими науково-дослідницькими закладами.

Очікується, що додаткового поштовху двосторонній співпраці може надати організація візитів до країни перебування керівників та провідних наукових співробітників українських ВНЗ і науково-дослідних інститутів.

Також на заході було обговорене питання поширення науково-організаційних контактів ДННУ “Академія фінансового управління” з представниками дипломатичних установ кількох держав.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 лютого 2019 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У ВИЇЗНОМУ ЗАСІДАННІ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ.

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко і віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, яке відбулося 13 лютого 2019 року в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

На базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» 13 лютого відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти на тему «Вища освіта України: стан законодавчого забезпечення, проблеми та напрями реформування».

Головував Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковський О. В. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Кремінь Т. Д., Скрипник О. О., Кириленко І. Г. (у режимі відеоконференції), народний депутат України Кобцев М. В., народний депутат України Маркевич Я. В.

На знімку: виступ О. Співаковського

Також у засіданні Комітету взяли участь заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С. В., заступник Міністра освіти і науки України Рашкевич Ю. М., голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Квіт С. М., Генеральний директор Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров О. І., ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Сокол Є. І., президент Національної академії правових наук України Петришин О. В., академік-секретар Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України Саух П.Ю., ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів Харківської області Бакіров В. С., директор Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Бєлова Л. О., ректор Київського національного університету будівництва і архітектури – голова ради ректорів Київського вузівського центру Куліков П. М., голова Ради ректорів Одеського регіону Степаненко С.М., ректор Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка – голова Ради ректорів Полтавської області Онищенко В. О., президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Єфименко Т. І., член Національної команди експертів з реформування вищої освіти – головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Бахрушин В. Є., директор Державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики» Лондар С. Л., ректори закладів вищої освіти, директори технікумів та коледжів як з Харківської області, так і з інших регіонів України, члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, працівники секретаріату Комітету, інші представники освітньої сфери, експертного середовища та громадськості. Всього в актовій залі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» були присутні понад 350 учасників.

Під час засідання Комітету з питань науки і освіти було розглянуто такі питання:

1.Управління закладами вищої освіти. Проблеми та шляхи вдосконалення.

2. Удосконалення системи фінансування закладів вищої освіти.

3.Оцінювання якості вищої освіти і освітні вимірювання.

4. Першочергові заходи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо аналізу якості освітньої діяльності закладів вищої освіти.

На знімку (зліва направо): О. Співаковький, Ю. Рашкевич

У своєму виступі Олександр Співаковський звернув увагу учасників зборів на ключові проблеми у сфері вищої освіти.

1. Щодо проблемних питань управління закладами вищої освіти.

Запровадження нового підходу до управління закладом освіти з наявністю елементів корпоративного управління сприятиме зростанню взаємної відповідальності і збільшенню суспільної довіри. Такі зміни в управлінській структурі неодмінно забезпечать покращання іміджу університетів та відновлення довіри до них. Зміна моделі управління дасть змогу закласти підвалини для зростання інвестицій у вищу освіту, підвищення її якості й конструктивної зміни мотивації та поведінки всіх учасників освітнього простору.

Пропозиції щодо зміни моделі управління:

• Наглядові ради повинні мати більший обсяг повноважень і, відповідно, мотивації сприяти діяльності закладу вищої освіти. Перехід до моделі з елементами корпоративного управління.

• Ректор як вища посадова особа університету отримає новий функціонал та зможе зосередити свої зусилля на реалізації стратегічних завдань університету. Збереження всіх демократичних механізмів виборів ректора.

• Потрібна можливість введення посади фінансового директора. Ця посада запроваджуватиметься за рішенням керівника закладу вищої освіти та буде призначатися ним за погодженням з Наглядовою та Вченою радами закладу. До повноважень фінансового директора буде віднесено здійснення всіх тих заходів, які забезпечуватимуть фінансову стабільність і розумне розпорядження активами університету. Особливо це буде актуальним у ситуації переходу закладів вищої освіти від статусу бюджетних установ у статус неприбуткових організацій, який мають поступово здійснювати заклади з метою економічної дерегуляції, набуття більшої автономії та відповідальності.

2. Проблемні питання фінансування вищої освіти.

Система фінансування вищої освіти, побудована на державному замовленні, призводить до того, що кошти виділяються здебільшого на виплату заробітної плати й оплату комунальних послуг. Фактично держава не здійснює інвестування в технологічний розвиток університетів, проведення ними наукових досліджень та утримання матеріальної-технічної бази.

Пропозиції щодо зміни моделі фінансування:

• Бюджетних коштів ніколи не буде достатньо, тому існує нагальна необхідність кардинальної зміни системи фінансування вищої освіти шляхом диверсифікації його джерел. Причому такий підхід безпосередньо пов'язаний зі зміною моделі управління, відходу закладів вищої освіти від статусу бюджетних установ та розширення автономії університетів.

• Також доцільно розглянути можливість безпосереднього фінансування студентів, передбачивши надання за рахунок видатків Державного бюджету України та недержавних банківських установ відповідних кредитів на здобуття вищої освіти зі здійсненням державою повної компенсації витрат на навчання, надання державних гарантій для отримання кредиту на оплату вартості навчання з погашенням державою процентів за кредитом та надання державних гарантій для отримання кредиту на оплату вартості навчання без погашення процентів за кредитом.

• З метою економічної дерегуляції набуття більшої автономії та відповідальності потрібно передбачити зміну статусу закладів вищої освіти, оскільки, перебуваючи у статусі бюджетних установ, більшість українських університетів не зможе вийти зі стану стагнації. Зокрема, доцільно розглянути можливість функціонування університетів державної форми власності в одному з таких статусів: державна некомерційна установа неринкового типу, державна комерційна установа (підприємницький університет), казенне підприємство, комунальне неприбуткове підприємство.

• Перехід від ідеології дотацій до ідеології інвестування в освіту.

• Стимулювання постійної мотивації студентів до якісного навчання.

• Запровадження механізму індикативної собівартості (в обсягах мінімального розміру вартості навчання за кожною спеціальністю (спеціалізацією) відповідно до ліцензійних умов).

• Профілізація вищої освіти при формуванні державного замовлення за напрямами (спеціальностями) та визначення обсягів державного замовлення з урахуванням профільності закладів вищої освіти.

• Під час формування бюджетної програми 221160 “Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики” слід забезпечити:

− встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на утримання матеріально-технічної бази закладів вищої освіти державної форми власності на рівні, не меншому ніж 3 % балансової вартості матеріально-технічної бази; таких закладів;

− встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на проведення технологічного розвитку закладів вищої освіти на рівні, не меншому ніж 10 % балансової вартості технологічного устаткування.

• Необхідно запровадити окрему бюджетну програму «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки закладами вищої освіти» зі встановленням обсягу фінансування на рівні, не меншому ніж 5 % бюджетної програми «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики».

• Стратегічно важливим напрямом діяльності, який покликаний сприяти кращому управлінню й фінансуванню сфери вищої освіти, є освітні вимірювання. На різних етапах навчання вимірювання так чи інакше корелює з фактичним прирощенням доданої вартості студента в процесі навчання і дає змогу сформувати уявлення про його перспективи на ринку праці.

На знімку (зліва направо): О. Шаров, С. Квіт.

На знімку (зліва направо): Є. Сокіл, В. Бакіров

Тема доповіді президента Академії фінансового управління Тетяни Єфименко – «Удосконалення системи фінансування закладів вищої освіти» – викликала жвавий інтерес у присутніх.

На знімку: виступ Т. Єфименко

У доповіді Т. Єфименко, зокрема, наголосила на таких підсумках-рекомендаціях:

1. Удосконалення системи фінансування державних закладів вищої освіти спрямовується на підвищення якості освітніх послуг, їх конкурентоспроможності (на внутрішньому і зовнішніх ринках), формування фінансової автономії ЗВО, підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів.

2. Розроблення (за участі ЗВО) концепції переходу від моделі управління витратами ЗВО до управління результатами.

3. Запровадження у сфері вищої освіти середньострокового бюджетного планування, орієнтованого на результат.

4. Удосконалення методики оцінювання результатів діяльності ЗВО, упровадження сучасних стандартів обліку, фінансової звітності та контролю.

5. Поліпшення системи звітності для забезпечення достовірності показників, що застосовуються у формулі.

6. Запровадження моніторингу та адміністрування інформаційної бази фінансування вищої освіти на основі транспарентності та підзвітності.

7. Введення системи коефіцієнтів вартісних співвідношень видатків на підготовку здобувача вищої освіти різних галузевих спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів.

8. Розроблення алгоритму та запровадження моніторингу працевлаштування випускників ЗВО як ключового індикатора якості наданих освітніх послуг.

9. Забезпечення формування єдиних методологічних засад з порядку планування, обліку і калькулювання собівартості освітніх послуг, які повинні ґрунтуватися на принципах НП(С)БОДС 135 «Витрати» в частині класифікації витрат та порядку їх визнання.

10. Затвердження на рівні головного розпорядника бюджетних коштів галузевих нормативів видів витрат у розрахунку на одного студента.

11. Удосконалення нормативів чисельності студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного персоналу.

12. Розроблення реального механізму державно-приватного партнерства щодо фінансування вищої освіти із дотриманням принципів транспарентності та впровадження принципів корпоративного управління у керуванні фінансовою діяльністю ЗВО.

На розгляд учасників засідання представлено проект рішення Комітету, положеннями якого, зокрема, передбачається таке:

1. Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Рашкевича Ю. М., Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О. В. та Генерального директора Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шарова О. І. взяти до відома.

2. Рекомендувати Верховній Раді України:

2.1. Прискорити розгляд проектів Законів України:

«Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо зміни системи управління закладами вищої освіти» (реєстр. № 8385 від 18.05.2018);

«Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321 від 24.04.2018);

«Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321-1 від 08.05.2018).

2.2. Зважаючи на особливості організації освітнього процесу у закладах вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації, що передбачає одночасне навчання за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста та освітніми програмами профільної середньої освіти, ініціювати внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо виключення позиції стосовно запровадження в коледжах і технікумах нормативів чисельності студентів на одного викладача.

3. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення:

3.1. З метою створення Національного електронного інформаційного ресурсу зайнятості в максимально стислі строки після внесення розглянути проект змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо обміну даними для аналізу зайнятості випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти».

4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

4.1. Враховуючи нагальну потребу українського суспільства у функціонуючій системі забезпечення якості вищої освіти, забезпечити якнайшвидше затвердження голови та заступників голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (під час засідання до Комітету надійшла інформація про те, що Урядом прийняте відповідне рішення щодо затвердження керівництва НАЗЯВО);

4.2.На виконання п. 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прискорити створення єдиної електронної системи моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти та запровадження профілізації вищої освіти при формуванні державного замовлення за напрямами (спеціальностями) та визначення обсягів державного замовлення з урахуванням профільності закладів вищої освіти;

4.3. При формуванні бюджетної програми 221160 “Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики” забезпечити:

1) встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на утримання матеріально-технічної бази закладів вищої освіти державної форми власності на рівні, не меншому ніж 3 % від балансової вартості матеріально-технічної бази;

2) встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на проведення технологічного розвитку закладів вищої освіти на рівні, не меншому ніж 10 % балансової вартості технологічного устаткування;

4.4. Запровадити окрему бюджетну програму «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки закладами вищої освіти» зі встановленням обсягу фінансування на рівні, не меншому ніж 5 % бюджетної програми «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики»;

4.5. Підготувати зміни до Закону України «Про вищу освіту» та інших законів України, передбачивши надання здобувачам вищої освіти пільгових кредитів за рахунок видатків Державного бюджету України та недержавних кредитів на здобуття вищої освіти з повним або частковим погашенням відсотків за рахунок видатків Державного бюджету України;

4.6. Вжити заходів щодо підвищення посадових окладів педагогічним працівникам закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації;

4.7. Підготувати зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачивши у Державному бюджеті України видатки для Міністерства освіти і науки України на загальну суму 36 млн грн із метою запровадження бюджетної програми «Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти» як необхідної умови забезпечення високої якості вищої освіти на основі впровадження сучасних технологій навчання та новітнього змісту освіти.

5.Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

5.1. Забезпечити подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання запровадження індикативної собівартості», розробленого на виконання абзацу третього пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»;

5.2. З метою організаційно-правового забезпечення практичної реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Стратегії реформування системи управління держаними фінансами на 2017–2020 роки розробити та затвердити:

• Методику розрахунку вартості підготовки одного студента;

• Методику розрахунку індексів рівнів освіти і форм здобуття освіти;

• Методику розрахунку співвідношення видатків на навчання за спеціальностями;

• Методику розрахунку чисельності окремих категорій працівників на основі норм праці;

• Зміни до чинного законодавства в частині можливості закладів вищої освіти розпоряджатися надлишком навчальних площ;

5.3. Доопрацювати проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження формули розподілу обсягу видатків загального фонду державного бюджету між закладами вищої освіти на підготовку кадрів на умовах державного замовлення та забезпечення діяльності їх баз практики» з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій;

5.4. Вивчити пропозиції Ради ректорів Харківської області, викладені у листі Харківської обласної державної адміністрації від 05.02.2019 №01-35/945 до Комітету з питань науки і освіти (додаються) з метою внесення змін до нормативно-правових актів з питань організації проведення вступної кампанії та Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України;

5.5. Забезпечити у 2019 році фінансування Національного агентства в повному обсязі.

6. Рекомендувати Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти:

6.1. Забезпечити термінове формування структури Національного агентства, обрання галузевих експертних рад, формування експертного пулу та здійснити навчання і підготовку експертів і співробітників для якнайшвидшого запуску процесів зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;

6.2.Забезпечити термінову розробку та прийняття проектів пріоритетних нормативно-правових актів із забезпечення якості вищої освіти, передбачених Законом України «Про вищу освіту»:

• положення про акредитацію освітніх програм;

• вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені,

• розроблення порядку їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ);

• положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад;

• порядок скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату;

• положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти та порядок проведення;

• порядок акредитації незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;

• вимоги до системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (систем внутрішнього забезпечення якості);

• вимоги до системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;

• вимоги до системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти тощо.

6.3.Розробити критерії ефективності та якості освітньої діяльності закладів вищої освіти, методику їх оцінювання, а також методологію оптимізації мережі закладів вищої освіти на основі визначених критеріїв ефективності;

6.4. Започаткувати процедури погодження Національним агентством стандартів вищої освіти та терміново реалізувати погодження стандартів вищої освіти, напрацьованих відповідно до Закону України «Про вищу освіту» у період відсутності Національного агентства;

6.5. Започаткувати процедури встановлення відповідності діяльності закладу вищої освіти визначеним критеріям для надання, підтвердження чи позбавлення його статусу національного;

6.6. Започаткувати акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;

6.7. Започаткувати інституційну акредитацію закладів вищої освіти;

6.8. Започаткувати акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та контроль їх діяльності;

6.9. Започаткувати процедуру скасування рішень спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату;

6.10. Започаткувати акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;

6.11. Започаткувати оцінку та сертифікацію систем забезпечення закладом вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості).

На знімках: робочі моменти зборів

За результатами обговорення народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти було прийнято одностайне рішення підтримати проект рішення та доопрацювати його з урахуванням пропозицій, поданих учасниками засідання.

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом Міністерства освіти і науки України та Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, ректорами закладів вищої освіти, представниками урядових органів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 лютого 2019 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РОБОЧІЙ ЗУСТРІЧІ ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ТА БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВЕКСЕЛІВ В УКРАЇНІ

Вчені Академії фінансового управління – Анатолій Дробязко (к. е. н., провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики) та Тетяна Дмитренко (здобувач Академії) – взяли участь у робочій зустріч щодо ефективного та безпечного використання векселів в Україні за участі регуляторів, зацікавлених міністерств та відомств, а також громадських організацій, професійних об’єднань і експертів. Захід відбувся 8 лютого 2019 року в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Запровадження прозорого обігу векселів у рамках міжнародного вексельного права стане міцним підґрунтям для подальшого розвитку вексельного ринку та сприятиме розвиткові економіки України. Національна вексельна парадигма потребує перегляду та законодавчого визначення для ефективного використання цього інструменту, зокрема, з метою забезпечення доступу малого та середнього бізнесу до фінансів (додаткових обігових коштів, дешевших за кредитні), що, у свою чергу, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників.

На знімку: у залі засідань

Основу національного вексельного права становлять Женевські вексельні конвенції та Закон України «Про обіг векселів в Україні» з урахуванням окремих колізій, запропонованих конвенціями, а також інші закони та нормативні документи, прийняті відповідності до них. Чинним законодавством векселю надано статус платіжного інструменту (Закон України «Про банки і банківську діяльність») та цінного паперу (Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»). Експерт Т. Б. Рудненко (голова ГО «Агентство з розвитку вексельного ринку») наголосив, що регулятори фінансового ринку – Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба, а також законотворці вважають вексель виключно цінним папером, тобто товаром, а НКЦПФР визначений головним регулятором вексельного обігу. Ця парадигма не відповідає теперішнім реаліям і є хибною.

Експерти обговорили питання впливу некоректного перекладу Женевських вексельних конвенцій українською мовою. Ю. В. Прозоров (президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків») запропонував у рамках створеної робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності звернутись до Міністерства закордонних справ з ініціативою коригування зазначеного перекладу.

Науковцями Академії фінансового управління було розглянуто приклади розв’язання кредиторсько-дебіторської заборгованості підприємств, у тому числі з використанням векселів, у Польщі, Угорщині, Словаччині та вплив цих рішень на ВВП зазначених країн.

Т. Дмитренко доповіла про Концепцію створення Єдиної інформаційної системи випуску, обігу та погашення векселів, що вже стала складовою Комплексної програми реформування фінансового сектору України, програми розвитку фондового ринку України до 2020 року та Плану заходів на 2017–2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року. Також Т. Дмитренко вказала на міжнародні стандарти та рекомендації щодо обігу документарних цінних паперів, визначення ризику їх використання в легалізаційних операціях щодо злочинних коштів, антикорупційні заходи та необхідність переходу до електронної форми векселів і побудови інфраструктури вексельного ринку. На розгляд до Комітету передано матеріали щодо методики комплексної оцінки ризику використання векселів в злочинних операціях та створення Єдиної інформаційної системи випуску, обігу та погашення векселів.

Представники бізнесу поділились досвідом факторингу вексельних операцій у Республіці Молдова та Литві.

Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності (д. е. н. М. В. Довбенко) за підтримки представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, науковців ДННУ «Академія фінансового управління», громадських організацій, професійних об’єднань та представників бізнесу прийнято рішення створити робочу групу з питань розвитку вексельного ринку при Комітеті.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 лютого 2019 року



 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003