СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5281786
 
 
   

УЧАСТЬ ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У СПІЛЬНОМУ ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ ТА ДВОХ КОМІТЕТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Відповідність мети функціонування НБУ сучасним викликам та законодавчі ініціативи», яке відбулося 18 січня 2019 року в приміщенні Комітетів Верховної Ради України.

У засіданні взяли участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, д. е. н. Михайло Довбенко та голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, к. е. н. Віктор Галасюк.

Із привітальним словом виступила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. В обговоренні брали участь також представники Ради Національного банку України, колишні топ-менеджери НБУ, вітчизняні банкіри, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

На знімку (зліва направо): В. Галасюк, Л. Мостова, М. Довбенко

Велику увагу учасників засідання привернув змістовний виступ Михайла Довбенка, котрий поділився своїм бачення сучасної економічної ситуації в Україні і, відповідно, висловив думку, якою має бути мета функціонування центрального банку держави.

Віктор Галасюк у виступі на тему «Перегляд цілей діяльності Національного банку України», зокрема, зазначив: "Жорстка монетарна політика, яку НБУ проводить під диктовку МВФ, зменшує фінансову глибину економіки і стримує її розвиток. Інфляція – не причина, а симптом головної хвороби української економіки – сировинної спеціалізації. І "лікувати" її треба не інфляційним таргетуванням, а розвитком виробництва, розумним імпортозаміщенням та експортною експансією одночасно. А ці завдання потребують монетарної політики іншого типу. Ми з однодумцями через проект змін до Конституції (законопроект № 5303) пропонуємо спрямувати монетарну політику, як у США, одночасно на досягнення фінансової стабільності, помірного рівня довгострокових ставок, сприяння економічному зростанню та мінімізації безробіття».

Колишній заступник голови Національного банку України, екс-очільник Державного казначейства України, колишній голова Державної податкової адміністрації України Олександр Кірєєв назвав свій виступ «Головне завдання політики Центрального банку».

У виступі члена Ради Національного банку України Василя Фурмана йшлося про стимулювання кредитування як фактора економічного зростання.

На знімку: у залі засідань

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі торкнувся аспектів монетарних механізмів держави та окремих аспектів економічної динаміки. Він наголосив, що пріоритетною метою грошово-кредитної політики Національного банку України є утримання середньострокової споживчої інфляції на рівні 5 ± 1 %, а також, що така ціль тлумачиться, як «оптимальний цільовий рівень інфляції, який відповідає фундаментальним основам економіки України на цьому етапі», у зв’язку з чим постає кілька питань. Перше з них стосується темпів зростання реального ВВП України, які прогнозує Національний банк під час визначення своєї пріоритетної мети. Фактично це ключове питання, відповідь на яке має пояснити доцільність застосування Україною режиму інфляційного таргетування та всього комплексу пов’язаних із ним механізмів та інструментів. Адже в рамках державного регулювання стабільно низька інфляція є не самоціллю, але лише засобом, який має дати можливість – серед іншого – зменшити інфляційні ризики, ціну позикових ресурсів, амплітуду коливань їхньої реальної вартості та, як наслідок, стимулювати кредитну активність банківської системи з одночасним піднесенням реальних обсягів національного виробництва. Водночас, згідно з оцінками експертів МВФ, оприлюдненими в січні 2019 року, виконання Україною поточної програми Stand-by буде супроводжуватися темпами зростання, значно меншими за загальносвітові та за темпи зростання країн із ринками, що формуються. Причому динамічне відставання не лише збережеться, а й характеризуватиметься майже незмінними параметрами».

У дискусії взяли участь голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, с. н. с. відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, к. е. н. Євген Бублик, колишній заступник голови Національного банку України Борис Марков, голова Правління АТ "Айбокс Банк» Галина Хейло, аналітик-консультант д. е. н. Ігор Шумило, член Ради Клубу банкірів Микола Нос, член Керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів ГАРП Вадим Березовик та ін.

На знімку (зліва направо): С. Кораблін, Ю. Прозоров, О. Любіч

Так, Є. Бублик наголосив: «Сучасна практика монетарного регулювання центробанками розвинутих країн свідчить про зростання ролі такого інструменту, як вербальні інтервенції – офіційних повідомлень, які покликані впливати на поведінку учасників ринку, нівелюючи ірраціональну складову. Поведінка НБУ свідчить про усвідомлення цієї тенденції: офіційні публічні повідомлення від нашого регулятора стали виходити частіше. Проте ці дослідження підтвердили низький рівень їхнього впливу на поведінку учасників ринку. Вагомою причиною цього слід вважати низький рівень довіри учасників ринку до діяльності НБУ. За останніми соціологічними дослідженнями, 66 % опитаних висловлюють недовіру до регулятора. За даними міжнародних досліджень, найвагомішими факторами, що впливають на рівень довіри, є рівень безробіття та доходів населення, що має пряму кореляцію з розвитком економіки. Це пояснює, чому таргетування цих факторів включено до цілей центробанків ряду країн. У країнах зі слабкими валютами важливим чинником також виступає валютний курс. Таким чином, ефективна діяльність НБУ потребує реалізації заходів із відновлення довіри, які серед іншого передбачатимуть приділення більшої уваги забезпеченню економічного зростання та стабільності національної грошової одиниці».

На знімку (зліва направо): Є. Бублик, В. Фурман.

На знімку (зліва направо): С. Волков, О. Кірєєв, М. Нос, В. Березовик.

На знімках: у залі засідань

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками комітетів Верховної Ради України, банківської спільноти та наукових кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 січня 2019 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у засіданні Клубу банкірів, яке відбулося 21 грудня 2018 року в приміщенні Індустріалбанку.

Із привітальним словом виступила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова.

В обговоренні брали участь:

Вадим Березовик – член Керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів ГАРП; Михайло Букрєєв – голова Правління Індустріалбанку; Сергій Волков – голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації; Богдан Гдичинський – голова Наглядової ради АКБ «Індустріалбанк»; Анатолій Дробязко – пров. н.с. ДННУ "Академія фінансового управління"; Євген Панченко– екс-голова Правління «Вернум Банк»; Віктор Іваненко – начальник прес-служби АТ "Айбокс Банк"; Олександр Кірєєв – колишній заступник Голови Національного банку України, колишній голова Державного казначейства України; Віктор Кравець – радник голови Правління банку «Аркада»; Олеся Листопад – заступник голови Правління ПАТ «RwS bank»; Олександр Любіч – віце-президент ДННУ "Академія фінансового управління"; Борис Марков – колишній заступник Голови Національного банку України; Микола Нос – член Ради Клубу банкірів; Юрій Прозоров – президент Українського товариства фінансових аналітиків; Віталій Романчукевич – перший заступник голови Правління Індустріалбанку; Ярослав Солтис – колишній заступник Голови Національного банку України; Євген Степанюк – начальник управління реформування фінансового сектору Національного банку України; Ігор Шумило – аналітик-консультант, Київська школа економіки..

На знімках (зліва направо): М. Довбенко, В. Геєць, Л. Мостова, М. Довбенко, О. Любіч.

Значний інтерес присутніх викликали виступи:

• директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академіка НАН України Валерія Геєця на тему «Фінансові ресурси нового етапу модернізації економіки України». У своєму виступі відомий вчений висловив думку, що за останні роки Національний банк України та Уряд разом з іноземними партнерами неправильно діагностували «хворобу» української економіки і, отже, використовували не ті ліки. Як наслідок, країна розвивається повільно, і життєвий рівень її громадян не відповідає їхнім очікуванням;

На знімку: виступ В. Геєця

• першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайла Довбенка на тему «Законодавче забезпечення розвитку фінансової, банківської системи України і плани на 2019 рік», котрий зазначив, що 2018 році законодавці підтримували зусилля Національного банку України, що дало змогу зрушити з місця розв’язання низки проблем. Зокрема, ідеться про забезпечення захисту прав кредиторів шляхом прийняття закону про єдиний кредитний реєстр, який вводиться в дію з 2019 року, закону про реструктуризацію негативно класифікованої заборгованості, законів що просувають посилення якості корпоративного управління банківськими установами, у тому числі банками з державним капіталом.

На знімку (зліва направо): Л. Мостова, В. Геєць, М. Відякін, М. Букрєєв

• заступника директора Департаменту стратегії та реформування банківської системи Національного банку Михайла Відякіна на тему: «Пріоритетні завдання НБУ на 2019 рік». У виступі були розкрито основні напрями політики регулятора на 2019 рік:

‒ приведення інфляції до цільового рівня за допомогою облікової ставки;

‒ посилення впливу монетарної політики на динаміку цін та стан економіки загалом;

‒ збереження режиму гнучкого обмінного курсу гривні;

‒ накопичення міжнародних резервів;

‒ прозора та зрозуміла комунікація для управління інфляційними очікуваннями.

Очікуваний ефект мають забезпечити:

‒ низька та передбачувана інфляція, яка створює сприятливі умови для інвестицій та заощаджень;

‒ низькі реальні й номінальні процентні ставки.

Зокрема, М. Відякін зазначив, що Національний банк України створює сприятливі умови для подальшого розвитку ринку фінансових послуг і водно час постійно опікується забезпеченням фінансової стабільності, завчасно реагуючи на будь-які виклики та загрози, вивчає технологію блокчейну для застосування у фінансовому секторі;

• члена Нацкомфінпослуг, кандидата економічних наук Олександра Залєтова на тему «Ринок небанківських фінансових послуг: стан та перспективи розвитку в 2019 році».

На знімку (зліва направо): Л. Мостова, В. Геєць, О. Залєтов

Питання, що потребують вирішення на ринку:

‒ захист прав споживачів;

‒ виведення з ринку проблемних фінансових установ, які не виконують та/або не мають на меті виконувати зобов’язання за договорами надання фінансових послуг і створюють суттєві системні ризики для ринка;

‒ посилення вимог щодо відповідальності власників та керівників небанківських фінансових установ за скоєні злочини на ринках фінансових послуг;

‒ посилення вимог до ліцензійних умов;

‒ посилення пруденційного нагляду (вимоги до аудиту та актуарного звіту, запровадження нової методики формування страхових резервів та нового положення про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховиків).

З великою цікавістю члени клубу обговорили презентацію заступника голови Правління банку «Глобус» Олени Дмітрієвої на тему «Іпотека – драйвер економічного зростання в Україні», котра як практик розкрила динаміку розвитку цього сегменту банківського бізнесу, його проблеми та перспективи. Вона підкреслила, що іпотека як інструмент подолання кризових явищ в економіці забезпечує позитивний ефект для економіки країни:

• Іпотечний мультиплікатор становить 11,48, тобто кожна гривня іпотечного кредиту збільшує ВВП країни в середньому на 11,48 грн.

• Грошові кошти населення, які використовуються на придбання нерухомості, створюють додаткову вартість за рахунок використання їх для розвитку міста, місцевого будівельного комплексу, сприяють створенню додаткових робочих місць.

• Ринок нерухомості "пов'язує" значну частину грошових коштів, тим самим виконуючи антиінфляційну функцію. Наприклад, у США 25 % доходів «середнього» американця надходять на платежі за іпотечним кредитом.

• Розвиток іпотечного кредитування позитивно впливає на подолання соціальної нестабільності й нерівності.

На знімках: виступ А. Дробязка; О.Дмитрієва, Є. Панченко та І. Шумило

У своєму виступі Анатолій Дробязко зазначив що українська економіка за структурою сировинного експорту є рентною. Тому ефективними в ній є не всі монетарні заходи, які дають позитивні результати в індустріальних економіках. Національному банку України слід обережніше використовувати рекомендації іноземних фахівців, а більше спиратися на вже накопичений практичний досвід. Головна проблема – великий обсяг негативно класифікованих активів (70 %), що накопичилися в балансах банків, припадає на 30 промислово-фінансових груп. Отже, при вирішенні накопичених проблем слід шукати індивідуальні підходи. На думку науковця, одним із шляхів є секютирізація накопичених боргів, що дасть поштовх розвитку не тільки банківського, а й фондового ринку.

На знімках (зліва направо): О. Любіч, Я. Солтис, Ю. Прозоров, В. Березовик

На знімках: у залі засідань.

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади, банківської спільноти та наукових кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

02 січня 2019 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ ФОРУМУ «НОВА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ: СПІЛЬНІ ДІЇ УРЯДУ ТА БІЗНЕСУ»

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко і віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у роботі форуму «Нова індустріалізація: спільні дії Уряду та бізнесу», який відбувся 11 грудня 2018 року в приміщенні Торгово-промислової палати (ТПП) України..

Участь у форумі брали урядовці, парламентарі, дипломати, представники промислових асоціацій і підприємств – членів ТПП України, представники наукових кіл та громадськості.

Захід проводиться вже вдруге і є додатковою платформою ефективного діалогу між підприємцями та представниками влади.

Підтримання фінансової стабільності, активний промисловий розвиток, передусім у сегменті інновацій і створення національного продукту, а також інвестиції в людський капітал за рахунок зростання економіки – ключові завдання Уряду на 2019 рік.

За словами Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, діалог із бізнесом – завжди є дуже позитивним, оскільки дає змогу формувати якісне середовище для економічного зростання. «Ми маємо 11 кварталів поспіль економічне зростання. Це хороший сигнал, але ми розуміємо, що цього недостатньо для вирішення історичних проблем. Ми можемо зростати на рівні 5–7 %. А вигодонабувачем цього зростання має стати український народ», – сказав Володимир Гройсман під час форуму.

На знімку: виступ В. Гройсмана.

На знімку: учасники гала-сесії

Забезпечити таке зростання, впевнений Прем’єр-міністр, можна завдяки реалізації економічної політики Уряду. «Наше завдання – підтримувати фінансову стабільність та інвестувати в економічне зростання, – сказав Володимир Гройсман. – Наші пріоритети: покращання бізнес-клімату, нова система управління держсектором, чесна і прозора приватизація, а отже, входження інвестицій у реальний сектор, енергетика – маємо зменшувати залежність від імпорту й розвивати свою базу».

Ключовим елементом, що дасть можливість реалізувати намічені плани, стане виконання збалансованого державного бюджету на 2019 рік, який містить стимули промислового розвитку, передбачає реалізацію великих інфраструктурних проектів, а також забезпечує фінансування соціальних реформ, передусім в освіті та медицині. Так, із наступного року запрацюють Фонд підтримки інновацій з обсягом фінансування 300–350 млн грн, Фонд енергоефективності, бюджет якого сягне близько 14 млрд грн, триватиме робота над запуском експортно-кредитної агенції. Також будуть продовжені програми секторальної підтримки, у тому числі щодо пільг при модернізації виробництва.

«Зміни, які ми робимо – це не точкові зміни. Це зміни, які вплинуть на різні сфери, – сказав Володимир Гройсман. – І сильна економіка дає змогу збільшити інвестиції в людський капітал».

На знімку: виступ Голови представництва Європейського Союзу в Україні пана Хюга Мінгареллі.

На знімках: голова ТПП України Г. Чижиков, академік НАН України Т. Єфименко, голова Державної регуляторної служби К. Ляпіна.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, В. Геєць, Б. Соболєв, Ю. Блащук

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади та керівництвом ТПП України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 грудня 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ФОРУМУ

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, професор Олександр Любіч та завідувач Центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України Світлана Сороко взяли участь у роботі IV Українсько-литовського економічного форуму, який відбувся 7 грудня 2018 року в залі «Хол чемпіонів» Національного спортивного комплексу «Олімпійський».

Довідка. З початку 2018 року товарообіг між Україною та Литвою значно збільшився. Про це в п'ятницю, 7 грудня, заявив Президент України Петро Порошенко на спільній прес-конференції з президентом Литви Далею Грибаускайте: «За дев'ять місяців поточного року товарообіг між нашими країнами зріс на 17%. Це – результат поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, яка сьогодні довела свою ефективність».

Модераторами форуму виступили Сергій Прохоров (перший віце-президент УСПП) та Сігітас Леонавічюсом – голова Литовсько-української ділової ради.

«Ми дуже цінуємо розвиток партнерства з Литвою не лише у сфері товарообігу, розвитку інвестицій, обміну технологіями, а і її велику допомогу дружньої країни як посередника між Україною та Європейським Союзом, як більш досвідченого гравця з питань стандартизації, технічних регламентів, правил торгівлі тощо. Принципове значення має продовження плідної співпраці у сферах енергозбереження та енергоефективності, альтернативної енергетики, охорони навколишнього середовища, інвестицій, корпоративної безпеки, це наші пріоритети на майбутнє», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо): А. Кінах, Р. Даргіс

Президент Конфедерації промисловців Литви Робертас Даргіс зауважив, що нині завданням економічних спільнот двох держав є зробити так, щоб у рік виборів народи не відчули турбулентності цього неспокійного періоду. На його думку, громадським організаціям бізнесу слід приділяти увагу продуктивності праці, ще більшої доданої вартості, перебудові структури господарювання під вимоги Четвертої промислової революції, як пропонує ЄС, та цінності людського капіталу.

На знімку (зліва направо): С. Кубів, В. Сінкявічус

«В економічній співпраці двох країн, яка лише цього року зросла на 20 %, важливим є не стільки те, що розширюються номенклатура, товарні групи, а й зростання інноваційних товарів, продуктів із більшою доданою вартістю, у тому числі з ІТ-сфери. Розвиваючи економічні зв’язки, ми розвиваємо європейські цінності, людській капітал», – наголосив перший Віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Необхідність більшого захисту інвестицій, що стане запорукою їх зростання, підкркслив міністр господарства Литви Віргініус Сінкявічус.

На знімку (зліва направо): С. Прохоров, С. Леонавичюс, С. Чижиков (президент Торгово-промилової палати України)

На форум приїхали провідні литовські компанії: BOD Group – розглядає варіанти інвестування у проекти сонячних електростанцій у Херсонській та інших областях України; АТ «Литовські залізниці» – зацікавлена у подальшому розвитку міжнародного проекту потягу контейнерних перевезень Вікінг; UAB INTA – постачає, обслуговує та програмує обладнання для радіозвязку, системи ренгенконтролю вантажів, системи контролю стану навколишнього середовища; Клайпедський державний морський порт – зацікавлений у співпраці з українськими портами.

На форумі було підписано договори про співпрацю між УСПП, Асоціацією сонячної енергетики України і Global BOD Group; між УСПП та Вільнюською торгово-промисловою і ремісничою палатою, Київською торгово-промисловою палатою. Принципове значення мають угоди регіонального змісту – між Вільнюською торгово-промисловою і ремісничою палатою та Покровською міською радою; Полтавською міською радою. Як і раніше, продовжено угоду між УСПП і Конфедерацією промисловців Литви. Анатолій Кінах та Робертас Даргіс підписали додатковий документ до основного договору 2013 року.

Учасники форуму констатували значне пожвавлення двосторонніх зовнішньоекономічних відносин – товарообіг у 2017 році становив 1 млрд 100 млн дол. США та зріс у 2018 році на 40 %, збільшилися литовські інвестиції в Україну (146,3 млн. дол. США станом на 1 липня 2018 року), значну допомогу Литва надає Україні на шляху економічної євроінтеграції.

Відбулися засідання тематичних секцій «Відновлювані джерела енергії», «Транспорт та логістика» та «Інноваційні технології», а також Українсько-литовської ділової ради.

На знімку: під час форуму.

На знімках: під час форуму

На Форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом УСПП, представниками урядових органів та громадських організацій, зарубіжними експертами та ін.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 грудня 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГОМУ СТОЛІ «КОНСТИТУЦІЙНИЙ ДІАЛОГ: ДОСТУПНІСТЬ ТА/АБО ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ»

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко та віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у круглому столі «Конституційний діалог: доступність та/або якість вищої освіти», який відбувся 26 листопада 2018 року в приміщенні ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Захід, організований Міністерством освіти і науки України та Конституційним Судом України спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), зібрав представників органів державної влади, наукових кіл та громадськості.

У засіданні брали участь Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, судді КСУ Василь Лемак і Олег Первомайський.

На знімку: збори оргкомітету

Відкрив захід Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, зазначивши у вступному слові: «Тематикою нашого сьогоднішнього діалогу є доступність і якість вищої освіти. Конституційний Суд України не може залишатися осторонь питань, що мають надзвичайно важливе значення для розвитку суспільства та держави». Окремо він звернув увагу на рішення Конституційного Суду України, які стосуються питань освіти. Зокрема, Станіслав Шевчук вказав на те, що Конституційний Суд України у Рішенні № 5-рп/2004 від 4 березня 2004 року (справа про доступність і безоплатність освіти) надав офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України.

У Рішенні Суд зауважив, що «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Суд визначив сутність поняття «доступність освіти», наголосивши, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права. Тобто це – гарантія права кожного на здобуття освіти, водночас цьому праву кореспондується обов’язок держави забезпечити його реалізацію.

Стосовно доступності вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, Суд підкреслив, що вона полягає у створенні державою відповідних умов, за яких особа змогла би реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням її здібностей та інтересів у вільному виборі типу закладу освіти, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання

На знімках (зліва направо): С. Шевчук, Л. Гриневич, Т. Єфименко, Ю. Рашкевич

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що обговорення питання доступності та якості вищої освіти відбувається через велику суспільну необхідність. На думку Міністра, поняття «доступність» і «якість» вищої освіти повинні бути не суперечливими, а взаємодоповнюючими: «Конституція України визначає доступність і безоплатність вищої освіти на конкурсній основі, водночас в умовах прийому ми встановлюємо умови цього конкурсу». «На сьогодні надзвичайно важливо підвищувати якість вищої освіти в Україні. І я сподіваюся, що спільно ми зможемо досягти конструктивної позиції стосовно цього питання», – зазначила Лілія Гриневич.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся також ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Дмитро Лук’яненко. Він акцентував увагу на тому, що в сучасних умовах заклади вищої освіти повинні швидко реагувати на зміни в суспільстві та потреби студентів. На думку Дмитра Лук’яненка, наразі існує тенденція втрати «лояльності» до закладів вищої освіти. Тож, за його словами, потрібно бути готовим до змін у системі освіти.

Про особливості взаємозв’язку освітньої та підприємницької діяльності, доступність та якість вищої освіти йшлося в доповіді судді Конституційного Суду України Олега Первомайського. Аналізуючи питання ролі держави в забезпеченні якості освітніх послуг, суддя КСУ наголосив, що забезпечення конкурентоспроможності випускників, якості вищої освіти та її розвитку, має бути пріоритетом держави: «Вища освіта визначає інтелектуальний потенціал суспільства, тож ми повинні прагнути до того, аби забезпечити її якість».

Підбиваючи підсумки, заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич зазначив, що Міністерство освіти і науки України визначило якість освіти пріоритетом номер один. Поняття «якість», за його словами, охоплює кілька аспектів: зокрема, це якісний відбір на навчання, якісна система освіти й інші показники. Юрій Рашкевич наголосив, що Міністерство продовжуватиме працювати в напрямі забезпечення доступності та якості вищої освіти.

Учасники круглого столу дійшли до висновку, що тематика заходу є надзвичайно актуальною, а отже, діалог із суспільством як у контексті забезпечення доступності та якості вищої освіти, так і з інших важливих питань реалізації Конституції України, буде продовжено.

На знімку: у залі засідань.

На знімках (зліва направо): Ю. Рашкевич, Д. Лук’яненко, Т. Єфименко.

На знімках: учасники заходу

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади, наукових та освітніх кіл

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 листопада 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В VII ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ “ГЛУШКОВСЬКІ ЧИТАННЯ"

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі VII Всеукраїнської науково-практичної конференції: “Глушковські читання", яка відбулася 21 листопада 2018 року в Залі засідань НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського".

Конференція щорічно проводиться під патронатом Факультету соціології і права Національного технічного університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України та Інституту проблем математичних машин і систем НАН України.

Тема цьогорічної зустрічі - «ІСТОРІЯ, СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ».

Пленарне засідання відкрив МЕЛЬНИЧЕНКО АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ – декан факультету соціології і права КПІ ім. І. Сікорського.

До присутніх науковців, викладачів та студентів з вітальним словом звернулись ІЛЬЧЕНКО М.Ю. (д.т.н., академік НАН України, проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського) та ХІМІЧ О.М. (д.ф.-м. н., член-кор. НАНУ, заступник директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України).

З цікавою доповіддю виступила дочка В. М. Глушкова - старший науковий співробітник Інституту кібернетики – Віра Вікторівна Глушкова. Вона навела факти з історії формулювання понятті «кібернетика», а також нові дані про становлення кібернетики спорту («цифрового спорту») і роль в цьому процесі співпраці В. М. Глушкова та Валерія Лобановського.

Своєю глибиною та різноманіттям тематики зацікавили учасників конференції наступні доповіді:

ЛЮБІЧА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСІЙОВИЧА (д.е.н., професор, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління») - Діджиталізація освіти та науки як складова процесу цифрового розвитку України.

КРАКА ЮРІЯ ВАСИЛЬОВИЧА (д.ф.-м.н., академік НАН України, професор), Багатовимірне шкалювання для синтезу систем класифікації, кластеризації та візуалізації інформації.

ГОРБАЧУКА ВАСИЛЯ МИХАЙЛОВИЧА (с. н. с, д. ф.-м. .н, проф., Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова) - Показники соціального капіталу для чисельного міжрегіонального аналізу

Яскраво-емоційними були доповіді з соціальних та філософських аспектів впровадження інформаційних технологій в життя людства

БЕХА ВОЛОДИМИРА ПАВЛОВИЧА (д. філос. н., проф. зав. кафедри управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції НПУ ім. М.П. Драгоманова) – Моделювання соціальних процесів як основа розвитку інформаційних технологій;

НОВІКОВА БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ(д. філос. н., зав. кафедрою філософії КПІ ім. Ігоря Сікорського) - Планування: від міфологізації до здійснення.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, В. Глушкова, А. Дробязко

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з науковцями Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова та КПІ ім. Ігоря Сікорського

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2018 року




У ДЕРЖАВНІЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВІЙ УСТАНОВІ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВПЕРШЕ ВІДБУЛОСЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ НА ОСНОВІ ТРЕНІНГОВИХ ПРОГРАМ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 473 щодо участі ДННУ «Академія фінансового управління» в роботі зі створення інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів, а також згідно з наказом Національного агентства з питань державної служби України «Про затвердження обсягів державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у 2018 році» від 21.08.2018 № 201-18 протягом жовтня – листопада 2018 року до Академії на тренінги з питань управління фінансами було направлено 450 державних службовців із понад 50 центральних органів влади.

Навчання за тренінговими програмами підвищення кваліфікації з питань управління фінансами зосереджувалося на актуальній тематиці, що пов’язана з реалізацією Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, зокрема в аспектах: стратегічного державного планування та розвитку середньострокового бюджетного планування; розвитку бухгалтерського обліку, державного фінансового контролю та аудиту; управління державним боргом і розвитку податкової системи.

З урахуванням залучення найкращого міжнародного досвіду науково-методичного та навчально-організаційного забезпечення проведення підвищення кваліфікації, високого професійного рівня викладачів, до складу яких було залучено як науковців Академії, так і фахівців-практиків, зокрема з Міністерства фінансів України, підсумкове анкетування учасників засвідчило актуальність та змістовність проведеного навчання, перспективність упровадження тренінгових програм для супроводження реалізації реформ у сфері управління державними фінансами тощо.

Висловлюючи вдячність слухачам тренінгів, які мали непересічну можливість розвинути професійні компетенції та фахові комунікації в ході проведеного навчання, Академія фінансового управління також високо оцінює спільну роботу з Національним агентством України з питань державної служби в частині напрацювання засад подальшого розвитку системи професійного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців сфери управління державними фінансами.

На знімку: проведення навчання.

На знімку: проведення навчання. .

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 листопада 2018 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В ХІ СИМПОЗІУМІ «ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ДОСЯГНЕННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ»

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у роботі ХІ Симпозіуму «Фінансова система України: актуальні питання, досягнення та можливості розвитку», присвяченого 75-річчю заснування Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, який відбувся 22 листопада 2018 року в приміщенні інституту.

На представницьке зібрання, присвячене сучасним шляхам розвитку національної фінансової системи, з’їхалися представники наукової спільноти з України та інших держав.

На знімку: Ю. В. Корнєєва вручає офіційне привітання від Академії фінансового управління К. Г. Сердюкову, директору Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету.

На знімку: відкриття бізнес-школи. У центрі Президент Національної асоціації державних фінансів A.Na.Fi.P., Директор алжирського видання з державних фінансів RAMP, професор факультету економіки і менеджменту університету Тлемсен Барка Мохаммед Зін.

На урочистому пленарному засіданні з доповіддю на тему «Перспективні напрями залучення міжнародного фінансування для реалізації проектів у сфері економічної безпеки та захисту критичної інфраструктури» виступила к. е. н., докторант, старший науковий співробітник відділу макроекономічного прогнозування та міжнародних економічних відносин Ю.В. Корнєєва.

На знімку: Ю. В. Корнєєва під час доповіді.

У майбутньому науковці Академії продовжать плідну співпрацю із сучасними закладами вищої освіти з актуальних проблем реформування державних фінансів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 листопада 2018 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПРОДОВЖУЄ СПІВПРАЦЮ З ФАХІВЦЯМИ ІКТ

Віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч взяв участь у роботі Форуму цифрового розвитку України, що відбувся 16 листопада 2018 року в приміщенні Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Серед організаторів Форуму: Міжнародний фонд «Відродження», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, офіс Ради Європи в Україні, Hi-Tech Office Ukraine, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС, Державне агентство з питань електронного урядування України та ін.

Робота форуму проходила впродовж двох пленарних сесій панельних дискусій:

- пленарна сесія 1: «Досягнення та виклики у процесі розвитку цифрової економіки та суспільства України» ;

- пленарна сесія 2 «Європейський вектор цифрового розвитку України».

Значний інтерес у присутніх викликали три презентації:

1. Перспективи реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 рр. (Андрій Бірюков, радник Першого Віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України, виконавчий директор Hi-Tech Office Ukraine; Валерій Фіщук, співголова ІТ-комітету Американської торгівельної палати, менеджер з розвитку бізнесу Cisco).

На знімку: Андрій Бірюков та традиційна бібліотека

2. Рекомендації європейських експертів щодо покращення процесу цифрового розвитку України (Вілма Місіуконене, короткотерміновий експерт проекту Association4U за підтримки Європейського Союзу (Литва)).

На знімку: Вілма Місіуконене

3. Цифровий ринок і європейська інфраструктура відкритих даних – Ірина Кучма (Open AIRE).

На знімку: виступ І. Кучми із презентацією.

Після сесій відбулися тематичні панельні дискусії за напрямами гармонізації цифрових ринків, за результатами яких прийнято резолюцію Форуму.

РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Представники центральних органів державної влади України, європейські експерти, представники громадського та експертного середовища, провідних компаній у сфері ІКТ, електронної торгівлі, електронної медицини, електронних комунікаційних послуг та розвитку цифрових навичок, що взяли участь у Форумі, підтримують євроінтеграційний вектор цифрового розвитку України та перспективу приєднання до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу.

Учасники Форуму підтримують ініціативу Уряду щодо розробки Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу («дорожньої карти»).

Україна демонструє недостатній прогрес з гармонізації цифрових ринків у напрямку досягнення цілей, які ЄС запропонував для країн Східного партнерства у Спільному робочому документі «Східне партнерство - 20 очікуваних результатів до 2020 року». У ситуації, що склалася, для переходу до практичних результативних дій у всіх сферах цифрової гармонізації в Україні слід напрацювати комплекс стратегічних документів, синхронізованих між собою і підкріплених ретельним аналізом, а саме:

Розробити Стратегію використання частот, узгоджену з іншими країнами регіону Східного партнерства і Європейського Союзу.

1. Розробити національну дорожню карту для створення гармонізованих систем електронної торгівлі між країнами Східного партнерства відповідно до норм Європейського Союзу.

2. Прискорити розробку національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до мережі Інтернет.

3. Розробити узгоджений з європейськими партнерами та всіма зацікавленими сторонами новий план реалізації Стратегії кібербезпеки України, який буде враховувати вимоги Директиви з безпеки мережевих та інформаційних систем (NIS).

4. Розробити національну дорожню карту з гармонізації систем електронної охорони здоров’я серед країн-партнерів Східного партнерства відповідно до норм Європейського Союзу по чотирьом напрямках дій: регіональні мережі електронного здоров'я; політика та урядування; інтероперабельність та стандарти; електронні сервіси для пацієнтів та стандарти захисту даних.

5. Розробити комплексну національну стратегію у сфері цифрових навичок та компетенцій в Україні.

6. Розробити національну дорожню карту для стимулювання розвитку екосистем ІКТ інновацій, які визначали б ролі всіх учасників процесу. Розробити і впровадити національні дорожні карти для розвитку цифрових і технологічних інфраструктур для досліджень та інновацій.

7. Прискорити розробку стратегії розвитку «Індустрії 4.0» в Україні.

8. Забезпечити механізм державного регулювання щодо гармонізації з Європейською хмарною ініціативою, зокрема участь України у створенні Європейської хмари відкритої науки.

Гармонізація цифрових ринків з країнами Східного партнерства та Європейського Союзу на технологічному рівні вимагає своєчасного впровадження наступних систем/інституцій/структур:

1. Транскордонної системи електронної торгівлі та системи для функціонування цифрового транспортного коридору між Балтійським і Чорним морями.

2. Пілотної транскордонної системи електронного підпису і регіональної системи надання транскордонних цифрових послуг.

3. Пілотних транскордонних електронних медичних послуг у регіоні Східного партнерства.

4. Коаліції за цифрові навички і робочі місця в Україні на основі Коаліції за цифрові навички і робочі місця Європейського Союзу, пілотного проекту для служб електронної охорони здоров'я серед країн Східного партнерства та Європейського Союзу з урахуванням специфікацій під цифровою сервісною інфраструктурою eHealth (eHDSI).

Базовою передумовою є посилення зв’язків між цифровими екосистемами країн-партнерів Східного партнерства та подібними екосистемами країн Європейського Союзу. Доцільно розробити карту стейкхолдерів та мереж, до яких Україна має можливість приєднатися в рамках європейського цифрового простору. Також слід забезпечити долучення відповідних національних структур до «Мережі європейських стартапів» і онлайн-платформ цифрових інновацій, інформування вітчизняних стейкхолдерів про відповідні структури Європейського Союзу.

Уряду України бракує інституцій, спроможних оцінювати і аналізувати наслідки державної політики у сфері гармонізації цифрових ринків і готових надавати на цій підставі обґрунтовані пропозиції щодо її зміни. Прогалини на рівні формування і виконання відповідної політики зумовили низку проблемних питань стратегічного характеру. Тому першочерговим політичним викликом є необхідність скоординувати дії в напрямку гармонізації цифрових ринків з країнами Європейського Союзу та країнами Східного партнерства, чітко визначити/створити відповідальний центральний орган виконавчої влади, що забезпечуватиме координацію та контроль виконання заходів у відповідній сфері різними підрозділами центральних органів влади, комунікацію з бізнесом та громадськістю, інформування про можливості участі у заходах та проектах цифрового розвитку.

Учасники форуму звертаються до представництва Європейського Союзу в Україні, координуючих/релевантних національних органів ініціативи з гармонізації цифрових ринків, інших міжнародних організацій з проханням підтримати процес наближення України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу та імплементації Стратегії інтеграції до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу («дорожньої карти»), яка має стати двостороннім документом, що передбачає виконання взаємних зобов’язань.

На знімку: у залі засідань

На знімку (зліва направо): О. Любіч, В. Місіуконене, А. Бірюков

Корисна інформація

Термін "інформаційні та комунікаційні технології" використовується академічними дослідниками з 1980-х років. Скорочення ІКТ стало популярним після того, як він був використаний у звіті уряду Великобританії у 1997 році. Варіації цієї фрази поширилися по всьому світу. Організація Об'єднаних Націй створила "Спеціальну групу Організації Об'єднаних Націй з інформаційно-комунікаційних технологій " та внутрішню "Управління інформаційно-комунікаційних технологій".

International Data Corporation (IDC) – провідна міжнародна дослідницька й консалтингова компанія, яка заснована в 1964 році й вивчає світовий ринок інформаційних технологій і телекомунікацій. За власними даними, на IDC працюють понад 1100 аналітиків ув 110 країнах світу, які збирають і обробляють інформацію про місцевих ринках ІТ.

За даними IDC, гроші, витрачені на ІТ у всьому світі, оцінюються в 3,78 трлн дол. США у 2017 році. Оцінка зростання всього ІКТ у 2018 році становить 5 %, тобто майже 3,8 трлн доларів США. Найбільше зростання на 16 % очікується у сфері нових технологій (IoT , Robotics , AR / VR , AI).

За оцінкою IDC, у 2022 році на ІКТ буде витрачено більше ніж 6 трлн дол. США.

Нові категорії, пов'язані з IoT, робототехнікою, AR / VR, AI і 3D-друку, сприяють суттєвому прискоренню зростання промисловості. Завдяки цим новим технологіям ІТ-індустрія до 2022 року знову зростатиме у 2–3 рази швидше, ніж загальна економіка.

Поява IoT уже сприяє загальному розширенню ринку, і протягом 5–10 років нові технології, такі як робототехніка та AR / VR, також зростатимуть, що вказує на велику частку загального обсягу витрат на ІКТ. Китай, з його великою та інноваційною виробничою базою, став першим лідером із розгортання IoT. Ринок сьогодні перебуває на переломному етапі, коли багато компаній відновлюють інвестиції в нові технології (наприклад, сенсори) та пов'язану з ними інфраструктуру ІКТ.

AR / VR (збільшена і віртуальна реальність) швидко розвивається, що зумовлено поєднанням нових споживчих пристроїв (наприклад, ігор віртуальної реальності) та комерційними рішеннями (наприклад, у галузі роздрібної торгівлі, виробництва та транспорту). Підприємства стають усе більш зацікавленими у випадках розширеного та віртуального реального використання, і багато компаній тестують нові технології для підготовки до пристроїв наступного покоління.

АІ (штучний інтелект) в останні роки спостерігає сповільнення інвестицій та венчурного капіталу, оскільки інтерес до цієї нової платформи швидко зростає. Ключовим компонентом стратегій цифрового перетворення АІ розглядається як наступна велика еволюція економічних переваг ІКТ. Представницькі компанії в кожній галузі оцінюють, як інтегрувати АІ з їхніми цифровими стратегіями, хоч американські фірми стали явним лідером з точки зору раннього прийняття завдяки потужним місцевим економічним системам та інноваціям у сфері програмного забезпечення.

Робототехніку зумовлено значними успіхами в розвитку продуктів протягом останніх кількох років, коли промислові роботи стають більш інтелектуальними та інтегруються в комерційну сферу. Промисловість, як і раніше, лідирує, особливо в Азії, але робототехніка поширюється в таких галузях, як транспорт і гірничодобувна промисловість. Робототехніка часто інтегрована з прийняттям AI, IoT та хмари, щоб створити переконливі економічні вигоди.

Тривимірне друкування тепер поширилося в основні комерційні технології, які просунулися далеко за рамки прототипів і експериментів. 3D-принтери швидко запозичуються виробничими фірмами в таких країнах, як Німеччина, і нова система пов'язаних поставок і послуг стає важливим сегментом ринку.

ICT4D (Інформаційні та комунікаційні технології для розвитку) – застосування ІКТ у соціальному, економічному та політичному розвитку, з особливим наголосом на допомозі бідним та маргіналізованим особам і громадам. Він спрямований на допомогу в міжнародному розвитку шляхом подолання цифрового розриву та забезпечення справедливого доступу до технологій. ICT4D ґрунтується на поняттях "розвиток", "зростання", "прогрес" та "глобалізація" і часто трактується як використання технології для досягнення більшої користі. Інший подібний термін, використовуваний у літературі, – "цифровий розвиток". ICT4D спирається на теорії та рамки з багатьох дисциплін, включаючи соціологію, економіку, дослідження розвитку, бібліотеку, інформаційну та комунікаційну діяльність

На Форумі було обговорено питання розширення співпраці ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом провідних компаній у сфері ІКТ, представниками центральних органів державної влади України, європейськими експертами тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 листопада 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗШИРЮЮТЬ СПІВПРАЦЮ З УСПП

За запрошенням керівництва Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко, віце-президент Академії, професор Олександр Любіч та завідувач Центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України Світлана Сороко взяли участь у спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та УСПП, яке відбулося 9 листопада 2018 року в приміщенні Торгово-промислової палати України.

Серед учасників засідання були представники парламенту, бізнесу, профільних асоціацій (хімічної та транспортної промисловості, ІТ-індустрії), фондів державно-приватного партнерства, експерти та ін.

На знімку: відкриття форуму

Український союз промисловців і підприємців наприкінці 2017 року представив програму "Платформа економічного патріотизму", яка є комплексом заходів щодо поліпшення податкової політики, запобігання монополізації та гарантування прав власності для досягнення економічного зростання на рівні 7–8 % на рік.

Представники бізнес-громади зазначили, що без вирішення низки проблем (щодо збільшення трудової міграції, затримки з прийняттям комплексних і важливих для підприємництва законопроектів, спільних дій фінансового регулятора країни та уряду з полегшення доступу до кредитних ресурсів) буде складно забезпечити економічне зростання. «За таких обставин безпрецедентне зниження якості державного управління, відсутність консолідації дій гілок влади щодо подолання зазначених викликів обмежують можливості країни вийти на зростання економіки та добробуту українців. Ми пропонуємо уряду не відкладати ці питання на наступний період, а діяти вже зараз. Необхідно доопрацювати Стратегію розвитку промислового комплексу України, активізувати Національний комітет з промислового розвитку, запустити Експертно-кредитне агентство тощо», – зауважив президент УСПП Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо): виступ А. Кінаха, В. Новіцького, Ю. Крука

Також керівництву країни слід сконцентрувати сили на розв’язанні таких проблем, як відсутність доступу підприємств до дешевих кредитних ресурсів, виїзд робочої сили за кордон та демографічна криза.

Про це А. Кінах заявив під час прес-конференції: "Все ще не затверджена Стратегія розвитку промислового комплексу, терміни закінчились ще в минулому році. Досі не затверджена програмна стратегія розвитку "Укрзалізниці", програма оновлення рухомого складу... Відсутність програмного підходу створює величезний рівень нерозуміння не лише в населення, а й в інвесторів. Небажання інвестувати в Україну – один з основних негативних чинників".

Президент УСПП зазначив, що цього року фактично припинив свою роботу Національний комітет з промислового розвитку, що свідчить про брак інтересу до розвитку промисловості з боку керівництва країни: "У цьому році не було проведено жодного засідання Національного комітету з промислового розвитку, який очолює Голова Уряду і до якого увійшли всі найпрофесійніші, найдосвідченіші експерти України. Поточного року не розглянуто жодного серйозного питання. Це підтверджує відсутність в Україні такого пріоритету, як промислова політика, індустріальний та інноваційний розвиток".

За словами А. Кінаха, за нинішніх темпів зростання економіки системна криза консервується, а за деякими напрямами лише поглиблюється, тому найближчим часом потрібно вжити заходи для стимулювання розвитку промисловості країни. "Тільки через ефективну конкурентоспроможну економіку можна і виконувати свої зобов'язання як держава, і забезпечувати внутрішні ресурси для розвитку", – переконаний він.

УСПП закликає керівництво країни якомога швидше розробити й запровадити Національну стратегію розвитку промисловості для подолання кризових явищ в економіці країни.

На знімку: Т. Єфименко і А. Кінах

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом УСПП, представниками урядових органів та громадських спілок.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 листопада 2018 року



 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003