СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УПОРЯДКУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ПОЛЯ У СФЕРІ ОСВІТИ ПРОАНАЛІЗОВАНО З ФАХІВЦЯМИ ІНСТИТУТУ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Учені ДННУ «Академія фінансового управління» взяли участь у черговому засіданні круглого столу «Законодавче забезпечення розвитку реального сектору економіки України», який проходив 30 березня 2016 року в приміщенні Інституту законодавства Верховної Ради України.
Протягом останнього десятиліття в освітній сфері накопичилися та загострилися численні проблеми системного характеру, зокрема, в галузях дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної та вищої освіти. З огляду на це, необхідні кардинальні зміни, спрямовані на підвищення рівня якості й конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціальних умовах, приведення системи підготовки кваліфікованих кадрів у відповідність до потреб ринку праці.
Учасники круглого столу відзначили системні проблеми, пов’язані з реформуванням вищої освіти, імплементацією положень Закону України «Про вищу освіту», зокрема зі створенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, неузгодженням норм законодавства стосовно ліцензування освітньої діяльності, забезпеченням фінансової автономії вищих навчальних закладів тощо.
Особливий інтерес в аудиторії викликали питання щодо організації діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у перехідний період реформування системи загальної середньої освіти, взаємозв’язок з процесом формування територіальних громад, рівень фінансового забезпечення загальної середньої освіти, а також правові вимоги до алгоритму визначення вартості освітньої послуги.
Зважаючи на викладене, учасники дійшли висновку, що комплексне оновлення освітньої нормативно-правової бази, підготовка та прийняття концептуально нової редакції Закону України «Про освіту» створять правову основу для підвищення якості освіти, забезпечення її доступності. З огляду на це, під час формування нормативно-правової бази у сфері освіти необхідно забезпечити збалансованість соціальної та економічної політики держави у сфері науки та освіти, визначити чіткі та обґрунтовані індикатори реалізації освітньої реформи.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
8 квітня 2016 року
ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВЗЯЛА УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ВИМОГИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: ВІД ВСТАНОВЛЕННЯ ВИМОГ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ (ЗАСТОСУВАННЯ)»
За запрошенням Голови Центру реформування фінансової звітності Світового Банку президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко взяла участь у роботі семінару «Диференційовані вимоги до фінансової звітності: від встановлення вимог до практичного запровадження (застосування)», який проходив 17–18 березня 2016 року в м. Варшава, Польща.
На знімках: учасники семінару
Цей захід є частиною регіональної програми Світового банку щодо зміцнення аудиту та фінансової звітності в країнах Східного партнерства (STAREP). На семінарі запрошені ознайомилися з підходами до імплементації вимог законодавства ЄС щодо бухгалтерського обліку до національного законодавства. Учасники мали можливість ретельно розглянути польський досвід запровадження вимог до корпоративної фінансової звітності, досвід Норвегії з наповнення та розвитку облікових стандартів. Захід також дав змогу дослідити те, яким чином вимоги до фінансової звітності неприбуткових організацій, які не підпадають під сферу регулювання Бухгалтерської Директиви ЄС, можуть бути змінені відповідно до кращої міжнародної практики. Делегація кожної країни представила національні плани та концепції у сфері корпоративної фінансової звітності та мала нагоду отримати рекомендації від членів A&ACoP та експертів різних секцій.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
21 березня 2016 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ НАЦІОНАЛЬНОМУ БАНКУ УКРАЇНИ
На запрошення керівництва Асоціації “Український кредитно-банківський союз” науковці ДННУ “Академія фінансового управління”, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков узяли участь у засіданні Громадської ради при Національному банку України, яке відбулося 11 березня 2016 р. у головному офісі Національного банку України.
Довідка. Громадська рада при Національному банку України створена постановою НБУ від 05.06.2014 № 335, діє на підставі затвердженого Положення та Регламенту. Однією з основних функцій ради є підготовка й подання НБУ пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів із питань забезпечення стабільності банківської системи та захисту прав і законних інтересів споживачів банківських послуг. До складу ради входять провідні українські банкіри, вчені-економісти, представники державних органів та економічні експерти.
Засідання Громадської ради при Національному банку України проходило під проводом її співголови, завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, доктора економічних наук, заслуженого економіста України Станіслава Аржевітіна.
Мета засідання – розгляд низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, а саме: про наслідки виконання Постанови НБУ “Про збільшення капіталу банків України” від 04.02.2016 № 58; про порядок обов’язкового публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (консультацій), що стосуються регулювання й нагляду в банківській сфері, з діючими банківськими асоціаціями та Громадською радою при НБУ; про регламент роботи ради.
|
Генеральний директор Асоціації “Український кредитно-банківський союз” Галина Оліфер запросила на засідання Громадської ради при НБУ в ролі експертів представників Академії – А. Дробязка та Г. Бортнікова.
|
Анатолій Дробязко у своєму виступі стосовно наслідків прийняття постанови НБУ від 04.02.2016 № 58 звернув увагу представників Національного банку України на необхідність проведення ретельної оцінки радикальних змін у вимогах до капіталізації банків, оскільки невиважені кроки регулятора можуть призвести до нової хвилі дестабілізації фінансового ринку, виходу з ринку невеликих банків та монополізації ринкових позицій іноземними банками в Україні.
Він нагадав, що історично НБУ сприяв розвитку здорової конкуренції між банками на ринку. Так, ті з них, які в середині 1990-х років були невеликими, сьогодні посідають провідні позиції або залучили у свій капітал чималі іноземні інвестиції. Невеликі банки мають значний потенціал ведення ефективного бізнесу в певних сегментах ринку, особливо це стосується роботи з вітчизняним малим і середнім підприємництвом. Регулятор, окрім жорсткої вимоги щодо швидкого залучення коштів у капітал, може запровадити обмежену ліцензію (з виключенням валютних операцій або локалізацією операцій у одній сфері) банку з невеликим капіталом.
|
До речі, в багатьох країнах, зокрема в Польщі, малий і середній бізнес кредитують місцеві банки. Банкам із іноземним капіталом, частка котрих у цій країні становить 80 %, доступ до ресурсів фактично закритий, тому що бізнес-процеси транснаціональних компаній не враховують особливості місцевих ринків. Такої самої практики дотримуються Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку в Україні, чиї надані кошти наші суб’єкти господарювання освоїти не в змозі. Банки повинні зростати разом із клієнтами. Так, створення прозорих правил гри та конкурентного середовища, що були законодавчо закладені ще в середині 1990-х років, дало можливість протягом десятиріччя залучити в галузь більш ніж 25 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій.
Отже, постанова НБУ від 04.02.2016 № 58 не сприятиме розвитку малого й середнього бізнесу в Україні.
Геннадій Бортніков зауважив, що в країнах ЄС власний капітал банку не може бути зареєстрований, якщо він менший за 5 млн євро, що вдвічі нижче від рівня, встановленого в Україні постановою НБУ від 04.02.2016 № 58. Розмір ВВП і активів банківського сектору в нашій державі істотно менший, ніж у багатьох європейських країнах, тому вищий рівень капіталу для українських банків видається недоцільним. До того ж в умовах, коли акціонери невеликих банків перебувають у скруті, досягти його просто нереально, оскільки знайти ресурси для збільшення капіталу дуже складно.
|
Національний банк України має запровадити чітку процедуру публічного обговорення новацій такого роду – вони повинні враховувати фазу системної кризи та демонструвати антициклічний, а не застарілий, проциклічний, підхід до регулювання капіталізації, від якого відмовилися провідні країни світу. Трендом останніх років у країнах ЄС та США є демонополізація банківських послуг за рахунок підтримки розвитку невеликих місцевих банків.
На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України та членами Громадської ради при НБУ.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
14 березня 2016 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ "ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ"
За запрошенням керівництва ГО «ІТ Альянс» президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко та завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяли участь у засіданні круглого столу “Цифрові технології сучасної держави”, який відбувся 24 лютого 2016 року в конференц-залі ДННУ «Академія фінансового управління».
Співорганізатори: ДННУ «Академія фінансового управління», компанія «Фінансова студія», DistributorLab, Журнал «КартБланш». Проведення цього заходу підтримали: Незалежна Асоціація Банків України, Університет банківської справи, АСС та представники профільних ЗМІ.
Учасники дискусії: департамент інформаційних технологій НБУ, ДННУ «Академія фінансового управління», Державна агенція електронного врядування України, Державна міграційна служба України, Міністерство юстиції України, департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), юридичні компанії, представники Національного депозитарію, мобільних операторів, Національного банку України, комерційних банків, лідери ІТ ринку, представники ЗМІ.
Модератор: Євген Невмержицький, к.е.н., управляючий партнер компанії «Фінансова студія».
Модель майбутньої сучасної держави – це насамперед автоматизація та оптимізація процесів для покращення життєдіяльності. Нині більшість керівників визнає, що фінансові послуги стали заручниками цифрових технологій, які повністю змінюють «правила гри» на державному рівні та в роботі фінансових інститутів. Сфера сучасних технологій змушує кожного йти «в ногу з часом». З розвитком інформаційних технологій розвивається й держава, людство та кожен із нас. Яку б роль ми не відігравали в сучасному світі – держслужбовця, бізнесмена чи просто пересічного громадянина – ми бажаємо, щоб рівень нашого життя відповідав міжнародним стандартам.
На знімку (на передньому плані): Т. Єфименко та Є. Невмержицький
На знімку (зліва направо): Є. Невмержицький, О. Гагіна «ІТ Альянс», О. Любіч і Т. Єфименко
Тема «інформаційного суспільства» та «інформаційної економіки» останнім часом є вкрай актуальною у зв’язку з необхідністю переходу на посткризові моделі суспільного розвитку.
Одним із таких елементів є процес інформатизації національних економік. Разом із тим, підходи до використання інформаційних технологій та інтернету ґрунтуються на хибній доктрині тотальної «клаптикової» (дискретної) автоматизації всіляких процесів. Для отримання ефекту від інформаційних технологій та мережі Інтернет нині має йтися про реалізацію принципово нової стратегії, що базується на парадигмі «інформаційного суспільства».
Про інформаційну складову заявляли давно. Наприклад, академік В. М. Глушков (у своїй книзі «Основи безпаперової інформатики», 1982 р.) говорив про «другий інформаційний бар’єрі», коли складність завдань управління системою перевершує можливості механізмів управління безпосередньо через людей. «Необхідна комплексна автоматизація управлінської праці, за якої дедалі більша й більша частина інформаційних потоків замикається поза людиною. В цьому і полягає суть безпаперової технології. Розвиток мережі Інтернет як важливої технологічної інновації останнього часу дає можливість поглянути на ці слова академіка В. М. Глушкова вже з точки зору практичної реалізації нових механізмів управління економічними процесами на базі інформаційних технологій.
При цьому слід зауважити, що сама мережа Інтернет, будучи середовищем взаємодії користувачів, інформаційних ресурсів та сервісів, вносить сьогодні ще одну, нову складову в розвиток постіндустріальної економіки. По-перше, в інтернеті інформаційні ресурси є віртуально необмеженими.
По-друге, предмети (ресурси) в інтернеті умовно однорідні (мають вигляд цифрових інформаційних файлів, портів, каналів), тому основним предметом вивчення стають психологія і дія суб’єкта (користувача), який, за визначенням, ірраціональний. По-третє, мережа Інтернет не має ієрархії, роблячи всіх користувачів функціонально рівними між собою.
Для отримання економічного ефекту використання сучасних інформаційних технологій має спрямовуватися на створення інтегрованої мережі, яка б забезпечила перенесення соціально-економічних процесів у електронну форму, управління суспільними відносинами і соціально-економічними процесами за допомогою Мережі і, нарешті, на розгортання громадянського суспільства в Мережі.
Відкрила круглий стіл президент Академії, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко. У своїй доповіді вона висвітлила проблеми асиметричності інформаційного простору в системі управління державними фінансами і наголосила на важливості абсолютної прозорості всіх складових державних фінансів, досягти якої можна завдяки інформаційним технологіям.
На знімку: виступ Т. Єфименко
На знімку: зал засідань
Рух України в напрямі інтеграції з ЄС неможливий без її об’єднання із європейським простором інформаційних послуг. На сьогодні перед країнами – членами ЄС глобальним завданням постало впровадження стратегічної програми Digital Agenda for Europe.
На знімку: виступ Є. Невмержицького
Представник Міністерства юстиції України Юрій Козлов (начальник відділу державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України – адміністратор Інформаційно-телекомунікаційної системи центрального органу), який є одним із найкращих вітчизняних експертів у галузі ідентифікації та співавтором державної концепції створення екосистеми прийому громадянського паспорту з електронним носієм, доповів про поточний стан законодавства України і необхідні зміни для успішного надання державних послуг у цифровому форматі. Він підсумував, що в Україні необхідно впровадити юридично закріплену термінологію, законодавче визначення процесів, нормативно-правове та технічне регулювання, прописання умов та порядку виходу на ринок, нагляд.
На знімку: зал засідань
Голова наглядової ради Національного депозитарію України Роман Сульжик виступив із доповіддю про технології світової фінансової системи і розповів, як технологія блокчейн змінює світ і всю фінансову систему у бік більшої прозорості, зручності й доступності послуг, натомість традиційні банківські послуги втрачають популярність і мають трансформуватись відповідно до вимог часу під загрозою банкрутства. Роман Сульжик відзначив, що він не має жодного бажання придбати український банк за власні, чесно зароблені кошти, бо тоді він швидко може стати злочинцем, згідно з поточною державною регуляторною політикою, яка не сприяє поліпшенню інвестиційного клімату і спричиняє відтік капіталів і найкращих фахівців.
На знімку (зліва направо): Ю. Козлов та Р. Сульжик
Президент товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров у своїй доповіді акцентував на тому, що в Україні не працює ефективно фондовий ринок, який у цивілізованих країнах виконує роль акумулятора фінансових ресурсів, які сприяють пожвавленню економічних процесів, збільшенню ВВП і багатства громадян, а в нас цей ринок зарегульований і корумпований. Ситуація нині дедалі погіршується і, нажаль, до фахівців, фінансових експертів, аналітиків керівники державних служб, відповідальних за розвиток економіки, не дуже прислуховуються і поки що неспроможні виплутатись із корупційних схем.
Єгор Аветисов – Креативний директор ПриватБанку розповів про новітній підхід ПриватБанку до співпраці з партнерами й іншими банками, а саме, банк готовий безкоштовно ділитися з ними власними ІТ розробками. Він пояснив, як «розумний банк» може допомогти містам стати розумнішими. На рахунку Єгора Аветисова майже всі загальнонаціональні рекламні кампанії ПриватБанку за останні п'ять років. Один із авторів системи дистанційного навчання для співробітників ПриватБанку. Керівник проекту по утриманню співробітників контакт-центру ПриватБанку. Представляв ПриватБанк на FinovateFall 2014 у Нью Йорку.
Екс-голова PIN Bank, керівник компанії “WIDE:UP”, Олег Малкін у презентації «Інноваційні методи підвищення доступності банківських послуг» висвітлив тенденції клієнтоорієнтовності. В сучасному світі традиційні банківські послуги вимирають. Недалеке майбутнє за тим, що для отримання зручних послуг будь-якого банку клієнту знадобляться лише карта цього банку і підключений до інтернету гаджет.
На знімку (зліва направо): Ю. Прозоров, Є. Аветисов та О. Малкін
Відомий правозахисник Ростистав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери», розповів про судову практику захисту прав клієнтів банків при отриманні фінансових послуг у цифровому форматі. Він зазначив, для відчутних змін у нашій країні необхідна зміна відношення перших осіб у державі.
Радник Адміністрації Президента України Давід Кізірія представив презентацію «Blockchain: Держава 3.0. Нова парадигма Державності», у якій розповів про те, як технологія Blockchain може використовуватись у державному управлінні й дає можливість звести нанівець корупційні посягання. Українська державність нині нещадно руйнується корупцією і наша країна посідає найгірші місця у світових корупційних рейтингах, але маючи політичну волю ми можемо вийти на найкращі показники щодо подолання корупції завдяки новітнім технологіям.
На знімку (зліва направо): Давід Кізірія та Ростислав Кравець
На знімку (зліва направо): Андрій Кузміч (Державне агентство з питань електронного урядування); Олексій Сіраков (Незалежна асоціація банків України, координатор Комітету банківської інфраструктури та платіжної системи)
К.т.н., старший криптографер, Tembusu Systems, Павло Кравченко розповів про роль децентралізованих технологій у реформуванні держави і як Blockchain технологія змінює світ. Про цю технологію багато розмов, однак її розуміння в суспільстві перебуває на досить низькому рівні. Павло Кравченко розповів, що головним у цій технології є принципи, на яких вона основана. “Що є Блокчейн? Це база даних, в якій автоматично живе вся система змін. Логіка помножена на код. Це скоріше підхід до вирішення завдань. Це набори коду, які кожен може взяти і застосувати”, – пояснив Павло Кравченко (http://dou.ua/lenta/interviews/itea-talks-pavel-kravchenko)
На знімку (зліва направо): Д. Кізірія та П. Кравченко
До обговорення дискусійних питань, згідно з програмою долучилися представники: АПУ, Міністерство юстиції України, Державне агентство з питань електронного урядування України, Омбудсмен, Секретаріат уповноваженого ВРУ з прав людини, КМДА, Київпастранс, НБУ, ДННУ «Академія фінансового управління», Незалежна асоціація банків (НАБУ), ПриватБанк, ВТБ Банк, Правекс Банк, УТФА та представники компаній: WIDE:Up, De Novо, DistributorLab, ASK System, Самбен, ATLANT-FINANCE, АФ «Кравець і партнери» та ін.
Регламент заходу перевищив ліміт майже на три години, що свідчить про актуальність тематики і вирішення вкрай важливих питань, що дасть змогу оптимізувати бізнес-процеси надання державних послуг і державного управління.
Організатори висловили вдячність партнерам та співорганізаторам заходу за плідну спільну роботу: Університету банківської справи, ДННУ «Академія фінансового управління», компанії «Фінансова студія», DistributorLab, кейтерінг-партнеру: «Ракета-кофе» та інформаційним партнерам: НАБУ, АСС, Бізреліз, ПростобанкКонсалтинг та журналу «Карт Бланш», у наступному номері якого буде висвітлено підсумки круглого столу.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
4 березня 2016 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ
За запрошенням керівництва Антикризової ради громадських організацій України президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко та завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяли участь у засіданні Антикризової ради громадських організацій України, присвяченому експертному обговоренню матеріалів Звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році, яке відбулося 12 лютого 2016 р. у приміщенні Українського союзу промисловців і підприємців у м. Києві.
До складу Антикризової ради громадських організацій входить понад 100 всеукраїнських структур, що представляють практично усі сфери економіки держави. У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, Правління УСПП, науковці та економічни експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України, галузевих асоціацій та організацій роботодавців, бізнесу та засоби масової інформації.
Слід нагадати, що до складу Антикризової ради громадських організацій України входять такі наукові установи та учбові заклади, як Національна академія наук України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ДННУ «Академія фінансового управління», НДО «Центр антикризових досліджень», Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
На знімку: в залі засідань.
«За оцінками міжнародних експертів, зокрема і МВФ, тими економічними показниками, які ми маємо по факту – Україна знаходиться на піку системної кризи. Вітчизняна економіка потрапила у п’ятірку найгірших у світі, посіла 140-е місце в світі за довірою до банківської системи, 162 – за рівнем економічних свобод, 130 – за масштабом корупції. Падіння ВВП 11%, недосконалі умови фіскальної, регуляторної політики, відсутність доступу до кредитних ресурсів, процвітаюча корупція, 16% падіння внутрішньої торгівлі на фоні відсутності зростання експорту свідчать про те, що жодних ефективних кроків з вирішення глибоких системних проблем в державі так і не було зроблено», – зазначив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, А. Кінах, В. Геєць (директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, А. Кінах, Л. Козаченко (народний депутат України)
На засіданні було підкреслено, що Антикризова рада громадських організацій України неодноразово наголошувала на необхідності об’єднання зусиль влади з громадянським суспільством, пропонувала уряду постійну системну підтримку, направивши до нього «Антикризову програму спільних дій влади і бізнесу». Однак уряд так і не став рівноправним партнером для громадянського суспільства, не налаштував діалог з промислово-підприємницькою спільнотою.
На знімку: Я. Жаліло (президент НДО «Центр антикризових досліджень») та Т. Єфименко
У своєму виступі Т. Єфименко розповіла про досвід співпраці Академії з UNICEF та закликала фахівців УСПП приєднатись до діючих проектів міжнародних організацій. О. Любіч розповів про підсумки останніх парламентських слухань щодо розвитку інформаційного суспільства (03.02.2016) та запропоновав ініціювати створення інформаційного порталу Антикризової ради громадських організацій України на сайті Уряду.
За підсумками засідання прийнято Заяву Антикризової ради громадських організацій України, в якій наголошено, що Антикризова рада громадських організацій, підприємницько-промислова спільнота України вважає роботу уряду щодо подолання кризи в українській економіці незадовільною: поглиблюються негативні тенденції в соціально-економічній сфері – тінізація економіки добігає до 60%, інфляція наближається до 43%, аналітики визначають останні місця для країні в міжнародних рейтингах відкритості бізнесу та інвестиційної привабливості.
«Виходячи із незадовільної оцінки діяльності Кабінету Міністрів за підсумками 2015 року, вимагаємо від Президента країни та парламенту сформувати новий, технократичний склад уряду, який працював би за планом виходу із кризи, готував стратегію подальшого розвитку країни, ніс персональну відповідальність за досягнення конкретних результатів у визначені строки, зжив з практики слідування принципам особистої відданості чи партійних зобов’язань. Уряд має бути оновлений, за таких умов підприємницька спільнота готова делегувати досвідчених фахівців із державницькою позицією. В складні для України часи Президент, парламент, громадянське суспільство мають знайти рішення з кардинальної зміни якості вищого виконавчого органу держави у бік професійної придатності, високої персональної відповідальності, підвищення ефективності діяльності, викорінення корупції. Саме за таких умов державі вдасться зупинити економічну стагнацію, вийти на параметри зростання, повернути надію людей на краще майбутнє» - підкреслено у Заяві.
На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками Українського союзу промисловців і підприємців та членами Антикризової ради громадських організацій України.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
15 лютого 2016 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАННЯХ НА ТЕМУ "РЕФОРМИ ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ"
За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у Парламентських слуханнях на тему "Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору", які відбулися 3 лютого 2016 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) відповідно до Постанови Верховної Ради України від 25.11.2015 № 829-VIII.
Участь у слуханнях взяли представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, науковці та освітяни, комерційні й громадські організації IT-галузі України.
Довідково: розбудова правової, високорозвиненої, цивілізованої країни з високим рівнем життя, культури та демократії неможлива без радикальної модернізації економіки України. Невід’ємною складовою стратегічних перетворень, започаткованих в нашій країні, є наближення галузей економіки до європейських принципів, вимога дотримання яких висувається до країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.
Проведення парламентських слухань щодо реформ галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору України обумовлене необхідністю комплексного вивчення стану цих реформ, передбачених низкою документів: Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого Постановою Верховної Ради України від 04.06.2015 № 509-VIII , Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», Позачерговим посланням Президента України П. Порошенком до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України» від 27 листопада 2014 року, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційною угодою та ін.
Метою зазначеного заходу є аналіз стану реалізації державної політики з реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій України як складової цілісної загальнодержавної політики, розроблення та прийняття відповідних рекомендацій Верховної Ради України. Передбачається, що таке обговорення сприятиме розгортанню широкої суспільної дискусії, стимулюватиме впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічній сфері країни.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧШ МАТЕРІАЛИ ДО ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ (витяг)
В основу розвитку архітектури електронного урядування в Україні покладено концептуальну модель ЕІР, базові компоненті якої визначаються за трьома основним рівням, а саме: рівень даних, рівень взаємодії та презентаційний рівень.
Пріоритетними напрямами розвитку електронного урядування визначено:
1. Електронні послуги
З метою формування єдиного підходу та правил до запровадження і розвитку електронних послуг розроблено проект Концепції розвитку системи надання електронних послуг в Україні. Цей документ є важливим з огляду на те, як відбувається розвиток е-послуг, а особливо волонтерські ініціативи, які створюють несистемні проекти за різними правилами, реалізуючи переважно не електронні послуги, а запис у чергу.
2. Електронна ідентифікація
У рамках роботи Міжгалузевої групи з питань електронного урядування за участю бізнесу (банків, операторів тощо) розроблено проект Концепції розвитку електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб у державних інформаційно- телекомунікаційних системах та відповідна модель, технічні вимоги до створення єдиної системи е-ідентифікації як національного сервісу, що об’єднає всі доступні схеми е-ідентифікації.
На цьому етапі важливим є прийняття проекту Закону України “Про електронні довірчі послуга”, яким будуть запроваджені такі поняття, як електронна ідентифікація, автентифікація, схеми е-ідентифікації, у тому числі повинен буде визначений відповідальний орган державної влади.
3. Електронна взаємодія
Пріоритетом цього напряму повинен стати перехід до моделі, яка відповідає рекомендаціям ЕІР, а саме “реалізація безпечного, контрольованого і керованого обміну даними між органами державної влади” з подальшою реалізацією транскордонної взаємодії з ЄС. Тому головними завданнями є розроблення відповідного проекту Закону, проведення модернізації, розвиток міжвідомчої системи е-взаємодії, реалізація пілотних проектів з тестування найбільш успішних європейських систем е-взаємодії та систем у міграційній сфері.
Наступники кроками розвитку є: прийняття проекту Закону України щодо електронної взаємодії; запровадження системи електронної взаємодії у дослідну експлуатацію та підключення першої черги базових державних реєстрів; розвиток системи міжвідомчого електронного документообігу.
4. Відкриті дані
На сьогодні головним досягненням у цьому напрямі є створення необхідної нормативно-правової бази для розвитку відкритих даних. У квітні 2015 року Верховною Радою прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних”, Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 21 жовтня 2015 р. N° 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, якою встановлюються вимоги до формату та структури наборів даних, а також передбачається відкриття у формі відкритих даних 327 наборів державних даних протягом 6 місяців.
Наступники кроками розвитку є: запровадження єдиного державного веб-порталу відкритих даних у дослідну експлуатацію для можливості публікації відкритих даних; публікація пріоритетних наборів даних у формі відкритих даних; ухвалення та виконання “дорожньої мали” розвитку відкритих даних (навчання відповідальних працівників, аудити даних центральних органів виконавчої влади тощо); розвиток електронного Парламенту; електронні петиції; портал відкритих даних; електронне робоче місце депутата; е-документообіг та опрацювання законопроектів тощо.
Слухання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій, який наголосив на актуальності теми Парламентських слухань та відповідальності присутніх за результати обговорень. Він також представив привітання депутата Європейського Парламенту Мічала Боні до учасників парламентських слухань: http://komit.rada.gov.ua/news/main_news/anons/72858.html
На знімку (зліва направо): А. Парубій та Д. Шимків
Учасники слухань були ознайомлені зі станом справ у IT-галузі України, зокрема виступили:
- Леонід Євдоченко, голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, доповідь «Реформи галузі ІКТ та розвиток інформаційного простору України»;
- Олександр Животовський, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
- Олександр Риженко, голова Державного агенства з питань електронного урядування України;
- Дмитро Шимків, заступник Глави Адміністрації Президента України.
Також доповідали керівники двох комітетів Верховної Ради України:
- Комітету з питань інформатизації і зв’язку (Олександр Данченко);
- Комітету з питань промислової політики та підприємництва (Віктор Галасюк).
Слід відзначити спільні погляди керівників цих комітетів щодо важливості якнайшвидшого розв’язання проблем галузі та суттєвого впливу ІКТ на зростання економіки держави, доцільності спільного розроблення законодавчих ініціатив.
На знімку (зліва направо): О. Данченко та В. Галасюк
О. Данченко наголосив, що в Україні створено профільний вищий орган законодавчої влади, який опікується ІКТ – Комітет з питань інформатизації і зв’язку. До предметів відання Комітету віднесено 12 пунктів, які охоплюють усі сегменти ринку від розвитку інформаційного суспільства до кібербезпеки та криптографічного захисту.
Значний інтерес присутніх викликали виступи керівників Асоціації "Iнформаційні технології України" – заслуженого економіста України, голови правління, Тараса Кицмея та директора Віктора Валєєва.
Довідка: у квітні 2004 р. українські ІТ-компанії – Miratech, SoftLine, Mirasoft, ProFIX, Ukrsoft та SoftServe – прийняли рішення про створення галузевої Асоціації "Інформаційні технології України". Компанії-засновники Асоціації – провідні українські розробники програмного забезпечення, які мають успішний досвід продажу послуг для іноземних замовників на умовах аутсорсингу. Обсяг експорту – близько 1,5 млрд дол. США щорічно. Нижче наведено рисунок, підготовлений фахівцями Асоціації.
На знімку (зліва направо): В. Валєєв та Т. Кицмей
На знімку (зліва направо): О. Любіч та Голова ГО «IT-Альянс» А. Бірюков
Учасники парламентських слухань звернули увагу на те, що стрімкий розвиток інформаційної технології змінив те, як державні органи, підприємства, інші організації та індивідуальні користувачі, що використовують і розробляють ці інформаційні системи й мережі ("учасники"), повинні підходити до кібербезпеки. Вони повинні вживати своєчасних і спільних заходів щодо попередження інцидентів, котрі стосуються безпеки, їх виявлення і реагування на них.
Докладніше:
– Елементи для створення глобальної культури кібербезпеки (резолюція 57/239 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 2002 року http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_b42).
З метою формування правових основ системи кіберзахисту України вжито заходів із підготовки відповідних законопроектів. Зокрема, на виконання відповідного Плану дій здійснюється підготовка проектів Концепції державної політики України у сфері інформаційної безпеки, а також Закону України «Про кіберзахист» (Стратегія кіберзахисту). Прийняття цього закону повинно стати першочерговим пріоритетом України в контексті розвитку національної системи кіберзахисту.
Важливою складовою формування системи кіберзахисту України є міжнародне співробітництво, яке потребує чіткого формату. З цією метою в Києві відбулися консультації між вітчизняними урядовими та неурядовими організаціями, які визначили спільну позицію щодо взаємодії з НАТО з питань кіберзахисту. У результаті таких консультацій установлено, що основною передумовою для успішного впровадження Концепції державної системи кіберзахисту України є необхідність об'єднання зусиль зацікавлених державних інституцій.
Докладніше:
– Трастовий фонд Україна - НАТО з кібербезпеки http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/642_063.
На слуханнях відбулися співбесіди та обговорення питань можливої співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками низки провідних установ ІТ-галузі.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
05 лютого 2016 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч та заступник директора Центру фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), яке відбулося 18 грудня 2015 р. у приміщенні Торгово-промислової палати України у м. Києві.
Участь у конференції взяли представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, Правління Українського союзу промисловців і підприємців, науковці та економічни експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України.
Майже рік тому з ініціативи об’єднань, асоціацій бізнесу була створена Антикризова рада громадських організацій України. Нині її склад налічує близько 100 об’єднань, які представляють практично весь реальний сектор економіки, експертне, наукове середовище. Цей орган опрацював інтегральне бачення ділової спільноти – Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу.
Документ, сформований на відкритій основі, у режимі майже онлайнового оновлення, з діагностикою основних проблем економічного розвитку країни та можливим набором інструментарію їхнього розв’язання. Він пройшов декілька стадій обговорення у різних форматах, був представлений очільникам держави, презентований у парламентських та урядових колах і наразі його актуалізація триває.
Нинішня редакція цього документа за результатами дискусій на різних майданчиках, зокрема під час розширених засідань Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП в Кіровограді (30 червня 2015 р.) та Харкові (25 вересня 2015 р.), враховує поточні зміни макроекономічних показників та має на меті ініціювати відповідальний фаховий діалог влади та бізнесу стосовно спільних невідкладних дій протягом 2015–2016 років.
Соціально-економічна ситуація в країні, що досі перебуває у системі кризових координат, потребує швидких і прогнозованих дій уряду, парламенту та постійного діалогу із бізнес-спільнотою і громадянським суспільством. Тому на засіданні відбулося обговорення документу «Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу», що містить конкретні пропозиції по виходу із кризи, зокрема погалузевих кроків.
На знімку: виступ Анатолія Кінаха, президента УСПП та голови Антикризової ради громадських організацій України
«Прогнозоване міжнародними експертами падіння економіки України в 2015 році – 11 %. Негативні показники і по всіх ключових економічних позиціях: інфляція в країні зараз майже 47 %, експорт скоротився на 32 %, обсяги внутрішньої торгівлі на 22 %, а промислове виробництво продовжує занепадати і закінчує рік із від’ємним 15 % показником. Усе це свідчить про те, що у нас просто немає запасу часу і міцності займатися політичними «торгами», невмотивованими суперечками – треба стабілізувати ситуацію – швидко, професійно і головне – спільними зусиллями, не відхрещуючись від пропозицій громадськості і бізнесу», – зазначив А. Кінах.
У рамках засідання відбулася плідна дискусія стосовно напрямів спільних дій влади та громадськості щодо пошуку інструментів для активізації економічного розвитку країни.
На знімку (зліва направо): Ярослав Краснопольський (перший заступник Міністра Мінагрополітики України) та Олександр Щерба (ВМГО «Студентська республіка»)
На знімку (зліва направо): Леонід Козаченко (президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України) та Валерій Король (віце-президент ТПП України)
Зазначена Програма містить Розділ І «Повернення довіри до української банківської системи та удосконалення державної грошово-кредитної політики», в обговоренні якого неодноразово брали участь науковці Академії фінансового управління. Деякі пропозіції фахівців АФУ увійшли в остаточну редакцію Програми.
АНТИКРИЗОВА ПРОГРАМА СПІЛЬНИХ ДІЙ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ:НЕВІДКЛАДНІ РІШЕННЯ
2015–2016 РОКІВ (витяг)- http://uspp.ua/doc/%D0%90%D0%9F.pdf
І. ПОВЕРНЕННЯ ДОВІРИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
Банківський сектор України перебуває в скрутному становищі внаслідок девальвації національної валюти, неможливості залучення ресурсів на зовнішньому ринку, зниження довіри з боку населення, непрозорості надання рефінансування комерційним банкам та їхньої недостатньої ліквідності.
Для вирішення нагальних проблемних питань у сфері кредитної політики та фінансового сектору економіки пропонується здійснити низку таких заходів:
1.1 Розробити державну комплексу антикризову програму кредитування реального сектору економіки банками, що базуватиметься на ринкових підходах та адекватній вартості кредитних ресурсів.
1.2 Удосконалити систему рефінансування банків, що повинна мати довгостроковий характер та ґрунтуватися на створенні стимулів з розширення кредитування пріоритетних для держави галузей, впровадження програм імпортозаміщення, випуску соціально важливої продукції, реалізації проектів із енергоефективності та енергозбереження. Дана программа має містити вимоги до банків щодо їх життєздатності та позитивної динаміки кредитного портфелю за пріоритетними галузями економіки. При цьому ставка кредитів довгострокового рефінансування повинна бути визначена на рівні, що зміцнює зацікавленість банків у кредитуванні кінцевих позичальників. У разі зниження кредитного портфелю перебачити застосовування штрафної ставки запозичення для банків-позичальників даного ресурсу, виходячи зі збільшення ставки за кожний відсоток зниження кредитного портфелю за звітний період.
1.3 Розробити невідкладні заходи із нарощування експортного потенціалу, у т.ч. з поступової та цілеспрямованої лібералізації валютного регулювання: зменшення частки обов’язкового продажу валютної виручки з 75 % до 50 %, а для деяких сфер – до 25 %; скасування 90-денного строку розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів; збільшення строків повернення валютної виручки з зовнішньоекономічних операцій для підприємств з довготривалим циклом виробництва (обороно-промисловий комплекс, машинобудування тощо)
1.4 Вжити заходів із стимулювання нарощування у банківській системі кредитних портфелів у національній валюті.
1.5 Розробити механізм виведення проблемних активів з державних та системно важливих банків, визначивши критерії відбору кредитів, механізм (модель) управління проблемними активами та джерела ресурсів з державного бюджету для забезпечення цього процесу. Передбачити критерієм ефективності участі держави у капіталізації (націоналізації) банків відновлення кредитування реального сектору економіки та окупності державних інвестицій в капітал банків.
1.6 Запровадити механізми надання гарантій для кредитів підприємствам реального сектору, в першу чергу виробничої сфери, які будуть видаватися комерційними банками. Гарантія має покривати не менше 50 % суми зобов’язань за кредитом. Оцінка прийнятності кредиту для надання гарантії має проводитися спеціально створеним уповноваженим агентством (Гарантійним агентством) або існуючим державним банком.
1.7 Прискорити запуск в Україні пілотних проектів кредитних гарантій для кредитів малому та середньому бізнесу в агросекторі з наступним поширенням цього досвіду на інші галузі, приділивши особливу увагу розвитку мікрофінансування в інтересах підтримки МСБ на територіях, що межують і з районами проведення АТО.
1.8 Увести норму, що скасує обов’язковий продаж валютної виручки підприємств, необхідної для виконання ними зобов’язань за валютними кредитами у вітчизняних банках в межах сум, які потрібні юридичній особі для погашення тіла кредиту та відсотків за користування, передбачити можливість автоматичного відшкодування ПДВ на суму проданої валютної виручки на внутрішньому ринку (можливо, безпосередньо НБУ).
1.9. Розробити програму реструктуризації валютних кредитів для окремих категорій позичальників за аналогами апробованих у світі програм. Запровадити дестимулюючі засоби для згортання валютного кредитування позичальників без достатніх валютних надходжень.
1.10 Запровадити механізм державних гарантій щодо проектів, які є пріоритетними для національної економіки.
1.11 Розробити механізм державних гарантій відшкодування коштів, які залишаються на рахунках суб’єктів господарської діяльності у банках, визнаних неплатоспроможними.
1.12 Розробити модель національного стабілізаційного фонду для врегулювання діяльності проблемних банків, що буде формуватися за рахунок диференційованих внесків банків залежно від розміру активів.
На знімку (зліва направо): О. Любіч та А. Кінах
На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками Українського союзу промисловців і підприємців та членами Антикризової ради громадських організацій України.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
28 грудня 2015 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПІЛЬНО З ФАХІВЦЯМИ ІНСТИТУТУ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМЕНІ М.В. ПТУХИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ В ФОРМАТІ КРУГЛОГО СТОЛУ З ВИСОКИМ АКАДЕМІЧНИМ ТА ПРЕДСТАВНИЦЬКИМ РІВНЕМ
14–15 грудня 2015 року у місті Полтава в рамках круглого столу «Сучасні проблеми управління економікою: трансформація механізмів фінансування соціальної сфери та освіти» за участі представників центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Полтавської, Запорізької та Дніпропетровської областей, делегації відділення економіки НАН України, експертів ДННУ «Академія фінансового управління і Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, фахівців регіональних ЦСССДМ відбулось обговорення методичних підходів до калькулювання вартості соціальних послуг вразливим категоріям дітей, окремих результатів проведеного дослідження та адаптації кращих практик формування системи обліку і звітності в контексті розроблених методичних та практичних підходів до впровадження механізму фінансування соціальних послуг вразливим категоріям населення (дітям), визначених аспектів розробки методичної бази для проведення подальшого навчання щодо імплементації системи фінансування соціальних послуг вразливих категорій дітей та визначення їх вартості, зокрема стосовно вирішення питань організації широкого суспільного діалогу щодо впровадження механізму фінансування соціальних послуг, проведення науково-комунікаційних заходів у відповідних регіонах для пілотування проекту «Розробка механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей)» (продовження: науково-організаційні та навчальні заходи)», реалізація якого відбувається за послідовної підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
|
В рамках проекту експертами Академії фінансового управління спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України здійснено розробку рекомендацій до складання проектів форм галузевого статистичного обліку та звітності щодо вартості соціальних послуг вразливим категоріям дітей, проведення їх первинної апробації, подальше інструктивне забезпечення та експертна підтримка заповнення пілотованими об’єктами форм обліку і звітності, моніторинг результатів їх заповнення з подальшим корегуванням, збір та аналіз інформаційних матеріалів щодо ефективності надання та обліку соціальних послуг, розробка системи моніторингу, експертної підтримки обліку соціальних послуг в пілотованих регіонах, внесення корегування в базовий інструментарій, створення проекту онлайн-сервісу «Особисте соціальне досьє» як інструменту моніторингу ефективності надання та фінансування соціальних послуг, розроблення методичного забезпечення навчання, проведення семінарів і тренінгів, у тому числі в дистанційній формі, для регіональних фахівців фінансової та планової сфери, проведення подальшої методичної, аналітичної роботи та консультування експертами спільно з фахівцями органів влади, консультативно-дорадчих структур, операторів в пілотованих регіонах тощо, проведення широкої роз’яснювальної роботи стосовно ходу реалізації проекту, у тому числі організаційно-методичне, експертно-презентаційне забезпечення організації відповідних заходів у форматі круглих столів, анкетування їх учасників, що у підсумку формуватиме ґрунтовний базис підготовки рекомендацій до проекту розпорядчого документу щодо проведення відповідного пілотного експерименту у Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
17 грудня 2015 року
ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ "АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ" ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ТА ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАУКОВОЇ РОБОТИ НДФІ АКАДЕМІЇ ЛЮДМИЛА ЛОВІНСЬКА ВИСТУПИЛИ ІЗ ДОПОВІДДЮ В МЕЖАХ ПОРЯДКУ ДЕННОГО 32-ОЇ СЕСІЇ UNCTAD-ISAR У М. ЖЕНЕВА (ШВЕЙЦАРІЯ).
Медіа-центр
Академії фінансового управління
6 листопада 2015 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ НА ТЕМУ: «ЖОВТЕНЬ 2015 РОКУ. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: ПОЧАТОК ЗРОСТАННЯ ЧИ УПОВІЛЬНЕННЯ ПАДІННЯ?»
За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?», яке відбулося 28 жовтня 2015 р. в офісі «Фідобанку» у м. Києві.
Довідка. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.
Цілі засідання: розгляд низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зокрема підсумків діяльності банків за останні три квартали; обговорення ефективних практичних кроків для вдосконалення і розвитку бізнесу, у тому числі сучасних інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору.
Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.
З вітальним словом на відкритті засідання виступили перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко та голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. Під час обговорення докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на стабільність діяльності банківської системи.
На знімку: у залі засідань.
На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, ключовим словом у сфері діяльності банківських установ є слово «довіра», що насамперед пов’язано з довірою суспільства до дій Національного банку України та урядових структур зі стабілізації макроекономічної ситуації.
На знімку (зліва направо): О. Любіч, Ю. Прозоров, А. Дробязко, А. Волков, Г. Оліфер.
Так, зокрема, Анатолій Дробязко, висунув такі тези:
1. Стверджувати, що у третьому кварталі відбулася зміна тенденції в банківському секторі – зарано. Немає довіри до діяльності банківських установ, валютні депозити виходять із банківської системи, скорочується кредитування фізичних осіб. Наявне деяке зростання обсягів обігових коштів у банківській системі юридичних осіб, а також стабілізація обсягів кредитування юридичних осіб. Зараз на валютному ринку крихка рівновага, але немає впевненості, що «маховик» девальвації не почне розкручуватися знову.
2. Стабільність у банківському секторі повинні підтримувати не тільки заходи НБУ, а й уряд через банки з державним капіталом, які на сьогодні становлять 25 % за обсягами активів і пасивів.
3. Найважливішою новиною для ринку має стати відновлення роботи на належному рівні органів корпоративного управління як НБУ, так і державними банками. Це стосується роботи Наглядових рад, а також підрозділів, які готують для них об’єктивну інформацію – насамперед аудиторських служб і служб ризик-менеджменту.
4. Широкий діалог із суспільством членів колегіальних органів державних банків і НБУ, а також топ-менеджменту, зрозумілі для населення сигнали, зняття адміністративних обмежень на грошовому й валютному ринку – це шлях відновлення довіри до роботи банківської та фінансової системи загалом.
У свою чергу, Євген Бублик (Інститут економіки і прогнозування НАН України) відзначив, що одним із основних факторів, які зумовлюють збереження негативного тренду в банківській системі України, є катастрофічне зниження рівня довіри між усіма учасниками ринку банківських послуг. Через це, в умовах високих процентних ставок та значних обсягів коштів на руках у населення, продовжується відтік депозитів з банків, за суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Перехід від етапу «очищення» банківської системи до конструктивнішого етапу забезпечення стабільності економіки може суттєво покращити рівень довіри.
Сергій Волков (голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів) переконаний, що поняття «кредитна система» підмінили поняттям «банківська система», а це свідчить про втрату ринкової сутності кредиту. За умови подальшого розвитку подій за таким сценарієм, функція емісійного центру поступово перейде до Міністерства фінансів України. У такому випадку випуск грошей слугуватиме не джерелом кредитів економіці, а обслуговуватиме нетоварну емісію державного боргу, породжуючи диспропорції в економіці та інфляцію, а ОВДП стануть основним банківським активом та єдиним інструментом для інвестицій на місцевому ринку цінних паперів.
Геннадій Бортніков від імені науковців відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління» оголосив пропозиції антикризового характеру.
На національному рівні:
• якнайшвидша політична стабілізація, яка є необхідною передумовою відновлення фінансової та макроекономічної стабільності;
• прийняття програми дешевого довгострокового рефінансування життєздатних банків центральним банком для розвитку кредитування реального сектору (доступність кредитів);
• упровадження інструменту облігацій, конвертованих у капітал в разі падіння адекватності капіталу, що збільшить запас міцності банків і зміцнить довіру до банків з боку користувачів їхніх послуг;
• виведення певних портфелів проблемних кредитів із системно важливих банків на спеціальні структури, включаючи державні компанії з управління проблемними активами, що дасть змогу уникнути розпродажу активів і обвалу їх ринку;
• програми реструктуризації певних типів кредитів, включаючи валютні та іпотечні кредити;
• створення інституту банківського Омбусдмена для врегулювання конфліктів між клієнтами і банками на позасудовій основі, без потреби втручання регулятора;
• розроблення та реалізація чіткої регулятивної політики держави щодо системно та особливо важливих банків, що дає можливість уникнути проблеми моральної безвідповідальності (too big too fail);
• створення державного інституту гарантій за кредитами бізнесу, що посилить захищеність банків-кредиторів і зробить доступнішими кредити для МСП.
На мікрорівні (окремих банків):
• розроблення програми антикризових маркетингових комунікацій, яка передбачає активну позицію банку в попередженні та подоланні кризи довіри, що призводить до банківської паніки (втечі вкладників).
Анатолій Дробязко додав, що вкрай необхідно для відновлення довіри до банківського сектору, передусім державних банків, створити повноцінне корпоративне управління в системно важливих банках, включаючи високі стандарти дотримання балансу інтересів усіх зацікавлених сторін, управління ризиками та публічного розкриття інформації.
Михайло Довбенко, підсумовуючи обговорення, зазначив: «Як представник керівництва Комітету Верховної ради з питань фінансової політики і банківської діяльності висловлюю подяку членам Клубу банкірів за цікаву дискусію, а також за професійний погляд на найгостріші проблеми розвитку банківської системи». Він наголосив, що Комітет і надалі буде приділяти велику увагу співпраці з професійними учасниками ринку з метою кращого розуміння процесів, що відбуваються, та розробки і підтримки адекватних законодавчих ініціатив.
На знімку (зліва направо): М. Довбенко, Л. Мостова, О. Любіч.
За результатами дискусії, яка відбулася на засіданні Клубу банкірів, представники банківської спільноти та науковці домовилися про розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України та профільними комітетами Верховної Ради щодо зміцнення довіри до банківського сектору, формування стратегії розвитку банків в умовах сучасної банківської кризи і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі країни.
На конференції також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, Клубом банкірів, представниками банківської спільноти.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
2 листопада 2015 року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
|
 |
