СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
Публічна інформація::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5437324
 
 
   

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗШИРЮЮТЬ СПІВПРАЦЮ З УСПП

За запрошенням керівництва Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) науковці Академії фінансового управління – завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч та завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України Світлана Сороко взяли участь у низці заходів, проведених УСПП: спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та УСПП, яке відбулося 20 липня 2018 року в приміщенні Торгово-промислової палати України, та урочистому прийомі для ділової спільноти з нагоди Дня підприємця, що відбулося 31 серпня 2018 року в приміщенні Уряду за адресою вул. Грушевського, 22.

На спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та УСПП 20 липня 2018 року серед учасників були представники парламенту, бізнесу, профільних асоціацій (хімічної промисловості, ІТ-індустрії), фондів державно-приватного партнерства, експерти та ін.

У засіданні брали участь Перший віце-президент Національної академії наук України, академік Антон Наумовець, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, колишній заступник Керуючого від України у Світовому банку Борис Соболєв, президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк, народний депутат України, д.е.н. Олександр Кірш, президент ТПП Геннадій Чижиков та ін.

Бізнес-громада відзначила, що без вирішення низки проблем (щодо збільшення трудової міграції, затримки з прийняттям комплексних і важливих для підприємництва законопроектів, спільних дій фінансового регулятора країни та уряду з полегшення доступу до кредитних ресурсів) буде складно забезпечити економічне зростання. «За таких обставин безпрецедентне зниження якості державного управління, відсутність консолідації дій гілок влади щодо подолання зазначених викликів обмежують можливості країни вийти на зростання економіки та добробуту українців. Ми пропонуємо уряду не відкладати ці питання на наступний період, а діяти вже зараз. Необхідно доопрацювати Стратегію розвитку промислового комплексу України, активізувати Національний комітет з промислового розвитку, запустити Експертно-кредитне агентство тощо», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

На знімку: виступ А. Кінаха

На знімку (зліва направо): А. Наумовець, О. Кірш, Л. Козаченко

На знімку: у залі засідань

На знімку (зліва направо): О. Любіч та С. Сороко; Б. Соболєв та О. Філонюк

На знімку (зліва направо): виступи Г. Чижикова та Б. Соболєва

Зокрема, УСПП та Антикризова рада наполягають на вимозі виділити в проекті державного бюджету на 2019 р. кошти на формування статутного капіталу Експортно-кредитного агентства та фінансове забезпечення його діяльності.

Представники бізнесу підтримали ініціативу Національного форуму «Трансформація України» щодо підготовки Концепції Стратегії трансформації України, до економічного блоку якої увійде значна частина пропозицій з «Платформи економічного патріотизму» – економічного плану дій для України, підготовленого цими організаціями.

За словами багатьох учасників засідання, воно виявилося дуже плідним, надало імпульс для пошуку нових відповідей на поставлені гострі питання щодо шляхів розвитку економіки країни.

31 серпня 2018 року у Києві відбулися урочистості для ділової спільноти, організовані УСПП з нагоди Дня підприємця. Участь у заході взяли парламентарі, представники центральних та місцевих органів державної влади, дипломатичного корпусу тощо.

Вітальні адреси бізнес-громаді надіслали Президент України, Прем’єр-міністр України, Голова Парламенту, низка найбільших державних організацій, національних та міжнародних організацій – партнерів УСПП. Підприємців привітали голова парламентського комітету з промислової політики Віктор Галасюк, президент ТПП Геннадій Чижиков, нардеп Леонід Козаченко, Руслан Болбочан – Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні, президент Будівельної палати України, Герой України Петро Шилюк, волонтерські організації – голова ГО «Жіноча варта» Олена Білецька та багато ін.

Учасники урочистого засідання обговорили пріоритети роботи провідної промислово-підприємницької організації України та її партнерів на початок ділового сезону, уже досягнуті в діалозі з урядом цілі та їх подальший розвиток тощо. Було зазначено, що за останній рік бізнес-спільноті вдалося досягти чималих результатів.

Увага УСПП прикута до розширення експортних можливостей вітчизняних товаровиробників. Окрім зони вільної торгівлі з ЄС, віднедавна така сама торговельна політика почала діяти у відносинах з Канадою. Однак частка експорту в Європу та Північну Америку зростає несуттєво, і вивозяться передусім сировина чи готова продукція, але під іноземними партнерськими брендами. На порядку денному – проведення за ініціативою УСПП спільного засідання Кабінету Міністрів України та Національного банку України щодо доступу підприємців до фінансових ресурсів, розроблення державної програм підтримки індустрії.

Серед пріоритетів початку ділового сезону, які лобіюватимуть у підприємницькому середовищі, – відновлення роботи Національного комітету з промислового розвитку, запуск Експортно-кредитного агентства тощо. Також в УСПП наразі проводять консультації з партнерами щодо проведення цієї осені за участю представників органів державної влади всеукраїнського форуму бізнесу щодо економічних перетворень на наступний електоральний період.

На знімку (зліва направо): Л. Козаченко, Г. Чижиков, В. Галасюк, А. Кінах, О. Білецька, П. Шилюк, Р. Болбочан

На знімку (зліва направо): В. Галасюк, А. Кінах, О. Любіч та Г. Чижиков

На знімку (зліва направо): Л. Козаченко, Г. Чижиков, О. Білецька, П. Шилюк

На знімку: у залі засідань

На згаданих зустрічах було обговорено питання налагоджування співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з провідними товаровиробниками України, представниками банківського сектору, урядових структур та парламентарів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 вересня 2018 року




ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС: ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці акцизного оподаткування тютюнових виробів. Захід проходив 10–12 липня 2018 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Згідно з Додатком XXVIII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, слід «наблизити» вітчизняне законодавство до Директиви Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 про структуру і ставки акцизів для тютюнових виробів (кодифікація) протягом двох років від дати набрання чинності Угодою (крім статей 7(2), 8, 9, 10, 11, 12, 14(1), 14(2), 14(4), 18, 19, для яких графік імплементації буде встановлений Радою асоціації пізніше; ці положення Україна може враховувати, якщо вважає за доцільне). Оскільки 1 листопада 2014 р. розпочалося тимчасове застосування низки положень Угоди про асоціацію, серед яких Додаток XXVIII, згаданий дворічний термін імплементації минув 1 листопада 2016 р. З огляду на це важливою є консультативна підтримка, яку експерти GIZ надають у цій сфері.

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Фрідріх Зеєвальд і Денніс Неррінгознайомили присутніх із положеннями Директиви Ради 2011/64/ЄС, яка визначає основні принципи гармонізації структури і ставок акцизного податку щодо тютюнових виробів (переробленого тютюну), а також з особливостями імплементації положень цієї Директиви у Німеччині.

Переробленим тютюном, згідно зі статтями 3–5 Директиви, є:

- сигарети (тютюн у ролах, котрий можна курити таким, яким він є, і що не є сигарами або сигарилами; тютюн у ролах, який шляхом простої непромислової обробки засипається в трубки цигаркового паперу; тютюн у ролах, котрий шляхом простої непромислової обробки загортається в цигарковий папір);

- сигари та сигарили (тютюн у ролах із зовнішньою обгорткою природного тютюну; тютюн у ролах із фільтром з обмолоченої суміші та із зовнішньою обгорткою нормального кольору сигари, відновленого тютюну, що повністю покриває виріб, у тому числі, за необхідності, фільтр, але не щодо загострених сигар, загострений кінець, у разі якщо частка, не включаючи фільтр чи мундштук, становить не менше 2,3 г і не більше 10 г, а окружність щонайменше однієї третини довжини не менше 34 мм);

- тютюн для куріння: 1) дрібно рублений тютюн для скручування в сигарети (тютюн, який був порізаний або іншим чином подрібнений, скручений у вигляді джгутів або спресований у блоки і котрий можна курити без подальшої промислової переробки); 2) інший тютюн для куріння (залишки тютюну, розфасовані для роздрібної торгівлі, які не є сигаретами, сигарами та сигарилами і які можна курити; залишками тютюну є залишки листя тютюну та побічні відходи, одержані від переробки тютюну чи виробництва тютюнових виробів).

У п. 1 ст. 7 Директиви йдеться про те, що до сигарет застосовуються: 1) адвалорний акциз у відсотках від максимальної роздрібної ціни з урахуванням усіх податків (можна не брати до уваги мито); 2) специфічний акциз, встановлений на одиницю продукту. Максимальну роздрібну ціну визначає виробник або імпортер сигарет.

Адвалорна і специфічна ставки акцизу мають бути однаковими для всіх видів сигарет (п. 2 ст. 7 Директиви), а відсоток специфічного компонента акцизу в сукупному податковому навантаженні на сигарети повинен визначатися на основі середньозваженої роздрібної ціни продажу (п. 1 ст. 8 Директиви). Ця ціна розраховується шляхом ділення загальної вартості всіх вироблених сигарет (з огляду на їхню максимальну роздрібну ціну з урахуванням усіх податків) на їх загальну кількість (п. 2 ст. 8 Директиви). Згідно з п. 4 ст. 8 Директиви Ради 2011/64/ЄС, специфічний акциз не може бути меншим за 7,5 % і більшим за 76,5 % сукупного податкового навантаження (ПДВ + адвалорний + специфічний акциз). Можна встановлювати мінімальний акцизний податок на сигарети (п. 6 ст. 8 Директиви Ради 2011/64/ЄС). У п. 2 ст. 10 Директиви йдеться про те, що загальна сума акцизу на сигарети повинна дорівнювати щонайменше 60 % середньозваженої роздрібної ціни продажу. Водночас ця сума не має бути меншою 90 євро за 1000 сигарет, незалежно від середньозваженої роздрібної ціни продажу. Країни ЄС, котрі стягують акциз у розмірі не менше 115 євро за 1000 сигарет, можуть не дотримуватися вимоги щодо згаданих 60 %.

Щодо сигар, сигарил і тютюну для куріння, то вже обов’язковим є дотримання у податковому законодавстві України п. 3 ст. 14 Директиви стосовно ставок акцизів, які слід встановлювати без розмежування всередині кожної групи за якістю, презентацією, походженням продукції, матеріалами, котрі використовуються при їх виробництві, характеристиками фірми-виробника чи за будь-яким іншим критерієм. Директивою також передбачено, що відносно цих тютюнових виробів ставки можуть бути або адвалорними (розраховуватися на базі максимальної роздрібної ціни), або встановлюватися у твердій сумі за кілограм (щодо сигар і сигарил – у твердій сумі за певну кількість одиниць продукції), або поєднувати адвалорну та специфічну компоненти. При цьому в разі застосування до сигар, сигарил і тютюну для куріння адвалорних чи змішаних ставок можна запроваджувати мінімальний розмір акцизу. Суми акцизу мають бути для: сигар або сигарил не нижчими 5 % від роздрібної ціни продажу, включаючи всі податки, або 12 євро за 1000 одиниць чи за кілограм; дрібно нарізаного тютюну для куріння, призначеного для скручування сигарет, не нижчими 48 % середньозваженої роздрібної ціни продажу або 60 євро за кілограм; іншого тютюну для куріння не нижчими 20 % від роздрібної ціни продажу, включаючи всі податки, чи 22 євро за кілограм.

У ст. 15 Директиви закріплено право виробників та імпортерів тютюнових виробів вільно встановлювати максимальні роздрібні ціни на них.

Висновки щодо відповідності вітчизняного податкового законодавства положенням Директиви Ради 2011/64/ЄС було зроблено в ході обговорення цього питання німецькими експертами з вітчизняними фахівцями. Зокрема, згідно з пп. 215.3.2 Податкового кодексу, в Україні підакцизними товарами в розрізі тютюнових виробів, тютюну і промислових замінників тютюну є: 1) тютюнова сировина і тютюнові відходи (код за УКТ ЗЕД 2401); сигари і сигарили (код за УКТ ЗЕД 2402100000); 2) сигарети з фільтром та без фільтра (код за УКТ ЗЕД 2402209020 й 2402209010); 3) тютюн і замінники тютюну, інші, промислового виробництва, тютюн «гомогенізований» або «відновлений», тютюнові екстракти та есенції (код за УКТ ЗЕД 2403). Не вся ця тютюнова продукція належить до «гармонізованих» підакцизних товарів. Зокрема, Директива Ради 2011/64/ЄС не регулює оподаткування акцизом тютюнової сировини, тютюнових відходів і тютюнових виробів не для куріння (з переліку, охопленого кодом УКТ ЗЕД 2403, «тютюном для куріння» є лише тютюн для куріння, у тому числі такий, що містить замінники тютюну в будь-якій пропорції). Потрібно наблизити вітчизняну структуру тютюнових виробів до європейських стандартів.

Базою оподаткування акцизним податком із застосуванням адвалорних ставок, згідно з п. 214.1 Податкового кодексу, є вартість товару за максимальними роздрібними цінами з урахуванням ПДВ й акцизного податку. В Україні максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари встановлюють виробники або імпортери шляхом декларування таких цін (п. 220.1 Податкового кодексу). Ці норми відповідають положенням Директиви Ради 2011/64/ЄС.

Відсоток вітчизняного специфічного компонента акцизного податку в сукупному податковому навантаженні на сигарети не визначається на основі їхньої середньозваженої роздрібної ціни продажу. В Україні ставки акцизу для сигарет із фільтром та без фільтра є змішаними й однаковими, а щодо сигар, сигарил та іншого тютюну для куріння – специфічними і не диференційованими (це кореспондує з положеннями Директиви Ради 2011/64/ЄС). Пунктом 125.3.3 Податкового кодексу встановлено мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку для сигарет.

Вимога Директиви щодо ставок акцизів для сигар, сигарил та тютюну для куріння, які слід встановлювати без розмежування всередині кожної групи за якістю, презентацією, походженням продукції, матеріалами, що використовуються при їх виробництві, характеристиками фірми-виробника чи за будь-яким іншим критерієм, нашою державою виконується.

Ставки акцизного податку щодо сигар, сигарил й іншого тютюну для куріння в Україні не є нижчими від мінімальних ставок їх оподаткування акцизами, встановлених Директивою. Наприклад, на 1 січня 2018 р. ставка акцизного податку для сигар та сигарил дорівнювала 726,15 грн за кілограм (у перерахунку на євро за курсом НБУ на 10 липня 2018 р. 1 : 30,6 вона становила 23,7 євро за кілограм за відповідної мінімальної ставки на території Європейського Союзу – 12 євро за кілограм).

Оскільки середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет в Україні не розраховується, складно порівняти співвідношення специфічної та адвалорної компонент акцизів, а також ПДВ із відповідними «рамковими» стандартами ЄС. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку для сигарет в Україні (на 1 січня 2018 р. 772,2 грн, тобто 25,2 євро за 1000 шт.) є більш як у 3 рази меншим за відповідний мінімальний показник в ЄС (90 євро). Проте, оскільки наразі для нашої країни не є обов’язковим дотримання вимог статті 10 Директиви Ради 2011/64/ЄС, ставки акцизного оподаткування сигарет можна підвищувати поступово, зважаючи на ризик збільшення обсягів їх контрабанди, тіньового виробництва і реалізації.

Висновки, зроблені за підсумками семінару, є важливими для розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо внесення змін до Податкового кодексу для виконання окремих положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 липня 2018 року





ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОБГОВОРИЛИ НІМЕЦЬКИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД АКЦИЗНОГО ОПОДАТКУВАННЯ СПИРТУ ТА АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці акцизного оподаткування і здійснення податкового контролю на підприємствах із виробництва спирту та алкогольних напоїв. Захід проходив 12–14 червня 2018 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Оскільки Угода про асоціацію з ЄС зобов’язує Україну адаптувати податкове законодавство до визначених положень директив ЄС щодо акцизного оподаткування, тобто перейти до низки «мінімальних європейських стандартів» у справлянні акцизного податку, актуальності набуває вивчення можливостей запозичення нашою державою досвіду країн ЄС щодо адміністрування акцизів.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Денніс Неррінгрозповіли про особливості гармонізованих європейських норм щодо акцизного оподаткування спирту й алкогольних напоїв та їх імплементації в Німеччині, наголосивши на важливості правильної ідентифікації підакцизних товарів та забезпечення ефективного адміністрування податку.

Зокрема, експерти звернули увагу на те, що традиційним європейським інструментом обмеження ухилення від акцизного оподаткування є фінансова гарантія. Країни ЄС на власний розсуд вирішують, який механізм застосування фінансової гарантії обрати. Якщо в Німеччині внесення фінансової гарантії (блокування коштів на банківському рахунку суб’єкта господарювання) в розмірі місячної чи двомісячної суми акцизного податку з відповідного обороту алкогольних напоїв (залежно від їх виду) не є обов’язковим і стосується лише ризикових в аспекті оподаткування акцизних складів, то в Ірландії фінансова гарантія передбачена для всіх платників акцизу, а її сума залежить від рівня податкового ризику суб’єкта господарювання. Для нашої держави навряд чи буде доцільним перехід до ліберальнішої, ніж вітчизняна система податкових векселів, німецької моделі адміністрування фінансової гарантії.

Цікавим для України може бути також європейський досвід податкового нагляду за справлянням акцизів зі спирту та алкогольних напоїв (передусім перевірок платників податків без попередження). У Німеччині такі наглядові візити можуть відбуватися як до ризикових щодо оподаткування суб’єктів господарювання (насамперед, якщо фіксувалися факти податкового шахрайства або є така підозра), так і до випадково обраних платників акцизного податку (на основі інтуїтивного вибору співробітника податкового органу). Водночас у країні не встановлено вимоги стосовно мінімальної кількості наглядових візитів за певний період. Щодо великих підприємств Німеччини з виробництва спирту та алкогольних напоїв характерним є регулярне здійснення наглядових перевірок (великий оборот підакцизних товарів породжує високий ризик втрат акцизу в результаті шахрайства чи неумисних помилок), а суб’єктів малого бізнесу – платників акцизного податку можуть не відвідувати з метою проведення податкового нагляду один рік або навіть більше.

У нашій державі раніше відбувалися наглядові візити з можливістю податкового інспектора самостійно обирати будь-які об’єкти для спонтанної перевірки без попередження. Такі повноваження часто породжували зловживання, що стало причиною відмови від застосування перевірок із метою податкового нагляду. З огляду на це для України навряд чи буде прийнятним запозичення німецького досвіду наглядових візитів до випадково обраних платників акцизу. Натомість практика податкового нагляду «за сигналом» або на підставі оцінки ризику зловживань у сфері справляння акцизного податку може бути використана.

У Німеччині обсяг і глибину наглядової перевірки з питань дотримання законодавства у сфері акцизного оподаткування визначає співробітник податкового органу на основі результатів попередніх контрольних дій щодо суб’єкта господарювання та аналізу даних про його діяльність (у т. ч. операцій з підакцизними товарами). Крім того, для Німеччини звичною практикою є періодична заміна співробітників податкового органу, що здійснюють наглядові перевірки конкретного платника акцизного податку. Метою такої ротації контролерів є запобігання корупції та «уникнення сліпоти». Описаний підхід можна застосовувати в Україні.

Як правило, співробітник податкового органу країн ЄС під час проведення наглядової перевірки операцій з виробництва/обробки алкогольних напоїв повинен:

 вивчити й критично оцінити різні види операцій з підакцизними товарами, які відбуваються на акцизному складі;

 перевірити міцність та об’єм спирту (алкогольних напоїв) у чанах або інших ємкостях, порівняти ці дані із записами акцизного складу;

 довільно відібрати пробу продукції для її лабораторного аналізу на міцність та інші характеристики під час виробництва;

 довільно відібрати пляшку алкогольного напою для лабораторної перевірки її вмісту на міцність і хімічний склад під час розливу, порівняти дані аналізу з відповідними заявленими даними акцизного складу;

 зафіксувати факти витоку продукції, пошкодження обладнання, які спостерігаються під час наглядового візиту, а також дії акцизного складу для усунення цих порушень при виробництві алкогольних напоїв;

 зафіксувати інформацію про утилізацію фільтрових подушок, які використовуються, а також про спосіб утилізації спирту із труб обладнання;

 оцінити рівень контролю суб’єкта господарювання операцій з алкогольними напоями, зафіксувати будь-які ознаки проведення операцій без належного нагляду;

 зробити нотатки стосовно будь-яких порушень під час виробництва алкогольних напоїв, які можуть призвести до втрат чи псування продукції (несправне обладнання і т. ін.);

 зафіксувати факти виробництва або обробки невідомої алкогольної продукції;

 перевірити, як готова продукція переводиться до зони зберігання.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Національного університету Державної фіскальної служби України, представники виробників алкогольних напоїв України та їх асоціацій.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 червня 2018 року





ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ, АКАДЕМІК НАН УКРАЇНИ, Д.Е.Н., ПРОФЕСОР ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У РОБОТІ МІЖНАРОДНОЇ ПРОГРАМИ «БЕЗПЕКА В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ: ЗАГАЛЬНІ ВИКЛИКИ, СТІЙКЕ МАЙБУТНЄ»

28−31 травня у Бухаресті (Румунія) працювала інтерактивна платформа ("Security in the Black Sea Region. Shared challenges, sustainable future" Program, SBSR).

На запрошення Romanian “Mihai Viteazul” National Intelligence Academy та Harvard University від 20.03.2018 р. президент Академії Тетяна Єфименко у складі делегації від України взяла участь у програмному заході «Безпека в Чорноморському регіоні: загальні виклики, стійке майбутнє» ("Security in the Black Sea Region. Shared challenges, sustainable future" Program, SBSR), організованому Адміністрацією президента Румунії в партнерстві з Гарвардською школою вищого державного управління, національним центром розвідки (США) та іншими установами.

SBSR є інтерактивною та спільною платформою для проведення дискусій щодо внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на безпеку та регіональний розвиток Чорноморського регіону. Ціль Програми полягає в сприянні підвищенню рівня розуміння найгостріших проблем регіону, від енергетичної безпеки до кіберзлочинності чи тероризму, та формуванні спільного бачення безпечного майбутнього як платформи для регіональної співпраці на найближчий період та на перспективу.

У рамках Програми Тетяна Іванівна Єфименко запропонувала на підставі результатів науково-дослідних робіт Академії фінансового управління шляхи посилення протидії країн Чорноморського регіону та їх партнерів загрозам економічної дестабілізації, пов'язаним із тенденціями фінансової невизначеності.

Відповідно до заходів Програми, політики, представники наукових кіл, експерти з питань безпеки та посадові особи з 10 країн світу, включаючи представників наднаціональних органів Європейського Союзу та НАТО, особливу увагу присвятили аналізу суперечливих процесів, що відбуваються в регіоні, а також розробленню альтернативних сценаріїв спільних дій у контексті стратегічного передбачення розвитку подій у Чорноморському регіоні.

У процесі дискусій було підтримано пропозиції Академії про віднесення до пріоритетів спільних політичних планів економічної складової з використанням засобів та інструментів наднаціонального регулювання, передбачених рішеннями відповідних структур ООН, ЄС, а також авторитетних міжнародних організацій зі стандартів фінансової звітності, зокрема Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами (ICGFM).

На знімку: учасники Міжнародної програми «Безпека в Чорноморському регіоні: загальні виклики, стійке майбутнє»

На знімках: свідоцтво про участь у конференції вручає ректор "Mihai Viteazul" National Intelligence Academy п. Адріан Іван ( Adrian Ivan)

На знімку: засідання робочої групи з розроблення сценаріїв протидії впливу зовнішніх і внутрішніх загроз дестабілізації національної безпеки (учасники з України, Грузії, Румунії, Азербайджану)

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 червня 2018 року




ACADEMY PARTICIPATES THE EVENTS IN MEASURES OF THE 32ND ICGFM ANNUAL INTERNATIONAL CONFERENCE

The President of the Academy of Financial Management, academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Tetiana Iefymenko is attending the 32nd ICGFM Annual International Conference on the topic "Creating a Citizen and Business Enabling Environment"

The conference is held in Miami, Florida from May 12 to 18 and is devoted to

the study of best practices in creating a positive environment for citizens and business.

The high relevance of the issues considered within the framework of the conference program was due to its passing to the second consecutive session of the international purpose-oriented working meetings.

Within the conference agenda, the President of the Academy took part in the annual meeting of the ICGFM Board of Directors.

Tetiana Iefymenko takes an active part in the debates during the conference, adopting the best international practices in public finance management, and introduces as well the implementation progress of the Ukrainian strategy for reformation of public finance management system.

Participation in such high-level and publicity professional events contributes to cooperation strengthening with foreign partners in the field of scientific development, organization of common events and further improvement of Ukraine's image on the international stage.

On the photo:The President of the Academy Tetiana Iefymenko with The President of ICGFM Jim Wright

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 травня 2018 року





НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ХІ КИЇВСЬКОМУ БЕЗПЕКОВОМУ ФОРУМІ

Президент Академії фінансового управління, академік НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко, а також завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко і науковий співробітник відділу теорії економіки та фінансів Єгор Бичихін взяли участь в ХІ Київському безпековому форумі, який відбувся в Києві 12−13 квітня 2018 року.

Цього року учасниками Київського безпекового форуму були Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Прем’єр-міністр України в 2014–2016 роках Арсеній Яценюк, народні депутати, представники Уряду України, а також прем’єр-міністри Литви, Молдови, нинішні та колишні керівники міністерств оборони країн ЄС, США, Грузії, представники європейських парламентів, високопоставлені дипломати Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Німеччини, провідні безпекові експерти з Вашингтона, Брюсселя, Парижа. Загалом на форумі були присутні понад 600 експертів, політиків, дипломатів, урядовців, зокрема більше ніж 100 гостей із понад 20 країн світу.

На знімку Тетяна Єфименко

На знімку: представники Академії фінансового управління

Велику увагу на форумі було приділено цілям і завданням України в контексті її євроатлантичних прагнень, вступу до НАТО та ЄС, досягнення економічної та військової спроможності щодо захисту й відновлення територіальної цілісності країни, розроблення інноваційних механізмів фінансування критичної інфраструктури держави, запобігання загрозам економічній та фінансовій безпеці, подальшого зростання економічного і науково-технічного потенціалу, впровадження демократичних цінностей, свобод та соціальних стандартів, властивих країнам ЄС, тощо.

На знімках: Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич бере участь у дискусії з учасниками форуму

Не менш важливим аспектом безпеки країни було визнано освіту. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що світ сьогодні потерпає від глобальної освітньої кризи. Останнім часом суттєво трансформувалися вимоги до освіти, оскільки змінилася швидкість сприйняття інформації, передусім молодшим поколінням, змінюються технології та швидкість їх поширення. Тому необхідно шукати способи, як зробити навчання природнішим, цікавішим і одночасно продуктивнішим, аби задовольнити потреби суспільства, бізнесу та водночас безпеку держави. За словами міністра освіти і науки, якщо раніше визначальними були предметні знання, то наразі, згідно з дослідженнями, тільки 15 % кар’єрного успіху залежить від професійних навичок. Решта забезпечується тим, що називається «м’які навички», soft skills. «Сьогодні в системі освіти ми взагалі не формуємо «м’яких навичок», − підкреслила Лілія Гриневич. Також, на думку Міністра, існує нагальна потреба у зміні підходів до розвитку наукової галузі, щоб попередити «відплив мізків» за кордон.

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко зазначив, що протягом тривалого часу українська влада не концентрувалася на розвитку української ідентичності, повазі до справжньої української історії і національної пам'яті. Справа національної ідентичності розглядалася дуже вузько, як політичне чи лінгвістичне питання, але в жодному разі не як важливе питання безпеки. І лише після російської агресії і уряд, і парламент почали вдаватися до активних кроків в цьому напрямі.

На знімку: Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко і президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко

Президент Академії фінансового управління після закінчення роботи дискусійної панелі обмінялася думками з Віце-прем’єр-міністром України В’ячеславом Кириленком, Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич, а також із директором Національного інституту стратегічних досліджень Володимиром Горбуліним

На знімку: директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін і президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 квітня 2018 року





У МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З ЕНЕРГОПРОДУКТІВ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з енергопродуктів та електроенергії. Захід відбувався 6–8 лютого 2018 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Руслан Лазаренко, представник GIZ, у вітальному слові наголосив на важливості проведення чергового семінару з питань адаптації національного податкового законодавства до директив ЄС щодо акцизного податку, оскільки це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Для нашої держави актуальним є розгляд можливостей переходу до європейської практики акцизного оподаткування енергопродуктів та електроенергії, стосовно чого експерти GIZ надають Україні необхідну консультативну підтримку.

На фото: учасники семінару

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Деніс Неррінг (представляють Міністерство фінансів та Генеральну митну дирекцію Німеччини) ознайомили присутніх із підходами до гармонізації акцизного оподаткування енергопродуктів та електроенергії в Європейському Союзі, директивами ЄС (Директива Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 щодо загальних умов справляння акцизів, Директива Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії), положення яких мають бути імплементовані в національне законодавство країн ЄС, а також України (відповідно до Додатка ХХVIII Угоди про асоціацію). Було наголошено, що акцизному оподаткуванню підлягають енергопродукти, котрі використовуються як моторне паливо або для отримання тепла; визначено сфери використання енергопродуктів та електроенергії, які не регулюються Директивою Ради 2003/96/ЄС. Також, згідно з Директивою Ради 2003/96/ЄС, є низка пільг із акцизів на енергопродукти та електроенергію, які мають обов’язково застосовуватися країнами, а є певні податкові пільги, що можуть застосовуватися (якщо національні уряди вважають за доцільне їх запровадити). В ЄС ставки акцизів на енергопродукти диференційовано залежно від цілей їх використання. Директивою Ради 2003/96/ЄС встановлено мінімальні рівні ставок акцизів, найвищі з яких передбачено щодо енергопродуктів, використовуваних як моторне паливо. В Україні немає такої диференціації ставок акцизного податку та системи податкових пільг. Тому потрібно поступово вносити відповідні зміни до вітчизняного податкового законодавства.

На фото: учасники семінару

Впродовж семінару експерти докладно зупинялися на розгляді: історії розроблення та ухвалення Директив Ради 2008/118/ЄС та 2003/96/ЄС; питань застосування обох згаданих директив (їх взаємодії) на конкретних прикладах; переліку підакцизних товарів (згідно з Директивою про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії); випадків використання енергопродуктів та електроенергії, які охоплюються Директивою Ради 2003/96/ЄС; переліку обов’язкових і факультативних звільнень від акцизного оподаткування, передбачених Директивою Ради 2003/96/ЄС; випадків використання енергопродуктів та електроенергії, щодо яких Директива Ради 2003/96/ЄС не передбачає нарахування та сплату акцизного податку.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 лютого 2018 року





ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ, ПРИСВЯЧЕНОМУ 60-РІЧЧЮ ЗАСНУВАННЯ ІНСТИТУТУ КІБЕРНЕТИКИ ІМЕНІ В.М. ГЛУШКОВА НАН УКРАЇНИ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч та пров. н. с., к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі Міжнародної наукової конференції, присвяченої 60-річчю заснування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України «Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку», яка відбулася 13–14 грудня 2017 р. у приміщенні Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, м. Київ.

Організаторами конференції виступили: Національна академія наук України, Кібернетичний центр НАН України, Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Інститут програмних систем НАН України, Інститут проблем математичних машин та систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України, Інститут прикладного системного аналізу МОН України та НАН України, Фонд науково-технічного розвитку імені В. С. Михалевича.

ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

І. Теоретичні проблеми кібернетики та інформатики:

• теорія автоматів;

• математичне моделювання та обчислювальні методи;

• системний аналіз, оптимізація;

• теоретичне програмування;

• формальні методи.

ІІ. Архітектура програмних та обчислювальних систем:

• обчислювальні машини та засоби обчислювальної техніки;

• математичне й програмне забезпечення, прикладні системи;

• комп’ютерна і програмна інженерія;

• бази даних і знань;

• паралельні обчислення;

• штучний інтелект, людино-машинний інтерфейс.

ІІІ. Інформаційно-комунікаційні технології. Проблеми управління:

• управління в технічних системах;

• управління в економічних системах;

• інформаційні та телекомунікаційні технології;

• комп’ютерна безпека, криптографія.

ІV. Проблеми розробки високонадійних програмних систем:

• верифікація та тестування;

• символьне моделювання;

• системи, критичні до безпеки

• кіберфізичні системи..

На знімках (зліва направо): директор ІК НАН України, академік І. В. Сергієнко, вчений секретар Вченої ради ІК А. І. Куляс, академік-секретар відділення інформатики НАН України Ф. І. Андон, чл.-кор. НАН України Б. М. Маліновський

На знімку (зліва): виступ академіка НАН України М. З. Згуровського

Доповідь фахівців Академії А. О. Дробязка та О. О. Любіча «Експрес-діагностування фінансової стійкості банків на основі застосування методів кластерного аналізу» включено до збірника праць Міжнародної наукової конференції, присвяченої 60-річчю заснування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України «Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку» (с. 265–267). На Спільному розширеному засіданні вчених рад інститутів Кібернетичного центру НАН України було надано слово проф. О. О. Любічу, який від імені колективу Академії вручив академікові І. В. Сергієнко пам’ятний поздоровний лист (адрес).

На знімках (зліва направо): О. Любіч, І. Сергієнко, заступник директора ІК НАН України академік О. Палагін

Історичне фото (зліва направо):

В. М. Глушков та І. В. Сергієнко на суботнику із закладання нової будівлі Інституту

На конференції було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом ІК НАН України, представниками наукової спільноти та провідних навчальних установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

03 січня 2018 року





УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ "НОВІ ФОРМИ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ: СТАНОВЛЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ, РИЗИКИ".

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, д. е. н., професор Т. І. Єфименко, д. е. н., професор Л. Г. Ловінська та к. е. н. А. О. Дробязко – 29 листопада 2017 року взяли участь у першій Міжнародній науково-практичній конференції "Нові форми грошей та фінансових активів: становлення, перспективи, ризики", яка була організована кафедрою банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Одним із співорганізаторів виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: науковці академії фінансового управління Л. Г. Ловінська, Т. І. Єфименко та А. О. Дробязко

Мета конференції – з’ясування змісту та форм становлення, перспектив і ризиків розвитку криптовалют (економічні, правові, технологічні аспекти).

На знімку: президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко і завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» С. М. Аржевітін

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Криптовалюти: суперечливість тенденцій становлення інформаційно-мережевої економіки:

– загальна природа грошей, історичні та сучасні форми її втілення – тенденції трансформації форм грошей в умовах глобалізації та втоми суспільства від національних ієрархічних напружень;

– перспективи розвитку грошей на шляху до мережевого суспільства – національні гроші та криптовалюта: можливості співіснування;

– криптовалюти як інвестиційно-спекулятивний актив – криптовалюти в контексті перерозподілу глобальної економічної влади;

– фінансово-економічні ризики ринку криптовалют та можливості їх хеджування – криптовалюти та проблема довіри – сфери легального використання криптовалют.

2. Криптовалюти: базові технології та сучасний ландшафт:

– базові технології, що перебувають в основі криптовалют: технологія розподілених реєстрів та криптографія;

– роль технології блокчейн у створенні нового надліквідного фінансового інструменту та формуванні суспільної довіри до нього;

– характеристики найбільш поширених криптовалют;

– ICO як новітній механізм залучення фінансування: сучасний стан і перспективи – перспективи застосування технології розподіленого реєстру у фінансовому секторі;

– суб’єктний склад осіб, котрі здійснюють емісію криптовалют

– біткоїн – прообраз створення глобальних мережевих грошей чи чергова піраміда?

3. Криптовалюти: підходи до регулювання:

– огляд підходів міжнародних фінансових організацій, міжнародних та національних регуляторів до розуміння природи криптовалют;

– потенціал впливу криптовалют на системні фінансові ризики;

– огляд підходів до сфери й аспекти регулювання криптовалют;

– сучасна практика регулювання криптовалют: аналіз зарубіжного досвіду;

– дискусії щодо регулювання обігу і ринку криптовалют в Україні

На знімку: виступ С.М. Аржевітіна з науковою доповіддю

У роботі конференції взяли участь провідні науковці країни й іноземні гості.

Аржевітін Станіслав Михайлович, д. е. н., завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», професор, голова Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАН України, президент Академії фінансового управління;

Гулей Анатолій Іванович, д. е. н., голова правління ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», співголова Вищої експертної ради при Раді Національного банку України (м. Київ);

Джус Михайло Олегович, секретар Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Прозоров Юрій Володимирович, президент Українського товариства фінансових аналітиків, н. с. відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України (м. Київ);

Ходакевич Сергій Іванович, к. е. н, доцент кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Яременко Олег Леонідович, д. е. н., професор, п. н. с. Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Остапишин Тетяна Петрівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Шемет Тетяна Станіславівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Піотр Ярош, доктор, декан Вищої соціально-економічної школи (м. Пшеворськ, Польща);

Ігор Брітченко, доктор габілітований, професор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Павел Мацящик, доктор, ректор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Преснякова Олена Володимирівна, к. е. н., зав. сектору промислової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі», доцент кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь);

Лученок Олександр Іванович, д. е. н., професор, завідувач відділу макроекономічної і фінансової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі» (Мінськ, Білорусь);

Позняков Віталій Вікторович, к. е. н., доцент, завідувач кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь).

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся Лук’яненко Дмитро Григорович – ректор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», д. е. н., професор

Змістовні доповіді на тему цифрової економіки представили:

Геєць Валерій Михайлович – д. е. н., професор, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАНУ, президент ДННУ «Академія фінансового управління»;

Єхануров Юрій Іванович – екс-прем’єр-міністр України, к. е. н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Бахтарі Емал Аюбович – керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ;

Шаров Олександр Миколайович – д. е. н., професор кафедри банківської справи КНЕУ, головний науковий співробітник відділу економічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень;

Невмержицький Євген Іванович – к. е. н., керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія», старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія»;

Козлов Сергій Олександрович – к. е. н., запрошений професор Київської школи економіки;

Найман Ерік Леонтійович – PhD, керуючий партнер Capital Times;

Міщенко Володимир Іванович – д. е. н., професор кафедри економіки та менеджменту ДВНЗ «Університет банківської справи»

Савлук Михайло Іванович – д. е. н., професор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»;

Кричевська Тетяна Олександрівна – к. е. н., с. н. с., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

На знімку: виступ Т. І. Єфименко з науковою доповіддю

Тетяна Іванівна Єфименко у своєму виступі наголосила, зокрема, на такому. Сучасні тенденції емісії й обігу криптовалют («віртуальних валют»), а також зміна уявлення про регулюючу роль центральних банків країн та інших органів у нагляді за дотриманням норм у цій сфері, мають істотні відмінності в різних країнах. Хоча, за різними оцінками експертів, капіталізація цього ринку незначна (на рівні 200 млрд дол. США), для України це величезна цифра, і навіть невеликий потік в обігу цього інструменту може створювати значні ризики для стабільності національного ринку. З урахуванням розвитку комп’ютерних мереж пряма заборона обігу «віртуальних валют» навряд чи можлива.

Далі наведемо основні дискусійні питання.

По-перше, нині ні міжнародні фінансові інституції, ні окремі національні регулятори не визначились зі статусом цього активу (товарний актив, фондовий чи платіжний інструмент). Ситуація може ускладнитися з огляду на можливий початок торгів деривативами в міжнародних торговельних системах, базовим активом для яких буде портфель «віртуальних валют».

По-друге, не сформовано єдиних правил бухгалтерського обліку й оподаткування доходів від операційної діяльності з використання «віртуальних валют». Водночас реальні угоди на ринку через нотаріально посвідчені правочини в Україні вже укладаються.

По-третє, дедалі більше регуляторів фінансових ринків країн і керівників провідних інвестиційних фондів розглядають рух «віртуальних валют» крізь призму «фінансової бульбашки» й незаконного обігу грошових коштів при розрахунках за товари, які мають кримінальне походження, між не ідентифікованими учасниками процесу.

Усвідомлюючи ризики, ряд провідних банків ЄС за внутрішніми правилами фінансового моніторингу щодо клієнтів, котрі працюють із «віртуальними валютами», приймають рішення щодо відмови таким суб’єктам господарювання у подальшому обслуговуванні відповідно до принципу «обережності».

Но Бун Йє (Ng Boon Yew), виконавчий голова Асоціації сертифікованих бухгалтерів (Association of Сhartered Certified Accountants, ACCA) вважає, що для професійних бухгалтерів це середовище відкриває багато можливостей, оскільки зазначені процеси дедалі більше пронизують тканину суспільства. Зі зростанням FinTech (фінансових технологій) ми спостерігаємо суттєві трансформації систем та фінансових процесів. FinTech досліджує особливості цього нового середовища, висвітлюючи багато шляхів, якими ця революція відбувається.

Технологія блокчейн та проблема ведення Головної книги бухгалтерського обліку (розподіленої головної книги обліку операцій) має потенціал змінити світ фінансів.

На думку експертів ACCA, нинішнє регулювання національних органів стає перешкодою для розвитку нових технологій. Практики сектору державних регуляторів створюють «вузьку горловину від пляшечки» для нових технологій. Велика кількість компаній, що раніше залучали ресурси на основі блокчейн, потрапляють у законодавчі пастки заднім числом (наприклад, Jumpstart Our Business Startup Act (JOBS) (США, 2012 р.); The UK FCA (Financial Conduct Authority), інноваційний хаб (травень 2016 р.); MAS (Monetary Authority of Singapore), (Сінгапур), яким взято за основу досвід Великобританії (інноваційний хаб)).

Водночас віртуальні валюти несуть певні ризики:

• можливості втрати коштів через крадіжку. "Віртуальні валюти" можуть бути предметом крадіжки, наприклад, унаслідок кібератак на платформах обміну "віртуальних валют" або на інфраструктуру користувача;

• відсутності гарантій. Фонди, що утримуються у "віртуальних валютах", не гарантуються в Україні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки не вважаються банківськими депозитами;

• відсутності широкомасштабної прийнятності. "Віртуальні валюти" не є загальноприйнятими в торгових точках та сервісах. Вони не є ні законним засобом платежу, ні валютою. Отже, підприємці не мають юридичного зобов'язання приймати платежі у "віртуальних валютах", навіть якщо вони це робили раніше;

• ймовірності шахрайства. Деякі з можливих інвестицій у "віртуальних валютах" можуть бути пірамідними схемами, які, через описані вище типами ризику, можуть протягом короткого часу призвести до того, що інвестори втратять свої гроші. Єдиною доступною формою правового захисту є кримінальне розслідування, оскільки жодна з установ із питань захисту прав не має юридичних підстав для допомоги інвесторам;

• можливості шахрайства у зв’язку с тим, що діють у різних юрисдикціях із неоднаковим рівнем захисту інвесторів (це є серйозною проблемою при виконанні вимог);

• значних змін цін (волатильності). Поки що ціни "віртуальних валют" характеризуються високим рівнем нестабільності. Окремі операції в цих валютах можуть серйозно впливати на ціну.

ДННУ «Академія фінансового управління» зацікавлена у проведенні наукових досліджень із зазначених проблем у контексті імплементації Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 у бухгалтерський облік для суб’єктів господарювання та державного управління, як у рамках власних розробок, так і в складі академічного середовища.

З огляду на важливість і актуальність теми її розроблення може відбуватися в межах міжнародного проекту з відповідним фінансуванням.

У жвавому обговоренні взяли участь учасники конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 листопада 2017 року






10 ЛИСТОПАДА 2017 РОКУ НА ПЛАТФОРМІ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ ВІДБУЛОСЯ ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПІДГОТОВКИ КОМПЛЕКСНОГО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВИЩУ ОСВІТУ».

Президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Т. І. Єфименко взяла участь у засіданні робочої групи з підготовки комплексного Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту».

Головував на засіданні Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Володимирович Співаковський. Міністерство освіти і науки України представляв Заступник Міністра Юрій Михайлович Рашкевич. Від Академії фінансового управління були присутні: заст. директора НДФІ Академії з наукової роботи, д.е.н., професор А. М. Соколовська, зав відділу державних фінансів, д.е.н., професор В. П. Кудряшов.

У своєму виступі президент Академії Тетяна Іванівна Єфименко представила пропозиції, які були підготовлені до Закону України «Про вищу освіту» науковцями Академії фінансового управління. Крім того, президент Академії запропонувала окремо здійснювати організаційний супровід підготовки цього закону в контексті можливих фінансових наслідків, які можуть виникнути залежно від запропонованих у проекті норм.

Окрему увагу у виступі було звернено на необхідність запровадження публічно-приватного партнерства у рамках реформування сфери освіти. У зв’язку з цим Т. І. Єфименко запропонувала, щоб з боку Комітету з питань науки і освіти було організовано робочу співпрацю з іншими Комітетами Верховної Ради. Така співпраця має забезпечити результативне обговорення в робочому порядку норм, які стосуються суміжного законодавства, а також їх сприйняття тими, хто відповідає за ті чи інші напрями українського законодавства.

Всі висловлені пропозиції знайшли підтримку з боку Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти О. В. Співаковського та Заступника Міністра освіти і науки України Ю. М. Рашкевича.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 листопада 2017 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25
©2003