СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
Публічна інформація::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5437357
 
 
   

ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ІТ–БЕЗПЕКИ

Завідувач відділом координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі VIII-ї міжнародної конференції «Security Innovation Forum 2014:« ПІДСУМКИ РОКУ. Анонс найсучасніших технологій і інновацій у сфері корпоративної ІТ-безпеки, безперервності та стійкості бізнесу. Кращі рішення, які працюють», що проходила у Києві 27 листопада 2014 року.

Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань про стан ринку електронних фінансових послуг, а також необхідність вдосконалення законодавчого регулювання емісії та обігу електронних грошей і роботи платіжних систем.

Конференція «Security Innovation Forum 2014» забезпечила широкий і дієвий майданчик для обговорення технологій і рішень у сфері інформаційної безпеки, розглянула практичні аспекти захисту національного кіберпростору України, ситуацію з кіберзагрозами для фінансового сектора, надала методичні рекомендації з протидії реалізації загроз в національному сегменті Інтернет, підвищенню рівня обізнаності населення в сфері ІТ–безпеки.

Національний банк України ще в жовтні 2010 року видав низку стандартів щодо посилення інформаційної безпеки (ІБ) в банках. Крім того, держрегулятор опублікував розпорядження щодо необхідності впровадження системи управління інформаційною безпекою в банках (СУІБ). Зокрема, бізнес може домогтися зменшення ризиків, пов'язаних з інцидентами ІБ, зниження збитку і підвищення ефективності використання наявних засобів захисту.

Щорічний форум практичних рішень ринку ІТ–безпеки підводить підсумки минулого року та озвучує основні тренди розвитку ринку і технологій, а також ключових інформаційних загроз на 2015 рік. Форум зібрав у рамках одного заходу всіх провідних учасників та експертів ринку інформаційної безпеки, представив до уваги професіоналів і керівників, які приймають рішення, одночасно весь спектр новітніх рішень, розробок і технологій від провідних міжнародних та вітчизняних виробників, постачальників та інтеграторів.

Емблема конференції.

На знімку: зал засідань конференції.

Ділову частину конференції з актуальною темою «Трансформація парадигми комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в умовах сучасної кібервійни» відкрив Віктор Жора - модератор форуму, директор компанії «Інфосейф ІТ». У 2014 році Україна зіткнулася з безпрецедентними атаками на інформаційну інфраструктуру органів державної влади, які мають явні ознаки повномасштабної кібер-війни.

У зв'язку з цим існуюча парадигма КСЗІ як абсолют у сфері захисту державних інформаційних ресурсів видається дещо застарілою. У доповіді наведено актуальні загрози та типові проблеми, що виникають в процесі експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем, як в державних, так і в комерційних структурах.

На знімку: виступ В. Жори.

На знімку: обговорення доповідей конференції (на передньому плані - В. Жора і О. Любіч).

Р. Шупп та А. Згіблов (компанія E-light) розповіли про нове покоління кібер-загроз, дали оцінку захищеності інформаційних систем і проактивного захисту. Компанії по всьому світу витрачають на інформаційну безпеку близько 30 мільярдів доларів щорічно. 97 % з 1692 компаній, що використовують класичні методи захисту інформації, за результатами аудиту, проведеного з жовтня 2013 по березень 2014 року, виявилися зламаними. Інтелектуальні спрямовані атаки з кожним днем стають більш витонченими і досконалими, що диктує необхідність перегляду всієї парадигми інформаційної безпеки в цілому.

В. Зарицький, представник компанії ESET в Україні, розповів про технологічний альянс ESET, основною метою якого є забезпечення захисту користувачів у постійно мінливому оточенні завдяки комбінуванню надійних рішень ESET з кращими продуктами у сфері безпеки. Першим учасником даної програми стало рішення DESlock +, призначене для шифрування даних з можливістю безпечного віддаленого адміністрування клієнтів, що знаходяться за межами корпоративної мережі.

А.Сіраков, представник UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»), розповів про практичний досвід побудови акредитованого ЦСК (центру сертифікації ключів) в банку. У сучасних умовах підвищеної небезпеки кібер-тероризму, жорсткої конкурентної боротьби банків на ринку, особливу роль відіграє захист інформації в банківських продуктах, які забезпечують обслуговування клієнтських рахунків.

Програма доповідей форуму була доповнена міні-виставкою рішень та інновацій для галузі, яка традиційно є ефективним майданчиком ділових комунікацій, проведення зустрічей і переговорів. Свої кращі рішення та оглядові демонстрації-практикуми представили на стендах компанії Bitdefender, SoftiCo, MMI Group, E-light, ESET, CYAN, SL GLOBAL SERVICE (SGS), СOSMONOVA.

Учасники заходу відзначили практичну спрямованість доповідей форуму і високу актуальність представлених рішень.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2014 року






ПРО МОДЕРНІЗАЦІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ЙШЛОСЯ НА НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ СЕМІНАРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з ВНЗ «Національна академія управління» виступили організаторами науково-практичного семінару «Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі: План рахунків». Семінар відбувся 30 вересня 2014 року в Національній академії управління

Член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко наголосила, що нині фінансовий сектор зростає більш високими темпами, ніж реальний сектор економіки, а світова фінансова архітектура будується таким чином, щоб були більш ефективні наднаціональні важелі. Про це свідчить наявність міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вона висловила сподівання, що робота семінару буде побудована таким чином, що нормотворчі інституції та науковці отримають від практиків зауваження та пропозиції, які в оперативному режимі будуть включені до програми діяльності уряду, внесені у відповідні законодавчі й нормативні акти.

Керівник наукової установи повідомила, що нині триває робота над обговоренням Програми розвитку України «Стратегія реформ-2020», запропонованої Президентом Петром Порошенком, і висловила сподівання, що робота буде підґрунтям для того, щоб розділи програми, які стосуються удосконалення системи державних фінансів, були поліпшені у відповідності з правилами ЄС. «Ми працюємо над законодавством, над стратегічними документами, над нормативними документами і правилами, які регулюють майбутні зміни в управлінні державними фінансами, в системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі. І для нас важливо тримати зв'язок з практиками для посилення ефективності реформування», – підкреслила Тетяна Єфименко.

На знімку: під час семінару

Доктор економічних наук, професор, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Людмила Ловінська наголосила, що в сфері модернізації бухгалтерського обліку відбуваються знакові події. Вона повідомила, що за оцінкою міжнародних експертів саме в бухгалтерському облікові реформи є найбільш успішними в Україні, а Стратегія модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі також виконується успішно. За її словами, розроблені Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджений План рахунків бухгалтерського обліку, який фактично базується на концептуальних положеннях Національних стандартів, які відповідають міжнародним стандартам. Але попереду дуже багато роботи, зокрема, в сфері запровадження і Стандартів, і Плану рахунків.

Людмила Ловінська повідомила, що, відповідно до Стратегії модернізації, ми маємо розпочати роботу за новими правилами з 1 січня 2015 року. Міністерство фінансів, яке здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, прагне створити інституційні умови, необхідні для того, щоб система запрацювала. А фахівці Академії фінансового управління розробили пакет методичних рекомендацій до Національних стандартів, завершують роботу над методичними рекомендаціями по перенесенню залишків з рахунків чинного на сьогоднішній день плану до рахунків нового плану. Вона підкреслила, що в Міністерстві фінансів обговорюється питання, аби відтермінувати запровадження Плану рахунків, а в наступному році запровадити лише ті стандарти, які можуть працювати в умовах старого Плану рахунків.

Про перехід на новий План рахунків як невід’ємну складову стратегії модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі та впровадження організаційних змін у системі управління державними фінансами в Україні присутнім розповіла кандидат економічних наук, начальник управління методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Державної казначейської служби України Наталія Сушко. З загальними положеннями щодо призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку в умовах переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі ознайомила заступник голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна.

На знімку: лектори Ірина Чумакова та Людмила Гапоненко

Начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Державного агентства водних ресурсів України Людмила Гапоненко розкрила тему формування облікової політики суб’єкта державного сектору та проведення у бюджетних установах підготовчих заходів щодо запровадження НП(С)БОДС і переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю Академії фінансового управління Ірина Чумакова розповіла про реформування внутрішнього контролю як невід’ємної складової впровадження організаційних змін при переході на новий План рахунків бухгалтерського обліку суб’єктами державного сектору.

На знімку: Т.І. Єфименко та ректор Національної академії управління С.А. Єрохін вручають сертифікат учасниці семінару

Цільовою аудиторією науково-практичного семінару стали працівники Міністерства фінансів та Державної казначейської служби, головні бухгалтери та фахівці фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, фінансові директори, керівники підприємств і власники бізнесу, працівники консалтингових і аудиторських компаній, юристи, науковці. За результатом навчання учасники отримали сертифікати.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

1 жовтня 2014 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ЗАКЛИКАЛА АКТИВНІШЕ РОЗВИВАТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», заступник голови Громадської ради при Міністерстві фінансів України Тетяна Єфименко взяла участь в експертній зустрічі, темою якої стало обговорення питання особливостей формування державного та місцевих бюджетів на 2015 рік і внесення змін до Бюджетного кодексу України. Зустріч відбулася 21 серпня в Комунікативному центрі уряду відповідно до доручення Прем’єр-міністра України з метою обговорення пріоритетів урядової політики та ходу реалізації рішень уряду.

У вітальному слові Тетяна Єфименко схвально розцінила ідею обговорення показників проекту державного та місцевих бюджетів на наступний рік ще на стадії формування. Вона звернула увагу, що Громадська рада при Міністерстві фінансів формує план роботи на наступний рік і закликала представників регіонів до активнішої співпраці з тим, щоб найактуальніші питання, які цікавлять активістів на місцях, можна було обговорити на найвищому рівні.

«Ніхто не обмежує партнерство влади та бізнесу, і ми разом можемо багато зробити в рамках існуючого законодавства в процесі формування державного та регіональних бюджетів», – підкреслила президент Академії. Вона наголосила, що, незважаючи на законодавче обмеження якихось моментів щодо розпорядження коштами для виконання тих чи інших завдань і планів на окремій території, можливо відшукати шляхи реалізації, і один з них – активніший розвиток державно-приватного партнерства.

Участь у дискусії взяли голова Громадської ради при Мінфіні, генеральний директор громадської організації «Інститут фінансової політики» Ігор Мітюков, а директор департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України Володимир Лозицький та заступник директора департаменту – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства Галина Маркович поінформували про роботу з підготовки проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік».

Володимир Лозицький розповів, що Міністерство фінансів згідно з чинним законодавством, має надати проект держбюджету-2015 на розгляд Кабінету Міністрів до 7 вересня, а до Верховної Ради України – 15 вересня поточного року. Він повідомив, що в Міністерстві проведуть колегію, де планують обговорити дискусійні моменти формування цього законопроекту. За його словами, актуальними залишаються питання затвердження макропрогнозу на 2015, 2016 і 2017 роки та вдосконалення чинної нормативно-правової бази, що регламентує бюджетну політику держави.

Специфіку формування регіональних бюджетів охарактеризувала Галина Маркович. Вона акцентувала увагу на тому, що формування державного бюджету в частині місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин проводиться на чинній законодавчій базі, оскільки зміни, запропоновані Міністерством фінансів до Бюджетного кодексу і нова модель міжбюджетних відносин поки не схвалені.

Голова Громадської ради при Міністерстві фінансів, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков назвав доброю ознакою факт обговорення базових документів, які будуть забезпечувати фінансовий стан держави в наступному році. Він переконаний, що багато рішень визначатимуть не тільки рівень, але й траєкторію, за якою розвиватиметься в наступному році фінансова система загалом. Ігор Мітюков вважає за необхідне зосередитися на кількох групах питань, серед яких одну з основних ролей відіграватиме власне податкова база. У цьому контексті він закликав не боятися пропозицій, винесених урядом на обговорення, оскільки там закладені «абсолютно раціональні і правильні речі».

Експертна зустріч відбувалася в режимі відеозв’язку з регіонами, тому до дискусії долучилися громадські експерти зі Львова, Дніпропетровська, Одеси та Харкова. Вони мали можливість поставити запитання до фахівців Мінфіну та керівників Громадської ради, а також висловити свої зауваження та пропозиції. Представники регіонів виокремлювали питання наповнення бюджету на новій податковій базі, змін до Бюджетного кодексу України, застосування досвіду іноземних держав у питаннях формування та реалізації бюджетної політики й стимулювання розвитку нових видів економічної діяльності, формування бюджетів з урахуванням обмежень на енергоносії, дефіциту бюджету тощо.

Підбиваючи підсумки експертної зустрічі, Володимир Лозицький висловив задоволення, щодо можливості здійснення публічного обговорення проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» ще до його розгляду в Кабінеті Міністрів. Він запевнив представників регіонів, що в Мінфіні максимально уважно прислухаються до всіх пропозицій та зауважень, які надійдуть від громадськості.

Тетяна Єфименко у свою чергу, наголосила, що експертам дуже корисно спілкуватися з представниками громадськості з регіонів, щоб обговорити нюанси для формування державного та місцевих бюджетів, змін до законодавства. Вона запропонувала зробити такі контакти постійно діючими. «Ми можемо навіть з нинішньої розмови виділити окрему проблему й обговорити, які механізми бачать спеціалісти, керівники органів місцевої влади, щоб їх швидко опрацювати і знайти формулу, яка дасть змогу встановити баланс між тими можливостями, які є у державі, і потребами регіонів», – констатувала президент Академії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 серпня 2014 року






БЮДЖЕТНА ПІДТРИМКА ЄС БУЛА ПРЕДМЕТОМ ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у триденному семінарі «Бюджетна підтримка ЄС», організованому в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

У ході семінару

Представник Міністерства фінансів України Вікторія Колосова у вітальному слові зазначила, що потреба у семінарі виникла декілька років тому, оскільки українським фахівцям необхідно ближче знайомитися з досвідом ЄС. Вона додала, що Німецьке товариство міжнародного співробітництва виступає надійним партнером Міністерства фінансів, зокрема його експерти були першими і головними партнерами ще на стадії розробки й підготовки проекту концепції та стратегії управління державними фінансами, і продовжили співпрацю на стадії ухвалення концепції та формування плану дій з її реалізації.

Спеціаліст проекту підтримки реформ в управління державними фінансами Надія Рожко додала, що експерти GIZ в Україні головну увагу зосереджують на таких аспектах як бюджетно-податкова реформа, реформа державного фінансового контролю та сфери комунікацій. Експерт з питань бюджетної підтримки ЄС Гнел Седракян ознайомив присутніх з міжнародним досвідом бюджетної підтримки ЄС, зробив порівняльний аналіз ситуації у цій сфері в Україні, Молдові та Вірменії, розповів про форми і механізми надання бюджетної підтримки країнам-отримувачам.

Виклад Гнел Седракян

Перший день семінару був присвячений обговоренню українського контексту бюджетної підтримки, зокрема аспектам підготовки та виконання бюджету, державним закупівлям, контролю, обліку та звітності, аудиту. На другий день роботи присутні розглянули питання бюджетної підтримки в макрофіскальній сфері, зокрема її економічні та бюджетні цілі, способи використання, баланс доходів. Упродовж третього дня обговорили процес підготовки та виконання бюджету при отриманні бюджетної підтримки, проаналізували можливість внесення змін до Бюджетного кодексу та розглянули варіанти додаткової підтримки, зокрема, технічної та консультативної допомоги.

У ході дискусії фахівці Академії цікавилися питаннями планування та виконання програм бюджетної підтримки ЄС в Україні. Провідний науковий співробітник відділу державних фінансів Р.Л. Балакін порушував питання опрацювання програм бюджетної підтримки фахівцями міністерств і відомств України на стадії ідентифікації таких програм, покращення взаємодії зазначеного інструменту фінансової підтримки ЄС із упровадженням традиційних проектів технічної допомоги, проектів Twinning, TAIEX тощо. Старшого наукового співробітника відділу фінансів інституційних секторів економіки Тетяну Кощук цікавили можливості збільшення обсягів надання бюджетної підтримки ЄС Україні як важливого джерела фінансування видатків бюджету в умовах дефіциту фіскальних ресурсів і загострення боргових проблем.

Учасники семінару з АФУ

У семінарі взяли участь керівники структурних підрозділів та спеціалісти Міністерства фінансів, Міністерства інфраструктури, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Рахункової палати, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної казначейської служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 липня 2014 року






НОВІ РІШЕННЯ В АНТИКРИЗОВОМУ РІТЕЙЛІ ОБГОВОРИЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у ІI Міжнародній конференції «Антикризовий рітейл: нові рішення», яка відбулася 23 липня 2014 року в Університеті банківської справи Національного банку України. Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань діяльності банків у нинішніх умовах та запропонувати прийнятні рішення.

Модератором першої сесії «Банки для армії» виступив головний редактор журналу «Банкір» Олег Капралов. З доповідями виступили екс-співробітник Державної прикордонної служби України, редактор відділу «Економіка» журналу «Банкір» Едуард Солодовник та помічник міністра оборони України Віктор Савечко. На другій сесії «Інновації в роздрібному банківському бізнесі. Технології та методи управління кредитними ризиками» модератором був доктор економічних наук, директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський.

На знімку (зліва направо): Олег Капралов, Колін Масценік, Андрій Камінський.

З доповіддю «Як удосконалити ризик-менеджмент в банківському секторі України» виступив керівник Програми IFC «Консультативні послуги банківському сектору в Європі та Центральній Азії» Гарт Бедфорд. З довідкою про інституціональну структуру кредитної звітності в Європі та Центральній Азії присутніх ознайомив фінансовий економіст Світового банку Колін Масценік. Питання «Управління процентними ставками в умовах переходу НБУ до нового монетарного режиму таргетування інфляції» висвітлив президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

На знімку: Юрій Прозоров

Третю сесію «Маркетингові стратегії розвитку банківського рітейлу» провів засновник, генеральний директор медіаагенства NOSTRA Communications Дмитро Кутовий. Про бюро кредитних історій та можливості для маркетингу розповів директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський. Бізнес-тренер, консультант Міжнародної групи компаній «Крестон Герент Груп Юкрейн» Юлій Некрасов звернув увагу на напрями успішного навчання та розвитку персоналу в поточних умовах. Про Omni-channel як альтернативу філіям говорив начальник управління планування та аналізу роздрібного бізнесу АТ «Ощадбанк» Володимир Бондаренко. Заступник голови правління ПАТ «Укргазбанк» Олена Дмітрієва проаналізувала питання поліпшення сервісу як спосіб привернути постійного клієнта.

На знімку: Олена Дмітрієва

У рамках конференції завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, доктор економічних наук, професор Олександр Любіч обговорив питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з експертами Міжнародної фінансової корпорації. Зокрема, досягнуто домовленості з керівником Програми IFC (група Світового банку) Гартом Бедфордом про можливість проведення низки спільних заходів та досліджень.

На знімку: Олександр Любіч і Гарт Бедфорд

Довідка: Гарт Бедфорд очолює Програму Міжнародної фінансової корпорації «Консультативні послуги банківському сектору в Європі та Центральній Азії», метою якої є підвищення здатності банків управляти ризиками та підтримка розвитку ринку стресових активів. Свою кар'єру він почав в Америці на посаді регіонального керівника банку, надалі працював в країнах Європи, Азії та Африки. Досвідчений фахівець у комерційній банківській справі, сфері управління операційними і кредитними ризиками. Працюючи в якості банківського експерта в Україні, а також керуючим директором фінансових інститутів в Азербайджані та Афганістані, зробив великий внесок у розвиток фінансових ринків різних регіонів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 липня 2014 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТІСНІШЕ СПІВПРАЦЮВАТИМЕ З АМЕРИКАНСЬКОЮ ТОРГІВЕЛЬНОЮ ПАЛАТОЮ

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко і завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики доктор економічних наук, професор Олександр Любіч 8 липня ц.р. взяли участь у конференції «Довгострокові стратегії економічного зростання: стійкість та ціннісно-орієнтовані бізнес моделі в Україні», яка відбулася в офісі Американської торгівельної палати. На конференції були присутні представники уряду, міжнародних організацій та дипломатичних місій, в тому числі ОБСЄ, більше 90 фахівців з різних галузей промисловості.

Захід присвятили дискусії щодо довгострокових економічних стратегій для України, оптимальних варіантів розвитку соціально-економічного середовища та сталого бізнесу, можливостей банків та інших галузей промисловості. Учасники конференції знайомилися з інноваційними продуктами та альтернативними бізнес-моделями кращого світового досвіду та можливими варіантами їх застосування в Україні. З доповідями виступили фахівці Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, EY, ДТЕК, Microsoft Україна, Shell, Укргазбанку, Центру розвитку КСВ, Tesla Motors Club Україна, Greencubator, Фонду Східної Європи тощо.

Відкриваючи конференцію, модератор заходу віце-президент Американської торгівельної палати Тарас Кашка надав слово Президенту Американської торгівельної палати пану Бернарду Кейсі, який поінформував учасників, що палата нещодавно запропонувала 5 стратегічних напрямів економічного розвитку, які можуть допомогти Україні увійти до G20 в 2020 році. Це, зокрема, розширення існуючих виробництв, просування України до більш наукоємної, експортно-орієнтованої економіки, розвиток державно-приватного партнерства, масштабна приватизація державних підприємств, розвиток малого та середнього підприємництва.

Директор і регіональний менеджер ЄБРР по Україні, Шевка Акунер розповів про співробітництво ЄБРР з Україною з метою досягнення економічного зростання, реформування та розвитку галузей української промисловості, інфраструктури та підприємництва. У своєму виступі він вказав на передумови, які приведуть до макроекономічної стабільності та передбачуваності, і підкреслив, що довгострокова стратегія, орієнтована на розвиток бізнесу може визначити успіх і перетворити Україну на одну з економічно розвинутих держав.

Керівник Департаменту регуляторної політики та розвитку підприємництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Ігор Шевердін поінформував про законодавчі ініціативи та співробітництво відомства з бізнес-спільнотою, спрямоване на лібералізацію українського ринку, прийняття стандартів ЄС, модернізацію української економіки і розвитку малого та середнього бізнесу.

Директор з технологічної політики «Microsoft Україна» Михайло Шмельов у доповіді «Підвищення глобальної конкурентоспроможності України: ключові кроки для розвитку інноваційного бізнесу» звернув увагу аудиторії на необхідність впровадження електронного урядування та доцільність внесення низки законодавчих ініціатив щодо використання ІТ у держсекторі.

На знімку (зліва направо): Тарас Кашка, Бернард Кейсі, Ігор Шевердін, Шевка Акунер, Михайло Шмельов, Тетяна Єфименко.

У своєму виступі «Координація інститутів оподаткування в глобальному вимірі» Тетяна Єфименко охарактеризувала тенденції оподаткування в глобальному просторі, розповіла про критичні поправки до податкового законодавства в Україні, які повинні бути найближчим часом прийняті з метою розширення можливостей для розвитку. Вона зокрема звернула увагу на концептуальні основи координації податкової політики у Європейському Союзі, якими передбачено гармонізацію національних фіскальних політик, проектування ефективних систем податків, підтримку відповідності директив і договорів ЄС з питань оподаткування основним принципам політики інклюзивного зростання, конкурентності економічних агентів ЄС у глобальному світі, зведення до мінімуму бізнес-витрат та більш ефективне адміністрування шляхом використання кращих практик та кооперації, системні заходи протидії зловживанням, агресивному податковому плануванню.

Президент Академії проаналізувала декілька основоположних документів, які формують податкову політику ЄС. Це, зокрема, Фіскальний Пакт (Договір про стабільність, координацію і управління в економічному і валютному союзі, укладений між 25 країнами ЄС 25 березня 2012 року) та Договір про стабільність, координацію і управління Економічним та монетарним союзом від 2 березня 2012 року. Вона також зупинилася на Стратегії розвитку «Європа-2020», основною місією якої є перетворення ЄС на високотехнологічну економічну зону шляхом переходу до інклюзивного та сталого економічного зростання з високим рівнем зайнятості та продуктивності праці.

У рамках конференції також відбулася розмова Тетяни Єфименко з Бернардом Кейсі щодо перспектив співробітництва ДННУ «Академія фінансового управління» з Американською торгівельною палатою.

На фото (зліва направо): Бернард Кейсі та Тетяна Єфименко

З огляду на те, що Американська торгівельна палата в Україні об’єднує компанії, більшість з яких є великими стратегічними інвесторами, активно співпрацює з органами влади в Україні та бере участь у розробці економічної політики держави загалом і окремих тематичних законопроектів зокрема, сторони обговорили можливості співпраці на рівні експертів, проведення спільних заходів за участю фахівців Академії та представників Американської торгівельної палати.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 липня 2014 року






ПОТРІБНО РОЗРОБИТИ НОВУ СТРАТЕГІЮ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук Тетяна Єфименко взяла участь у дискусії стосовно реалізації національних проектів у новій економічній моделі України. Обговорення питання відбувалося в рамках круглого стола в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД). Представники науково-експертного товариства говорили про досвід реалізації національних проектів, проблеми, які виникають при впровадженні проектного підходу в системі забезпечення механізму розвитку сучасної економіки України.

У своєму виступі президент Академії наголосила, що потрібно розробити нову стратегію для проектів національного масштабу, враховуючи євроінтеграційний вектор розвитку економіки України. Вона висловила декілька застережень, які стосуються фінансового та економічного законодавства. Зокрема, залучення і використання приватних інвестицій ще є проблематичним, оскільки нормативна база щодо державно-приватного партнерства потребує вдосконалення. Тетяна Єфименко також зауважила, що потрібно орієнтуватися на європейські стандарти щодо використання державної допомоги, і наголосила, що механізми надання фінансових пільг мають бути окремо виписані в законодавстві.

Перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло виокремив низку проблемних питань реалізації політики національного проектування в Україні. Зокрема, він відзначив абсолютне переважання державного фінансування національних проектів, значне розпорошення управлінських зусиль через їх велику кількість, дублювання напрямів фінансування в державних цільових програмах і національних проектах. Ярослав Жаліло наголосив на відсутності маркетингових досліджень тих ринків, де очікується реалізація проектів за участю приватних інвесторів, що призводить до конфлікту інтересів між органами державної влади, місцевого самоврядування і Держінвестпроектом.

Водночас існують певні досягнення в процесах впровадження національних проектів, з якими ознайомили присутніх. Станом на початок 2014 р. перелік містить п’ять пріоритетних напрямів, у рамках яких було виділено 16 національних проектів. Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Сергій Євтушенко повідомив, що Агентство ретельно переглянуло портфель та концепції нацпроектів, у результаті чого сфокусувалося на впровадженні восьми основних. Одним із найдоцільніших в економічному сенсі та в питанні національної безпеки є нацпроект «LNG-термінал». Сергій Євтушенко зазначив, що найбільш ефективно реалізовувалися проекти, які мали соціальне значення і де відбувалося фінансування з боку держави, а також доповів про хід реалізації окремих національних проектів.

На завершення дискусії Ярослав Жаліло наголосив на необхідності переведення в законотворчу фазу удосконалення системи національних проектів та підготовки закону, який би визначив основні позиції національного проектування в Україні. Він підкреслив, що, незважаючи на проблеми та суперечності, є необхідність для подальшого розвитку цього інституту, який покликаний забезпечити широке залучення недержавних інвестиційних ресурсів на засадах державно-приватного партнерства.

У роботі круглого стола також взяла участь завідувач відділу фінансів інституційних секторів економіки, доктор наук з державного управління Ольга Іваницька.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 червня 2014 року






11-12 КВІТНЯ 2014 В БАКУ ВІДБУЛАСЯ КОНФЕРЕНЦІЯ НА ТЕМУ: “20-РІЧЧЯ ПРОГРАМИ “ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ”

11-12 квітня в Баку (Азербайджан) відбулася конференція на тему “20-річчя програми “Партнерство заради миру” та майбутнє партнерства з НАТО” за участю заступника генерального секретаря НАТО С. Дукару, організована Міністерством закордонних справ Азербайджану спільно з НАТО та Міжнародною школою НАТО в Азербайджані (NISA). У конференції взяла участь науковий співробітник відділу макроекономічного регулювання, кандидат економічних наук М. Осипчук.

Було заслухано понад 100 високопоставлених представників дипломатичних кіл, військових, громадських діячів, науковців з країн-членів і партнерів НАТО та керівництва альянсу. Центральною темою дискусій стали події, пов’язані із анексією Криму, що, як зазначалося у виступах учасників, є одним із найсерйозніших викликів для міжнародної безпеки з часів холодної війни.

У ході дискусій М. Осипчук було аргументовано необхідність подальшої співпраці України й НАТО з метою забезпечення суверенітету і територіальної цілісності країни.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

23 квітня 2014 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ СТРАТЕГІЇ ТА НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

З метою обговорення нагальних потреб та формулювання пріоритетів розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, у м. Києві 8-9 квітня 2014 року проходив міжнародний форум «Малий і середній бізнес в Україні: виклики на 2014-2017 роки». У роботі Форуму взяв участь завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н. Любіч О.О.

На форумі з доповідями виступили Міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета, директор зі стратегічних питань Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) Ендрю Вілсон (США, Вашингтон), директор Центру розвитку малого підприємництва Університету Корвінуса Ласло Калай (Угорщина, Будапешт).

На фото (зліва направо): Павло Шеремета, Ендрю Вілсон, Ласло Калай

Доповідачі окреслили основні сфери, які є пріоритетними для здійснення реформ, необхідних для забезпечення нормального функціонування та розвитку малого і середнього бізнесу в Україні: умови здійснення підприємницької діяльності (ліцензування окремих видів господарської діяльності, дозвільна документація та процедури, перелік та порядок проведення перевірок); забезпечення недоторканості приватної власності (реальний захист майнових прав підприємців, відповідальність за всі форми рейдерства, доступні й актуальні державні реєстри); підтримка розвитку підприємництва (державна підтримка, доступ до інвестиційних, кредитних та інших фінансових ресурсів, формування інфраструктури розвитку підприємництва); стандарти підприємницької діяльності (екологічні та технологічні стандарти, соціальна відповідальність бізнесу, саморегулювання підприємницького середовища); запобігання корупції у підприємницькій діяльності (дерегуляція, адміністративні процедури, адміністративні послуги, перелік і правосуб’єктність контролюючих органів); податкова система (структура податків і зборів, взаємодія окремих видів податків, система адміністрування податків і зборів, порядок подання податкової звітності).

За результатами роботи Форуму сформульовані аспекти бачення малого i середнього бізнесу, запропоновані першочергові кроки у напрямі покращання умов ведення бізнесу, зниження корупції при здійсненні підприємницької діяльності, налагодження діалогу між владою і бізнесом, державної підтримкі малого і середнього бізнесу тощо. Ці тези знайшли відображення у Резолюції Форуму (звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо першочергових потреб малого і середнього бізнесу). Визначено першочергові завдання для експертного опрацювання в робочих групах, створених із залученням представників бізнес-об’єднань, які представляють малий і середній бізнес тощо.

У Резолюції Форуму прозвучали заклики:

Кабінету Міністрів України: розробити та запропонувати для публічного обговорення концепцію нової державної системи розвитку малого і середнього підприємництва (включаючи інституційну та процедурну складові); переглянути систему показників національної статистики для адекватного та максимально об’ємного висвітлення господарської діяльності малого і середнього підприємництва (включаючи мікропідприємництво); дотримуватися встановленого законом порядку підготовки, прийняття та перегляду регуляторних актів у сфері господарської діяльності;

Верховній Раді України: забезпечити підготовку та проведення не пізніше листопада 2014 року парламентських слухань з питань розвитку малого і середнього підприємництва; здійснити перегляд чинних законодавчих актів, які стосуються регулювання підприємницької діяльності, з урахуванням пропозицій об’єднань малого і середнього підприємництва; встановити прозорі та об’єктивні критерії надання державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва; запровадити мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо суб’єктів малого та середнього підприємництва, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику; скоротити перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню; встановити чіткий та вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, продовження строку, анулювання документів дозвільного характеру чи виконання дозвільних (погоджувальних) процедур; забезпечити дотримання вимог Податкового кодексу щодо незмінності податків та зборів, їх ставок, податкових пільг протягом бюджетного року.

Міжнародним партнерам України: при підготовці програм міжнародної технічної допомоги враховувати нагальні потреби малого та середнього бізнесу;

Місцевим об’єднанням підприємців та роботодавців: об’єднуватися задля колективного представництва та відстоювання власних інтересів перед місцевою владою.

Питання зниження та запобігання виникненню корупції, а також усунення економічних передумов її існування Учасниками Форуму як пріоритетні і наскрізні для всіх зазначених завдань і заходів.

На фото (зліва направо): О. Любіч та Л. Калай

Досягнуто домовленості з доктором Ласло Калаєм щодо підготовки Угоди про співпрацю між Академією фінансового управління та Університетом Корвінуса.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 квітня 2014 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОБГОВОРЮЄ З ПІДПРИЄМЦЯМИ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

Круглий стіл «Виконання Програми Уряду в контексті удосконалення законодавства з питань розвитку малого і середнього підприємництва» відбувся 3 квітня 2014 року в Києві. Організаторами заходу виступили ДННУ «Академія фінансового управління», Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Із вступним словом до учасників звернулася член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко. Вона повідомила, що Академія здійснює науковий супровід реалізації завдань Міністерства фінансів України, передбачених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема в частині розроблення законодавчих ініціатив щодо реформування сфери державної підтримки розвитку малого і середнього підприємництва, його дерегуляції, удосконалення податкової політики, механізмів державно-приватного партнерства, обліку та звітності.

Також Тетяна Єфименко ознайомила присутніх з аналітичними матеріалами науковців Академії фінансового управління та Національної академії наук України щодо сучасного стану, проблем та перспектив розвитку національної економіки в контексті аналізу наслідків підписання економічної частини Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС, подальшого розроблення пропозицій для всебічного врахування інтересів національних товаровиробників.

Заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії, доктор економічних наук, професор Алла Соколовська у своєму виступі зупинилася на засадничих положеннях Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», до якого увійшло чимало пропозицій, наданих науковцями Академії, та ознайомила аудиторію з консенсус-прогнозом щодо результатів роботи малого та середнього підприємництва в умовах автономного преференційного торгівельного режиму ЄС для України.

В ході жвавої дискусії учасники засідання, серед яких були представники Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, зокрема представники Всеукраїнської професійної спілки працівників малого та середнього бізнесу «Єднання», Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, асоціації «Союз ювелірів України», Всеукраїнської громадської організації «Союз захисту підприємництва» і «Асоціації інформаційного бізнесу» погодилися з позицією Академії, що спільна аналітична робота підприємців і науковців є корисною для вироблення консолідованих підходів до вирішення проблемних питань, що стоять сьогодні на порядку денному.

Учасники обговорення висловили переконання у подальших ефективних спільних діях стосовно забезпечення європейських стандартів соціально-економічного розвитку та ведення підприємницької діяльності.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

7 квітня 2014 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25
©2003