ЗАСІДАННЯ КЛУБУ БАНКІРІВ В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ.
9 листопада 2017 року в приміщенні вченої ради ДННУ «Академія фінансового управління» відбулося засідання Клубу банкірів, на якому обговорювалися актуальні теми банківсько-фінансового сектору: стан та перспективи розвитку.
На фото (зліва направо) Анатолій Дробязко, Людмила Ловінська, Людмила Мостова, Євген Степанюк
Відкрила засідання від імені президента ДННУ «Академія фінансового управління», члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора Тетяни Іванівни Єфименко заступник директора НДФІ доктор економічних наук Людмила Геннадіївна Ловінська. У вітальному слові вона наголосила на тому, що Академія рухається у фарватері сучасної економічної думки, співпрацює з поважними міжнародними організаціями, зокрема, міжурядовою робочою групою з упровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (ISAR) при UNCTAD, Міжнародним консорціуму з управління державними фінансами (ICGFM), Міжнародним комітетом із розроблення стандартів бухгалтерського обліку «The Ad Hoc Committee on International Accounting Standards». Крім того, Академія проводить дослідження, які стосуються подальшого інституціонального розвитку вітчизняного фінансового сектору, тісно взаємодіючи з Радою Національного банку України та Міністерством фінансів України. Людмила Геннадіївна побажала учасникам плідної роботи і цікавих думок в дискусіях.
У своєму вітальному слові голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала організаторам конференції за організаційну роботу і запросила до слова основного доповідача, начальника Управління реформування фінансового сектору Національного банку України Євгена Степанюка, котрий представив презентацію на тему: «Основні тенденції розвитку банківського сектору» https://drive.google.com/open?id=1CmR3rVB-xawgv-UBgDNqL2WPrEz_HL8e
На фото: виступи Анатолія Дробязко та Галини Третьякової
Із співдоповіддю на тему: «Банківсько-фінансовий сектор: стан та перспективи розвитку в контексті досягнення цілей сталого зростання» виступив кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко . https://drive.google.com/open?id=1WREJTJ5XZuLomKw4jq2kyS57f0BoI4zH
Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова виступила з доповіддю на тему: «Банківсько-фінансовий сектор: стан та перспективи розвитку в контексті пенсійної реформи». https://drive.google.com/open?id=1QeufvX6hiIs-DDUOI5eRU3-eIfIH5DrD
У дискусіях взяли активну участь учасники заходу.
Член Ради Національного банку України Фурман Василь Миколайович підтримав зусилля правління НБУ, спрямовані на підтримку фінансової стабільності, висловив упевненість у правильності політики, що проводиться, незважаючи на поточні відхилення від запланованого на 2017 рік таргету інфляції.
На фото (зліва направо) Василь Фурман, Людмила Мостова, Вадим Березовик
Промовець наголосив на правильному векторі розвитку банківської системи, незважаючи на поточні труднощі, а також познайомив з основними законопроектами, які подано НБУ на розгляд профільного Комітету Верховної Ради України.
Вадим Михайлович Березовик – радник голови Правління Укргазбанку, зробив акцент на тому, що драйверами розвитку кредитного ринку є банки з державним капіталом. Зокрема, Укргазбанк у рамках екологічних програм активно кредитує за пільговими програмами клієнтів і у 2017 р. суттєво наростив свій кредитно-інвестиційний портфель у реальну економіку.
Представник Національної комісії фінансових послуг Олександр Миколайович Залєтов наголосив на випереджальному розвитку за останні роки сектору небанківських фінансових установ та заходах, які здійснює та планує комісія для успішного регулювання цих суспільних відносин. Відповідно до тенденцій 2017 року небанківські фінансові організації поступово відвойовують у банків їхні традиційні ніші надання послуг.
На фото Людмила Мостова, Олександр Залєтов, учасники Клубу банкірів
На фото Анатолій Максюта, Сергій Мамедов
Голова Правління Інституту суспільно-економічних досліджень, колишній заступник Міністра фінансів України Анатолій Аркадійович Максюта вказав на необхідність скоординованих зусиль двох регуляторів фінансового ринку – НБУ і Міністерства фінансів із метою досягнення сталого економічного зростання, адже в середньостроковій перспективі існує небезпека для розвитку у вигляді значних для нашої економіки державних боргових платежів у 2019–2020 роках.
Сергій Геннадійович Мамедов, голова Правління банку «Глобус», розповів про розвиток сектору іпотечного кредитування та участь у ньому своєї банківської установи. Також він запропонував учасникам розглянути практичні питання розширення інструментів фінансування іпотеки шляхом сек’юритизації вже наявних іпотечних кредитних портфелів і висловив упевненість у відновленні темпів іпотечного кредитування у найближчому періоді.
Жвава дискусія між учасниками фінансового ринку надає впевненості, що, незважаючи на проблеми, ситуація розвивається у правильному руслі, засади регуляції фінансових ринків наближаються до норм Європейського Союзу, ринки поступово виходять із кризового стану.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
13 листопада 2017 року
УЧАСТЬ В РОБОТІ КОНГРЕСУ «КИЇВСЬКИЙ ТРАНСАТЛАНТИЧНИЙ ДІАЛОГ»
26-27 жовтня 2017 року у Києві відбувся перший Київський Трансатлантичний Діалог, який проходив за підтримки НАТО та за ініціативою Німецького фонду German Marshall Fund (GMF), Фонду Boumbouras Foundation.
Ця ініціатива спеціально розроблена для сприяння тісній та неформальній дискусії між Україною та її трансатлантичними партнерами.
Серед учасників Діалогу: Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради України; Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України; Марія Йованович, посол США в Україні; Василіс П. Бумбурас, член правління Фонду Бумбурас; генеральний директор Gefest; Ян Лессер, віце-президент, Німецький фонд Маршалла США; Майкл Мерфі, директор з питань безпеки та політико-військових справ, Бюро європейських та євразійських справ, Державний департамент США; Джеймі Шей, заступник помічника генерального секретаря НАТО.
Під час заходу лідери та фахівці з усього Трансатлантичного простору дискутували щодо розробки Програми Трансатлантичних відносин України та донесли свої погляди на проблеми, яких зазнає Україна в процесі зближення з НАТО та своїми західними партнерами.
В роботі Київського Трансатлантичного Діалогу взяла участь президент Академії фінансового управління чл.-кор. НАН України Єфименко Тетяна Іванівна.
На знімку: президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко та директор Програми Чорноморської безпеки Harvard Kennedy School, д-р Конопльов С. Л.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
27 жовтня 2017 року
ACCOUNTANСУ ЕUROPE 10-12 ЖОВТНЯ 2017 Р.
Ефименко Т.І. взяла участь в заходах відомої суспільної організації Accountanсу Еurope, яка об’єднує фахову спільноту країн Європейського простору з питань фінансового управління.
В дискусіях, присвячених проблемам фінансової стійкості економічних агентів («ЕU Business Insolvency: How to contribute?» 10.10.2017), а також сучасним завданням полісмейкерів з транзитивною економікою щодо правозастосування норм дотримання податкового законодавства у зв’язку із інформатизацією економіки («Future of VAT: Digitalization is here!» 12.10.2017),
Презентувала результати досліджень АФУ, що в черговий раз викликало великий інтерес у аудиторії.
На заході були присутні поважні особи Єврокомісії (представники департаментів ЄС)
Ефименко Т.І на фото разом з Полом Цісбі (Paul Gisby)
Paul Gisby
Tax Policy Manager at Accountancy Europe contributing to the tax policy debate
1. European Commission's Tax Good Governance Platform,
2. Accountancy Europe,
3. Consultative Advisory Group of the International Public Sector Accounting Standards Board (IPSASB)
Медіа-центр
Академії фінансового управління
17 жовтня 2017 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ ОСНОВНИХ ЗАСАД ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2018 РІК ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ
На доручення керівництва Академії завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч, пров. н. с., к. е. н. Анатолій Дробязко та пров. н. с., к. е. н. Геннадій Бортніков взяли участь у засіданні Вищої експертної ради при Раді НБУ. Захід відбувся 5 вересня 2017 року в приміщенні Національного банку Україні (м. Київ).
Довідково: відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.
Основні засади розробляються Радою Національного банку України відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону «Про Національний банк України» на підставі пропозицій Правління НБУ. При розробленні Основних засад враховуються статті 1 та 6 Закону «Про Національний банк України», Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», завдань економічної програми, що підтримується в межах угоди з Міжнародним валютним фондом про Механізм розширеного фінансування (EFF), Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2018–2020 роки та макроекономічного прогнозу НБУ, Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.
Вища експертна рада при Раді НБУ напрацювала пропозиції до проекту Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу. На зазначеному засіданні обговорено проект Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (далі – ОЗГКП). Також предметом розгляду були пропозиції та зауваження, які продовжують надходити в Раду НБУ. За результатами обговорення буде доопрацьовано остаточну редакцію проекту ОЗГКП.
На знімку (зліва направо): заступник Голови Національного банку України Д. Сологуб, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України М. Нефьодов, Голова Ради Національного банку України Б. Данилишин, екс-Голова Національного банку України В. Стельмах, заступник Голови Ради Національного банку України Т. Милованов
Відкриваючи засідання, Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зазначив: «Рада Національного банку України завершує системні дискусії, розпочаті в рамках підготовки Основних засад монетарної політики на наступний рік і середньострокову перспективу. Ми дуже зацікавлені отримати спільне бачення Вищої експертної ради щодо напрямів удосконалення проекту цього документа, підготовленого Правлінням Національного банку. Наступним кроком Ради стануть консультації з Урядом щодо проекту Основних засад. Переконаний, що Рада НБУ у визначений законом термін, тобто до 15 вересня, ухвалить кінцеву версію документа та спрямує її для інформування Верховної Ради України».
Основні засади враховують поточні особливості тенденцій на світових ринках, характер їхнього впливу на українську економіку, відповідну специфіку й напрями виконання НБУ його функцій, макроекономічні індикатори, можливі супутні ризики та загальні підходи щодо їх нівелювання і визначають показники діяльності Національного банку на 2018 рік та середньострокову перспективу для досягнення цілей та виконання функцій НБУ. Напрацьовані пропозиції Вищої експертної ради будуть враховані в остаточній редакції головного монетарного документа України.
На знімку (зліва направо): Б. Данилишин, В. Стельмах
На знімках (зліва направо): В. Стельмах, Ю. Єхануров (колишній Прем'єр-міністр), В. Фурман (член Ради НБУ)
На знімках (зліва направо): Л. Мостова, Р. Шпек, А. Максюта; О. Любіч, А. Дробязко
На знімках (зліва направо): А. Гулей, Я. Колесник, В. Івченко, Ю. Прозоров
Фахівцями ДННУ «Академія фінансового управління» було надано пропозиції щодо Основних засад грошово-кредитно політики, де, зокрема, визначено таке:
- Моніторинг публічної інформації центральних банків показує, що жодний центробанк країн ЄС, Японії, США, Австралії, Нової Зеландії не приймає грошово-кредитну або монетарну політику. Політику у форматі текстового документа приймають і публікують лише Казахстан (на три роки), Білорусь (на один рік), Росія (на три роки) та Україна. Центральний банк Вірменії лише визначає загальні положення грошово-кредитної політики. На наш погляд, доцільно це врахувати, і замість такого документа визначати набір рішень органу монетарної політики, а саме: цільовий рівень інфляції, облікова ставка, очікуваний обмінний курс гривні та монетарні агрегати.
- Поняття «грошово-кредитна політика» за змістом відповідає поняттю «монетарна політика» центрального банку, і додавання слова «кредитна» породжує питання про визначення ролі центрального банку в кредитуванні реального сектору економіки. Якщо виходити зі змісту такої політики, то НБУ лише опосередковано впливає на кредитну активність банків.
- Цей документ не дає чіткого бачення органу монетарної політики, яким у багатьох країнах є спеціальна Рада з монетарної політики, до складу якої входять представники не тільки центробанку, а й міністерств економічного блоку. За аналогією таку функцію могла б взяти на себе Рада з фінансової стабільності, що слід закріпити відповідним законом, а не указом Президента України.
- На сьогодні й на перспективу в засадах закріплена роль Правління, яке ухвалює рішення про монетарну політику, а в західних країнах це може бути лише Рада директорів (аналог Ради НБУ) або спеціальна Монетарна рада / Комітет (Monetary Council). Справа в тому, що центральний банк може бути зацікавлений у збереженні високої облікової ставки, оскільки це джерело його доходів. Варто нагадати, що лише за 2016 рік НБУ отримав майже 10 млрд грн доходів від кредитів банкам.
- Немає параграфа, що визначає політику центрального банку стосовно структури та розміру міжнародних резервів, у тому числі монетарного золота. У розділі 4.1 лише заявлено: «Достатній рівень міжнародних резервів слугуватиме стабілізуючим захисним механізмом фінансової системи та економіки держави для нівелювання впливу зовнішніх шоків». Центральні банки багатьох країн світу встановлюють цільові значення рівня міжнародних резервів та розміру золотих запасів. Також бажано визначити принципи, підходи до оптимальної структури міжнародних резервів, лімітування вкладень у зобов’язання суверенів.
- Відсутній окремий параграф, що визначає політику центрального банку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки, у тому числі шляхом довгострокового рефінансування банків (ЄС, Угорщина, Британія, Данія). Також не розкрито принципи інвестиційної політики НБУ щодо вкладень в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) (на сьогодні НБУ є головним держателем державних облігацій та заставодержателем ОВДП, наданих державними банками в заставу за кредитами рефінансування). За 2016 рік доходи НБУ від портфеля ОВДП становили майже 50 млрд грн.
Зазначені та інші пропозиції було взято Радою до уваги.
Захід став майданчиком для представників законодавчої і виконавчої влади України, керівництва НБУ, відомих банкірів, науковців, банківських об’єднань для спілкування й виходу на конкретні напрями редагування тексту Засад.
На зустрічі також було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом Ради НБУ, представниками наукової спільноти та низкою провідних банківських об’єднань.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
12 вересня 2017 року
НАБЛИЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ПРАВА ЄС У СФЕРІ АКЦИЗНИХ ПОДАТКІВ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ. ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА В ПОЛІ НАПРУГИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ.
Вчені Академії фінансового управління – д. е. н., професор Алла Соколовська, Світлана Сороко, к. е. н., заслужений економіст України, Любов Козоріз та Ірина Кругляк – взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з електроенергії.
У заході, що відбувався 11–13 липня 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), у рамках проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів України», окрім фахівців ДННУ “Академія фінансового управління” також брали участь фахівці Міністерства та Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України.
Спираючись на попередні семінари, експерти Міністерства фінансів та Федеральної митниці Німеччини Фрідріх Зеєвальд і Денісом Неррінг, продовжили представляти європейських правових норм в сфері оподаткування електроенергії та енергоносіїв і їх відповідна імплементація в національне право відповідно до Директив ЄС, зокрема, звільнення від оподаткування електроенергії з відновлюваних джерел і малих електрогенеруючих установок, розмежування звільнення від оподаткування і податкових пільг відповідно до німецького законодавства, зокрема законів «Про податок на енергоносії» та «Про когенерацію».
У межах цього заходу, експерт Деніс Неррінг детально розкрив тему розбудови когенерації в Німеччині. Окремо, перед розглядом зазначеної тематики, експерт звернув увагу на численні технічні аспекти, пов’язані з особливостями виникнення та відмінності когенераційної енергії від конденсаційної, оскільки, згідно з німецьким законодавством, державна підтримка надається лише енергії, отриманій унаслідок когенерації.
У контексті розгляду вказаної теми було зроблено історичний екскурс щодо законодавчого становлення та розвитку когенерації в Німеччині.
До 1998 року в загальному обсязі виробленої електроенергії частка енергії, отриманої на основі когенерації, становила 11–12 %.
З 1998 по 2000 рік через лібералізацію ринку електроенергії зменшувалися когенераційні потужності, щороку протягом цього періоду виводились із експлуатації когенераційні установки (КУ) на 200 МВт. Законодавці, помітивши таку негативну тенденцію, почали робити певні кроки, щоб виправити ситуацію. Так, із метою захисту працюючих установок із когенерації було прийнято закон «Про захист когенерації». Згідно з ним оператори мережі були зобов'язані забирати електроенергію в загальну мережу й сплачувати виробникові когенерації певну доплату за кожний 1 КВт · год.
У 2002 році було також ухвалено закон «Про розбудову когенерації», мета якого, крім збереження когенераційних потужностей, полягала в їх модернізації, а також захисті клімату й екології довкілля. Порівняно з 1998 роком, який був визнаний базовим (референтним), на 2005 рік мало бути досягнуто сумарне заощадження викидів СО2 в 10 млн тонн, а до 2010 року – на рівні 23 млн тонн.
Одночасно держава сприяла будівництву нових КУ до 2 МВт, за умови що ця електроенергія віддаватиметься в загальну мережу.
У 2009 році до цього закону було внесено зміни, відповідно до яких частка когенерації мала досягати 20–25 % у загальній системі електрогенерації. Крім того, передбачалося сприяння високоефективним установкам когенерації, які можуть заощадити мінімум 10 % первинної енергії, ніж у роздільний спосіб, незважаючи на їхню потужність. Загальна сума такого сприяння визначалася на рівні 750 млн євро.
У 2012 році розмір частки когенерації залишився на такому ж рівні (20–25 % у загальній електрогенерації), але додатково було визначено цільовий показник – 133 ТВт на рік. Також передбачалося сприяння переобладнанню наявних КУ з метою акумулювання тепла та мереж холоду.
Деніс Неррінг пояснив природу забезпечення надмірного державного сприяння на той час, охарактеризувавши цей процес як «бермудський трикутник», оскільки трьома законами (ініціаторами яких стали три відомства) визначались три різні механізми сприяння одному процесові – виробництву електроенергії. Тому в наступній редакції закону 2016 року зміни стосувались визначення державної допомоги, оскільки вона набула ознак суттєвої надмірності. У законі було прописано, що установки когенерації, які працюють на основі відновлюваних джерел електроенергії (ВДЕ), не підпадають під дію цього закону. Таким чином вдалося сповільнити процес надмірної допомоги. Відтепер був вибір: або використання преференції за «зеленим» тарифом, або отримання відшкодування за електроенергію, вироблену за допомогою КУ (когенераційний тариф). Але водночас вони не є взаємовиключними, оскільки передбачено механізм вирахування. Наприклад, із когенераційного тарифу здійснюється відрахування на суму наданого звільнення від податку на електроенергію (кВт · год), який необхідно було би сплатити.
Крім того, експерт розкрив основні види державного сприяння когенерації. Так, згідно із законодавством встановлено, що власник когенераційної установки потужністю більше ніж 100 МВт повинен подбати про реалізацію енергії, не віддаючи її в мережу, але за умови дотримання певних вимог можна віддавати в мережу електроенергію та отримувати за неї когенераційний тариф.
Цей вид сприяння поділяється на дві групи залежно від типу (потужності) установок:
• перша група – до 1 Мвт понад 50 Мвт;
• друга група – понад 1 Мвт до 50 Мвт.
Для цих двох груп існують різні інструменти сприяння: для першої зафіксовано когенераційний тариф, а для другої – виписано визначення рівня сприяння у формі конкурсної основи.
Для першої групи фіксований когенераційний тариф застосовується в разі дотримання таких критеріїв:
• введена в тривалу експлуатацію до 31 грудня 2022 року;
• як енергоносії можна використовувати тільки відходи, біомасу, відпрацьоване тепло, паливні речовини у газоподібній чи рідкій формі (не можна використовувати кам'яне та буре вугілля);
• когенераційна установка повинна мати ознаки високої ефективності;
• слід отримати дозвіл від органу державної влади на експлуатацію КУ.
Розмір фіксованого когенераційного тарифу залежить від того, що далі відбувається з цією енергією та яка електрична потужність КУ (чим більша, тим менший розмір такого тарифу).
Строк сплати когенераційного тарифу гарантується так само як і «зелений» тариф, але до розрахунку береться фактично вироблена КУ електроенергія, замість потенційно можливої і відповідно реалізованої, а саме до 50 кВт – 60 тис. год повної експлуатації, від 50 кВт і більше – 30 тис. год повної експлуатації.
12 липня, експерти привітали аудиторію з набранням чинності Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, після того як 11 липня 2017 року Рада ЄС ухвалила остаточне рішення про укладення зазначеної Угоди від імені Європейського Союзу.
У зв'язку з цим, експерт Фрідріх Зеєвальд неодноразово наголошував на необхідності, вже починаючи з цього моменту (на Україну покладається обов’язок), дотримання норм європейського законодавства шляхом його імплементації та адаптації в українське правове поле.
З огляду на цю подію вже на початку розгляду теми: «Державна допомога в полі напруги національного законодавства в сфері оподаткування енергоносіїв та електроенергії» Фрідріх Зеєвальд зазначив, що Україні необхідно за доволі короткий термін (згідно з Угодою – три роки) здійснити величезну роботу в цьому напрямі, щоб національне законодавство відповідало та узгоджувалось із європейськими нормами.
Одночасно Фрідріх Зеєвальд зосередив увагу на тому, як відбувається перевірка Європейської комісії (ЄК) на предмет правомірності надання державної допомоги. Було наведено процедурний приклад: до Міністерства фінансів Німеччини від ЄК надійшов запит, що у зв’язку з перевіркою правомірності надання державної допомоги з когенерації потрібно надіслати перелік осіб (юридичні/фізичні), котрі мають право на таку підтримку та сума якої становить більше 200 тис. євро на рік. У відповідь Німеччина надіслала електронну таблицю, де цей перелік складався з більше ніж 5000 сторінок. На наступному етапі вибірково було обрано 10–15 підприємств, щодо яких потрібно було надати ЄК повну детальну інформацію, включаючи офіційне листування таких підприємств і контролюючого органу. Після того як ці дані було передано ЄК, їх було ретельно вивчено й зроблено висновки, що в цьому випадку надання державної допомоги з когенерації будо правомірним.
Крім того паном Фрідріхом було представлено модель трирівневого тесту державної допомоги, спрямованого на визначення, чи є державна допомога селективною. Пояснення щодо його функціонування здійснювалося на прикладі звільнення від податку на електроенергію з ВДЕ. Алгоритм має такий вигляд:
1. Визначається референтна система відносин (у цьому випадку – податкове законодавство), в якій буде оцінюватись селективність, для того щоб інтерналізувати ефект з перенесенням витрат на кінцевого споживача. Так виробництво електроенергії, яке забруднює навколишнє середовище (вугільні, газові або атомні електростанції), має бути дорожчим порівняно з ВДЕ.
2. Захід державної допомоги, а саме звільнення від податку на електроенергію з ВДЕ, є селективним «до заперечення цього факту» або «на перший погляд». Окрім того, варто встановити, чи впливає цей захід на торгівлю між країнами – членами ЄС (склалася така ситуація, що через перевиробництво електроенергії в Німеччині доводиться її збувати в Італію, Бельгію, Францію), що безпосередньо негативно впливає на ціну, попит та пропозиції інших країн, що призводить до дисбалансу в торговельних відносинах між країнами-членами. Водночас він має чітко відповідати меті Паризької угоди в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
3. Чи є цей захід виправданим? Використовується аргументація першого пункту. Захід є селективним, він є кращим порівняно із забрудненням навколишнього середовища.
Отже, за результатами триденних курсів слухачі ознайомилися з особливостями державної допомоги у сфері електроенергетики Німеччини, а також детальніше вивчили особливості взаємовідносин між країнами ЄС і наддержавними органами, зокрема розглянули механізми контролю з боку Європейської комісії.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
20 липня 2017 року
УЧАСТЬ ПРЕЗИДЕНТА АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У ПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЇЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ
21 червня 2017 року президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко виступила з доповіддю на презентації проекту Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури України та результатів її експертної оцінки (головувала академік НАН України Е. М. Лібанова), що відбулася в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
У заході взяли участь представники НАН України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, Служби безпеки України.
Доповідь Т. І. Єфименко було присвячено ресурсному забезпеченню критичної інфраструктури (КІ) держави.
Визначено головні умови фінансової безпеки:
• Національний суверенітет, керованість та контроль за виробничими ресурсами.
• Стійкість економіки до зовнішніх та внутрішніх загроз дестабілізації.
• Координація регуляторних реформ, адаптивна спроможність економічних агентів до змін.
• Уникнення інформаційної асиметрії.
• Міждержавне регулювання процесів концентрації та централізації капіталу, діяльності мультинаціональних компаній і фінансових посередників.
• Соціальна справедливість.
Наголошено на потребі в запровадженні публічно-приватного партнерства (ППП), що має забезпечити досягнення таких результатів:
‒ консолідацію капітальних бюджетних видатків у проектах КІ;
‒ зменшення навантаження на бюджет;
‒ поліпшення ефективності системи державної допомоги
‒ створення механізмів залучення ресурсів фінансових інститутів розвитку (державні венчурні та лізингові компанії, інноваційні фонди, фонди і агентства регіонального розвитку тощо) до проектів КІ;
‒ поліпшення умов виходу держави та вітчизняного бізнесу на міжнародні ринки капіталу;
‒ підвищення ефективності використання потенціалу нефінансових інститутів розвитку (технопарки, промислові парки, бізнес-інкубатори, особливі економічні зони, наукові центри, центри трансферу технологій, субконтрактації, розвитку дизайну, енергозбереження та ін.) в інноваційній сфері;
‒ активізацію участі органів місцевого самоврядування у проектах розвитку;
‒ формування нових громадських об’єднань у сфері контролю діяльності державних та місцевих органів влади;
‒ розподіл ризиків між державними і приватними партнерами в межах проектів КІ і ефективніше управління розподіленими ризиками.
Запропоновано інноваційні механізми фінансування критичної інфраструктури держави. Ідеться про реалізацію процедури Плану безпеки операторів, що охоплюватиме:
• ідентифікацію важливих активів;
• аналіз ризиків на підставі сценаріїв загроз, уразливості кожного активу, потенційного впливу тощо.
• ідентифікацію, вибір і встановлення пріоритетів контрзаходів та процедур:
— постійні заходи безпеки, які визначають необхідні інвестиції в безпеку і засоби, які можуть використовуватись у будь-який час;
— технічні заходи (спостереження, контроль доступу до засобів захисту і профілактики);
— організаційні заходи (оповіщення та управління кризовими ситуаціями);
— заходи контролю і перевірки, обмін інформацією, підвищення рівня інформованості та підготовки кадрів;
— безпеку інформаційних систем;
— поетапні заходи безпеки (можуть бути активовані відповідно до різних рівнів ризику і небезпеки).
Доповідь президента Академії викликала велику зацікавленість присутніх науковців, експертів, представників органів державної влади й управління і засвідчила необхідність подальших досліджень фахової спільноти, у тому числі вчених Академії фінансового управління, у зазначеному напрямі з метою протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам, що мають комплексний характер, забезпечення невразливості, незалежності інтересів особистості, суспільства і держави.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
27 червня 2017 року
РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС: ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ
Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з електроенергії з урахуванням вимог директив ЄС із питань оподаткування та законодавства ЄС у сфері надання державної допомоги. Захід відбувався 30 травня – 1 червня 2017 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.
Руслан Лазаренко, представник GIZ, привітав учасників семінару, акцентувавши увагу на необхідності приведення норм Податкового кодексу України стосовно справляння акцизного податку у відповідність із не лише з директивами ЄС з питань оподаткування, а й із законодавством Євросоюзу щодо надання державної допомоги (у рамках імплементації нашою країною Угоди про асоціацію з ЄС). Оскільки існують істотні відмінності у вітчизняній і європейській практиці акцизного оподаткування електроенергії, важко переоцінити значимість консультативної підтримки експертів, котрі здійснюють адаптацію національного законодавства Німеччини до гармонізованих та інших норм ЄС у цій сфері.
На знімку: під час семінару
На початку семінару фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Деніс Неррінг (Німеччина) надали відповідь на запит Міністерства фінансів України щодо вимог директив ЄС із маркування тютюнових виробів і застосування акцизних марок для цих підакцизних товарів. Згідно з Директивою Ради 2014/40/ЄС від 03.04.2014, до 20 травня 2019 р. країни Євросоюзу мають виконати нові вимоги до розміщення на пачці сигарет ілюстрацій і написів про шкідливість паління для здоров’я людей (зокрема, ця інформація має охоплювати площу щонайменше 75 % пачки, починаючи з верхнього канту титульного боку, і не повинна закриватися акцизною маркою). Утім, це не означає, що потрібно відмовитися від паперової акцизної марки на користь так званої електронної (як про це заявляють тютюнові компанії, котрі працюють в Україні). Виконати нові вимоги до маркування тютюнових виробів можна, розмістивши паперову акцизну марку на бокових стінках пачки цигарок (марка просто видозміниться – стане вужчою і довшою). Крім того, Німеччина не планує застосовувати електронну акцизну марку, оскільки це унеможливить з’ясування інформації про сплату акцизу без доволі дорогих спеціальних пристроїв для зчитування закодованої інформації.
Перейшовши до розгляду теми семінару, експерти ознайомили присутніх з історією розвитку відновлюваної енергетики в Німеччині та роллю держави у підтримці цієї галузі: розробленням законодавчої бази щодо доступу індивідуальних виробників «зеленої» електроенергії до розподільчих мереж; фінансовим сприянням процесів «озеленення» виробництва електроенергії (зокрема, через надання пільг з акцизного податку і здешевлених кредитів); механізмом розрахунку «зеленого тарифу» (включається до ціни електроенергії) та його виплати власникам електрогенеруючих установок для забезпечення беззбиткового виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Всі заходи державної підтримки є комплексними та спрямованими на досягнення чітко визначеного цільового показника: щонайменше 30 % генерованої в країні електроенергії має бути отримано з відновлюваних джерел.
Водночас, аналізуючи динаміку виробництва «зеленої» електроенергії в Німеччині, починаючи з 90-х років ХХ ст., експерти семінару висловили думку, що розвиток галузі дещо вийшов з-під контролю держави та подальша політика підтримки електрогенерації з відновлюваних джерел має бути більш поміркованою. Надзвичайно позитивним є те, що в Німеччині більше ніж за 20 років обсяги викидів вуглецю скоротилися на 156 млн тонн (для порівняння: у Китаї обсяги таких викидів протягом того самого періоду зросли на 8 трлн тонн). Проте такий успіх Німеччини в вирішенні екологічної проблеми пов'язаний з низкою негативних економічних ефектів і технічних труднощів у розвитку галузі електроенергетики. Зокрема, у сонячну та вітряну погоду відбуваються доволі значне зниження біржових цін на електроенергію через її перевиробництво (за одних із найвищих у Європі тарифів на цей продукт для кінцевих споживачів), а також критичне перенавантаження електромереж. Розробляються навіть технології «знищення» надлишку електроенергії. Однак велика частина німецьких громадян хочуть, незважаючи ні на що, отримувати саме «зелену» електроенергію.
Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Деніс Неррінг розкрили особливості застосування в Німеччині звільнень від сплати акцизного податку щодо виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, які мають або можуть надаватися відповідно до вимог Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 р. Особливе зацікавлення аудиторії викликали питання уникнення надлишкового державного сприяння (при комбінуванні кількох його видів) енергозбереженню загалом і розвиткові «зеленої» електроенергетики зокрема з урахуванням положень законодавства ЄС у сфері надання державної допомоги.
Експерти звернули увагу учасників семінару на статті 107 і 108 Договору про функціонування ЄС, які створюють підґрунтя для інших нормативно-правових актів Євросоюзу стосовно державної допомоги. Важливим є те, що правові норми ЄС у сфері надання державної допомоги, які стають дедалі жорсткішими, мають накладатися на національне законодавство щодо справляння акцизів. Це стосується не лише країн ЄС, а й України (згідно зі статтею 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони). Під час семінару було окреслено засади надання державної допомоги в ЄС (однією з ключових вимог до неї є мінімальне викривлення конкурентних умов), її форми та сфери (галузі) надання, особливості держдопомоги, яка потребує і не потребує погодження з Європейською комісією. В останньому випадку Єврокомісію тільки інформують про застосування держдопомоги (наприклад, у формі податкової пільги) щодо того чи іншого об’єкта. При цьому пільгою з акцизного податку (державною допомогою) вважають лише ту преференцію, щодо якої відповідною директивою ЄС не передбачено обов’язкового звільнення від оподаткування або іншої пільги, а йдеться лише про можливість пільгового оподаткування (у разі, якщо країна вважає це доцільним).
|
На знімку: під час семінару
Перед Німеччиною й іншими країнами ЄС сьогодні гостро постало питання внесення змін до національного податкового законодавства у зв’язку з необхідністю врахування у ньому нових вимог Євросоюзу у сфері надання державної допомоги. Ці вимоги прописані у Регламенті Ради (ЄС) від 17.06. 2014 № 651/2014 і Керівництві щодо його застосування на 2014–2020 рр. (2014/С200/01). На відміну від попереднього Регламенту (2008 р.), у новому документі встановлено жорсткіші вимоги. Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Деніс Неррінг навели яскравий приклад, що може відбуватися в разі недотримання правових норм ЄС із надання державної допомоги. Уже був прецедент, коли Німеччина зволікала з ухваленням змін до національного законодавства стосовно скасування пільги з акцизу на нафтопродукти для садівництва. Чиновники проігнорували навіть приписи Єврокомісії з цього приводу. В результаті Європейський суд ухвалив рішення про необхідність повернення німецькими садівниками до бюджету величезних обсягів наданих їм пільг з акцизного податку зі штрафними санкціями, розрахованими методом складного процента, за кілька років (попри те, що садівники діяли в межах чинного законодавства Німеччини). Після таких виплат більшість зазначених суб’єктів господарювання збанкрутувала.
У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
06 червня 2017 року
УЧАСТЬ УЧЕНИХ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В НАРАДІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТА ПРОВІДНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ ФОРМУЛИ РОЗПОДІЛУ БЮДЖЕТНИХ АСИГНУВАНЬ
1 червня 2017 року президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор Т. І. Єфименко та провідні науковці Академії – д. е. н., професор Л. Г. Ловінська, к. е. н. Л. Г. Олейнікова та к. е. н., доцент Н. І. Сушко взяли участь у нараді керівництва Міністерства освіти і науки України, провідних вищих навчальних закладів м. Києва під головуванням Першого заступника Міністра В. В. Ковтунця, присвяченій питанням нових механізмів середньострокового бюджетного планування в галузі освіти й підходів щодо формульного розподілу бюджетних асигнувань між закладами освіти.
Головуючий ознайомив присутніх із чинною методикою формульного розподілу фінансування між навчальними закладами у Польщі.
В обговоренні міжнародної практики розподілу фінансування Латвії, Румунії, Польщі та інших європейських країн брали участь керівники структурних підрозділів Міністерства освіти і науки України, керівництво Академії фінансового управління та вищих навчальних закладів.
Значну увагу було приділено ймовірним ризикам у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в Україні та питанням якісних показників результатів діяльності закладів освіти і науки, що можуть використовуватись як мотивуючий компонент при розподілі фінансування.
Під час обговорення нових підходів до методики розподілу фінансування освітньої галузі Т. І. Єфименко зазначила, що запровадження нової філософії розрахунків має відбуватися еволюційним шляхом. Напрацювання мають ґрунтуватися на відповідній статистичній базі, що дасть змогу забезпечити транспарентність розрахунків, зрівняння варіативних результатів та вибір оптимального рішення стосовно розподілу фінансування. Крім того, запропоновано базові обсяги витрат закладати в Бюджетну резолюцію у відсотках до показників ВВП країни, оскільки абсолютні обсяги фінансування можуть бути непорівнюваними щодо їхньої спроможності забезпечення діяльності установ.
Присутні дійшли консенсусу в питанні необхідності розроблення відповідної статистичної бази показників для здійснення пілотних обрахунків розподілу фінансування та визначення формули розподілу.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
01 червня 2017 року
ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ "ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕФОРМ В УМОВАХ КРИЗИ"
Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор Т. І. Єфименко взяла участь у круглому столі "Ефективність реформ в умовах кризи", який відбувся 26 травня 2017 року за участю народних депутатів, урядовців, профільних Комітетів Верховної Ради України, провідних економістів та спеціально запрошеного гостя Вернона Сміта – основоположника експериментальної економіки, лауреата Нобелівської премії з економіки 2002 року, президента Міжнародного фонду експериментальних економічних досліджень.
У рамках загальної дискусії було обговорено питання "Change Management" у контексті 500-ліття протестантської Реформації у Європі та уроків для України на шляху власних реформ. Крім загальнотеоретичних питань реалізації потенціалу протестантизму, співвідношення політично-економічної доцільності та біхевіоріальних проявів у стратегічному менеджменті держави в умовах фінансіалізації та ін., представники Комітетів Верховної Ради України здебільшого ставили питання щодо шляхів податкового реформування, антикризового управління в умовах нової економічної реальності, підвищення ефективності взаємовідносин з МВФ.
Вернон Сміт наголосив, що під час збройного конфлікту реформи можна та потрібно проводити й закликав українських чиновників не зупинятися на шляху їх упровадження.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
29 травня 2017 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНА І ЛИТВА: ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА БІЗНЕС-МОЖЛИВОСТІ»
20 квітня президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко та завідувач Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії Світлана Сороко взяли участь у Конференції «Україна і Литва: інвестиційні та бізнес-можливості», співорганізаторами якої виступили Український союз промисловців і підприємців, Торгово-промислова палата України, Посольство Литовської Республіки в Україні тощо.
На пленарній частині заходу було висвітлено стан, перспективи та пріоритетні напрями українсько-литовського економічного та інвестиційного співробітництва, умови, переваги й проблемні питання ведення бізнесу в Україні та Литві.
Також у рамках конференції працювали три українсько-литовські робочі групи за такою тематикою:
• Співробітництво у сфері інформаційних технологій.
• Передача литовського досвіду у сфері енергоефективності та охорони навколишнього середовища.
• Стимулювання інвестицій та бізнесу в Україні та Литві.
На конференції було порушено питання, вельми актуальні в умовах реформ, що відбуваються в нашій країні, адже після розпаду колишнього СРСР Литва разом із двома іншими країнами Балтії взяла курс на швидку та радикальну євроінтеграцію і наразі є повноправним членом Європейського Союзу.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
21 квітня 2017 року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
|
 |
