ДННУ «Академія фінансового управління»

Шановні науковці, відзначення Вашого професійного свята на державному рівні свідчить про усвідомлення визначальної ролі інтелекту у вирішенні стратегічних завдань соціально-економічного розвитку, розбудови справжньої демократичної європейської держави з потужною національною економікою та високим рівнем інтеграції у світові економічні відносини.

Сучасні виклики, які є актуальними для України, потребують зосередження на пошуку дієвих та ефективних науково-обгрунтованих підходів до вирішення складних, динамічних проблем у сфері фінансово-економічного регулювання та управління державними фінансами, що переважно належать до питань імплементації економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Отже, не є випадковим й певне співпадіння у відзначенні на державному рівні Дня науки та Дня Європи в Україні. Впевнена, що високі професійні якості та справжній дослідницький ентузіазм, творчі та фахові здобутки колективу Академії й надалі спрямовуватимуться на примноження інтелектуального та людського капіталу нашої країни, зосереджуватимуться на актуальних прикладних аспектах проведення бюджетної децентралізації, реформування податкової системи та модернізації фінансового сектору, а також забезпеченні наукового супроводження якісно нового управління змінами у сфері державних фінансів.

Прийміть щирі побажання миру, здоров’я, злагоди та успіхів на благо рідної України!

Заступник Міністра фінансів — керівник апарату

Оксана Маркарова

16 травня 2015 року

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. Г. Бортніков та к.е.н. А. Дробязко взяли участь у IV Міжнародній конференції «Інноваційні технології у фінансово-кредитних установах: міжнародний досвід впровадження», яка проходила в Києві 28 квітня 2015 року в офісі Американської торгівельної палати в Україні.

Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.

Цілі конференції: обговорення низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зустріч представників фінансово-кредитних установ із лідерами галузі інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору; обговорення ефективних практичних кроків задля вдосконалення і розвитку бізнесу, що сприятимуть подальшому інноваційному розвитку фінансово-кредитного сектору України відповідно до стандартів ЄС.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, О. Капралов, А. Дробязко.

У рамках конференції відбувся Круглий стіл «Фінансові інструменти для відновлення України». Модератори: президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров і головний редактор журналу «Банкиръ» Олег Капралов.

На знімку (зліва направо): Ю. Прозоров, О. Капралов, А. Дробязко.

Науковці Академії виступили з двома презентаціями, які були обговорені у рамках проведення Круглого столу.

У презентації А. Дробязко розглянуто такі ключові проблеми: втрата довіри внутрішнього інвестора до політики, що проводиться, висока ціна грошей для кінцевого позичальника, значний обсяг інсайдерського кредитування в системі. У контексті цього питання вчений надав перелік рекомендацій: спрощення і лібералізація правил зарахування контрагентам валютних надходжень у країну; спрощення податкового законодавства; реалізація вимог щодо збільшення відповідальності бізнесу перед суспільством – для захисту прав кредиторів доцільно створити «Єдиний державний реєстр крупних неплатоспроможних позичальників», щоб реалізувати принцип: «Наступні інвестиції тільки після погашення попередніх боргів»; створення Фонду гарантування вкладів для Недержавних пенсійних фондів та «лайфових» страхових організацій; підготовка і проведення гарантованої активами держави внутрішньої валютної позики, яка містила б лотерейний маркетинг, як це було за часів СРСР; повернення біржової торгівлі на ринок не лише валютними ф’ючерсами, а і «спотовими» контрактами; створення державної Компанії з управління активами (КУА), яка б шляхом прозорих процедур тимчасових адміністрацій та ліквідаційних процедур повернула у обіг майно, вилучене як застава ФГВФО та кредити рефінансування НБУ; прийняття Закону, який би вимагав від кінцевого бенефіціара банку протягом певного терміну мати банк як єдине джерело надходжень. Бенефіціар повинен зробити вибір між банківською діяльністю (робота з публічними фінансами) та іншими видами комерційної діяльності.

У презентації О. Любіча і Г. Бортнікова висвітлено такі питання: «Операції центрального банку з довгострокового фінансування» та «Нові гібридні інструменти капіталу для банків». У доповіді наголошується, що операції цільового довгострокового рефінансування (ЦДСФ) мають на меті поліпшення умов фінансування грошового ринку для передачі ресурсів у реальний сектор економіки, і для підтримки банківського кредитування домогосподарств і підприємств.

З метою стимулювання кредитування реального сектору банками доцільно звернутися до успішного досвіду в ЄС. В Угорщині тим банкам-контрагентам, яким не вдалося збільшити обсяги кредитування реального сектору економіки, необхідно погасити частину боргу або всю суму запозичень у вересні 2016 р., водночас банки мають право добровільно погашати запозичення достроково, починаючи з 24 місяця після кожної операції. Якщо середня щомісячна сума боргу за кредитами нефінансовим установам конкретного банку за період шість місяців стає нижчою за непогашену суму боргу станом на 30 червня 2012 р., то кредитна установа має сплатити штрафну ставку в розмірі 50 б. п., із підвищенням на 50 б. п. за кожен відсоток зниження. Максимальний розмір штрафу – 250 б. п. Британські банки, які після отримання рефінансування скоротили свої кредитні портфелі, повинні сплачувати додаткові 25 б. п. за кожен відсоток зниження свого портфелю кредитування, але не більше, ніж на 150 б. п. для тих, хто зменшив своє кредитування на 5 % і більше.

У другій частини презентації – «Нові гібридні інструменти капіталу для банків», розглянуто відносно новий фінансовий інструмент для підвищення капіталізації банків – конвертовані облігації (Contingent convertible capital instruments, CoCos), які належать до гібридних інструментів капіталу. CoCos вважаються такі конвертовані облігації, які списуються або конвертуються у капітал, коли капіталізація (відношення капіталу СЕТ1 до зважених на ризик активів) знижується до критичної позначки. На ринку емітентами пропонуються CoCo із різними тригерами (адекватність капіталу менше 5,125–8,25 %) і рівнями покриття збитків – від відшкодування нестачі капіталу до списання боргу. Перші емісії CoCo відбулися в листопаді 2009 р. Натепер понад 20 європейських банків провели близько 100 емісій CoCos, здебільшого за останні два роки. Британські і швейцарські банки – лідери емісій. У 2014 р. до емітентів додалися комерційні банки Данії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії. У середині 2014 р. загальний обсяг емісій CoCos сягнув 78 млрд євро.

Причинами популярності цього інструменту є такі: прагнення інвесторів до підвищення прибутковості та прийняття додаткових ризиків (процентні ставки за такими інструментами в середньому перевищують 8 проти 6 % за звичайними облігаціями); необхідність дотримання нових вимог до капіталізації банків та створення запасу капіталу на випадок стресів; процентні виплати за такими інструментами виключаються з оподатковуваного доходу; при цьому зберігається структура акціонерного капіталу (не розмивається частка ключових акціонерів, як це може відбуватися в ході емісії акцій).

У науковій частині роботи Круглого столу активну участь брала Уляна Штибель (Американська торгівельна палата в Україні, координатор з питань банківської політики та фінансових питань).

У рамках конференції обговорено питання співпраці Академії фінансового управління з Українським товариством фінансових аналітиків та журналом «Банкиръ».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 травня 2015 року

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ КОНФЕРЕНЦІЇ «КРИЗА КОРПОРАТИВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ ВИХОДУ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. Г. Бортніков та к.е.н. А. Дробязко взяли участь у конференції «Криза корпоративного боргу в Україні: шляхи виходу», яка проходила в Києві 23 квітня 2015 року в конференц-залі готелю «ALFAVITO».

Програма заходу передбачала обговорення низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, ефективних механізмів реструктуризації боргів, проблем реструктуризації боргів перед іноземними кредиторами та приклади сучасних рішень у цьому напрямі, податкових та юридичних аспектів реструктуризації корпоративного боргу.

На конференції з доповідями виступили топ-менеджмент банків – Промінвестбанк (В’ячеслав Коханов, заступник директора Департаменту по роботі з корпоративним бізнесом мережі), ВТБ Банк (Артур Іліяв, перший заступник Голови правління), Банк «Контракт» (Павло Крапівін, перший заступник Голови правління); представники компаній Deloitte, Ernst&Young, Dragon Capital та юридичних фірм Clifford Chance Ukraine, AstapovLawyers, Arzinger.

На знімку (зліва направо): В. Коханов, А. Іліяв, П. Крапівін, О. Любіч, А. Дробязко.

Науковці Академії представили дві презентації, обговорені у рамках проведення Сесії 1 «Корпоративний борг: позиції кредиторів і позичальників».

Модератор сесії – А. Дробязко, виступив із доповіддю «Як не “вбити” банківську систему та зберегти бізнес позичальників у період кризи?», у якій було розглянуто такі питання: зміна моделі розвитку банківського бізнесу як необхідний варіант порятунку ситуації; ефективні способи зниження банківських ризиків кредитування в нинішніх умовах; яким чином повернути довіру до національних грошей і мінімізувати збитки корпоративного бізнесу?

Тема презентації О. Любіча і Г. Бортнікова – «Державні компанії з управління проблемними активами: світовий досвід і застосовуваність в Україні». У доповіді підкреслено, що компанії з управління проблемними активами (КУПА) дають змогу консолідувати професіоналів в одному агентстві і застосовувати універсальні процеси, а також сприяти: сек’юритизації за рахунок ширшого пулу активів; ефективному впливу на боржників та недопущенню екстрених розпродажів активів (застав) або дестабілізуючих ефектів; зосередженню «здорових» банків на своїй основній діяльності. У доповіді узагальнено світовий досвід застосування КУПА та розглянуто основні питання в кількох країнах: запобігання, а не реакція на кризу; значення підтримки з боку держави; чіткі завдання в роботі КУПА; повноваження для вжиття заходів; консолідація боргів; оцінювання прийнятих активів за справедливою вартістю.

На знімку: виступ Г. Бортнікова з презентацією.

Особливий інтерес у присутніх викликала доповідь Артура Іліява «Фази співпраці банку і позичальника при знаходженні оптимального для сторін способу реструктуризації». Доповідач зосередив увагу на таких питаннях: усвідомлення власником проблем бізнесу і необхідності початку діалогу з кредиторами, емоційно-психологічний аспект взаємин позичальника і банку в пошуку шляхів урегулювання проблемної заборгованості; свіжий погляд на бізнес позичальника; можливість залучення незалежного фінансового консультанта для визначення сильних і слабких сторін бізнесу, його специфіки і перспектив, можливості реструктуризації; моделювання і структуризація рішень по врегулюванню заборгованості; визначення оптимального і взаємовигідного вирішення врегулювання боргу, враховуючи результати проведеного аналізу особливостей бізнесу, терміновості й витрат на реалізацію певної стратегії; способи реструктуризації заборгованості (пошук інвестора, debt-equity swap, cash sweep, lease back, sales back та ін.).

Павло Крапівін у доповіді «Оцінка стійкості бізнесу позичальників і можливості обслуговування кредитів, перспективи на 2015–2016 рр. Політика банків з питання реструктуризації кредитів» розглянув такі питання: оцінка бізнесу позичальника (ключові параметри, аналіз статей балансу, оцінка валютної прив’язки бізнесу, оцінка джерел вступів); формування кредитної пропозиції, підбір кредитного продукту для клієнта; побудова системи моніторингу бізнесу позичальника; сигнали про проблеми у позичальника для раннього реагування банку, варіанти реструктуризації кредитів при виникненні проблем на ранньому етапі; робота з кредитами, які вже стали проблемними; практика роботи банків із проблемною заборгованістю.

У доповіді В’ячеслава Коханова «Робота з проблемною заборгованістю: практичні аспекти» висвітлено такі питання: переваги й недоліки різних інструментів для врегулювання проблемної заборгованості: їх застосування на практиці; схема взаємодії підрозділів усередині банку; ефективні методи реструктуризації, практичні приклади успішної реструктуризації (включаючи проблемні активи Криму, Донецька і Луганська).

У Сесії 2 «Ефективні механізми реструктуризації боргів» взяли участь:

− Дмитро Ануфрієв (Deloitte Ukraine) – «Реструктуризація боргів перед іноземними кредиторами»;

− Руслан Чебаненко та Дмитро Мігель (Ernst&Young) – «Реструктуризація заборгованості поза процедурою банкрутства: “лондонський” підхід і його реалізація на практиці»;

− Михайло Гранчак (Dragon Capital) – «Реструктуризація заборгованості перед комерційними банками: практичні приклади».

У Сесії 3 «Податкові і юридичні питання процесу реструктуризації корпоративного боргу» розглянуто такі питання: основні принципи й особливості реструктуризації боргів; юридична відповідальність позичальників банків, власників неплатоспроможних банків за борговими зобов’язаннями; податкові наслідки різних механізмів реструктуризації боргів. Зокрема, з доповідями виступили:

− Олексій Сошенко (Clifford Chance Ukraine, AstapovLawyers , Arzinger);

− Олексій Ковріженко (AstapovLawyers);

− Катерина Гупало (Arzinger).

У рамках конференції обговорено питання співпраці Академії фінансового управління з учасниками заходу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 квітня 2015 року

ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РОБОТІ ПЕРШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ З ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ

За дорученням керівництва Академії завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі Першого національного форуму з підтримки експорту, що відбувався в Києві у конгресно-виставковому центрі Chamber Plaza Торгово-промислової палати України 16-17 квітня 2015 року. Захід проведено Торгово-промислової палатою України за підтримки Кабінету Міністрів України та у співпраці з органами державної влади, Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Американською торгівельною палатою в Україні, іншими громадськими та бізнес-організаціями

У заході взяли участь понад 600 учасників, які представляли майже 300 компаній великого, середнього та малого бізнесу, компанії з іноземним капіталом, а також представники іноземних компаній Німеччини, Польщі, Угорщини, Нідерландів, країн Балтії, Білорусії, Казахстану, Китаю тощо. Спікерами форуму були Голови Комітетів Верховної Ради України, члени Уряду України, керівники провідних українських та іноземних компаній, громадських організацій та галузевих об'єднань, інвестиційних та інших фондів, що займаються фінансовою і технічною допомогою, міжнародних і вітчизняних фінансово-банківських установ, страхових компаній, кредитно-експортних агентств Угорщини, Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Франції, Китаю, Казахстану, дипломатичних представництв іноземних країн, акредитованих в Україні, представництва Європейської комісії в Україні, інших міжнародних організацій.

На знімку: на трибуні – Президент ТПП України Геннадій Чижиков (ліворуч) та Ян Томбінський – Голова представництва ЄС в Україні

З вітальним словом виступив Геннадій Чижиков, який підкреслив, що Торгово-промислова палата України разом із регіональними палатами упродовж останнього року вживали численних заходів для допомоги вітчизняному бізнесу щодо просування українських товарів та послуг до країн світу, насамперед Європейського Союзу, а також наголосив, що захід ініційовано широким представництвом бізнес-середовища і є принципово новою платформою спілкування бізнесу і влади. Сьогодні ТПП України разом з Урядом України та бізнесом, поєднавши зусилля, зможе допомогти українським підприємствам успішно та ефективно долати внутрішні та зовнішні бар’єри та становитися успішними та визнаними компаніями на ринках іноземних країн.

У своєму виступі Ян Томбінський підкреслив, що вихід на ринки ЄС дозволить українським експортерам охопити й інші світові ринки, а також розповів, як українським експортерам стати конкурентоспроможними на ринку ЄС у контексті підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. «Я тут, щоб почути ваші думки і зрозуміти, які зараз проблеми української економіки. З боку ЄС ми дуже зацікавлені в тому, щоб Україна міцно стояла на ногах, а український бізнес добре працював. Скоро буде рік, як ЄС односторонньо скасував усі мита на експорт українських товарів на європейський ринок. Цей асиметричний підхід був підготований для того, щоб допомогти українському бізнесу акумулювати перший капітал. З боку ЄС ми все робимо для того, щоб підготувати наших українських партнерів до 1 січня 2016 року, коли запрацює всеохоплююча зона вільної торгівлі між ЄС та Україною. У цьому напрямку ще багато чого потрібно зробити. Особливо це стосується надання бізнесу інформації щодо усіх доступних послуг та доступу до кредитів. Європейський банк сьогодні надає кредитні лінії для малого та середнього бізнесу і ми, як представництво ЄС, все робимо для того, щоб надати такий доступ та знизити бар'єри».

На знімках: на трибуні Надзвичайний і повноважний посол США в Україні пан Джеффрі Р. Пайєтт (ліворуч) та Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь.

Пан Джеффрі Пайєтт наголосив на важливості боротьби з корупцією та підкреслив великий потенціал України як держави так зазначив, що Україна має всі передумови стати світовою державою, виробником сільськогосподарської продукції і не тільки. «Нині в Україні дуже унікальний та динамічний момент в економіці. Є досягнення уряду в плані більшої прозорості, більшої законності, прогрес у боротьбі з корупцією, яка, як відомо із світових практик, має негативний вплив на торгово-економічну діяльність. Небагато країн так добре розташовані, як Україна з точки зору природних ресурсів і можливостей. Але рівень продуктивності в Україні значно нижче, ніж в інших країнах світу. Україна має потенціал, щоб виробляти продукцію світового класу і створювати компанії світового класу, але потрібна зміна бізнес-стратегії. Важливо мати позитивну державну політику для просування експорту, мати допомогу галузі за рахунок кредитів, через політику уряду, через дипломатичні канали, для того щоб знайти ринки і розвивати ці ринки. Я вважаю, що єдиною і найважливішою перешкодою сьогодні в Україні, яка повинна бути подолана, є вплив корупції та корупційних ділових практик. Тепер завдання полягає у відповіді на вимоги українського народу, щоб подивитися, що верховенство закону дійсно застосовується до всіх політиків, всіх економічних груп, до всіх бізнес-груп» - зазначив Посол США в Україні.

Пан Чжан СІЮНЬ розповів про співробітництво між Україною та КНР. «Китай дуже цінує двосторонні відносини з Україною та розглядає її як надійного та практичного партнера. Співробітництво у різних сферах між Китаєм та Україною, переживши період застою у минулому році, сьогодні характеризується тенденцією швидкого відновлення. Ми ведемо пошук нових проектів. Китай й надалі лишається другим за величиною торговельним партнером України. Двостороннє торгово-економічне співробітництво переходить від простої торгівлі до спільних проектів у сферах виробництва енергоресурсів, сільського господарства, фінансів, високих технологій», - зазначив пан Чжан Сіюнь.

На знімках: Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко і заступник Міністра фінансів України Олена Макеєва.

«Розвиток агропромислового комплексу – ключ до соціально-економічної і фінансової стабільності нашої країни. Насамперед завдяки зростанню експорту та збільшенню валютних надходжень. У структурі експорту аграрна продукція має 37%, галузь зберігає стабільну тенденцію до зростання і сьогодні. Але існує потреба пошуку нових експортних ринків і Мінагрополітики виконує функцію лобіста української продукції на світових ринках. Загальний експорт в країни Митного союзу складає 2,5 млрд доларів США. За останній рік падіння аграрного експорту у ці країні досягло 31%. При цьому нам вдалося диверсифікувати ринки, зафіксувати зростання експорту у країни Азії, Ближнього Сходу (6,6 млрд дол. США) та Африки (2,8 млрд дол. США, ріст на 0,3%)», - зазначив Олексій Павленко. Міністр також відзначив важливість питання перемовин із ЄС щодо збільшення квот на аграрну продукцію з України, це питання наразі опрацьовується із Мінекономрозвитку. «Експорт продукції АПК в країни Європейського Союзу минулого року склав 4,8 млрд. дол. Це – зростання у 6%. На сьогодні 213 українських підприємств здійснюють експорт сільськогосподарської продукції до країн-членів ЄС. Падіння експорту до країн Митного Союзу змусило нас дуже активно шукати зовнішні ринки і українська продукція почала доводити світу свою якість, зокрема, і той факт, що вона виробляється без ГМО. Крім того, поряд з цілою низкою переваг наразі українська продукція ще має й низьку собівартість у зв’язку із здешевленням гривні майже у 3 рази. Це також дає можливість для відкриття нових ринків», - зазначив Міністр.

Олена Макеєва розповіла про плани Міністерства фінансів щодо податкової реформи. «Відповідальною особою за податкові реформи в Україні визначено Міністра фінансів пані Наталію Яресько. Завдяки дуже ефективній ідеї створення Нацради реформ нарешті створена цільова команда, яка буде займатися напрацюванням податкових змін, яких на сьогоднішній день так очікує бізнес. До нашої цільової команди входять і представники уряду, і парламенту, і бізнесу, тому інтереси – збалансовані. Звичайно, 20 людей писати реформи не можуть. Тому ми хочемо говорити і будувати партнерство із бізнесом. Вчора ми вже представили на сайті міністерства нашу комунікаційну політику. Місією Міністерства фінансів України є забезпечення таких сприятливих умов в оподаткуванні, які б надихали бізнес сплачувати податки, а інвесторів йти до України і вкладати свої гроші в її економіку», - зазначила заступник Міністра.

На знімку: у мікрофона Наталія Микольська, заступник Міністра Мінекономрозвитку і торгівлі України, Торговий представник України

Наталія Микольська передала учасникам Форуму вітання від Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса й зазначила: «Ми, з боку Міністерства, плануємо використовувати всі наявні у нас механізми, які є зараз у нашому арсеналі, для того, щоб ефективно просувати експорт, захищати українських експортерів на зовнішніх ринках. По-друге, обіцяємо і закликаємо працювати в інтересах пріоритетів галузей, а не окремих підприємств. Так це відбувається у всьому світі, де індустріальні асоціації мають дуже важливий голос і формують торгівельну політику. Ми будемо працювати не лише з великим, але й середнім і малим бізнесом. Важливим напрямком є посилення акценту на експорт послуг. У 2014 році він становив лише 17 % від загального обсягу українського експорту. Послуги IT-галузі, наприклад, становили лише 2 %! Між тим експорт послуг повинен сягати 25 %, а в ідеалі – 30 %, як це відбувається в розвинених країнах. Звичайно нам треба розвивати інфраструктуру, робити зміни у бізнес-кліматі, щоб цей бізнес не проводив операції через офшорні компанії. Як відомо і за кордоном існує політика протекціонізму власних виробників і в Україні треба захищати власного виробника і формувати бізнес-клімат, у якому ми будемо захищати і лобіювати торгівельні інтереси нашої країни».

На знімках (зліва направо): на трибуні Віктор Галасюк, Голова Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, Роман Насіров, Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики.

У своєму виступі Віктор Галасюк наголосив, що на цей час Україна як ніколи потребує політики масштабної експортної експансії для подолання безробіття і створення нових робочих місць, для вирівнювання торгівельного балансу, зміцнення курсу гривні та забезпечення цінової стабільності. «Вбачаю доцільним запровадження Урядом активної політики просування інтересів українських експортерів через створення Експортно-кредитного агенства, активізації виставкової діяльності, використання повного арсеналу торговельних можливостей в рамках членства України в СОТ. Впевнений, що Перший національний форум з підтримки експорту зіграє чільну роль у налагодженні ефективного діалогу бізнесу та влади та сприятиме старту масштабної експортної експансії України. Це дасть країні нові інвестиції, робочі місця, податкові надходження, а отже сприятиме соціально-економічному захисту населення України», - зазначив В. Галасюк. На завершення, він висловив переконання, що ЕКА почне функціонувати вже впродовж поточного року і сприятиме просуванню українських товарів на закордонні ринки, чим забезпечить нормальний режим функціонування економіки.

У своєму виступі Роман Насіров наголосив, що Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020" визначено чотири вектори руху, якими передбачено проведення понад 62 реформ та програм розвитку держави. Серед визначених Стратегією за вектором розвитку реформ податкова реформа, дерегуляція та розвиток підприємництва визначені пріоритетними. Реалізація цих завдань нерозривно пов’язана з реформою державної митної справи та інтеграції в митну спільноту Європейського Союзу, реалізацією Програми розвитку українського експорту. Комплексне вирішення цих завдань, злагоджена робота усіх гілок влади та бізнесу повинні створити необхідні умови для залучення інвестицій, сталого розвитку національної економіки, забезпечити достатній рівень наповнення державного і місцевих бюджетів. «Вже сьогодні ми повинні чітко окреслити ряд завдань, напрямів та практичних кроків по удосконаленню національного податкового та митного законодавства. Реалізація напрацьованих під час форуму пропозицій та законодавчих ініціатив, поряд із запровадженням повноцінної та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, дозволить підвищити експортний потенціал України, збільшити обсяги експорту українських товарів. Адже від зростання експорту товарів та послуг значною мірою залежить те, наскільки швидко ми зможемо вирівняти платіжний баланс, забезпечити зростання золотовалютних резервів, стабілізувати та зміцнити національну валюту» - зазначив Р. Насіров.

На знімках (зліва направо): модератор Круглого столу Сергій Камишев, Надзвичайний та Повноважний Посол України у КНР (2004 - 2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь, учасники Форуму у залі засідань.

На знімках: чайна церемонія, яка організована за ініціативою Посольства КНР в Україні.

У комюніке за результатами проведення Форуму зазначено, що учасники заходу констатували необхідність створення в Україні у короткостроковій перспективі розгалуженої системи підтримки експорту, котра б передбачала функціонування державних і недержавних інституцій із кредитування, гарантування та страхування експорту, просування українських товарів і послуг на закордонні ринки, агентств із залучення до української економіки іноземних інвестицій і сприяння міжнародному розвитку. Учасники визнали вагоме значення Форуму як одного з наріжних елементів системи підтримки українського експорту та домовилися про створення на базі Форуму дворівневої громадської експертної ради. До першої її ланки увійдуть українські посадовці та експерти, що взяли участь у заході, інші фахівці, охочі долучитися у подальшому до роботи над створенням сприятливих умов ведення бізнесу в Україні. До другої належатимуть Надзвичайні та Повноважні Посли, інші представники дипломатичного корпусу, а також міжнародні експерти з питань експорту, робота яких спрямована на просування українського експорту. Учасники заходу доручили Оргкомітетові Форуму, за підсумками опрацювання результатів кожного з проведених заходів Форуму, узагальнити пропозиції щодо обговорених в рамках заходу аспектів підтримки й просування національного експорту та спрямувати їх учасникам Форуму, а також Президентові України, Прем’єр-міністрові України.

У рамках Форуму обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з ТПП України та низкою інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 квітня 2015 року

ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ОБГОВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ІТ-БЕЗПЕКИ

Гарантування інформаційної безпеки – це завдання, яке не втрачає актуальності попри загальний спад економіки та інші несприятливі фактори для роботи підприємств. Компанії, спроможні об’єктивно оцінити рівень ІТ-безпеки підприємства і постійно працюють над її вдосконаленням, будуть готові прийняти нові виклики і перейти на наступний етап розвитку свого бізнесу. Інформаційна безпека – одна з найважливіших і невід’ємних складових роботи комерційних і, особливо, державних структур. Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань щодо ситуації з кіберзагрозами, мережевої безпеки та приклади сучасних рішень у цьому напрямі.

На знімку: учасники конференції у залі засідань

З вітальним словом виступив Маріуш Ржепка, регіональний менеджер Fortinet у таких країнах, як Польща, Україна і Білорусь. Компанія Fortinet, заснована в 2000 р. в Каліфорнії, на сьогодні є глобальним лідером і новатором у сфері мережевої безпеки, за роки роботи вендор відвантажив понад 1,8 млн пристроїв, а число замовників становить близько 218 тис. Власна команда дослідників загроз і фірмові технології розробки забезпечують швидку і скоординовану реакцію на загрози. Fortinet здійснює постійне поліпшення рішень – нові ASIC, версії ОС. Вимоги до швидкості мережі подвоюються кожні 18 місяців унаслідок динамічного зростання кількості пристроїв, що підключаються, тренда BigData, віртуалізації, хмарних сховищ і додатків. Крім того, перевагою Fortinet є глобальна платформа, яка разом із єдиною консоллю управління застосовується для всього спектру рішень. Це зменшує навантаження на адміністратора, полегшує обслуговування і звільняє ІТ-ресурси для стратегічних проектів.

На знімку: виступ Маріуша Ржепки

Особливий інтерес у присутніх викликала доповідь Олександра Клименка, заступника ІТ-директора КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). У Центрі працює понад 200 фахівців, відповідальних за роботу загальноміської системи нарахувань і обліку оплати за житлово-комунальні та інші послуги. Для гарантування безпеки на підприємстві упровадили устаткування від Fortinet.

На знімку (зліва направо): виступ Олександра Клименка та Мирослава Міщенка.

Сесійну частину конференції завершила доповідь Мирослава Міщенка (менеджера по роботі з ключовими клієнтами, Fortinet), присвячена розробкам Fortinet щодо захисту електронної пошти від спаму й вірусів. Система Fortimail містить антивірус, антиспам, фільтрацію URL і фільтрацію контенту. Завдяки використанню принципу “пісочниці” (Fortisandbox) підозрілі розсилки можуть поміщатися в карантин. Для захисту від нових загроз застосовується поведінковий аналіз із механізмами нечіткої логіки. А сигнатури для підозрілих вкладень у відомому спамі блокуються до повного вивчення лабораторією Fortiguard.

На знімку (зліва направо): О.Любіч і М. Ржепка

Конференція «FortinetSecurityDay2015» стала широким і дієвим майданчиком для обговорення технологій і рішень у сфері інформаційної безпеки, розглянула практичні аспекти захисту національного кіберпростору України.

У рамках конференції обговорено питання співпраці Академії фінансового управління та компанії Fortinet.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 квітня 2015 року

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПІДСУМКІВ ПЕРШИХ СТА ДНІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПАРЛАМЕНТУ І УРЯДУ

За ініціативи президента Академії, чл.-кор. НАН України, доктора економічних наук, професора Тетяни Єфименко науковці Академії взяли участь у громадсько-політичному форумі «100 днів реформ. Контрольна проба: Коаліційна угода і Програма діяльності Уряду», організованому громадською ініціативою «Реанімаційний Пакет Реформ» і міжнародною організацією «Democracy Reporting International» з метою підбиття підсумків перших ста днів діяльності парламенту та уряду. Подія відбулася 20 березня 2015 року у БЦ «Парус».

Вважаючи проведення реформ єдиним шляхом до поліпшення добробуту в країні, депутати Верховної Ради України, члени уряду, представники громадськості та міжнародних установ, лідери об’єднань розглянули конкретні дії, спрямовані на виконання Коаліційної угоди та Програми діяльності Уряду, а також міжнародних стандартів і зобов’язань України перед Європейським Союзом. Важливою була інформація про способи узгодження кроків щодо впровадження реформ різними учасниками процесу та про аналіз помилок задля недопущення їх у майбутньому.

Вітчизняні реформатори та європейські партнери України тривалий час вимагали прийняття суттєвих та широкомасштабних політичних реформ для подолання корумпованості й неефективності політичної та економічної систем. Лише Венеціанська комісія Ради Європи опублікувала 73 детальні висновки по Україні з 1995 року. Євромайдан і розвиток подій після нього відкрили нові можливості у цій сфері.

Під час відкриття Форуму з вітальними промовами виступили Томас Фреллесен (заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні), Франк Пол (керівник Групи підтримки ЄС для України у сфері правосуддя та внутрішніх справ), Анка Фельдгузен (постійна заступниця Надзвичайного і Повноважного Посла Німеччини в Україні), Тарас Шевченко (представник Ради Реанімаційного Пакету Реформ), Руслана Вовк (координатор проекту, Democracy Reporting International, Берлін).

На знімку: виступ Франка Пола, керівника Групи підтримки ЄС для України у сфері правосуддя та внутрішніх справ

На знімку: у залі засідань

На форумі обговорили роль і місце задекларованих планів реформ у процесі сталого розвитку України та питання, які розглядалися на дискусійних секціях: антикорупційної, судової реформ, реформи органів правопорядку, децентралізації влади, виборчої та адміністративної реформ та регуляторної політики.

Секція 1. "100 днів успіхів чи помилок?" Брали участь: Юрій Луценко (Блок Петра Порошенка), Остап Семерак (Народний Фронт), Олексій Рябчин (Батьківщина), Ігор Попов (Радикальна Партія Олега Ляшка), Олексій Павленко (Міністр аграрної політики та продовольства України), Наталія Севостьянова (перший заступник Міністра юстиції України), Олена Герус (координатор Центру підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України), Андрій Андрушків (комунікаційний менеджер Реанімаційного Пакету Реформ).

На знімку: президія секції 1 – виступ Юрія Луценка

Секція 2. "Антикорупційна реформа. Регуляторна політика". Учасники: Олексій Хмара (Transparency International Ukraine), Віктор Чумак (заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України), Дарина Каленюк (Центр Протидії Корупції), Сергій Лещенко (Блок Петра Порошенка), Максим Нефедов (заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі).

На знімку: президія секції 2 – виступ Віктора Чумака

На знімку: розмови під час перерви

Як зазначено у резюме Форуму, основні реформи, проведені у 2014 році, включають реформу законодавства щодо прокуратури, пакет антикорупційних законів, закон про люстрацію та новий закон про державні закупівлі. В інших сферах реформи слід пришвидшити, зважаючи на необхідність подолання кризових явищ в економіці та фінансовому секторі.

Відео заходу за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=PaAIlPyi0wQ&feature=youtu.be.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 березня 2015 року

ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В ІНТЕРЕСАХ ДІТЕЙ

На знімку: зал засідань та учасники зустрічі в Уповноваженого Президента України з прав дитини

Президент Академії Тетяна Єфименко прийняла участь в зустрічі Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколою Кулебою з керівництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Сторону ЮНІСЕФ представляли регіональний директор ЮНІСЕФ у країнах східної Європи та СНД Марі-П’єр Пуар’є (Женева), голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс та керівники відповідних напрямків. З боку української сторони виступили: Тетяна Єфименко – президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, Олена Макарова – заступник директора Інституту Демографії та Соціальних досліджень Національної академії наук України, Ганна Вахітова – директор з академічних питань Київської Школи Економіки, Ольга Балакірєва – директор Департаменту моніторингу соціальних та економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАНУ.

На зустрічі були обговорені питання реформування сфери соціальних послуг, зміни системи їх фінансування, наближення до потреб споживачів та інші найбільш актуальні питання для країни в контексті посилення захисту прав і інтересів дітей та створення сприятливих умов для їх життя і розвитку.

«Ефективність роботи з дітьми може бути значно підвищена, якщо держава почне активно використовувати потенціал громади і якщо запрацює ринок соціальних послуг», – підкреслив Микола Кулеба. За його словами, держава добре усвідомлює, що не може бути монополістом у наданні соціальних послуг населенню – до ринку соціальних послуг мають бути широко долучені недержавні організації. «Це питання набуває особливої актуальності в контексті децентралізації влади і тому ми маємо розробляти і впроваджувати нові механізми фінансування соціальних послуг для населення», – сказав Микола Кулеба.

На знімку (з ліва на право): президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, керівник відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини Олена Ремень, директор Департаменту моніторингу соціальних та економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ольга Балакірєва.

Регіональний директор ЮНІСЕФ у країнах східної Європи та СНД Марі-П’єр Пуар’є відзначила ефективну та плідну співпрацю Представництва ЮНІСЕФ в Україні з Академією фінансового управління Міністерства фінансів України в напрацюваннях науково обґрунтованих підходів до розроблення механізмів фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей) та надіється на подальшу підтримку Академії в цих питаннях.

Тетяна Єфименко наголосила на готовності Академії фінансового управління і в подальшому долучатись до вирішення проблем, відзначених учасниками зустрічі, зокрема в частині розробки методичних та практичних підходів до впровадження нового механізму фінансування соціальних послуг вразливим категоріям населення (дітям).

Джерело: офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка http://www.president.gov.ua/news/32467.html.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 березня 2015 року

КРАЩИЙ СВІТОВИЙ ДОСВІД БУДЕ ВИКОРИСТАНИЙ ДЛЯ ПРАКТИКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Враховуючи підтримку світової спільноти в імплементації реформ в Україні, у рамках навчально-практичної програми Harvard Kennedy School «Управління державними фінансами в мінливому світі» президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук професор Тетяна Єфименко з 11 по 16 січня 2015 року вивчала кращий світовий досвід у Гарвардському університеті (США).

Упродовж конференції президент Академії брала активну участь у дискусіях щодо інновацій в сфері управління державними фінансами. Вона поінформувала учасників конференції про напрями удосконалення Стратегії управління державними фінансами в Україні, новації на підставі вивчення передового світового досвіду, які впроваджуються у фінансовій сфері держави.

Тетяна Єфименко також використала можливість, щоб поінформувати наукову спільноту про конкурентні переваги України у міжнародному інвестиційному просторі. З цією метою в рамках програми вона провела низку комунікативних заходів, зокрема зустрічі з заступником директора Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні Марко Канджіано, старшим науковим співробітником Міжнародного партнерства по бюджету (IBP) у Вашингтоні та ад'юнкт-професором в Інституті міжнародних відносин у Папському Католицькому університеті Ріо-де-Жанейро Паоло де Рензіо, професором Центру допомоги та державних витрат Інституту міжнародного розвитку Філіпом Краузе, який спеціалізується в галузі державного управління та бюджетування.. Це дало змогу донести до відомих у світі теоретиків та практиків у сфері науки основні напрями реформи системи державних фінансів в Україні та отримати зауваження й поради, що відображають кращий світовий досвід.

Загалом Академія фінансового управління упродовж останніх років підтримує тісні робочі взаємини з керівниками ключових програм Harvard Kennedy School, проводить обмін інформацією, залучає фахівців програми до участі у заходах, організованих Академією.

Поїздка організована з метою забезпечення реалізації завдань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання координації діяльності деяких наукових установ» від 23 вересня 2014 року № 473, зокрема щодо підвищення ефективності фундаментальних і прикладних наукових досліджень з найважливіших питань міжнародних фінансів і світової економіки з метою створення інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 січня 2015 року

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

За дорученням президента Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професора Тетяни Єфименко, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у роботі круглого столу щодо удосконалення законодавчого забезпечення реального сектору економіки України, який відбувся 18 грудня 2014 року в Інституті законодавства Верховної Ради України.

Метою заходу було експертно-аналітичне обговорення Проекту «Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року». До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, Міністерства освіти і науки України, ВНЗ, установ НАН України, експертного середовища.

У роботі круглого столу взяли участь Валерій Сергієнко, д.е.н., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; Ігор Жиляєв, д.е.н., професор, НТТУ «КПІ»; Андрій Гриценко, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України; Всеволод Ніколаєв, д.е.н., професор, Національний університет ДПС України; Раїса Науменко, д-р наук з держ. упр., професор, НАДУ при Президентові України; В’ячеслав Соловйов, д.е.н., професор, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва; Марина Артюшина, д. пед. н., доцент, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; Валерій Воротін, д-р наук з держ. упр., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; В’ячеслав Гусєв, к.е.н., Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України; Артем Шаімов, USAID, проект «Справедлива освіта».

Модератор заходу професор Валерій Сергієнко розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість даних питань в контексті руху України до освітнього простору Європейського Союзу.

На знімку (зліва направо): І. Жиляєв, О. Любіч, В. Сергієнко

На знімку: у залі засідань

Професор Ігор Жиляєв здійснив експертний огляд тексту Проекту «Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року», розроблений під керівництвом Міністерства освіти і науки України. Він надав ретельну характеристику основних положень Стратегії та звернув увагу присутніх на деякі питання, які не знайшли відповідного відображення у документі, наприклад, на відсутність оцінювання інвестиційної привабливості освіти з позицій «освітньої ренти».

На знімку (зліва направо): В. Гусєв та В. Ніколаєв

На знімку (зліва направо): М. Артюшина, Н. Діденко, Р. Науменко

У своєму виступі професор Всеволод Ніколаєв зосередився на економіко-фінансових аспектах реформування вищої освіти. На його думку, основне питання у цьому сенсі: чи ми продовжуватимемо розглядати фінансування освіти як бюджетні видатки, чи зрозуміємо, що маємо справу з інвестиціями у людський капітал. Аналізуючи практику управління освітою США, можна запропонувати вести моніторинг ринку освітніх послуг і ринку праці, щоб зорієнтувати майбутніх студентів, куди спрямувати відповідні інвестиції і де буде найвища віддача. Інша справа – хто платить: держава, підприємство, приватна особа. У будь-якому випадку має бути орієнтація на соціальний чи фінансовий ефект.

В’ячеслав Гусєв наголосив на важливості наукового обґрунтування суспільних реформ і модернізації національної економіки, що має спиратися на проектно-орієнтований підхід. У цьому контексті актуалізується розроблення теоретико-методологічних засад інституціонального проектування публічного управління в умовах суспільних реформ. При цьому особливу увагу слід приділяти ресурсному (інформаційному, інвестиційному, кадровому, фінансовому та ін.) забезпеченню реформ, а також прогнозуванню ризиків, «інституціональних пасток» у процесах реформування. Він привернув увагу до проблеми розроблення і застосування в актах законодавства однозначно зрозумілого, стандартизованого категоріально-понятійного апарату.

Професор Олександр Любіч зазначив, що потрібно підтримувати IT-освіту шляхом збільшення обсягу держзамовлення, оскільки така освіта створює робочі місця з високим рівнем доданої вартості та історично має суттєвий потенціал розвитку в Україні.

Професор Ніна Діденко висловила думку, що при прийнятті програмних документів з розвитку освіти важливо, щоб вони не суперечили, а доповнювали один одного, розвивали загальний напрям реформування освіти. Тому варто проаналізувати, як співвідноситимуться Стратегія розвитку вищої освіти і Концепція розвитку освіти до 2025 року, вже прийнятий закон «Про вищу освіту» і новий базовий підготовлюваний закон «Про освіту». Варто подивитися, чи не приведуть зміни, що стосуються соціального аспекту до масових протестів з боку молоді, батьків, чи можна здійснювати ці зміни, якщо вони не підготовлені та не сприймаються в суспільстві.

На думку професора Раїси Науменко, існує низка чинників, які перешкоджають ефективному здійсненню модернізації системи безперервної освіти посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. Передусім вони пов’язані з ліцензуванням програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Тому слід розпочати роботу над новою постановою Кабінету Міністрів України, що замінить чинну від 16 грудня 2004 р. № 1681 «Про центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій», яка б, зокрема, передбачала перейменування центрів на Інститути післядипломної освіти.

У жвавій дискусії щодо змісту Стратегії брали участь всі присутні. Прийнято рішення передати напрацювання круглого столу у вигляді протоколу до Робочої групи Міністерства освіти і науки України, яка залучена до розробки цього документу.

У рамках круглого столу обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з науковцями Інституту законодавства Верховної Ради України щодо можливості проведення низки спільних заходів. Цей Інститут здійснює свою діяльність у тісній співпраці з комітетами Верховної Ради України, зокрема за зверненнями парламентських комітетів готуються експертні висновки щодо законопроектів, а також інші науково-аналітичні матеріали.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 грудня 2014 року

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі конференції «Торговельна політика України: погляд у майбутнє», що відбулася 12 грудня 2014 року у Києві, у Дипломатичній академії при МЗС України.

Захід проведено у рамках реалізації проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за спільною ініціативою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Міністерства економічного розвитку і торгівлі за фінансової підтримки Уряду Швеції. До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, бізнесу та експертного середовища.

Мета проекту – підвищення прозорості торговельної політики і практики в Україні у контексті вимог Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС), посилення інституційної спроможності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та інших центральних органів державної влади України щодо виконання зобов’язань членства у СОТ.

За часів глобалізації соціально-економічний розвиток України безпосередньо залежить від того, як країна може скористатися перевагами міжнародного поділу праці та мінімізувати зовнішні економічні ризики. Тому сьогодні для вироблення ефективної торговельної політики треба знайти правильні відповіді на такі питання:

- Які коротко-, середньо- та довгострокові пріоритети торговельної політики України?

- Як ефективно скористатися потенціалом поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС?

- Як будувати економічні відносини з Росією?

- Прозорість та передбачуваність як ключовий принцип торговельної політики України

- Взаємодія уряду, бізнесу та експертів як запорука ефективної реалізації торговельної політики України.

На знімку – зал засідань

На знімку: (зліва направо): В. Пятницький та І. Бураковський

Модератор заходу професор Ігор Бураковський, розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість питань у контексті руху України до торговельного простору Європейського Союзу.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Валерій Пятницький виступив з доповіддю «Торговельна політика України: досягнення та виклики». Він поінформував про основні виклики, які формують довгострокові зовнішні та внутрішні передумови перспективного розвитку економіки і суспільства України, відповіді на які мають базуватися на новій стратегії використання наукових знань, технологій та інновацій. Серед середньо- та довгострокових викликів – угоди щодо інвестицій та співробітництва у сфері науки і технологій. Такі угоди закладуть основи для більш міцних комерційних зв’язків з іншими країнами, сприятимуть інноваціям та модернізації української економіки. Зокрема, доцільно придивитися до ринків, які активно застосовують інновації, як зокрема Китай, Японія, Індія та інші.

Професор Ігор Бураковський у доповіді «Торговельна політика: погляд у майбутнє» звернув увагу присутніх на складові процесу прийняття рішень в сфері торговельної політики, серед яких оцінка економічних, соціальних та екологічних наслідків торговельних домовленостей та запропонованих змін в контексті забезпечення стійкості економічного зростання; безумовне виконання міжнародних зобов'язань України в сфері міжнародної торгівлі та торговельної політики; чітке розуміння природи та особливостей процесів, які відбуваються в світовому господарстві (аналітика та освіта); система підготовки державних службовців в сфері міжнародної торгівлі та система неперервного підвищення кваліфікації (реформа держслужби).

Директор Департаменту співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Світлана Зайцева виступила з доповіддю «Принцип прозорості як основа взаємодії уряду та бізнесу». Вона підкреслила, що при виконанні зобов‘язань перед СОТ і вирішенні завдань, що стоять перед Україною, при укладенні глибокої та всеохоплюючої Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС країна повинна вжити заходів для поступового досягнення відповідності з нормами ЄС у сфері технічного регулювання та стандартизації.

Директор з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан надала розширену інформацію присутнім у доповіді «Проект «Торговельна політика і практика в Україні»: приклад успішного партнерства уряду, бізнесу та експертної спільноти». Проведені анкетування виявили, які питання найбільше цікавлять бізнес у сфері торговельної політики. Це – потенційні ризики, пов'язані з лібералізацією торгівлі, та механізми захисту інтересів бізнесу в умовах членства в СОТ та створення ЗВТ з ЄС; умови і характер співпраці держави і бізнесу в сфері торговельної політики; питання виходу на ринок ЄС та урегулювання ситуації з РФ і країнами Митного Союзу за умови підписання Угоди про асоціацію.

Значний інтерес присутніх викликала доповідь виконавчого директора ІЕД Оксани Кузяків «Торговельна політика в Україні очами бізнесу (результати опитувань ІЕД)». За результати досліджень «Угода про Асоціацію: наслідки для бізнесу» 46,5% опитаних очікують, що їх підприємство ймовірно (39,0%) або значно (7,5%) виграє від дії УА та ЗВТ між Україною та ЄС. Основні перешкоди – брак фінансових ресурсів (кредити, інвестиції) – 38,5%, особливо для великих підприємств (48,1%), та нездатність адаптувати продукцію до стандартів ЄС – 27,5%.

Завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин професор Олександр Шнирков у доповіді звернув увагу присутніх на питання сучасних відносин з РФ та розповів про торговельно-економічне співробітництво між Україною та Росією. В.о. Президента Американської торговельної палати Тарас Качка виклав своє бачення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС: що повинен робити уряд і що повинен робити бізнес.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та О. Шнирков

У виступі професора Олександра Любіча було підкреслено, що існує нагальна необхідність створення інституціональної основи для запровадження державної підтримки впровадження фінансових інструментів розвитку високотехнологічного експорту, що забезпечить можливість почати просування вітчизняних товарів на світові ринки. Таким інструментом можуть бути експортно-кредитні агенції (ЕКА), створення яких передбачено законопроектом № 9373 від 1 листопада 2011 р. про державну фінансову підтримку експортної діяльності, але який досі на вступив в дію (вето Президента, 2012 р.).

Ситуація в банківському секторі, яка склалася в останній період, не дає можливості українським банкам кредитувати обігові кошти через високі комерційні та політичні ризики, пов’язані з довгостроковими термінами повернення коштів та через надвисокі процентні ставки, що робить українські товари неконкурентними на світових ринках. Проект Закону України щодо державної фінансової підтримки експортної діяльності перш за все спрямований на створення сприятливих умов для розширення експортного потенціалу вітчизняних суб’єктів господарювання, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів українського походження на світових ринках, зокрема, у країнах ЄС.

Він також нагадав про практику лобіювання торговельних інтересів в ЄС, де для просування товарів або послуг на зовнішні ринки поширена практика залучення персоналу як торговельних представництв/торговельно-економічних місій, так й бізнес-асоціацій, які представляють інтереси бізнесу на зовнішніх ринках.

На знімку (зліва направо): В. Пятницький, І. Бураковський, О. Кузяків, Т. Качка, В. Мовчан

У рамках конференції обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з фахівцями Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, можливість проведення низки спільних заходів та досліджень тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 грудня 2014 року

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25