СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3339930
 
 
   

ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ "АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ" ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ТА ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАУКОВОЇ РОБОТИ НДФІ АКАДЕМІЇ ЛЮДМИЛА ЛОВІНСЬКА ВИСТУПИЛИ ІЗ ДОПОВІДДЮ В МЕЖАХ ПОРЯДКУ ДЕННОГО 32-ОЇ СЕСІЇ UNCTAD-ISAR У М. ЖЕНЕВА (ШВЕЙЦАРІЯ).

Медіа-центр
Академії фінансового управління

6 листопада 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ НА ТЕМУ: «ЖОВТЕНЬ 2015 РОКУ. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: ПОЧАТОК ЗРОСТАННЯ ЧИ УПОВІЛЬНЕННЯ ПАДІННЯ?»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?», яке відбулося 28 жовтня 2015 р. в офісі «Фідобанку» у м. Києві.

Довідка. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.

Цілі засідання: розгляд низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зокрема підсумків діяльності банків за останні три квартали; обговорення ефективних практичних кроків для вдосконалення і розвитку бізнесу, у тому числі сучасних інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору.

Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко та голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. Під час обговорення докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на стабільність діяльності банківської системи.

На знімку: у залі засідань.

На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, ключовим словом у сфері діяльності банківських установ є слово «довіра», що насамперед пов’язано з довірою суспільства до дій Національного банку України та урядових структур зі стабілізації макроекономічної ситуації.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Ю. Прозоров, А. Дробязко, А. Волков, Г. Оліфер.

Так, зокрема, Анатолій Дробязко, висунув такі тези:

1. Стверджувати, що у третьому кварталі відбулася зміна тенденції в банківському секторі – зарано. Немає довіри до діяльності банківських установ, валютні депозити виходять із банківської системи, скорочується кредитування фізичних осіб. Наявне деяке зростання обсягів обігових коштів у банківській системі юридичних осіб, а також стабілізація обсягів кредитування юридичних осіб. Зараз на валютному ринку крихка рівновага, але немає впевненості, що «маховик» девальвації не почне розкручуватися знову.

2. Стабільність у банківському секторі повинні підтримувати не тільки заходи НБУ, а й уряд через банки з державним капіталом, які на сьогодні становлять 25 % за обсягами активів і пасивів.

3. Найважливішою новиною для ринку має стати відновлення роботи на належному рівні органів корпоративного управління як НБУ, так і державними банками. Це стосується роботи Наглядових рад, а також підрозділів, які готують для них об’єктивну інформацію – насамперед аудиторських служб і служб ризик-менеджменту.

4. Широкий діалог із суспільством членів колегіальних органів державних банків і НБУ, а також топ-менеджменту, зрозумілі для населення сигнали, зняття адміністративних обмежень на грошовому й валютному ринку – це шлях відновлення довіри до роботи банківської та фінансової системи загалом.

У свою чергу, Євген Бублик (Інститут економіки і прогнозування НАН України) відзначив, що одним із основних факторів, які зумовлюють збереження негативного тренду в банківській системі України, є катастрофічне зниження рівня довіри між усіма учасниками ринку банківських послуг. Через це, в умовах високих процентних ставок та значних обсягів коштів на руках у населення, продовжується відтік депозитів з банків, за суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Перехід від етапу «очищення» банківської системи до конструктивнішого етапу забезпечення стабільності економіки може суттєво покращити рівень довіри.

Сергій Волков (голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів) переконаний, що поняття «кредитна система» підмінили поняттям «банківська система», а це свідчить про втрату ринкової сутності кредиту. За умови подальшого розвитку подій за таким сценарієм, функція емісійного центру поступово перейде до Міністерства фінансів України. У такому випадку випуск грошей слугуватиме не джерелом кредитів економіці, а обслуговуватиме нетоварну емісію державного боргу, породжуючи диспропорції в економіці та інфляцію, а ОВДП стануть основним банківським активом та єдиним інструментом для інвестицій на місцевому ринку цінних паперів.

Геннадій Бортніков від імені науковців відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління» оголосив пропозиції антикризового характеру.

На національному рівні:

• якнайшвидша політична стабілізація, яка є необхідною передумовою відновлення фінансової та макроекономічної стабільності;

• прийняття програми дешевого довгострокового рефінансування життєздатних банків центральним банком для розвитку кредитування реального сектору (доступність кредитів);

• упровадження інструменту облігацій, конвертованих у капітал в разі падіння адекватності капіталу, що збільшить запас міцності банків і зміцнить довіру до банків з боку користувачів їхніх послуг;

• виведення певних портфелів проблемних кредитів із системно важливих банків на спеціальні структури, включаючи державні компанії з управління проблемними активами, що дасть змогу уникнути розпродажу активів і обвалу їх ринку;

• програми реструктуризації певних типів кредитів, включаючи валютні та іпотечні кредити;

• створення інституту банківського Омбусдмена для врегулювання конфліктів між клієнтами і банками на позасудовій основі, без потреби втручання регулятора;

• розроблення та реалізація чіткої регулятивної політики держави щодо системно та особливо важливих банків, що дає можливість уникнути проблеми моральної безвідповідальності (too big too fail);

• створення державного інституту гарантій за кредитами бізнесу, що посилить захищеність банків-кредиторів і зробить доступнішими кредити для МСП.

На мікрорівні (окремих банків):

• розроблення програми антикризових маркетингових комунікацій, яка передбачає активну позицію банку в попередженні та подоланні кризи довіри, що призводить до банківської паніки (втечі вкладників).

Анатолій Дробязко додав, що вкрай необхідно для відновлення довіри до банківського сектору, передусім державних банків, створити повноцінне корпоративне управління в системно важливих банках, включаючи високі стандарти дотримання балансу інтересів усіх зацікавлених сторін, управління ризиками та публічного розкриття інформації.

Михайло Довбенко, підсумовуючи обговорення, зазначив: «Як представник керівництва Комітету Верховної ради з питань фінансової політики і банківської діяльності висловлюю подяку членам Клубу банкірів за цікаву дискусію, а також за професійний погляд на найгостріші проблеми розвитку банківської системи». Він наголосив, що Комітет і надалі буде приділяти велику увагу співпраці з професійними учасниками ринку з метою кращого розуміння процесів, що відбуваються, та розробки і підтримки адекватних законодавчих ініціатив.

На знімку (зліва направо): М. Довбенко, Л. Мостова, О. Любіч.

За результатами дискусії, яка відбулася на засіданні Клубу банкірів, представники банківської спільноти та науковці домовилися про розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України та профільними комітетами Верховної Ради щодо зміцнення довіри до банківського сектору, формування стратегії розвитку банків в умовах сучасної банківської кризи і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі країни.

На конференції також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, Клубом банкірів, представниками банківської спільноти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 листопада 2015 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗУВАЛА ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ»

Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку державних банків в Україні» була проведена 15 жовтня 2015 р. Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України.

З вітальним словом на відкритті конференції виступили: президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко; заступник директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України Андрій Страшний; глава корпоративного інвестиційного бізнесу BNP Paribas в Україні та Казахстані Домінік Меню.

На знімку: виступ Т. Єфименко.                              На знімку: виступ Д. Меню.

До обговорення ключових питань конференції були залучені представники BNP Paribas, ПАТ «УкрСиббанк», ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», УМВБ, Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, ПАТ «УБРР», ПАТ «Родовід банк», ВРУ, журналу «Форбс», Київського банківського союзу, УКБС, Міністерства фінансів України, ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Ощадбанк», аспіранти та науковці ДННУ «Академія фінансового управління», загалом понад 50 делегатів.

Модераторами заходу були науковці Академії – д.е.н., професор Олександр Любіч та к.е.н. Генадій Бортніков. Програма включала проведення двох сесій: «Роль державних банків у стимулюванні відновлення економічного зростання» та «Стратегія розвитку державних банків в Україні».

Під час конференції з доповідями виступили Домінік Меню, к.е.н. Анатолій Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління») та к.е.н. Генадій Бортніков, Андрій Страшний; Тетяна Сисоєва (к.е.н., радник Голови правління ПАТ «Родовід банк»), Юрій Прозоров (президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків»), Віталій Шапран (к.е.н., головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг»).

На знімку: в залі засідання.

Відбулися жвава дискусія та виступи представників державних і комерційних банків, інших установ.

На знімку: виступи А. Страшного та Т. Сисоєвої.

Тетяна Сисоєва відзначила роль вчених Академії у вирішенні розглянутих на конференції питань: «Спасибі співробітникам Академії – є монографія, яка узагальнила світовий досвід по створенню інститутів для роботи з проблемними активами!».

На знімку: в залі засідань.                                       На знімку: виступ А. Дробязко.

За результатами дискусії щодо стратегії державних банків в Україні, яка відбулася на конференції, представники банківської спільноти та науковці погодили наведені нижче рекомендації для Міністерства фінансів України та Національного банку України стосовно стратегії розвитку банків за участю держави в умовах сучасної банківської кризи.

Учасники заходу висловили готовність продовжити професійний діалог, який відбувся в Академії, щодо таких питань: удосконалення діяльності банків із державним капіталом (БДК), зокрема, генезис та перспективи БДК, взаємодія БДК у рамках нових стратегій, механізм взаємодії Укрексімбанку з іншими учасниками в державному сприянні експорту товарів з високою часткою доданої вартості та послуг, використання ефекту синергії спеціалізованих БДК, розвиток корпоративного фінансування, реалізація потенціалу БДК для посилення арсеналу державної антициклічної політики; корпоративне управління в БДК за сучасними стандартами; необхідні зміни в нормативно-правовій базі для створення цивілізованого ринку проблемних активів.

Учасники дискусії дійшли висновку про необхідність вжиття радикальних антикризових заходів держави відносно БДК задля підвищення фінансової стабільності й зміцнення довіри до банківського сектору та запропонували таке.

У частині корпоративного управління

1. Сформулювати як стратегічні пріоритети для БДК:

1.1. Реалізацію конкурентних переваг БДК на ринку;

1.2. Виконання ДУБ ролі компенсатора ризиків в умовах системної кризи;

1.3. Диференціацію пріоритетів для періоду подолання кризи та посткризового розвитку;

1.4. Отримання прямого та опосередкованого ефекту від участі держави в капіталі банків;

1.5. Створення державного банку розвитку за аналогом найкращих апробованих у світі моделей бізнесу;

1.6. Фокусування Укрексімбанку на фінансуванні експорту й імпорту як домінуючому бізнесі;

1.7. Продовження оптимізації мережі відділень Укрексімбанку під завдання розвитку експортно орієнтованих регіонів;

1.8. Створення державного агентства страхування для зовнішньоекономічних операцій банків;

1.9. Пом’якшення продуктової та цінової конкуренції між БДК шляхом їх сегментування за пріоритетними сегментами (галузями, національними програмами);

1.10. Нівелювання негативних наслідків випереджаючого розвитку БДК для конкуренції в банківському секторі України;

1.11. Встановлення цільових значень вирішальних показників діяльності банків (розмір активів і доходних вкладень, капіталізація, прибуток на активи та на капітал, співвідношення операційних витрат до операційного доходу тощо).

2. Змінити підходи до формування складу ради директорів (спостережних рад) БДК з відповідними змінами в нормативно-правовій базі, а саме:

2.1. Скасування квот на призначення членів спостережених рад від уряду та президента та запровадження конкурсних процедур відбору кандидатів;

2.2. Максимально можлива деполітизація кадрових призначень до складу вищих керівних органів;

2.3. Зниження надмірної плинності кадрів у вищих керівних органах як тривожного сигналу для ринку;

2.4. Розширення членства у спостережених радах за рахунок незалежних (невиконавчих) директорів із представників експертів у сфері аудиту, контролю ризиків, банківського менеджменту та стратегії, з доведенням складу до мінімум 10 членів ради, включаючи принаймні 5 незалежних директорів;

2.5. Забезпечення прозорості у прийнятті рішень про формування складу вищих керівних органів БДК.

3. Створення функціонально повноцінних комітетів при спостереженій раді в кожному БДК у складі не менше трьох осіб на чолі з кваліфікованими особами у комітетах:

3.1. Комітету з аудиту;

3.2. Комітету з ризиків;

3.3. Комітету з призначень;

3.4. Комітету з винагороди;

3.5. Комітету зі стратегії.

4. Розширення публічного розкриття інформації про банк:

4.1. Ключові аспекти середньострокової та довгострокової стратегії бізнесу БДК;

4.2. Якість активів за показниками частки прострочених кредитів та концентрації кредитного ризику (частка 20 найбільших груп позичальників у кредитному портфелі, частка реструктуризованих кредитів у кредитному портфелі);

4.3. Результати щорічного стрес-тестування за аналогом звітів для системно важливих банків у ЄС із визначенням потреби в додатковому капіталі;

4.4. Механізм матеріального стимулювання в БДК, включаючи характеристику системи преміювання для вищого керівництва за досягнення результатів;

4.5. Відповідність системи управління ризиками у БДК міжнародним стандартам, включаючи стандарти та рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду і Європейської адміністрації банківського нагляду ЕВА;

4.6. Звіт незалежного аудитора про підтвердження фінансової звітності за І півріччя кожного року;

4.7. Інформація про проведення засідань спостережних рад;

4.8. Рейтингові звіти.

5. Розробити ефективні механізм протидії:

5.1. Політичному втручанню у прийняття бізнес-рішень БДК;

5.2. Лобіюванню у кадрових призначеннях в БДК;

5.3. Конфліктам інтересів;

5.4. Моральній безвідповідальності (moral hazard) банкірів системно важливих банків.

У частині якості активів

• Обмежити концентрацію кредитного ризику БДК за великими позичальниками, зокрема спільних експозицій БДК до державних корпорацій;

• Розробити механізм діяльності державних компаній з управління проблемними активами та процедури передачі портфелів активів із БДК та банків, визнаних системно важливими;

• Реалізувати на базі банку «Родовід» концепцію повноцінного банку поганих активів (bad bank), використовуючи передовий світовий досвід створення таких установ та розроблені стандарти і процедури;

• Ініціювати зміни в нормативно-правовій базі щодо: оподаткування списання та передачі активів з метою стимулювання БДК, діяльності компаній з управління проблемними активами та моделі банку проблемних активів bad bank;

• Реалізувати програму довгострокового (від трьох років) рефінансування БДК та інших прийнятних банків для розвитку кредитування реального сектору за аналогом програм Європейського центрального банку та інших центральних банків Західної Європи.

В частині капіталізації

• Розробити нормативно-правову базу для випуску БДК конвертованих облігацій (аналог облігацій типу COCOs) для трансформації в капітал першого рівня у разі критичного зниження адекватності капіталу;

• Розробити та реалізувати інструменти залучення приватного капіталу в БДК шляхом емісії депозитарних розписок, субординованих зобов’язань, гібридних інструментів капіталу та розміщення міноритарних пакетів акцій на фондовому ринку, використовуючи зарубіжний досвід реприватизації націоналізованих і державних банків Великобританії, Нідерландів та КНР.

У рамках проведення конференції за ініціативою президента Академії д.е.н., професора Тетяни Єфименко відбулася окрема зустріч науковців Академії (директор НДФІ, к.е.н. Сергій Гасанов; академік НАНУ, д.е.н., професор Олег Білорус; д.е.н., професор Олександр Любіч) з Домініком Меню, на якій Тетяна Єфименко урочисто вручила йому пам’ятну медаль/знак Академії.

На знімку: вручення пам’ятної медалі Академії
(Тетяна Єфименко та Домінік Меню).

На знімку (зліва направо):
О. Любіч, С. Гасанов, Т. Єфименко,
Д. Меню, О. Білорус.

На конференції обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України та інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 жовтня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «РЕКАПІТАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНІ БАНКИ»

Семінар «Рекапіталізація та державні банки» організовано Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) разом із Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами», що реалізується GIZ. Захід відбувся 8 жовтня 2015 р.

Довідка. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH є федеральною установою, яка підтримує уряд Німеччини в досягненні визначених ним цілей у сфері міжнародного співробітництва задля сталого розвитку. Організація GIZ сприяє підготовці проекту Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, будучи членом відповідної Робочої групи, створеної за дорученням Міністерства фінансів України.

Під час семінару з доповідями виступили експерти GIZ та науковці Академії фінансового управління, а саме співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики (завідувач відділу, д.е.н., професор О. Любіч, п.н.с., к.е.н. А. Дробязко та с.н.с., к.е.н. Г. Бортніков), заступники директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України А. Страшний та Н. Страхова.

До заходу долучилися представники таких установ: Міністерство фінансів України, Національний банк України, Рахункова палата України, Державна фіскальна служба України, Державна фінансова інспекція України, Державна служба фінансового моніторингу, ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», СРО Асоціація «Українські фондові торговці», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», Київський національний університет технологій та дизайну, Торгово-промислова палата України, Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», ГО «Асоціація українських банків», загалом понад 70 делегатів.

На першій сесії семінару доповідав доктор Ганс Рекерс на тему «Управління державною часткою у банках Міністерством фінансів» (авторські слайди розміщено за посиланням http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_ 561791915f9cd.pdf). Його виступ викликав посилений інтерес у присутніх, зумовивши активну професійну дискусію. Тривалий час Г. Рекерс відповідав на запитання та коментарі слухачів.

Довідка. Д-р Ганс Рекерс (Німеччина) має багаторічний досвід у сфері управління державними банками та регулювання фінансових ринків, як на рівні федеральних земель, так і на центральному рівні; був Членом Правління Німецького федерального банку (Bundesbank), Членом Наглядової ради банку HSH Nordbank, Директором Асоціації державних банків Німеччини, а також Головою Бюджетного департаменту Федерального міністерства фінансів Німеччини тощо.

На знімку: у залі засідання. На знімку (зліва направо): Тетяна Венцель (GIZ), д-р Ганс Рекерс.

Після перерви розпочалася друга сесія семінару, протягом якої відбувалися презентації досліджень науковців Академії: Банківські кризи в Україні 2008–2010 та 2014–2015 рр. (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Результати і перспективи діяльності державних банків в Україні (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Регулятивні вимоги до системно важливих державних банків: світовий досвід (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч); Виведення проблемних активів з державних банків як умова їх фінансового оздоровлення (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Як удосконалити підходи до рекапіталізаціїї банків за участю держави з врахуванням міжнародної практики? (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч).

Активну участь у обговоренні порядку денного виявив президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків» Ю. Прозоров, запрошений до Президії заходу.

На знімку президія форуму (зліва направо):
Г. Бортніков, О. Любіч, А. Дробязко, Ю. Прозоров.

Значний інтерес у присутніх викликала доповідь Наталії Страхової (заступник директора Департаменту фінансової політики – начальник відділу з питань банківських послуг та координації взаємодії з НБУ Міністерства фінансів України) на тему «Критерії відбору банків для обслуговування рахунків державних фондів та підприємств, виплат працівникам бюджетних установ та соціальних виплат».

На фото: Г. Бортніков та Н. Страхова

Головну увагу на семінарі було приділено аналізу результатів роботи державних банків і питанням їх подальшого розвитку.

Довідка: До переліку державних банків входять унітарні банки АТ Укрексімбанк, АТ Ощадбанк, та банки з державною часткою понад 95 %: АБ Укргазбанк, ПАТ Родовід банк та АТ Розрахунковий центр (останній належить державним банкам і Національному банку України). З цього переліку виключені банки, що перебувають у стадії ліквідації: ПАТ КБ Київ, ПАТ Український банк реконструкції та розвитку і АТ Держзембанк.

За результатами семінару «Рекапіталізація та державні банки» учасники дійшли згоди щодо поглядів на подальший розвиток державних банків, зокрема, за такими положеннями.

• Підтримка націоналізованих і унітарних банків за умов кризи передбачає радикальну реформу банківського нагляду, незастосування санкцій до банків за тимчасове порушення економічних нормативів, підвищення вимоги до власників щодо збільшення буферу капіталу, обмеження кредитування пов’язаних сторін.

• Передумовами розвитку державних банків є виведення з них проблемних активів; продовження капіталізації за участю держави тих банків, щодо яких прийнята чітка стратегія розвитку; наявність мотивованого й професійного менеджменту, вибір моделі бізнесу (універсального або спеціалізованого банку). Держава може бути ефективним власником, якщо будуть працювати механізми: контролю з боку держави, мотивації управлінців та противаг політичному втручанню.

• Доцільно розширити перелік інструментів антикризової політики довгостроковим рефінансування банків для кредитування реального сектору та схем гарантування кредитів товаровиробникам, механізмом державних гарантій за субординованим боргом державних банків;

• Запровадити процедури перетворення боргу перед акціонерами в капітал або його списання в разі падіння капіталізації згідно з кращою міжнародною практикою, зокрема шляхом емісії конвертованих облігацій;

• Відмовитися від імпліцитної підтримки банків державою та перекласти на великі банки основний тягар витрат суспільства на оздоровлення банківського сектору, для чого запровадити додатковий збір з СВБ у державний фонд стабілізації банківського сектору з диференціацією залежно від масштабу бізнесу конкретного банку і профілю ризиків;

• Удосконалити корпоративний устрій у державних банках в частині взаємовідносини правління та наглядової ради, комітетів наглядової ради: аудиту, ризиків, призначень, розширення публічної звітності банків про їх фінансовий стан.

• З використанням передового європейського досвіду створити в Україні державні компанії з управління проблемними активами, розраховані не стільки на прийняття і продаж активів від банків, скільки на ефективне управління цим майном. У передачі активів ключовими питаннями є фінансування активних операцій та оцінювання активів на момент прийняття і перспективу. У разі створення в Україні такого агентства, по-перше, буде стимулюватися кредитування реального сектору великих корпорацій, по-друге, органічно доповниться програма капіталізації державних банків, і по-третє, є можливість не повторити помилок раніше реалізованих моделей КУПА за кордоном.

• Доречність входу держави в капітал послабленого кризою банку, якщо це системно важливий і життєздатний банк та наявна загроза фінансовій стабільності. Слід оцінювати наслідки такого заходу для конкуренції та ймовірність повернення державних інвестицій.

• Необхідними умовами успішного продажу частки держави в капіталі банку є: виведення /зменшення проблемних активів із банку різними шляхами, у тому числі через державну компанію з управління проблемними активами; вихід банку на сталу прибутковість, що передбачає здатність генерувати достатні надходження для поглинання основних можливих збитків за активними операціями; відновлення стабільного розвитку ринку, на якому працює цей банк.

• Для відбору комерційних банків як агентів бюджетних програм і фондів доцільно передбачити порядок надання звітності банками напряму зацікавленій організації та вдосконалити систему сигналів раннього попередження про проблеми в банках для вжиття своєчасних рішень із реагування на кризу і попередження втрати державних коштів.

У рамках семінару обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та представниками інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2015 року






ОБГОВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУ «РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ЯК ОСНОВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЧАСТИНИ СТАНДАРТІВ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ»

Розвиваючи потенціал наукового супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики в контексті проведення бюджетної децентралізації, 13 серпня 2015 р. відбулася робоча нарада та представлення попередніх результатів розрахунку вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг. Захід проходив у конференц-залі Чернігівської обласної державної адміністрації за участі першого заступника Голови облдержадміністрації Леоніда Сахневича та президента ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяни Єфименко.

На фото: учасники робочої наради в Чернігівській ОДА.

У нараді взяли участь експерти Академії, залученні до проведення дослідження, керівники структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації, зокрема заступник директора Департаменту соціального захисту населення Оксана Хілик, начальник Служби у справах дітей Людмила Зеленько, керівники Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Чернігівської області, в тому числі Чернігівського обласного ЦСССДМ – Алла Кот, Бобровицького РЦСССДМ – Олег Роговий, Чернігівського міського ЦСССДМ – Людмила Мазур, Ніжинського РЦСССДМ – Віра Туркеня та ін.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко у своєму виступі зазначила, що у листопаді 2012 р. українське Представництво ЮНІСЕФ підписало п’ятирічну програму співпраці з Урядом України на 2012–2016 рр., враховуючи прагнення України досягти Цілей розвитку тисячоліття, зокрема в частині захисту материнства, зменшення дитячої смертності, зупинення поширення ВІЛ/СНІДу та захисту вразливих категорій дітей.

В рамках проекту «Розрахунок вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг: розвиток методологічних підходів» Академія долучилася до розв’язання зазначених проблем у частині напрацювання методологічних засад інституційного становлення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема для вразливих верств населення (дітей). У результаті експертами Академії розроблено універсальну методику, апробовану для проведення рамкового розрахунку вартості соціальних послуг у Ніжинському й Бобровицькому районних ЦСССДМ, Ніжинському міському ЦСССДМ. Висловлено вдячність керівництву облдержадміністрації та зазначених установ за всебічне сприяння, відповідне інформаційне й організаційне забезпечення роботи експертів і науковців Академії.

Учасники робочої наради відзначили актуальність проведення Академією дослідження та подальшої реалізації проекту, схвалили його попередні результати й висловили пропозиції щодо залучення до наступних етапів розроблення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема вразливим верствам населення (дітям).

Аналогічні заходи відбулись у Запорізькій, Дніпропетровській та Львівській областях за участі керівництва відповідних обласних державних адміністрацій та керівного складу ЦСССДМ, на базі яких проходила апробація методики визначення вартості соціальних послуг.

На фото: привітання директора Львівського обласного ЦСССДМ у приміщені Львівської ОДА.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 серпня 2015 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ОБГОВОРЕННІ ПРОБЛЕМ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В УКРАЇНИ

У Міністерстві фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» 28 липня 2015 р. відбувся семінар «Середньострокове бюджетне планування та прогнозування», в якому взяли участь вчені ДННУ «Академія фінансового управління».

Проект «Підтримка реформи управління державними фінансами» реалізується федеральною установою Німеччини – Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH з метою підтримки України в імплементації довгострокової державної Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Програми дій Уряду та Коаліційної Угоди Верховної Ради України, а також для допомоги у виконанні міжнародних зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

До участі в семінарі було запрошено представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Комітету ВРУ з питань бюджету, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, інших державних органів влади, ДННУ «Академія фінансового управління», провідних установ НАН України, ВНЗ, експертного середовища.

Проведення семінару здійснювалося під головуванням німецького експерта з питань державних фінансів, пані д-ра Ельке Бауман (Федеральне міністерство фінансів Німеччини). Слід зазначити, що співпраця між Академією фінансового управління та міжнародними експертами з питань гармонізації норм державного управління в Україні відповідно до європейських правил та стандартів має тривалий і системний характер. Лише протягом останніх років за участі міжнародних експертів було реалізовано низку заходів, серед яких проведення навчально-практичних семінарів та організація публікацій в журналі «Фінанси України».

На семінарі з доповіддю виступила Е. Бауман, яка ознайомила присутніх з досвідом Німеччини в організації функціонування системи середньострокового фінансового планування. Вона представила детальну організаційну схему взаємодії та правові рамки діяльності всіх учасників бюджетного процесу Німеччини (включаючи громадські організації й незалежні експертні ради). Окрему увагу було приділено останнім заходам уряду Німеччини щодо реалізації загальноєвропейської стратегії розвитку «Європа 2020», пакту «Євро-плюс», Договору про стабільність, координацію і управління в Економічному та монетарному союзі (Фіскального договору), спрямованих на підвищення довгострокової стійкості державних фінансів та зміцнення фінансової стабільності.

Експертна дискусія, що розгорнулася між учасниками семінару, засвідчила великий інтерес слухачів до підходів у розв’язанні проблем упровадження середньострокового прогнозування та планування в Україні на основі європейського досвіду. Особливо важливим було обговорення питань запровадження незалежного макроекономічного прогнозування та оцінки податкових надходжень, затвердження чітких обов’язкових (обмежувальних) національних фіскальних правил, котрі б діяли стосовно як складання, так і виконання бюджету, а їх дотримання контролював незалежний орган.

Детальніше з матеріалами семінару можна ознайомитися за посиланням: http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_55b26c16c7492.pdf

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 серпня 2015 року






В ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ВІДБУДУТЬСЯ ЧЕРГОВІ КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВІДПОВІДАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ СУБ’ЄКТІВ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ, ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

На виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

від 14.10.2014 № 1702-VII, Плану заходів на 2015 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого спільною постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 11.03.2015 № 99 щодо забезпечення підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, та відповідно до Положення про організацію навчання та підвищення кваліфікації зазначених працівників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.03.2011 № 384, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України проводитиме чергові курси навчання (підвищення кваліфікації) відповідальних працівників:

- аудиторських фірм та суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

- суб’єктів господарювання, які проводять лотереї;

- суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них.

Навчання здійснюватиметься за актуалізованою та оптимізованою навчальною програмою, розробленою науковцями Академії спільно з фахівцями Міністерства фінансів України та Державної служби фінансового моніторингу України. Очний етап навчання розпочнеться 23 червня 2015 року та триватиме 4 дні. Для слухачів, які повторно проходитимуть навчання, для доступу до навчально-методичного контенту діятимуть попередні дані авторизації через мережу Інтернет.

Для попередньої реєстрації, яка є обов’язковою, та з’ясування організаційних питань щодо навчання, звертатись за

тел.: (044) 486-23-00, (044) 235-23-69, 067-933-51-46, 066-134-41-37 та/або електронною поштою: nvsolonko@ukr.net.

Контактна особа: Солонько Наталія Володимирівна.






29-ТА ЩОРІЧНА МІЖНАРОДНА НАВЧАЛЬНО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КОНСОРЦІУМУ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ (INTERNATIONAL CONSORTIUM ON GOVERNMENTAL FINANCIAL MANAGEMENT – ICGFM) «УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ ЯК ОСНОВА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ»

З метою забезпечення реалізації завдань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання координації діяльності деяких наукових установ» від 23 вересня 2014 року № 473, зокрема щодо підвищення ефективності фундаментальних і прикладних наукових досліджень із найважливіших питань міжнародних фінансів і світової економіки з метою створення інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів, на початку червня 2015 року президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко як постійний експерт (третій рік поспіль) взяла участь у 29-й щорічній міжнародній навчально-практичній конференції Міжнародного консорціуму з питань управління державними фінансами (International Consortium on Governmental Financial Management – ICGFM) «Управління державними фінансами як основа державного регулювання», що проходила у м. Маямі (штат Флорида, Сполучені Штати Америки).

У рамках програми конференції президент Академії поінформувала наукову, фахову спільноту про основні напрями реформування системи державних фінансів в Україні, які передбачають перейняття кращих світових практик.

На фото: Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко і президент IGGFM Джек Мейкоскі


Тетяна Єфименко також використала можливість, щоб представити всесвітньо відомим теоретикам і практикам у сфері управління державними фінансами головні конкурентні переваги України в міжнародному інвестиційному просторі. З цією метою вона провела низку комунікативних заходів, зокрема з обраним наприкінці 2014 р. президентом ICGFM Джеком Мейкоскі (Jack Maykoski). Особлива увага була приділена майбутній співпраці Академії з ICGFM щодо вивчення прогресивного світового досвіду у сфері стратегій реформування системи державних фінансів, а також упровадження сучасних технологій управління змінами, зокрема ризик-менеджменту.

Усе це дало змогу отримати конструктивні зауваження і поради, які сприятимуть реалізації подальших реформ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

9 червня 2015 року






ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ ДНЯ НАУКИ КОЛЕКТИВУ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Шановні науковці, відзначення Вашого професійного свята на державному рівні свідчить про усвідомлення визначальної ролі інтелекту у вирішенні стратегічних завдань соціально-економічного розвитку, розбудови справжньої демократичної європейської держави з потужною національною економікою та високим рівнем інтеграції у світові економічні відносини.

Сучасні виклики, які є актуальними для України, потребують зосередження на пошуку дієвих та ефективних науково-обгрунтованих підходів до вирішення складних, динамічних проблем у сфері фінансово-економічного регулювання та управління державними фінансами, що переважно належать до питань імплементації економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Отже, не є випадковим й певне співпадіння у відзначенні на державному рівні Дня науки та Дня Європи в Україні. Впевнена, що високі професійні якості та справжній дослідницький ентузіазм, творчі та фахові здобутки колективу Академії й надалі спрямовуватимуться на примноження інтелектуального та людського капіталу нашої країни, зосереджуватимуться на актуальних прикладних аспектах проведення бюджетної децентралізації, реформування податкової системи та модернізації фінансового сектору, а також забезпеченні наукового супроводження якісно нового управління змінами у сфері державних фінансів.

Прийміть щирі побажання миру, здоров’я, злагоди та успіхів на благо рідної України!

Заступник Міністра фінансів — керівник апарату

Оксана Маркарова

16 травня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. Г. Бортніков та к.е.н. А. Дробязко взяли участь у IV Міжнародній конференції «Інноваційні технології у фінансово-кредитних установах: міжнародний досвід впровадження», яка проходила в Києві 28 квітня 2015 року в офісі Американської торгівельної палати в Україні.

Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.

Цілі конференції: обговорення низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зустріч представників фінансово-кредитних установ із лідерами галузі інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору; обговорення ефективних практичних кроків задля вдосконалення і розвитку бізнесу, що сприятимуть подальшому інноваційному розвитку фінансово-кредитного сектору України відповідно до стандартів ЄС.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, О. Капралов, А. Дробязко.

У рамках конференції відбувся Круглий стіл «Фінансові інструменти для відновлення України». Модератори: президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров і головний редактор журналу «Банкиръ» Олег Капралов.

На знімку (зліва направо): Ю. Прозоров, О. Капралов, А. Дробязко.

Науковці Академії виступили з двома презентаціями, які були обговорені у рамках проведення Круглого столу.

У презентації А. Дробязко розглянуто такі ключові проблеми: втрата довіри внутрішнього інвестора до політики, що проводиться, висока ціна грошей для кінцевого позичальника, значний обсяг інсайдерського кредитування в системі. У контексті цього питання вчений надав перелік рекомендацій: спрощення і лібералізація правил зарахування контрагентам валютних надходжень у країну; спрощення податкового законодавства; реалізація вимог щодо збільшення відповідальності бізнесу перед суспільством – для захисту прав кредиторів доцільно створити «Єдиний державний реєстр крупних неплатоспроможних позичальників», щоб реалізувати принцип: «Наступні інвестиції тільки після погашення попередніх боргів»; створення Фонду гарантування вкладів для Недержавних пенсійних фондів та «лайфових» страхових організацій; підготовка і проведення гарантованої активами держави внутрішньої валютної позики, яка містила б лотерейний маркетинг, як це було за часів СРСР; повернення біржової торгівлі на ринок не лише валютними ф’ючерсами, а і «спотовими» контрактами; створення державної Компанії з управління активами (КУА), яка б шляхом прозорих процедур тимчасових адміністрацій та ліквідаційних процедур повернула у обіг майно, вилучене як застава ФГВФО та кредити рефінансування НБУ; прийняття Закону, який би вимагав від кінцевого бенефіціара банку протягом певного терміну мати банк як єдине джерело надходжень. Бенефіціар повинен зробити вибір між банківською діяльністю (робота з публічними фінансами) та іншими видами комерційної діяльності.

У презентації О. Любіча і Г. Бортнікова висвітлено такі питання: «Операції центрального банку з довгострокового фінансування» та «Нові гібридні інструменти капіталу для банків». У доповіді наголошується, що операції цільового довгострокового рефінансування (ЦДСФ) мають на меті поліпшення умов фінансування грошового ринку для передачі ресурсів у реальний сектор економіки, і для підтримки банківського кредитування домогосподарств і підприємств.

З метою стимулювання кредитування реального сектору банками доцільно звернутися до успішного досвіду в ЄС. В Угорщині тим банкам-контрагентам, яким не вдалося збільшити обсяги кредитування реального сектору економіки, необхідно погасити частину боргу або всю суму запозичень у вересні 2016 р., водночас банки мають право добровільно погашати запозичення достроково, починаючи з 24 місяця після кожної операції. Якщо середня щомісячна сума боргу за кредитами нефінансовим установам конкретного банку за період шість місяців стає нижчою за непогашену суму боргу станом на 30 червня 2012 р., то кредитна установа має сплатити штрафну ставку в розмірі 50 б. п., із підвищенням на 50 б. п. за кожен відсоток зниження. Максимальний розмір штрафу – 250 б. п. Британські банки, які після отримання рефінансування скоротили свої кредитні портфелі, повинні сплачувати додаткові 25 б. п. за кожен відсоток зниження свого портфелю кредитування, але не більше, ніж на 150 б. п. для тих, хто зменшив своє кредитування на 5 % і більше.

У другій частини презентації – «Нові гібридні інструменти капіталу для банків», розглянуто відносно новий фінансовий інструмент для підвищення капіталізації банків – конвертовані облігації (Contingent convertible capital instruments, CoCos), які належать до гібридних інструментів капіталу. CoCos вважаються такі конвертовані облігації, які списуються або конвертуються у капітал, коли капіталізація (відношення капіталу СЕТ1 до зважених на ризик активів) знижується до критичної позначки. На ринку емітентами пропонуються CoCo із різними тригерами (адекватність капіталу менше 5,125–8,25 %) і рівнями покриття збитків – від відшкодування нестачі капіталу до списання боргу. Перші емісії CoCo відбулися в листопаді 2009 р. Натепер понад 20 європейських банків провели близько 100 емісій CoCos, здебільшого за останні два роки. Британські і швейцарські банки – лідери емісій. У 2014 р. до емітентів додалися комерційні банки Данії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії. У середині 2014 р. загальний обсяг емісій CoCos сягнув 78 млрд євро.

Причинами популярності цього інструменту є такі: прагнення інвесторів до підвищення прибутковості та прийняття додаткових ризиків (процентні ставки за такими інструментами в середньому перевищують 8 проти 6 % за звичайними облігаціями); необхідність дотримання нових вимог до капіталізації банків та створення запасу капіталу на випадок стресів; процентні виплати за такими інструментами виключаються з оподатковуваного доходу; при цьому зберігається структура акціонерного капіталу (не розмивається частка ключових акціонерів, як це може відбуватися в ході емісії акцій).

У науковій частині роботи Круглого столу активну участь брала Уляна Штибель (Американська торгівельна палата в Україні, координатор з питань банківської політики та фінансових питань).

У рамках конференції обговорено питання співпраці Академії фінансового управління з Українським товариством фінансових аналітиків та журналом «Банкиръ».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 травня 2015 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17
©2003