УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В ХІ СИМПОЗІУМІ «ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ДОСЯГНЕННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ»
Науковці Академії фінансового управління взяли участь у роботі ХІ Симпозіуму «Фінансова система України: актуальні питання, досягнення та можливості розвитку», присвяченого 75-річчю заснування Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, який відбувся 22 листопада 2018 року в приміщенні інституту.
На представницьке зібрання, присвячене сучасним шляхам розвитку національної фінансової системи, з’їхалися представники наукової спільноти з України та інших держав.
На знімку: Ю. В. Корнєєва вручає офіційне привітання від Академії фінансового управління К. Г. Сердюкову, директору Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету.
На знімку: відкриття бізнес-школи. У центрі Президент Національної асоціації державних фінансів A.Na.Fi.P., Директор алжирського видання з державних фінансів RAMP, професор факультету економіки і менеджменту університету Тлемсен Барка Мохаммед Зін.
На урочистому пленарному засіданні з доповіддю на тему «Перспективні напрями залучення міжнародного фінансування для реалізації проектів у сфері економічної безпеки та захисту критичної інфраструктури» виступила к. е. н., докторант, старший науковий співробітник відділу макроекономічного прогнозування та міжнародних економічних відносин Ю.В. Корнєєва.
На знімку: Ю. В. Корнєєва під час доповіді.
У майбутньому науковці Академії продовжать плідну співпрацю із сучасними закладами вищої освіти з актуальних проблем реформування державних фінансів.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
27 листопада 2018 року
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПРОДОВЖУЄ СПІВПРАЦЮ З ФАХІВЦЯМИ ІКТ
Віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч взяв участь у роботі Форуму цифрового розвитку України, що відбувся 16 листопада 2018 року в приміщенні Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Серед організаторів Форуму: Міжнародний фонд «Відродження», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, офіс Ради Європи в Україні, Hi-Tech Office Ukraine, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС, Державне агентство з питань електронного урядування України та ін.
Робота форуму проходила впродовж двох пленарних сесій панельних дискусій:
- пленарна сесія 1: «Досягнення та виклики у процесі розвитку цифрової економіки та суспільства України» ;
- пленарна сесія 2 «Європейський вектор цифрового розвитку України».
Значний інтерес у присутніх викликали три презентації:
1. Перспективи реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 рр. (Андрій Бірюков, радник Першого Віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України, виконавчий директор Hi-Tech Office Ukraine; Валерій Фіщук, співголова ІТ-комітету Американської торгівельної палати, менеджер з розвитку бізнесу Cisco).
На знімку: Андрій Бірюков та традиційна бібліотека
2. Рекомендації європейських експертів щодо покращення процесу цифрового розвитку України (Вілма Місіуконене, короткотерміновий експерт проекту Association4U за підтримки Європейського Союзу (Литва)).
На знімку: Вілма Місіуконене
3. Цифровий ринок і європейська інфраструктура відкритих даних – Ірина Кучма (Open AIRE).
На знімку: виступ І. Кучми із презентацією.
Після сесій відбулися тематичні панельні дискусії за напрямами гармонізації цифрових ринків, за результатами яких прийнято резолюцію Форуму.
РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Представники центральних органів державної влади України, європейські експерти, представники громадського та експертного середовища, провідних компаній у сфері ІКТ, електронної торгівлі, електронної медицини, електронних комунікаційних послуг та розвитку цифрових навичок, що взяли участь у Форумі, підтримують євроінтеграційний вектор цифрового розвитку України та перспективу приєднання до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу.
Учасники Форуму підтримують ініціативу Уряду щодо розробки Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу («дорожньої карти»).
Україна демонструє недостатній прогрес з гармонізації цифрових ринків у напрямку досягнення цілей, які ЄС запропонував для країн Східного партнерства у Спільному робочому документі «Східне партнерство - 20 очікуваних результатів до 2020 року». У ситуації, що склалася, для переходу до практичних результативних дій у всіх сферах цифрової гармонізації в Україні слід напрацювати комплекс стратегічних документів, синхронізованих між собою і підкріплених ретельним аналізом, а саме:
Розробити Стратегію використання частот, узгоджену з іншими країнами регіону Східного партнерства і Європейського Союзу.
1. Розробити національну дорожню карту для створення гармонізованих систем електронної торгівлі між країнами Східного партнерства відповідно до норм Європейського Союзу.
2. Прискорити розробку національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до мережі Інтернет.
3. Розробити узгоджений з європейськими партнерами та всіма зацікавленими сторонами новий план реалізації Стратегії кібербезпеки України, який буде враховувати вимоги Директиви з безпеки мережевих та інформаційних систем (NIS).
4. Розробити національну дорожню карту з гармонізації систем електронної охорони здоров’я серед країн-партнерів Східного партнерства відповідно до норм Європейського Союзу по чотирьом напрямках дій: регіональні мережі електронного здоров'я; політика та урядування; інтероперабельність та стандарти; електронні сервіси для пацієнтів та стандарти захисту даних.
5. Розробити комплексну національну стратегію у сфері цифрових навичок та компетенцій в Україні.
6. Розробити національну дорожню карту для стимулювання розвитку екосистем ІКТ інновацій, які визначали б ролі всіх учасників процесу. Розробити і впровадити національні дорожні карти для розвитку цифрових і технологічних інфраструктур для досліджень та інновацій.
7. Прискорити розробку стратегії розвитку «Індустрії 4.0» в Україні.
8. Забезпечити механізм державного регулювання щодо гармонізації з Європейською хмарною ініціативою, зокрема участь України у створенні Європейської хмари відкритої науки.
Гармонізація цифрових ринків з країнами Східного партнерства та Європейського Союзу на технологічному рівні вимагає своєчасного впровадження наступних систем/інституцій/структур:
1. Транскордонної системи електронної торгівлі та системи для функціонування цифрового транспортного коридору між Балтійським і Чорним морями.
2. Пілотної транскордонної системи електронного підпису і регіональної системи надання транскордонних цифрових послуг.
3. Пілотних транскордонних електронних медичних послуг у регіоні Східного партнерства.
4. Коаліції за цифрові навички і робочі місця в Україні на основі Коаліції за цифрові навички і робочі місця Європейського Союзу, пілотного проекту для служб електронної охорони здоров'я серед країн Східного партнерства та Європейського Союзу з урахуванням специфікацій під цифровою сервісною інфраструктурою eHealth (eHDSI).
Базовою передумовою є посилення зв’язків між цифровими екосистемами країн-партнерів Східного партнерства та подібними екосистемами країн Європейського Союзу. Доцільно розробити карту стейкхолдерів та мереж, до яких Україна має можливість приєднатися в рамках європейського цифрового простору. Також слід забезпечити долучення відповідних національних структур до «Мережі європейських стартапів» і онлайн-платформ цифрових інновацій, інформування вітчизняних стейкхолдерів про відповідні структури Європейського Союзу.
Уряду України бракує інституцій, спроможних оцінювати і аналізувати наслідки державної політики у сфері гармонізації цифрових ринків і готових надавати на цій підставі обґрунтовані пропозиції щодо її зміни. Прогалини на рівні формування і виконання відповідної політики зумовили низку проблемних питань стратегічного характеру. Тому першочерговим політичним викликом є необхідність скоординувати дії в напрямку гармонізації цифрових ринків з країнами Європейського Союзу та країнами Східного партнерства, чітко визначити/створити відповідальний центральний орган виконавчої влади, що забезпечуватиме координацію та контроль виконання заходів у відповідній сфері різними підрозділами центральних органів влади, комунікацію з бізнесом та громадськістю, інформування про можливості участі у заходах та проектах цифрового розвитку.
Учасники форуму звертаються до представництва Європейського Союзу в Україні, координуючих/релевантних національних органів ініціативи з гармонізації цифрових ринків, інших міжнародних організацій з проханням підтримати процес наближення України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу та імплементації Стратегії інтеграції до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу («дорожньої карти»), яка має стати двостороннім документом, що передбачає виконання взаємних зобов’язань.
На знімку: у залі засідань
На знімку (зліва направо): О. Любіч, В. Місіуконене, А. Бірюков
Корисна інформація
Термін "інформаційні та комунікаційні технології" використовується академічними дослідниками з 1980-х років. Скорочення ІКТ стало популярним після того, як він був використаний у звіті уряду Великобританії у 1997 році. Варіації цієї фрази поширилися по всьому світу. Організація Об'єднаних Націй створила "Спеціальну групу Організації Об'єднаних Націй з інформаційно-комунікаційних технологій " та внутрішню "Управління інформаційно-комунікаційних технологій".
International Data Corporation (IDC) – провідна міжнародна дослідницька й консалтингова компанія, яка заснована в 1964 році й вивчає світовий ринок інформаційних технологій і телекомунікацій. За власними даними, на IDC працюють понад 1100 аналітиків ув 110 країнах світу, які збирають і обробляють інформацію про місцевих ринках ІТ.
За даними IDC, гроші, витрачені на ІТ у всьому світі, оцінюються в 3,78 трлн дол. США у 2017 році. Оцінка зростання всього ІКТ у 2018 році становить 5 %, тобто майже 3,8 трлн доларів США. Найбільше зростання на 16 % очікується у сфері нових технологій (IoT , Robotics , AR / VR , AI).
За оцінкою IDC, у 2022 році на ІКТ буде витрачено більше ніж 6 трлн дол. США.
Нові категорії, пов'язані з IoT, робототехнікою, AR / VR, AI і 3D-друку, сприяють суттєвому прискоренню зростання промисловості. Завдяки цим новим технологіям ІТ-індустрія до 2022 року знову зростатиме у 2–3 рази швидше, ніж загальна економіка.
Поява IoT уже сприяє загальному розширенню ринку, і протягом 5–10 років нові технології, такі як робототехніка та AR / VR, також зростатимуть, що вказує на велику частку загального обсягу витрат на ІКТ. Китай, з його великою та інноваційною виробничою базою, став першим лідером із розгортання IoT. Ринок сьогодні перебуває на переломному етапі, коли багато компаній відновлюють інвестиції в нові технології (наприклад, сенсори) та пов'язану з ними інфраструктуру ІКТ.
AR / VR (збільшена і віртуальна реальність) швидко розвивається, що зумовлено поєднанням нових споживчих пристроїв (наприклад, ігор віртуальної реальності) та комерційними рішеннями (наприклад, у галузі роздрібної торгівлі, виробництва та транспорту). Підприємства стають усе більш зацікавленими у випадках розширеного та віртуального реального використання, і багато компаній тестують нові технології для підготовки до пристроїв наступного покоління.
АІ (штучний інтелект) в останні роки спостерігає сповільнення інвестицій та венчурного капіталу, оскільки інтерес до цієї нової платформи швидко зростає. Ключовим компонентом стратегій цифрового перетворення АІ розглядається як наступна велика еволюція економічних переваг ІКТ. Представницькі компанії в кожній галузі оцінюють, як інтегрувати АІ з їхніми цифровими стратегіями, хоч американські фірми стали явним лідером з точки зору раннього прийняття завдяки потужним місцевим економічним системам та інноваціям у сфері програмного забезпечення.
Робототехніку зумовлено значними успіхами в розвитку продуктів протягом останніх кількох років, коли промислові роботи стають більш інтелектуальними та інтегруються в комерційну сферу. Промисловість, як і раніше, лідирує, особливо в Азії, але робототехніка поширюється в таких галузях, як транспорт і гірничодобувна промисловість. Робототехніка часто інтегрована з прийняттям AI, IoT та хмари, щоб створити переконливі економічні вигоди.
Тривимірне друкування тепер поширилося в основні комерційні технології, які просунулися далеко за рамки прототипів і експериментів. 3D-принтери швидко запозичуються виробничими фірмами в таких країнах, як Німеччина, і нова система пов'язаних поставок і послуг стає важливим сегментом ринку.
ICT4D (Інформаційні та комунікаційні технології для розвитку) – застосування ІКТ у соціальному, економічному та політичному розвитку, з особливим наголосом на допомозі бідним та маргіналізованим особам і громадам. Він спрямований на допомогу в міжнародному розвитку шляхом подолання цифрового розриву та забезпечення справедливого доступу до технологій. ICT4D ґрунтується на поняттях "розвиток", "зростання", "прогрес" та "глобалізація" і часто трактується як використання технології для досягнення більшої користі. Інший подібний термін, використовуваний у літературі, – "цифровий розвиток". ICT4D спирається на теорії та рамки з багатьох дисциплін, включаючи соціологію, економіку, дослідження розвитку, бібліотеку, інформаційну та комунікаційну діяльність
На Форумі було обговорено питання розширення співпраці ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом провідних компаній у сфері ІКТ, представниками центральних органів державної влади України, європейськими експертами тощо.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
19 листопада 2018 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗШИРЮЮТЬ СПІВПРАЦЮ З УСПП
За запрошенням керівництва Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко, віце-президент Академії, професор Олександр Любіч та завідувач Центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України Світлана Сороко взяли участь у спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та УСПП, яке відбулося 9 листопада 2018 року в приміщенні Торгово-промислової палати України.
Серед учасників засідання були представники парламенту, бізнесу, профільних асоціацій (хімічної та транспортної промисловості, ІТ-індустрії), фондів державно-приватного партнерства, експерти та ін.
На знімку: відкриття форуму
Український союз промисловців і підприємців наприкінці 2017 року представив програму "Платформа економічного патріотизму", яка є комплексом заходів щодо поліпшення податкової політики, запобігання монополізації та гарантування прав власності для досягнення економічного зростання на рівні 7–8 % на рік.
Представники бізнес-громади зазначили, що без вирішення низки проблем (щодо збільшення трудової міграції, затримки з прийняттям комплексних і важливих для підприємництва законопроектів, спільних дій фінансового регулятора країни та уряду з полегшення доступу до кредитних ресурсів) буде складно забезпечити економічне зростання. «За таких обставин безпрецедентне зниження якості державного управління, відсутність консолідації дій гілок влади щодо подолання зазначених викликів обмежують можливості країни вийти на зростання економіки та добробуту українців. Ми пропонуємо уряду не відкладати ці питання на наступний період, а діяти вже зараз. Необхідно доопрацювати Стратегію розвитку промислового комплексу України, активізувати Національний комітет з промислового розвитку, запустити Експертно-кредитне агентство тощо», – зауважив президент УСПП Анатолій Кінах.
На знімку (зліва направо): виступ А. Кінаха, В. Новіцького, Ю. Крука
Також керівництву країни слід сконцентрувати сили на розв’язанні таких проблем, як відсутність доступу підприємств до дешевих кредитних ресурсів, виїзд робочої сили за кордон та демографічна криза.
Про це А. Кінах заявив під час прес-конференції: "Все ще не затверджена Стратегія розвитку промислового комплексу, терміни закінчились ще в минулому році. Досі не затверджена програмна стратегія розвитку "Укрзалізниці", програма оновлення рухомого складу... Відсутність програмного підходу створює величезний рівень нерозуміння не лише в населення, а й в інвесторів. Небажання інвестувати в Україну – один з основних негативних чинників".
Президент УСПП зазначив, що цього року фактично припинив свою роботу Національний комітет з промислового розвитку, що свідчить про брак інтересу до розвитку промисловості з боку керівництва країни: "У цьому році не було проведено жодного засідання Національного комітету з промислового розвитку, який очолює Голова Уряду і до якого увійшли всі найпрофесійніші, найдосвідченіші експерти України. Поточного року не розглянуто жодного серйозного питання. Це підтверджує відсутність в Україні такого пріоритету, як промислова політика, індустріальний та інноваційний розвиток".
За словами А. Кінаха, за нинішніх темпів зростання економіки системна криза консервується, а за деякими напрямами лише поглиблюється, тому найближчим часом потрібно вжити заходи для стимулювання розвитку промисловості країни. "Тільки через ефективну конкурентоспроможну економіку можна і виконувати свої зобов'язання як держава, і забезпечувати внутрішні ресурси для розвитку", – переконаний він.
УСПП закликає керівництво країни якомога швидше розробити й запровадити Національну стратегію розвитку промисловості для подолання кризових явищ в економіці країни.
На знімку: Т. Єфименко і А. Кінах
На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом УСПП, представниками урядових органів та громадських спілок.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
15 листопада 2018 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА КАПІТАЛІЗАЦІЇ БАНКІВ»
Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему «Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків»: значення і практичне застосування», яке відбулося 8 листопада 2018 року в приміщенні Індустріалбанку.
Відкрила засідання голова Клубу банкірів Людмила Мостова, яка зазначила, що цей Закон був розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності й прийнятий Верховною Радою у 2017 році. Учасники зборів обговорювали те, як працює Закон, і його позитивний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Варто наголосити, що місце проведення засідання – Індустріалбанк – було обрано зовсім не випадково, адже саме керівництво цієї фінансової установи може поділитися власним досвідом реорганізації за спрощеною процедурою шляхом приєднання.
Увазі учасників засідання топ-менеджери Індустріалбанку запропонували дві ґрунтовні й цікаві презентації. Про спрощення процедур реорганізації як дієвий механізм зміцнення банківського сектору розповів голова Правління Індустріалбанку Михайло Букрєєв, а у презентації його заступника Олександра Марковського йшлося про передумови та результати реорганізації АКБ «Індустріалбанк» за спрощеною процедурою шляхом приєднання до нього АБ «Експрес-Банк».
Голова Правління Індустріалбанку Михайло Букрєєв наголосив: «Індустріалбанк та Експрес-Банк першими з українських банків пройшли шлях реорганізації за процедурою Закону «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків». Завдяки реорганізації Індустріалбанк виконав рішення НБУ щодо збільшення регулятивного капіталу банку, суттєво покращив ліквідність та якість кредитного портфеля. Також важливим результатом є оптимізація витрат, яка дала змогу спрямувати вивільнені ресурси на розроблення сучасних ІТ-рішень, якими стали мобільний додаток Індустріал24 та його веб-версія. Якщо говорити про перспективи для ринку взагалі, то Закон спрощує капіталізацію невеликих банків, що значно покращить стійкість банківської системи України». Обидві доповіді топ-менеджерів Індустріалбанку викликали великий інтерес учасників засідання, і Михайло Букрєєв та Олександр Марковський відповіли на низку запитань членів Клубу банкірів.
Обговорення відкрив перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко. У його виступі йшлося про те, що банківський сектор має стратегічне значення для країни і тому до процесів, які відбуваються у вітчизняній банківській системі, треба ставитися дуже уважно, особливо заважаючи на події 2014–2016 років, коли відбулося так зване очищення банківської системи, і його неоднозначні наслідки. Тож розроблений профільним Комітетом Закон мав три цілі: спростити процедури приєднання банків і докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, цей Закон можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно
На знімку (зліва направо): М. Букрєєв, М. Довбенко, Л. Мостова
Анатолій Дробязко здійсниив глибокий аналіз динаміки розвитку банків з приватним українським капіталом. Він зокрема сказав: «За період із 2013 року з ринку регулятором внаслідок політики «очищення банківської системи» було вилучено більше ніж 80 банків, в основному з приватним українським капіталом. Це призвело до скорочення чисельності зайнятих у галузі працівників з 242 тисяч до 134 тисяч. Бізнес втратив не тільки обігові кошти, що призвело до великої кількості дефолтів, а бюджет зазнав істотних втрат через зменшення відрахувань від «білої» зарплати, що, як правило, виплачувалася банками. Внаслідок фінансової кризи відбулося, наприклад, скорочення персоналу в Ощадбанку на 8,2 тис., Райффайзен Банку на 7,3 тис., Приватбанку на 4,6 тис. Зростання персоналу більше ніж на 200 осіб за цей період відбулося в ТАСКОМБАНКу, Альфа-Банку, Інвестицій та заощаджень банку, Акордбанку, РАДАБАНКу, Укрбудінвестбанку, КРИСТАЛБАНК банку та ін. Як бачимо, в умовах кризи розвивалися здебільшого банки з українським капіталом.
Розвиток банківської системи у 2018 році за доволі стабільної макроекономічної ситуації не вражає. Так, по системі банків приріст коштів фізичних осіб – лише 6,6 % при темпах збільшення коштів «на вимогу» – 17,4 %. У грошовому вимірі приріст коштів «на вимогу» – 26,7 млрд грн, «строкових» – 4,9 млрд грн. Тобто банки мають малу ресурсну підтримку від населення. За державними банками приріст коштів фізичних осіб – 8,5 %, «на вимогу» – 21,8, із західним капіталом – 8,5, «на вимогу» – 11,3, із російським – відплив (-9,1 %), найбільші (12) приватні українські банки мали збільшення на 9,9 %, з них «на вимогу» – приріст 18,3%. Малим (40) приватним банкам властивий приріст 6,7 %, переважно на дорогі депозитні рахунки. Такі темпи не можуть задовольняти систему.
Станом на жовтень 2018 року 30 банків, які діють на ринку, мають проблеми з виконанням вимог щодо капіталізації до 300 млн грн статутного капіталу до липня 2019 року, тому Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» дозволяє мати керівництву інструмент, що дозволяє вирішити цю проблему.
Але для отримання позитивних результатів у економіці потрібна синергія у спільних діях банків, позичальників, податківців, інших регуляторів фінансових ринків, а також розпорядників державного майна в особі профільних міністерств та відомств, якщо бенефіціари запозичень підпорядковані державі. Для цього, поряд зі створенням інтегрального комунікаційного простору, який запобігатиме проявам інформаційної асиметрії, потрібна системна й послідовна інституалізація координації партнерських зусиль урядових, муніципальних та приватних структур», – наголосив Анатолій Дробязко.
Про спрощення процедури реорганізації та капіталізації банків – очікування та результати йшлося і в яскравій презентації завідувача відділу фінансів реального сектору Інституту економіки та прогнозування НАН України, доктора економічних наук Владислава Зимовця. Він у своєму виступі зокрема звернув увагу присутніх на таке:
«На тлі руйнування недержавного сегмента банківського сектору держава провела масштабну “докапіталізацію» державних банків, що спричинило зростання державного боргу на 212 млрд грн (в еквіваленті – 8,4 млрд дол. США, у тому числі ОВДП з індексованою вартістю 4,5 млрд дол. США). За нашими оцінками додаткові витрати держави на подолання наслідків “докапіталізації”, пов'язані зі сплатою процентів та індексацією, становитимуть 260 млрд грн. Наслідком “очищення ” банківського сектору та масштабних ін’єкцій капіталу в державні банки стало витіснення недержавних українських банків з ринку, частка яких на 1 жовтня 2018 року їхня частка в коштах клієнтів становила 15,2 %, а державних банків – 55,1 %.
Негативний досвід «очищення» банківської системи потребував запровадження механізмів, які давали змогу оперативно реагувати на дефіцит капіталу банків шляхом їх об’єднання та докапіталізації. Розв’язати це завдання був покликаний Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» від 23.03.2017. Імплементація прийнятого у 2017 р. Закону дала змогу спростити процедури реорганізації та капіталізації банків: строк реорганізації зменшено з 18 до 3–4 місяців, що підтверджується трьома успішними кейсами: приєднання ПАТ КБ "Центр" до ПАТ «МТБ БАНК» (10 серпня 2018 р. – 30 жовтня 2018 р.), приєднання ПАТ "Ві Ес Банк" до АТ "ТАСКОМБАНК" (10 липня 2018 р. – 30 жовтня 2018 р.), приєднання ПАТ «Експрес-банк» до ПАТ «Індустріалбанк» (18 серпня 2017 р. – 14 грудня 2017 р.). Аналіз успішних кейсів показав, що напередодні приєднання Банк-правонаступник і Банк, що приєднувався, вже перебували під спільним контролем, що давало змогу оперативніше вирішувати технічні питання.
Утім, реорганізація банків шляхом приєднання не набула масового характеру. За вказаними трьома випадками загальна частка трьох банків-правонаступників на ринку становить 2,2 % (за показником «кошти клієнтів»). Відносно незначна активність у цій сфері спричинена недосконалістю процедури приєднання, передбаченої Законом. Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 1 у разі приєднання коефіцієнт конвертації акцій визначається в договорі про приєднання як співвідношення номінальної вартості акції Банку, що приєднується, до номінальної вартості акції Банку-правонаступника. Це створює преференції для власників акцій Банку з гіршими результатами за показником «вартість чистих активів на одну акцію» і фактично означає автоматичну згоду всіх власників Банку-правонаступника на нееквівалентний обмін акцій (якщо вартість чистих активів на одну акцію Банку-правонаступника є більшою, ніж вартість чистих активів на одну акцію Банку, що приєднується). Норма, яка дає змогу здійснювати конвертацію акцій за номіналом, не враховує інтересів усіх зацікавлених сторін, що значно уповільнює процес реорганізації.
Варто звернути увагу на те, що Закон (ст. 3) дозволяє здійснювати капіталізацію банків, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 75 % акцій (часток), за участю міжнародних фінансових організацій без попередньої згоди Національного банку України. Водночас повноваження щодо прийняття рішення про реорганізацію державних банків віднесено до компетенції їхніх Наглядових рад. Відомо, що Засадами стратегічного реформування державного банківського сектору визначено терміни виходу/зменшення частки держави у капіталі державних банків у 2020–2022 рр. Існує ризик того, що державна докапіталізація за такою схемою призведе до переходу права власності та контролю за державними банками без їх купівлі (шляхом розмивання часток держави)», – наголосив Владислав Зимовець.
На знімку: у залі засідань
У дискусії також взяли участь колишній заступник Голови Національного банку України, екс-Голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член Ради Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник Голови НБУ Борис Марков, Голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник Голови Правління АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші.
Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями до Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів та банківських кіл.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
12 листопада 2018 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ФОРУМІ З МІЖНАРОДНОГО ПОДАТКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко та віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у роботі #BEPSinUA: Форум із міжнародного податкового співробітництва, що відбувся 1 листопада 2018 року в конференц-залі готелю «Хаятт Рідженсі Киев».
Base erosion and Profit Shifting (BEPS) — проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори.
Міністерство фінансів України та Національний банк України за партнерства Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Світового банку вперше провели #BEPSinUA: Форум із міжнародного податкового співробітництва.
З поступом глобалізаційних процесів зникли бар'єри для фінансових потоків, а отже, перед кожною країною постало завдання забезпечення фінансової стабільності не лише на національному, а й на світовому рівні. Щороку застосування стратегій уникнення оподаткування, що базуються на розмиванні бази оподаткування й переміщенні прибутків за кордон (BEPS), спричиняє втрати бюджетів країн світу у розмірі 100–240 млрд дол. США, або 4–10 % загальносвітових надходжень від податку на прибуток підприємств.
Відповіддю на це став План дій BEPS ОЕСР та країн G20, започаткований у 2015 році. Він надає державам необхідні правові, адміністративні та ІТ-інструменти для усунення прогалин і невідповідностей у міжнародних правилах оподаткування, які можуть використовуватися для приховування прибутків підприємств або їх штучного переміщення до низькоподаткових чи безподаткових юрисдикцій, де економічна діяльність підприємств незначна або відсутня.
У пріоритетах України – долучитися до цього проекту. Запровадження Плану дій BEPS в Україні є першочерговою умовою для збереження фінансової стабільності в країні при довгоочікуваному переході до вільного руху капіталу.
У жовтні 2018 року Міністерство фінансів та Національний банк оприлюднили проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування". Документ покликаний забезпечити фінансову стабільність у країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.
Відкривали форум в. о. Міністра фінансів України Оксана Маркарова, Голова Національного банку України Яків Смолій та Голова Секретаріату Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Моніка Бхатія
На знімку (зліва направо): О. Маркарова, Я. Смолій, М. Бхатія
Серед спікерів та учасників заходу були:
• заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов ;
• заступник Міністра фінансів Грузії Лаша Хуцішвілі;
• віце-канцлер Міністерства фінансів з питань податкової та митної політики Естонії Дмитро Єгоров;
• в. о. заступника Голови Державної фіскальної служби (ДФС) Євген Бамбізов;
• представник в ОЕСР від Міністерства фінансів Польщі Пьотр Піонтковський;
• начальник відділу міжнародного співробітництва з питань оподаткування Служби доходів Міністерства фінансів Грузії Давід Чітаішвілі;
• старший податковий експерт Федерального міністерства фінансів Німеччини Майкл Кізеветтер;
• перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко;
• представник Президента України у Верховній Раді України Ірина Луценко;
• президент ВГО «Асоціація платників податків України» Григол Катамадзе та ін.
На знімку (зліва направо): Я. Смолій, О. Маркарова, С. Верланов, Є. Бамбізов
На знімку: основні спікери форуму
Пакет BEPS ОЕСР/G20 – це рішення, яке дає можливість:
• закрити лазівки;
• посилити податковий суверенітет;
• розширити співпрацю;
• переглянути створення вартості й оподаткування прибутків;
• покращити мобілізацію національних ресурсів.
На знімках (зліва направо): Т. Єфименко, М. Довбенко, І. Луценко; Т. Єфименко та Г. Катамадзе
На знімку (зліва направо): Т. Єфименко та Я. Смолій; О. Любіч і Т. Єфименко
Проведення #BEPSinUA: Форум із міжнародного податкового співробітництва сприятиме імплементації найкращого світового досвіду протидії BEPS і забезпечення дотримання податкових вимог у довгостроковій перспективі.
На форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів та депутатського корпусу.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
05 листопада 2018 року
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВИСТУПИЛА СПІВОРГАНИЗАТОРОМ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ»
Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко, віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективність організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти України», яка відбулася 5 жовтня 2018 року в Київському національному університеті технологій та дизайну.
Організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Київський національний університет технологій та дизайну, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, ДННУ «Академія фінансового управління» (м. Київ), Вища школа менеджменту (Республіка Польща), Вища лінгвістична школа (м. Ченстохов, Республіка Польща), Білоруський торговельно-економічний університет споживчої кооперації (м. Гомель, Республіка Білорусь), Державний університет ім. Акакія Церетелі (м. Кутаїсі, Республіка Грузія), Інститут технологій та бізнесу в Чеське Будейовіце (Чеська Республіка).
Платформи конференції:
Платформа 1. Економічна політика держави щодо забезпечення доступу до якісної вищої освіти
Платформа 2. Економічні чинники впливу на розвиток вищої освіти
Платформа 3. Напрями модернізації економічного механізму функціонування вищої освіти
Платформа 4. Підприємницький університет у системі сучасних суспільно-економічних відносин
Платформа 5. Проблеми економічної безпеки системи вищої освіти.
На знімку: учасники форуму
ВИСТУПИ НА ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ
Відкрив конференцію ректор КНУТД Іван Грищенко, далі виступили численні іноземні гості та Володимир Ковтунець, Перший заступник Міністра освіти і науки України.
На знімку: виступ І. Грищенка
На знімку: у залі
На знімку: виступ В. Ковтунця
Під час обговорення доповідей учасники конференції відзначили актуальність проведення ефективної соціально-економічної політики держави у сфері вищої освіти, зокрема, щодо удосконалення інституційного середовища, забезпечення та подальшого підвищення її якості й доступу до неї всіх верств населення. Було розглянуто стан, виявлено та обговорено основні проблеми і визначено сучасні тенденції розвитку вищої освіти в України, у тому числі аспекти реалізації дуальної освіти; питання правового регулювання соціально-економічної політики держави щодо забезпечення доступу до позабюджетних джерел фінансування закладів вищої освіти
Учасники конференції обговорили питання щодо порівняльної характеристики системи вищої освіти України та зарубіжних країн, зокрема в частині складу та структури студентського контингенту; співвідношення кількості студентів і викладачів; оцінювання ступеня автономії системи вищої освіти України за методикою Європейської асоціації університетів; особливості державної підтримки вищої освіти та інноваційної діяльності закладів вищої освіти; дослідження тенденцій розвитку ринку міжнародної освіти; функціонування дослідницьких та підприємницьких університетів, умов створення університетів світового класу
На знімку (зліва направо): В. Луговий, О. Амоша, Т. Єфименко
На знімку (зліва направо): О. Амоша, Т. Єфименко, І. Грищенко, В. Луговий
На знімку (зліва направо): П. Іздебскі, Вей Лімін, Г. Сігуа
На знімку (зліва направо): С. Єрохін, О. Любіч, А. Дробязко
На знімках: під час конференції
РЕКОМЕНДАЦІЇ
VIII Міжнародної науково-практичної конференції
«ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ»
Заслухавши та обговоривши доповіді, учасники VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективність організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти України» дійшли таких висновків та рекомендацій:
• на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України підвищується суспільна значимість освіти та науки, які розвиваються у взаємозв’язку з євроінтеграційними та глобалізаційними процесами й призначені створити підґрунтя для розвитку нації на інноваційних засадах із урахуванням потреб як країни в цілому, так і кожної особистості;
• динамізм зовнішніх чинників, мінливість макроекономічної ситуації, наявність кризових явищ у вітчизняній економіці зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до управління у сфері вищої освіти та управління закладами вищої освіти на засадах інноваційних технологій;
• рівень інтелектуального потенціалу країни безпосередньо визначається якістю та конкурентоспроможністю освіти, стає найважливішим фактором економічного й соціального розвитку;
• нові напрями сучасної вищої освіти пов’язані з її діджиталізацією (тобто партнерством людей та машин), потребують превентивних заходів із підготовки нових професій, навичок, знань;
• основною метою державної політики у сфері вищої освіти повинне стати забезпечення умов для розвитку особистості та творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей та сучасних науково-технічних досягнень на засадах студентоцентрованого навчання в тісному партнерстві з потребами бізнесу;
• загострення конкурентної ситуації на ринку освітніх послуг зумовлює необхідність підвищення вимог до освітньої, наукової та організаційно-економічної діяльності закладів вищої освіти і визначає актуальність завдання розроблення методологічних засад формування нової парадигми розвитку вищої освіти на засадах демократичності, моральності, професійності та інноваційності;
• удосконалення державної політики у сфері вищої освіти та зміцнення інституціональної місії закладів вищої освіти шляхом забезпечення високого рівня викладання, підготовки кадрів та наукових досліджень, що необхідно здійснювати за такими напрямами: підвищення рівня автономії закладів вищої освіти; забезпечення доступу до якісної вищої освіти та її особистісної орієнтації; формування національних та загальнолюдських цінностей; постійне підвищення якості освіти, оновлення змісту та форм організації навчального процесу; запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій; оптимізація системи фінансування освіти з урахуванням структурних змін та формульного розподілу ресурсів, у тому числі формування нормативно-правових та організаційно-економічних механізмів залучення та використання системи позабюджетних коштів; підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної й суспільної підтримки; розвиток освіти як відкритої державно-суспільної системи; інтеграція вітчизняної вищої школи до європейського та світового освітнього простору з довгостроковою перспективою створення дослідницьких університетів світового класу;
• з метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення її всебічного входження в європейський політичний, економічний й правовий простір та створення передумов для набуття членства в Європейському Союзі основними напрямами культурно-освітньої та науково-технічної інтеграції повинні бути: впровадження європейських стандартів та норм в освіті, науці й техніці, поширення власних освітніх, культурних і науково-технічних здобутків у ЄЄ; розширення автономії українських закладів вищої освіти, яка стає все більш актуальною формою встановлення академічних свобод, що визначається як необхідний ступінь незалежності університету та засіб досягнення ним стратегічної мети – підвищення конкурентоспроможності українських фахівців на світових ринках праці та входження України до єдиного європейського й загальносвітового освітньо-наукового простору;
• для вирішення завдань модернізації економічного механізму функціонування вищої освіти необхідною є розробка довгострокової програми структурної адаптації національної освітньої політики до нових міжнародних умов. Реформування національної системи вищої освіти необхідно здійснювати з урахуванням вимог Міжнародної стандартної класифікації занять (І8СО-88 (МСКЗ), Міжнародної стандартної класифікації освіти (І8СЕБ-97 (МСКО), Міжнародного стандарту якості серії 180-9000 та вимог, критеріїв і стандартів, які узгодили країни – учасниці Болонського процесу та з урахуванням найкращого світового досвіду розвитку системи вищої освіти;
• закладам вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців усіх напрямів, доцільно продовжити удосконалення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу з урахуванням сучасних світових тенденцій у сфері вищої освіти, останніх досягнень науки у підготовці наукової та методичної літератури, підручників та посібників, у тому числі з урахуванням потреб підприємницького сектору;
• особливу увагу доцільно приділити розвитку та зміцненню міжнародної співпраці між науковими установами і закладами вищої освіти у сфері реалізації спільних проектів, науково-дослідної та освітньої діяльності, обміну науковцями, викладачами і студентами;
• науковій спільноті необхідно посилити увагу до дослідження методологічних та практичних засад модернізації економічного механізму функціонування вищої освіти в умовах становлення інформаційної економіки та трансформацій освітніх технологій у XXI столітті; продовжити практикувати дискусії з питань розвитку вищої школи із залученням молоді у форматах круглих столів, семінарів, конференцій та на сторінках періодичних видань
На знімку: завершальні збори учасників
На знімку: святковий концерт студентів університету
Результати наукових досліджень, представлені в матеріалах учасників конференції, можуть бути використані Міністерством освіти і науки України, центральними органами виконавчої влади, регіонального управління, місцевого самоврядування та керівниками закладів вищої освіти для розроблення соціально-економічної стратегії й тактики, обґрунтування комплексу заходів щодо забезпечення інноваційного розвитку вищої школи та підготовки наукових та практичних рекомендацій стосовно підвищення ефективності її функціонування на етапі становлення сучасної моделі вищої освітив Україні та її інтеграції до світового освітнього простору.
На форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів, закордонних ЗВО, викладачами та науковцями
Медіа-центр
Академії фінансового управління
02 листопада 2018 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ФОРУМІ «РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ КРИПТОАКТИВІВ»
Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у Всеукраїнському науковому форумі «Регулювання та перспективи ринку криптоактивів», який відбувся 23 жовтня 2018 року в приміщенні Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Мета форуму – з'ясування напрямів регулювання та визначення перспектив ринку криптоактивів в Україні (економічні та правові аспекти).
Міністерство економіки і розвитку торгівлі України пропонує легалізувати криптовалюти: https://glavcom.ua/economics/finances /minekonomiki-proponuje-legalizuvati-kriptovalyuti-539328.htmlо.
Легалізація має на меті полегшення збору податків – Мінекономрозвитку оприлюднило проект відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції державної політики у сфері віртуальних активів».
Реалізація Концепції передбачена на період до 2021 року у два етапи.
На першому етапі (2018–2019 роки) передбачено визначення правового статусу криптовалют; визнання суб’єктів господарювання, що надають послуги з їх обміну.
На другому етапі (2020–2021 роки) передбачено визнання провайдерів гаманців-зберігачів віртуальних валют суб’єктами первинного фінансового моніторингу; розроблення спеціальних законодавчих актів щодо врегулювання використання віртуальних активів, смарт-контрактів та токенів, проведення ICO/ITO.
Як зазначили в міністерстві, у 2017 році Україна входила в топ-10 країн світу за кількістю користувачів віртуальних валют. За експертними оцінками, розмір сегмента майнінгу в Україні перевищує 100 млн дол. США на рік.
«Попри це, в Україні сьогодні існує правова невизначеність щодо діяльності, пов’язаної з віртуальними валютами (криптовалютами), у тому числі стосвоно їхнього правового статусу, оподаткування операцій з ними, можливості укладення смарт-контрактів», – йдеться в повідомленні.
Як наслідок, ринок віртуальних валют значною мірою розвивається «у тіні», що призводить до негативних наслідків для всіх зацікавлених сторін: неналежний захист прав та інтересів споживачів криптовалют, складнощі учасників ринку віртуальних валют у питаннях юридичної класифікації своєї діяльності, користування банківськими послугами, залучення іноземних інвестицій, проведення ICO/ITO як українських компаній.
НАПРЯМИ РОБОТИ ФОРУМУ:
Панель 1: Державне регулювання криптоактивів у світі та в Україні
Панель 2: Stablecoin: світовий досвід і перспективи в Україні
Панель 3: Цифрові валюти центральних банків: перспективи реалізації та використання
СПІКЕРИ ФОРУМУ:
Довбенко Михайло (Верховна Рада України), Аржевітін Станіслав (КНЕУ імені Вадима Гетьмана), Лібанов Максим (НКЦПФР), Гулей Анатолій (УМВБ), Бахтарі Емал (НБУ), Кравченко Павло (засновник Distributlab), Козлов Сергій (засновник Plug@Mine), Чобанян Михайло (засновник біржі KUNA, президент асоціації «Блокчейн України»), Невмержицький Євген (Фінансова ініціатива), Шацький Сергій (НБУ), Тимофій Милованов (Рада Національного банку України), Юрій Прозоров (УТФА).
На знімку: президія форуму
На знімку (зліва направо): М. Савлук, О. Любіч, А. Гулей, Ю. Прозоров
На знімку (зліва направо): М. Чобанян, С. Шацький, Т. Милованов
На знімку (зліва направо): П. Кравченко, А. Дробязко, Є. Невмержицький
На знімку: учасники форуму
Варто зауважити, що Міністерство фінансів України створило 16 жовтня 2018 року робочу групу для напрацювання позицій щодо проблемних питань оподаткування операцій з криптовалютами.
На форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів та науковцями
Медіа-центр
Академії фінансового управління
01 листопада 2018 року
УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РОБОТІ 35-ї СЕСІЇ МІЖУРЯДОВОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ ЕКСПЕРТІВ ІЗ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ (ISAR-UNCTAD) І СВІТОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОРУМУ КОНФЕРЕНЦІЇ ООН ІЗ ТОРГІВЛІ ТА РОЗВИТКУ
Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України, д. е. н., професор Т. І. Єфименко; заступник директора НДФІ, д. е. н., професор Л. Г. Ловінська – з 22 жовтня по 26 жовтня 2018 року брали участь у роботі ювілейної 35-ї Сесії Міжурядової робочої групи експертів ISAR-UNCTAD, що відбулась у рамках Світового інвестиційного форуму, який проводився за підтримки Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD).
Робота 35-ї Сесії ISAR-UNCTAD була присвячена двом основним питанням:
• порівнянності звітності зі сталого розвитку: вибір основних показників звітності підприємств щодо внеску в досягнення Цілей сталого розвитку;
• проблемним аспектам практичного застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності в державному й приватному секторах.
Під час роботи 35-ї Сесії над питаннями порівнянності звітності підприємств зі сталого розвитку Т. І. Єфименко та Л. Г. Ловінська представили доповідь на тему «Звітність підприємств про внесок у досягнення Цілей сталого розвитку: заходи протидії інформаційній асиметрії». У доповіді висвітлено результати наукових досліджень Академії фінансового управління, спрямованих на запровадження в Україні нефінансового звітування підприємств, зокрема звітності про управління та щодо внеску підприємств у досягнення Цілей сталого розвитку. Основний наголос було зроблено на тому, що відсутність уніфікованої інформаційної бази для прийняття управлінських рішень (наявність багатьох методик надання однакової інформації у різних за призначенням звітах) призводить до виникнення ризиків асиметрії інформації. На підставі критичного аналізу директивних вимог ЄС та Керівництва ООН з основних показників звітності підприємств щодо внеску в досягнення Цілей сталого розвитку (Guidance on Core indicators for entity reporting on the contribution towards the attainment of the Sustainable Development Goals) авторами запропоновано до розгляду міжнародними експертами ідею уніфікації підходів до складання нефінансової звітності (зокрема, звітності зі сталого розвитку), яку позитивно сприйняли учасники заходу. Крім того, значну увагу учасників 35-ї Сесії викликав аналіз інформаційного забезпечення складання звітності зі сталого розвитку та пропозиції Академії фінансового управління щодо його удосконалення.
У рамках 35-ї Сесії ISAR-UNCTAD відбулася церемонія нагородження кращих міжнародних та національних ініціатив підвищення якості та порівнянності звітності підприємств щодо їх внеску у досягнення Цілей сталого розвитку, визначених Порядком денним ООН 2030 (ISAR Honours).
Серед номінантів було відзначено проект, підготовлений фахівцями Академії фінансового управління, який присвячений імплементації вимог Директиви 2013/34/ЄС «Про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язані з ними звіти певних типів компаній» (від 26.06.2013) щодо звітування підприємств добувної галузі промисловості та підприємств лісозаготівлі про платежі, сплачені на користь держави (форма звіту про платежі на користь держави й методичні рекомендації стосовно його складання). Зазначений проект був розроблений у межах НДР «Наукове забезпечення подальшого удосконалення фінансової звітності суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграції України» (номер державної реєстрації 0115U000000943) під керівництвом академіка НАН України, д. е. н., професора Т. І. Єфименко.
|
Керівництво ISAR-UNCTAD надіслало лист-подяку президенту Академії фінансового управління, академіку НАН України, д. е. н., професору Т. І. Єфименко та заступнику директора НДФІ, д. е. н., професору Л. Г. Ловінській за багаторічну плідну співпрацю з ISAR-UNCTAD, ініціювання розгляду важливих аспектів розвитку бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підготовки звітності підприємств зі сталого розвитку та активну участь у роботі 35-ї Сесії.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
29 жовтня 2018 року
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПЛІДНО СПІВПРАЦЮЄ ІЗ КЛУБОМ БАНКІРІВ
Науковці Академії фінансового управління – академік НАН України, президент Академії, д. е. н., професор, Тетяна Єфименко; віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч та пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко за запрошенням голови Клубу банкірів Людмили Мостової взяли участь у розширеному засіданні Клубу, яке відбулося 11 жовтня 2018 року в приміщенні головного офісу АТ «Укрексімбанк».
Мета заходу – обговорення питань покращання взаємодії експортно-імпортних банків України та Румунії задля активізації підтримки двосторонньої торгівлі шляхом консолідації зусиль із заохочення експортерів за допомогою надання кредитних та фінансових інструментів.
Тема засідання, організованого ГО «Клуб банкірів» за сприяння посольства Румунії в Україні та Ексімбанку Румунії, – «Розвиток торгівлі між Румунією та Україною. Роль Ексімбанку в підтримці румунського експорту»,
Відкрив засідання голова Правління АТ «Укрексімбанк» Олександр Гриценко, котрий зазначив, що укладена Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відкрила, зокрема, широкі можливості для розвитку економічних відносин із Румунією, яка є нашим сусідом у ЄС.
Про ефективні фінансові рішення для учасників транскордонної торгівлі розповів віце-президент Ексімбанку Румунії Флорин Кубінскі під час презентації «Підтримка міжнародних операцій. Найкращі практики та виклики». По завершенні презентації присутні на засіданні мали змогу обговорити ключові проблеми підтримки експорту разом із ним та іншими менеджерами спеціалізованої фінансової установи.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що український та румунський експортно-імпортні банки мають сприяти зміцненню зовнішньоекономічних відносин: «Я сподіваюся, що наше засідання сприятиме виробленню заходів та знаходженню інструментів для активізації зовнішньоекономічної діяльності і наближення наших країн до тих бажаних показників торгівлі, яких ми прагнемо».
На знімку (зліва направо): М. Довбенко, О. Гриценко, Л. Мостова .
Основні аспекти двостороннього співробітництва між Румунією та Україною представив учасникам засідання радник Посольства Румунії в Україні Тєнасе Овідю. Він повідомив, що після подій 2014 року Румунія поряд з іншими країнами – членами ЄС активно й постійно підтримує процеси реформування в Україні. Парламент Румунії був першим законодавчим органом, який одноголосно ратифікував угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Роль поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю є вкрай важливою на рівні економічного співробітництва, а позитивні наслідки від її застосування очевидні. Євросоюз став основним ринком українського експорту, споживаючи понад 40 % від його загального обсягу. Всі ці елементи зіграли важливу роль у двосторонньому співробітництві між Румунією та Україною у галузі економіки і торгівлі, і сьогодні наші країни є важливими торговельними партнерами одна для одної. «У липні 2017 року після п’ятирічної перерви в Бухаресті відбулася ІІ сесія спільної міжурядової комісії з економічного, промислового та наукового-технічного співробітництва. Існує безліч можливостей для співпраці в різних галузях, серед яких туризм, сільське господарство, машини та електричне обладнання, текстильна промисловість, меблева промисловість, IT тощо. Користуючись географічною близькістю наших країн і спільним досвідом у минулому, ми повинні максимально використовувати наявний потенціал для нашої спільної користі. Сьогоднішня зустріч – це новий крок, що має особливу важливість для активізації наших економічних відносин. Посольство залишається надійною підтримкою всіх компаній та фінансово-економічних операторів в Румунії та Україні, які хочуть розвиватися і співпрацювати», – повідомив дипломат.
Економічний радник Посольства Румунії в Україні Адріан Мірон наголосив на важливості співробітництва у банківській та фінансовій сферах, а також привітав присутніх на засіданні представників румунського бізнесу з різних секторів економіки, котрі зацікавлені працювати з Україною.
На знімку: у залі засідань.
На знімку (зліва направо): Т. Єфименко та О. Гриценко .
Науковці Академії установили нові міжнародні зв’язки з метою формування перспективних наукових тем для співпраці з учасниками заходу
Медіа-центр
Академії фінансового управління
16 жовтня 2018 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПІВПРАЦЮЮТЬ ІЗ КИЇВСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі ХV Міжнародної науково-практичної конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України», яка відбулася 26 вересня 2018 року в приміщенні економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Захід був організований під патронатом Міністерства освіти і науки України. Членами організаційного комітету виступили Геєць В. М., академік НАН України, д. е. н., професор, директор ДП «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Єфименко Т. І., д. е. н., академік НАН України, професор, президент ДННУ «Академія фінансового управління»; Крисоватий А. І., д. е. н., професор, ректор Тернопільського національного економічного університету; Бурмістров А., професор, завідувач кафедри економічного аналізу та бухгалтерського обліку Бізнес-школи Норд Університету (Норвегія); Мурадов А. Дж., д. е. н., професор, ректор Азербайджанського державного економічного університету; Ігнатюк А. І., д. е. н., професор, в.о. декана економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка; Лютий І. О. – д. е. н, професор, завідувач кафедри фінансів КНУ імені Тараса Шевченка; Федосов В. М., д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів КНЕУ ім. В. Гетьмана та інші провідні вчені.
|
На знімку (зліва направо): А. Дробязко, І. Лютий, О. Любіч .
На пленарних засіданнях і в роботі спеціальних секцій узяли участь науковці, молоді вчені, аспіранти і студенти. Було представлено більш як 50 оригінальних робіт, що викликали жваві дискусії присутніх.
З доповіддю «Вплив монетарної політики НБУ на економічне зростання» виступив А. О. Дробязко, котрий презентував результати дослідження кореляційної залежності від динаміки облікової ставки НБУ основних індикаторів, що характеризують стабільність національних грошей проти внутрішніх цін та обмінного курсу гривні.
На знімку (зліва направо): виступ А. Дробязка та А. Бурмістрова .
У доповіді А. Дробязка було наведено результати досліджень – розкрито кореляційну залежність основних процентних ставок, що складаються на ринку міжбанківського кредитування, ринку кредитування банками юридичних і фізичних осіб, а також процентних ставок, які формуються на ринку залучення депозитів у банківську систему; запропоновано комплексні підходи до оцінки індикаторів економічної безпеки держави, а саме індикаторів безпеки грошового ринку, валютного ринку, бюджетної і боргової безпеки; проаналізовано розвиток України порівняно з розвитком країн із транзитивною економікою, а також надано обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення інституційної та економічної політики.
Науковці Академії обговорили з учасниками конференції низку актуальних наукових питань та перспективи подальшої співпраці.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
28 версеня 2018 року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
|
 |
