СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5281767
 
 
   

ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ, ПРИСВЯЧЕНОМУ 60-РІЧЧЮ ЗАСНУВАННЯ ІНСТИТУТУ КІБЕРНЕТИКИ ІМЕНІ В.М. ГЛУШКОВА НАН УКРАЇНИ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч та пров. н. с., к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі Міжнародної наукової конференції, присвяченої 60-річчю заснування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України «Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку», яка відбулася 13–14 грудня 2017 р. у приміщенні Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, м. Київ.

Організаторами конференції виступили: Національна академія наук України, Кібернетичний центр НАН України, Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Інститут програмних систем НАН України, Інститут проблем математичних машин та систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України, Інститут прикладного системного аналізу МОН України та НАН України, Фонд науково-технічного розвитку імені В. С. Михалевича.

ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

І. Теоретичні проблеми кібернетики та інформатики:

• теорія автоматів;

• математичне моделювання та обчислювальні методи;

• системний аналіз, оптимізація;

• теоретичне програмування;

• формальні методи.

ІІ. Архітектура програмних та обчислювальних систем:

• обчислювальні машини та засоби обчислювальної техніки;

• математичне й програмне забезпечення, прикладні системи;

• комп’ютерна і програмна інженерія;

• бази даних і знань;

• паралельні обчислення;

• штучний інтелект, людино-машинний інтерфейс.

ІІІ. Інформаційно-комунікаційні технології. Проблеми управління:

• управління в технічних системах;

• управління в економічних системах;

• інформаційні та телекомунікаційні технології;

• комп’ютерна безпека, криптографія.

ІV. Проблеми розробки високонадійних програмних систем:

• верифікація та тестування;

• символьне моделювання;

• системи, критичні до безпеки

• кіберфізичні системи..

На знімках (зліва направо): директор ІК НАН України, академік І. В. Сергієнко, вчений секретар Вченої ради ІК А. І. Куляс, академік-секретар відділення інформатики НАН України Ф. І. Андон, чл.-кор. НАН України Б. М. Маліновський

На знімку (зліва): виступ академіка НАН України М. З. Згуровського

Доповідь фахівців Академії А. О. Дробязка та О. О. Любіча «Експрес-діагностування фінансової стійкості банків на основі застосування методів кластерного аналізу» включено до збірника праць Міжнародної наукової конференції, присвяченої 60-річчю заснування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України «Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку» (с. 265–267). На Спільному розширеному засіданні вчених рад інститутів Кібернетичного центру НАН України було надано слово проф. О. О. Любічу, який від імені колективу Академії вручив академікові І. В. Сергієнко пам’ятний поздоровний лист (адрес).

На знімках (зліва направо): О. Любіч, І. Сергієнко, заступник директора ІК НАН України академік О. Палагін

Історичне фото (зліва направо):

В. М. Глушков та І. В. Сергієнко на суботнику із закладання нової будівлі Інституту

На конференції було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом ІК НАН України, представниками наукової спільноти та провідних навчальних установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

03 січня 2018 року





УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ "НОВІ ФОРМИ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ: СТАНОВЛЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ, РИЗИКИ".

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, д. е. н., професор Т. І. Єфименко, д. е. н., професор Л. Г. Ловінська та к. е. н. А. О. Дробязко – 29 листопада 2017 року взяли участь у першій Міжнародній науково-практичній конференції "Нові форми грошей та фінансових активів: становлення, перспективи, ризики", яка була організована кафедрою банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Одним із співорганізаторів виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: науковці академії фінансового управління Л. Г. Ловінська, Т. І. Єфименко та А. О. Дробязко

Мета конференції – з’ясування змісту та форм становлення, перспектив і ризиків розвитку криптовалют (економічні, правові, технологічні аспекти).

На знімку: президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко і завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» С. М. Аржевітін

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Криптовалюти: суперечливість тенденцій становлення інформаційно-мережевої економіки:

– загальна природа грошей, історичні та сучасні форми її втілення – тенденції трансформації форм грошей в умовах глобалізації та втоми суспільства від національних ієрархічних напружень;

– перспективи розвитку грошей на шляху до мережевого суспільства – національні гроші та криптовалюта: можливості співіснування;

– криптовалюти як інвестиційно-спекулятивний актив – криптовалюти в контексті перерозподілу глобальної економічної влади;

– фінансово-економічні ризики ринку криптовалют та можливості їх хеджування – криптовалюти та проблема довіри – сфери легального використання криптовалют.

2. Криптовалюти: базові технології та сучасний ландшафт:

– базові технології, що перебувають в основі криптовалют: технологія розподілених реєстрів та криптографія;

– роль технології блокчейн у створенні нового надліквідного фінансового інструменту та формуванні суспільної довіри до нього;

– характеристики найбільш поширених криптовалют;

– ICO як новітній механізм залучення фінансування: сучасний стан і перспективи – перспективи застосування технології розподіленого реєстру у фінансовому секторі;

– суб’єктний склад осіб, котрі здійснюють емісію криптовалют

– біткоїн – прообраз створення глобальних мережевих грошей чи чергова піраміда?

3. Криптовалюти: підходи до регулювання:

– огляд підходів міжнародних фінансових організацій, міжнародних та національних регуляторів до розуміння природи криптовалют;

– потенціал впливу криптовалют на системні фінансові ризики;

– огляд підходів до сфери й аспекти регулювання криптовалют;

– сучасна практика регулювання криптовалют: аналіз зарубіжного досвіду;

– дискусії щодо регулювання обігу і ринку криптовалют в Україні

На знімку: виступ С.М. Аржевітіна з науковою доповіддю

У роботі конференції взяли участь провідні науковці країни й іноземні гості.

Аржевітін Станіслав Михайлович, д. е. н., завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», професор, голова Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАН України, президент Академії фінансового управління;

Гулей Анатолій Іванович, д. е. н., голова правління ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», співголова Вищої експертної ради при Раді Національного банку України (м. Київ);

Джус Михайло Олегович, секретар Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Прозоров Юрій Володимирович, президент Українського товариства фінансових аналітиків, н. с. відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України (м. Київ);

Ходакевич Сергій Іванович, к. е. н, доцент кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Яременко Олег Леонідович, д. е. н., професор, п. н. с. Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Остапишин Тетяна Петрівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Шемет Тетяна Станіславівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Піотр Ярош, доктор, декан Вищої соціально-економічної школи (м. Пшеворськ, Польща);

Ігор Брітченко, доктор габілітований, професор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Павел Мацящик, доктор, ректор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Преснякова Олена Володимирівна, к. е. н., зав. сектору промислової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі», доцент кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь);

Лученок Олександр Іванович, д. е. н., професор, завідувач відділу макроекономічної і фінансової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі» (Мінськ, Білорусь);

Позняков Віталій Вікторович, к. е. н., доцент, завідувач кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь).

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся Лук’яненко Дмитро Григорович – ректор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», д. е. н., професор

Змістовні доповіді на тему цифрової економіки представили:

Геєць Валерій Михайлович – д. е. н., професор, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАНУ, президент ДННУ «Академія фінансового управління»;

Єхануров Юрій Іванович – екс-прем’єр-міністр України, к. е. н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Бахтарі Емал Аюбович – керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ;

Шаров Олександр Миколайович – д. е. н., професор кафедри банківської справи КНЕУ, головний науковий співробітник відділу економічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень;

Невмержицький Євген Іванович – к. е. н., керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія», старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія»;

Козлов Сергій Олександрович – к. е. н., запрошений професор Київської школи економіки;

Найман Ерік Леонтійович – PhD, керуючий партнер Capital Times;

Міщенко Володимир Іванович – д. е. н., професор кафедри економіки та менеджменту ДВНЗ «Університет банківської справи»

Савлук Михайло Іванович – д. е. н., професор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»;

Кричевська Тетяна Олександрівна – к. е. н., с. н. с., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

На знімку: виступ Т. І. Єфименко з науковою доповіддю

Тетяна Іванівна Єфименко у своєму виступі наголосила, зокрема, на такому. Сучасні тенденції емісії й обігу криптовалют («віртуальних валют»), а також зміна уявлення про регулюючу роль центральних банків країн та інших органів у нагляді за дотриманням норм у цій сфері, мають істотні відмінності в різних країнах. Хоча, за різними оцінками експертів, капіталізація цього ринку незначна (на рівні 200 млрд дол. США), для України це величезна цифра, і навіть невеликий потік в обігу цього інструменту може створювати значні ризики для стабільності національного ринку. З урахуванням розвитку комп’ютерних мереж пряма заборона обігу «віртуальних валют» навряд чи можлива.

Далі наведемо основні дискусійні питання.

По-перше, нині ні міжнародні фінансові інституції, ні окремі національні регулятори не визначились зі статусом цього активу (товарний актив, фондовий чи платіжний інструмент). Ситуація може ускладнитися з огляду на можливий початок торгів деривативами в міжнародних торговельних системах, базовим активом для яких буде портфель «віртуальних валют».

По-друге, не сформовано єдиних правил бухгалтерського обліку й оподаткування доходів від операційної діяльності з використання «віртуальних валют». Водночас реальні угоди на ринку через нотаріально посвідчені правочини в Україні вже укладаються.

По-третє, дедалі більше регуляторів фінансових ринків країн і керівників провідних інвестиційних фондів розглядають рух «віртуальних валют» крізь призму «фінансової бульбашки» й незаконного обігу грошових коштів при розрахунках за товари, які мають кримінальне походження, між не ідентифікованими учасниками процесу.

Усвідомлюючи ризики, ряд провідних банків ЄС за внутрішніми правилами фінансового моніторингу щодо клієнтів, котрі працюють із «віртуальними валютами», приймають рішення щодо відмови таким суб’єктам господарювання у подальшому обслуговуванні відповідно до принципу «обережності».

Но Бун Йє (Ng Boon Yew), виконавчий голова Асоціації сертифікованих бухгалтерів (Association of Сhartered Certified Accountants, ACCA) вважає, що для професійних бухгалтерів це середовище відкриває багато можливостей, оскільки зазначені процеси дедалі більше пронизують тканину суспільства. Зі зростанням FinTech (фінансових технологій) ми спостерігаємо суттєві трансформації систем та фінансових процесів. FinTech досліджує особливості цього нового середовища, висвітлюючи багато шляхів, якими ця революція відбувається.

Технологія блокчейн та проблема ведення Головної книги бухгалтерського обліку (розподіленої головної книги обліку операцій) має потенціал змінити світ фінансів.

На думку експертів ACCA, нинішнє регулювання національних органів стає перешкодою для розвитку нових технологій. Практики сектору державних регуляторів створюють «вузьку горловину від пляшечки» для нових технологій. Велика кількість компаній, що раніше залучали ресурси на основі блокчейн, потрапляють у законодавчі пастки заднім числом (наприклад, Jumpstart Our Business Startup Act (JOBS) (США, 2012 р.); The UK FCA (Financial Conduct Authority), інноваційний хаб (травень 2016 р.); MAS (Monetary Authority of Singapore), (Сінгапур), яким взято за основу досвід Великобританії (інноваційний хаб)).

Водночас віртуальні валюти несуть певні ризики:

• можливості втрати коштів через крадіжку. "Віртуальні валюти" можуть бути предметом крадіжки, наприклад, унаслідок кібератак на платформах обміну "віртуальних валют" або на інфраструктуру користувача;

• відсутності гарантій. Фонди, що утримуються у "віртуальних валютах", не гарантуються в Україні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки не вважаються банківськими депозитами;

• відсутності широкомасштабної прийнятності. "Віртуальні валюти" не є загальноприйнятими в торгових точках та сервісах. Вони не є ні законним засобом платежу, ні валютою. Отже, підприємці не мають юридичного зобов'язання приймати платежі у "віртуальних валютах", навіть якщо вони це робили раніше;

• ймовірності шахрайства. Деякі з можливих інвестицій у "віртуальних валютах" можуть бути пірамідними схемами, які, через описані вище типами ризику, можуть протягом короткого часу призвести до того, що інвестори втратять свої гроші. Єдиною доступною формою правового захисту є кримінальне розслідування, оскільки жодна з установ із питань захисту прав не має юридичних підстав для допомоги інвесторам;

• можливості шахрайства у зв’язку с тим, що діють у різних юрисдикціях із неоднаковим рівнем захисту інвесторів (це є серйозною проблемою при виконанні вимог);

• значних змін цін (волатильності). Поки що ціни "віртуальних валют" характеризуються високим рівнем нестабільності. Окремі операції в цих валютах можуть серйозно впливати на ціну.

ДННУ «Академія фінансового управління» зацікавлена у проведенні наукових досліджень із зазначених проблем у контексті імплементації Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 у бухгалтерський облік для суб’єктів господарювання та державного управління, як у рамках власних розробок, так і в складі академічного середовища.

З огляду на важливість і актуальність теми її розроблення може відбуватися в межах міжнародного проекту з відповідним фінансуванням.

У жвавому обговоренні взяли участь учасники конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 листопада 2017 року






10 ЛИСТОПАДА 2017 РОКУ НА ПЛАТФОРМІ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ ВІДБУЛОСЯ ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПІДГОТОВКИ КОМПЛЕКСНОГО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВИЩУ ОСВІТУ».

Президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Т. І. Єфименко взяла участь у засіданні робочої групи з підготовки комплексного Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту».

Головував на засіданні Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Володимирович Співаковський. Міністерство освіти і науки України представляв Заступник Міністра Юрій Михайлович Рашкевич. Від Академії фінансового управління були присутні: заст. директора НДФІ Академії з наукової роботи, д.е.н., професор А. М. Соколовська, зав відділу державних фінансів, д.е.н., професор В. П. Кудряшов.

У своєму виступі президент Академії Тетяна Іванівна Єфименко представила пропозиції, які були підготовлені до Закону України «Про вищу освіту» науковцями Академії фінансового управління. Крім того, президент Академії запропонувала окремо здійснювати організаційний супровід підготовки цього закону в контексті можливих фінансових наслідків, які можуть виникнути залежно від запропонованих у проекті норм.

Окрему увагу у виступі було звернено на необхідність запровадження публічно-приватного партнерства у рамках реформування сфери освіти. У зв’язку з цим Т. І. Єфименко запропонувала, щоб з боку Комітету з питань науки і освіти було організовано робочу співпрацю з іншими Комітетами Верховної Ради. Така співпраця має забезпечити результативне обговорення в робочому порядку норм, які стосуються суміжного законодавства, а також їх сприйняття тими, хто відповідає за ті чи інші напрями українського законодавства.

Всі висловлені пропозиції знайшли підтримку з боку Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти О. В. Співаковського та Заступника Міністра освіти і науки України Ю. М. Рашкевича.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 листопада 2017 року






ЗАСІДАННЯ КЛУБУ БАНКІРІВ В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ.

9 листопада 2017 року в приміщенні вченої ради ДННУ «Академія фінансового управління» відбулося засідання Клубу банкірів, на якому обговорювалися актуальні теми банківсько-фінансового сектору: стан та перспективи розвитку.

На фото (зліва направо) Анатолій Дробязко, Людмила Ловінська, Людмила Мостова, Євген Степанюк

Відкрила засідання від імені президента ДННУ «Академія фінансового управління», члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора Тетяни Іванівни Єфименко заступник директора НДФІ доктор економічних наук Людмила Геннадіївна Ловінська. У вітальному слові вона наголосила на тому, що Академія рухається у фарватері сучасної економічної думки, співпрацює з поважними міжнародними організаціями, зокрема, міжурядовою робочою групою з упровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (ISAR) при UNCTAD, Міжнародним консорціуму з управління державними фінансами (ICGFM), Міжнародним комітетом із розроблення стандартів бухгалтерського обліку «The Ad Hoc Committee on International Accounting Standards». Крім того, Академія проводить дослідження, які стосуються подальшого інституціонального розвитку вітчизняного фінансового сектору, тісно взаємодіючи з Радою Національного банку України та Міністерством фінансів України. Людмила Геннадіївна побажала учасникам плідної роботи і цікавих думок в дискусіях.

У своєму вітальному слові голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала організаторам конференції за організаційну роботу і запросила до слова основного доповідача, начальника Управління реформування фінансового сектору Національного банку України Євгена Степанюка, котрий представив презентацію на тему: «Основні тенденції розвитку банківського сектору» https://drive.google.com/open?id=1CmR3rVB-xawgv-UBgDNqL2WPrEz_HL8e

На фото: виступи Анатолія Дробязко та Галини Третьякової

Із співдоповіддю на тему: «Банківсько-фінансовий сектор: стан та перспективи розвитку в контексті досягнення цілей сталого зростання» виступив кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко . https://drive.google.com/open?id=1WREJTJ5XZuLomKw4jq2kyS57f0BoI4zH

Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова виступила з доповіддю на тему: «Банківсько-фінансовий сектор: стан та перспективи розвитку в контексті пенсійної реформи». https://drive.google.com/open?id=1QeufvX6hiIs-DDUOI5eRU3-eIfIH5DrD

У дискусіях взяли активну участь учасники заходу.

Член Ради Національного банку України Фурман Василь Миколайович підтримав зусилля правління НБУ, спрямовані на підтримку фінансової стабільності, висловив упевненість у правильності політики, що проводиться, незважаючи на поточні відхилення від запланованого на 2017 рік таргету інфляції.

На фото (зліва направо) Василь Фурман, Людмила Мостова, Вадим Березовик

Промовець наголосив на правильному векторі розвитку банківської системи, незважаючи на поточні труднощі, а також познайомив з основними законопроектами, які подано НБУ на розгляд профільного Комітету Верховної Ради України.

Вадим Михайлович Березовик – радник голови Правління Укргазбанку, зробив акцент на тому, що драйверами розвитку кредитного ринку є банки з державним капіталом. Зокрема, Укргазбанк у рамках екологічних програм активно кредитує за пільговими програмами клієнтів і у 2017 р. суттєво наростив свій кредитно-інвестиційний портфель у реальну економіку.

Представник Національної комісії фінансових послуг Олександр Миколайович Залєтов наголосив на випереджальному розвитку за останні роки сектору небанківських фінансових установ та заходах, які здійснює та планує комісія для успішного регулювання цих суспільних відносин. Відповідно до тенденцій 2017 року небанківські фінансові організації поступово відвойовують у банків їхні традиційні ніші надання послуг.

На фото Людмила Мостова, Олександр Залєтов, учасники Клубу банкірів

На фото Анатолій Максюта, Сергій Мамедов

Голова Правління Інституту суспільно-економічних досліджень, колишній заступник Міністра фінансів України Анатолій Аркадійович Максюта вказав на необхідність скоординованих зусиль двох регуляторів фінансового ринку – НБУ і Міністерства фінансів із метою досягнення сталого економічного зростання, адже в середньостроковій перспективі існує небезпека для розвитку у вигляді значних для нашої економіки державних боргових платежів у 2019–2020 роках.

Сергій Геннадійович Мамедов, голова Правління банку «Глобус», розповів про розвиток сектору іпотечного кредитування та участь у ньому своєї банківської установи. Також він запропонував учасникам розглянути практичні питання розширення інструментів фінансування іпотеки шляхом сек’юритизації вже наявних іпотечних кредитних портфелів і висловив упевненість у відновленні темпів іпотечного кредитування у найближчому періоді.

Жвава дискусія між учасниками фінансового ринку надає впевненості, що, незважаючи на проблеми, ситуація розвивається у правильному руслі, засади регуляції фінансових ринків наближаються до норм Європейського Союзу, ринки поступово виходять із кризового стану.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 листопада 2017 року






УЧАСТЬ В РОБОТІ КОНГРЕСУ «КИЇВСЬКИЙ ТРАНСАТЛАНТИЧНИЙ ДІАЛОГ»

26-27 жовтня 2017 року у Києві відбувся перший Київський Трансатлантичний Діалог, який проходив за підтримки НАТО та за ініціативою Німецького фонду German Marshall Fund (GMF), Фонду Boumbouras Foundation.

Ця ініціатива спеціально розроблена для сприяння тісній та неформальній дискусії між Україною та її трансатлантичними партнерами.

Серед учасників Діалогу: Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради України; Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України; Марія Йованович, посол США в Україні; Василіс П. Бумбурас, член правління Фонду Бумбурас; генеральний директор Gefest; Ян Лессер, віце-президент, Німецький фонд Маршалла США; Майкл Мерфі, директор з питань безпеки та політико-військових справ, Бюро європейських та євразійських справ, Державний департамент США; Джеймі Шей, заступник помічника генерального секретаря НАТО.

Під час заходу лідери та фахівці з усього Трансатлантичного простору дискутували щодо розробки Програми Трансатлантичних відносин України та донесли свої погляди на проблеми, яких зазнає Україна в процесі зближення з НАТО та своїми західними партнерами.

В роботі Київського Трансатлантичного Діалогу взяла участь президент Академії фінансового управління чл.-кор. НАН України Єфименко Тетяна Іванівна.

На знімку: президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко та директор Програми Чорноморської безпеки Harvard Kennedy School, д-р Конопльов С. Л.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 жовтня 2017 року





ACCOUNTANСУ ЕUROPE 10-12 ЖОВТНЯ 2017 Р.

Ефименко Т.І. взяла участь в заходах відомої суспільної організації Accountanсу Еurope, яка об’єднує фахову спільноту країн Європейського простору з питань фінансового управління.

В дискусіях, присвячених проблемам фінансової стійкості економічних агентів («ЕU Business Insolvency: How to contribute?» 10.10.2017), а також сучасним завданням полісмейкерів з транзитивною економікою щодо правозастосування норм дотримання податкового законодавства у зв’язку із інформатизацією економіки («Future of VAT: Digitalization is here!» 12.10.2017),

Презентувала результати досліджень АФУ, що в черговий раз викликало великий інтерес у аудиторії.

На заході були присутні поважні особи Єврокомісії (представники департаментів ЄС)

Ефименко Т.І на фото разом з Полом Цісбі (Paul Gisby)

Paul Gisby

Tax Policy Manager at Accountancy Europe contributing to the tax policy debate

1. European Commission's Tax Good Governance Platform,

2. Accountancy Europe,

3. Consultative Advisory Group of the International Public Sector Accounting Standards Board (IPSASB)

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 жовтня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ ОСНОВНИХ ЗАСАД ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2018 РІК ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

На доручення керівництва Академії завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч, пров. н. с., к. е. н. Анатолій Дробязко та пров. н. с., к. е. н. Геннадій Бортніков взяли участь у засіданні Вищої експертної ради при Раді НБУ. Захід відбувся 5 вересня 2017 року в приміщенні Національного банку Україні (м. Київ).

Довідково: відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.

Основні засади розробляються Радою Національного банку України відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону «Про Національний банк України» на підставі пропозицій Правління НБУ. При розробленні Основних засад враховуються статті 1 та 6 Закону «Про Національний банк України», Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», завдань економічної програми, що підтримується в межах угоди з Міжнародним валютним фондом про Механізм розширеного фінансування (EFF), Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2018–2020 роки та макроекономічного прогнозу НБУ, Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Вища експертна рада при Раді НБУ напрацювала пропозиції до проекту Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу. На зазначеному засіданні обговорено проект Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (далі – ОЗГКП). Також предметом розгляду були пропозиції та зауваження, які продовжують надходити в Раду НБУ. За результатами обговорення буде доопрацьовано остаточну редакцію проекту ОЗГКП.

На знімку (зліва направо): заступник Голови Національного банку України Д. Сологуб, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України М. Нефьодов, Голова Ради Національного банку України Б. Данилишин, екс-Голова Національного банку України В. Стельмах, заступник Голови Ради Національного банку України Т. Милованов

Відкриваючи засідання, Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зазначив: «Рада Національного банку України завершує системні дискусії, розпочаті в рамках підготовки Основних засад монетарної політики на наступний рік і середньострокову перспективу. Ми дуже зацікавлені отримати спільне бачення Вищої експертної ради щодо напрямів удосконалення проекту цього документа, підготовленого Правлінням Національного банку. Наступним кроком Ради стануть консультації з Урядом щодо проекту Основних засад. Переконаний, що Рада НБУ у визначений законом термін, тобто до 15 вересня, ухвалить кінцеву версію документа та спрямує її для інформування Верховної Ради України».

Основні засади враховують поточні особливості тенденцій на світових ринках, характер їхнього впливу на українську економіку, відповідну специфіку й напрями виконання НБУ його функцій, макроекономічні індикатори, можливі супутні ризики та загальні підходи щодо їх нівелювання і визначають показники діяльності Національного банку на 2018 рік та середньострокову перспективу для досягнення цілей та виконання функцій НБУ. Напрацьовані пропозиції Вищої експертної ради будуть враховані в остаточній редакції головного монетарного документа України.

На знімку (зліва направо): Б. Данилишин, В. Стельмах

На знімках (зліва направо): В. Стельмах, Ю. Єхануров (колишній Прем'єр-міністр), В. Фурман (член Ради НБУ)

На знімках (зліва направо): Л. Мостова, Р. Шпек, А. Максюта; О. Любіч, А. Дробязко

На знімках (зліва направо): А. Гулей, Я. Колесник, В. Івченко, Ю. Прозоров

Фахівцями ДННУ «Академія фінансового управління» було надано пропозиції щодо Основних засад грошово-кредитно політики, де, зокрема, визначено таке:

- Моніторинг публічної інформації центральних банків показує, що жодний центробанк країн ЄС, Японії, США, Австралії, Нової Зеландії не приймає грошово-кредитну або монетарну політику. Політику у форматі текстового документа приймають і публікують лише Казахстан (на три роки), Білорусь (на один рік), Росія (на три роки) та Україна. Центральний банк Вірменії лише визначає загальні положення грошово-кредитної політики. На наш погляд, доцільно це врахувати, і замість такого документа визначати набір рішень органу монетарної політики, а саме: цільовий рівень інфляції, облікова ставка, очікуваний обмінний курс гривні та монетарні агрегати.

- Поняття «грошово-кредитна політика» за змістом відповідає поняттю «монетарна політика» центрального банку, і додавання слова «кредитна» породжує питання про визначення ролі центрального банку в кредитуванні реального сектору економіки. Якщо виходити зі змісту такої політики, то НБУ лише опосередковано впливає на кредитну активність банків.

- Цей документ не дає чіткого бачення органу монетарної політики, яким у багатьох країнах є спеціальна Рада з монетарної політики, до складу якої входять представники не тільки центробанку, а й міністерств економічного блоку. За аналогією таку функцію могла б взяти на себе Рада з фінансової стабільності, що слід закріпити відповідним законом, а не указом Президента України.

- На сьогодні й на перспективу в засадах закріплена роль Правління, яке ухвалює рішення про монетарну політику, а в західних країнах це може бути лише Рада директорів (аналог Ради НБУ) або спеціальна Монетарна рада / Комітет (Monetary Council). Справа в тому, що центральний банк може бути зацікавлений у збереженні високої облікової ставки, оскільки це джерело його доходів. Варто нагадати, що лише за 2016 рік НБУ отримав майже 10 млрд грн доходів від кредитів банкам.

- Немає параграфа, що визначає політику центрального банку стосовно структури та розміру міжнародних резервів, у тому числі монетарного золота. У розділі 4.1 лише заявлено: «Достатній рівень міжнародних резервів слугуватиме стабілізуючим захисним механізмом фінансової системи та економіки держави для нівелювання впливу зовнішніх шоків». Центральні банки багатьох країн світу встановлюють цільові значення рівня міжнародних резервів та розміру золотих запасів. Також бажано визначити принципи, підходи до оптимальної структури міжнародних резервів, лімітування вкладень у зобов’язання суверенів.

- Відсутній окремий параграф, що визначає політику центрального банку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки, у тому числі шляхом довгострокового рефінансування банків (ЄС, Угорщина, Британія, Данія). Також не розкрито принципи інвестиційної політики НБУ щодо вкладень в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) (на сьогодні НБУ є головним держателем державних облігацій та заставодержателем ОВДП, наданих державними банками в заставу за кредитами рефінансування). За 2016 рік доходи НБУ від портфеля ОВДП становили майже 50 млрд грн.

Зазначені та інші пропозиції було взято Радою до уваги.

Захід став майданчиком для представників законодавчої і виконавчої влади України, керівництва НБУ, відомих банкірів, науковців, банківських об’єднань для спілкування й виходу на конкретні напрями редагування тексту Засад.

На зустрічі також було обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з керівництвом Ради НБУ, представниками наукової спільноти та низкою провідних банківських об’єднань.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 вересня 2017 року






НАБЛИЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ПРАВА ЄС У СФЕРІ АКЦИЗНИХ ПОДАТКІВ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ. ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА В ПОЛІ НАПРУГИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ.

Вчені Академії фінансового управління – д. е. н., професор Алла Соколовська, Світлана Сороко, к. е. н., заслужений економіст України, Любов Козоріз та Ірина Кругляк – взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з електроенергії.

У заході, що відбувався 11–13 липня 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), у рамках проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів України», окрім фахівців ДННУ “Академія фінансового управління” також брали участь фахівці Міністерства та Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України.

Спираючись на попередні семінари, експерти Міністерства фінансів та Федеральної митниці Німеччини Фрідріх Зеєвальд і Денісом Неррінг, продовжили представляти європейських правових норм в сфері оподаткування електроенергії та енергоносіїв і їх відповідна імплементація в національне право відповідно до Директив ЄС, зокрема, звільнення від оподаткування електроенергії з відновлюваних джерел і малих електрогенеруючих установок, розмежування звільнення від оподаткування і податкових пільг відповідно до німецького законодавства, зокрема законів «Про податок на енергоносії» та «Про когенерацію».

У межах цього заходу, експерт Деніс Неррінг детально розкрив тему розбудови когенерації в Німеччині. Окремо, перед розглядом зазначеної тематики, експерт звернув увагу на численні технічні аспекти, пов’язані з особливостями виникнення та відмінності когенераційної енергії від конденсаційної, оскільки, згідно з німецьким законодавством, державна підтримка надається лише енергії, отриманій унаслідок когенерації.

У контексті розгляду вказаної теми було зроблено історичний екскурс щодо законодавчого становлення та розвитку когенерації в Німеччині.

До 1998 року в загальному обсязі виробленої електроенергії частка енергії, отриманої на основі когенерації, становила 11–12 %.

З 1998 по 2000 рік через лібералізацію ринку електроенергії зменшувалися когенераційні потужності, щороку протягом цього періоду виводились із експлуатації когенераційні установки (КУ) на 200 МВт. Законодавці, помітивши таку негативну тенденцію, почали робити певні кроки, щоб виправити ситуацію. Так, із метою захисту працюючих установок із когенерації було прийнято закон «Про захист когенерації». Згідно з ним оператори мережі були зобов'язані забирати електроенергію в загальну мережу й сплачувати виробникові когенерації певну доплату за кожний 1 КВт · год.

У 2002 році було також ухвалено закон «Про розбудову когенерації», мета якого, крім збереження когенераційних потужностей, полягала в їх модернізації, а також захисті клімату й екології довкілля. Порівняно з 1998 роком, який був визнаний базовим (референтним), на 2005 рік мало бути досягнуто сумарне заощадження викидів СО2 в 10 млн тонн, а до 2010 року – на рівні 23 млн тонн.

Одночасно держава сприяла будівництву нових КУ до 2 МВт, за умови що ця електроенергія віддаватиметься в загальну мережу.

У 2009 році до цього закону було внесено зміни, відповідно до яких частка когенерації мала досягати 20–25 % у загальній системі електрогенерації. Крім того, передбачалося сприяння високоефективним установкам когенерації, які можуть заощадити мінімум 10 % первинної енергії, ніж у роздільний спосіб, незважаючи на їхню потужність. Загальна сума такого сприяння визначалася на рівні 750 млн євро.

У 2012 році розмір частки когенерації залишився на такому ж рівні (20–25 % у загальній електрогенерації), але додатково було визначено цільовий показник – 133 ТВт на рік. Також передбачалося сприяння переобладнанню наявних КУ з метою акумулювання тепла та мереж холоду.

Деніс Неррінг пояснив природу забезпечення надмірного державного сприяння на той час, охарактеризувавши цей процес як «бермудський трикутник», оскільки трьома законами (ініціаторами яких стали три відомства) визначались три різні механізми сприяння одному процесові – виробництву електроенергії. Тому в наступній редакції закону 2016 року зміни стосувались визначення державної допомоги, оскільки вона набула ознак суттєвої надмірності. У законі було прописано, що установки когенерації, які працюють на основі відновлюваних джерел електроенергії (ВДЕ), не підпадають під дію цього закону. Таким чином вдалося сповільнити процес надмірної допомоги. Відтепер був вибір: або використання преференції за «зеленим» тарифом, або отримання відшкодування за електроенергію, вироблену за допомогою КУ (когенераційний тариф). Але водночас вони не є взаємовиключними, оскільки передбачено механізм вирахування. Наприклад, із когенераційного тарифу здійснюється відрахування на суму наданого звільнення від податку на електроенергію (кВт · год), який необхідно було би сплатити.

Крім того, експерт розкрив основні види державного сприяння когенерації. Так, згідно із законодавством встановлено, що власник когенераційної установки потужністю більше ніж 100 МВт повинен подбати про реалізацію енергії, не віддаючи її в мережу, але за умови дотримання певних вимог можна віддавати в мережу електроенергію та отримувати за неї когенераційний тариф.

Цей вид сприяння поділяється на дві групи залежно від типу (потужності) установок:

• перша група – до 1 Мвт понад 50 Мвт;

• друга група – понад 1 Мвт до 50 Мвт.

Для цих двох груп існують різні інструменти сприяння: для першої зафіксовано когенераційний тариф, а для другої – виписано визначення рівня сприяння у формі конкурсної основи.

Для першої групи фіксований когенераційний тариф застосовується в разі дотримання таких критеріїв:

• введена в тривалу експлуатацію до 31 грудня 2022 року;

• як енергоносії можна використовувати тільки відходи, біомасу, відпрацьоване тепло, паливні речовини у газоподібній чи рідкій формі (не можна використовувати кам'яне та буре вугілля);

• когенераційна установка повинна мати ознаки високої ефективності;

• слід отримати дозвіл від органу державної влади на експлуатацію КУ.

Розмір фіксованого когенераційного тарифу залежить від того, що далі відбувається з цією енергією та яка електрична потужність КУ (чим більша, тим менший розмір такого тарифу).

Строк сплати когенераційного тарифу гарантується так само як і «зелений» тариф, але до розрахунку береться фактично вироблена КУ електроенергія, замість потенційно можливої і відповідно реалізованої, а саме до 50 кВт – 60 тис. год повної експлуатації, від 50 кВт і більше – 30 тис. год повної експлуатації.

12 липня, експерти привітали аудиторію з набранням чинності Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, після того як 11 липня 2017 року Рада ЄС ухвалила остаточне рішення про укладення зазначеної Угоди від імені Європейського Союзу.

У зв'язку з цим, експерт Фрідріх Зеєвальд неодноразово наголошував на необхідності, вже починаючи з цього моменту (на Україну покладається обов’язок), дотримання норм європейського законодавства шляхом його імплементації та адаптації в українське правове поле.

З огляду на цю подію вже на початку розгляду теми: «Державна допомога в полі напруги національного законодавства в сфері оподаткування енергоносіїв та електроенергії» Фрідріх Зеєвальд зазначив, що Україні необхідно за доволі короткий термін (згідно з Угодою – три роки) здійснити величезну роботу в цьому напрямі, щоб національне законодавство відповідало та узгоджувалось із європейськими нормами.

Одночасно Фрідріх Зеєвальд зосередив увагу на тому, як відбувається перевірка Європейської комісії (ЄК) на предмет правомірності надання державної допомоги. Було наведено процедурний приклад: до Міністерства фінансів Німеччини від ЄК надійшов запит, що у зв’язку з перевіркою правомірності надання державної допомоги з когенерації потрібно надіслати перелік осіб (юридичні/фізичні), котрі мають право на таку підтримку та сума якої становить більше 200 тис. євро на рік. У відповідь Німеччина надіслала електронну таблицю, де цей перелік складався з більше ніж 5000 сторінок. На наступному етапі вибірково було обрано 10–15 підприємств, щодо яких потрібно було надати ЄК повну детальну інформацію, включаючи офіційне листування таких підприємств і контролюючого органу. Після того як ці дані було передано ЄК, їх було ретельно вивчено й зроблено висновки, що в цьому випадку надання державної допомоги з когенерації будо правомірним.

Крім того паном Фрідріхом було представлено модель трирівневого тесту державної допомоги, спрямованого на визначення, чи є державна допомога селективною. Пояснення щодо його функціонування здійснювалося на прикладі звільнення від податку на електроенергію з ВДЕ. Алгоритм має такий вигляд:

1. Визначається референтна система відносин (у цьому випадку – податкове законодавство), в якій буде оцінюватись селективність, для того щоб інтерналізувати ефект з перенесенням витрат на кінцевого споживача. Так виробництво електроенергії, яке забруднює навколишнє середовище (вугільні, газові або атомні електростанції), має бути дорожчим порівняно з ВДЕ.

2. Захід державної допомоги, а саме звільнення від податку на електроенергію з ВДЕ, є селективним «до заперечення цього факту» або «на перший погляд». Окрім того, варто встановити, чи впливає цей захід на торгівлю між країнами – членами ЄС (склалася така ситуація, що через перевиробництво електроенергії в Німеччині доводиться її збувати в Італію, Бельгію, Францію), що безпосередньо негативно впливає на ціну, попит та пропозиції інших країн, що призводить до дисбалансу в торговельних відносинах між країнами-членами. Водночас він має чітко відповідати меті Паризької угоди в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

3. Чи є цей захід виправданим? Використовується аргументація першого пункту. Захід є селективним, він є кращим порівняно із забрудненням навколишнього середовища.

Отже, за результатами триденних курсів слухачі ознайомилися з особливостями державної допомоги у сфері електроенергетики Німеччини, а також детальніше вивчили особливості взаємовідносин між країнами ЄС і наддержавними органами, зокрема розглянули механізми контролю з боку Європейської комісії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 липня 2017 року






УЧАСТЬ ПРЕЗИДЕНТА АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У ПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЇЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ

21 червня 2017 року президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко виступила з доповіддю на презентації проекту Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури України та результатів її експертної оцінки (головувала академік НАН України Е. М. Лібанова), що відбулася в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

У заході взяли участь представники НАН України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, Служби безпеки України.

Доповідь Т. І. Єфименко було присвячено ресурсному забезпеченню критичної інфраструктури (КІ) держави.

Визначено головні умови фінансової безпеки:

• Національний суверенітет, керованість та контроль за виробничими ресурсами.

• Стійкість економіки до зовнішніх та внутрішніх загроз дестабілізації.

• Координація регуляторних реформ, адаптивна спроможність економічних агентів до змін.

• Уникнення інформаційної асиметрії.

• Міждержавне регулювання процесів концентрації та централізації капіталу, діяльності мультинаціональних компаній і фінансових посередників.

• Соціальна справедливість.

Наголошено на потребі в запровадженні публічно-приватного партнерства (ППП), що має забезпечити досягнення таких результатів:

‒ консолідацію капітальних бюджетних видатків у проектах КІ;

‒ зменшення навантаження на бюджет;

‒ поліпшення ефективності системи державної допомоги

‒ створення механізмів залучення ресурсів фінансових інститутів розвитку (державні венчурні та лізингові компанії, інноваційні фонди, фонди і агентства регіонального розвитку тощо) до проектів КІ;

‒ поліпшення умов виходу держави та вітчизняного бізнесу на міжнародні ринки капіталу;

‒ підвищення ефективності використання потенціалу нефінансових інститутів розвитку (технопарки, промислові парки, бізнес-інкубатори, особливі економічні зони, наукові центри, центри трансферу технологій, субконтрактації, розвитку дизайну, енергозбереження та ін.) в інноваційній сфері;

‒ активізацію участі органів місцевого самоврядування у проектах розвитку;

‒ формування нових громадських об’єднань у сфері контролю діяльності державних та місцевих органів влади;

‒ розподіл ризиків між державними і приватними партнерами в межах проектів КІ і ефективніше управління розподіленими ризиками.

Запропоновано інноваційні механізми фінансування критичної інфраструктури держави. Ідеться про реалізацію процедури Плану безпеки операторів, що охоплюватиме:

• ідентифікацію важливих активів;

• аналіз ризиків на підставі сценаріїв загроз, уразливості кожного активу, потенційного впливу тощо.

• ідентифікацію, вибір і встановлення пріоритетів контрзаходів та процедур:

— постійні заходи безпеки, які визначають необхідні інвестиції в безпеку і засоби, які можуть використовуватись у будь-який час;

— технічні заходи (спостереження, контроль доступу до засобів захисту і профілактики);

— організаційні заходи (оповіщення та управління кризовими ситуаціями);

— заходи контролю і перевірки, обмін інформацією, підвищення рівня інформованості та підготовки кадрів;

— безпеку інформаційних систем;

— поетапні заходи безпеки (можуть бути активовані відповідно до різних рівнів ризику і небезпеки).

Доповідь президента Академії викликала велику зацікавленість присутніх науковців, експертів, представників органів державної влади й управління і засвідчила необхідність подальших досліджень фахової спільноти, у тому числі вчених Академії фінансового управління, у зазначеному напрямі з метою протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам, що мають комплексний характер, забезпечення невразливості, незалежності інтересів особистості, суспільства і держави.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 червня 2017 року






РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС: ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з електроенергії з урахуванням вимог директив ЄС із питань оподаткування та законодавства ЄС у сфері надання державної допомоги. Захід відбувався 30 травня – 1 червня 2017 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Руслан Лазаренко, представник GIZ, привітав учасників семінару, акцентувавши увагу на необхідності приведення норм Податкового кодексу України стосовно справляння акцизного податку у відповідність із не лише з директивами ЄС з питань оподаткування, а й із законодавством Євросоюзу щодо надання державної допомоги (у рамках імплементації нашою країною Угоди про асоціацію з ЄС). Оскільки існують істотні відмінності у вітчизняній і європейській практиці акцизного оподаткування електроенергії, важко переоцінити значимість консультативної підтримки експертів, котрі здійснюють адаптацію національного законодавства Німеччини до гармонізованих та інших норм ЄС у цій сфері.

На знімку: під час семінару

На початку семінару фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Деніс Неррінг (Німеччина) надали відповідь на запит Міністерства фінансів України щодо вимог директив ЄС із маркування тютюнових виробів і застосування акцизних марок для цих підакцизних товарів. Згідно з Директивою Ради 2014/40/ЄС від 03.04.2014, до 20 травня 2019 р. країни Євросоюзу мають виконати нові вимоги до розміщення на пачці сигарет ілюстрацій і написів про шкідливість паління для здоров’я людей (зокрема, ця інформація має охоплювати площу щонайменше 75 % пачки, починаючи з верхнього канту титульного боку, і не повинна закриватися акцизною маркою). Утім, це не означає, що потрібно відмовитися від паперової акцизної марки на користь так званої електронної (як про це заявляють тютюнові компанії, котрі працюють в Україні). Виконати нові вимоги до маркування тютюнових виробів можна, розмістивши паперову акцизну марку на бокових стінках пачки цигарок (марка просто видозміниться – стане вужчою і довшою). Крім того, Німеччина не планує застосовувати електронну акцизну марку, оскільки це унеможливить з’ясування інформації про сплату акцизу без доволі дорогих спеціальних пристроїв для зчитування закодованої інформації.

Перейшовши до розгляду теми семінару, експерти ознайомили присутніх з історією розвитку відновлюваної енергетики в Німеччині та роллю держави у підтримці цієї галузі: розробленням законодавчої бази щодо доступу індивідуальних виробників «зеленої» електроенергії до розподільчих мереж; фінансовим сприянням процесів «озеленення» виробництва електроенергії (зокрема, через надання пільг з акцизного податку і здешевлених кредитів); механізмом розрахунку «зеленого тарифу» (включається до ціни електроенергії) та його виплати власникам електрогенеруючих установок для забезпечення беззбиткового виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Всі заходи державної підтримки є комплексними та спрямованими на досягнення чітко визначеного цільового показника: щонайменше 30 % генерованої в країні електроенергії має бути отримано з відновлюваних джерел.

Водночас, аналізуючи динаміку виробництва «зеленої» електроенергії в Німеччині, починаючи з 90-х років ХХ ст., експерти семінару висловили думку, що розвиток галузі дещо вийшов з-під контролю держави та подальша політика підтримки електрогенерації з відновлюваних джерел має бути більш поміркованою. Надзвичайно позитивним є те, що в Німеччині більше ніж за 20 років обсяги викидів вуглецю скоротилися на 156 млн тонн (для порівняння: у Китаї обсяги таких викидів протягом того самого періоду зросли на 8 трлн тонн). Проте такий успіх Німеччини в вирішенні екологічної проблеми пов'язаний з низкою негативних економічних ефектів і технічних труднощів у розвитку галузі електроенергетики. Зокрема, у сонячну та вітряну погоду відбуваються доволі значне зниження біржових цін на електроенергію через її перевиробництво (за одних із найвищих у Європі тарифів на цей продукт для кінцевих споживачів), а також критичне перенавантаження електромереж. Розробляються навіть технології «знищення» надлишку електроенергії. Однак велика частина німецьких громадян хочуть, незважаючи ні на що, отримувати саме «зелену» електроенергію.

Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Деніс Неррінг розкрили особливості застосування в Німеччині звільнень від сплати акцизного податку щодо виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, які мають або можуть надаватися відповідно до вимог Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 р. Особливе зацікавлення аудиторії викликали питання уникнення надлишкового державного сприяння (при комбінуванні кількох його видів) енергозбереженню загалом і розвиткові «зеленої» електроенергетики зокрема з урахуванням положень законодавства ЄС у сфері надання державної допомоги.

Експерти звернули увагу учасників семінару на статті 107 і 108 Договору про функціонування ЄС, які створюють підґрунтя для інших нормативно-правових актів Євросоюзу стосовно державної допомоги. Важливим є те, що правові норми ЄС у сфері надання державної допомоги, які стають дедалі жорсткішими, мають накладатися на національне законодавство щодо справляння акцизів. Це стосується не лише країн ЄС, а й України (згідно зі статтею 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони). Під час семінару було окреслено засади надання державної допомоги в ЄС (однією з ключових вимог до неї є мінімальне викривлення конкурентних умов), її форми та сфери (галузі) надання, особливості держдопомоги, яка потребує і не потребує погодження з Європейською комісією. В останньому випадку Єврокомісію тільки інформують про застосування держдопомоги (наприклад, у формі податкової пільги) щодо того чи іншого об’єкта. При цьому пільгою з акцизного податку (державною допомогою) вважають лише ту преференцію, щодо якої відповідною директивою ЄС не передбачено обов’язкового звільнення від оподаткування або іншої пільги, а йдеться лише про можливість пільгового оподаткування (у разі, якщо країна вважає це доцільним).

На знімку: під час семінару

Перед Німеччиною й іншими країнами ЄС сьогодні гостро постало питання внесення змін до національного податкового законодавства у зв’язку з необхідністю врахування у ньому нових вимог Євросоюзу у сфері надання державної допомоги. Ці вимоги прописані у Регламенті Ради (ЄС) від 17.06. 2014 № 651/2014 і Керівництві щодо його застосування на 2014–2020 рр. (2014/С200/01). На відміну від попереднього Регламенту (2008 р.), у новому документі встановлено жорсткіші вимоги. Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Деніс Неррінг навели яскравий приклад, що може відбуватися в разі недотримання правових норм ЄС із надання державної допомоги. Уже був прецедент, коли Німеччина зволікала з ухваленням змін до національного законодавства стосовно скасування пільги з акцизу на нафтопродукти для садівництва. Чиновники проігнорували навіть приписи Єврокомісії з цього приводу. В результаті Європейський суд ухвалив рішення про необхідність повернення німецькими садівниками до бюджету величезних обсягів наданих їм пільг з акцизного податку зі штрафними санкціями, розрахованими методом складного процента, за кілька років (попри те, що садівники діяли в межах чинного законодавства Німеччини). Після таких виплат більшість зазначених суб’єктів господарювання збанкрутувала.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

06 червня 2017 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003