СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3339938
 
 
   

РОБОЧИЙ ВІЗИТ ДО АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РЕКТОРА ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ М. І. ЗВЄРЯКОВА.

До Академії фінансового управління 13 березня 2019 року завітав із робочим візитом ректор Одеського національного економічного університету, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Михайло Іванович Звєряков.

На знімках: Т. І. Єфименко і М. І. Звєряков

На робочій нараді за участю президента Академії фінансового управління, академіка НАН України Т. І. Єфименко та директора НДФІ Академії, професора С. С. Гасанова було прийнято рішення про подальшу співпрацю у сфері удосконалення системи управління державними фінансами та підготовки наукових кадрів. Окреслено напрями подальшого співробітництва членів редакційної колегії журналу «Фінанси України» щодо висвітлення на шпальтах журналу актуальних проблем теорії економіки і фінансів, фіскальної та монетарної політик, економічної безпеки країни.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 березня 2019 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У СПІЛЬНОМУ ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ І МІЖНАРОДНОГО ТРЕЙД-КЛУБУ.

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко, віце-президент Академії, професор Олександр Любіч та в. о. завідувача відділу фінансових ринків Академії, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2018 року і прогнози на 2019 рік», яке відбулося 27 лютого 2019 року в приміщенні Посольства Словацької Республіки в Україні.

У засіданні брали участь керівники провідних державних та комерційних банків, страхових компаній, вчені-економісти, фінансові експерти й аналітики, керівники торговельних відділів та економічні радники посольств 14 країн, що працюють в Україні.

Із привітальним словом виступила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова.

Вступне слово проголосив посол Словацької Республіки в Україні Марек Шафін.

На знімку (зліва направо): М. Довбенко, Л. Мостова, М. Шафін, С. Крайчова

Перший секретар посольства пані Соня Крайчова представила презентацію економічного розвитку Словаччини після здобуття країною незалежності в січні 1993 року.

Питання зміни у валютному законодавстві України висвітлив у своєму виступі член правління банку «Український Капітал» Дмитро Продан.

На знімку: Д. Продан.

До головних пріоритетів Національного банку належать: зняття низки обмежень, які створюють найбільші додаткові труднощі у веденні зовнішньоекономічної діяльності й стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Насамперед:

• поступове зниження і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки;

• скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти (купівля на умовах Т+1);

• зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів;

• скасування граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

• скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;

• скасування додаткового нагляду за взаємозаліком валютних зобов’язань;

• підвищення і скасування ліміту на купівлю фізичними особами готівкової іноземної валюти в межах 150 тис. грн/день.

Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, передусім із цінними паперами й деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

• поступове скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій;

• скасування обмежень щодо репатріації коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів;

• скасування вимоги щодо купівлі валюти юридичними особами тільки під зобов’язання;

• зняття усіх обмежень щодо розрахунків у валюті з купівлі-продажу облігацій внутрішніх державних позик;

• скасування всіх обмежень щодо проведення валютних свопів;

• підвищення ліміту на інвестиції юридичних осіб за кордон (з 7 лютого – 2 млн євро/рік) і подальше його скасування, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

• підвищення ліміту на платежі фізичних осіб за кордон (з 7 лютого – 50 тис. євро/рік) і подальше його скасування, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

• скасування заборони на кредитування нерезидентів у гривні (не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS);

• відкриття доступу небанківських фінансових установ на валютний міжбанківський ринок (не раніше прийняття законопроекту про "спліт");

• надання дозволу на продаж валюти в режимі он-лайн небанківськими фінансовими установами (не раніше прийняття законопроекту про "спліт").

Анатолій Дробязко виступив на тему «Фінансові результати банківської системи 2018, виклики 2019». Далі наведено основні тези його виступу.

Україні слід більш уважно проаналізувати розвиток країн Євросоюзу, з якими є спільні кордони, що мають в обігу власну національну валюту і можуть проводити самостійну монетарну політику. Україна у 2017 році (за даними World Bank Group – останні данні на час написання тез) мала валовий національний дохід (GNI) на рівні 101,5 млрд дол. США при населенні 44,9 млн осіб, тоді як Польща – 482,5 млрд дол. США при населенні 38 млн, Чехія – 192,3 млрд дол. США при населенні 10,6 млн осіб, Угорщина – 125,9 млрд дол. США при населенні 9,8 млн осіб, Румунія – 185,2 млрд дол. США при населенні 19,6 млн осіб.

За 2018 рік Україна мала найкращий за останні п’ять років показник інфляції – 9,8 %. Для порівняння: інфляція за 2017 рік становила у Польщі 1,1 %, у Чехії – 2,0, в Угорщині – 2,7, у Румунії – 3,3%. За допомогою яких основних монетарних інструментів забезпечуються такі низькі темпи інфляції в цих країнах? Облікова ставка центральних банків така: Польща – 1,5 %, Чехія – 0,75, Угорщина – 0,9, Румунія – 2,5 %. На кінець 2018 року Національний банк України утримував монетарну стабільність за рахунок високої облікової ставки на рівні 18 %, що фактично є перепоною для розвитку кредитування реального сектору. Обсяг прямих іноземних інвестицій за 2017 рік дорівнював у Польщі – 7,4 млрд дол. США, у Чехії – 7,4 млрд., в Угорщині – 2,5 млрд, у Румунії – 5,2 млрд. Відповідно, 2,4 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій в Україні недостатньо для скорочення розриву між нашими країнами у рівні життя громадян.

Чи має центральний банк інструмент для впливу на розвиток економіки? Так, це монетизація економіки. Але, якщо грошова пропозиція центробанку не відповідатиме рівневі попиту на гроші в економіці, країна матиме проблеми з обмінним курсом. Це українці відчули у 2009 та 2014–2015 роках, коли НБУ надавав значні обсяги рефінансування банкам, а банки не мали платоспроможного попиту з боку економіки, і надлишкова грошова маса чинила тиск на валютний ринок.

На знімку: виступ А. Дробязко

Порівняльний розрахунок монетизації економік (відношення грошової маси (М3) до ВВП) становить в Україні 40,0 %, у Румунії – 44, у Польщі – 73, в Угорщині – 64 %, в Чехії – 92 %. Тобто, для обслуговування своєї економіки центральні банки країни емітували в національній валюті обсяги грошової маси, що еквівалентні в Україні гривень на 45 млрд дол. США, у Румунії леїв на 93 млрд дол. США, у Польщі злотих на 383 млрд дол. США, в Угорщині форинтів на 89 млрд дол. США, в Чехії крон на 199 млрд дол США. Покращити цей показник Національний банк України не може, зважаючи на те, що вирішення проблеми гальмується нерозвинутим фондовим ринком, що не надає інструментів для продуктивного використання грошової маси як інвестиційного ресурсу. В Україні фондовий ринок так і не став альтернативою для банківських депозитів. Маючи монетизацію економіки України вдвічі нижчу, ніж в Угорщині та Румунії, у чотири рази меншу, ніж у Чехії, та у 8,5 раза, ніж у Польщі, Україна програє економічні перегони сусіднім країнам.

Для виходу країни із соціально-економічної кризи і забезпечення достойного рівня життя громадян необхідні узгоджені дії всіх інститутів державної влади, розвиток ринкової інфраструктури, захист прав власності. Фрагментарні реформи, вузькопрофільні рішення, нав’язані ззовні, та інтереси відомств часто входять у суперечність одне з одним. Реформи, зафіксовані в Меморандумах України з МВФ, є необхідними, аби попередити чергову фінансову кризу, але недостатніми для прискореного розвитку країни. Фінансова стійкість держави повинна гарантуватися узгодженими діями інститутів влади й інструментами державної політики. Країна повинна бути конкурентоспроможною у боротьбі за інвестиційні ресурси в умовах зростаючого економічного протекціонізму та військових загроз.

На засіданні Клубу банкірів виступали також інші спеціалісти з банківської справи. Про проблеми малих банків в Україні розповіла заступник правління ПАТ “RwS bank” Олеся Листопад.

На знімку: Олеся Листопад

Значний інтерес у присутніх викликав виступ першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, д. е .н. Михайла Довбенка на тему «Законодавче забезпечення розвитку фінансової, банківської системи України і плани на 2019 рік». Промовець зазначив, що у 2018 році законодавці підтримували зусилля Національного банку України, що дало змогу зрушити з місця розв’язання низки проблем. Зокрема, ідеться про забезпечення захисту прав кредиторів шляхом прийняття закону про єдиний кредитний реєстр, який вводиться в дію з 2019 року, закону про реструктуризацію негативно класифікованої заборгованості, законів, що просувають посилення якості корпоративного управління банківськими установами, у тому числі банками з державним капіталом.

На знімку: Михайло Довбенко

Президент Академії Тетяна Єфименко у своєму виступі звернула увагу на питанні важливості врахування нематеріальних активів, найцінніший з яких – репутація, що в її основі перебуває «довіра». На розвиток цієї тези вона навела присутнім думку директора World Bank Ukraine Сату Кахконен: «Довіра – це основа бізнесу. Без довіри бізнес не може бути успішним, неможливо побудувати тривалі стосунки».

На знімках: робочі моменти засідання

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками закордонних посольств, комітету Верховної Ради України, банківської спільноти та наукових кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 березня 2019 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ДИПЛОМАТИЧНОМУ ПРИЙОМІ З НАГОДИ НАЦІОНАЛЬНОГО СВЯТА ДЕРЖАВИ КУВЕЙТ.

Президент Академії фінансового управління академік НАН України Тетяна Єфименко та віце-президент Академії професор Олександр Любіч узяли участь у дипломатичному прийомі з нагоди національного свята Держави Кувейт, який відбувся 25 лютого 2019 року в готелі HILTON, Київ.

Національне свято Кувейту (National Day in Kuwait) встановлено на честь створення незалежної від британського протекторату держави та коронації її еміра Абдалли ас-Салема ас-Сабаха 25 лютого 1961 року.

Прийом був організований Посольством Держави Кувейт за участю Др. Рашида Хаммад Аль-Адвані, Надзвичайного і Повноважного Посла Держави Кувейт в Україні.

Від імені України протокольно виступав та взяв участь у неформальному спілкуванні Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

На урочистих заходах були присутні багато представників дипломатичних кіл закордонних країн, що акредитовані в Україні: посли й дипломати, консульські працівники.

Політичні відносини між Україною та Кувейтом.

Дипломатичні відносини між Україною та Державою Кувейт встановлено 18 квітня 1993 р. шляхом підписання відповідного протоколу під час перебування в Кувейті урядової делегації України на чолі з Прем’єр-міністром Л. Д. Кучмою.

Ключовою подією з точки зору відновлення після 15-річної перерви українсько-кувейтського політичного діалогу на найвищому рівні став державний візит Президента України Петра Порошенка до Кувейту 18–19 березня 2018 року. В ході візиту проведено зустрічі Президента з Еміром, Прем’єр-міністром, Головою Національної Асамблеї, Міністром оборони та Міністром закордонних справ Кувейту, підписано три двосторонніх документи та укладено домовленість про спрощення візового режиму між Україною та Кувейтом (уже здійснено – кувейтські візи для громадян України оформлюються або в міжнародному аеропорту Кувейту, або в електронному вигляді).

На знімку: виступ Павла Розенка на відкритті заходу

На знімках: пам’ятні фото учасників заходу.

На знімку: Др. Рашид Хаммад Аль-Адвані і Тетяна Єфименко

На знімку: Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Ірак в Україні

Бакір Ахмед Азіз Аль-Джаф і Др. Рашид Хаммад Аль-Адвані

Довідка: Науково-технічне співробітництво між Україною та Кувейтом.

Співпраця між Україною та Державою Кувейт у науково-технічній сфері характеризується великим невикористаним потенціалом, що визначає перспективи подальшого розвитку. Підтримуються контакти з Кувейтським інститутом наукових досліджень (KISR), який є провідним державним закладом країни перебування в цій сфері. Крім того, в ході візиту Президента України Петра Порошенка до Кувейту 18–19 березня 2018 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо наукового співробітництва між Національною академією наук України та Кувейтським інститутом наукових досліджень.

Перспективною залишається співпраця з Кувейтським університетом. У вересні 2013 року делегація столичного закладу емірату на чолі з ректором А. Аль-Бадером відвідала Україну. За результатами цього візиту складено меморандуми про взаєморозуміння щодо академічної співпраці з КНУ імені Т. Шевченка та НМУ імені О. О. Богомольця. Слід зазначити, що участь представників дипломатичної установи в різноманітних заходах, котрі влаштовують наукові кувейтські установи, свідчить про зацікавленість останніх у налагодженні контактів і співробітництві з українськими науково-дослідницькими закладами.

Очікується, що додаткового поштовху двосторонній співпраці може надати організація візитів до країни перебування керівників та провідних наукових співробітників українських ВНЗ і науково-дослідних інститутів.

Також на заході було обговорене питання поширення науково-організаційних контактів ДННУ “Академія фінансового управління” з представниками дипломатичних установ кількох держав.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 лютого 2019 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У ВИЇЗНОМУ ЗАСІДАННІ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ.

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко і віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, яке відбулося 13 лютого 2019 року в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

На базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» 13 лютого відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти на тему «Вища освіта України: стан законодавчого забезпечення, проблеми та напрями реформування».

Головував Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковський О. В. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Кремінь Т. Д., Скрипник О. О., Кириленко І. Г. (у режимі відеоконференції), народний депутат України Кобцев М. В., народний депутат України Маркевич Я. В.

На знімку: виступ О. Співаковського

Також у засіданні Комітету взяли участь заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С. В., заступник Міністра освіти і науки України Рашкевич Ю. М., голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Квіт С. М., Генеральний директор Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров О. І., ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Сокол Є. І., президент Національної академії правових наук України Петришин О. В., академік-секретар Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України Саух П.Ю., ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів Харківської області Бакіров В. С., директор Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Бєлова Л. О., ректор Київського національного університету будівництва і архітектури – голова ради ректорів Київського вузівського центру Куліков П. М., голова Ради ректорів Одеського регіону Степаненко С.М., ректор Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка – голова Ради ректорів Полтавської області Онищенко В. О., президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Єфименко Т. І., член Національної команди експертів з реформування вищої освіти – головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Бахрушин В. Є., директор Державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики» Лондар С. Л., ректори закладів вищої освіти, директори технікумів та коледжів як з Харківської області, так і з інших регіонів України, члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, працівники секретаріату Комітету, інші представники освітньої сфери, експертного середовища та громадськості. Всього в актовій залі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» були присутні понад 350 учасників.

Під час засідання Комітету з питань науки і освіти було розглянуто такі питання:

1.Управління закладами вищої освіти. Проблеми та шляхи вдосконалення.

2. Удосконалення системи фінансування закладів вищої освіти.

3.Оцінювання якості вищої освіти і освітні вимірювання.

4. Першочергові заходи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо аналізу якості освітньої діяльності закладів вищої освіти.

На знімку (зліва направо): О. Співаковький, Ю. Рашкевич

У своєму виступі Олександр Співаковський звернув увагу учасників зборів на ключові проблеми у сфері вищої освіти.

1. Щодо проблемних питань управління закладами вищої освіти.

Запровадження нового підходу до управління закладом освіти з наявністю елементів корпоративного управління сприятиме зростанню взаємної відповідальності і збільшенню суспільної довіри. Такі зміни в управлінській структурі неодмінно забезпечать покращання іміджу університетів та відновлення довіри до них. Зміна моделі управління дасть змогу закласти підвалини для зростання інвестицій у вищу освіту, підвищення її якості й конструктивної зміни мотивації та поведінки всіх учасників освітнього простору.

Пропозиції щодо зміни моделі управління:

• Наглядові ради повинні мати більший обсяг повноважень і, відповідно, мотивації сприяти діяльності закладу вищої освіти. Перехід до моделі з елементами корпоративного управління.

• Ректор як вища посадова особа університету отримає новий функціонал та зможе зосередити свої зусилля на реалізації стратегічних завдань університету. Збереження всіх демократичних механізмів виборів ректора.

• Потрібна можливість введення посади фінансового директора. Ця посада запроваджуватиметься за рішенням керівника закладу вищої освіти та буде призначатися ним за погодженням з Наглядовою та Вченою радами закладу. До повноважень фінансового директора буде віднесено здійснення всіх тих заходів, які забезпечуватимуть фінансову стабільність і розумне розпорядження активами університету. Особливо це буде актуальним у ситуації переходу закладів вищої освіти від статусу бюджетних установ у статус неприбуткових організацій, який мають поступово здійснювати заклади з метою економічної дерегуляції, набуття більшої автономії та відповідальності.

2. Проблемні питання фінансування вищої освіти.

Система фінансування вищої освіти, побудована на державному замовленні, призводить до того, що кошти виділяються здебільшого на виплату заробітної плати й оплату комунальних послуг. Фактично держава не здійснює інвестування в технологічний розвиток університетів, проведення ними наукових досліджень та утримання матеріальної-технічної бази.

Пропозиції щодо зміни моделі фінансування:

• Бюджетних коштів ніколи не буде достатньо, тому існує нагальна необхідність кардинальної зміни системи фінансування вищої освіти шляхом диверсифікації його джерел. Причому такий підхід безпосередньо пов'язаний зі зміною моделі управління, відходу закладів вищої освіти від статусу бюджетних установ та розширення автономії університетів.

• Також доцільно розглянути можливість безпосереднього фінансування студентів, передбачивши надання за рахунок видатків Державного бюджету України та недержавних банківських установ відповідних кредитів на здобуття вищої освіти зі здійсненням державою повної компенсації витрат на навчання, надання державних гарантій для отримання кредиту на оплату вартості навчання з погашенням державою процентів за кредитом та надання державних гарантій для отримання кредиту на оплату вартості навчання без погашення процентів за кредитом.

• З метою економічної дерегуляції набуття більшої автономії та відповідальності потрібно передбачити зміну статусу закладів вищої освіти, оскільки, перебуваючи у статусі бюджетних установ, більшість українських університетів не зможе вийти зі стану стагнації. Зокрема, доцільно розглянути можливість функціонування університетів державної форми власності в одному з таких статусів: державна некомерційна установа неринкового типу, державна комерційна установа (підприємницький університет), казенне підприємство, комунальне неприбуткове підприємство.

• Перехід від ідеології дотацій до ідеології інвестування в освіту.

• Стимулювання постійної мотивації студентів до якісного навчання.

• Запровадження механізму індикативної собівартості (в обсягах мінімального розміру вартості навчання за кожною спеціальністю (спеціалізацією) відповідно до ліцензійних умов).

• Профілізація вищої освіти при формуванні державного замовлення за напрямами (спеціальностями) та визначення обсягів державного замовлення з урахуванням профільності закладів вищої освіти.

• Під час формування бюджетної програми 221160 “Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики” слід забезпечити:

− встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на утримання матеріально-технічної бази закладів вищої освіти державної форми власності на рівні, не меншому ніж 3 % балансової вартості матеріально-технічної бази; таких закладів;

− встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на проведення технологічного розвитку закладів вищої освіти на рівні, не меншому ніж 10 % балансової вартості технологічного устаткування.

• Необхідно запровадити окрему бюджетну програму «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки закладами вищої освіти» зі встановленням обсягу фінансування на рівні, не меншому ніж 5 % бюджетної програми «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики».

• Стратегічно важливим напрямом діяльності, який покликаний сприяти кращому управлінню й фінансуванню сфери вищої освіти, є освітні вимірювання. На різних етапах навчання вимірювання так чи інакше корелює з фактичним прирощенням доданої вартості студента в процесі навчання і дає змогу сформувати уявлення про його перспективи на ринку праці.

На знімку (зліва направо): О. Шаров, С. Квіт.

На знімку (зліва направо): Є. Сокіл, В. Бакіров

Тема доповіді президента Академії фінансового управління Тетяни Єфименко – «Удосконалення системи фінансування закладів вищої освіти» – викликала жвавий інтерес у присутніх.

На знімку: виступ Т. Єфименко

У доповіді Т. Єфименко, зокрема, наголосила на таких підсумках-рекомендаціях:

1. Удосконалення системи фінансування державних закладів вищої освіти спрямовується на підвищення якості освітніх послуг, їх конкурентоспроможності (на внутрішньому і зовнішніх ринках), формування фінансової автономії ЗВО, підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів.

2. Розроблення (за участі ЗВО) концепції переходу від моделі управління витратами ЗВО до управління результатами.

3. Запровадження у сфері вищої освіти середньострокового бюджетного планування, орієнтованого на результат.

4. Удосконалення методики оцінювання результатів діяльності ЗВО, упровадження сучасних стандартів обліку, фінансової звітності та контролю.

5. Поліпшення системи звітності для забезпечення достовірності показників, що застосовуються у формулі.

6. Запровадження моніторингу та адміністрування інформаційної бази фінансування вищої освіти на основі транспарентності та підзвітності.

7. Введення системи коефіцієнтів вартісних співвідношень видатків на підготовку здобувача вищої освіти різних галузевих спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів.

8. Розроблення алгоритму та запровадження моніторингу працевлаштування випускників ЗВО як ключового індикатора якості наданих освітніх послуг.

9. Забезпечення формування єдиних методологічних засад з порядку планування, обліку і калькулювання собівартості освітніх послуг, які повинні ґрунтуватися на принципах НП(С)БОДС 135 «Витрати» в частині класифікації витрат та порядку їх визнання.

10. Затвердження на рівні головного розпорядника бюджетних коштів галузевих нормативів видів витрат у розрахунку на одного студента.

11. Удосконалення нормативів чисельності студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного персоналу.

12. Розроблення реального механізму державно-приватного партнерства щодо фінансування вищої освіти із дотриманням принципів транспарентності та впровадження принципів корпоративного управління у керуванні фінансовою діяльністю ЗВО.

На розгляд учасників засідання представлено проект рішення Комітету, положеннями якого, зокрема, передбачається таке:

1. Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Рашкевича Ю. М., Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О. В. та Генерального директора Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шарова О. І. взяти до відома.

2. Рекомендувати Верховній Раді України:

2.1. Прискорити розгляд проектів Законів України:

«Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо зміни системи управління закладами вищої освіти» (реєстр. № 8385 від 18.05.2018);

«Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321 від 24.04.2018);

«Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321-1 від 08.05.2018).

2.2. Зважаючи на особливості організації освітнього процесу у закладах вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації, що передбачає одночасне навчання за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста та освітніми програмами профільної середньої освіти, ініціювати внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо виключення позиції стосовно запровадження в коледжах і технікумах нормативів чисельності студентів на одного викладача.

3. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення:

3.1. З метою створення Національного електронного інформаційного ресурсу зайнятості в максимально стислі строки після внесення розглянути проект змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо обміну даними для аналізу зайнятості випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти».

4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

4.1. Враховуючи нагальну потребу українського суспільства у функціонуючій системі забезпечення якості вищої освіти, забезпечити якнайшвидше затвердження голови та заступників голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (під час засідання до Комітету надійшла інформація про те, що Урядом прийняте відповідне рішення щодо затвердження керівництва НАЗЯВО);

4.2.На виконання п. 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прискорити створення єдиної електронної системи моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти та запровадження профілізації вищої освіти при формуванні державного замовлення за напрямами (спеціальностями) та визначення обсягів державного замовлення з урахуванням профільності закладів вищої освіти;

4.3. При формуванні бюджетної програми 221160 “Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики” забезпечити:

1) встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на утримання матеріально-технічної бази закладів вищої освіти державної форми власності на рівні, не меншому ніж 3 % від балансової вартості матеріально-технічної бази;

2) встановлення обсягу видатків з Державного бюджету України на проведення технологічного розвитку закладів вищої освіти на рівні, не меншому ніж 10 % балансової вартості технологічного устаткування;

4.4. Запровадити окрему бюджетну програму «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки закладами вищої освіти» зі встановленням обсягу фінансування на рівні, не меншому ніж 5 % бюджетної програми «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики»;

4.5. Підготувати зміни до Закону України «Про вищу освіту» та інших законів України, передбачивши надання здобувачам вищої освіти пільгових кредитів за рахунок видатків Державного бюджету України та недержавних кредитів на здобуття вищої освіти з повним або частковим погашенням відсотків за рахунок видатків Державного бюджету України;

4.6. Вжити заходів щодо підвищення посадових окладів педагогічним працівникам закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації;

4.7. Підготувати зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачивши у Державному бюджеті України видатки для Міністерства освіти і науки України на загальну суму 36 млн грн із метою запровадження бюджетної програми «Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти» як необхідної умови забезпечення високої якості вищої освіти на основі впровадження сучасних технологій навчання та новітнього змісту освіти.

5.Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

5.1. Забезпечити подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання запровадження індикативної собівартості», розробленого на виконання абзацу третього пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»;

5.2. З метою організаційно-правового забезпечення практичної реалізації Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Стратегії реформування системи управління держаними фінансами на 2017–2020 роки розробити та затвердити:

• Методику розрахунку вартості підготовки одного студента;

• Методику розрахунку індексів рівнів освіти і форм здобуття освіти;

• Методику розрахунку співвідношення видатків на навчання за спеціальностями;

• Методику розрахунку чисельності окремих категорій працівників на основі норм праці;

• Зміни до чинного законодавства в частині можливості закладів вищої освіти розпоряджатися надлишком навчальних площ;

5.3. Доопрацювати проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження формули розподілу обсягу видатків загального фонду державного бюджету між закладами вищої освіти на підготовку кадрів на умовах державного замовлення та забезпечення діяльності їх баз практики» з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій;

5.4. Вивчити пропозиції Ради ректорів Харківської області, викладені у листі Харківської обласної державної адміністрації від 05.02.2019 №01-35/945 до Комітету з питань науки і освіти (додаються) з метою внесення змін до нормативно-правових актів з питань організації проведення вступної кампанії та Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України;

5.5. Забезпечити у 2019 році фінансування Національного агентства в повному обсязі.

6. Рекомендувати Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти:

6.1. Забезпечити термінове формування структури Національного агентства, обрання галузевих експертних рад, формування експертного пулу та здійснити навчання і підготовку експертів і співробітників для якнайшвидшого запуску процесів зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;

6.2.Забезпечити термінову розробку та прийняття проектів пріоритетних нормативно-правових актів із забезпечення якості вищої освіти, передбачених Законом України «Про вищу освіту»:

• положення про акредитацію освітніх програм;

• вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені,

• розроблення порядку їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ);

• положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад;

• порядок скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату;

• положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти та порядок проведення;

• порядок акредитації незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;

• вимоги до системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (систем внутрішнього забезпечення якості);

• вимоги до системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;

• вимоги до системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти тощо.

6.3.Розробити критерії ефективності та якості освітньої діяльності закладів вищої освіти, методику їх оцінювання, а також методологію оптимізації мережі закладів вищої освіти на основі визначених критеріїв ефективності;

6.4. Започаткувати процедури погодження Національним агентством стандартів вищої освіти та терміново реалізувати погодження стандартів вищої освіти, напрацьованих відповідно до Закону України «Про вищу освіту» у період відсутності Національного агентства;

6.5. Започаткувати процедури встановлення відповідності діяльності закладу вищої освіти визначеним критеріям для надання, підтвердження чи позбавлення його статусу національного;

6.6. Започаткувати акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;

6.7. Започаткувати інституційну акредитацію закладів вищої освіти;

6.8. Започаткувати акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та контроль їх діяльності;

6.9. Започаткувати процедуру скасування рішень спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату;

6.10. Започаткувати акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;

6.11. Започаткувати оцінку та сертифікацію систем забезпечення закладом вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості).

На знімках: робочі моменти зборів

За результатами обговорення народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти було прийнято одностайне рішення підтримати проект рішення та доопрацювати його з урахуванням пропозицій, поданих учасниками засідання.

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом Міністерства освіти і науки України та Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, ректорами закладів вищої освіти, представниками урядових органів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 лютого 2019 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РОБОЧІЙ ЗУСТРІЧІ ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ТА БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВЕКСЕЛІВ В УКРАЇНІ

Вчені Академії фінансового управління – Анатолій Дробязко (к. е. н., провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики) та Тетяна Дмитренко (здобувач Академії) – взяли участь у робочій зустріч щодо ефективного та безпечного використання векселів в Україні за участі регуляторів, зацікавлених міністерств та відомств, а також громадських організацій, професійних об’єднань і експертів. Захід відбувся 8 лютого 2019 року в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Запровадження прозорого обігу векселів у рамках міжнародного вексельного права стане міцним підґрунтям для подальшого розвитку вексельного ринку та сприятиме розвиткові економіки України. Національна вексельна парадигма потребує перегляду та законодавчого визначення для ефективного використання цього інструменту, зокрема, з метою забезпечення доступу малого та середнього бізнесу до фінансів (додаткових обігових коштів, дешевших за кредитні), що, у свою чергу, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників.

На знімку: у залі засідань

Основу національного вексельного права становлять Женевські вексельні конвенції та Закон України «Про обіг векселів в Україні» з урахуванням окремих колізій, запропонованих конвенціями, а також інші закони та нормативні документи, прийняті відповідності до них. Чинним законодавством векселю надано статус платіжного інструменту (Закон України «Про банки і банківську діяльність») та цінного паперу (Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»). Експерт Т. Б. Рудненко (голова ГО «Агентство з розвитку вексельного ринку») наголосив, що регулятори фінансового ринку – Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба, а також законотворці вважають вексель виключно цінним папером, тобто товаром, а НКЦПФР визначений головним регулятором вексельного обігу. Ця парадигма не відповідає теперішнім реаліям і є хибною.

Експерти обговорили питання впливу некоректного перекладу Женевських вексельних конвенцій українською мовою. Ю. В. Прозоров (президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків») запропонував у рамках створеної робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності звернутись до Міністерства закордонних справ з ініціативою коригування зазначеного перекладу.

Науковцями Академії фінансового управління було розглянуто приклади розв’язання кредиторсько-дебіторської заборгованості підприємств, у тому числі з використанням векселів, у Польщі, Угорщині, Словаччині та вплив цих рішень на ВВП зазначених країн.

Т. Дмитренко доповіла про Концепцію створення Єдиної інформаційної системи випуску, обігу та погашення векселів, що вже стала складовою Комплексної програми реформування фінансового сектору України, програми розвитку фондового ринку України до 2020 року та Плану заходів на 2017–2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року. Також Т. Дмитренко вказала на міжнародні стандарти та рекомендації щодо обігу документарних цінних паперів, визначення ризику їх використання в легалізаційних операціях щодо злочинних коштів, антикорупційні заходи та необхідність переходу до електронної форми векселів і побудови інфраструктури вексельного ринку. На розгляд до Комітету передано матеріали щодо методики комплексної оцінки ризику використання векселів в злочинних операціях та створення Єдиної інформаційної системи випуску, обігу та погашення векселів.

Представники бізнесу поділились досвідом факторингу вексельних операцій у Республіці Молдова та Литві.

Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності (д. е. н. М. В. Довбенко) за підтримки представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, науковців ДННУ «Академія фінансового управління», громадських організацій, професійних об’єднань та представників бізнесу прийнято рішення створити робочу групу з питань розвитку вексельного ринку при Комітеті.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 лютого 2019 року




УЧАСТЬ ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У СПІЛЬНОМУ ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ ТА ДВОХ КОМІТЕТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Відповідність мети функціонування НБУ сучасним викликам та законодавчі ініціативи», яке відбулося 18 січня 2019 року в приміщенні Комітетів Верховної Ради України.

У засіданні взяли участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, д. е. н. Михайло Довбенко та голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, к. е. н. Віктор Галасюк.

Із привітальним словом виступила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. В обговоренні брали участь також представники Ради Національного банку України, колишні топ-менеджери НБУ, вітчизняні банкіри, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

На знімку (зліва направо): В. Галасюк, Л. Мостова, М. Довбенко

Велику увагу учасників засідання привернув змістовний виступ Михайла Довбенка, котрий поділився своїм бачення сучасної економічної ситуації в Україні і, відповідно, висловив думку, якою має бути мета функціонування центрального банку держави.

Віктор Галасюк у виступі на тему «Перегляд цілей діяльності Національного банку України», зокрема, зазначив: "Жорстка монетарна політика, яку НБУ проводить під диктовку МВФ, зменшує фінансову глибину економіки і стримує її розвиток. Інфляція – не причина, а симптом головної хвороби української економіки – сировинної спеціалізації. І "лікувати" її треба не інфляційним таргетуванням, а розвитком виробництва, розумним імпортозаміщенням та експортною експансією одночасно. А ці завдання потребують монетарної політики іншого типу. Ми з однодумцями через проект змін до Конституції (законопроект № 5303) пропонуємо спрямувати монетарну політику, як у США, одночасно на досягнення фінансової стабільності, помірного рівня довгострокових ставок, сприяння економічному зростанню та мінімізації безробіття».

Колишній заступник голови Національного банку України, екс-очільник Державного казначейства України, колишній голова Державної податкової адміністрації України Олександр Кірєєв назвав свій виступ «Головне завдання політики Центрального банку».

У виступі члена Ради Національного банку України Василя Фурмана йшлося про стимулювання кредитування як фактора економічного зростання.

На знімку: у залі засідань

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі торкнувся аспектів монетарних механізмів держави та окремих аспектів економічної динаміки. Він наголосив, що пріоритетною метою грошово-кредитної політики Національного банку України є утримання середньострокової споживчої інфляції на рівні 5 ± 1 %, а також, що така ціль тлумачиться, як «оптимальний цільовий рівень інфляції, який відповідає фундаментальним основам економіки України на цьому етапі», у зв’язку з чим постає кілька питань. Перше з них стосується темпів зростання реального ВВП України, які прогнозує Національний банк під час визначення своєї пріоритетної мети. Фактично це ключове питання, відповідь на яке має пояснити доцільність застосування Україною режиму інфляційного таргетування та всього комплексу пов’язаних із ним механізмів та інструментів. Адже в рамках державного регулювання стабільно низька інфляція є не самоціллю, але лише засобом, який має дати можливість – серед іншого – зменшити інфляційні ризики, ціну позикових ресурсів, амплітуду коливань їхньої реальної вартості та, як наслідок, стимулювати кредитну активність банківської системи з одночасним піднесенням реальних обсягів національного виробництва. Водночас, згідно з оцінками експертів МВФ, оприлюдненими в січні 2019 року, виконання Україною поточної програми Stand-by буде супроводжуватися темпами зростання, значно меншими за загальносвітові та за темпи зростання країн із ринками, що формуються. Причому динамічне відставання не лише збережеться, а й характеризуватиметься майже незмінними параметрами».

У дискусії взяли участь голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, с. н. с. відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, к. е. н. Євген Бублик, колишній заступник голови Національного банку України Борис Марков, голова Правління АТ "Айбокс Банк» Галина Хейло, аналітик-консультант д. е. н. Ігор Шумило, член Ради Клубу банкірів Микола Нос, член Керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів ГАРП Вадим Березовик та ін.

На знімку (зліва направо): С. Кораблін, Ю. Прозоров, О. Любіч

Так, Є. Бублик наголосив: «Сучасна практика монетарного регулювання центробанками розвинутих країн свідчить про зростання ролі такого інструменту, як вербальні інтервенції – офіційних повідомлень, які покликані впливати на поведінку учасників ринку, нівелюючи ірраціональну складову. Поведінка НБУ свідчить про усвідомлення цієї тенденції: офіційні публічні повідомлення від нашого регулятора стали виходити частіше. Проте ці дослідження підтвердили низький рівень їхнього впливу на поведінку учасників ринку. Вагомою причиною цього слід вважати низький рівень довіри учасників ринку до діяльності НБУ. За останніми соціологічними дослідженнями, 66 % опитаних висловлюють недовіру до регулятора. За даними міжнародних досліджень, найвагомішими факторами, що впливають на рівень довіри, є рівень безробіття та доходів населення, що має пряму кореляцію з розвитком економіки. Це пояснює, чому таргетування цих факторів включено до цілей центробанків ряду країн. У країнах зі слабкими валютами важливим чинником також виступає валютний курс. Таким чином, ефективна діяльність НБУ потребує реалізації заходів із відновлення довіри, які серед іншого передбачатимуть приділення більшої уваги забезпеченню економічного зростання та стабільності національної грошової одиниці».

На знімку (зліва направо): Є. Бублик, В. Фурман.

На знімку (зліва направо): С. Волков, О. Кірєєв, М. Нос, В. Березовик.

На знімках: у залі засідань

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками комітетів Верховної Ради України, банківської спільноти та наукових кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 січня 2019 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у засіданні Клубу банкірів, яке відбулося 21 грудня 2018 року в приміщенні Індустріалбанку.

Із привітальним словом виступила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова.

В обговоренні брали участь:

Вадим Березовик – член Керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів ГАРП; Михайло Букрєєв – голова Правління Індустріалбанку; Сергій Волков – голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації; Богдан Гдичинський – голова Наглядової ради АКБ «Індустріалбанк»; Анатолій Дробязко – пров. н.с. ДННУ "Академія фінансового управління"; Євген Панченко– екс-голова Правління «Вернум Банк»; Віктор Іваненко – начальник прес-служби АТ "Айбокс Банк"; Олександр Кірєєв – колишній заступник Голови Національного банку України, колишній голова Державного казначейства України; Віктор Кравець – радник голови Правління банку «Аркада»; Олеся Листопад – заступник голови Правління ПАТ «RwS bank»; Олександр Любіч – віце-президент ДННУ "Академія фінансового управління"; Борис Марков – колишній заступник Голови Національного банку України; Микола Нос – член Ради Клубу банкірів; Юрій Прозоров – президент Українського товариства фінансових аналітиків; Віталій Романчукевич – перший заступник голови Правління Індустріалбанку; Ярослав Солтис – колишній заступник Голови Національного банку України; Євген Степанюк – начальник управління реформування фінансового сектору Національного банку України; Ігор Шумило – аналітик-консультант, Київська школа економіки..

На знімках (зліва направо): М. Довбенко, В. Геєць, Л. Мостова, М. Довбенко, О. Любіч.

Значний інтерес присутніх викликали виступи:

• директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академіка НАН України Валерія Геєця на тему «Фінансові ресурси нового етапу модернізації економіки України». У своєму виступі відомий вчений висловив думку, що за останні роки Національний банк України та Уряд разом з іноземними партнерами неправильно діагностували «хворобу» української економіки і, отже, використовували не ті ліки. Як наслідок, країна розвивається повільно, і життєвий рівень її громадян не відповідає їхнім очікуванням;

На знімку: виступ В. Геєця

• першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайла Довбенка на тему «Законодавче забезпечення розвитку фінансової, банківської системи України і плани на 2019 рік», котрий зазначив, що 2018 році законодавці підтримували зусилля Національного банку України, що дало змогу зрушити з місця розв’язання низки проблем. Зокрема, ідеться про забезпечення захисту прав кредиторів шляхом прийняття закону про єдиний кредитний реєстр, який вводиться в дію з 2019 року, закону про реструктуризацію негативно класифікованої заборгованості, законів що просувають посилення якості корпоративного управління банківськими установами, у тому числі банками з державним капіталом.

На знімку (зліва направо): Л. Мостова, В. Геєць, М. Відякін, М. Букрєєв

• заступника директора Департаменту стратегії та реформування банківської системи Національного банку Михайла Відякіна на тему: «Пріоритетні завдання НБУ на 2019 рік». У виступі були розкрито основні напрями політики регулятора на 2019 рік:

‒ приведення інфляції до цільового рівня за допомогою облікової ставки;

‒ посилення впливу монетарної політики на динаміку цін та стан економіки загалом;

‒ збереження режиму гнучкого обмінного курсу гривні;

‒ накопичення міжнародних резервів;

‒ прозора та зрозуміла комунікація для управління інфляційними очікуваннями.

Очікуваний ефект мають забезпечити:

‒ низька та передбачувана інфляція, яка створює сприятливі умови для інвестицій та заощаджень;

‒ низькі реальні й номінальні процентні ставки.

Зокрема, М. Відякін зазначив, що Національний банк України створює сприятливі умови для подальшого розвитку ринку фінансових послуг і водно час постійно опікується забезпеченням фінансової стабільності, завчасно реагуючи на будь-які виклики та загрози, вивчає технологію блокчейну для застосування у фінансовому секторі;

• члена Нацкомфінпослуг, кандидата економічних наук Олександра Залєтова на тему «Ринок небанківських фінансових послуг: стан та перспективи розвитку в 2019 році».

На знімку (зліва направо): Л. Мостова, В. Геєць, О. Залєтов

Питання, що потребують вирішення на ринку:

‒ захист прав споживачів;

‒ виведення з ринку проблемних фінансових установ, які не виконують та/або не мають на меті виконувати зобов’язання за договорами надання фінансових послуг і створюють суттєві системні ризики для ринка;

‒ посилення вимог щодо відповідальності власників та керівників небанківських фінансових установ за скоєні злочини на ринках фінансових послуг;

‒ посилення вимог до ліцензійних умов;

‒ посилення пруденційного нагляду (вимоги до аудиту та актуарного звіту, запровадження нової методики формування страхових резервів та нового положення про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховиків).

З великою цікавістю члени клубу обговорили презентацію заступника голови Правління банку «Глобус» Олени Дмітрієвої на тему «Іпотека – драйвер економічного зростання в Україні», котра як практик розкрила динаміку розвитку цього сегменту банківського бізнесу, його проблеми та перспективи. Вона підкреслила, що іпотека як інструмент подолання кризових явищ в економіці забезпечує позитивний ефект для економіки країни:

• Іпотечний мультиплікатор становить 11,48, тобто кожна гривня іпотечного кредиту збільшує ВВП країни в середньому на 11,48 грн.

• Грошові кошти населення, які використовуються на придбання нерухомості, створюють додаткову вартість за рахунок використання їх для розвитку міста, місцевого будівельного комплексу, сприяють створенню додаткових робочих місць.

• Ринок нерухомості "пов'язує" значну частину грошових коштів, тим самим виконуючи антиінфляційну функцію. Наприклад, у США 25 % доходів «середнього» американця надходять на платежі за іпотечним кредитом.

• Розвиток іпотечного кредитування позитивно впливає на подолання соціальної нестабільності й нерівності.

На знімках: виступ А. Дробязка; О.Дмитрієва, Є. Панченко та І. Шумило

У своєму виступі Анатолій Дробязко зазначив що українська економіка за структурою сировинного експорту є рентною. Тому ефективними в ній є не всі монетарні заходи, які дають позитивні результати в індустріальних економіках. Національному банку України слід обережніше використовувати рекомендації іноземних фахівців, а більше спиратися на вже накопичений практичний досвід. Головна проблема – великий обсяг негативно класифікованих активів (70 %), що накопичилися в балансах банків, припадає на 30 промислово-фінансових груп. Отже, при вирішенні накопичених проблем слід шукати індивідуальні підходи. На думку науковця, одним із шляхів є секютирізація накопичених боргів, що дасть поштовх розвитку не тільки банківського, а й фондового ринку.

На знімках (зліва направо): О. Любіч, Я. Солтис, Ю. Прозоров, В. Березовик

На знімках: у залі засідань.

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади, банківської спільноти та наукових кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

02 січня 2019 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ ФОРУМУ «НОВА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ: СПІЛЬНІ ДІЇ УРЯДУ ТА БІЗНЕСУ»

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко і віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у роботі форуму «Нова індустріалізація: спільні дії Уряду та бізнесу», який відбувся 11 грудня 2018 року в приміщенні Торгово-промислової палати (ТПП) України..

Участь у форумі брали урядовці, парламентарі, дипломати, представники промислових асоціацій і підприємств – членів ТПП України, представники наукових кіл та громадськості.

Захід проводиться вже вдруге і є додатковою платформою ефективного діалогу між підприємцями та представниками влади.

Підтримання фінансової стабільності, активний промисловий розвиток, передусім у сегменті інновацій і створення національного продукту, а також інвестиції в людський капітал за рахунок зростання економіки – ключові завдання Уряду на 2019 рік.

За словами Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, діалог із бізнесом – завжди є дуже позитивним, оскільки дає змогу формувати якісне середовище для економічного зростання. «Ми маємо 11 кварталів поспіль економічне зростання. Це хороший сигнал, але ми розуміємо, що цього недостатньо для вирішення історичних проблем. Ми можемо зростати на рівні 5–7 %. А вигодонабувачем цього зростання має стати український народ», – сказав Володимир Гройсман під час форуму.

На знімку: виступ В. Гройсмана.

На знімку: учасники гала-сесії

Забезпечити таке зростання, впевнений Прем’єр-міністр, можна завдяки реалізації економічної політики Уряду. «Наше завдання – підтримувати фінансову стабільність та інвестувати в економічне зростання, – сказав Володимир Гройсман. – Наші пріоритети: покращання бізнес-клімату, нова система управління держсектором, чесна і прозора приватизація, а отже, входження інвестицій у реальний сектор, енергетика – маємо зменшувати залежність від імпорту й розвивати свою базу».

Ключовим елементом, що дасть можливість реалізувати намічені плани, стане виконання збалансованого державного бюджету на 2019 рік, який містить стимули промислового розвитку, передбачає реалізацію великих інфраструктурних проектів, а також забезпечує фінансування соціальних реформ, передусім в освіті та медицині. Так, із наступного року запрацюють Фонд підтримки інновацій з обсягом фінансування 300–350 млн грн, Фонд енергоефективності, бюджет якого сягне близько 14 млрд грн, триватиме робота над запуском експортно-кредитної агенції. Також будуть продовжені програми секторальної підтримки, у тому числі щодо пільг при модернізації виробництва.

«Зміни, які ми робимо – це не точкові зміни. Це зміни, які вплинуть на різні сфери, – сказав Володимир Гройсман. – І сильна економіка дає змогу збільшити інвестиції в людський капітал».

На знімку: виступ Голови представництва Європейського Союзу в Україні пана Хюга Мінгареллі.

На знімках: голова ТПП України Г. Чижиков, академік НАН України Т. Єфименко, голова Державної регуляторної служби К. Ляпіна.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, В. Геєць, Б. Соболєв, Ю. Блащук

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади та керівництвом ТПП України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 грудня 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ФОРУМУ

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, професор Олександр Любіч та завідувач Центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України Світлана Сороко взяли участь у роботі IV Українсько-литовського економічного форуму, який відбувся 7 грудня 2018 року в залі «Хол чемпіонів» Національного спортивного комплексу «Олімпійський».

Довідка. З початку 2018 року товарообіг між Україною та Литвою значно збільшився. Про це в п'ятницю, 7 грудня, заявив Президент України Петро Порошенко на спільній прес-конференції з президентом Литви Далею Грибаускайте: «За дев'ять місяців поточного року товарообіг між нашими країнами зріс на 17%. Це – результат поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, яка сьогодні довела свою ефективність».

Модераторами форуму виступили Сергій Прохоров (перший віце-президент УСПП) та Сігітас Леонавічюсом – голова Литовсько-української ділової ради.

«Ми дуже цінуємо розвиток партнерства з Литвою не лише у сфері товарообігу, розвитку інвестицій, обміну технологіями, а і її велику допомогу дружньої країни як посередника між Україною та Європейським Союзом, як більш досвідченого гравця з питань стандартизації, технічних регламентів, правил торгівлі тощо. Принципове значення має продовження плідної співпраці у сферах енергозбереження та енергоефективності, альтернативної енергетики, охорони навколишнього середовища, інвестицій, корпоративної безпеки, це наші пріоритети на майбутнє», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо): А. Кінах, Р. Даргіс

Президент Конфедерації промисловців Литви Робертас Даргіс зауважив, що нині завданням економічних спільнот двох держав є зробити так, щоб у рік виборів народи не відчули турбулентності цього неспокійного періоду. На його думку, громадським організаціям бізнесу слід приділяти увагу продуктивності праці, ще більшої доданої вартості, перебудові структури господарювання під вимоги Четвертої промислової революції, як пропонує ЄС, та цінності людського капіталу.

На знімку (зліва направо): С. Кубів, В. Сінкявічус

«В економічній співпраці двох країн, яка лише цього року зросла на 20 %, важливим є не стільки те, що розширюються номенклатура, товарні групи, а й зростання інноваційних товарів, продуктів із більшою доданою вартістю, у тому числі з ІТ-сфери. Розвиваючи економічні зв’язки, ми розвиваємо європейські цінності, людській капітал», – наголосив перший Віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Необхідність більшого захисту інвестицій, що стане запорукою їх зростання, підкркслив міністр господарства Литви Віргініус Сінкявічус.

На знімку (зліва направо): С. Прохоров, С. Леонавичюс, С. Чижиков (президент Торгово-промилової палати України)

На форум приїхали провідні литовські компанії: BOD Group – розглядає варіанти інвестування у проекти сонячних електростанцій у Херсонській та інших областях України; АТ «Литовські залізниці» – зацікавлена у подальшому розвитку міжнародного проекту потягу контейнерних перевезень Вікінг; UAB INTA – постачає, обслуговує та програмує обладнання для радіозвязку, системи ренгенконтролю вантажів, системи контролю стану навколишнього середовища; Клайпедський державний морський порт – зацікавлений у співпраці з українськими портами.

На форумі було підписано договори про співпрацю між УСПП, Асоціацією сонячної енергетики України і Global BOD Group; між УСПП та Вільнюською торгово-промисловою і ремісничою палатою, Київською торгово-промисловою палатою. Принципове значення мають угоди регіонального змісту – між Вільнюською торгово-промисловою і ремісничою палатою та Покровською міською радою; Полтавською міською радою. Як і раніше, продовжено угоду між УСПП і Конфедерацією промисловців Литви. Анатолій Кінах та Робертас Даргіс підписали додатковий документ до основного договору 2013 року.

Учасники форуму констатували значне пожвавлення двосторонніх зовнішньоекономічних відносин – товарообіг у 2017 році становив 1 млрд 100 млн дол. США та зріс у 2018 році на 40 %, збільшилися литовські інвестиції в Україну (146,3 млн. дол. США станом на 1 липня 2018 року), значну допомогу Литва надає Україні на шляху економічної євроінтеграції.

Відбулися засідання тематичних секцій «Відновлювані джерела енергії», «Транспорт та логістика» та «Інноваційні технології», а також Українсько-литовської ділової ради.

На знімку: під час форуму.

На знімках: під час форуму

На Форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з керівництвом УСПП, представниками урядових органів та громадських організацій, зарубіжними експертами та ін.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 грудня 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГОМУ СТОЛІ «КОНСТИТУЦІЙНИЙ ДІАЛОГ: ДОСТУПНІСТЬ ТА/АБО ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ»

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко та віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у круглому столі «Конституційний діалог: доступність та/або якість вищої освіти», який відбувся 26 листопада 2018 року в приміщенні ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Захід, організований Міністерством освіти і науки України та Конституційним Судом України спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), зібрав представників органів державної влади, наукових кіл та громадськості.

У засіданні брали участь Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, судді КСУ Василь Лемак і Олег Первомайський.

На знімку: збори оргкомітету

Відкрив захід Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, зазначивши у вступному слові: «Тематикою нашого сьогоднішнього діалогу є доступність і якість вищої освіти. Конституційний Суд України не може залишатися осторонь питань, що мають надзвичайно важливе значення для розвитку суспільства та держави». Окремо він звернув увагу на рішення Конституційного Суду України, які стосуються питань освіти. Зокрема, Станіслав Шевчук вказав на те, що Конституційний Суд України у Рішенні № 5-рп/2004 від 4 березня 2004 року (справа про доступність і безоплатність освіти) надав офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України.

У Рішенні Суд зауважив, що «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Суд визначив сутність поняття «доступність освіти», наголосивши, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права. Тобто це – гарантія права кожного на здобуття освіти, водночас цьому праву кореспондується обов’язок держави забезпечити його реалізацію.

Стосовно доступності вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, Суд підкреслив, що вона полягає у створенні державою відповідних умов, за яких особа змогла би реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням її здібностей та інтересів у вільному виборі типу закладу освіти, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання

На знімках (зліва направо): С. Шевчук, Л. Гриневич, Т. Єфименко, Ю. Рашкевич

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що обговорення питання доступності та якості вищої освіти відбувається через велику суспільну необхідність. На думку Міністра, поняття «доступність» і «якість» вищої освіти повинні бути не суперечливими, а взаємодоповнюючими: «Конституція України визначає доступність і безоплатність вищої освіти на конкурсній основі, водночас в умовах прийому ми встановлюємо умови цього конкурсу». «На сьогодні надзвичайно важливо підвищувати якість вищої освіти в Україні. І я сподіваюся, що спільно ми зможемо досягти конструктивної позиції стосовно цього питання», – зазначила Лілія Гриневич.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся також ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Дмитро Лук’яненко. Він акцентував увагу на тому, що в сучасних умовах заклади вищої освіти повинні швидко реагувати на зміни в суспільстві та потреби студентів. На думку Дмитра Лук’яненка, наразі існує тенденція втрати «лояльності» до закладів вищої освіти. Тож, за його словами, потрібно бути готовим до змін у системі освіти.

Про особливості взаємозв’язку освітньої та підприємницької діяльності, доступність та якість вищої освіти йшлося в доповіді судді Конституційного Суду України Олега Первомайського. Аналізуючи питання ролі держави в забезпеченні якості освітніх послуг, суддя КСУ наголосив, що забезпечення конкурентоспроможності випускників, якості вищої освіти та її розвитку, має бути пріоритетом держави: «Вища освіта визначає інтелектуальний потенціал суспільства, тож ми повинні прагнути до того, аби забезпечити її якість».

Підбиваючи підсумки, заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич зазначив, що Міністерство освіти і науки України визначило якість освіти пріоритетом номер один. Поняття «якість», за його словами, охоплює кілька аспектів: зокрема, це якісний відбір на навчання, якісна система освіти й інші показники. Юрій Рашкевич наголосив, що Міністерство продовжуватиме працювати в напрямі забезпечення доступності та якості вищої освіти.

Учасники круглого столу дійшли до висновку, що тематика заходу є надзвичайно актуальною, а отже, діалог із суспільством як у контексті забезпечення доступності та якості вищої освіти, так і з інших важливих питань реалізації Конституції України, буде продовжено.

На знімку: у залі засідань.

На знімках (зліва направо): Ю. Рашкевич, Д. Лук’яненко, Т. Єфименко.

На знімках: учасники заходу

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками органів державної влади, наукових та освітніх кіл

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 листопада 2018 року



 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17
©2003