СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3368023
 
 
   

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ

За запрошенням керівництва Антикризової ради громадських організацій України президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко та завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяли участь у засіданні Антикризової ради громадських організацій України, присвяченому експертному обговоренню матеріалів Звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році, яке відбулося 12 лютого 2016 р. у приміщенні Українського союзу промисловців і підприємців у м. Києві.

До складу Антикризової ради громадських організацій входить понад 100 всеукраїнських структур, що представляють практично усі сфери економіки держави. У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, Правління УСПП, науковці та економічни експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України, галузевих асоціацій та організацій роботодавців, бізнесу та засоби масової інформації.

Слід нагадати, що до складу Антикризової ради громадських організацій України входять такі наукові установи та учбові заклади, як Національна академія наук України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ДННУ «Академія фінансового управління», НДО «Центр антикризових досліджень», Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

На знімку: в залі засідань.

«За оцінками міжнародних експертів, зокрема і МВФ, тими економічними показниками, які ми маємо по факту – Україна знаходиться на піку системної кризи. Вітчизняна економіка потрапила у п’ятірку найгірших у світі, посіла 140-е місце в світі за довірою до банківської системи, 162 – за рівнем економічних свобод, 130 – за масштабом корупції. Падіння ВВП 11%, недосконалі умови фіскальної, регуляторної політики, відсутність доступу до кредитних ресурсів, процвітаюча корупція, 16% падіння внутрішньої торгівлі на фоні відсутності зростання експорту свідчать про те, що жодних ефективних кроків з вирішення глибоких системних проблем в державі так і не було зроблено», – зазначив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, А. Кінах, В. Геєць (директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, А. Кінах, Л. Козаченко (народний депутат України)

На засіданні було підкреслено, що Антикризова рада громадських організацій України неодноразово наголошувала на необхідності об’єднання зусиль влади з громадянським суспільством, пропонувала уряду постійну системну підтримку, направивши до нього «Антикризову програму спільних дій влади і бізнесу». Однак уряд так і не став рівноправним партнером для громадянського суспільства, не налаштував діалог з промислово-підприємницькою спільнотою.

На знімку: Я. Жаліло (президент НДО «Центр антикризових досліджень») та Т. Єфименко

У своєму виступі Т. Єфименко розповіла про досвід співпраці Академії з UNICEF та закликала фахівців УСПП приєднатись до діючих проектів міжнародних організацій. О. Любіч розповів про підсумки останніх парламентських слухань щодо розвитку інформаційного суспільства (03.02.2016) та запропоновав ініціювати створення інформаційного порталу Антикризової ради громадських організацій України на сайті Уряду.

За підсумками засідання прийнято Заяву Антикризової ради громадських організацій України, в якій наголошено, що Антикризова рада громадських організацій, підприємницько-промислова спільнота України вважає роботу уряду щодо подолання кризи в українській економіці незадовільною: поглиблюються негативні тенденції в соціально-економічній сфері – тінізація економіки добігає до 60%, інфляція наближається до 43%, аналітики визначають останні місця для країні в міжнародних рейтингах відкритості бізнесу та інвестиційної привабливості.

«Виходячи із незадовільної оцінки діяльності Кабінету Міністрів за підсумками 2015 року, вимагаємо від Президента країни та парламенту сформувати новий, технократичний склад уряду, який працював би за планом виходу із кризи, готував стратегію подальшого розвитку країни, ніс персональну відповідальність за досягнення конкретних результатів у визначені строки, зжив з практики слідування принципам особистої відданості чи партійних зобов’язань. Уряд має бути оновлений, за таких умов підприємницька спільнота готова делегувати досвідчених фахівців із державницькою позицією. В складні для України часи Президент, парламент, громадянське суспільство мають знайти рішення з кардинальної зміни якості вищого виконавчого органу держави у бік професійної придатності, високої персональної відповідальності, підвищення ефективності діяльності, викорінення корупції. Саме за таких умов державі вдасться зупинити економічну стагнацію, вийти на параметри зростання, повернути надію людей на краще майбутнє» - підкреслено у Заяві.

На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками Українського союзу промисловців і підприємців та членами Антикризової ради громадських організацій України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 лютого 2016 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАННЯХ НА ТЕМУ "РЕФОРМИ ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ"

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у Парламентських слуханнях на тему "Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору", які відбулися 3 лютого 2016 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) відповідно до Постанови Верховної Ради України від 25.11.2015 № 829-VIII.

Участь у слуханнях взяли представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, науковці та освітяни, комерційні й громадські організації IT-галузі України.

Довідково: розбудова правової, високорозвиненої, цивілізованої країни з високим рівнем життя, культури та демократії неможлива без радикальної модернізації економіки України. Невід’ємною складовою стратегічних перетворень, започаткованих в нашій країні, є наближення галузей економіки до європейських принципів, вимога дотримання яких висувається до країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.

Проведення парламентських слухань щодо реформ галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору України обумовлене необхідністю комплексного вивчення стану цих реформ, передбачених низкою документів: Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого Постановою Верховної Ради України від 04.06.2015 № 509-VIII , Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», Позачерговим посланням Президента України П. Порошенком до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України» від 27 листопада 2014 року, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційною угодою та ін.

Метою зазначеного заходу є аналіз стану реалізації державної політики з реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій України як складової цілісної загальнодержавної політики, розроблення та прийняття відповідних рекомендацій Верховної Ради України. Передбачається, що таке обговорення сприятиме розгортанню широкої суспільної дискусії, стимулюватиме впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічній сфері країни.

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧШ МАТЕРІАЛИ ДО ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ (витяг)

В основу розвитку архітектури електронного урядування в Україні покладено концептуальну модель ЕІР, базові компоненті якої визначаються за трьома основним рівням, а саме: рівень даних, рівень взаємодії та презентаційний рівень.

Пріоритетними напрямами розвитку електронного урядування визначено:

1. Електронні послуги

З метою формування єдиного підходу та правил до запровадження і розвитку електронних послуг розроблено проект Концепції розвитку системи надання електронних послуг в Україні. Цей документ є важливим з огляду на те, як відбувається розвиток е-послуг, а особливо волонтерські ініціативи, які створюють несистемні проекти за різними правилами, реалізуючи переважно не електронні послуги, а запис у чергу.

2. Електронна ідентифікація

У рамках роботи Міжгалузевої групи з питань електронного урядування за участю бізнесу (банків, операторів тощо) розроблено проект Концепції розвитку електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб у державних інформаційно- телекомунікаційних системах та відповідна модель, технічні вимоги до створення єдиної системи е-ідентифікації як національного сервісу, що об’єднає всі доступні схеми е-ідентифікації.

На цьому етапі важливим є прийняття проекту Закону України “Про електронні довірчі послуга”, яким будуть запроваджені такі поняття, як електронна ідентифікація, автентифікація, схеми е-ідентифікації, у тому числі повинен буде визначений відповідальний орган державної влади.

3. Електронна взаємодія

Пріоритетом цього напряму повинен стати перехід до моделі, яка відповідає рекомендаціям ЕІР, а саме “реалізація безпечного, контрольованого і керованого обміну даними між органами державної влади” з подальшою реалізацією транскордонної взаємодії з ЄС. Тому головними завданнями є розроблення відповідного проекту Закону, проведення модернізації, розвиток міжвідомчої системи е-взаємодії, реалізація пілотних проектів з тестування найбільш успішних європейських систем е-взаємодії та систем у міграційній сфері.

Наступники кроками розвитку є: прийняття проекту Закону України щодо електронної взаємодії; запровадження системи електронної взаємодії у дослідну експлуатацію та підключення першої черги базових державних реєстрів; розвиток системи міжвідомчого електронного документообігу.

4. Відкриті дані

На сьогодні головним досягненням у цьому напрямі є створення необхідної нормативно-правової бази для розвитку відкритих даних. У квітні 2015 року Верховною Радою прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних”, Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 21 жовтня 2015 р. N° 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, якою встановлюються вимоги до формату та структури наборів даних, а також передбачається відкриття у формі відкритих даних 327 наборів державних даних протягом 6 місяців.

Наступники кроками розвитку є: запровадження єдиного державного веб-порталу відкритих даних у дослідну експлуатацію для можливості публікації відкритих даних; публікація пріоритетних наборів даних у формі відкритих даних; ухвалення та виконання “дорожньої мали” розвитку відкритих даних (навчання відповідальних працівників, аудити даних центральних органів виконавчої влади тощо); розвиток електронного Парламенту; електронні петиції; портал відкритих даних; електронне робоче місце депутата; е-документообіг та опрацювання законопроектів тощо.

Слухання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій, який наголосив на актуальності теми Парламентських слухань та відповідальності присутніх за результати обговорень. Він також представив привітання депутата Європейського Парламенту Мічала Боні до учасників парламентських слухань: http://komit.rada.gov.ua/news/main_news/anons/72858.html

На знімку (зліва направо): А. Парубій та Д. Шимків

Учасники слухань були ознайомлені зі станом справ у IT-галузі України, зокрема виступили:

- Леонід Євдоченко, голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, доповідь «Реформи галузі ІКТ та розвиток інформаційного простору України»;

- Олександр Животовський, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;

- Олександр Риженко, голова Державного агенства з питань електронного урядування України;

- Дмитро Шимків, заступник Глави Адміністрації Президента України.

Також доповідали керівники двох комітетів Верховної Ради України:

- Комітету з питань інформатизації і зв’язку (Олександр Данченко);

- Комітету з питань промислової політики та підприємництва (Віктор Галасюк).

Слід відзначити спільні погляди керівників цих комітетів щодо важливості якнайшвидшого розв’язання проблем галузі та суттєвого впливу ІКТ на зростання економіки держави, доцільності спільного розроблення законодавчих ініціатив.

На знімку (зліва направо): О. Данченко та В. Галасюк

О. Данченко наголосив, що в Україні створено профільний вищий орган законодавчої влади, який опікується ІКТ – Комітет з питань інформатизації і зв’язку. До предметів відання Комітету віднесено 12 пунктів, які охоплюють усі сегменти ринку від розвитку інформаційного суспільства до кібербезпеки та криптографічного захисту.

Значний інтерес присутніх викликали виступи керівників Асоціації "Iнформаційні технології України" – заслуженого економіста України, голови правління, Тараса Кицмея та директора Віктора Валєєва.

Довідка: у квітні 2004 р. українські ІТ-компанії – Miratech, SoftLine, Mirasoft, ProFIX, Ukrsoft та SoftServe – прийняли рішення про створення галузевої Асоціації "Інформаційні технології України". Компанії-засновники Асоціації – провідні українські розробники програмного забезпечення, які мають успішний досвід продажу послуг для іноземних замовників на умовах аутсорсингу. Обсяг експорту – близько 1,5 млрд дол. США щорічно. Нижче наведено рисунок, підготовлений фахівцями Асоціації.


На знімку (зліва направо): В. Валєєв та Т. Кицмей

На знімку (зліва направо): О. Любіч та Голова ГО «IT-Альянс» А. Бірюков

Учасники парламентських слухань звернули увагу на те, що стрімкий розвиток інформаційної технології змінив те, як державні органи, підприємства, інші організації та індивідуальні користувачі, що використовують і розробляють ці інформаційні системи й мережі ("учасники"), повинні підходити до кібербезпеки. Вони повинні вживати своєчасних і спільних заходів щодо попередження інцидентів, котрі стосуються безпеки, їх виявлення і реагування на них.

Докладніше:

– Елементи для створення глобальної культури кібербезпеки (резолюція 57/239 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 2002 року http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_b42).

З метою формування правових основ системи кіберзахисту України вжито заходів із підготовки відповідних законопроектів. Зокрема, на виконання відповідного Плану дій здійснюється підготовка проектів Концепції державної політики України у сфері інформаційної безпеки, а також Закону України «Про кіберзахист» (Стратегія кіберзахисту). Прийняття цього закону повинно стати першочерговим пріоритетом України в контексті розвитку національної системи кіберзахисту.

Важливою складовою формування системи кіберзахисту України є міжнародне співробітництво, яке потребує чіткого формату. З цією метою в Києві відбулися консультації між вітчизняними урядовими та неурядовими організаціями, які визначили спільну позицію щодо взаємодії з НАТО з питань кіберзахисту. У результаті таких консультацій установлено, що основною передумовою для успішного впровадження Концепції державної системи кіберзахисту України є необхідність об'єднання зусиль зацікавлених державних інституцій.

Докладніше:

– Трастовий фонд Україна - НАТО з кібербезпеки http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/642_063.

На слуханнях відбулися співбесіди та обговорення питань можливої співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками низки провідних установ ІТ-галузі.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 лютого 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч та заступник директора Центру фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), яке відбулося 18 грудня 2015 р. у приміщенні Торгово-промислової палати України у м. Києві.

Участь у конференції взяли представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, Правління Українського союзу промисловців і підприємців, науковці та економічни експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України.

Майже рік тому з ініціативи об’єднань, асоціацій бізнесу була створена Антикризова рада громадських організацій України. Нині її склад налічує близько 100 об’єднань, які представляють практично весь реальний сектор економіки, експертне, наукове середовище. Цей орган опрацював інтегральне бачення ділової спільноти – Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу.

Документ, сформований на відкритій основі, у режимі майже онлайнового оновлення, з діагностикою основних проблем економічного розвитку країни та можливим набором інструментарію їхнього розв’язання. Він пройшов декілька стадій обговорення у різних форматах, був представлений очільникам держави, презентований у парламентських та урядових колах і наразі його актуалізація триває.

Нинішня редакція цього документа за результатами дискусій на різних майданчиках, зокрема під час розширених засідань Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП в Кіровограді (30 червня 2015 р.) та Харкові (25 вересня 2015 р.), враховує поточні зміни макроекономічних показників та має на меті ініціювати відповідальний фаховий діалог влади та бізнесу стосовно спільних невідкладних дій протягом 2015–2016 років.

Соціально-економічна ситуація в країні, що досі перебуває у системі кризових координат, потребує швидких і прогнозованих дій уряду, парламенту та постійного діалогу із бізнес-спільнотою і громадянським суспільством. Тому на засіданні відбулося обговорення документу «Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу», що містить конкретні пропозиції по виходу із кризи, зокрема погалузевих кроків.

На знімку: виступ Анатолія Кінаха, президента УСПП та голови Антикризової ради громадських організацій України

«Прогнозоване міжнародними експертами падіння економіки України в 2015 році – 11 %. Негативні показники і по всіх ключових економічних позиціях: інфляція в країні зараз майже 47 %, експорт скоротився на 32 %, обсяги внутрішньої торгівлі на 22 %, а промислове виробництво продовжує занепадати і закінчує рік із від’ємним 15 % показником. Усе це свідчить про те, що у нас просто немає запасу часу і міцності займатися політичними «торгами», невмотивованими суперечками – треба стабілізувати ситуацію – швидко, професійно і головне – спільними зусиллями, не відхрещуючись від пропозицій громадськості і бізнесу», – зазначив А. Кінах.

У рамках засідання відбулася плідна дискусія стосовно напрямів спільних дій влади та громадськості щодо пошуку інструментів для активізації економічного розвитку країни.

На знімку (зліва направо): Ярослав Краснопольський (перший заступник Міністра Мінагрополітики України) та Олександр Щерба (ВМГО «Студентська республіка»)

На знімку (зліва направо): Леонід Козаченко (президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України) та Валерій Король (віце-президент ТПП України)

Зазначена Програма містить Розділ І «Повернення довіри до української банківської системи та удосконалення державної грошово-кредитної політики», в обговоренні якого неодноразово брали участь науковці Академії фінансового управління. Деякі пропозіції фахівців АФУ увійшли в остаточну редакцію Програми.

АНТИКРИЗОВА ПРОГРАМА СПІЛЬНИХ ДІЙ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ:НЕВІДКЛАДНІ РІШЕННЯ

2015–2016 РОКІВ (витяг)- http://uspp.ua/doc/%D0%90%D0%9F.pdf

І. ПОВЕРНЕННЯ ДОВІРИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Банківський сектор України перебуває в скрутному становищі внаслідок девальвації національної валюти, неможливості залучення ресурсів на зовнішньому ринку, зниження довіри з боку населення, непрозорості надання рефінансування комерційним банкам та їхньої недостатньої ліквідності.

Для вирішення нагальних проблемних питань у сфері кредитної політики та фінансового сектору економіки пропонується здійснити низку таких заходів:

1.1 Розробити державну комплексу антикризову програму кредитування реального сектору економіки банками, що базуватиметься на ринкових підходах та адекватній вартості кредитних ресурсів.

1.2 Удосконалити систему рефінансування банків, що повинна мати довгостроковий характер та ґрунтуватися на створенні стимулів з розширення кредитування пріоритетних для держави галузей, впровадження програм імпортозаміщення, випуску соціально важливої продукції, реалізації проектів із енергоефективності та енергозбереження. Дана программа має містити вимоги до банків щодо їх життєздатності та позитивної динаміки кредитного портфелю за пріоритетними галузями економіки. При цьому ставка кредитів довгострокового рефінансування повинна бути визначена на рівні, що зміцнює зацікавленість банків у кредитуванні кінцевих позичальників. У разі зниження кредитного портфелю перебачити застосовування штрафної ставки запозичення для банків-позичальників даного ресурсу, виходячи зі збільшення ставки за кожний відсоток зниження кредитного портфелю за звітний період.

1.3 Розробити невідкладні заходи із нарощування експортного потенціалу, у т.ч. з поступової та цілеспрямованої лібералізації валютного регулювання: зменшення частки обов’язкового продажу валютної виручки з 75 % до 50 %, а для деяких сфер – до 25 %; скасування 90-денного строку розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів; збільшення строків повернення валютної виручки з зовнішньоекономічних операцій для підприємств з довготривалим циклом виробництва (обороно-промисловий комплекс, машинобудування тощо)

1.4 Вжити заходів із стимулювання нарощування у банківській системі кредитних портфелів у національній валюті.

1.5 Розробити механізм виведення проблемних активів з державних та системно важливих банків, визначивши критерії відбору кредитів, механізм (модель) управління проблемними активами та джерела ресурсів з державного бюджету для забезпечення цього процесу. Передбачити критерієм ефективності участі держави у капіталізації (націоналізації) банків відновлення кредитування реального сектору економіки та окупності державних інвестицій в капітал банків.

1.6 Запровадити механізми надання гарантій для кредитів підприємствам реального сектору, в першу чергу виробничої сфери, які будуть видаватися комерційними банками. Гарантія має покривати не менше 50 % суми зобов’язань за кредитом. Оцінка прийнятності кредиту для надання гарантії має проводитися спеціально створеним уповноваженим агентством (Гарантійним агентством) або існуючим державним банком.

1.7 Прискорити запуск в Україні пілотних проектів кредитних гарантій для кредитів малому та середньому бізнесу в агросекторі з наступним поширенням цього досвіду на інші галузі, приділивши особливу увагу розвитку мікрофінансування в інтересах підтримки МСБ на територіях, що межують і з районами проведення АТО.

1.8 Увести норму, що скасує обов’язковий продаж валютної виручки підприємств, необхідної для виконання ними зобов’язань за валютними кредитами у вітчизняних банках в межах сум, які потрібні юридичній особі для погашення тіла кредиту та відсотків за користування, передбачити можливість автоматичного відшкодування ПДВ на суму проданої валютної виручки на внутрішньому ринку (можливо, безпосередньо НБУ).

1.9. Розробити програму реструктуризації валютних кредитів для окремих категорій позичальників за аналогами апробованих у світі програм. Запровадити дестимулюючі засоби для згортання валютного кредитування позичальників без достатніх валютних надходжень.

1.10 Запровадити механізм державних гарантій щодо проектів, які є пріоритетними для національної економіки.

1.11 Розробити механізм державних гарантій відшкодування коштів, які залишаються на рахунках суб’єктів господарської діяльності у банках, визнаних неплатоспроможними.

1.12 Розробити модель національного стабілізаційного фонду для врегулювання діяльності проблемних банків, що буде формуватися за рахунок диференційованих внесків банків залежно від розміру активів.

                     На знімку (зліва направо): О. Любіч та А. Кінах

На засіданні також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками Українського союзу промисловців і підприємців та членами Антикризової ради громадських організацій України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 грудня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПІЛЬНО З ФАХІВЦЯМИ ІНСТИТУТУ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМЕНІ М.В. ПТУХИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ В ФОРМАТІ КРУГЛОГО СТОЛУ З ВИСОКИМ АКАДЕМІЧНИМ ТА ПРЕДСТАВНИЦЬКИМ РІВНЕМ

14–15 грудня 2015 року у місті Полтава в рамках круглого столу «Сучасні проблеми управління економікою: трансформація механізмів фінансування соціальної сфери та освіти» за участі представників центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Полтавської, Запорізької та Дніпропетровської областей, делегації відділення економіки НАН України, експертів ДННУ «Академія фінансового управління і Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, фахівців регіональних ЦСССДМ відбулось обговорення методичних підходів до калькулювання вартості соціальних послуг вразливим категоріям дітей, окремих результатів проведеного дослідження та адаптації кращих практик формування системи обліку і звітності в контексті розроблених методичних та практичних підходів до впровадження механізму фінансування соціальних послуг вразливим категоріям населення (дітям), визначених аспектів розробки методичної бази для проведення подальшого навчання щодо імплементації системи фінансування соціальних послуг вразливих категорій дітей та визначення їх вартості, зокрема стосовно вирішення питань організації широкого суспільного діалогу щодо впровадження механізму фінансування соціальних послуг, проведення науково-комунікаційних заходів у відповідних регіонах для пілотування проекту «Розробка механізму фінансування соціальних послуг для вразливих верств населення (дітей)» (продовження: науково-організаційні та навчальні заходи)», реалізація якого відбувається за послідовної підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

В рамках проекту експертами Академії фінансового управління спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України здійснено розробку рекомендацій до складання проектів форм галузевого статистичного обліку та звітності щодо вартості соціальних послуг вразливим категоріям дітей, проведення їх первинної апробації, подальше інструктивне забезпечення та експертна підтримка заповнення пілотованими об’єктами форм обліку і звітності, моніторинг результатів їх заповнення з подальшим корегуванням, збір та аналіз інформаційних матеріалів щодо ефективності надання та обліку соціальних послуг, розробка системи моніторингу, експертної підтримки обліку соціальних послуг в пілотованих регіонах, внесення корегування в базовий інструментарій, створення проекту онлайн-сервісу «Особисте соціальне досьє» як інструменту моніторингу ефективності надання та фінансування соціальних послуг, розроблення методичного забезпечення навчання, проведення семінарів і тренінгів, у тому числі в дистанційній формі, для регіональних фахівців фінансової та планової сфери, проведення подальшої методичної, аналітичної роботи та консультування експертами спільно з фахівцями органів влади, консультативно-дорадчих структур, операторів в пілотованих регіонах тощо, проведення широкої роз’яснювальної роботи стосовно ходу реалізації проекту, у тому числі організаційно-методичне, експертно-презентаційне забезпечення організації відповідних заходів у форматі круглих столів, анкетування їх учасників, що у підсумку формуватиме ґрунтовний базис підготовки рекомендацій до проекту розпорядчого документу щодо проведення відповідного пілотного експерименту у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 грудня 2015 року






ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ "АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ" ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ТА ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАУКОВОЇ РОБОТИ НДФІ АКАДЕМІЇ ЛЮДМИЛА ЛОВІНСЬКА ВИСТУПИЛИ ІЗ ДОПОВІДДЮ В МЕЖАХ ПОРЯДКУ ДЕННОГО 32-ОЇ СЕСІЇ UNCTAD-ISAR У М. ЖЕНЕВА (ШВЕЙЦАРІЯ).

Медіа-центр
Академії фінансового управління

6 листопада 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КЛУБУ БАНКІРІВ НА ТЕМУ: «ЖОВТЕНЬ 2015 РОКУ. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: ПОЧАТОК ЗРОСТАННЯ ЧИ УПОВІЛЬНЕННЯ ПАДІННЯ?»

За дорученням керівництва Академії фінансового управління співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?», яке відбулося 28 жовтня 2015 р. в офісі «Фідобанку» у м. Києві.

Довідка. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.

Цілі засідання: розгляд низки питань щодо поточної ситуації в банківському секторі, зокрема підсумків діяльності банків за останні три квартали; обговорення ефективних практичних кроків для вдосконалення і розвитку бізнесу, у тому числі сучасних інформаційних технологій, які розробляють інноваційні рішення для фінансово-кредитного сектору.

Учасниками конференції були представники Національного банку України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ліги страхових організацій України, Нацкомфінпослуг, топ-менеджмент банків, керівники відповідних департаментів і підрозділів провідних банків.

З вітальним словом на відкритті засідання виступили перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко та голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. Під час обговорення докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на стабільність діяльності банківської системи.

На знімку: у залі засідань.

На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, ключовим словом у сфері діяльності банківських установ є слово «довіра», що насамперед пов’язано з довірою суспільства до дій Національного банку України та урядових структур зі стабілізації макроекономічної ситуації.

На знімку (зліва направо): О. Любіч, Ю. Прозоров, А. Дробязко, А. Волков, Г. Оліфер.

Так, зокрема, Анатолій Дробязко, висунув такі тези:

1. Стверджувати, що у третьому кварталі відбулася зміна тенденції в банківському секторі – зарано. Немає довіри до діяльності банківських установ, валютні депозити виходять із банківської системи, скорочується кредитування фізичних осіб. Наявне деяке зростання обсягів обігових коштів у банківській системі юридичних осіб, а також стабілізація обсягів кредитування юридичних осіб. Зараз на валютному ринку крихка рівновага, але немає впевненості, що «маховик» девальвації не почне розкручуватися знову.

2. Стабільність у банківському секторі повинні підтримувати не тільки заходи НБУ, а й уряд через банки з державним капіталом, які на сьогодні становлять 25 % за обсягами активів і пасивів.

3. Найважливішою новиною для ринку має стати відновлення роботи на належному рівні органів корпоративного управління як НБУ, так і державними банками. Це стосується роботи Наглядових рад, а також підрозділів, які готують для них об’єктивну інформацію – насамперед аудиторських служб і служб ризик-менеджменту.

4. Широкий діалог із суспільством членів колегіальних органів державних банків і НБУ, а також топ-менеджменту, зрозумілі для населення сигнали, зняття адміністративних обмежень на грошовому й валютному ринку – це шлях відновлення довіри до роботи банківської та фінансової системи загалом.

У свою чергу, Євген Бублик (Інститут економіки і прогнозування НАН України) відзначив, що одним із основних факторів, які зумовлюють збереження негативного тренду в банківській системі України, є катастрофічне зниження рівня довіри між усіма учасниками ринку банківських послуг. Через це, в умовах високих процентних ставок та значних обсягів коштів на руках у населення, продовжується відтік депозитів з банків, за суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Перехід від етапу «очищення» банківської системи до конструктивнішого етапу забезпечення стабільності економіки може суттєво покращити рівень довіри.

Сергій Волков (голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів) переконаний, що поняття «кредитна система» підмінили поняттям «банківська система», а це свідчить про втрату ринкової сутності кредиту. За умови подальшого розвитку подій за таким сценарієм, функція емісійного центру поступово перейде до Міністерства фінансів України. У такому випадку випуск грошей слугуватиме не джерелом кредитів економіці, а обслуговуватиме нетоварну емісію державного боргу, породжуючи диспропорції в економіці та інфляцію, а ОВДП стануть основним банківським активом та єдиним інструментом для інвестицій на місцевому ринку цінних паперів.

Геннадій Бортніков від імені науковців відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління» оголосив пропозиції антикризового характеру.

На національному рівні:

• якнайшвидша політична стабілізація, яка є необхідною передумовою відновлення фінансової та макроекономічної стабільності;

• прийняття програми дешевого довгострокового рефінансування життєздатних банків центральним банком для розвитку кредитування реального сектору (доступність кредитів);

• упровадження інструменту облігацій, конвертованих у капітал в разі падіння адекватності капіталу, що збільшить запас міцності банків і зміцнить довіру до банків з боку користувачів їхніх послуг;

• виведення певних портфелів проблемних кредитів із системно важливих банків на спеціальні структури, включаючи державні компанії з управління проблемними активами, що дасть змогу уникнути розпродажу активів і обвалу їх ринку;

• програми реструктуризації певних типів кредитів, включаючи валютні та іпотечні кредити;

• створення інституту банківського Омбусдмена для врегулювання конфліктів між клієнтами і банками на позасудовій основі, без потреби втручання регулятора;

• розроблення та реалізація чіткої регулятивної політики держави щодо системно та особливо важливих банків, що дає можливість уникнути проблеми моральної безвідповідальності (too big too fail);

• створення державного інституту гарантій за кредитами бізнесу, що посилить захищеність банків-кредиторів і зробить доступнішими кредити для МСП.

На мікрорівні (окремих банків):

• розроблення програми антикризових маркетингових комунікацій, яка передбачає активну позицію банку в попередженні та подоланні кризи довіри, що призводить до банківської паніки (втечі вкладників).

Анатолій Дробязко додав, що вкрай необхідно для відновлення довіри до банківського сектору, передусім державних банків, створити повноцінне корпоративне управління в системно важливих банках, включаючи високі стандарти дотримання балансу інтересів усіх зацікавлених сторін, управління ризиками та публічного розкриття інформації.

Михайло Довбенко, підсумовуючи обговорення, зазначив: «Як представник керівництва Комітету Верховної ради з питань фінансової політики і банківської діяльності висловлюю подяку членам Клубу банкірів за цікаву дискусію, а також за професійний погляд на найгостріші проблеми розвитку банківської системи». Він наголосив, що Комітет і надалі буде приділяти велику увагу співпраці з професійними учасниками ринку з метою кращого розуміння процесів, що відбуваються, та розробки і підтримки адекватних законодавчих ініціатив.

На знімку (зліва направо): М. Довбенко, Л. Мостова, О. Любіч.

За результатами дискусії, яка відбулася на засіданні Клубу банкірів, представники банківської спільноти та науковці домовилися про розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України та профільними комітетами Верховної Ради щодо зміцнення довіри до банківського сектору, формування стратегії розвитку банків в умовах сучасної банківської кризи і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі країни.

На конференції також обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, Клубом банкірів, представниками банківської спільноти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 листопада 2015 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗУВАЛА ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ»

Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку державних банків в Україні» була проведена 15 жовтня 2015 р. Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України.

З вітальним словом на відкритті конференції виступили: президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко; заступник директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України Андрій Страшний; глава корпоративного інвестиційного бізнесу BNP Paribas в Україні та Казахстані Домінік Меню.

На знімку: виступ Т. Єфименко.                              На знімку: виступ Д. Меню.

До обговорення ключових питань конференції були залучені представники BNP Paribas, ПАТ «УкрСиббанк», ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», УМВБ, Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, ПАТ «УБРР», ПАТ «Родовід банк», ВРУ, журналу «Форбс», Київського банківського союзу, УКБС, Міністерства фінансів України, ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Ощадбанк», аспіранти та науковці ДННУ «Академія фінансового управління», загалом понад 50 делегатів.

Модераторами заходу були науковці Академії – д.е.н., професор Олександр Любіч та к.е.н. Генадій Бортніков. Програма включала проведення двох сесій: «Роль державних банків у стимулюванні відновлення економічного зростання» та «Стратегія розвитку державних банків в Україні».

Під час конференції з доповідями виступили Домінік Меню, к.е.н. Анатолій Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління») та к.е.н. Генадій Бортніков, Андрій Страшний; Тетяна Сисоєва (к.е.н., радник Голови правління ПАТ «Родовід банк»), Юрій Прозоров (президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків»), Віталій Шапран (к.е.н., головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг»).

На знімку: в залі засідання.

Відбулися жвава дискусія та виступи представників державних і комерційних банків, інших установ.

На знімку: виступи А. Страшного та Т. Сисоєвої.

Тетяна Сисоєва відзначила роль вчених Академії у вирішенні розглянутих на конференції питань: «Спасибі співробітникам Академії – є монографія, яка узагальнила світовий досвід по створенню інститутів для роботи з проблемними активами!».

На знімку: в залі засідань.                                       На знімку: виступ А. Дробязко.

За результатами дискусії щодо стратегії державних банків в Україні, яка відбулася на конференції, представники банківської спільноти та науковці погодили наведені нижче рекомендації для Міністерства фінансів України та Національного банку України стосовно стратегії розвитку банків за участю держави в умовах сучасної банківської кризи.

Учасники заходу висловили готовність продовжити професійний діалог, який відбувся в Академії, щодо таких питань: удосконалення діяльності банків із державним капіталом (БДК), зокрема, генезис та перспективи БДК, взаємодія БДК у рамках нових стратегій, механізм взаємодії Укрексімбанку з іншими учасниками в державному сприянні експорту товарів з високою часткою доданої вартості та послуг, використання ефекту синергії спеціалізованих БДК, розвиток корпоративного фінансування, реалізація потенціалу БДК для посилення арсеналу державної антициклічної політики; корпоративне управління в БДК за сучасними стандартами; необхідні зміни в нормативно-правовій базі для створення цивілізованого ринку проблемних активів.

Учасники дискусії дійшли висновку про необхідність вжиття радикальних антикризових заходів держави відносно БДК задля підвищення фінансової стабільності й зміцнення довіри до банківського сектору та запропонували таке.

У частині корпоративного управління

1. Сформулювати як стратегічні пріоритети для БДК:

1.1. Реалізацію конкурентних переваг БДК на ринку;

1.2. Виконання ДУБ ролі компенсатора ризиків в умовах системної кризи;

1.3. Диференціацію пріоритетів для періоду подолання кризи та посткризового розвитку;

1.4. Отримання прямого та опосередкованого ефекту від участі держави в капіталі банків;

1.5. Створення державного банку розвитку за аналогом найкращих апробованих у світі моделей бізнесу;

1.6. Фокусування Укрексімбанку на фінансуванні експорту й імпорту як домінуючому бізнесі;

1.7. Продовження оптимізації мережі відділень Укрексімбанку під завдання розвитку експортно орієнтованих регіонів;

1.8. Створення державного агентства страхування для зовнішньоекономічних операцій банків;

1.9. Пом’якшення продуктової та цінової конкуренції між БДК шляхом їх сегментування за пріоритетними сегментами (галузями, національними програмами);

1.10. Нівелювання негативних наслідків випереджаючого розвитку БДК для конкуренції в банківському секторі України;

1.11. Встановлення цільових значень вирішальних показників діяльності банків (розмір активів і доходних вкладень, капіталізація, прибуток на активи та на капітал, співвідношення операційних витрат до операційного доходу тощо).

2. Змінити підходи до формування складу ради директорів (спостережних рад) БДК з відповідними змінами в нормативно-правовій базі, а саме:

2.1. Скасування квот на призначення членів спостережених рад від уряду та президента та запровадження конкурсних процедур відбору кандидатів;

2.2. Максимально можлива деполітизація кадрових призначень до складу вищих керівних органів;

2.3. Зниження надмірної плинності кадрів у вищих керівних органах як тривожного сигналу для ринку;

2.4. Розширення членства у спостережених радах за рахунок незалежних (невиконавчих) директорів із представників експертів у сфері аудиту, контролю ризиків, банківського менеджменту та стратегії, з доведенням складу до мінімум 10 членів ради, включаючи принаймні 5 незалежних директорів;

2.5. Забезпечення прозорості у прийнятті рішень про формування складу вищих керівних органів БДК.

3. Створення функціонально повноцінних комітетів при спостереженій раді в кожному БДК у складі не менше трьох осіб на чолі з кваліфікованими особами у комітетах:

3.1. Комітету з аудиту;

3.2. Комітету з ризиків;

3.3. Комітету з призначень;

3.4. Комітету з винагороди;

3.5. Комітету зі стратегії.

4. Розширення публічного розкриття інформації про банк:

4.1. Ключові аспекти середньострокової та довгострокової стратегії бізнесу БДК;

4.2. Якість активів за показниками частки прострочених кредитів та концентрації кредитного ризику (частка 20 найбільших груп позичальників у кредитному портфелі, частка реструктуризованих кредитів у кредитному портфелі);

4.3. Результати щорічного стрес-тестування за аналогом звітів для системно важливих банків у ЄС із визначенням потреби в додатковому капіталі;

4.4. Механізм матеріального стимулювання в БДК, включаючи характеристику системи преміювання для вищого керівництва за досягнення результатів;

4.5. Відповідність системи управління ризиками у БДК міжнародним стандартам, включаючи стандарти та рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду і Європейської адміністрації банківського нагляду ЕВА;

4.6. Звіт незалежного аудитора про підтвердження фінансової звітності за І півріччя кожного року;

4.7. Інформація про проведення засідань спостережних рад;

4.8. Рейтингові звіти.

5. Розробити ефективні механізм протидії:

5.1. Політичному втручанню у прийняття бізнес-рішень БДК;

5.2. Лобіюванню у кадрових призначеннях в БДК;

5.3. Конфліктам інтересів;

5.4. Моральній безвідповідальності (moral hazard) банкірів системно важливих банків.

У частині якості активів

• Обмежити концентрацію кредитного ризику БДК за великими позичальниками, зокрема спільних експозицій БДК до державних корпорацій;

• Розробити механізм діяльності державних компаній з управління проблемними активами та процедури передачі портфелів активів із БДК та банків, визнаних системно важливими;

• Реалізувати на базі банку «Родовід» концепцію повноцінного банку поганих активів (bad bank), використовуючи передовий світовий досвід створення таких установ та розроблені стандарти і процедури;

• Ініціювати зміни в нормативно-правовій базі щодо: оподаткування списання та передачі активів з метою стимулювання БДК, діяльності компаній з управління проблемними активами та моделі банку проблемних активів bad bank;

• Реалізувати програму довгострокового (від трьох років) рефінансування БДК та інших прийнятних банків для розвитку кредитування реального сектору за аналогом програм Європейського центрального банку та інших центральних банків Західної Європи.

В частині капіталізації

• Розробити нормативно-правову базу для випуску БДК конвертованих облігацій (аналог облігацій типу COCOs) для трансформації в капітал першого рівня у разі критичного зниження адекватності капіталу;

• Розробити та реалізувати інструменти залучення приватного капіталу в БДК шляхом емісії депозитарних розписок, субординованих зобов’язань, гібридних інструментів капіталу та розміщення міноритарних пакетів акцій на фондовому ринку, використовуючи зарубіжний досвід реприватизації націоналізованих і державних банків Великобританії, Нідерландів та КНР.

У рамках проведення конференції за ініціативою президента Академії д.е.н., професора Тетяни Єфименко відбулася окрема зустріч науковців Академії (директор НДФІ, к.е.н. Сергій Гасанов; академік НАНУ, д.е.н., професор Олег Білорус; д.е.н., професор Олександр Любіч) з Домініком Меню, на якій Тетяна Єфименко урочисто вручила йому пам’ятну медаль/знак Академії.

На знімку: вручення пам’ятної медалі Академії
(Тетяна Єфименко та Домінік Меню).

На знімку (зліва направо):
О. Любіч, С. Гасанов, Т. Єфименко,
Д. Меню, О. Білорус.

На конференції обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з представниками банківської спільноти України та інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 жовтня 2015 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ «РЕКАПІТАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНІ БАНКИ»

Семінар «Рекапіталізація та державні банки» організовано Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) разом із Академією фінансового управління за сприяння Міністерства фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами», що реалізується GIZ. Захід відбувся 8 жовтня 2015 р.

Довідка. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH є федеральною установою, яка підтримує уряд Німеччини в досягненні визначених ним цілей у сфері міжнародного співробітництва задля сталого розвитку. Організація GIZ сприяє підготовці проекту Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, будучи членом відповідної Робочої групи, створеної за дорученням Міністерства фінансів України.

Під час семінару з доповідями виступили експерти GIZ та науковці Академії фінансового управління, а саме співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики (завідувач відділу, д.е.н., професор О. Любіч, п.н.с., к.е.н. А. Дробязко та с.н.с., к.е.н. Г. Бортніков), заступники директора Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України А. Страшний та Н. Страхова.

До заходу долучилися представники таких установ: Міністерство фінансів України, Національний банк України, Рахункова палата України, Державна фіскальна служба України, Державна фінансова інспекція України, Державна служба фінансового моніторингу, ГО «Українське товариство фінансових аналітиків», СРО Асоціація «Українські фондові торговці», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», Київський національний університет технологій та дизайну, Торгово-промислова палата України, Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», ГО «Асоціація українських банків», загалом понад 70 делегатів.

На першій сесії семінару доповідав доктор Ганс Рекерс на тему «Управління державною часткою у банках Міністерством фінансів» (авторські слайди розміщено за посиланням http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_ 561791915f9cd.pdf). Його виступ викликав посилений інтерес у присутніх, зумовивши активну професійну дискусію. Тривалий час Г. Рекерс відповідав на запитання та коментарі слухачів.

Довідка. Д-р Ганс Рекерс (Німеччина) має багаторічний досвід у сфері управління державними банками та регулювання фінансових ринків, як на рівні федеральних земель, так і на центральному рівні; був Членом Правління Німецького федерального банку (Bundesbank), Членом Наглядової ради банку HSH Nordbank, Директором Асоціації державних банків Німеччини, а також Головою Бюджетного департаменту Федерального міністерства фінансів Німеччини тощо.

На знімку: у залі засідання. На знімку (зліва направо): Тетяна Венцель (GIZ), д-р Ганс Рекерс.

Після перерви розпочалася друга сесія семінару, протягом якої відбувалися презентації досліджень науковців Академії: Банківські кризи в Україні 2008–2010 та 2014–2015 рр. (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Результати і перспективи діяльності державних банків в Україні (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Регулятивні вимоги до системно важливих державних банків: світовий досвід (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч); Виведення проблемних активів з державних банків як умова їх фінансового оздоровлення (А. О. Дробязко, Г. П. Бортніков); Як удосконалити підходи до рекапіталізаціїї банків за участю держави з врахуванням міжнародної практики? (Г. П. Бортніков, О. О. Любіч).

Активну участь у обговоренні порядку денного виявив президент ГО «Українське товариство фінансових аналітиків» Ю. Прозоров, запрошений до Президії заходу.

На знімку президія форуму (зліва направо):
Г. Бортніков, О. Любіч, А. Дробязко, Ю. Прозоров.

Значний інтерес у присутніх викликала доповідь Наталії Страхової (заступник директора Департаменту фінансової політики – начальник відділу з питань банківських послуг та координації взаємодії з НБУ Міністерства фінансів України) на тему «Критерії відбору банків для обслуговування рахунків державних фондів та підприємств, виплат працівникам бюджетних установ та соціальних виплат».

На фото: Г. Бортніков та Н. Страхова

Головну увагу на семінарі було приділено аналізу результатів роботи державних банків і питанням їх подальшого розвитку.

Довідка: До переліку державних банків входять унітарні банки АТ Укрексімбанк, АТ Ощадбанк, та банки з державною часткою понад 95 %: АБ Укргазбанк, ПАТ Родовід банк та АТ Розрахунковий центр (останній належить державним банкам і Національному банку України). З цього переліку виключені банки, що перебувають у стадії ліквідації: ПАТ КБ Київ, ПАТ Український банк реконструкції та розвитку і АТ Держзембанк.

За результатами семінару «Рекапіталізація та державні банки» учасники дійшли згоди щодо поглядів на подальший розвиток державних банків, зокрема, за такими положеннями.

• Підтримка націоналізованих і унітарних банків за умов кризи передбачає радикальну реформу банківського нагляду, незастосування санкцій до банків за тимчасове порушення економічних нормативів, підвищення вимоги до власників щодо збільшення буферу капіталу, обмеження кредитування пов’язаних сторін.

• Передумовами розвитку державних банків є виведення з них проблемних активів; продовження капіталізації за участю держави тих банків, щодо яких прийнята чітка стратегія розвитку; наявність мотивованого й професійного менеджменту, вибір моделі бізнесу (універсального або спеціалізованого банку). Держава може бути ефективним власником, якщо будуть працювати механізми: контролю з боку держави, мотивації управлінців та противаг політичному втручанню.

• Доцільно розширити перелік інструментів антикризової політики довгостроковим рефінансування банків для кредитування реального сектору та схем гарантування кредитів товаровиробникам, механізмом державних гарантій за субординованим боргом державних банків;

• Запровадити процедури перетворення боргу перед акціонерами в капітал або його списання в разі падіння капіталізації згідно з кращою міжнародною практикою, зокрема шляхом емісії конвертованих облігацій;

• Відмовитися від імпліцитної підтримки банків державою та перекласти на великі банки основний тягар витрат суспільства на оздоровлення банківського сектору, для чого запровадити додатковий збір з СВБ у державний фонд стабілізації банківського сектору з диференціацією залежно від масштабу бізнесу конкретного банку і профілю ризиків;

• Удосконалити корпоративний устрій у державних банках в частині взаємовідносини правління та наглядової ради, комітетів наглядової ради: аудиту, ризиків, призначень, розширення публічної звітності банків про їх фінансовий стан.

• З використанням передового європейського досвіду створити в Україні державні компанії з управління проблемними активами, розраховані не стільки на прийняття і продаж активів від банків, скільки на ефективне управління цим майном. У передачі активів ключовими питаннями є фінансування активних операцій та оцінювання активів на момент прийняття і перспективу. У разі створення в Україні такого агентства, по-перше, буде стимулюватися кредитування реального сектору великих корпорацій, по-друге, органічно доповниться програма капіталізації державних банків, і по-третє, є можливість не повторити помилок раніше реалізованих моделей КУПА за кордоном.

• Доречність входу держави в капітал послабленого кризою банку, якщо це системно важливий і життєздатний банк та наявна загроза фінансовій стабільності. Слід оцінювати наслідки такого заходу для конкуренції та ймовірність повернення державних інвестицій.

• Необхідними умовами успішного продажу частки держави в капіталі банку є: виведення /зменшення проблемних активів із банку різними шляхами, у тому числі через державну компанію з управління проблемними активами; вихід банку на сталу прибутковість, що передбачає здатність генерувати достатні надходження для поглинання основних можливих збитків за активними операціями; відновлення стабільного розвитку ринку, на якому працює цей банк.

• Для відбору комерційних банків як агентів бюджетних програм і фондів доцільно передбачити порядок надання звітності банками напряму зацікавленій організації та вдосконалити систему сигналів раннього попередження про проблеми в банках для вжиття своєчасних рішень із реагування на кризу і попередження втрати державних коштів.

У рамках семінару обговорено питання подальшої співпраці науковців Академії фінансового управління з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та представниками інших установ.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2015 року






ОБГОВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУ «РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ЯК ОСНОВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЧАСТИНИ СТАНДАРТІВ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ»

Розвиваючи потенціал наукового супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики в контексті проведення бюджетної децентралізації, 13 серпня 2015 р. відбулася робоча нарада та представлення попередніх результатів розрахунку вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг. Захід проходив у конференц-залі Чернігівської обласної державної адміністрації за участі першого заступника Голови облдержадміністрації Леоніда Сахневича та президента ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяни Єфименко.

На фото: учасники робочої наради в Чернігівській ОДА.

У нараді взяли участь експерти Академії, залученні до проведення дослідження, керівники структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації, зокрема заступник директора Департаменту соціального захисту населення Оксана Хілик, начальник Служби у справах дітей Людмила Зеленько, керівники Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Чернігівської області, в тому числі Чернігівського обласного ЦСССДМ – Алла Кот, Бобровицького РЦСССДМ – Олег Роговий, Чернігівського міського ЦСССДМ – Людмила Мазур, Ніжинського РЦСССДМ – Віра Туркеня та ін.

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко у своєму виступі зазначила, що у листопаді 2012 р. українське Представництво ЮНІСЕФ підписало п’ятирічну програму співпраці з Урядом України на 2012–2016 рр., враховуючи прагнення України досягти Цілей розвитку тисячоліття, зокрема в частині захисту материнства, зменшення дитячої смертності, зупинення поширення ВІЛ/СНІДу та захисту вразливих категорій дітей.

В рамках проекту «Розрахунок вартості соціальної послуги як основи для формування фінансової частини стандартів соціальних послуг: розвиток методологічних підходів» Академія долучилася до розв’язання зазначених проблем у частині напрацювання методологічних засад інституційного становлення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема для вразливих верств населення (дітей). У результаті експертами Академії розроблено універсальну методику, апробовану для проведення рамкового розрахунку вартості соціальних послуг у Ніжинському й Бобровицькому районних ЦСССДМ, Ніжинському міському ЦСССДМ. Висловлено вдячність керівництву облдержадміністрації та зазначених установ за всебічне сприяння, відповідне інформаційне й організаційне забезпечення роботи експертів і науковців Академії.

Учасники робочої наради відзначили актуальність проведення Академією дослідження та подальшої реалізації проекту, схвалили його попередні результати й висловили пропозиції щодо залучення до наступних етапів розроблення механізму фінансування соціальних послуг, зокрема вразливим верствам населення (дітям).

Аналогічні заходи відбулись у Запорізькій, Дніпропетровській та Львівській областях за участі керівництва відповідних обласних державних адміністрацій та керівного складу ЦСССДМ, на базі яких проходила апробація методики визначення вартості соціальних послуг.

На фото: привітання директора Львівського обласного ЦСССДМ у приміщені Львівської ОДА.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 серпня 2015 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ОБГОВОРЕННІ ПРОБЛЕМ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В УКРАЇНИ

У Міністерстві фінансів України в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» 28 липня 2015 р. відбувся семінар «Середньострокове бюджетне планування та прогнозування», в якому взяли участь вчені ДННУ «Академія фінансового управління».

Проект «Підтримка реформи управління державними фінансами» реалізується федеральною установою Німеччини – Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH з метою підтримки України в імплементації довгострокової державної Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Програми дій Уряду та Коаліційної Угоди Верховної Ради України, а також для допомоги у виконанні міжнародних зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

До участі в семінарі було запрошено представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Комітету ВРУ з питань бюджету, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, інших державних органів влади, ДННУ «Академія фінансового управління», провідних установ НАН України, ВНЗ, експертного середовища.

Проведення семінару здійснювалося під головуванням німецького експерта з питань державних фінансів, пані д-ра Ельке Бауман (Федеральне міністерство фінансів Німеччини). Слід зазначити, що співпраця між Академією фінансового управління та міжнародними експертами з питань гармонізації норм державного управління в Україні відповідно до європейських правил та стандартів має тривалий і системний характер. Лише протягом останніх років за участі міжнародних експертів було реалізовано низку заходів, серед яких проведення навчально-практичних семінарів та організація публікацій в журналі «Фінанси України».

На семінарі з доповіддю виступила Е. Бауман, яка ознайомила присутніх з досвідом Німеччини в організації функціонування системи середньострокового фінансового планування. Вона представила детальну організаційну схему взаємодії та правові рамки діяльності всіх учасників бюджетного процесу Німеччини (включаючи громадські організації й незалежні експертні ради). Окрему увагу було приділено останнім заходам уряду Німеччини щодо реалізації загальноєвропейської стратегії розвитку «Європа 2020», пакту «Євро-плюс», Договору про стабільність, координацію і управління в Економічному та монетарному союзі (Фіскального договору), спрямованих на підвищення довгострокової стійкості державних фінансів та зміцнення фінансової стабільності.

Експертна дискусія, що розгорнулася між учасниками семінару, засвідчила великий інтерес слухачів до підходів у розв’язанні проблем упровадження середньострокового прогнозування та планування в Україні на основі європейського досвіду. Особливо важливим було обговорення питань запровадження незалежного макроекономічного прогнозування та оцінки податкових надходжень, затвердження чітких обов’язкових (обмежувальних) національних фіскальних правил, котрі б діяли стосовно як складання, так і виконання бюджету, а їх дотримання контролював незалежний орган.

Детальніше з матеріалами семінару можна ознайомитися за посиланням: http://pfm.in.ua/files/files/pfm_document_55b26c16c7492.pdf

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 серпня 2015 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18
©2003