3 КВІТНЯ 2014 РОКУ В УКРАЇНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ВІДБУЛАСЯ КОНФЕРЕНЦІЯ “ШЛЯХИ РОЗБУДОВИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ”
На пленарному засіданні з доповіддю на тему “Євроінтеграційний напрям України: можливості та загрози для національної економіки” виступив завідувач відділу макроекономічного регулювання, доктор економічних наук, професор О.В.Гаврилюк.
|
Було висвітлено ситуацію у зв’язку з анексією Росією Криму й доведено безальтернативність курсу України на інтегрування з Європейським Союзом. Водночас наголошено на необхідності урахування негативних наслідків вступу в ЄС країн колишнього СРСР і Східної Європи у контексті втрати ключових галузей національного економічного комплексу, відпливу працездатного населення, зростання безробіття й зовнішньої заборгованості.
Підкреслено потребу диверсифікації імпорту вуглеводнів; наголошено на необхідності не поспішати з вступом до ЄС, поки не будуть узгодженні передумови, що забезпечують національні інтереси; по можливості не згортати повністю взаємин з Росією, а на основі переговорів зберегти співробітництво у стратегічних сферах, зокрема, в авіаційній промисловості, постачанні тепловозів, турбін та інших товарів, які не матимуть попиту в ЄС; налагоджувати конструктивні взаємини з іншими впливовими учасниками глобальної економіки на кшталт Китаю.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
3 квітня 2014 року
В НАЦІОНАЛЬНОМУ ІНСТИТУТІ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ “КРУГЛОГО СТОЛУ” НА ТЕМУ: “ВИВЕДЕННЯ КАПІТАЛІВ З УКРАЇНИ: МАСШТАБИ ТА НАПРЯМКИ ЗАПОБІГАННЯ”
2 квітня 2014 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося засідання “круглого столу” на тему: “Виведення капіталів з України: масштаби та напрямки запобігання”, на якому були обговорені питання оцінки обсягів виведення капіталів з України, тенденції та макроекономічні наслідки виведення капіталів з України, світові тенденції та глобальні ініціативи протидії виведенню капіталів з країн, а також стан та перспективи розбудови системи протидії виведенню капіталів з України. |
Учасником “круглого столу” від Академії фінансового управління був завідувач відділу макроекономічного регулювання, доктор економічних наук, професор О.В. Гаврилюк.
Він акцентував увагу на необхідності удосконалення Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення” № 408-VII від 4 липня 2013 р. У виступі проаналізовано потенційні напрями “обходження” навіть найбільш складних норм закону, можливості створення прецеденту судових процесів щодо застосування норм зазначеного закону, що дозволить бізнесу відстоювати механізми трансфертного ціноутворення. Враховуючи масштабну економічну роль великих українських хімічних і металургійних компаній, не можна виключати імовірність того, що вони зможуть у судах не тільки домогтися компромісів, а й досить швидко легалізувати рішення на свою користь.
Наголошено, що стратегія антикризового розвитку потребує активізації української антиофшорної політики. Основними цілями деофшоризації економіки, стратегія якої наразі розробляється в Академії фінансового управління, визначено посилення впливу юрисдикції української держави на економічні операції та процеси управління активами українських підприємств, що застосовують механізми трансфертного ціноутворення, розташування ланцюжка власників бізнесу й кінцевого бенефіціара в українській юрисдикції, перекредитування бізнесу українськими фінансовими структурами й зниження до досяжного мінімуму використання офшорних “прокладок” у міжнародній торгівлі.
З’ясовано загрози нового світового фінансового феномену – активного поширення віртуальних валют у контексті відмивання й легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. Обґрунтовано імовірність використання криптовалют в якості інструмента приховування доходів та анонімізації власників реальних коштів.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
2 квітня 2014 року
 - |
 - |
СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, ПРАКТИКУ РЕФОРМУВАННЯ ФІНАНСІВ ІНСТИТУЦІЙНИХ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ
Науково-практична конференція «Фінанси інституційних секторів економіки України: стан, тенденції розвитку, практика реформування» відбулася 18 грудня 2013 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Конференція зацікавила науковців та фахівців-практиків – загальна кількість учасників дорівнювала 140 осіб, серед яких 25 представників центральних органів виконавчої влади та 28 докторів наук з провідних вищих навчальних закладів та наукових установ України. |
Метою конференції було визначено широке залучення фахівців наукових установ, вищих навчальних закладів, експертів, спеціалістів центральних органів виконавчої влади, представників місцевого самоврядування, наукової громадськості до розроблення й обговорення основних завдань в контексті забезпечення розвитку фінансів інституційних секторів національної економіки, запровадження нових підходів у фінансовій сфері щодо модернізації пріоритетних галузей національної економіки.
Відкриваючи конференцію, декан економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Базилевич зазначив, що тематична спрямованість конференції знаходиться одночасно в методологічних площинах економічної теорії та практики реформування інституційних секторів економіки України. Серед найбільш актуальних питань науковець виділив трансформації реального сектору національної економіки, інституалізацію фінансово-економічних відносин. Також було наголошено на зростаючому значенні стратегічних аспектів фінансової політики, ефективності фінансових важелів активізації національного економічного зростання, забезпечення спроможності фінансових механізмів щодо сприяння інноваційному розвитку фінансово-економічних інститутів, здатності фінансів вирішувати соціально-економічні завдання, передбачені Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки.
Віктор Базилевич констатував, що співпраця між економічним факультетом Київського університету та Державною навчально-науковою установою «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України стає стійкою тенденцією. Він нагадав, що вже відбулася низка семінарів і в Академії, і на факультеті, спільними зусиллями підготовлено два спеціалізованих випуски журналу «Фінанси України». Декан запевнив, що факультет підтримує всі науково-практичні ініціативи Академії у національному фінансово-економічному секторі та запропонував економічний факультет університету у якості платформи для напрацювання шляхів пожвавлення процесу реформування фінансів інституційних секторів економіки України.
|
У своєму виступі президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко подякувала керівництву Київського національного університету імені Тараса Шевченка та економічного факультету за плідну співпрацю, яка вже протягом тривалого часу зосереджується на координації дії у сфері наукового забезпечення пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики, зокрема шляхом залучення фахівців і науковців до широкої роз’яснювальної роботи стосовно ходу реформування, в тому числі й у рамках науково-комунікаційних заходів.
Тетяна Єфименко зосередила увагу присутніх на тому, що Академія фінансового управління працює над науковим обґрунтуванням напрямів розвитку сфери державних фінансів на основі сценарного підходу з урахуванням циклічності фінансових та господарських процесів економіки. Водночас було наголошено на потребах забезпечення інклюзивного розвитку, формуванні такої фінансової архітектури на національному та наднаціональному рівнях, яка б дозволила забезпечувати випереджальні темпи інноваційного розвитку. |
Упродовж пленарної частини конференції було обговорено інституційні засади модернізації державних фінансів в Україні, розвиток системи управління державними фінансами в сучасних умовах, інституціональні трансформації в контексті загроз фінансовій безпеці України. Пропозиції, які були сформульовані в ході конференції, аналізуватимуться та систематизуватимуться для подальшого використання у науковій та навчальній роботі.
Також в ході конференції було схвалено пропозиції щодо активізації спільної діяльності фахівців Академії фінансового управління та вчених економічного факультету університету в рамках функціонування групи наукового супроводу запровадження стратегічного планування, що є одним із засадничих положень Стратегії розвитку системи управління державними фінансами. |
Медіа-центр
Академії фінансового управління
19 грудня 2013 року
ЗАВДАННЯ, ЦІЛІ ТА СТРАТЕГІЇ УЧАСНИКІВ КРЕДИТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ АНАЛІЗУВАЛИ ЗА СПРИЯННЯ НІМЕЦЬКИХ ЕКСПЕРТІВ
З метою реалізації Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, Плану заходів з її реалізації затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 р. № 774-р, Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 року № 128/2013, та враховуючи важливість співпраці з провідними міжнародними експертами, в Академії фінансового управління 9 грудня 2013 року відбувся круглий стіл «Завдання, цілі та стратегії учасників кредитного менеджменту» |
З доповіддю щодо завдань, цілей та стратегій учасників кредитного менеджменту перед присутніми виступив німецький експерт з питань управління державним боргом, колишній Державний секретар Федерального Міністерства фінансів Німеччини Герд Елєрс. Він розкрив питання сутності кредитного менеджменту, симбіозу фінансово-бюджетних питань та системи кредитного менеджменту, зокрема в частині запобігання ризикам проведення видатків на сплату відсотків. Доповідач також ознайомив слухачів з німецьким досвідом отримання кредитів та інструментами, які при цьому застосовуються, цілями та стратегією системи кредитного менеджменту.
Серед факторів, які впливають на стратегічний набір системи кредитного менеджменту, доповідач виділив контроль за ризиками, роботу з громадськістю щодо індикативного оцінювання стану фінансових ринків. Пан Герд Елєрс наголошував, що держава має надавати громадськості якомога більше інформації про стан заборгованості. Він також торкнувся питань відносин між парламентом і урядом в сфері державно-приватного партнерства, фінансових операцій держави з контрагентами комерційного сектору економіки Німеччини, взаємодії між фінансовою політикою та кредитним менеджментом. |
Учасники круглого столу, у числі яких були фахівці Міністерства фінансів України, Координаційного центру з упровадження економічних реформ при Президентові України, Головного управління з питань економічної політики та впровадження економічних реформ Адміністрації Президента України, Рахункової палати України, Комітету з питань бюджету Верховної Ради України, мали можливість поставити питання доповідачу. Учасників цікавило, чи враховується динаміка показників рівня інфляції в механізмі управління державними борговими зобов’язаннями, структура державної заборгованості в Німеччині, можливі фінансові ризики в контексті кон’юнктури курсу євро на світовому фінансовому ринку тощо.
У жвавій дискусії взяли участь заступник директора департаменту з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ Рахункової палати України Андрій Мамишев, головний консультант відділу макроекономіки та державних фінансів управління фінансової політики Головного управління з питань економічної політики та впровадження економічних реформ Адміністрації Президента України Людмила Маслова, заступник директора Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії, заслужений економіст України Світлана Сороко, завідувач відділу державних фінансів Академії, доктор економічних наук, професор Василь Кудряшов, спеціалісти з питань державних фінансів Проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» (GIZ-Україна) Надія Рожко та Руслан Лазаренко, головні консультанти секретаріату Комітету з питань бюджету Неля Андросюк та Анна Пінчукова. |
Заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту з наукової роботи Людмила Ловінська подякувала німецькому гостю за змістовну доповідь і висловила сподівання на продовження співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ-Україна) в сфері імплементації міжнародного досвіду управління державними фінансами. |
Медіа-центр
Академії фінансового управління
9 грудня 2013 року
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗШИРЮЄ МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ СПІВПРАЦЮ
У рамках заходів до 95-річчя Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського з 10 по 12 жовтня 2013 р. науковці Академії – завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, доктор економічних наук, заслужений економіст України О.О. Любіч та аспірантка НДФІ О.В. Бізенкова взяли участь у роботі XII Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України». Організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, громадська установа «Ліга молодих економістів», Академія економічних наук України та кафедра економічної кібернетики університету.
У рамках пленарного засідання О.О. Любіч виступив з доповіддю на тему «Розвиток фінансового сектору в післякризових умовах». Він також взяв участь у дискусіях та обговореннях виступів на секціях конференції: «Інтеграційні процеси в глобальному просторі», «Інформаційні технології та моделювання в економіці», «Розвиток фінансової та банківської системи». Аспірантка О.В. Бізенкова презентувала доповідь на тему «Литовський досвід розвитку кредитних кооперативів».
Упродовж роботи конференції встановлено особисті наукові контакти з багатьма провідними вітчизняними та зарубіжними вченими. Це, зокрема, Н.В. Апатова – професор, доктор педагогічних наук, доктор економічних наук (РФ), Заслужений працівник освіти України, академік Міжнародної Академії інформатизації, академік Української Академії економічних наук, академік РАЕН, завідувач кафедри економічної кібернетики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь); О. К. Ойнер – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри, (Вища школа економіки, м. Москва) та Л.С. Латишова – кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри (Російська академія народного господарства і державної служби при Президентові Російської Федерації).
Науковців згаданих ВНЗ запрошено до участі у конференціях і семінарах, які проводяться в Академії фінансового управління, обговорено перспективи організації спільних наукових заходів у наступному році та на найближчу перспективу. Тези доповідей науковців Академії опубліковані у збірці матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції.
На фото (зліва направо): О.О. Любіч та Н.В. Апатова
На фото: на засіданні секції «Інтеграційні процеси в глобальному просторі»
Медіа-центр
Академії фінансового управління
21 жовтня 2013 року
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА КОМПАНІЯ SAS ДОМОВИЛИСЯ ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Т.І. Єфименко та завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики доктор економічних наук, професор О.О. Любіч на запрошення Оргкомітету «SAS Forum Russia 2013» з метою вивчення передового світового досвіду щодо механізмів стабілізації фінансового сектору та використання бізнес-аналітики у держструктурах взяли участь у роботі щорічного форуму з бізнес-аналітики - SAS FORUM RUSSIA 2013.
Захід відбувся 25 вересня у готелі Ritz-Carlton Moscow і розцінений як найбільш представницький в Росії і країнах СНД. Він пройшов під девізом «SAS – технології, які надихають на перетворення». Високий професійний рівень доповідачів та учасників, актуальність питань, що обговорювалися в рамках дискусій та секційних засідань, зробили SAS Forum Russia 2013 місцем зустрічі лідерів бізнесу та експертів в області бізнес-аналітики.
За минулі роки SAS FORUM перетворився на захід, який повною мірою відображає основні тенденції і напрями розвитку сучасної бізнес-аналітики. Тут уже склалася своя представницька аудиторія: досвідом вирішення важливих бізнес-задач за допомогою аналітичних інструментів діляться відомі експерти з державних структур, великих організацій фінансового, телекомунікаційного, нафтогазового, енергетичного та інших секторів економіки. Згідно зі звітом незалежної аналітичної компанії IDC, в 2012 році обсяг ринку бізнес-аналітики (Business Intelligence, BI) досяг 34,9 млрд дол, продемонструвавши зростання на 8,7 відсотків. Це значно випереджає темпи зростання світового ринку ПЗ та ІКТ в цілому (3,6 і 2,9 відсотків відповідно).
Про динамічний розвиток компанії SAS у Росії та СНД за минулий рік й основні тенденції в бізнес-аналітиці розповів Валерій Панкратов, генеральний директор SAS Росія/СНД.
На знімку: виступ В. Панкратова на пленарному засіданні
Окреслюючи тенденції в бізнес-аналітиці, він звернув увагу, що найбільше зростання цікавості спостерігається до систем управління ризиками. Змінюється і характер вирішуваних завдань: від аналітичної звітності, яка дає змогу розуміти, що відбувалося і відбувається, компанії все частіше переходять до набагато більш складних завдань прогнозування та оптимізації. Стрімке зростання обсягів даних, у тому числі текстової інформації, веде до попиту на системи високопродуктивної аналітики та інтелектуального аналізу тексту і до бурхливого розвитку такого інструментарію.
Бізнес-аналітика в період економічної нестабільності стала користуватися масовим попитом в РФ і країнах СНД і на сьогодні стає невід’ємною частиною сучасної культури управління.
Зміст секції «Рішення для державних організацій» відображає істотне зростання інтересу держструктур до використання бізнес-аналітики за останній рік. Він викликаний в першу чергу приходом до державних установ сучасних управлінців, які розуміють цінність інформації, її оперативного і якісного аналізу. Іншим важливим чинником послужив випуск на ринок як основних гравців принципово нових аналітичних продуктів з обробки великих обсягів даних, що відкрило можливості вирішувати завдання аналітики в масштабах країни.
Цього року в програму Форуму була вперше включена секція «Боротьба з шахрайством». Актуальність теми обумовлена тим, що практично всі організації (і, перш за все, банки й страхові компанії) несуть збитки від шахрайства в різних його проявах. Консервативних методів боротьби з шахрайством вже недостатньо через постійне вдосконалення шахраями своїх прийомів і схем, тому технології та інструменти для запобігання та виявлення шахрайства повинні розвиватися ще динамічніше. На Форумі представлений продукт SAS Fraud Framework для проактивного виявлення, запобігання та розслідування потенційних шахрайських кредитів – це потужний інструмент для управління ризиками та боротьби з шахрайством в організаціях.
На секції «Управління ризиками» розглянуті кроки, які вживають фінансові організації в світлі майбутнього переходу на стандарти Базель II і Базель III, а також в рамках ухваленого влітку 2013 року закону про створення в Росії єдиного мегарегулятора на базі Банку Росії, якому передаються повноваження з регулювання, контролю і нагляду у сфері фінансових ринків. Учасників зацікавили виступи з цих питань представників провідних банків Росії і членів Базельського комітету, доповідь SAS про використання мобільних пристроїв для управління ризиками, а також ряд демонстрацій з управління різними видами ризиків.
У рамках роботи Форуму науковці Академії провели низку зустрічей із представниками компанії SAS з метою ознайомлення з сучасним досвідом щодо наступних питань:
- кращі світові практики в управлінні фінансами в державному секторі в умовах антикризових заходів;
- обмін інформацією та досвідом щодо економічних та фінансових аспектів протидії шахрайству і фінансовим злочинам;
- використання нових аналітичних продуктів з обробки великих обсягів даних, що відкриває можливості вирішувати завдання аналітики в масштабах країни.
Встановлені робочі контакти і проведено переговори з Вішалем Маріа (Vishal Marria), Старшим директором, керівником напряму протидії шахрайству і фінансовим злочинам у регіонах EMEA (Europe, the Middle East and Africa) і AP (Asia-Pacific) (Велика Британія); Мануелем Нуччіо (Manuel Nuccio), Старшим бізнес-консультантом з управління ризиками SAS Россия/СНД; Марком Пітсом (Mark Pitts), Cтаршим віце-президентом SourceHOV (США).
На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, В. Панкратов, Мануель Нуччіо (Manuel Nuccio), О. Любіч
На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, Марк Пітс (Mark Pitts), О. Любіч
На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, Вішаль Маріа (Vishal Marria), О. Любіч
26-27 вересня 2013 р. відбувалися переговори між представниками Академії фінансового управління та керівниками SAS Росія/СНД (Панкратов В.Ю. – генеральний директор SAS Росія/СНД, Заєць А.Ю. – директор з розвитку бізнесу SAS Росія/СНД). У результаті досягнуто згоди про спільну діяльність та складено Протокол намірів.
На знімку (зліва направо): О. Любіч, Т. Єфименко, А. Заєць
Суттєвим підсумком переговорів стала домовленість між представниками SAS Росія/СНД, SAS Україна та Академією фінансового управління про спільне проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Банк 2014» у м. Києві (IV квартал 2013 року).
Медіа-центр
Академії фінансового управління
1 жовтня 2013 року
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІЗЬМЕ УЧАСТЬ У ПІДГОТОВЦІ ЩОРІЧНОГО ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Відповідно до Розпорядження Президента України від 24 вересня 2013 року №306/2013-рп президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук професор Тетяна Єфименко включена до складу робочої групи з підготовки Щорічних послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Передбачені пунктом 2 статті 106 Конституції України щорічні послання Президента України до Верховної Ради України є офіційними документами глави держави, де на основі аналізу внутрішнього і зовнішнього становища України визначаються найважливіші напрями економічного, політичного і соціального розвитку, передбачаються заходи щодо неухильного забезпечення прав і свобод людини і громадянина, вдосконалення нормативних механізмів регулювання суспільних відносин Проект Щорічного послання на 2014 рік планується розробити до 1 лютого наступного року. Для методичного та наукового забезпечення підготовки проекту, надання аналітичних матеріалів, належної підготовки прогнозних розрахунків, статистичної та аналітичної інформації, які увійдуть до Послання, залучено провідних науковців України.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 306/2013-рп http://www.president.gov.ua/documents/16080.html
ДОРУЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ http://www.president.gov.ua/documents/16083.html
Медіа-центр
Академії фінансового управління
25 вересня 2013 року
ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО: ЗАКОН ПРО ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ ВІДПОВІДАЄ ПРИНЦИПАМ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко взяла участь у круглому столі «Трансфертне ціноутворення в агропромисловому секторі України». Організаторами заходу виступили Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, Українська аграрна конфедерація та міжнародна юридична компанія «DLA Piper Ukraine LLC».
Учасники круглого столу обговорили умови впровадження в дію ст. 39 Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення загалом в Україні та в агропромисловому секторі зокрема. Особливу увагу було приділено досвіду європейських країн щодо правил трансфертного ціноутворення та підходам щодо контролю за їх формуванням. На круглому столі були присутні представники міністерств та відомств, міжнародні експерти, керівники професійних громадських об’єднань та найбільших підприємств агропромислового комплексу України.
У своєму виступі Тетяна Єфименко звернула увагу на прогресивні моменти Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», який набув чинності з 1 вересня цього року. За її словами, цей документ відповідає задекларованим Україною принципам євроінтеграції та відкриває можливості для запобігання уникнення оподаткування з боку компаній, що застосовують такий метод податкового планування, як трансфертне ціноутворення. Президент Академії також зазначила, що реформи в Україні в фіскальній сфері, і не тільки, мають враховувати тенденції, що відбуваються та обговорюються в країнах ЄС. Це значним чином вплине на конкурентні переваги українського бізнесу в глобальній економіці. Її підтримав директор департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Віталій Саблук, який зазначив, що практика трансфертного ціноутворення потрібна Україні, оскільки є частиною тих транснаціональних та глобалізаційних процесів, які відбуваються в економіках усіх країн світу.
У ході обговорення голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко повідомив про наміри підготувати пропозиції до уряду щодо подальшого удосконалення законодавства про трансфертне ціноутворення. Вони переважно стосуватимуться питань ціноутворення на продукцію, яку продають українські аграрні компанії, а також цілої низки питань щодо імплементації ухваленого закону, зокрема підзаконних актів, які детально тлумачитимуть положення щодо порядку адміністрування податку, порядку звітності про сплачені податки.
Начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту податкового та митного аудиту Міністерства доходів і зборів України Микола Мішин сказав, що відомство під час розробки підзаконних актів щодо трансфертного ціноутворення вестиме діалог з бізнесом і вноситиме відповідні корективи після запропонованих пропозицій та зауважень представників реального сектору економіки. У свою чергу, директор департаменту фінансово-кредитної політики та бухгалтерського обліку Баграт Ахіджанов вніс пропозицію створити двосторонні робочі групи за участю МінАПП та представників аграрного бізнесу, які б представляли інтереси агробізнесу перед Міністерством доходів і зборів.
17 вересня 2013 року
ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО: «ЕВОЛЮЦІЯ ЧИ РЕВОЛЮЦІЯ В РЕФОРМАХ? ПЕРЕМОЖЕ «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА»…
Інтерв’ю президента Академії фінансового управління Тетяни Єфименко журналу «Вісник Податкової служби України» (№32, серпень 2013 року)
Ми сидимо в затишному кабінеті члена-кореспондента НАН України доктора економічних наук професора заслуженого економіста України президента Академії фінансового управління Тетяни Єфименко, п’ємо чай і ведемо неквапливу розмову. Звісно, про податки, реформи у цій сфері, очікувані зміни та їх доцільність. І про багато іншого, що стосується фіскальної політики. Це не дивно, адже Тетяна Іванівна — не тільки екс-заступник міністра фінансів, а й податківець з великим практичним досвідом. |
В. — Тетяно Іванівно, якими, на Вашу думку, повинні бути пріоритети у фіскальній політиці?
Т. І. — Така політика існує виключно як частина соціально-економічної стратегії й тактики держави і має бути збалансованою з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Відповідно менеджмент у податковій політиці необхідно розглядати тільки в такому контексті. Суть у тому, що функції держави потрібно фінансувати, якщо ми хочемо, щоб зростала конкурентоспроможність бізнесу на світовій арені й національна ринкова економіка була захищеною від кризових потрясінь. Водночас сучасні можливості грошово-кредитної, фіскальної політики дають змогу гнучко поєднувати механізми фінансового управління для підтримки помірного податкового навантаження.
Розглядаючи завдання фіскальної політики, я вважаю, що на сьогодні головним пріоритетом стає прозорість. Тобто щоб люди, які сплатили хоча б одну копійку податків, могли, наприклад, зайти на сайт електронного уряду й подивитися, куди, на які статті витрат використовуються їхні гроші. Мені здається, що появу таких перспектив необхідно прискорити, щоб не гальмувати темпи реформ. У нашій країні за 20 з лишком років дуже багато зроблено, щоб існувала транспарентність у взаєминах держави з бізнесом і громадянами. Однак у суспільстві крок за кроком слід відходити від ознак патерналізму, що залишилися зі старих часів, насамперед в інститутах державного управління. Сьогодні ефективними у світі стають партнерські відносини між громадянським суспільством, бізнесом і державою. При цьому держава, так само, як і бізнес, спрямовує свої зусилля на підвищення рівня життя громадян.
Саме такою вбачається парадигма нової економіки. Тому ми повинні розуміти, що нічого не змінимо, у тому числі в податковій політиці, якщо в суспільстві не виникне й не буде реалізовано модель рівноправних справедливих відносин не тільки при укладенні договорів, а й у загальній логіці життя, поведінці. Стосовно громадян, то найкращий спосіб удосконалення особистості, на мою думку, — дотримуватися рекомендацій видатного А. П. Чехова, тобто день за днем по краплі вичавлювати із себе раба.
В. — Як цих істин дотримуються в політичній грі?
Т. І. —Дуже добре, що ви згадали слово «політичній», тому що в жодній країні немає такого лідера, який би, висловлюючи основи своїх нових підходів до тих чи інших управлінських дій, не торкнувся правил оподаткування. Адже вони пов’язані з необхідністю безоплатної передачі частини власності до суспільних фондів у контексті перерозподільчих функцій держави.
Податкова стратегія й тактика завжди припускають, що політичний лідер намагатиметься своїми діями впливати на те, щоб у групах інтересів — державних, приватних, колективних, бізнесових — йому вдалося скоординувати активність носіїв цих інтересів навколо певних ідей. Тому досить зрозумілі добрі наміри політиків вносити зміни до податкових правил. Однак при скороченні існуючих пільг важливо було б оцінити, хто зазнає втрат, чи буде їх компенсовано. А найголовніше — чи не порушиться баланс інтересів, про який я згадала раніше.
Наведу приклад із практики американської економіки. Скажімо, президента США Барака Обаму з його підходами до фіскального навантаження й сильним акцентом на необхідності соціалізації податкової політики в суспільстві багато критикують. І це відбувається, незважаючи на те, що протягом найближчих трьох років фіскальна політика США супроводжуватиметься найжорсткішою консолідацією. Йдеться, по-перше, про концентрацію та підвищення ефективності використання державних доходів. По-друге, має бути різке скорочення й підвищення продуктивності всіх витрат, включаючи військові.
В. — Як Ви оцінюєте ті чи інші реформаторські дії в нашій країні?
Т. І. — Особисто я вітаю будь-які спроби реформ. Чому? Тому що, якщо не обговорювати інновації, реформаторство зведеться до банального конформізму. Тому треба вітати те, що лідери, тим більше молоді лідери, генерують нові ідеї, навіть якщо ці ідеї й новації потребують подальшого доопрацювання. Як фахівець, який розуміє технологію впровадження нововведень, я, як і раніше, готова брати участь у найсміливіших експериментах. Адже потрібно опрацювати велику кількість різних матеріалів, доки реформаторська думка відшліфується і перетвориться на дію.
В. — Сьогодні весь світ буквально вирує з приводу податкової політики. Тривають суперечки про те, якою вона повинна бути, чи варто взагалі застосовувати податки на багатство, на додану вартість тощо …
Т. І. — Ми — країна, що проголосила європейський вектор розвитку. Звідси випливає необхідність орієнтуватися в національному законодавстві так само, як у Євросоюзі, на ПДВ, акцизний податок. Це платежі в дохідну частину бюджету, що мають практично обов’язкові для всіх країн правила. Тому в контексті євроінтеграції ми повинні послідовно дотримуватися податкових «правил гри» Європи. Але… Наскільки непорушні ці правила? Криза показала, що європейські норми теж потрібно переглядати, удосконалювати. Однак є питання, що вимагають політичного вирішення. І ось тут можна запитати себе: чи готові ми заради кращого механізму збору податків трохи відхилитися від деяких правил, задекларованих у рамках євроінтеграційного вектора? Я вважаю, що це дуже серйозна дискусія, яку треба було б організувати в середовищі фахівців, а потім винести в широке коло великого, середнього й малого бізнесу, і особливо залучити тих, хто сьогодні в повному обсязі вбудований у світову систему руху товарів і капіталу. Це обов’язково.
В. — Що ж все-таки краще — ПДВ чи податок з обороту?
Т. І. — Треба вважати, ваше запитання пов’язане з опублікованим для обговорення Міністерством доходів і зборів проектом закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення оподаткування податком на додану вартість», де пропонується знизити діючу ставку податку на додану вартість до 9% з одночасним скасуванням більшості пільг щодо сплати цього податку, а також запровадити податок з обороту (бази оподаткування) на рівні 1-2%. Відповідно до опублікованих на сайті Міндоходів цілей цього регуляторного акта та аналізу його впливу на фіскальну ефективність чинних норм передбачено зниження нинішнього податкового навантаження з ПДВ через зниження базової ставки податку з одночасним запровадженням компенсаторних механізмів у вигляді додаткових ставок податку до загальної бази оподаткування; скасування правила «першої події» і запровадження методу нарахування; уніфікацію первинних документів бухгалтерського обліку з документами податкового обліку; створення умов для спрощеної форми та порядку заповнення податкової звітності з ПДВ.
Одразу скажу, що в професійній дискусії, яка розгорнулася навколо цього законопроекту у віртуальному просторі, уже розставлено основні акценти. Зниження ставки ПДВ, звісно ж, знайде широку підтримку в ділових колах. Щодо додаткового оподаткування за ставками 1 та 2% стосовно тієї самої розрахункової бази, що й ПДВ, зазначу таке. Як адміністратор, абстрагуючись від усіх своїх знань європейського вектора, техніки й технології збору податків, підкреслю, що збирати податок з обороту справді значно простіше. Оскільки є сума реалізації, є певні господарські операції, що мають відображення у фінансовій звітності. І з огляду на те, як порахувати і як сплатити, — цей механізм досить простий порівняно з іншими формами податків.
Але з іншого боку... Візьміть будь-яку компанію — наприклад, оператора мобільного зв’язку. Це, як правило, вертикально інтегровані структури, ми купуємо їхні послуги, сплачуючи відразу, в тому числі ПДВ. Безумовно, подібним економічним агентам нескладно переорієнтуватися на податок з обороту. А як можуть відобразитися зазначені вище зміни, приміром, на взуттєвій промисловості? В асоціації виробників взуття ми спробували порахувати. Чисто арифметично виходить, що кооперація з юридичними особами є невигідною. Тому маленькі виробництва на підставі розрахунків дійшли висновку, що, якщо в них усередині не буде інтегрованого виробництва, то за будь-якої формули нарахування зобов’язань із базою у вигляді обсягу реалізованої продукції відразу виникнуть додаткові витрати. У підсумку, як бачимо, у податку з обороту є така неприємна складова, яка називається кумулятивним ефектом. На це також звертають увагу багато експертів.
В. — Напевно, справа навіть не в тому, поганий чи гарний податок з обороту. Але от чи зможемо ми, наприклад, запровадити спеціальне категорування продукції без зайвих труднощів для спрощення адміністрування диференційованих ставок?
Т. І. — Потрібно сказати, що відносно низькі ставки власне податку з обороту зменшують негативний каскадний ефект. Але якоюсь мірою він все-таки залишається. І якщо продукція постачається різними підприємцями, що мають власну юридичну особу, і структуру виробництва товарів і послуг для кінцевого споживання також сконцентровано в окремих юридичних особах, тоді в ланцюжку товаровиробників для кожного з них, можливо, треба розширити диференціацію ставок. Тоді у загальній сумі цей податок стане однаковим для обороту постачальників товарів і послуг з різними формами кооперації незалежно від поточних змін їх господарського статусу. Ця обставина може знайти підтвердження, якщо в структурі економіки проаналізувати ланцюжки створення доданої вартості, а потім залежно від ресурсомісткості товарів і послуг виключити наслідки кумулятивного ефекту в базі оподаткування.
В. — Дискусії з цього приводу тривають уже багато років...
Т. І. — У тому-то й річ. Ще в 2005 році ми намагалися знайти можливості відмовитися від ПДВ, запровадити нові підходи й навіть прикидали можливі ставки оподаткування. Логіка була такою. Якщо грубо розділити процес виробництва на три стадії, то для чорних заготовок можна було б встановити ставку 3%. Далі, якщо заготовки й переділи здійснюються в єдиній кооперації, — 5%, потім, для кінцевого споживача, — 7%. У випадку вертикально інтегрованого виробництва йшлося про 8-9% ставки податку з обороту. Обмовлюся, що цифри, які я назвала, були результатом розрахунків станом на 2005 рік, і без глибокого аналізу вони не можуть бути застосовані сьогодні. При цьому аналіз повинен стосуватися не лише структури виробництва товарів і надання послуг, а й оцінки впливу на рівень тінізації економіки.
Тоді було кілька варіантів: відмовитися від ПДВ й запровадити податок з обороту, відмовитися від ПДВ й запровадити податок з продажів, відмовитися від ПДВ й запровадити так званий зворотний ПДВ (це коли я у вас щось купую і суму ПДВ відразу сплачую до бюджету). Остання з озвучених мною моделей дуже серйозно обговорювалася в Європі. Вона називається «реверсна модель податку на додану вартість». У нас така модель також знаходила обмежене застосування у випадках, коли були присутні високі ризики несплати податку.
В. — Чому ці ідеї не було підтримано?
Т. І. — Саме через ускладнені технологічні елементи адміністрування. Податок з продажів ми теж уважно вивчали, зокрема як він працює в США. При цьому стикнулися з тим, що оскільки податок з продажів потрібно сплачувати в момент кінцевого споживання, то в США конфліктні ситуації виникали через недосконалість у класифікації, чи кінцева це стадія споживання. Ця проблема у них досить серйозно обговорювалася, і в кризові роки навіть поставало питання запровадження ПДВ.
В. — У Вас були напрацювання щодо паралельного існування податків. Наскільки це може бути корисним для економіки?
Т. І. — Якщо створити управлінську інфраструктуру, яка дасть можливість швидко кваліфікувати операцію за вищезазначеними ознаками, можна паралельно створювати податкові конструкції з однаковими за економічним змістом базами оподаткування, але з різними інтерпретаціями механізмів адміністрування з урахуванням багатьох чинників тіньової економіки. Це не проблема. Але в контексті спрощення адміністрування в жодному разі не можна припускати сукупного ускладнення. Поки що простої технології немає. А якщо запроваджувати необхідні процедури ідентифікації товарів і послуг, то не факт, що це буде ефективніше для бюджету з урахуванням додаткових витрат на утримання адміністративного апарату. До речі, серйозну стурбованість з точки зору адміністрування викликає пропозиція про скасування так званої першої події при нарахуванні ПДВ. А взагалі на всі питання, напевно, можна було б відповісти за наявності детальних розрахунків із застосуванням економічного та поведінкового моделювання. Останнє надзвичайно важливе, тому що не завжди очевидні арифметичні розрахунки зі збільшення дохідної частини бюджету виправдовуються в житті.
Потрібно пам’ятати, що існують так звані інституціональні пастки, добре описані російським академіком В. Полтеровичем, які за допомогою неформальних правил, що існують у суспільстві, спотворюють найкращі наміри реформаторів. У зв’язку з цим, на мою думку, для підтвердження результатів можна було б провести експеримент з паралельним декларуванням. Я є людиною, схильною до раціональних динамічних процесів в управлінні. У будь-якому випадку для мене інновація, на перший погляд не зовсім приваблива, набагато краща, ніж тиша і застій. Реформи, експерименти мають право на існування, незважаючи на те, що заздалегідь невідомо, яка з моделей матиме успіх. Водночас ніколи не можна говорити про те, що все одно нічого не вийде. Тому я глибоко переконана, що ми крок за кроком повинні реформувати існуючу систему оподаткування.
Як це робити? Скажу відверто, щодо змін у фінансових системах я більше схильна до еволюційних моделей. Тобто потрібно спочатку все прорахувати, промалювати структуру, обговорити, а потім уже ухвалювати рішення. Це класика. Але… Давайте згадаємо, як полководці вигравали війни. Іноді не завдяки, а всупереч. Шлях реформ, на жаль, нелегкий. Тому успішний результат залежатиме від послідовного застосування правила «золотої середини» при врахуванні еволюційних і революційних підходів з обов’язковою орієнтацією на думку фахівців і громадськості.
Розмову вели
Ольга МАРЧУК та Ольга ГЕРМАНОВА
Медіа-центр
Академії фінансового управління
2 вересня 2013 року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
|
 |
