СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3368017
 
 
   

РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАНННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС ТА НІМЕЦЬКОГО ДОСВІДУ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ЕТИЛОВОГО СПИРТУ ОБГОВОРЮВАЛОСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому імплементації вимог законодавства ЄС та німецькому досвіду справляння акцизного податку з «етилового спирту». Захід проходив 21–23 лютого 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

З ухваленням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом актуальність приведення норм Податкового кодексу України щодо справляння акцизного податку у відповідність з директивами ЄС із питань оподаткування посилилася. Тому для нашої держави цінною є консультативна підтримка експертів GIZ стосовно внесення змін до положень вітчизняного законодавства, які регулюють справляння акцизного податку зі спирту та алкогольних напоїв, у рамках імплементації зазначеної Угоди. Також важливим є розгляд можливостей запозичення Україною найкращого європейського досвіду адміністрування акцизів із цієї групи підакцизних товарів. На цьому наголосив Руслан Лазаренко – координатор проектів GIZ – у вітальному слові до учасників семінару.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Аня Перлеберг і Денніс Неррінг (Німеччина) акцентували увагу присутніх на тому, що для цілей Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на спирт та алкогольні напої «етиловим спиртом» вважають: усі товари, фактична міцність яких вища 1,2 % об’єму, охоплені кодами комбінованої номенклатури (КН) 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, зазначених в інших розділах КН; товари за кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність яких є вищою за 22 % об’єму; питні алкогольні напої, що містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами. Для цієї акцизної підкатегорії має бути встановлена єдина національна ставка акцизу. У Податковому кодексі України як спирт етиловий зазначені лише алкогольні напої за кодами 2207 і 2208 УКТ ЗЕД. Крім того, товари, віднесені Директивою Ради 92/83/ЄЕС до «етилового спирту», в нашій державі оподатковуються за різними ставками акцизного податку. Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, усунути такі невідповідності потрібно до 1 листопада 2019 р.

Експерти GIZ розповіли про особливості імплементації в Німеччині норм Директиви Ради 92/83/ЄЕС щодо обов’язкового звільнення від оподаткування спирту, який використовується для виробництва лікарських засобів, оцту, ароматизаторів, продуктів харчування (наприклад, шоколадних цукерок), а також повністю денатурованого спирту та денатурованого спирту для виробництва товарів, не призначених для вживання людиною. В Україні наразі з усього цього переліку застосовується звільнення лише щодо виробництва ліків. Причому запровадження в нашій державі інших згаданих звільнень важливе не тільки з огляду на те, що вони є обов’язковими згідно з вимогами ЄС (імплементація відповідних положень Директиви передбачена Угодою про асоціацію). Це потрібно і для збільшення виробництва спирту вітчизняними спиртовими заводами, потужності яких після загострення відносин із Росією не завантажені навіть на 20 %. Адже виробникам, наприклад, цукерок не вигідно використовувати алкогольні напої, в ціну яких включено акцизний податок.

На знімку: під час семінару

Вагомою причиною відмови України від практики широкого застосування звільнення від акцизного оподаткування є побоювання щодо збільшення обсягів зловживань під час застосування цієї пільги. Одним із доволі ефективних засобів запобігання таким зловживанням у Німеччині є надання індивідуальних дозволів на використання спирту, який звільняється від оподаткування. Висуваються жорсткі вимоги для отримання цього дозволу (насамперед щодо ліквідності та платоспроможності, податкової надійності). При встановленні фактів податкового шахрайства дозвіл скасовується і більше податково ненадійному суб’єкту господарювання не надається. Індивідуальний податковий дозвіл є безстроковим і надається на безоплатній основі. В окремих випадках передбачено використання такого інструменту, як фінансова гарантія у формі блокування банком певної суми коштів платника податків. На відміну від Німеччини, в Ірландії вказану гарантію вносять усі платники податків, котрі використовують спирт, звільнений від оподаткування.

Подібну практику можна запровадити в Україні. Наразі в нашій державі застосовуються ліцензія на виробництво спирту (780 грн на рік) і ліцензія на оптову торгівлю етиловим спиртом (500 тис. грн на рік). Остання через свою дорожнечу призводить до збереження штучної монополізації ринку. Цю ліцензію купує тільки ДП «Укрспирт», до структури якого входять близько 40 спиртових заводів (вони не є окремими юридичними особами; більше половини їх не працює). Символічно, що з 1 січня 2018 р. буде скасована монополія на спирт у Німеччині. Так, протягом майже 100 років німецька держава закуповувала спирт у національних виробників за встановленою ціною, по суті, їх субсидуючи (після скасування в 1979 р. монополії на закупівлю імпортного спирту). Особливо це стосується фермерів – малих дистиляторів. Причина скасування полягає в тому, що існування такої монополії вступає в суперечність із вимогою забезпечення вільного руху товарів і послуг територією ЄС. Це є ще одним аргументом на користь відмови від монополізації спиртової галузі в Україні.

На знімку: під час семінару

Особливе зацікавлення в аудиторії викликав німецький досвід оподаткування акцизним податком виробників спирту закритого типу (з належним захистом дистиляційної установки від стороннього впливу) і малих дистиляторів, а також організації переміщення підакцизних товарів у режимі призупиненого оподаткування. Щодо такого переміщення встановлено вимоги ЄС (Регламентом комісії (ЄС) № 684/2009 від 24 липня 2009 р.), виконання яких наразі не є обов’язковим для України. Проте в майбутньому, на шляху до євроінтеграції, наша держава дедалі більше наближатиме своє акцизне оподаткування до стандартів ЄС, а тому до необхідних змін треба готуватися завчасу, докладно вивчаючи досвід країн Євросоюзу.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління», Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 лютого 2017 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБ-ГОВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р. фахівці Академії – завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України С. І. Сороко, провідний науковий співробітник від-ділу фінансів інституційних секторів економіки, к. е. н. Т. В. Кощук та старший науковий співробітник відділу бюджетних видатків соціальної сфери та економічного розвитку І. В. Іголкін – взяли участь у заході «Громадське обговорення результатів реалізації державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності», організованому Державною регуляторною службою, Торгово-промисловою палатою України та програмою USAID «Лідерство в економічному самоврядуванні».

Налагодження ефективної взаємодії влади, бізнесу і громадськості залишається дуже важливим завданням сьогодення. На цьому у вітальному слові наголосила голова Державної регуляторної служби України К. М. Ляпіна У своїй роботі ДРС розглядає бізнес як головного партнера, співпрацює з асоціаціями підприємців і громадськими ініціативами для того, щоб створити сприятливі умови для розвитку економіки в цілому. Проводиться робота, спрямована на вдосконалення формування та реалізації регуляторної політики, а також дерегуляцію господарської діяльності. У 2017 р. розпочато масштабне реформування контрольно-наглядової сфери в цій діяльності.

На знімку: виступ К. М. Ляпіної

Варто відзначити доволі вагомі успіхи України. У 2016 р. наша держава посіла п’яту сходинку з-поміж 185 країн у рейтингу Світового банку за підсумками дослідження взаємодії урядів із громадськістю в процесі формування регуляторної політики щодо бізнес-середовища. Загальний показник України становить 5,2 бала, що відповідає рівневі країн Західної Європи. У результаті наполегливої роботи було введено в дію новітній інструмент регуляторного вимірювання (М-тест), який визначив стандарти аналізу регуляторного впливу (АРВ). Методикою передбачено запровадження обов'язкових розрахунків регуляторними органами витрат на регулювання.

У державному плані з дерегуляції на 2016 р. відображено питання спрощення: адміністративних процедур регулювання господарської діяльності; умов провадження підприємницької діяльності у сферах інформаційних технологій і телекомунікацій; процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та подання звітності, а також удосконалення процедури державного нагляду за регулюванням господарської діяльності.

На знімку зліва направо: І. В. Іголкін, Т. В. Кощук, К. М. Ляпіна, С. І. Сороко

Водночас у процесі дискусії учасники заходу звернули увагу на низку законодавчих новацій в Україні у 2017 р., які можуть спричинити негативні економічні наслідки, а також виступили з пропозиціями, як цьому запобігти. Усі присутні дійшли висновку, що має посилитись роль Державної регуляторної служби як майданчика для розроблення ефективних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень на підставі обговорення ризиків внесення змін до законодавства.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 лютого 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

2 лютого 2017 року на базі Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету відбулася IV Науково-методична конференція, присвячена забезпеченню якості вищої економічної освіти.

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Харківський інститут фінансів КНТЕУ, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління», Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Північно-Східний науковий центр НАН і МОН України та ін.

Відкрив конференцію директор Харківського інституту фінансів КНТЕУ Сердюков Костянтин Георгійович. У своєму виступі він закцентував увагу на головних напрямах наукової дискусії.

На знімку: К. Сердюков

Значну зацікавленість викликала доповідь кандидата економічних наук, доцента, докторанта Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ «Академія фінансового управління» Сушко Наталії Іванівни на тему «Контроль державних послуг у казначейському обслуговуванні державного бюджету».

На знімку: Н. Сушко

Крім того, актуальні питання в рамках виступів висвітлили Яременко Олег Леонідович – доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Свідло Карина Володимирівна – доктор технічних наук, професор, декан факультету торгівлі, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Супрун Олег Миколайович – доктор економічних наук, депутат Харківської обласної ради, Семенець Аліна Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, заступник директора з науково-педагогічної роботи Харківського інституту фінансів КНТЕУ, Андрєєв Микита Андрійович – заступник голови Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України, заступник керівника секретаріату, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

На знімку: учасники конференції

Виступи учасників конференції були розподілені за напрямами таких секцій:

Секція 1. Особливості викладання професійно-орієнтованих дисциплін в умовах дистанційного навчання.

Секція 2. Інтеграція освіти, науки й інформаційних технологій – запорука ефективності навчального процесу.

Секція 3. Напрями модернізації вищої економічної освіти.

Секція 4. Інновації в освіті як шлях розвитку людського капіталу ВНЗ.

Секція 5. Соціально-гуманітарні, культурологічні та виховні аспекти забезпечення якості економічної освіти.

Секція 6. Сучасні інноваційні технології вищої економічної освіти та їх перспективи.

Секція 7. Зовнішнє і внутрішнє забезпечення якості освіти у вищих навчальних закладах.

Організаторами було відзначено актуальність, наукове та практичне значення, а також високу якість та глибину досліджень учасників конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

10 лютого 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”

На доручення керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у засіданні, на якому було презентовано й проводилось обговорення проекту “Цифрова адженда України – 2020”. Захід відбувся 27 грудня 2016 р. у Клубі Кабінету Міністрів України (м. Київ).

Довідково. “Цифрова адженда України – 2020” розроблялася за ініціативи Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олени Мініч і радника Міністра зі стратегії розвитку хай-тек Андрія Бірюкова. До підготовки проекту були залучені ГО “ХайТек Офіс Україна”, Державне агентство з питань електронного урядування, ГС “Центр розвитку інновацій” та експерти із приватних компаній. Адженда (англ. “agenda”) – порядок денний.

Проект “Цифрова адженда України – 2020” визначає основними цілями нашої держави такі: стимулювання економіки та залучення інвестицій; закладення підвалин для трансформації секторів економіки в конкурентоспроможні й ефективні (цифровізація бізнесу); забезпечення доступності цифрових технологій; створення нових можливостей для реалізації людського капіталу, розвитку інноваційних, креативних і цифрових індустрій та бізнесу; прогрес і світове лідерство в експорті цифрової продукції й послуг. Також документ визначає необхідні кроки щодо цифровізації України у сфері охорони здоров’я, інфраструктури, екології, е-комерції, е-урядування тощо.

В обговоренні взяли участь Степан Кубів, заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв՚язку Олександр Данченко, а також Олена Мініч.

На знімку (зліва направо): С. Кубів, Д. Шимків, О. Данченко

Із презентацією документа від High Tech Office виступив Валерій Фіщук, учасник групи з розроблення проекту “Цифрова адженда України – 2020”, менеджер компанії Cisco. Модератор заходу Андрій Бірюков зазначив: “На даний момент відбувається упорядкування бачення цифровізації держави, створення дорожньої карти руху в бік цифрової економіки і напрацювання конкретних проектів для реалізації цих планів...”.

На знімку (зліва направо): О. Мініч, А. Бірюков, В. Фіщук

Довідково. “Цифровий порядок денний для Європи” (англ. “Digital agenda for Europe”) – одна із семи флагманських ініціатив (англ. “flagship initiatives”) у рамках стратегії “Європа 2020”, містить перелік із 100 конкретних дій та визначає європейську стратегію для розквіту цифрової економіки у 2020 р.

Сім стовпів http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/digital-agenda-communication-en.pdf

Порядок денний, у свою чергу, включає сім стовпів (7 pillars):

1. Для створення єдиного цифрового ринку – зняття бар’єрів та розроблення єдиних правил для вільного поширення онлайн-послуг і розваг за межі національних кордонів, формування єдиного простору онлайн-платежів, розвитку бізнесу завантаження музики, захисту споживачів ЄС у кіберпросторі;

2. Для розвитку інтероперабельності (експлуатаційної сумісності) та стандартів – удосконалення нормативних процедур і поліпшення сумісності для досягнення безперешкодної взаємодії численних ІТ-пристроїв і застосунків, сховищ даних і послуг;

3. Для розвитку довіри та безпеки користувачів онлайн-транзакцій – зменшення загроз від шкідливого програмного забезпечення, скоординована європейська відповідь на кібератаки, посилені правила щодо захисту особових даних;

4. Для розвитку дуже швидкого інтернету – для телебачення високої чіткості й відеоконференцій, досягнення швидкостей 30 Мбіт/с для всіх користувачів і 100 Мбіт/с принаймні для 50 % користувачів інтернету до 2020 р., стимулювання інвестицій та прийняття комплексного плану радіочастотного спектра;

5. Для розвитку наукових досліджень та інновацій – залучення найкращих дослідників, створення інфраструктури світового класу, адекватне фінансування, переведення найвдаліших ідей у форму товарів і послуг, розширення координації та ліквідація розрізнених зусиль Європи;

6. Для підвищення електронних навичок – наразі понад 50 % європейців користуються інтернетом щодня, при цьому 30 % ніколи цього не робили;

Для використання ІКТ із метою розв’язання соціальних проблем – для скорочення споживання енергії, підтримки життя старіючих громадян, революціонізації медичних послуг, підвищення якості державних послуг, оцифрування культурної спадщини Європи, щоб забезпечити онлайновий доступ усім

“Якщо країни не намагаються оновлювати свої сфери життєдіяльності технологіями та інноваціями, вони “випадають” із основних світових економічних тенденцій. Цією презентацією ми хочемо розпочати широке суспільне обговорення “Цифрової адженди України” та будемо приймати коментарі всіх зацікавлених сторін”, – зауважив Степан Кубів.

У першому кварталі 2017 р. планується доопрацювання остаточного варіанта проекту.

Ознайомитися з ним можна за посиланням: http://bit.ly/2htIdTw

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 січня 2017 року






ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ З ОБГОВОРЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ

13 грудня 2016 року відбулася зустріч керівництва Міністерства освіти і науки України з експертами та представниками інститутів громадянського суспільства для обговорення питання вдосконалення показників результативності бюджетних програм. Міністерство було представлене заступником Міністра – керівником апарату Р. В. Гребою і директором Департаменту економіки та фінансування С. В. Даниленко. Від ДННУ «Академія фінансового управління в зустрічі взяли участь президент Академії Т. І. Єфименко, віце-президент С.Л. Лондар, завідувач відділу І. В. Богдан та заступник директора інституту післядипломної освіти С. В. Петруха.

На знімку: учасники дискусії

На знімку: доповідь Т. І. Єфименко

У своєму виступі Т. І. Єфименко наголосила на важливості для Міністерства розроблення стандартів надання освітніх послуг, які мають стати основою для перегляду показників результативності освітніх бюджетних програм. Вона також повідомила про наукові дослідження, які в цьому контексті провадить Академія. Під час обговорення С. Л. Лондар зауважив, що перехід від наявних показників результативності освітніх бюджетних програм, котрі відображають процес, до показників, спрямованих на відображення кінцевого результату, залежить від чіткості стратегічних цілей та пріоритетів, визначених на рівні країни. Це дасть можливість трансформувати освітні завдання і, відповідно, показники бюджетних програм.

Керівництвом Міністерства було прийнято рішення про створення робочої групи із залученням експертів, яка розробить відповідні підходи із зазначених питань.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 грудня 2016 року






В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІДБУВСЯ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЄМ В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ЕКОНОМІЧНИЙ ПОЯС ШОВКОВОГО ШЛЯХУ»

10 жовтня 2016 року в Академії фінансового управління було проведено українсько-китайський науковий семінар «Проблеми розвитку фінансово-економічного співробітництва між Україною та Китаєм в рамках проекту «Економічний пояс Шовкового шляху».

На знімку: під час семінару.

У семінарі взяли участь президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, заслужений економіст України Єфименко Т. І., заступник директора Академії з наукової роботи, д.е.н., професор Ловінська Л. Г., завідувач відділення глобальної економіки і міжнародних фінансів, академік НАН України, д.е.н., професор Білорус О. Г., завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки, к.е.н, доцент Іванов С. М., завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор, заслужений економіст України, президент Українського національного відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Любіч О. О., секретар партійного комітету, президент Харбінського університету комерції, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Цюй Джентао, заступник директора Дослідницького інституту економіки і бізнесу Харбінського університету комерції, д.е.н., професор Сюй Ліньши, начальник відділу міжнародного співробітництва Харбінського університету комерції Цзен Тао, директор Інституту економіки промисловості НАН України, академік НАН України, д.е.н., професор, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., керівник відділення проблем макроекономіки і модернізації, завідувач відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., професор кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету (м. Вінниця), професор кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Маріупольського державного університету, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Макогон Ю. В. та ін.

Зі вступною промовою на семінарі виступила президент Академії фінансового управління Єфименко Т. І., яка торкнулася питань співпраці між Україною і Китаєм та важливості її укріплення у фінансовій сфері на сучасному етапі розвитку нашої країни.

На знімку: виступ Єфименко Т. І.

На семінарі з доповіддю на тему «Економічне співробітництво між країнами «Шовкового шляху»: один шлях і один пояс» виступив президент Харбінського університету комерції Цюй Джентао. У доповіді він докладно розповів про сучасний стан виконання проекту Шовкового шляху, до якого залучена Україна, про роль державних фінансів у розвитку проекту, про фінансово-економічні відносини між Україною і Китайською Народною Республікою.

На знімку: презентація Цюй Джентао (ліворуч).

Важливість поглиблення співпраці з Китайською Народною Республікою підкреслив Білорус О. Г., академік НАН України, д.е.н., професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1992–1994).

На знімку: виступ Білоруса О. Г.

Активну участь у дебатах взяли д.е.н., професор Ловінська Л. Г., академік НАН України, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., д.е.н., професор, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., д.е.н., професор, президент українського відділення Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи Любіч О. О., д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Макогон Ю. В. та ін.

Актуальні питання щодо використання Україною досвіду Китаю у фінансовій сфері було розглянуто у доповіді к.е.н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління Бортнікова Г. П. на тему «Державні банки і компанії з управління проблемними активами: досвід КНР».

На знімку: презентація Бортнікова Г. П.

Окрім семінару було проведено переговори між Академією фінансового управління і Харбінським університетом комерції щодо питань розвитку подальшої співпраці у галузі науки і освіти та підписано спільний меморандум про співробітництво.

На знімку: під час переговорів.

Предметом Меморандуму є розвиток та поглиблення співробітництва у сфері науки і освіти між вищими навчальними закладами й науковими установами України та Китайської Народної Республіки, підготовка висококваліфікованих фахівців із вищою освітою та наукових кадрів вищої кваліфікації, сприяння ефективному функціонуванню системи післявузівської професійної освіти, безперервне підвищення кваліфікації працівників, інтеграція професійної освіти і науки, покращання обміну інформацією в галузі фінансової й комерційної діяльності та підготовки фахівців відповідного профілю, сприяння розвитку міжнародних обмінів, підвищення кваліфікації молодих українських і китайських спеціалістів.

На знімках: підписання Меморандуму.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 жовтня 2016 року






ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ НА ФАХОВОМУ СЕМІНАРІ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у фаховій дискусії на тему «Монетарна політика України – джерело зростання?», яку організував Центр імені О. Разумкова (http://razumkov.org.ua/) спільно з Міжнародним інститутом бізнесу за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні (http://fnst.org/content/ukraine-und-belarus). Захід відбувся 29 вересня 2016 року в конференц-залі готелю «Національний».

На цьому форумі Центр імені О. Разумкова представив результати виконаного дослідження. З головною доповіддю «Політика монетарного розширення на підтримку зростанню і розвитку» виступив д.е.н. В. В. Юрчишин, директор економічних програм. Обговорювалися такі питання: сучасні світові тенденції, глобальні чинники і складові формування монетарної політики; взаємний вплив макроекономічних складових (інфляції, процентної ставки, інвестицій тощо) та результативності інструментів монетарної політики; особливості реалізації монетарної політики в Україні, зокрема з урахуванням оголошеної політики НБУ переходу до так званого інфляційного таргетування; умови та напрями посилення банківської системи для підтримки розвитку країни.

У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, банківської та фінансової системи, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств і міжнародних організацій. На жаль, форум із різних причин не змогли відвідати запрошені народні депутати та представники Національного банку.

На знімку: під час засідання (виступ В.В.Юрчишина)

Станіслав Аржевітін, д. е. н., завідувач кафедри банківської справи КНЕУ, у своєму виступі піддав критиці монетарну політику НБУ, відзначивши розбіжність між деклараціями (політика де-юре) та фактичними заходами і результатами (політика де-факто). Він відзначив, що режим таргетування інфляції запроваджений лише у 18 % країн світу, а очікування позитивного ефекту проголошеної монетарної політики назвав «економічним романтизмом».

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні, наголосив на необхідності підвищення ефективності саме бюджетно-податкової політики для нівелювання макроекономічних дисбалансів. Канали монетарної трансмісії відзначаються слабкою дієвістю та не можуть самостійно забезпечити стійких темпів економічного розвитку, тоді як індикатори ефективності бюджетно-податкової політики (відношення боргу до ВВП, обсяги обслуговування державного боргу до ВВП, рівень дефіциту зведеного бюджету) можуть значно вплинути на очікування економічних агентів (зокрема іноземних інвесторів) та відповідно покращити інвестиційну активність і створити базис для стимулювання господарської діяльності в країні.

Валерій Прохоренко, голова Правління ПАТ "БТА БАНК", зазначив, що високі процентні ставки за кредитами позичальникам (на рівні від 20 %) відображають підвищений кредитний ризик для українських банків. Проблема дорогих ресурсів доповнюється відсутністю довгострокових депозитів, тоді як клієнти потребують фінансування на 3–5 років.

На знімку: Валерій Прохоренко

Колишній виконавчий директор Національного банку України Ігор Шумило наголосив на відсутності чіткої довгострокової грошово-кредитної політики НБУ та наголосив, що у період девальваційних тенденцій, які спостерігались літом поточного року, НБУ проводив політику на штучне утримання гривні від зміцнення, що формувало деформовані інформаційні сигнали бізнесу та відповідно не дозволяло підвищити рівень довіри до національної грошової одиниці. За всю історію гривні економічні агенти спостерігають або період стабільного курсу, або значну її девальвацію, що відповідним чином формує курсові очікування у суспільстві.

Від Академії фінансового управління в дискусії взяли участь провідні наукові співробітники к.е.н. Дробязко А. О. та к.е.н. Бортніков Г. П.

У своєму виступі Дробязко А. О. наголосив на ситуативному зниженні інфляції останніми місяцями, що складно приписати саме ефективній монетарній політиці, а також на несприятливому діловому кліматі в країні і вкрай слабкій судовій системі. Остання нині є перепоною на шляху до реальних інвестицій у країну і не захищає інтереси кредиторів у разі дефолту позичальників.

Бортніков Г. П. звернув увагу на необхідність аналізу на рівні центрального банку ефекту монетарної політики для зайнятості в економіці, вивчення взаємозв’язків між інфляцією та безробіттям, оскільки масштаби реального безробіття приховані величезною трудовою еміграцією. Крім того, він зазначив, що варто зосереджуватися не стільки на формуванні складу Ради НБУ, скільки на її повноцінній функціональності, а саме роботі відповідних комітетів із стратегії, кадрових призначень та винагороди, аудиту. Бортніков Г. П. підкреслив, що девальвація гривні історично відбувалася саме тоді, коли це було вигідно українським експортерам, аби компенсувати спад попиту і відповідне зниження цін на свою продукцію на світових ринках.

Учасники дискусії піднімали питання про низьку довіру до органу монетарної політики, а деякі більш категорично визнавали недовіру економічних суб’єктів до центрального банку. На жаль, учасники заходу не прийняли спільної резолюції для інформування законодавчої влади та центрального банку.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 жовтня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ

За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч, завідувач відділу державних фінансів, д.е.н., професор Василь Кудряшов та заступник директора Центру фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), яке відбулося 10 червня 2016 р. у приміщенні Торгово-промислової палати України у м. Києві.

Участь у конференції взяли представники центральних органів державної влади, Правління Українського союзу промисловців і підприємців, науковці та економічні експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України, бізнесу та громадських об’єднань з усіх областей України.

Головуючим на засіданні був президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

На знімку (зліва направо):

Сергій Прохоров (1-й віце-президент УСПП) та Анатолій Кінах

Понад рік тому був створений Антикризова рада громадських організацій України. Зараз в його складі близько 100 об'єднань, що представляють практично весь реальний сектор економіки України, експертне та наукове співтовариство. Результатом спільної роботи стала Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу.

Документ, створений на відкритій основі, майже в режимі онлайн-поновлення, з діагностикою основних проблем економічного розвитку країни і можливим набором інструментів для їх вирішення. Він пройшов кілька стадій обговорення в різних форматах, представлений в парламентських і урядових колах і зараз продовжує актуалізуватися.

Експерти підготували конкретні рекомендації до урядового плану дій на 2016 рік, який наразі доопрацьовується, щоб підвищити ефективність спільних дій в економічній сфері. «Одна із найболючіших тем для підприємництва і інвесторів – відсутність кредитування за адекватними ставками – можна вирішити, розробивши спільну програму КМУ та Нацбанку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки» – зауважив Анатолій Кінах

На знімку (зліва направо): О. Любіч, С. Сороко та В. Кудряшов; виступ О. Любіча

У своєму виступі Олександр Любіч акцентував увагу присутніх на забезпечення стійкості фінансової системи країни, яке є передумовою розвитку реального сектору. Зазначена Програма містить Розділ I - «Повернення довіри до української банківської системи та удосконалення державної грошово-кредитної політики», в обговоренні якого неодноразово брали участь науковці ДННУ «Академія фінансового управління». Багато пропозиції від фахівців Академії увійшли до остаточної редакції Програми. На цей час слід:

- Прийняти національну антикризову програму з довгострокового рефінансування банків Національним банком України з метою стимулювання (відновлення) кредитування реального сектору економіки на основі апробованого в країнах ЄС досвіду антикризових програм;

- Запровадити в банках з державним капіталом на зразковому рівні для банківської системи сучасні стандарти корпоративного управління (рекомендації міжнародних організацій, Базельського комітету з банківського нагляду та Національного банку України);

- Прийняти національну програму реструктуризацію іпотечних, в т.ч. валютних, кредитів для поліпшення якості активів банків та зниження соціальної напруженості у суспільстві. Передбачити у реструктуризації трансформацію валютних кредитів у гривневі за курсом, оптимальним з точки зору балансу інтересів банків як кредиторів та самих позичальників (враховувати успішний досвід реструктуризації проблемних кредитів в зарубіжних країнах за ініціативою центральних банків);

- Стимулювати кредитування малого та середнього бізнесу в Україні шляхом запровадження (за підтримки міжнародних донорських організацій) підготовленого у 2015-2016 роках проекту створення національної схеми гарантування кредитів МСП;

- Негайно сформувати повноцінний склад Ради Національного банку згідно Закону про Національний банк. Після формування Ради Національного банку ініціювати розгляд доцільності зміни цільової функції НБУ з внесенням змін до Закону про НБУ на користь визначення пріоритетного завдання для НБУ – створення умов для економічного зростання та забезпечення стабільності фінансової системи, що дозволить збалансувати права та відповідальність НБУ як макрорегулятора та створить підстави для об’єктивної оцінки його діяльності з боку суспільства.

Він також підкреслив, що реальний сектор потребує відновлення кредитної активності комерційних банків, формування сегменту інвестиційного кредитування, забезпечення стійкості банківської сфери. Саме тому пріоритетним напрямком розвитку банків на найближчі роки є відновлення довіри до банківського сектору; розширення спектра банківських послуг і доступу до них.

У зв'язку з цим Академія вносить відредаговані пропозиції для включення а Антикризову програму із коментарями щодо їх відповідності конкретним розділам Планів Уряду.

На знімку (зліва направо):

Віталій Майко (віце-президент УСПП), Анатолій Кінах, Анатолій Павленко (ректор КНЕУ ім. В. Гетьмана)

Експерти Антикризової ради переконані, що пріоритетами у діях Уряду мають стати подолання таких резонансних проблем, як високий рівень корупції, відсутність неупередженої судової системи; узгоджені дії НБУ та уряду у грошово-кредитній сфері, дієві зміни податкової системи. Ці та інші пропозиції будуть передані урядовцям в найближчий час.

На засіданні також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з членами Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

01 липня 2016 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ ФОРУМІ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

На запрошення керівництва Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності науковці Академії фінансового управління, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков узяли участь у Всеукраїнському науково-практичному форумі, присвяченому обговоренню проекту Стратегії, який проходив 19–20 травня у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана.

Як повідомлялося, 18 квітня голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка на круглому столі у Верховній раді України презентував базовий проект Стратегії розвитку банківської системи України на 2016–2020 роки для громадського обговорення та доопрацювання. Документ підготовлений робочою групою, до якої увійшли експерти у сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, банківського бізнесу, представники громадських та наукових організацій.

Проект передбачає подолання кризи, створення передумов стабільності гривні і банківської системи, підвищення довіри до регулятора, а також побудову системи стимулів для прискорення економічного зростання. Метою Стратегії є ініціювання нової дискусії щодо розвитку банківського сектору. Серед пріоритетів на найближчі чотири роки – зміна монетарної політики в бік сприяння економічному зростанню, перетворення державних банків на інструменти економічного розвитку, зміна структури економіки і стимулювання експорту технологічних товарів і просунутих послуг, залучення іноземного капіталу в рамках національної економічної політики, підвищення ефективності використання міжнародної допомоги. Цілі Стратегії – підвищення якості політики Національного банку України, довіри до регулятора, банківської системи і гривні, розвиток конкурентного ринку банківських послуг і стимулювання кредитування реального сектору економіки.

Відзначимо, що Академія фінансового управління брала участь як установа – співорганізатор Форуму.

Відкривав Форум голова Оргкомітету – Станіслав Аржевітін, д.е.н., завідувач кафедри банківської справи КНЕУ, голова ради АУБ, Голова Науково-експертної колегії Громадської ради при НБУ.

З вітальним словом також виступили: Анатолій Павленко – д.е.н., професор, ректор КНЕУ ім. В. Гетьмана та Сергій Рибалка – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

На знімку (зліва направо): А. Павленко, С. Рибалка та А. Гриценко, С. Аржевітін

На знімку: у залі засідань

Сергій Рибалка, відкриваючи засідання, повідомив, що проект Стратегії підготовлено за ініціативою спеціально створеної робочої групи, до якої увійшли професійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, представники громадських організацій, наукової, експертної та банківської спільноти. «Проект Стратегії розроблений для стимулювання широких національних консультацій щодо її подальшого вдосконалення. Мета – консолідація зусиль науково-експертних і банківських кіл, НБУ, парламенту та Президента України навколо завдань виходу із системної банківської кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на перехід від деструктивної моделі сировинної економіки до високотехнологічного промислового розвитку і розбудову потужної банківської системи, спроможної стати головним кредитором розвитку економіки», – зазначив доповідач.

Експерти на Форумі відзначали, що для прийняття законопроектів, напрацьованих на основі нової Стратегії, необхідна низка умов.

Зокрема, заступник директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ", д.е.н., професор Андрій Гриценко зараховує до цих умов адекватність Стратегії сучасним реаліям економіки, її орієнтованість на суб'єктів підприємницької діяльності, відносини банківської системи з реальним сектором економіки, відносини Національного та комерційних банків.

"Ні в одному з профільних документів у нашій країні не було поставлено завдання синергії розвитку банків та індустріалізації економіки України. Запропонований проект документа це завдання виносить як основне» – зазначив під час виступу А. Гриценко. Він наголосив, що за період його роботи в Парламенті не було практики, коли водночас два комітети – з питань фінансової політики і банківської діяльності разом із комітетом промислової політики і підприємництва – сумлінно розв'язували таку проблему.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко підкреслив, що акцент у цій Стратегії робиться на розкритті диспропорцій, наявних у вітчизняній економіці, розумінні їх згубного впливу на грошово-банківську систему. Ініціатори розроблення цього документу провели детальну діагностику проблем діяльності Нацбанку: валютного, монетарного регулювання, процентної політики. "Завдання, яке ми ставимо при розробленні Стратегії – це повернення довіри до банків і гривні. А така довіра поверне і величезні кошти, які відійшли від вітчизняної банківської системи", – констатував О. Сугоняко.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко, Л. Мостова, О. Сорокін, Г. Бортніков; О. Сугоняко

У доповіді О. Любіча та Г. Бортнікова на тему «Природа колапсу банківського кредитування в Україні» наведені сутність та причини кризи кредитування в Україні. Як ознаки кредитної кризи розглянуті негативна динаміка кредитування, високі ставки за кредитами, відволікання ресурсів банків на вкладення в депозитні сертифікати НБУ, недоступність кредитів для багатьох МСП, співвідношення темпів приросту кредитів та ВВП. Розкрита діалектика причин та наслідків кризи. Зокрема, проблеми, що виникають у клієнтів, породжують проблеми для банків. Відсутність притоку заощаджень у поєднанні з високою кореляцію дефолтів реалізуються у погіршенні стану банків, що призводить до затримок платежів за документами клієнтів і погіршення доступу до кредитів. Кредитування стає невигідним для банків, попри те, що воно традиційно було ключовим джерелом доходів у банківському бізнесі, а також фактором лояльності клієнтів. Національна Рада фінансової стабільності досі не визнає системну банківську кризу в Україні.

Необхідна програма заходів із стимулювання кредитування: по-перше, Національна програма довгострокового рефінансування, по-друге, Державні схеми гарантування кредитів. Нарешті, упорядкування реструктуризації проблемних кредитів. Головне – поліпшення середовища для бізнесу. Основні причини зниження рівня банківського кредитування: неприйнятні кредитні ризики, висока вартість ресурсів, послаблення банків, подвійні стандарти управління ризиками.

Г. Бортніков висловив зауваження щодо проекту Стратегії: (1) документ слід скоротити до лаконічного плану заходів (максимум 25 сторінок); (2) більшу частину тексту щодо констатації фактів та критичного аналізу виокремити у доповідну записку, в яку додати і обґрунтування Стратегії; (3) включити в Стратегію роль саморегулюючих організацій і створення банківського омбудсмену.

На знімку (зліва направо): О. Сугоняко та С. Аржевітін; О. Любіч та Г. Бортніков

А. Дробязко виступив із доповіддю «Криза проблемної заборгованості у банківському секторі: системні причини та поточні фактори загострення». На його думку, першочерговими завданнями щодо подолання кризи заборгованості є низка комплексних заходів, які потребують зусиль і часу:

1. Покращення якості корпоративного управління банками. Потребує логічного завершення процесу щодо транспарентності інформації про власників банків.

2. Посилення законодавчого поля в напрямі дослідження «штучного банкрутства позичальника». Необхідні вимоги з боку регулятора щодо обов’язкової персоніфікації позичальників.

3. Посилення відповідальності менеджменту позичальників та беніфіціарів за неповернені кредити банкам. Створення «Єдиного реєстру позичальників» на базі статистичних звітів, що надають банки до НБУ, а також окремого реєстру беніфіціарів розкрадених ресурсів із банківської системи, тобто створення «чорного списку», який би не дозволив відповідним особам із вкраденими ресурсами повертатися в економічне життя країни.

4. Проведення сек'юритизації негативно класифікованих активів для корпорацій із стабільними фінансовими потоками, які мають тимчасові труднощі з поточною ліквідністю. Проведення системної реструктуризації кредитів державних монополій (ж/д, теплокомуненерго та ін.), що мають стабільний фінансовий потік і заборгованість у декількох банків.

5. Створення і законодавче забезпечення діяльності агенції (фінансової компанії) з викупу проблемних активів у банків по компаніям, які мають тимчасові труднощі з потоком надходжень. На початковому етапі може йтися про викуп «токсичних» активів у банках із державною формою власності.

6. Знайти новий раціональний підхід до розв'язання проблем іпотечних кредитів фізичних осіб, що були надані у ВКВ до кризи 2009 р.

7. Обрання і забезпечення Ради НБУ, що передбачено Конституцією України.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко; А. Павленко та О. Любіч; С. Рибалка

Базовий проект Стратегії підготовлено за ініціативи голови комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки. Проект створено за участю робочої групи, до якої увійшли високопрофесійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, банківського бізнесу, представники громадських організацій, науково-експертної та банківської спільноти.

Участь фахівців Академії в розробленні проекту Стратегії високо оцінено керівництвом комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, про що свідчить лист Комітету від 27 травня 2016 року.

На Форумі також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з викладачами КНЕУ ім. В. Гетьмана, представниками банківської спільноти, науковцями та експертами фінансового ринку.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 червня 2016 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У РОБОТІ УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ «ФОНД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ. КЛЮЧОВИЙ START-UP УКРАЇНИ»

Президент Академії фінансового управління Єфименко Тетяна Іванівна 23 червня 2016 року взяла участь у роботі Українського форуму з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий start-up України».

Тетяна Єфименко взяла участь у роботі Українського форуму з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий start-up України», організованого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та A7 CONFERENCES. У рамках діяльності Форуму президент Академії фінансового управління провела робочі зустрічі з керівниками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та провідними фахівцями відповідних відділів Кабінету Міністрів України. Запропоновано організувати спільну діяльність щодо впровадження результатів науково-дослідних робіт з метою реформування системи державної фінансової підтримки у сфері енергозбереження.

На знімку: Єфименко Тетяна Іванівна

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 червня 2016 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18
©2003