СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5281959
 
 
   

КРАЩИЙ СВІТОВИЙ ДОСВІД БУДЕ ВИКОРИСТАНИЙ ДЛЯ ПРАКТИКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Враховуючи підтримку світової спільноти в імплементації реформ в Україні, у рамках навчально-практичної програми Harvard Kennedy School «Управління державними фінансами в мінливому світі» президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук професор Тетяна Єфименко з 11 по 16 січня 2015 року вивчала кращий світовий досвід у Гарвардському університеті (США).

Упродовж конференції президент Академії брала активну участь у дискусіях щодо інновацій в сфері управління державними фінансами. Вона поінформувала учасників конференції про напрями удосконалення Стратегії управління державними фінансами в Україні, новації на підставі вивчення передового світового досвіду, які впроваджуються у фінансовій сфері держави.

Тетяна Єфименко також використала можливість, щоб поінформувати наукову спільноту про конкурентні переваги України у міжнародному інвестиційному просторі. З цією метою в рамках програми вона провела низку комунікативних заходів, зокрема зустрічі з заступником директора Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні Марко Канджіано, старшим науковим співробітником Міжнародного партнерства по бюджету (IBP) у Вашингтоні та ад'юнкт-професором в Інституті міжнародних відносин у Папському Католицькому університеті Ріо-де-Жанейро Паоло де Рензіо, професором Центру допомоги та державних витрат Інституту міжнародного розвитку Філіпом Краузе, який спеціалізується в галузі державного управління та бюджетування.. Це дало змогу донести до відомих у світі теоретиків та практиків у сфері науки основні напрями реформи системи державних фінансів в Україні та отримати зауваження й поради, що відображають кращий світовий досвід.

Загалом Академія фінансового управління упродовж останніх років підтримує тісні робочі взаємини з керівниками ключових програм Harvard Kennedy School, проводить обмін інформацією, залучає фахівців програми до участі у заходах, організованих Академією.

Поїздка організована з метою забезпечення реалізації завдань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання координації діяльності деяких наукових установ» від 23 вересня 2014 року № 473, зокрема щодо підвищення ефективності фундаментальних і прикладних наукових досліджень з найважливіших питань міжнародних фінансів і світової економіки з метою створення інноваційних знань у сфері державних і міжнародних фінансів, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 січня 2015 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

За дорученням президента Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професора Тетяни Єфименко, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у роботі круглого столу щодо удосконалення законодавчого забезпечення реального сектору економіки України, який відбувся 18 грудня 2014 року в Інституті законодавства Верховної Ради України.

Метою заходу було експертно-аналітичне обговорення Проекту «Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року». До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, Міністерства освіти і науки України, ВНЗ, установ НАН України, експертного середовища.

У роботі круглого столу взяли участь Валерій Сергієнко, д.е.н., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; Ігор Жиляєв, д.е.н., професор, НТТУ «КПІ»; Андрій Гриценко, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України; Всеволод Ніколаєв, д.е.н., професор, Національний університет ДПС України; Раїса Науменко, д-р наук з держ. упр., професор, НАДУ при Президентові України; В’ячеслав Соловйов, д.е.н., професор, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва; Марина Артюшина, д. пед. н., доцент, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; Валерій Воротін, д-р наук з держ. упр., професор, Інститут законодавства Верховної Ради України; В’ячеслав Гусєв, к.е.н., Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України; Артем Шаімов, USAID, проект «Справедлива освіта».

Модератор заходу професор Валерій Сергієнко розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість даних питань в контексті руху України до освітнього простору Європейського Союзу.

На знімку (зліва направо): І. Жиляєв, О. Любіч, В. Сергієнко

На знімку: у залі засідань

Професор Ігор Жиляєв здійснив експертний огляд тексту Проекту «Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року», розроблений під керівництвом Міністерства освіти і науки України. Він надав ретельну характеристику основних положень Стратегії та звернув увагу присутніх на деякі питання, які не знайшли відповідного відображення у документі, наприклад, на відсутність оцінювання інвестиційної привабливості освіти з позицій «освітньої ренти».

На знімку (зліва направо): В. Гусєв та В. Ніколаєв

На знімку (зліва направо): М. Артюшина, Н. Діденко, Р. Науменко

У своєму виступі професор Всеволод Ніколаєв зосередився на економіко-фінансових аспектах реформування вищої освіти. На його думку, основне питання у цьому сенсі: чи ми продовжуватимемо розглядати фінансування освіти як бюджетні видатки, чи зрозуміємо, що маємо справу з інвестиціями у людський капітал. Аналізуючи практику управління освітою США, можна запропонувати вести моніторинг ринку освітніх послуг і ринку праці, щоб зорієнтувати майбутніх студентів, куди спрямувати відповідні інвестиції і де буде найвища віддача. Інша справа – хто платить: держава, підприємство, приватна особа. У будь-якому випадку має бути орієнтація на соціальний чи фінансовий ефект.

В’ячеслав Гусєв наголосив на важливості наукового обґрунтування суспільних реформ і модернізації національної економіки, що має спиратися на проектно-орієнтований підхід. У цьому контексті актуалізується розроблення теоретико-методологічних засад інституціонального проектування публічного управління в умовах суспільних реформ. При цьому особливу увагу слід приділяти ресурсному (інформаційному, інвестиційному, кадровому, фінансовому та ін.) забезпеченню реформ, а також прогнозуванню ризиків, «інституціональних пасток» у процесах реформування. Він привернув увагу до проблеми розроблення і застосування в актах законодавства однозначно зрозумілого, стандартизованого категоріально-понятійного апарату.

Професор Олександр Любіч зазначив, що потрібно підтримувати IT-освіту шляхом збільшення обсягу держзамовлення, оскільки така освіта створює робочі місця з високим рівнем доданої вартості та історично має суттєвий потенціал розвитку в Україні.

Професор Ніна Діденко висловила думку, що при прийнятті програмних документів з розвитку освіти важливо, щоб вони не суперечили, а доповнювали один одного, розвивали загальний напрям реформування освіти. Тому варто проаналізувати, як співвідноситимуться Стратегія розвитку вищої освіти і Концепція розвитку освіти до 2025 року, вже прийнятий закон «Про вищу освіту» і новий базовий підготовлюваний закон «Про освіту». Варто подивитися, чи не приведуть зміни, що стосуються соціального аспекту до масових протестів з боку молоді, батьків, чи можна здійснювати ці зміни, якщо вони не підготовлені та не сприймаються в суспільстві.

На думку професора Раїси Науменко, існує низка чинників, які перешкоджають ефективному здійсненню модернізації системи безперервної освіти посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. Передусім вони пов’язані з ліцензуванням програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Тому слід розпочати роботу над новою постановою Кабінету Міністрів України, що замінить чинну від 16 грудня 2004 р. № 1681 «Про центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій», яка б, зокрема, передбачала перейменування центрів на Інститути післядипломної освіти.

У жвавій дискусії щодо змісту Стратегії брали участь всі присутні. Прийнято рішення передати напрацювання круглого столу у вигляді протоколу до Робочої групи Міністерства освіти і науки України, яка залучена до розробки цього документу.

У рамках круглого столу обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з науковцями Інституту законодавства Верховної Ради України щодо можливості проведення низки спільних заходів. Цей Інститут здійснює свою діяльність у тісній співпраці з комітетами Верховної Ради України, зокрема за зверненнями парламентських комітетів готуються експертні висновки щодо законопроектів, а також інші науково-аналітичні матеріали.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 грудня 2014 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі конференції «Торговельна політика України: погляд у майбутнє», що відбулася 12 грудня 2014 року у Києві, у Дипломатичній академії при МЗС України.

Захід проведено у рамках реалізації проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за спільною ініціативою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Міністерства економічного розвитку і торгівлі за фінансової підтримки Уряду Швеції. До участі в обговоренні були запрошені представники державних органів влади, бізнесу та експертного середовища.

Мета проекту – підвищення прозорості торговельної політики і практики в Україні у контексті вимог Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС), посилення інституційної спроможності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та інших центральних органів державної влади України щодо виконання зобов’язань членства у СОТ.

За часів глобалізації соціально-економічний розвиток України безпосередньо залежить від того, як країна може скористатися перевагами міжнародного поділу праці та мінімізувати зовнішні економічні ризики. Тому сьогодні для вироблення ефективної торговельної політики треба знайти правильні відповіді на такі питання:

- Які коротко-, середньо- та довгострокові пріоритети торговельної політики України?

- Як ефективно скористатися потенціалом поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС?

- Як будувати економічні відносини з Росією?

- Прозорість та передбачуваність як ключовий принцип торговельної політики України

- Взаємодія уряду, бізнесу та експертів як запорука ефективної реалізації торговельної політики України.

На знімку – зал засідань

На знімку: (зліва направо): В. Пятницький та І. Бураковський

Модератор заходу професор Ігор Бураковський, розпочав засідання із загальної характеристики проблематики круглого столу, обґрунтував важливість питань у контексті руху України до торговельного простору Європейського Союзу.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Валерій Пятницький виступив з доповіддю «Торговельна політика України: досягнення та виклики». Він поінформував про основні виклики, які формують довгострокові зовнішні та внутрішні передумови перспективного розвитку економіки і суспільства України, відповіді на які мають базуватися на новій стратегії використання наукових знань, технологій та інновацій. Серед середньо- та довгострокових викликів – угоди щодо інвестицій та співробітництва у сфері науки і технологій. Такі угоди закладуть основи для більш міцних комерційних зв’язків з іншими країнами, сприятимуть інноваціям та модернізації української економіки. Зокрема, доцільно придивитися до ринків, які активно застосовують інновації, як зокрема Китай, Японія, Індія та інші.

Професор Ігор Бураковський у доповіді «Торговельна політика: погляд у майбутнє» звернув увагу присутніх на складові процесу прийняття рішень в сфері торговельної політики, серед яких оцінка економічних, соціальних та екологічних наслідків торговельних домовленостей та запропонованих змін в контексті забезпечення стійкості економічного зростання; безумовне виконання міжнародних зобов'язань України в сфері міжнародної торгівлі та торговельної політики; чітке розуміння природи та особливостей процесів, які відбуваються в світовому господарстві (аналітика та освіта); система підготовки державних службовців в сфері міжнародної торгівлі та система неперервного підвищення кваліфікації (реформа держслужби).

Директор Департаменту співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Світлана Зайцева виступила з доповіддю «Принцип прозорості як основа взаємодії уряду та бізнесу». Вона підкреслила, що при виконанні зобов‘язань перед СОТ і вирішенні завдань, що стоять перед Україною, при укладенні глибокої та всеохоплюючої Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС країна повинна вжити заходів для поступового досягнення відповідності з нормами ЄС у сфері технічного регулювання та стандартизації.

Директор з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан надала розширену інформацію присутнім у доповіді «Проект «Торговельна політика і практика в Україні»: приклад успішного партнерства уряду, бізнесу та експертної спільноти». Проведені анкетування виявили, які питання найбільше цікавлять бізнес у сфері торговельної політики. Це – потенційні ризики, пов'язані з лібералізацією торгівлі, та механізми захисту інтересів бізнесу в умовах членства в СОТ та створення ЗВТ з ЄС; умови і характер співпраці держави і бізнесу в сфері торговельної політики; питання виходу на ринок ЄС та урегулювання ситуації з РФ і країнами Митного Союзу за умови підписання Угоди про асоціацію.

Значний інтерес присутніх викликала доповідь виконавчого директора ІЕД Оксани Кузяків «Торговельна політика в Україні очами бізнесу (результати опитувань ІЕД)». За результати досліджень «Угода про Асоціацію: наслідки для бізнесу» 46,5% опитаних очікують, що їх підприємство ймовірно (39,0%) або значно (7,5%) виграє від дії УА та ЗВТ між Україною та ЄС. Основні перешкоди – брак фінансових ресурсів (кредити, інвестиції) – 38,5%, особливо для великих підприємств (48,1%), та нездатність адаптувати продукцію до стандартів ЄС – 27,5%.

Завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин професор Олександр Шнирков у доповіді звернув увагу присутніх на питання сучасних відносин з РФ та розповів про торговельно-економічне співробітництво між Україною та Росією. В.о. Президента Американської торговельної палати Тарас Качка виклав своє бачення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС: що повинен робити уряд і що повинен робити бізнес.

На знімку (зліва направо): О. Любіч та О. Шнирков

У виступі професора Олександра Любіча було підкреслено, що існує нагальна необхідність створення інституціональної основи для запровадження державної підтримки впровадження фінансових інструментів розвитку високотехнологічного експорту, що забезпечить можливість почати просування вітчизняних товарів на світові ринки. Таким інструментом можуть бути експортно-кредитні агенції (ЕКА), створення яких передбачено законопроектом № 9373 від 1 листопада 2011 р. про державну фінансову підтримку експортної діяльності, але який досі на вступив в дію (вето Президента, 2012 р.).

Ситуація в банківському секторі, яка склалася в останній період, не дає можливості українським банкам кредитувати обігові кошти через високі комерційні та політичні ризики, пов’язані з довгостроковими термінами повернення коштів та через надвисокі процентні ставки, що робить українські товари неконкурентними на світових ринках. Проект Закону України щодо державної фінансової підтримки експортної діяльності перш за все спрямований на створення сприятливих умов для розширення експортного потенціалу вітчизняних суб’єктів господарювання, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів українського походження на світових ринках, зокрема, у країнах ЄС.

Він також нагадав про практику лобіювання торговельних інтересів в ЄС, де для просування товарів або послуг на зовнішні ринки поширена практика залучення персоналу як торговельних представництв/торговельно-економічних місій, так й бізнес-асоціацій, які представляють інтереси бізнесу на зовнішніх ринках.

На знімку (зліва направо): В. Пятницький, І. Бураковський, О. Кузяків, Т. Качка, В. Мовчан

У рамках конференції обговорено питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з фахівцями Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, можливість проведення низки спільних заходів та досліджень тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 грудня 2014 року






ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ІТ–БЕЗПЕКИ

Завідувач відділом координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фінансового управління, д.е.н., професор О. Любіч взяв участь у роботі VIII-ї міжнародної конференції «Security Innovation Forum 2014:« ПІДСУМКИ РОКУ. Анонс найсучасніших технологій і інновацій у сфері корпоративної ІТ-безпеки, безперервності та стійкості бізнесу. Кращі рішення, які працюють», що проходила у Києві 27 листопада 2014 року.

Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань про стан ринку електронних фінансових послуг, а також необхідність вдосконалення законодавчого регулювання емісії та обігу електронних грошей і роботи платіжних систем.

Конференція «Security Innovation Forum 2014» забезпечила широкий і дієвий майданчик для обговорення технологій і рішень у сфері інформаційної безпеки, розглянула практичні аспекти захисту національного кіберпростору України, ситуацію з кіберзагрозами для фінансового сектора, надала методичні рекомендації з протидії реалізації загроз в національному сегменті Інтернет, підвищенню рівня обізнаності населення в сфері ІТ–безпеки.

Національний банк України ще в жовтні 2010 року видав низку стандартів щодо посилення інформаційної безпеки (ІБ) в банках. Крім того, держрегулятор опублікував розпорядження щодо необхідності впровадження системи управління інформаційною безпекою в банках (СУІБ). Зокрема, бізнес може домогтися зменшення ризиків, пов'язаних з інцидентами ІБ, зниження збитку і підвищення ефективності використання наявних засобів захисту.

Щорічний форум практичних рішень ринку ІТ–безпеки підводить підсумки минулого року та озвучує основні тренди розвитку ринку і технологій, а також ключових інформаційних загроз на 2015 рік. Форум зібрав у рамках одного заходу всіх провідних учасників та експертів ринку інформаційної безпеки, представив до уваги професіоналів і керівників, які приймають рішення, одночасно весь спектр новітніх рішень, розробок і технологій від провідних міжнародних та вітчизняних виробників, постачальників та інтеграторів.

Емблема конференції.

На знімку: зал засідань конференції.

Ділову частину конференції з актуальною темою «Трансформація парадигми комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в умовах сучасної кібервійни» відкрив Віктор Жора - модератор форуму, директор компанії «Інфосейф ІТ». У 2014 році Україна зіткнулася з безпрецедентними атаками на інформаційну інфраструктуру органів державної влади, які мають явні ознаки повномасштабної кібер-війни.

У зв'язку з цим існуюча парадигма КСЗІ як абсолют у сфері захисту державних інформаційних ресурсів видається дещо застарілою. У доповіді наведено актуальні загрози та типові проблеми, що виникають в процесі експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем, як в державних, так і в комерційних структурах.

На знімку: виступ В. Жори.

На знімку: обговорення доповідей конференції (на передньому плані - В. Жора і О. Любіч).

Р. Шупп та А. Згіблов (компанія E-light) розповіли про нове покоління кібер-загроз, дали оцінку захищеності інформаційних систем і проактивного захисту. Компанії по всьому світу витрачають на інформаційну безпеку близько 30 мільярдів доларів щорічно. 97 % з 1692 компаній, що використовують класичні методи захисту інформації, за результатами аудиту, проведеного з жовтня 2013 по березень 2014 року, виявилися зламаними. Інтелектуальні спрямовані атаки з кожним днем стають більш витонченими і досконалими, що диктує необхідність перегляду всієї парадигми інформаційної безпеки в цілому.

В. Зарицький, представник компанії ESET в Україні, розповів про технологічний альянс ESET, основною метою якого є забезпечення захисту користувачів у постійно мінливому оточенні завдяки комбінуванню надійних рішень ESET з кращими продуктами у сфері безпеки. Першим учасником даної програми стало рішення DESlock +, призначене для шифрування даних з можливістю безпечного віддаленого адміністрування клієнтів, що знаходяться за межами корпоративної мережі.

А.Сіраков, представник UniCredit Bank (ПАТ «Укрсоцбанк»), розповів про практичний досвід побудови акредитованого ЦСК (центру сертифікації ключів) в банку. У сучасних умовах підвищеної небезпеки кібер-тероризму, жорсткої конкурентної боротьби банків на ринку, особливу роль відіграє захист інформації в банківських продуктах, які забезпечують обслуговування клієнтських рахунків.

Програма доповідей форуму була доповнена міні-виставкою рішень та інновацій для галузі, яка традиційно є ефективним майданчиком ділових комунікацій, проведення зустрічей і переговорів. Свої кращі рішення та оглядові демонстрації-практикуми представили на стендах компанії Bitdefender, SoftiCo, MMI Group, E-light, ESET, CYAN, SL GLOBAL SERVICE (SGS), СOSMONOVA.

Учасники заходу відзначили практичну спрямованість доповідей форуму і високу актуальність представлених рішень.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 листопада 2014 року






ПРО МОДЕРНІЗАЦІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ЙШЛОСЯ НА НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ СЕМІНАРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» спільно з ВНЗ «Національна академія управління» виступили організаторами науково-практичного семінару «Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі: План рахунків». Семінар відбувся 30 вересня 2014 року в Національній академії управління

Член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко наголосила, що нині фінансовий сектор зростає більш високими темпами, ніж реальний сектор економіки, а світова фінансова архітектура будується таким чином, щоб були більш ефективні наднаціональні важелі. Про це свідчить наявність міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вона висловила сподівання, що робота семінару буде побудована таким чином, що нормотворчі інституції та науковці отримають від практиків зауваження та пропозиції, які в оперативному режимі будуть включені до програми діяльності уряду, внесені у відповідні законодавчі й нормативні акти.

Керівник наукової установи повідомила, що нині триває робота над обговоренням Програми розвитку України «Стратегія реформ-2020», запропонованої Президентом Петром Порошенком, і висловила сподівання, що робота буде підґрунтям для того, щоб розділи програми, які стосуються удосконалення системи державних фінансів, були поліпшені у відповідності з правилами ЄС. «Ми працюємо над законодавством, над стратегічними документами, над нормативними документами і правилами, які регулюють майбутні зміни в управлінні державними фінансами, в системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі. І для нас важливо тримати зв'язок з практиками для посилення ефективності реформування», – підкреслила Тетяна Єфименко.

На знімку: під час семінару

Доктор економічних наук, професор, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Людмила Ловінська наголосила, що в сфері модернізації бухгалтерського обліку відбуваються знакові події. Вона повідомила, що за оцінкою міжнародних експертів саме в бухгалтерському облікові реформи є найбільш успішними в Україні, а Стратегія модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі також виконується успішно. За її словами, розроблені Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджений План рахунків бухгалтерського обліку, який фактично базується на концептуальних положеннях Національних стандартів, які відповідають міжнародним стандартам. Але попереду дуже багато роботи, зокрема, в сфері запровадження і Стандартів, і Плану рахунків.

Людмила Ловінська повідомила, що, відповідно до Стратегії модернізації, ми маємо розпочати роботу за новими правилами з 1 січня 2015 року. Міністерство фінансів, яке здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, прагне створити інституційні умови, необхідні для того, щоб система запрацювала. А фахівці Академії фінансового управління розробили пакет методичних рекомендацій до Національних стандартів, завершують роботу над методичними рекомендаціями по перенесенню залишків з рахунків чинного на сьогоднішній день плану до рахунків нового плану. Вона підкреслила, що в Міністерстві фінансів обговорюється питання, аби відтермінувати запровадження Плану рахунків, а в наступному році запровадити лише ті стандарти, які можуть працювати в умовах старого Плану рахунків.

Про перехід на новий План рахунків як невід’ємну складову стратегії модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі та впровадження організаційних змін у системі управління державними фінансами в Україні присутнім розповіла кандидат економічних наук, начальник управління методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Державної казначейської служби України Наталія Сушко. З загальними положеннями щодо призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку в умовах переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі ознайомила заступник голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна.

На знімку: лектори Ірина Чумакова та Людмила Гапоненко

Начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Державного агентства водних ресурсів України Людмила Гапоненко розкрила тему формування облікової політики суб’єкта державного сектору та проведення у бюджетних установах підготовчих заходів щодо запровадження НП(С)БОДС і переходу на новий План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю Академії фінансового управління Ірина Чумакова розповіла про реформування внутрішнього контролю як невід’ємної складової впровадження організаційних змін при переході на новий План рахунків бухгалтерського обліку суб’єктами державного сектору.

На знімку: Т.І. Єфименко та ректор Національної академії управління С.А. Єрохін вручають сертифікат учасниці семінару

Цільовою аудиторією науково-практичного семінару стали працівники Міністерства фінансів та Державної казначейської служби, головні бухгалтери та фахівці фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, фінансові директори, керівники підприємств і власники бізнесу, працівники консалтингових і аудиторських компаній, юристи, науковці. За результатом навчання учасники отримали сертифікати.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

1 жовтня 2014 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ЗАКЛИКАЛА АКТИВНІШЕ РОЗВИВАТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», заступник голови Громадської ради при Міністерстві фінансів України Тетяна Єфименко взяла участь в експертній зустрічі, темою якої стало обговорення питання особливостей формування державного та місцевих бюджетів на 2015 рік і внесення змін до Бюджетного кодексу України. Зустріч відбулася 21 серпня в Комунікативному центрі уряду відповідно до доручення Прем’єр-міністра України з метою обговорення пріоритетів урядової політики та ходу реалізації рішень уряду.

У вітальному слові Тетяна Єфименко схвально розцінила ідею обговорення показників проекту державного та місцевих бюджетів на наступний рік ще на стадії формування. Вона звернула увагу, що Громадська рада при Міністерстві фінансів формує план роботи на наступний рік і закликала представників регіонів до активнішої співпраці з тим, щоб найактуальніші питання, які цікавлять активістів на місцях, можна було обговорити на найвищому рівні.

«Ніхто не обмежує партнерство влади та бізнесу, і ми разом можемо багато зробити в рамках існуючого законодавства в процесі формування державного та регіональних бюджетів», – підкреслила президент Академії. Вона наголосила, що, незважаючи на законодавче обмеження якихось моментів щодо розпорядження коштами для виконання тих чи інших завдань і планів на окремій території, можливо відшукати шляхи реалізації, і один з них – активніший розвиток державно-приватного партнерства.

Участь у дискусії взяли голова Громадської ради при Мінфіні, генеральний директор громадської організації «Інститут фінансової політики» Ігор Мітюков, а директор департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України Володимир Лозицький та заступник директора департаменту – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства Галина Маркович поінформували про роботу з підготовки проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік».

Володимир Лозицький розповів, що Міністерство фінансів згідно з чинним законодавством, має надати проект держбюджету-2015 на розгляд Кабінету Міністрів до 7 вересня, а до Верховної Ради України – 15 вересня поточного року. Він повідомив, що в Міністерстві проведуть колегію, де планують обговорити дискусійні моменти формування цього законопроекту. За його словами, актуальними залишаються питання затвердження макропрогнозу на 2015, 2016 і 2017 роки та вдосконалення чинної нормативно-правової бази, що регламентує бюджетну політику держави.

Специфіку формування регіональних бюджетів охарактеризувала Галина Маркович. Вона акцентувала увагу на тому, що формування державного бюджету в частині місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин проводиться на чинній законодавчій базі, оскільки зміни, запропоновані Міністерством фінансів до Бюджетного кодексу і нова модель міжбюджетних відносин поки не схвалені.

Голова Громадської ради при Міністерстві фінансів, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков назвав доброю ознакою факт обговорення базових документів, які будуть забезпечувати фінансовий стан держави в наступному році. Він переконаний, що багато рішень визначатимуть не тільки рівень, але й траєкторію, за якою розвиватиметься в наступному році фінансова система загалом. Ігор Мітюков вважає за необхідне зосередитися на кількох групах питань, серед яких одну з основних ролей відіграватиме власне податкова база. У цьому контексті він закликав не боятися пропозицій, винесених урядом на обговорення, оскільки там закладені «абсолютно раціональні і правильні речі».

Експертна зустріч відбувалася в режимі відеозв’язку з регіонами, тому до дискусії долучилися громадські експерти зі Львова, Дніпропетровська, Одеси та Харкова. Вони мали можливість поставити запитання до фахівців Мінфіну та керівників Громадської ради, а також висловити свої зауваження та пропозиції. Представники регіонів виокремлювали питання наповнення бюджету на новій податковій базі, змін до Бюджетного кодексу України, застосування досвіду іноземних держав у питаннях формування та реалізації бюджетної політики й стимулювання розвитку нових видів економічної діяльності, формування бюджетів з урахуванням обмежень на енергоносії, дефіциту бюджету тощо.

Підбиваючи підсумки експертної зустрічі, Володимир Лозицький висловив задоволення, щодо можливості здійснення публічного обговорення проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» ще до його розгляду в Кабінеті Міністрів. Він запевнив представників регіонів, що в Мінфіні максимально уважно прислухаються до всіх пропозицій та зауважень, які надійдуть від громадськості.

Тетяна Єфименко у свою чергу, наголосила, що експертам дуже корисно спілкуватися з представниками громадськості з регіонів, щоб обговорити нюанси для формування державного та місцевих бюджетів, змін до законодавства. Вона запропонувала зробити такі контакти постійно діючими. «Ми можемо навіть з нинішньої розмови виділити окрему проблему й обговорити, які механізми бачать спеціалісти, керівники органів місцевої влади, щоб їх швидко опрацювати і знайти формулу, яка дасть змогу встановити баланс між тими можливостями, які є у державі, і потребами регіонів», – констатувала президент Академії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 серпня 2014 року






БЮДЖЕТНА ПІДТРИМКА ЄС БУЛА ПРЕДМЕТОМ ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у триденному семінарі «Бюджетна підтримка ЄС», організованому в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

У ході семінару

Представник Міністерства фінансів України Вікторія Колосова у вітальному слові зазначила, що потреба у семінарі виникла декілька років тому, оскільки українським фахівцям необхідно ближче знайомитися з досвідом ЄС. Вона додала, що Німецьке товариство міжнародного співробітництва виступає надійним партнером Міністерства фінансів, зокрема його експерти були першими і головними партнерами ще на стадії розробки й підготовки проекту концепції та стратегії управління державними фінансами, і продовжили співпрацю на стадії ухвалення концепції та формування плану дій з її реалізації.

Спеціаліст проекту підтримки реформ в управління державними фінансами Надія Рожко додала, що експерти GIZ в Україні головну увагу зосереджують на таких аспектах як бюджетно-податкова реформа, реформа державного фінансового контролю та сфери комунікацій. Експерт з питань бюджетної підтримки ЄС Гнел Седракян ознайомив присутніх з міжнародним досвідом бюджетної підтримки ЄС, зробив порівняльний аналіз ситуації у цій сфері в Україні, Молдові та Вірменії, розповів про форми і механізми надання бюджетної підтримки країнам-отримувачам.

Виклад Гнел Седракян

Перший день семінару був присвячений обговоренню українського контексту бюджетної підтримки, зокрема аспектам підготовки та виконання бюджету, державним закупівлям, контролю, обліку та звітності, аудиту. На другий день роботи присутні розглянули питання бюджетної підтримки в макрофіскальній сфері, зокрема її економічні та бюджетні цілі, способи використання, баланс доходів. Упродовж третього дня обговорили процес підготовки та виконання бюджету при отриманні бюджетної підтримки, проаналізували можливість внесення змін до Бюджетного кодексу та розглянули варіанти додаткової підтримки, зокрема, технічної та консультативної допомоги.

У ході дискусії фахівці Академії цікавилися питаннями планування та виконання програм бюджетної підтримки ЄС в Україні. Провідний науковий співробітник відділу державних фінансів Р.Л. Балакін порушував питання опрацювання програм бюджетної підтримки фахівцями міністерств і відомств України на стадії ідентифікації таких програм, покращення взаємодії зазначеного інструменту фінансової підтримки ЄС із упровадженням традиційних проектів технічної допомоги, проектів Twinning, TAIEX тощо. Старшого наукового співробітника відділу фінансів інституційних секторів економіки Тетяну Кощук цікавили можливості збільшення обсягів надання бюджетної підтримки ЄС Україні як важливого джерела фінансування видатків бюджету в умовах дефіциту фіскальних ресурсів і загострення боргових проблем.

Учасники семінару з АФУ

У семінарі взяли участь керівники структурних підрозділів та спеціалісти Міністерства фінансів, Міністерства інфраструктури, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Рахункової палати, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної казначейської служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

25 липня 2014 року






НОВІ РІШЕННЯ В АНТИКРИЗОВОМУ РІТЕЙЛІ ОБГОВОРИЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у ІI Міжнародній конференції «Антикризовий рітейл: нові рішення», яка відбулася 23 липня 2014 року в Університеті банківської справи Національного банку України. Програмою заходу передбачалося обговорити низку питань діяльності банків у нинішніх умовах та запропонувати прийнятні рішення.

Модератором першої сесії «Банки для армії» виступив головний редактор журналу «Банкір» Олег Капралов. З доповідями виступили екс-співробітник Державної прикордонної служби України, редактор відділу «Економіка» журналу «Банкір» Едуард Солодовник та помічник міністра оборони України Віктор Савечко. На другій сесії «Інновації в роздрібному банківському бізнесі. Технології та методи управління кредитними ризиками» модератором був доктор економічних наук, директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський.

На знімку (зліва направо): Олег Капралов, Колін Масценік, Андрій Камінський.

З доповіддю «Як удосконалити ризик-менеджмент в банківському секторі України» виступив керівник Програми IFC «Консультативні послуги банківському сектору в Європі та Центральній Азії» Гарт Бедфорд. З довідкою про інституціональну структуру кредитної звітності в Європі та Центральній Азії присутніх ознайомив фінансовий економіст Світового банку Колін Масценік. Питання «Управління процентними ставками в умовах переходу НБУ до нового монетарного режиму таргетування інфляції» висвітлив президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

На знімку: Юрій Прозоров

Третю сесію «Маркетингові стратегії розвитку банківського рітейлу» провів засновник, генеральний директор медіаагенства NOSTRA Communications Дмитро Кутовий. Про бюро кредитних історій та можливості для маркетингу розповів директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський. Бізнес-тренер, консультант Міжнародної групи компаній «Крестон Герент Груп Юкрейн» Юлій Некрасов звернув увагу на напрями успішного навчання та розвитку персоналу в поточних умовах. Про Omni-channel як альтернативу філіям говорив начальник управління планування та аналізу роздрібного бізнесу АТ «Ощадбанк» Володимир Бондаренко. Заступник голови правління ПАТ «Укргазбанк» Олена Дмітрієва проаналізувала питання поліпшення сервісу як спосіб привернути постійного клієнта.

На знімку: Олена Дмітрієва

У рамках конференції завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, доктор економічних наук, професор Олександр Любіч обговорив питання поглиблення співпраці Академії фінансового управління з експертами Міжнародної фінансової корпорації. Зокрема, досягнуто домовленості з керівником Програми IFC (група Світового банку) Гартом Бедфордом про можливість проведення низки спільних заходів та досліджень.

На знімку: Олександр Любіч і Гарт Бедфорд

Довідка: Гарт Бедфорд очолює Програму Міжнародної фінансової корпорації «Консультативні послуги банківському сектору в Європі та Центральній Азії», метою якої є підвищення здатності банків управляти ризиками та підтримка розвитку ринку стресових активів. Свою кар'єру він почав в Америці на посаді регіонального керівника банку, надалі працював в країнах Європи, Азії та Африки. Досвідчений фахівець у комерційній банківській справі, сфері управління операційними і кредитними ризиками. Працюючи в якості банківського експерта в Україні, а також керуючим директором фінансових інститутів в Азербайджані та Афганістані, зробив великий внесок у розвиток фінансових ринків різних регіонів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 липня 2014 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТІСНІШЕ СПІВПРАЦЮВАТИМЕ З АМЕРИКАНСЬКОЮ ТОРГІВЕЛЬНОЮ ПАЛАТОЮ

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко і завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики доктор економічних наук, професор Олександр Любіч 8 липня ц.р. взяли участь у конференції «Довгострокові стратегії економічного зростання: стійкість та ціннісно-орієнтовані бізнес моделі в Україні», яка відбулася в офісі Американської торгівельної палати. На конференції були присутні представники уряду, міжнародних організацій та дипломатичних місій, в тому числі ОБСЄ, більше 90 фахівців з різних галузей промисловості.

Захід присвятили дискусії щодо довгострокових економічних стратегій для України, оптимальних варіантів розвитку соціально-економічного середовища та сталого бізнесу, можливостей банків та інших галузей промисловості. Учасники конференції знайомилися з інноваційними продуктами та альтернативними бізнес-моделями кращого світового досвіду та можливими варіантами їх застосування в Україні. З доповідями виступили фахівці Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, EY, ДТЕК, Microsoft Україна, Shell, Укргазбанку, Центру розвитку КСВ, Tesla Motors Club Україна, Greencubator, Фонду Східної Європи тощо.

Відкриваючи конференцію, модератор заходу віце-президент Американської торгівельної палати Тарас Кашка надав слово Президенту Американської торгівельної палати пану Бернарду Кейсі, який поінформував учасників, що палата нещодавно запропонувала 5 стратегічних напрямів економічного розвитку, які можуть допомогти Україні увійти до G20 в 2020 році. Це, зокрема, розширення існуючих виробництв, просування України до більш наукоємної, експортно-орієнтованої економіки, розвиток державно-приватного партнерства, масштабна приватизація державних підприємств, розвиток малого та середнього підприємництва.

Директор і регіональний менеджер ЄБРР по Україні, Шевка Акунер розповів про співробітництво ЄБРР з Україною з метою досягнення економічного зростання, реформування та розвитку галузей української промисловості, інфраструктури та підприємництва. У своєму виступі він вказав на передумови, які приведуть до макроекономічної стабільності та передбачуваності, і підкреслив, що довгострокова стратегія, орієнтована на розвиток бізнесу може визначити успіх і перетворити Україну на одну з економічно розвинутих держав.

Керівник Департаменту регуляторної політики та розвитку підприємництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Ігор Шевердін поінформував про законодавчі ініціативи та співробітництво відомства з бізнес-спільнотою, спрямоване на лібералізацію українського ринку, прийняття стандартів ЄС, модернізацію української економіки і розвитку малого та середнього бізнесу.

Директор з технологічної політики «Microsoft Україна» Михайло Шмельов у доповіді «Підвищення глобальної конкурентоспроможності України: ключові кроки для розвитку інноваційного бізнесу» звернув увагу аудиторії на необхідність впровадження електронного урядування та доцільність внесення низки законодавчих ініціатив щодо використання ІТ у держсекторі.

На знімку (зліва направо): Тарас Кашка, Бернард Кейсі, Ігор Шевердін, Шевка Акунер, Михайло Шмельов, Тетяна Єфименко.

У своєму виступі «Координація інститутів оподаткування в глобальному вимірі» Тетяна Єфименко охарактеризувала тенденції оподаткування в глобальному просторі, розповіла про критичні поправки до податкового законодавства в Україні, які повинні бути найближчим часом прийняті з метою розширення можливостей для розвитку. Вона зокрема звернула увагу на концептуальні основи координації податкової політики у Європейському Союзі, якими передбачено гармонізацію національних фіскальних політик, проектування ефективних систем податків, підтримку відповідності директив і договорів ЄС з питань оподаткування основним принципам політики інклюзивного зростання, конкурентності економічних агентів ЄС у глобальному світі, зведення до мінімуму бізнес-витрат та більш ефективне адміністрування шляхом використання кращих практик та кооперації, системні заходи протидії зловживанням, агресивному податковому плануванню.

Президент Академії проаналізувала декілька основоположних документів, які формують податкову політику ЄС. Це, зокрема, Фіскальний Пакт (Договір про стабільність, координацію і управління в економічному і валютному союзі, укладений між 25 країнами ЄС 25 березня 2012 року) та Договір про стабільність, координацію і управління Економічним та монетарним союзом від 2 березня 2012 року. Вона також зупинилася на Стратегії розвитку «Європа-2020», основною місією якої є перетворення ЄС на високотехнологічну економічну зону шляхом переходу до інклюзивного та сталого економічного зростання з високим рівнем зайнятості та продуктивності праці.

У рамках конференції також відбулася розмова Тетяни Єфименко з Бернардом Кейсі щодо перспектив співробітництва ДННУ «Академія фінансового управління» з Американською торгівельною палатою.

На фото (зліва направо): Бернард Кейсі та Тетяна Єфименко

З огляду на те, що Американська торгівельна палата в Україні об’єднує компанії, більшість з яких є великими стратегічними інвесторами, активно співпрацює з органами влади в Україні та бере участь у розробці економічної політики держави загалом і окремих тематичних законопроектів зокрема, сторони обговорили можливості співпраці на рівні експертів, проведення спільних заходів за участю фахівців Академії та представників Американської торгівельної палати.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 липня 2014 року






ПОТРІБНО РОЗРОБИТИ НОВУ СТРАТЕГІЮ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук Тетяна Єфименко взяла участь у дискусії стосовно реалізації національних проектів у новій економічній моделі України. Обговорення питання відбувалося в рамках круглого стола в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД). Представники науково-експертного товариства говорили про досвід реалізації національних проектів, проблеми, які виникають при впровадженні проектного підходу в системі забезпечення механізму розвитку сучасної економіки України.

У своєму виступі президент Академії наголосила, що потрібно розробити нову стратегію для проектів національного масштабу, враховуючи євроінтеграційний вектор розвитку економіки України. Вона висловила декілька застережень, які стосуються фінансового та економічного законодавства. Зокрема, залучення і використання приватних інвестицій ще є проблематичним, оскільки нормативна база щодо державно-приватного партнерства потребує вдосконалення. Тетяна Єфименко також зауважила, що потрібно орієнтуватися на європейські стандарти щодо використання державної допомоги, і наголосила, що механізми надання фінансових пільг мають бути окремо виписані в законодавстві.

Перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло виокремив низку проблемних питань реалізації політики національного проектування в Україні. Зокрема, він відзначив абсолютне переважання державного фінансування національних проектів, значне розпорошення управлінських зусиль через їх велику кількість, дублювання напрямів фінансування в державних цільових програмах і національних проектах. Ярослав Жаліло наголосив на відсутності маркетингових досліджень тих ринків, де очікується реалізація проектів за участю приватних інвесторів, що призводить до конфлікту інтересів між органами державної влади, місцевого самоврядування і Держінвестпроектом.

Водночас існують певні досягнення в процесах впровадження національних проектів, з якими ознайомили присутніх. Станом на початок 2014 р. перелік містить п’ять пріоритетних напрямів, у рамках яких було виділено 16 національних проектів. Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Сергій Євтушенко повідомив, що Агентство ретельно переглянуло портфель та концепції нацпроектів, у результаті чого сфокусувалося на впровадженні восьми основних. Одним із найдоцільніших в економічному сенсі та в питанні національної безпеки є нацпроект «LNG-термінал». Сергій Євтушенко зазначив, що найбільш ефективно реалізовувалися проекти, які мали соціальне значення і де відбувалося фінансування з боку держави, а також доповів про хід реалізації окремих національних проектів.

На завершення дискусії Ярослав Жаліло наголосив на необхідності переведення в законотворчу фазу удосконалення системи національних проектів та підготовки закону, який би визначив основні позиції національного проектування в Україні. Він підкреслив, що, незважаючи на проблеми та суперечності, є необхідність для подальшого розвитку цього інституту, який покликаний забезпечити широке залучення недержавних інвестиційних ресурсів на засадах державно-приватного партнерства.

У роботі круглого стола також взяла участь завідувач відділу фінансів інституційних секторів економіки, доктор наук з державного управління Ольга Іваницька.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 червня 2014 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003