СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3314491
 
 
   

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ РОЗГЛЯНУТО НА НАУКОВОМУ СЕМІНАРІ

ДННУ «Академія фінансового управління» та економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели спільний науковий семінар. Тема заходу «Ґенеза, еволюція та основні напрями розвитку інституціоналізму».

З вітальним словом до учасників семінару звернулася президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений економіст України Тетяна Іванівна Єфименко. Вона звернула увагу присутніх на актуальність обговорюваної тематики у контексті поєднання теоретичних напрацювань з реальними економічними процесами. «Ми маємо дати відповіді на питання, які ставить життя перед наукою», – наголосила керівник Академії. Особливої гостроти питання набуває у нинішній час, коли на виконання наказу Міністерства фінансів України перед науковцями Академії поставлене завдання пошуку нових рішень в науковому супроводі Національного плану дій на виконання Програми економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», у відповідності до вимог часу.

Декан економічного факультету, завідувач кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Дмитрович Базилевич висловив тезу, що нині економічна теорія перебуває у стані творчого пошуку. Він наголосив, що дискусія з обміну думками на семінарі збагатить кожного з присутніх, і дасть можливість посприяти виробленню нових підходів до поєднання теоретичних і практичних напрацювань.

Тему інституціоналізму та розвитку методології економічної теорії розкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, професор кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Андрійович Чухно. Про економічні парадокси сучасності у розрізі інституціоналізму й політичної економії дискутував доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування» Андрій Андрійович Гриценко.

Кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Олександрович Маслов розповів про становлення, еволюцію та структуру інституціоналізму, а кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Вікторівна Гайдай порушила питання про диференціацію методологічних засад сучасної економічної теорії. Доктор економічних наук, професор, завідувач відділу теорії економіки і фінансів Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Петро Михайлович Леоненко провів паралелі між світовою та національними лініями розвитку інституціоналізму.

У семінарі взяли участь керівники наукових підрозділів ДННУ «Академія фінансового управління», викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ), Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Запорізького класичного університету, науковці ДУ «Інститут економіки і прогнозування».

Науковий семінар поєднали із засіданням вченої ради ДННУ «Академія фінансового управління», де розглянули питання вироблення сучасних правил і підходів до наукового супроводу управління реформами у сфері державних фінансів України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 червня 2012 року






РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОБГОВОРЕНО НА СЕМІНАРІ

Науково-методологічний семінар «Регулювання фінансової системи України в умовах економічного зростання» відбувся в ДННУ «Академія фінансового управління». У ньому взяли участь провідні вчені, наукові співробітники відділів фінансових ринків, економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень, макроекономічного регулювання Академії фінансового управління, аспіранти та здобувачі наукового ступеня.

Семінар організований на виконання наказу Академії «Про заходи щодо активізації роботи докторантів, аспірантів і здобувачів наукового ступеня» від 06.06.2012 №33-од. Юридичною підставою для організації такого заходу є Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 309. Згідно з Наказом Академії поставлено завдання переглянути плани дисертаційних досліджень, привести їх у відповідність до актуальних завдань реформування сфери державних фінансів, визначених Програмою економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження зазначеної Програми, тематикою наукових досліджень Академії. Відповідно до цих програмних документів було внесено відповідні зміни в індивідуальні плани роботи докторантів, аспірантів, здобувачів.

Про свою діяльність та результати, отримані в ході проведення досліджень, поінформували 17 аспірантів і здобувачів наукового ступеня. Вони, зокрема, ділилися баченням основних проблем, поставлених у дослідженнях, та можливими шляхами їх розв’язання, зазначали свою участь у наукових конференціях, семінарах, повідомляли про фахові публікації з проблематики. Завідувач відділу фінансових ринків відділення розвитку та конкурентоспроможності фінансового сектору ДННУ «Академія фінансового управління», доктор наук з державного управління, доцент Ольга Михайлівна Іваницька, завідувач відділу економічно-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Валентина Леонідівна Плескач, завідувач відділу макроекономічного регулювання відділення управління державними фінансами ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Людмила Григорівна Шемаєва, провідний науковий співробітник відділу макроекономічного регулювання, доктор економічних наук, професор Яків Якович Дьяченко надали експертні оцінки дисертаційним дослідженням та поділилися власними міркуваннями щодо методів та інструментів підвищення якості проведення дисертаційних досліджень.

Учасники семінару дійшли висновку щодо необхідності оптимізації організаційно-дослідного процесу та підвищення рівня практичного спрямування результатів дисертаційних досліджень.

18 червня 2012 року






УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

Держава повинна виважено підійти до формування концептуальних основ формування організованого сегменту ринку цінних паперів, чітко визначити завдання та пріоритети розвитку біржової діяльності. Про основні концептуальні положення розвитку біржової діяльності в Україні в умовах інтернаціоналізації фінансової діяльності розмірковує завідувач відділу фінансових ринків відділення розвитку та конкурентоспроможності фінансового сектору Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор наук з державного управління, доцент Ольга Михайлівна Іваницька.

– Які б ви виділили основні віхи розвитку організованого фондового ринку України за попередній час?

– Найпомітнішим було зростання обсягів торгівлі на фондовому ринку України. За останні 10 років він зріс майже у 15 разів, а впродовж першого півріччя 2011 року порівняно з відповідним періодом 2010 року обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився майже у 2,5 раза (або на 66,70 млрд грн. порівняно з першим півріччям 2010 року – 46,93 млрд грн.) Зростання обсягів торгів на фондовому ринку можна пояснити збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що інвестуються в цінні папери українських емітентів як вітчизняними, так і іноземними інвесторами, а також зростанням вартості цінних паперів емітентів, з якими укладались угоди.

Збільшилася частка організаторів торгів на первинному і вторинному ринках: частка біржового ринку загалом підвищилася до 20,6%. Упродовж першого півріччя 2011 р. обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі зріс майже у 2,5 рази (на 66,7 млрд грн). У першому півріччі 2011 р. частка державних облігацій склала майже 35% обсягу біржових контрактів з цінними паперами, що свідчить про активізацію державних зусиль з надходження коштів до Державного бюджету України.

Найбільші обсяги виконаних біржових контрактів у 2010 році були зафіксовані з облігаціями внутрішньої державної позики – 60,86 млрд. грн. (46,39% загального обсягу) та з акціями – 52,71 млрд. грн. (40,17%). Ситуація майже не змінилась у І-му півріччі 2011 р.: частка державних облігацій в загальному обсязі виконаних контрактів становила 41,5% (причому, на первинному ринку більше 98%), а частка акцій – 30,7% (на вторинному ринку – більше 41%).

У розрізі сукупного обсягу операцій з цінними паперами в Україні традиційно найбільша частка належить виконанню контрактів з акціями, ОВДП та векселями. Зокрема, у четвертому кварталі 2010 року вони склали відповідно 33,5%, 30,0% та 20,42% від загального обсягу виконаних контрактів. Вартість проданих інвестиційних сертифікатів склала більше 36 млрд. грн., або 7,2% . У 2010 році спостерігалося відчутне пожвавлення динаміки вартості цінних паперів: абсолютна капіталізація зросла на 75%, а відносна – на 7,35 відсоткових пункти.

– Чи достатньою мірою ринок приваблює фізичних осіб як інвесторів?

– На фондовому ринку поступово зростає роль і значення приватних інвесторів. Зокрема, кількість рахунків фізичних осіб на Українській біржі з початку 2011 року збільшилася на 1 тис. – до 6 тис., а до кінця року цей показник, за прогнозами експертів, має сягнути 10 тис. Частка приватних інвесторів у загальному обсязі угод із цінними паперами на біржі дорівнює 25%, а в загальній кількості угод – 40-45%. На строковому ринку ці показники становлять 35 та 45-50% відповідно. На ПФТС число фізосіб-трейдерів становить майже 5 тисяч осіб. Безперечно, така динаміка залучення фізичних осіб до біржової торгівлі є незадовільною: акумулювання ринком вільних грошових коштів, які перебувають на руках у населення, відбувається в недостатньому обсязі.

– Які негативні моменти розвитку фондового ринку Ви могли б відзначити?

– На ринку помітна значна волатильність ринку, відсутність стабільності його роботи. Це, у свою чергу, вказує на слабку безпеку організованого фондового ринку. А загалом стан вітчизняного ринку цінних паперів характеризується незначною інвестиційною роллю (мала частка загального обсягу емісії здійснюється з метою залучення грошових коштів); низьким рівнем капіталізації фондового ринку порівняно з розвиненими економіками; надмірною часткою торгівлі на неорганізованому ринку; низьким рівнем ліквідності фондового ринку; відсутністю потужних інституційних інвесторів; зависокою ставкою доходності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та значною часткою нерезидентів, що їх тримають; низькою активністю інвесторів-фізичних осіб.

Значною залишається частка банків на біржі. За період 2-4 кварталів 2010 року в загальній структурі торговців банки посідають в середньому 23,1% від загального обсягу операцій, інвестиційні компанії – 21,9%. Якщо за обсягами договорів банки займають друге місце, то за їхньою кількістю, яка відповідає такому обсягу, – останнє. Це свідчить про більшу середню вартість кожного конкретного договору з продажу цінних паперів.

– Який висновок з цього можна зробити?

– Цілком очевидно, що на фондовому ринку спостерігається нерівномірна активність різних організаторів торгівлі. Активізація операцій на біржових майданчиках суттєво залежить від зовнішнього фінансування, зокрема, російського капіталу, помітна децентралізація фондової торгівлі. Можна констатувати також те, що недостатній рівень прозорості ринку та недосконалість інформаційного забезпечення позначається на роботі організаторів. На мій погляд, надто велику частку біржових операцій проводять банки. На стані біржових операцій також негативно відображається відсутність розвиненої централізованої депозитарної системи.

Водночас, розвиток ринку цінних паперів має принципове значення для створення реальної ринкової економіки, оптимізації структурних перетворень і формування бази для розвитку внутрішнього інвестування. Це при тому, що ринки цінних паперів є найбільш залежними від змін світової кон’юнктури ринку, відчутні до кризових явищ в економіці та часом є їх каталізаторами, створюють найбільші загрози для надмірного збільшення віртуальної економіки та появи фінансових «бульбашок». Отже, подолання деяких негараздів напряму залежить від прийняття державних рішень у цій сфері.

Державна політика регулювання біржової діяльності в України як складова державної управлінської системи потребує нових ефективних механізмів формування та розвитку фондового ринку. Відсутність ефективної системи регулювання біржового ринку, повільне проведення структурних та фінансових реформ, а також модернізація технологій біржової торгівлі в умовах зростання національної економіки призводять до нівелювання ролі фондових ринків як вагомого фактора економічного зростання, неефективного використання фінансового потенціалу внутрішнього ринку та його ресурсів.

Тому вважаю, що нині назріла необхідність розробки Концепції удосконалення функціонування біржової торгівлі цінними паперами.

– На розв’язання яких проблем має бути спрямована Концепція?

– Концепція удосконалення функціонування біржової торгівлі цінними паперами насамперед має бути спрямована на забезпечення удосконалення біржової торгівлі цінними паперами в Україні та її регулювання. Нині існує ціла низка зовнішніх та внутрішніх факторів, які стримують розвиток ринку цінних паперів. Серед них, зокрема, відсутність компенсаційних схем захисту прав інвесторів фондового ринку; нерозвиненість окремих інструментів фондового ринку, притаманних розвиненим економікам, зокрема, похідних цінних паперів. Існує потреба у кардинальному оновленні інституціонального підґрунтя для подальшого розвитку фондового ринку, зокрема, розвитку єдиних правил і стандартів біржової діяльності, досягнення високого рівня конкурентності між учасниками ринку.

Негативним тлом для розвитку ринку цінних паперів є незначний рівень активності фізичних осіб на ринку, низький рівень інформованості населення щодо можливостей біржової торгівлі; недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування; незначна кількість компаній з високим рівнем інвестиційних можливостей; недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення оцінки ризиків, застосування моделей ціноутворення і вироблення стратегічних напрямів розвитку ринку. Не сприяють процесу такі фактори як високий рівень волатильності ринку та його залежності від зовнішніх шоків; завеликий обсяг позабіржової торгівлі; високий рівень трансакційних витрат; а також слабка матеріально-технічна база проведення торгів. Всі ці проблеми та напрями їх розв’язання мають бути відображені в цьому документі.

– Які основні положення Концепції?

– Мета Концепції – визначення основних концептуальних засад формування нової парадигми функціонування фондового ринку та забезпечення розвитку біржової торгівлі в Україні. Серед завдань, які потрібно вирішити, я б виділила, насамперед, підвищення ефективності нагляду та регулювання фондового ринку, рівня безпеки, а також ефективності функціонування систем розрахунку та клірингу; забезпечення прозорості та зрозумілості цін на послуги та продукти фондового ринку; іммобілізації та дематеріалізації цінних паперів; полегшення системи взаємодоступу між українським фондовими організаціями та світовими структурами, підвищення свободи вибору учасників фондового ринку

Реалізація Концепції має передбачати досягнення високих показників безпеки випуску, зберігання та трансферу цінних паперів; запровадження основних норм міжнародного Кодексу проведення клірингу та розрахунків; збільшення операційних потужностей для забезпечення всіх відповідних вимог. Варто залучати фізичних осіб для здійснення операцій на фондовому ринку; зменшувати трансакційні витрати; підвищувати рівень капіталізації ринку та доступу на ринок ІСІ.

Державна політика розвитку біржової діяльності реалізовуватиметься за кількома напрямами, які включатимуть підвищення захисту інвесторів, удосконалення системи ліцензування біржової та посередницької діяльності; сприяння розвитку технічної бази проведення торгів, впровадження нових інформаційних технологій; посилення ролі Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку в здійсненні регулювання та пруденційного нагляду, розвиток форм і засад саморегулювання; залучення ІСІ та інвесторів-фізичних осіб до операцій на фондовому ринку; посилення відповідальності за розголошення інсайдерської чи конфіденційної інформації, подолання явища інформаційної асиметрії, запобігання маніпулюванню ринком.

– На досягнення яких основних результатів має бути спрямована Концепція?

– Вважаю, що впровадження Концепції має бути спрямоване на активізацію руху капіталів на території України; захисту прав інвесторів; відповідність міжнародним нормам і стандартам біржової діяльності; підвищення рівня прозорості діяльності учасників біржового ринку; економії витрат; досягнення несуперечливості техніко-технологічної платформи проведення біржової торгівлі платформам інших країн. Передусім, має бути підвищена ефективність державного регулювання та нагляду за біржовою діяльністю; рівень конкурентності та наукової обґрунтованості прийняття управлінських рішень.

– Що потрібно зробити для реалізації Концепції?

– Щоб підвищити захист інтересів інвесторів та удосконалити систему ліцензування біржової та посередницької діяльності, потрібно, насамперед, створити Фонд гарантування вкладів інвесторів та захисту їхніх прав; удосконалити порядок ліцензування діяльності учасників фондового ринку, зокрема брокерів, посередників, інших операторів ринку; розробити інституціональні основи взаємодії державних органів і саморегулівних організацій у напрямі вдосконалення діяльності на біржовому ринку страховиків, підвищити вимоги до джерел формування статутного капіталу. Необхідно також запровадити методику оцінки ділової репутації учасників фондового ринку; удосконалити моніторинг діяльності учасників ринку та посилити контроль за дотриманням ними загальноприйнятих вимог і стандартів діяльності на фондовому ринку та систему пруденційного нагляду і контролю за ризиками в цій сфері; привести у відповідність нормативно-правову базу регулювання діяльності учасників фондового ринку.

Для сприяння розвитку технічної бази проведення торгів, на мою думку, необхідно запровадити систему T2S (TARGET2-Securities) як ІТ-платформу для торгівлі облігаціями та акціями, для інтеграції та гармонізації розрахунків на ринку цінних паперів в Європі; удосконалити комунікативну систему взаємодії між центральним депозитарієм ті іншими депозитаріями, а також реєстраторами, зберігачами та операторами ринку; забезпечити ухвалення норм міжнародного Кодексу проведення клірингу та розрахунків; удосконалити інформаційно-технічне забезпечення on-line режиму проведення торгів.

При цьому обов’язково потрібне законодавче забезпечення обігу різних інструментів фондового ринку. Думаю, що необхідно ухвалити Закон України «Про похідні цінні інструменти»; розробити законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»» в частині впровадження в обіг нових інструментів (зокрема, spin off, strips тощо) та ухвалити його в найближчому часі. Загалом слід забезпечити подальшу адаптацію законодавства України у сфері обігу цінних паперів до законодавства Європейського Союзу та запровадити стимулюючу податкову політику для розвитку ринку деривативів та інших інноваційних інструментів фондового ринку.

Для посилення ролі Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку(НКЦПФР) у здійсненні регулювання та пруденційного нагляду, розвитку форм і засад саморегулювання на фондовому ринку варто передбачити можливість фінансової автономності її діяльності; розробити засади та сприяти підвищенню рівня взаємодії Комісії з іншими регуляторами фінансового ринку, Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів України, міністерствами та відомствами; визначити засади забезпечення конкуренції на фондовому ринку; сприяти концентрації фондового ринку шляхом здійснення операцій ліквідації, злиття та поглинання недієздатних організаторів торгівлі; розробити законопроект і ухвалити Закон України «Про саморегулівні організації на ринку цінних паперів».

Щоб залучити ІСІ та інвесторів-фізичних осіб до операцій на фондовому ринку, потрібно буде запровадити стимулюючу податкову політику для залучення фізичних осіб на фондовий ринок; передбачити умови кредитування фізичних осіб для здійснення операцій на ринку цінних паперів; сприяти розвитку Інтернет-трейдингу, посилити контроль за легітимністю здійснення фондових операцій на цій платформі; запровадити посаду омбудсмена фондового ринку для поліпшення роботи зі зверненнями громадян; визначити вимоги до оприлюднення інформації стосовно діяльності учасників і посередників фондового ринку в електронних і друкованих засобах масової інформації; визначити нові вимоги щодо діяльності ІСІ на фондовому ринку.

Потрібно забезпечити також посилення відповідальності за розголошення інсайдерської чи конфіденційної інформації, вжити заходів щодо подолання явища інформаційної асиметрії, запобігання маніпулюванню ринком. У цьому сегменті слід встановити порядок оприлюднення інформації про результати торгів на організаторах біржової торгівлі; сприяти виконанню норм чинного законодавства та забезпечити приведення у відповідність вимог посилення відповідальності за розголошення інсайдерської інформації відповідно до міжнародних стандартів; розробити державну цільову програму інформування усіх учасників ринку про форми й інструменти маніпулювання ринком.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

11 червня 2012 року






НАВЧАЛЬНІ ПРОЕКТИ АКАДЕМІЇ – ЕФЕКТИВНЕ НАУКОВЕ СУПРОВОДЖЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ

Протягом першого півріччя 2012 року в Державній навчально-науковій установі «Академія фінансового управління» здійснюється підготовка, наукове супроводження і забезпечення заходів з наукового супроводження пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики. Зокрема здійснювалася координація та організація проведення навчання державних службовців центрального апарату Міністерства фінансів України в рамках проекту «Підвищення кваліфікації державних службовців у сфері державних фінансів» (KGS08/UA/4/1), який виконується в рамках надання міжнародної технічної допомоги відповідно до угоди між Міністерством фінансів України та Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Накопичений в Академії досвід проведення навчання на базі інтеграції результатів науково-дослідних робіт у сфері державних фінансів та забезпечення наукового супроводження прийняття управлінських рішень сприяли розгляду корисних та актуальних питань протягом двох пілотних тренінгів, які відбулися за активної участі викладачів з Міністерства фінансів України, Академії фінансового управління, Національної академії державного управління при Президентові України, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної служби України з питань захисту персональних даних, Національної академії фінансів та економіки (Нідерланди). Слухачі курсів високо оцінили науково-методичну та навчально-організаційну роботу з реалізації заходів трьох перших етапів Проекту. У подальшому Проект має здійснюватися в напрямі забезпечення постійно-діючих курсів підвищення кваліфікації для державних службовців у сфері державних фінансів.

Разом з тим, на виконання пп. 19, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1379 «Про затвердження плану заходів на 2012 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», згідно з Положенням про організацію навчання та підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, проведено навчання, а також перевірка організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

До фахового спілкування та проведення обговорень у форматі «круглого столу» для розгляду актуальних питань фінансово-бюджетної політики було залучено викладачів вищих навчальних закладів України, які спільно із науковцями Академії обговорювали питання подальшого проведення економічних реформ в контексті Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 травня 2012 року






ЗАКОНОДАВСТВО З ПИТАНЬ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УДОСКОНАЛЮВАТИМУТЬ ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ


Про реформування аудиторської діяльності в Україні на засадах законодавства Європейського Союзу йшлося на круглому столі, який відбувся 26 квітня 2012 року у Федерації роботодавців України. Організаторами заходу виступили Академія фінансового управління та Федерація роботодавців України.

Відкриваючи засідання, заступник голови Ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко підкреслив важливість обговорюваного питання на незалежній площадці, якою для аудиторів є Федерація роботодавців України. Його підтримав президент ВГО «Спілка податкових консультантів України» Леонід Рубаненко, який ознайомив присутніх з концептуальними засадами законопроекту про аудиторську діяльність.

В обговоренні теми активну участь взяли представники об’єднань роботодавців та підприємців, професійних організацій бухгалтерів та аудиторів, керівники аудиторських компаній, члени Громадської ради при Міністерстві фінансів України, провідні науковці. Зокрема, своїми міркуваннями поділилися віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України» Михайло Крапивко, президент громадської організації «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів» Людмила Аксьонова, президент Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів Андрій Клімов, голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко, голова комісії Аудиторської палати України зі стандартів та практики аудиторської діяльності Олександр Кузуб, президент BDO-Ukraine Алла Савченко, голова комісії Аудиторської палати України з сертифікації та освіти аудиторів Олександр Бойко, голова комісії по зв’язкам з громадськістю та міжнародним зв’язкам ВПГО «Спілка аудиторів України» Тетяна Зацерковна, голова комісії ВПГО «Спілка аудиторів України» з питань аудиторської етики Валерій Галасюк.

Начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров торкнувся проблематики складу Аудиторської палати України та довіри аудиторів, міжнародної професійної спільноти до цього професійного об’єднання. Заступник голови Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська закликала присутніх відкинути амбіції та приступити до доопрацювання поданого до Верховної Ради України законопроекту стосовно аудиторської діяльності з тим, щоб зробити документ таким, який дасть змогу працювати на засадах стандартів ЄС.

За підсумком обговорення учасники круглого столу ухвалили резолюцію. У ній, зокрема, підкреслюється, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 № 10285 потребує доопрацювання з урахуванням пропозицій, висловлених у виступах учасників Круглого столу, відповідно до вимог Директиви 2006/43/ЄС. Для цього вирішено створити при Федерації роботодавців України Робочу групу з доопрацювання законопроекту«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 № 10285 з представників зацікавлених громадських організацій та запропонувати увійти до її складу представникам розробників законопроекту.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 квітня 2012 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17
©2003