МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3255066
 
 
   

НАУКОВЦІ ВНОСЯТЬ ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко взяла участь у засіданні Економічної ради громадських організацій та асоціацій промисловців, підприємців і роботодавців при УСПП, яке відбулося 12 лютого 2013 року в Києві. На ньому обговорювали питання діяльності реального сектора економіки та проект Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки у контексті співпраці уряду та бізнесу.

Виступаючи перед представниками Економічної ради, членами якої є майже 100 ділових асоціацій та об’єднань, Тетяна Єфименко підкреслила, що Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки є одним з ключових механізмів розвитку інфраструктури національної економіки, поліпшення бізнес-клімату та інвестиційного середовища, визначених в якості пріоритетних завдань соціального економічного розвитку України Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» і Щорічним Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році».

Вона звернула увагу, що у програмі необхідно, окрім іншого, передбачати розвиток державно-приватного партнерство (ДПП). Механізм ДПП набув значного поширення у більшості країн світу, де його поставлено у ранг одного з основних інструментів сучасного розвитку економіки. Державно-приватне партнерство дає можливість державі та приватному сектору за рахунок об’єднання фінансових, управлінських, технологічних ресурсів отримувати взаємну вигоду, поєднуючи розв’язання суспільно значущих завдань соціально-економічного розвитку країни з досягненням інтересів бізнесу і громади.

Серед пріоритетних сфер для розвитку ДПП в Україні Тетяна Єфименко виокремила виробничу інфраструктуру і високотехнологічне виробництво (транспорт і транспортна інфраструктура, енергетичний сектор, машинобудування, зв’язок); будівництво та житлово-комунальне господарство (формування ринку доступного житла, технічне переобладнання, підвищення ресурсо- та енергоефективності ЖКГ, поводження з побутовими відходами, благоустрій територій); соціальну інфраструктуру та гуманітарний розвиток (охорона здоров’я, освіта, культура, туризм і спорт).

Торкаючись питань удосконалення податкового законодавства, у числі пріоритетних кроків вона назвала наближення норм щодо оподаткування прибутку підприємств до методологічних засад бухгалтерського обліку. Тетяна Єфименко нагадала, що Міністерством фінансів запропонована нова редакція ІІІ розділу Податкового кодексу України «Податок на прибуток», яка має на меті вирішити таке завдання та суттєво спростити процедуру складання для підприємств податкової звітності та адміністрування цього податку. Вона запропонувала членам УСПП взяти активну участь в обговоренні зазначеного законопроекту.

Важливою складовою реформ, спрямованих на модернізацію національної економіки, на думку президента Академії фінансового управління, є запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), яке здійснюється Міністерством фінансів України та іншими національними регуляторами відповідно до ст. 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». МСФЗ вже введені в правове поле України. Однак, враховуючи ризики неоднозначного розуміння і трактування аналогічних термінів перекладу МСФЗ і національного законодавства, вона запропонувала фінансовим директорам та головним бухгалтерам підприємств ширше ознайомлюватися з досвідом запровадження МСФЗ та організовувати обговорення проблемних питань, які виникають при використанні інформації бухгалтерського обліку, що ведеться за МСФЗ при складанні податкової звітності, вирішенні господарських спорів у судах тощо.

Представники Економічної ради при УСПП констатували, що за 2012 рік в Україні так і не вдалося сформувати умови для активізації внутрішнього конкурентоспроможного виробництва. Імпорт на внутрішньому ринку України за різними товарними групами становить від 60% до 95%. Загальний обсяг імпортної продукції, яку українці спожили в минулому році, склав мінімум 43-44%. А все, що було виготовлено вітчизняними підприємствами і спрямовано на потреби внутрішнього ринку, становило 56-57%. Цю тенденцію було названо дуже загрозливою і такою, яка не лише впливає на зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, але й на втрату нашого внутрішнього ринку, що не припустимо з точки зору національної безпеки держави.

За словами президента УСПП, народного депутата України Анатолія Кінаха, для того, щоб у цьому році не поглиблювалася проблематика фінансування й створення Україною робочих місць за кордоном, уряд має зосередитися на вирішенні першочергових проблем, які заважають ефективному розвитку національного підприємництва, є причиною несприятливого інвестиційного клімату. Анатолій Кінах наголосив, що розглянуті на засіданні Економічної ради зауваження та пропозиції ляжуть в основу зустрічі промисловців, підприємців і роботодавців з Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим, яку заплановано провести в кінці лютого цього року задля відпрацювання спільних дій влади і бізнесу щодо вирішення, в рамках державно-приватного партнерства, першочергових завдань 2013 року.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 лютого 2013 року








ДОРОГІ КОЛЕГИ! ПРИЙМІТЬ ЩИРІ ВІТАННЯ З НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

У ці чарівні святкові дні від усієї душі зичу всім міцного здоров’я, добра й радості, вірних друзів. Хай Новий рік приносить нові враження та успіхи, творчі злети, а зимові свята додадуть усім життєвих сил, впевненості у майбутньому, окрилять душі.

Нехай панують у наших домівках мир, мудрість, взаєморозуміння та любов.

З найкращими побажаннями
Президент Академії фінансового управління
Тетяна Єфименко


Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 грудня 2012 року






З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ !

Висловлюємо щирі вітання та поздоровлення президенту Академії фінансового управління, член-кореспонденту Національної академії наук України, доктору економічних наук, професору Тетяні Іванівні Єфименко з нагоди Дня народження!

Високий професіонал і мудра жінка, Тетяна Іванівна підкорила вершини управлінської сфери та фінансової науки. Багаторічна послідовна та наполеглива праця у царині економіки і фінансів, державного управління є взірцем служіння професії, забезпечила шану та повагу наукової громадськості в Україні та за її межами.

Ми пишаємось тим, що працюємо поруч з видатною Особистістю, Вченим, Керівником, переймаючи досвід і відчуваючи підтримку у всіх справах Академії.

Нехай доля завжди буде прихильною до Вас, Тетяно Іванівно, посилає Вам міцне здоров’я, радість, удачу, наснагу для нових звершень на благо нашої Батьківщини.

Хай Ваш життєвий шлях буде довгим і світлим, наповненим добрими справами та новими перемогами.

Віри, Надії, Любові Вам на багато-багато літ!

Колектив Академії фінансового управління

Медіа-центр
Академії фінансового управління

5 грудня 2012 року






СЕМІНАР-НАВЧАННЯ З ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОБЛІКОВОЇ СФЕРИ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України спільно з ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» за підтримки Світового банку 16 листопада 2012 року у Києві проведе семінар-навчання з підвищення кваліфікації «Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі: метод нарахування та відповідності доходів та витрат». Очікується, що участь у семінарі візьме більше 200 фахівців у сфері обліку.

Зі вступним словом до присутніх звернеться президент ДННУ «Академія фінансового управління», член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Тетяна Іванівна Єфименко. Перший проректор Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, доктор економічних наук, професор Алла Олександрівна Двігун та начальник управління методології з обслуговування бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності ДКСУ, кандидат економічних наук, доцент Наталія Іванівна Сушко ознайомлять присутніх з ключовими напрямами, нормативно-правовим забезпеченням та організаційно-управлінськими заходами з реалізації Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі.

Наталія Іванівна Сушко також розкриє тему удосконалення чинних у державному секторі України методів ведення бухгалтерського обліку та їхньої гармонізації з міжнародними стандартами. У цьому контексті вона зупиниться на проблемах та недоліках системи бухгалтерського обліку в державному секторі України; передумовах запровадження реформи бухгалтерського обліку в державному секторі та основних напрямах її реалізації; порушить питання удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності; створення уніфікованої організаційної та інформаційної облікової системи.

У продовження теми завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук, професор Євгенія Василівна Калюга розповість про міжнародну практику запровадження бухгалтерського обліку в державному секторі за методом нарахувань. Серед запланованих для висвітлення питань – характеристика методу нарахування та відповідності доходів і витрат та його застосування для оцінки доходів і витрат суб’єктів державного сектору у контексті міжнародного досвіду; огляд прийнятих НП(С)БОДС та розкриття інформації про доходи і витрати суб’єктів державного сектору у бухгалтерському обліку; НП(С)БОДС 124 «Доходи» як методологічна основа обліку доходів в державному секторі за методом нарахувань та його загальна характеристика; поширення дії НП(С)БОДС 124 та його основна термінологія; класифікація, визнання та оцінка доходів за НП(С)БОДС 124; собівартість продукції, робіт, послуг та її визначення за НП(С)БОДС 124; НП(С)БОДС 135 «Витрати» як методологічна основа обліку витрат в державному секторі за методом нарахувань та його загальна характеристика; поширення дії НП(С)БОДС 135 та його основна термінологія; класифікація, визнання та оцінка витрат за НП(С)БОДС 135.

Завідувач кафедри фінансів Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, доктор економічних наук, доцент Наталія Георгіївна Метеленко та директор Департаменту консолідованої звітності ДКСУ Людмила Василівна Гізатуліна розкажуть про метод нарахування та відповідності доходів і витрат та його застосування у бухгалтерському обліку суб’єктів державного сектору України. Зокрема, передбачається розглянути структуру форм фінансової звітності бюджетних установ і звітності про виконання бюджетів та основні компоненти звітності суб’єктів державного сектору за методом нарахувань; відображення інформації про доходи і витрати у фінансовій звітності; загальну характеристику НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» та сфери його застосування; порядок визначення та розкриття інформації про звітні сегменти у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами»; порядок визначення та розкриття інформації в умовах гіперінфляції відповідно до НП(С)БОДС 105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»; НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність» та сфера його застосування; загальні положення порядку визначення та розкриття фінансової та бюджетної інформації у консолідованій звітності суб’єктів державного сектору.

Кандидат економічних наук, доцент Ірина Юріївна Чумакова дасть характеристику затверджених національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БОДС). У рамках теми – огляд прийнятих НП(С)БОДС та розкриття інформації про окремі об’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі; оцінка окремих об’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», НП(С)БОДС 128 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи», НП(С)БОДС 134 «Фінансові інструменти»; формування інформації, пов’язаної з виконанням будівельних контрактів, відповідно до НП(С)БОДС 131 «Будівельні контракти» та про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками відповідно до НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 листопада 2012 року






ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ ОБГОВОРЕНО НА МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «БАНК 2013. ЗАПОРУКА УСПІХУ», СПІВОРГАНІЗАТОРОМ ЯКОЇ ВИСТУПИЛА АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

Актуальність розгляду методологічних аспектів імплементації фінансових інновацій для розвитку фінансової системи України та інструментів посилення фінансової стабільності зумовлена необхідністю забезпечення стабільного функціонування фінансової системи й фінансового сектору України. Особлива увага приділяється зовнішнім загрозам фінансовій стабільності в Україні, зокрема, банківській системі.

Сучасна банківська система стрімко розвивається, оскільки банки в усі часи були майданчиком для впровадження інновацій. В умовах невизначеності виграє той, хто зуміє правильно зрозуміти мінливі тренди і перетворити їх у джерела доходу. Ключове питання, на яке необхідно знайти відповідь – як повинен виглядати Банк майбутнього?

В умовах конкуренції, великої кількості інноваційних технологій і технічних рішень банкам необхідно вже сьогодні замислитися про те, що потрібно зробити, щоб у майбутньому банк зміг відповідати жорстким умовам ринку і зростаючим вимогам клієнтів. Перед банками зараз стоять основні питання: Як адаптуватися і процвітати в нових умовах? Як клієнти представляють банк майбутнього? Яких нових продуктів і послуг чекають від банків споживачі? Які технології будуть успішними в наступному році? Основні джерела прибутковості?

Конференція проходила 25-26 жовтня 2012 року в конференц-залі "Панорама" бізнес-центру "Cubic Center". Організатором конференції виступила компанія SAS Institute Ukraine, а співорганізатором в якості інтелектуального партнера – ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України.

В організації та роботі конференції взяли участь співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики: завідувач відділу, д.е.н., заслужений економіст України Олександр Любіч, провідний науковий співробітник, к. ф.-м. н., доц. Володимир Домрачев та старший науковий співробітник Микола Романіка.

На фото (зліва направо): Р. Костецький (SAS), О. Любіч, В. Домрачев, М. Романіка

В роботі конференції прийняли участь члени Правління банків, керівники підрозділів роздрібного та корпоративного бізнесу, ризик-менеджменту, управління філіальною мережею, методології бізнес процесів і внутрішніх процедур, розробки та впровадження аналітичних систем та інформаційних технологій в банку, а також представники державного сектора – Міністерства фінансів України (Управління боргової політики).

В першій сесії відбулися плідні дискусії щодо аналізу поточної ситуації в банківській системі України, були запропоновані конкретні шляхи та подальші дії з посилення антикризових заходів. Були обговорені перспективи розвитку банківської системи, можливості підвищення прибутковості банків і зростання бізнесу в 2013 році. Міжнародний та український контекст. Авторитетні експерти галузі поділилися інформацією та досвідом, як визначати і використовувати нові можливості.

Особливу увагу слухачів привернули наступні доповіді: Еріка Наймана, д.е.н., керуючого партнера Capital Times – "Коли завершиться делеверідж: вплив монетарної політики центрального банку на розвиток банківського сектору"; Олександра Любіча – «Інструменти антикризового регулювання фінансової політики»; Євгена Пенцака, наукового керівника програми MBF kmbs – "Стратегії розвитку банку в умовах глобальної фінансової нестабільності"; Анатолія Дробязка, директора департаменту по роботі з проблемними клієнтами корпоративного бізнесу Надра Банк – "Ключові тренди розвитку ресурсних ринків банків України"; Дмитра Яблоновського, начальника відділу фінансових досліджень GFK – "Ключові тренди у поведінці споживачів банківських послуг, чого очікувати в 2013 році".

На фото (зліва направо): Е. Найман, О. Любіч, Є. Пенцак, А. Дробязко, Д. Яблоновський

В другій сесії доповідачами було представлено інформацію про нові технологічні тренди, тонкощі вже інтегрованих рішень, порівняння запропонованих сервісів.

Значний інтерес слухачів привернули доповіді: Томаша Боровскі, операційного директора, Члена Правління Платинум Банк – "Стратегія операційної діяльності як інструмент підвищення ефективності роботи банку в 2013 році"; Руслана Костецького, директора SAS Institute Ukraine – "Як використовувати ЗМІ та соціальні медіа для збільшення прибутковості банків"; Євгена Плотиці, заступника Голови Ради Директорів Дельта Банк – "Операційні системи банку – проблеми росту".

На фото (зліва направо): Т. Боровскі, Р. Костецький

Наступний день конференції був не менш цікавим, так як фахівці продовжили ділитися досвідом, ідеями, прогнозами розвитку системи ризик-менеджменту в банках: як зберегти, стабілізувати і забезпечити ефективне зростання бізнесу без додаткових втрат в 2013 році. Професіонали галузі обмінювалися досвідом і думкою щодо ефективних методів зниження ризиків банку. Обговорили та здійснили експертну оцінку найбільш перспективних стратегій розвитку банківських продуктів.

Інформативними і цікавими, на думку учасників конференції, були доповіді: Юрія Прозорова, президента Українського товариства фінансових аналітиків – "Ризики інверсивної трансформації банківської системи України на етапі виходу з ринку провідних іноземних банків"; В'ячеслава Нехороших, ризик-Директора Банк Траст –"Побудова ефективної системи ризик-менеджменту на початковому етапі розвитку роздрібного банку"; Андрія Камінського, директора з розвитку Міжнародного бюро кредитних історій – "Побудова повнофункціональної системи ризик-менеджменту банку на основі взаємодії з бюро кредитних історій"; Ігора Волошина, директора департаменту з управління фінансовими ризиками Кредитпромбанку – "Управління портфелем роздрібних депозитів" та багато інших.

На фото (зліва направо): Ю. Прозоров, А. Камінський

У ході конференції також було висвітлено важливі питання управління ризиками з метою забезпечення стабільності фінансової системи України, визначено проблемні питання з формалізації методології та технологій управління операційними ризиками та шляхи їх вирішення. Зазначено, що при розробці стратегії бюджетно-податкової політики на 2013 р. потрібна координація бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, узгодження дій в процесі створення системи антикризового управління фінансами за умов посилення ролі та надійності державних та комерційних банків; розробка пакету превентивних антикризових заходів, упровадження яких дозволить стримати розростання дисбалансів у системі державних фінансів України.

Ще одним актуальним завданням для банків залишається предикативна аналітика: накопичені історичні дані про транзакції клієнтів зберігають в собі інформацію про поведінку та індивідуальних перевагах кожного споживача. Використання таких аналітичних систем дозволяє вивести фінансові стратегії та банківські продукти на новий рівень, зменшити ризики.

Після ретельного обговорення проблеми управління ризиками банків та механізмів запровадження стрес-тестування різноманітних видів банківського ризику в практику роботи банків України, учасники конференції висловили подяку організаторам і побажання проводити конференцію на постійній основі – щорічно. Також було підкреслено, що в умовах зростання соціальної спрямованості фінансово-економічної політики уряду, посилення ролі банківської системи та необхідності імплементації інноваційних підходів до розвитку фінансової системи держави потрібно прискорити розробку і впровадження нових інформаційних систем, створення високотехнологічних ситуаційних центрів для великих банків, які зацікавлені в сучасних інструментах моніторингу та контролю.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 листопада 2012 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПРИЯЄ ПІДВИШЕННЮ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

З метою системного і комплексного підвищення рівня професійних знань керівних працівників і спеціалістів місцевих фінансових органів Академія фінансового управління розпочинає масштабний проект підвищення кваліфікації працівників фінансової системи. З початку вересня і до кінця року професійний рівень підвищуватимуть понад 130 фахівців.

Курси організовані на виконання наказу Міністерства фінансів України про підвищення кваліфікації у відповідності до ст. 29 Закону України «Про державну службу», Постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року № 564 «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування» та згідно з Положенням про підвищення кваліфікації працівників органів фінансової системи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2009 № 1638. Вищий кваліфікаційний рівень здобуватимуть керівні працівники головних фінансових управлінь, керівні працівники та головні бухгалтери фінансових управлінь районних державних адміністрацій з усіх областей України, Автономної Республіки Крим та міст Києва і Севастополя. Групи укомплектовані в кількості 20-22 особи.

Для слухачів курсів складено навчально-тематичні плани з урахуванням напрямів їхньої діяльності. Серед питань – вивчення Програми економічних реформ на 2010-2014 роки в контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України, ознайомлення з процесами реформування сфери державних фінансів, правового забезпечення державного управління та державної служби. Передбачено також розглянути зміни податкового та бюджетного законодавства в контексті удосконалення норм Податкового та Бюджетного кодексів України, використання інформаційних технологій у державній службі, інноваційні підходи до вдосконалення управління у сфері державних фінансів. Для вивчення представлені питання європейської та євроатлантичної інтеграції України та співробітництва нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями.

Відбудуться практичні заняття з вивчення інституціональної структури фінансової системи України та підсумкові семінари. Програмою також передбачене ознайомлення з роботою Державної установи «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України», Державного гемологічного центру України, відвідання Державного музею Національного банку та музею Міністерства фінансів України.

Викладати на курсах запросили знаних науковців з Академії фінансового управління, Національної академії державного управління при Президентові України, відповідальних працівників Міністерства фінансів України, Державної служби фінансового моніторингу, Державної служби з питань захисту персональних даних тощо.

Для слухачів курсів підготовлені навчально-методичні матеріали. За підсумком навчання кожен учасник складатиме відповідний залік для отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації державного зразка.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

31 серпня 2012 року








АУДИТОРИ ЯК СУБ’ЄКТИ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ: ОРІЄНТУЄМОСЯ НА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ

В умовах світової фінансової кризи зростає частка тіньових, злочинних коштів, власники яких намагаються надати їм законного походження. Наслідком цього є проникнення таких коштів до різних галузей економіки, зокрема кредитно-фінансового й банківського секторів, а також зростання ймовірності їхнього використання терористичними угрупованнями. Проблема легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму набуває глобальних масштабів і викликає стурбованість світової спільноти.

– Світовий і вітчизняний досвід та наукові дослідження свідчать, що найефективнішими заходами з мінімізації та реальної протидії організованій злочинності й корупції є запровадження дієвого постійного контролю за фінансовими інституціями, – переконана кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу державного фінансового контролю відділення методології бухгалтерського обліку і фінансового контролю Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Ірина Юріївна Чумакова. – У цьому контексті особливу роль відіграє фінансовий моніторинг, оскільки інформація про факти відмивання доходів злочинного походження до правоохоронних органів надходить у більшості випадків від органів, на які покладено виконання функцій фінансового моніторингу та виявлення сумнівних фінансових операцій.

Вдосконалення державного фінансового моніторингу сприятиме підвищенню дієвості національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Тому для більш ефективного забезпечення економічної безпеки держави, запобігання втратам держави та суспільства від дій організованих груп і злочинних організацій, рішучого усунення будь-яких можливостей легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що гальмують розвиток економіки, створення позитивного іміджу кредитно-банківської системи та інвестиційної привабливості України за її межами необхідне вдосконалення діяльності суб’єктів фінансового моніторингу і опрацювання деяких актуальних моментів, що потребують подальшого наукового опрацювання і нормативного врегулювання.

Розроблення науково-обґрунтованих пропозицій у цьому напрямі є особливо значимим у зв’язку з ухваленням 16 лютого 2012 року нових стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (Financial Action Task Force – FATF), які значно посилюють вимоги до національних систем протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму та вимагають запровадження цих стандартів у практичну діяльність всіх її учасників.

Актуальність питання для України підтверджує доручення Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова від 07.03.2012 № 6185/3/1-12, надане органам, задіяним в системі протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму в Україні. Відповідно до доручення Міністерство фінансів України, як один із таких органів, разом із Державною службою фінансового моніторингу України (ДСФМУ) – спеціально уповноваженим органом з питань фінансового моніторингу та іншими зацікавленими органами має уважно опрацювати прийняті FATF міжнародні стандарти та вжити заходів щодо приведення національного законодавства у відповідність до цих стандартів.

Тривалий період часу Україна належала до країн, що перебувають під особливим режимом санкцій за умовним поділом FATF (у «чорному списку» FATF), і лише після ухвалення Верховною Радою України в 2011 році низки нормативно-законодавчих актів було досягнуто значного прогресу у розвитку національної системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Основним документом у сфері протидії легалізації злочинних доходів в Україні є Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (Закон № 2258-VI), яким визначено перелік учасників системи фінансового моніторингу, окреслено коло обов’язків суб’єктів фінансового моніторингу, встановлено санкції за невиконання вимог щодо ідентифікації клієнтів, збору, збереження та передачі інформації контролюючим органам.

Із затвердженням у 2010 році оновленої редакції цього Закону відбулося суттєве розширення переліку суб’єктів фінансового моніторингу і до їх числа включили аудиторів та аудиторські фірми, які безпосередньо не пов’язані з фінансовими операціями. Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону № 2258-VI виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ) забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами-підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо: купівлі-продажу нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.

На виконання пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2258-VI такі суб’єкти зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з абзацом 5 пункту 6 Порядку взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання ДСФМУ інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, аудитори і аудиторські фірми не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити один з правочинів, визначених Законом № 2258-VI, подають до ДСФМУ інформацію, необхідну для взяття їх на облік.

Згідно з Законом № 2258-VI ділові відносини є відносинами, що виникли між СПФМ і клієнтом на підставі договору про надання фінансових або інших послуг. У цьому зв’язку виникає питання – чи можна вважати, що аудитор (аудиторська фірма) бере участь у підготовці і здійсненні правочину, якщо здійснює аудит з ініціативи суб’єктів господарювання та у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит), та/або надає інші аудиторські послуги, пов’язані з його професійною діяльністю? У відповідності з Законом України «Про аудиторську діяльність» (далі – Закон № 3152-XII), проведення аудиторами (аудиторськими фірмами) аудиту та/або надання інших аудиторських послуг на підставі договору, письмового чи усного звернення клієнта (замовника) до аудитора (аудиторської фірми) не передбачає виконання останніми обов’язків СПФМ. У Законі № 3152-XII взагалі не йдеться про те, що аудитори (аудиторські фірми) повинні виконувати такі обов’язки.

Отже, розширивши коло інформаторів і включивши аудиторів (аудиторські фірми) до складу СПФМ, Закон № 2258-VI зобов’язав їх виконувати не властиві їм функції, які, крім усього іншого, не узгоджуються з профільним законом, що регулює аудиторську діяльність в Україні. І це, перш за все, стосується обов’язку надання аудиторами інформації про сумнівні операції клієнта відповідно до вимог законодавства щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, на запит спеціально уповноваженого органу з питань фінансового моніторингу.

Водночас світовий та європейський досвід свідчать, що аудитори, поряд із професійними бухгалтерами і податковими консультантами, відіграють особливу роль в механізмі протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Тому в національному законодавстві багатьох країн, здебільшого, зазначено, за яких умов професійні аудитори повинні виконувати обов’язки суб'єктів фінансового моніторингу.

Третя Директива ЄС, переважна більшість положень якої відповідають стандартам FATF, до таких суб’єктів відносить аудиторів, зовнішніх бухгалтерів і податкових радників, відокремлюючи їх від нотаріусів та інших незалежних фахівців-юристів, «коли вони беруть участь, діючи від імені або на користь клієнта, у будь-яких фінансових операціях, або операціях із нерухомістю, або допомагаючи планувати чи виконувати операції своїх клієнтів які стосуються: (І) купівлі та продажу нерухомості або підприємств; (ІІ) управління грошима клієнта, його цінними паперами та іншим майном; (ІІІ) відкриття або управління банківськими, ощадними рахунками чи цінними паперами; (ІV) структуризації внесків, необхідних для створення, роботи та управління компаніями; (V) створення, діяльності або управління трастами, компаніями або подібними структурами…».

У більшості європейських країн професійні організації бухгалтерів, аудиторів і податкових консультантів затверджують стандарти або інші нормативні документи, що регламентують умови та порядок проведення ідентифікації клієнта професійним бухгалтером, аудитором та/або податковим консультантом в залежності від типу клієнта, ділових відносин чи укладеної з клієнтом угоди. Законодавчі акти країн у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, здебільшого узгоджені з профільною нормативно-правовою базою, що регулює аудиторську діяльність у цих країнах. Позитивним прикладом у цьому плані є досвід окремих країн СНД, зокрема, Азербайджану, де діяльність аудиторів як учасників національної системи фінансового моніторингу узгоджується з основними положеннями профільного закону, що регулює здійснення в країні аудиторської діяльності.

Відповідно до Закону № 2258-VI Мінфін здійснює регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб-підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, та інших суб’єктів господарювання. Ці повноваження закріплені за Міністерством фінансів у відповідному Указі Президента України. Тому Мінфін як суб’єкт законодавчої ініціативи може внести зміни до Закону 3152-XII, виконавши тим самим вагому інституційну роль у справі приведення профільного законодавства, що регулює аудиторську діяльність в Україні, у відповідність до вимог у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Зважаючи на європейський досвід, значну методологічну допомогу аудиторам та аудиторським фірмам у питаннях здійснення ними обов’язків СПФМ повинна надавати Аудиторська палата України та інші професійні організації аудиторів і бухгалтерів. А Мінфін, на мою думку, при цьому має бути ініціатором у проведенні спільних заходів (нарад, семінарів, засідань, круглих столів) із залученням цих організацій для обговорення проблемних питань діяльності аудиторів як СПФМ та вироблення пропозицій щодо їхнього вирішення.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

26 червня 2012 року






ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ РОЗГЛЯНУТО НА НАУКОВОМУ СЕМІНАРІ

ДННУ «Академія фінансового управління» та економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели спільний науковий семінар. Тема заходу «Ґенеза, еволюція та основні напрями розвитку інституціоналізму».

З вітальним словом до учасників семінару звернулася президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений економіст України Тетяна Іванівна Єфименко. Вона звернула увагу присутніх на актуальність обговорюваної тематики у контексті поєднання теоретичних напрацювань з реальними економічними процесами. «Ми маємо дати відповіді на питання, які ставить життя перед наукою», – наголосила керівник Академії. Особливої гостроти питання набуває у нинішній час, коли на виконання наказу Міністерства фінансів України перед науковцями Академії поставлене завдання пошуку нових рішень в науковому супроводі Національного плану дій на виконання Програми економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», у відповідності до вимог часу.

Декан економічного факультету, завідувач кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Дмитрович Базилевич висловив тезу, що нині економічна теорія перебуває у стані творчого пошуку. Він наголосив, що дискусія з обміну думками на семінарі збагатить кожного з присутніх, і дасть можливість посприяти виробленню нових підходів до поєднання теоретичних і практичних напрацювань.

Тему інституціоналізму та розвитку методології економічної теорії розкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, професор кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Андрійович Чухно. Про економічні парадокси сучасності у розрізі інституціоналізму й політичної економії дискутував доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування» Андрій Андрійович Гриценко.

Кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Олександрович Маслов розповів про становлення, еволюцію та структуру інституціоналізму, а кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Вікторівна Гайдай порушила питання про диференціацію методологічних засад сучасної економічної теорії. Доктор економічних наук, професор, завідувач відділу теорії економіки і фінансів Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Петро Михайлович Леоненко провів паралелі між світовою та національними лініями розвитку інституціоналізму.

У семінарі взяли участь керівники наукових підрозділів ДННУ «Академія фінансового управління», викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ), Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Запорізького класичного університету, науковці ДУ «Інститут економіки і прогнозування».

Науковий семінар поєднали із засіданням вченої ради ДННУ «Академія фінансового управління», де розглянули питання вироблення сучасних правил і підходів до наукового супроводу управління реформами у сфері державних фінансів України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 червня 2012 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16
©2003