МЕДІА-ЦЕНТР 
 
НОВИНИ 
 
АНОНСИ 
 
СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3193620
 
 
   

ПИТАННЯ ПІДТРИМКИ РЕФОРМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ ОБГОВОРИЛИ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Круглий стіл у рамках оцінювання проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» у контексті співробітництва ДННУ «Академія фінансового управління» та Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) відбувся 12 червня 2013 року в Академії фінансового управління.

Президент Академії, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко у вітальному слові закликала німецьку сторону детально окреслити бачення майбутнього співробітництва і на їх підставі вибудувати подальші плани. Директор проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» Німецького товариства з міжнародного співробітництва Крістіан Дьорінг наголосив, що проект працює вже 9 місяців. У його рамках проводяться активні консультації з представниками Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів, Адміністрації Президента, громадськими організаціями.

Він повідомив, що 26 липня відбудуться урядові консультації між Німеччиною та Україною, де планується порушити питання доцільності продовження проекту. У разі, якщо сторони домовляться про продовження співпраці, то проект буде продовжено до березня 2014 року, а потім запроваджено ще один, який триватиме до 2016 року. Водночас Крістіан Дьорінг запевнив, що німецька сторона й надалі надаватиме Україні експертну допомогу, зокрема, переклади німецьких законодавчих та нормативних актів.

Експерт з питань планування у реформуванні бюджетної системи Регіна Бернхард розповіла про наміри щодо продовження діючого проекту та розробки нового, який би втілювався в Україні до 2016 року. Її колега – експерт з питань планування у реформуванні податкової системи Хен-Ю Кох поінформувала про діяльність групи у низці європейських країн – Хорватії, Словенії, Македонії, Сербії, Косово, Греції.

Заступник директора НДФІ з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Л.Г. Ловінська поцікавилася питанням європейського досвіду оподаткування прибутку корпорацій. Провідний науковий співробітник відділу державних фінансів, кандидат економічних наук Р.Л. Балакін порушив проблему непрямого оподаткування та зближення податкового законодавства з європейськими стандартами. Завідувач відділу державних фінансів, доктор економічних наук В.П. Кудряшов наголосив на недостатньому забезпеченні матеріалами моніторингу в сфері державних фінансів в умовах нестабільності.

Директор НДФІ Академії фінансового управління, кандидат економічних наук С.С. Гасанов звернув увагу на необхідність розширення діапазону підходів до управління сферою державних фінансів, зокрема, аналізу діяльності крупних державних корпорацій, соціальної сфери, які мають суттєвий вплив на бюджет. Директор Інституту післядипломної освіти, кандидат економічних наук Я.В. Котляревський висловив побажання активніше співпрацювати в сфері адаптації кращого світового досвіду в сфері функціонування системи наукового супроводження фінансово-бюджетної політики. Перспективи співробітництва він бачить у прийнятних для сучасних службовців формах.

Тетяна Єфименко наголосила на необхідності продовження співпраці з німецькими експертами. Серед можливих напрямів співробітництва вона виділила входження представників Німецького товариства з міжнародного співробітництва до редакційних колегій видань АФУ, спільного видання підручників чи посібників з тематики державних фінансів. Прийнятним є формування на базі Академії фінансового управління аналітичної групи з залучення кращого досвіду реформування та його супроводження у сфері державних фінансів. Це, зокрема, формування бази перекладів інформаційно-аналітичних матеріалів, статистичної бази, підготовка моніторингових та інформаційно-аналітичних зведень щодо стану та ходу розвитку сфери державних фінансів у світі.

Президент Академії висловила міркування щодо доцільності формування спільної навчальної програми тренінгів в Україні та її просування як складової міжнародної технічної допомоги країнам, що співпрацюють з МВФ та Світовим банком регіоні Центральної та Східної Європи, Євразії. Доцільним також є спільне з експертами з Німеччини проведення наукових досліджень щодо можливостей впровадження кращого досвіду в Україні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 червня 2013 року






АКАДЕМІЯ ВСТАНОВЛЮЄ НОВІ НАУКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

12 червня в Києві у Великому конференц-залі Національної академії наук України в рамках міжнародної ініціативи «Пост-глобалізація» за підтримки Центру дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України, відбувся круглий стіл «Епоха після неолібералізму: криза та майбутнє Східної Європи» та панельні дискусії за участю провідних науковців Західної та Східної Європи, які досліджують економічні та соціальні аспекти глобалізації.

За запрошенням Оргкомітету завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н. Любіч О.О. взяв участь у круглому столі. Цей захід є продовженням співпраці Академії з Інститутом глобалізації та соціальних рухів (Москва, РФ), ініційований у квітні 2013 року на міжнародній конференції «Пост-глобалізація. Кінець неолібералізму та відродження соціальної держави».

Серед учасників: Крістоф Агітон (Christophe Aguiton) (соціолог, секретар міжнародного комітету однієї з найбільших і найбільш відомих «антиглобалістських» мереж АТТАК-Франція), Ніколя Буллард (Nicola Bullard) (представниця організації Focus on the global south), Міхал Сутовський (Michal Sutowski) (Krytyca Polityczna, Польща), Гаспар Міклош Тамаш (G. M. Tamás) (філософ, колишній голова партії «Зелені ліві» та директор Інституту філософії Угорської Академії Наук), Васіле Ерну (Vasile Ernu) (письменник, журналіст, координатор CriticAtac.ro, Румунія), Борис Кагарлицкий (Директор Інституту глобалізації та соціальних рухів, Москва, РФ), Борис Малицький (директор Центру дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки Національної Академії Наук України

Науковці обговорили наслідки неоліберальної економічної політики та альтернативи неоліберальній політиці, подискутували про геополітичні виклики однополярному світу з гегемонією США в міжнародній політиці та валютних альтернативах долару у світовій економіці.

Значний інтерес у присутніх викликали доповіді:

- Теорія і практика неолібералізму: Ідеологія фінансового капіталу під виглядом незаперечної істини (к. пол. н., Б. Кагарлицкий);

- Економічна наука в період і після засилля неолібералізму (д.е.н., проф. Б. Малицький);

- Залежність через кредити і торгівлю. Боргова пастка і СОТ: Досвід країн, що розвиваються для Східної Європи (Ніколя Буллард);

- Центр і периферія: від цифрового розриву до інтелектуального виключення (к.е.н., З. Попович);

- Чи є майбутнє в Єдиного Економічного Простору? (М. Ніколаєв, виконавчий директор Інституту прогнозування та урегулювання політичних конфліктів, Москва, РФ);

- Альтернативи неолібералізму. «Commons» (Крістоф Агітон);

- Кінець «фукуямізму», початок Історії. Вектор (Ю. Гуленок, Український фінансово-промисловий концерн «УФПК», перший заступник генерального директора).

Науковці із Франції та Росії підтримали пропозицію найближчим часом відвідати Київ з метою взяти участь у заходах АФУ.

На фото (зліва направо): Борис Кагарлицький, Ніколя Буллард (Nicola Bullard), Крістоф Агітон (Christophe Aguiton), Борис Малицький, Олександр Любіч.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 червня 2013 року






ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АУДИТУ ОБГОВОРИЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «20 років аудиту: досягнення та перспективи розвитку», присвяченій 20-річю ухваленню Закону України «Про аудиторську діяльність». Захід, організований Спілкою аудиторів України за сприяння Аудиторської палати та Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, відбувся 31 травня та 1 червня.

Вітаючи учасників конференції, президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко звернула увагу на те, що аудит якраз є тією сферою діяльності, яка пов’язує бізнес і владу у державному фінансовому контролі. Вона торкнулася теми запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та важливості аудиторських послуг для підвищення інвестиційної привабливості України.

Тетяна Єфименко зазначила, що нині вітчизняні аудитори відомі в Європі, незважаючи на короткий термін існування цієї професії в нашій державі, а також запевнила аудиторську спільноту, що науковці Академії фінансового управління готові підтримати конструктивні новації практиків і надати їм науково-методологічне обгрунтування. Вона висловила переконання, що аудитори України є, насамперед, тими фахівцями, які втілюють реформи у сфері господарської діяльності підприємств.

За вагомий внесок у розвиток аудиторської діяльності в Україні, створення системи незалежного фінансового контролю підприємницької діяльності та з нагоди 20-річчя аудиту в Україні від імені Академії фінансового управління Тетяна Єфименко вручила Почесні грамоти керівництву ВПГО «Спілка аудиторів України» та Аудиторської палати України.

Голова оргкомітету конференції, віце-президент ВПГО «САУ», заступник завідувача Центру впровадження результатів фінансово-економічних досліджень Академії фінансового управління, кандидат економічних наук Вікторія Лісіна у вітальному слові зазначила, що професіонали аудиторської справи чітко розуміють завдання і виклики, що постали перед ними. Аудитори своєю життєвою позицією, прагненням до конструктивного діалогу влади з бізнесом, вимогливим та відповідальним ставленням до професії зможуть довести конкурентоспроможність вітчизняного аудиту із західними компаніями, домогтися зміцнення його авторитету у користувачів аудиторських послуг.

Ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», академік Анатолій Павленко констатував, що впродовж двох десятиріч аудит сформувався як окрема професія, вид бізнесу і наука. Він звернув увагу, що університет став одним з перших, де започатковано ґрунтовні наукові дослідження з проблем аудиторської діяльності; здійснюється викладання низки дисциплін з аудиту, розроблено програми, створено підручники та посібники, що дає змогу готувати висококваліфікованих фахівців у сфері бухгалтерського обліку і аудиту. Ректор побажав учасникам плідної роботи, порозуміння, єдності думок науковців і практиків, конструктивних виважених рішень, які будуть покладені в основу подальшого розвитку професії аудитора в Україні.

З вітальним словом до присутніх звернувся заслужений економіст України, голова Аудиторської палати Іван Нестеренко. Він також розповів про розвиток аудиту в нашій державі за 20 років.

Упродовж двох днів учасники конференції розглянули та обговорили низку питань, пов’язаних з зародженням та становленням аудиту в Україні. Було також висвітлено питання запровадження міжнародного досвіду в аудиторську діяльність, законодавчого забезпечення розвитку професії. Зокрема, наголошувалося на необхідності внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність», оскільки гармонізація законодавства є нагальною потребою на шляху нашої держави до європейської інтеграції. Підкреслювалося також, що нині триває розробка варіантів законопроектів щодо змін за участю громадських організацій аудиторів і в найближчому часі відбудеться публічне обговорення цих документів.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров розкрив тему інституціональних основ високоякісної фінансової звітності, а доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олена Петрик розповіла про місію аудиту на сучасному етапі розвитку економіки України.

Президент Спілки аудиторів України, член Аудиторської палати України, генеральний директор аудиторської фірми «Міжнародна аудиторська група» Наталя Гаєвська розповіла про проект змін до Закону України «Про аудиторську діяльність», які нині готуються до обговорення. Академік Академії економічних наук України, заслужений оцінювач УТО, член Аудиторської палати України, генеральний директор ТОВ АФ "КАУПЕРВУД" Валерій Галасюк говорив про концептуальні основи світової фінансової кризи і погляд на ці події українських аудиторів.

Президент Національної палати незалежних аудиторів Польщі Юзеф Кроль ознайомив присутніх з державним наглядом в Польщі. Про розвиток аудиту в Чехії йшлося у виступі президента Палати аудиторів Чеської Республіки Петера Соботніка. Про досвід Азербайджану у розбудові професії розповів голова Палати аудиторів Азербайджану Вахид Наврузов, Росії – член ради Аудиторської палати Санкт-Петербурга Олена Седавкіна, Румунії – президент Палати фінансових аудиторів, професор Хорія Хеамту.

Загалом учасники ознайомилися більш ніж з 30-ма доповідями, які стосувалися нинішнього стану професії та перспектив її розвитку. Участь у заході взяли більше 200 аудиторів, серед яких – представники професійних громадських організацій бухгалтерів, аудиторів, податкових консультантів, науковці з України та низки зарубіжних країн.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

5 червня 2013 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ НАЛАГОДЖУЄ СПІВПРАЦЮ З УНІВЕРСИТЕТОМ ФЛОРИДИ (UF)

В Академії фінансового управління відбулася зустріч науковців, зокрема директора НДФІ, кандидата економічних наук, доцента С.С. Гасанова, доктора економічних наук О.О. Любіча та кандидата фізико-математичних наук, доцента В.М. Домрачева з професором системотехніки Університету Флориди, доктором філософії Стеном Урясьєв (Stan Uryasev). Сторони обговорили можливі шляхи співпраці ДННУ «Академія фінансового управління» з провідною американською навчально-науковою установою.

В Університеті Флориди щороку навчається майже 50 тисяч студентів. Тут діє 16 коледжів та більше 150 науково-дослідних центрів та інститутів. На 28 факультетах університету працює 4215 викладачів, у тому числі 40 видних вчених. UF має 1375 іноземних студентів бакалаврату, що більше, ніж у будь-якому іншому університеті США.

Університет вважається одним з провідних навчальних закладів США, є членом Асоціації американських університетів, до якої входять 62 державних і приватних установ в Північній Америці. UF незмінно входить до числа кращих університетів країни, посідає дев’яте місце в списку навчальних закладів, у яких корпорації воліють набирати нових співробітників, та друге – у списку журналу SmartMoney, випускники яких отримують найвищу зарплату.

Випускники університету Флориди, яких налічується більш ніж 367 тисяч, працюють в усіх 50 штатах США і в більш ніж 135 країнах, демонструючи глибокі знання та компетенцію. В їх числі – дев’ять колишніх губернаторів Флориди, два лауреати Нобелівської премії, вісім астронавтів НАСА, вісім колишніх послів США, і десятки професійних та аматорських спортсменів.

Професор Стен Урясьєв є також директором Лабораторії з управління ризиками та фінансового інжинірингу (Lab RMFE). Його дослідження та педагогічні інтереси лежать у сфері стохастичної оптимізації, управління ризиками, фінансового інжинірингу та дослідження операцій. Місія Лабораторії RMFE полягає у сприянні проведенню досліджень та програм у галузі управління ризиками, фінансової математики та інженерних досліджень, забезпечення основи для спільних зусиль багатопрофільних груп дослідників UF і промислових партнерів, доступу до впровадження управління ризиками та фінансового програмного забезпечення, що дає змогу поліпшити науково-дослідний потенціал та навчальний процес.

У ході бесіди науковці визначили орієнтовну тематику, яка була б цікавою для спільних досліджень у сфері економіки та фінансів, та домовилися про підготовку Угоди про співпрацю між двома установами.


На знімку: С.С. Гасанов, Стен Урясьєв, О.О. Любіч (зліва направо)

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 травня 2013 року






ДОРОГІ СПІВРОБІТНИКИ, ШАНОВНІ ВЕТЕРАНИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ!



Сердечно вітаю Вас і Ваші родини із всенародним святом – Днем Перемоги!

У цей славний день ми знову повертаємося до 9 травня 1945 року, щоб з глибокою повагою згадати тих, хто виборов нашу свободу в страшному поєдинку з фашистськими загарбниками, хто вклав навіть маленьку частинку в справу Перемоги, адже саме з цього склався потужний і великий подвиг нашої держави.

У цей день ми схиляємося земним поклоном перед тими, хто проніс через лихоліття війни любов до Батьківщини і бажання бачити її багатою та квітучою. Ми у вічному боргу перед Вами, і прагнемо бути гідними Вашого високого подвигу, своїми помислами, прагненнями і добрими справами берегти мир і працювати на підвищення благополуччя України.

Зичу ветеранам і свідкам тих днів довгих років життя, здоров'я і щастя, а їхнім дітям і внукам – гордості за свою країну, за свій народ, а також удачі в усіх світлих починаннях!

Зі святом вас, дорогі визволителі!

Президент Академії фінансового управління
Тетяна Єфименко


Медіа-центр
Академії фінансового управління

7 травня 2013 року






В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РАДИЛИСЯ СТОСОВНО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ НАУКОВИХ КАДРІВ

У ДННУ «Академія фінансового управління» 4 квітня 2013 року відбулася нарада з питань підвищення якості підготовки аспірантів, докторантів. У ній взяли участь керівники підрозділів установи, наукові керівники дисертаційних досліджень, аспіранти та докторанти І-ІV років навчання.

Віце-президент Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Сергій Леонідович Лондар у вступному слові звернув увагу присутніх, що нині особливо актуальним є питання ефективного використання бюджетних коштів, спрямованих на підготовку наукових кадрів. Важливою є також актуальність досліджень, тому необхідне залучення молодих науковців до наукового супроводу першочергових завдань реформування у сфері державних фінансів, визначених Програмою економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження зазначеної Програми, іншими державними програмними документами.

Керівники відділів НДФІ Академії надали короткі звіти про наявність у аспірантів, докторантів останнього року навчання впроваджень у практичну роботу Міністерства фінансів України, інших центральних органів влади. Вони поділилися досвідом залучення аспірантів, докторантів І-ІV років навчання до виконання науково-дослідної тематики наукових відділів, розкрили механізми такої співпраці, спрямованої на виконання заходів, передбачених державними програмними документами у 2013 році. Аспіранти та докторанти заключного року навчання надали звіти про стан завершення дисертаційних досліджень та впровадження наукових результатів у практичну діяльність Міністерства фінансів України.

Віце-президент Академії Сергій Леонідович Лондар поінформував присутніх про польсько-українську міжнародну науково-практичну конференцію на тему «Розвиток державного управління», яка запланована на 8-11 вересня 2013 року. Він надав низку пропозицій щодо залучення аспірантів, докторантів участі в організаційних заходах.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

4 квітня 2013 року






ПРОЕКТИ НАКАЗІВ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ ДООПРАЦЮЮТЬ СПІЛЬНО З НАУКОВЦЯМИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у круглому столі з питань обговорення проектів наказів Міністерства фінансів України, що стосуються фінансової звітності підприємств. Захід відбувся 20 березня 2013 року в Українському союзі промисловців і підприємців і зібрав для дискусії представників ділових кіл, органів державної влади, керівників та головних бухгалтерів підприємств різних форм власності, науковців.

Начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров представив документи, розроблені як додаток до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку задля приведення фінансової звітності вітчизняних підприємств до міжнародної практики. Це проекти наказів «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємств», «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» та «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

Заступник директора науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська роз’яснила присутнім суть окремих положень запропонованих проектів документів. При цьому вона висловила переконання, що за допомогою нормативно-правової бази бухгалтерського обліку не можна виправити прогалини у законодавстві, яке регулює господарську діяльність в Україні.

Голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз запропонувала переглянути норми чинних положень стандартів бухгалтерського обліку в тій частині, що стосуються визначення та обліку фінансових інструментів й оборотних активів. Водночас від імені УСПП вона висловила вдячність Міністерству фінансів України, науковим колам за діалог з бізнесом, можливість спільно обговорити важливі для бухгалтерської спільноти документи та зробити відповідні висновки. «Сподіваємося на продовження такої ж конструктивної співпраці й надалі», – додала вона.

Учасники круглого столу детально проаналізували кожен з документів, виокремивши питання, які стосувалися неоднозначних трактувань деяких моментів, нечіткого визначення. Підтримавши документи в цілому, зауваження та пропозиції вирішили упорядкувати та відобразити у підсумковому документі, який підготують за результатами обговорення.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 березня 2013 року






АУДИТОРИ ОБГОВОРИЛИ ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ

В Академії фінансового управління 14 березня 2013 року відбувся круглий стіл з обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу. До участі в ньому запросили представників провідних вітчизняних та іноземних аудиторських компаній, Спілки аудиторів України, спеціалістів Міністерства фінансів України, науковців.

Звертаючись з вітальним словом до учасників круглого столу, керівник групи розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць», заступник директора НДФІ з наукової роботи Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська наголосила на важливості обговорення законопроекту в колі аудиторів. Вона нагадала, що в 2010 році, коли велася робота над ІІІ розділом Податкового кодексу України, багато опонентів говорили про те, щоб залишити валові доходи і витрати, і нічого не змінювати в цій сфері.

Тоді потрібно було доводити, що правила бухгалтерського обліку варто покласти в основу податкового законодавства. Нині, наголосила вона, такої дискусії немає, оскільки всі розуміють, що запропоновані зміни – це великий крок у сфері реформування податкового законодавства, який базується на кращій світовій практиці. «Ми сьогодні повинні знайти кращий варіант, як, користуючись методологією бух обліку, оптимально визначити об’єкт оподаткування прибутку», – резюмувала Людмила Ловінська.

Віце-президент Спілки аудиторів України Михайло Крапивко схвально розцінив перехід на обчислення податку від бази фінансової звітності. Він наголосив, що це корисно з точки зору гармонізації бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності, і висловив переконання, що така конструкція може допомогти повернути важливість правильного ведення бухобліку і головне – дотримання стандартів. Проте, на його погляд, при впровадженні нового законодавства виникає низка питань. Наприклад, чи потрібно, щоб фінансова звітність, на підставі якої визначається розмір податків, була перевірена аудитом, чи достатньо структурований закон, чи детально пропрацьовано питання термінології. «Я розумію, що закон спочатку писався не для бухгалтерів, а для менеджерів, але якщо ми переходимо на бухгалтерські принципи, то можна все-таки спробувати використовувати професійну мову», – зауважив Михайло Крапивко.

Підтримуючи дискусію, директор аудиторської фірми «Ів Інтербіланц Аудит» Михайло Кондратьєв висловив думку, що згаданий законопроект, скоріше написаний не для менеджерів, а для держави, оскільки він спрямований винятково на збільшення бази оподаткування, що відповідно зменшує втрати бюджету. Закон заміщає методичні рекомендації Міністерства фінансів України щодо застосування податкових різниць, що залишилися на рівні проекту. Він запропонував залишити законодавство таким, яким воно нині є, оскільки, на його думку, воно є достатньо ліберальним, клієнтоорієнтованим і набагато більш бізнес-орієнтованим, ніж в ЄС. «Проблема не в законі, а в адмініструванні», – підсумував Михайло Кондратьєв.

Член Ради ВПГО «Спілка аудиторів України» Тетяна Зацерковна звернула увагу присутніх, що відповідно до положень Податкового кодексу України нові правила починаються з 2013-го року. Проте, на її думку, законопроект, який регулює це питання, «настільки сирий», що вона непокоїться, що до кінця першого кварталу це буде неякісний документ. У цьому випадку вона запропонувала відтермінувати звітність за новим порядком для того, щоб підготувати «якісно новий» документ, за яким би працювали у майбутньому. Вона також поставила питання про те, чи потрібно проводити аудит всієї фінансової звітності. «Якщо так, то тоді ми повинні розуміти, що аудит – це не суцільна перевірка. Наскільки буде відповідальність аудитора за ту фінансову звітність, а якщо потім державні чиновники поставлять солідарну відповідальність аудитора та суб'єкта господарювання за ці показники?» – зауважила Тетяна Зацерковна.

Директор аудиторської фірми «Блискор» Тетяна Шпаковська як аудитор з 20-літнім стажем, висловила готовність увійти в групу з доопрацювання законопроекту, оскільки бачить у ньому деякі недолугі моменти. Вона, зокрема, звернула увагу на податкові різниці за окремими операціями, підкреслила, що дуже багато положень перетягнені зі старого закону. Її колега, директор аудиторської фірми «Аудит-АСК» Олександр Кузуб закликав аудиторську спільноту «говорити однією професійною мовою». «Давайте слово «податкові різниці» розуміти однаково, хоча б за стандартами. Тим більше, що тут все вже згадували міжнародні стандарти. За міжнародними стандартами податкові різниці – різниці між оцінкою за стандартами обліку мінус оцінка за податковим законодавством. І міжнародний стандарт 12-ий, і наш ПСБО 17-ий, вимагають і допускають балансовий метод обліку. Тоді чому б нам в податковому законодавстві не застосовувати підхід, який закладений в самих стандартах?», – запитав він, додавши, що у даному викладі положень документа бухгалтер-професіонал не може зрозуміти, що це не ті бухгалтерські різниці, а введення поняття тимчасових різниць збиває з системи координат. додав, «ідея використовувати прибуток до оподаткування підвищить рейтинг використання бухгалтерського обліку, його ефективність та популяризацію».

Директор з контролю якості аудиторської фірми «УПК-Аудит ЛТД» Олександр Медведєв звернув увагу на складну термінологію документа та підтримав ідею коригування фінансового результату на податкові різниці. Зауважив, що Концепцію змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць потрібно було обговорювати раніше, а зараз слушним є обговорення самого документу проекту Закону. Його позицію підтримала Наталія Василенко з Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, яка також звернула увагу на важкість викладу тексту законопроекту та неоднозначність трактування окремих його статей. Вона запропонувала у деяких випадках спростити формулювання.

Віце-президент Ради незалежних бухгалтерів і аудиторів Олександр Малишкін запропонував провести більш відкрите обговорення цього питання серед бухгалтерської спільноти, хоча б серед професійних бухгалтерських організацій, і почути думку тих, кому доведеться працювати саме з цим механізмом. Він підкреслив, що є й прихильники, і противники такого механізму, а сам зайняв позицію, що потрібно дати вибір платнику податку право обирати, яким способом він обраховує декларацію .

Підсумовуючи результати засідання, Людмила Ловінська пояснила, що закон написаний не для бухгалтерів, а для всіх платників податків, а робота над законопроектом щодо внесення змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу України здійснюється у відповідності до Програми Президента України. Вона запропонувала охочим попрацювати над законопроектом в складі робочої групи з тим, щоб удосконалити та чіткіше виписати окремі його положення.

Учасники круглого столу ухвалили резолюцію, до якої увійшли конкретні пропозиції, обговорені в ході засідання. Зокрема, підтримана пропозиція щодо ідеї визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток через коригування фінансового результату на податкові постійні та тимчасові різниці, щодо удосконалення структури проекту закону з формуванням розділів про загальні підходи, галузеві особливості оподаткування та оподаткування операцій особливого типу. Запропоновано також доопрацювати термінологію, використану в законопроекті, з метою її уніфікації зі стандартами бухгалтерського обліку та нормативно-правовим полем з забезпечення господарської діяльності в Україні.

Підтримана пропозиція про запровадження змін щодо визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток через коригування фінансового результату на податкові постійні та тимчасові різниці, яке слід здійснювати з дотриманням чинних положень Податкового Кодексу України, зокрема, «…зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила…».

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 березня 2013 року






ЗАКОНОПРОЕКТ З ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ ДОПОВНЕНИЙ ПРОПОЗИЦІЯМИ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАНТІВ


Круглий стіл на тему «Нові підходи до розрахунку об’єкту оподаткування податком на прибуток за даними бухгалтерського обліку з розрахунком податкових різниць» за участю фахівців Академії фінансового управління відбувся 13 березня 2013 року. Організатором заходу виступило Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка податкових консультантів України». У роботі круглого столу взяли участь фахівці Міністерства фінансів України, ДПС України, Федерації роботодавців України, всеукраїнських професійних громадських об’єднань, науковці та практикуючі бухгалтери.

Заступник директора науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська наголосила, що необхідність проведення такого заходу обумовлена обговоренням в експертному середовищі проекту змін до положень ІІІ розділу «Податок на прибуток підприємств» Податкового Кодексу України на основі нової концепції визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток за даними фінансової звітності підприємств з розрахунком податкових різниць. Як керівник групи розробників проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» вона ознайомила присутніх з новаціями, викладеними у документі, й запропонувала долучитися до обговорення.

За результатами проведення відкритої дискусії учасники круглого столу ухвалили підсумковий документ. У ньому, зокрема, йдеться про те, що розробка проекту змін до ІІІ розділу ПКУ на основі запропонованої для обговорення концепції відповідає положенням, які були закріплені в резолюціях науково-практичних семінарів «Податкові різниці: економічний зміст, методика визначення», що відбулися за участю широких кіл представників бізнесу у 2012 році в Луцьку, Києві та Полтаві.

Присутні запропонували продовжити доопрацювання законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу. У числі зауважень та пропозицій – доповнити перелік податкових різниць, які зменшують або збільшують прибуток до оподаткування за фінансовою звітністю підприємств, різницями, що є притаманними фінансової звітності, складеної за МСФЗ, передбачити технічну можливість використання нових підходів до визначення оподатковуваного прибутку для платників податку на прибуток, таких, як оператори спільної діяльності без створення юридичної особи, управителі майна, відокремлені підрозділи юридичних осіб, та інші.

Разом із розробкою нових підходів до визначення оподатковуваного прибутку запропоновано провести уточнення чинних норм Податкового кодексу України з метою усунення протиріч. Учасники круглого столу також висловили пропозицію щодо створення робочої групи з доопрацювання законопроекту, з залученням до її складу представників Міністерства фінансів та Міністерства доходів і зборів, а також фахівців від професійної спільноти та від бізнесу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 березня 2013 року






ПРОЕКТ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ ОБГОВОРЕНО З БІЗНЕС-КОЛАМИ

Фахівці Академії фінансового управління спільно зі спеціалістами Міністерства фінансів України та активістами Українського союзу промисловців і підприємців 12 березня 2013 року взяли участь у круглому столі з обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» та Концепції змін до положень ІІІ-го розділу Податкового кодексу. Учасниками дискусії стали майже 70 представників комерційних структур, бізнес-асоціацій, органів державної влади, міністерств та відомств, наукових установ.

Вітаючи учасників круглого стола, віце-президент УСПП Сергій Прохоров підкреслив, що найважливішим моментом зустрічі вважає те, що бізнес може висловити владі свою позицію. Він схвально розцінив ініціативу Міністерства фінансів, яке висловило готовність до діалогу з підприємницьким середовищем. «Ми повинні сформувати єдину позицію, тому бізнес має внести свої виважені та продумані пропозиції й обґрунтувати їх», – резюмував Сергій Прохоров, пообіцявши, що для врахування конструктивних міркувань, їх буде зібрано та узагальнено, щоб у майбутньому на регуляторному рівні створювати сприятливі умови діяльності для бізнесу.

Керівник групи розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць», заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління, доктор економічних наук Людмила Ловінська уточнила, що така модель щодо визначення податку на прибуток та переліку податкових різниць фактично була виписана у 2010 році, коли розробляли ІІІ розділ Податкового кодексу, але не сприйнята на той час. Вона ознайомила присутніх зі світовою практикою та підходами до визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток з використанням показників фінансової звітності.

Заступник директора НДФІ розповіла про два варіанти корегування прибутку за фінансовою звітністю, які існують у світі, підкресливши, що вона особисто є симпатиком обох варіантів. Однак, виходячи з тези, що ми в Україну маємо запозичити краще, а не гірше, вона переконана, що доцільнішим буде запровадження моделі, коли об’єкт оподаткування визначається через корегування фінансового результату на податкові різниці за доходами і витратами. Оскільки в Україні платниками податку на прибуток є не тільки корпорації, для яких у світі при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток ширше застосовується корегування фінансового прибутку на оремо визначені доходи та витрати, а й малий і середній бізнес, то обрали методологію податкових різниць, яка є більш привабливою через простіше адміністрування та більш дешевий варіант визначення податку.

Людмила Ловінська повідомила, що Академія фінансового управління упродовж попереднього року провела серію семінарів по Україні з обговорення механізму податкових різниць та апробацію зазначеного механізму на великих підприємствах. Виявилося, що для кожного конкретного підприємства максимальна кількість податкових різниць буде 4 або 6 із загальної кількості усіх можливих. Серед завдань, які були поставлені перед колективом розробників законопроекту, вона назвала збереження фіскальної складової, щоб не зменшилися доходи бюджету та збереглися ті домовленості, які існують на нинішній день між владою і бізнесом. На її переконання, переважна більшість податкових різниць – це якраз результат домовленості влади і бізнесу.

Менеджер аудиторської компанії BDO LLC Сергій Рогозний подякував розробникам проекту, підкресливши, що пророблена велика робота. Це позитивний поступ щодо оподаткування окремих сфер діяльності та операцій. Проте, як і кожна робота, законопроект потребує корегування. Він запропонував внести зміни до конкретних статей проекту з тим, щоб поліпшити його. Його позицію підтримав Віталій Шеремета з компанії «Делойт енд туш юск», зазначивши, що він, як фахівець, вважає ідею запровадження податкових різниць хорошою. Він звернув увагу присутніх на те, що потрібно також визначитися, за яким стандартом працювати, щоб не було варіацій. «Нині в нас нема податкової консолідації, і це породжує перетікання фінансових ресурсів для цілей оптимізації податкових виплат. Тому, на мій погляд, перед ухваленням цього законопроекту потрібно ухвалити норми про податкову консолідацію», – підкреслив він і запропонував для доопрацювання законопроекту зібрати робочу групу, до якої б увійшли як представники бізнес-середовища, так і органів державної влади, зокрема, Міністерства фінансів.

Ректор Міжнародної академії фінансів та інвестицій Ігор Подолєв загалом позитивно оцінив законопроект, назвавши роботу дуже корисною і такою, що вселяє впевненість. «Ми хочемо не зруйнувати державну систему взаємовідносин з бізнесом, а зробити її більш стимулюючою», – підкреслив виступаючий. Ігор Подолєв також звернув увагу на необхідність розробки структури реалізації цього закону і створення для цієї мети «компанії однодумців», оскільки на шляху впровадження документу завжди є підзаконні акти, які можуть ненавмисно спотворити суть документа. Він також виступив за розробку чіткого визначення постійних і тимчасових податкових різниць, щоб максимально можливо виключити подвійне трактування цих термінів.

Голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз висловила побажання підприємців відтермінувати норми чинної редакції Податкового кодексу України щодо складання звітності за податковими різницями, якщо цього року не буде ухвалено запропонованого законопроекту. Вона висловила велику вдячність за те, що проект обговорюється з підприємцями і вони можуть підключитися до дискусію, щоб висловити свою позицію.

Підсумовуючи дискусію, Людмила Ловінська підкреслила, що дуже рада, що нині ідея наближення податкового законодавства до методологічних засад бухгалтерського обліку нарешті перемогла. Вона звернула увагу на ще один аспект у роботі над законопроектом, зокрема, те, що зміни в Податковому кодексі України тягнуть за собою зміни в іншому законодавстві. Наприклад, потребує суттєвого доопрацювання закон про бухгалтерський облік, про аудиторську діяльність, переклад українською мовою Міжнародних стандартів фінансової звітності та відповідні підзаконні акти.

Учасники круглого стола дійшли згоди, що проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення переліку податкових різниць» потребує доопрацювання. Вони запропонували створити робочу групу, яка б систематизувала пропозиції бізнес-середовища і врахувала їх у подальшій роботі над документом.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 березня 2013 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15
©2003