УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ "НОВІ ФОРМИ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ: СТАНОВЛЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ, РИЗИКИ".

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, д. е. н., професор Т. І. Єфименко, д. е. н., професор Л. Г. Ловінська та к. е. н. А. О. Дробязко – 29 листопада 2017 року взяли участь у першій Міжнародній науково-практичній конференції "Нові форми грошей та фінансових активів: становлення, перспективи, ризики", яка була організована кафедрою банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Одним із співорганізаторів виступила ДННУ «Академія фінансового управління».

На знімку: науковці академії фінансового управління Л. Г. Ловінська, Т. І. Єфименко та А. О. Дробязко

Мета конференції – з’ясування змісту та форм становлення, перспектив і ризиків розвитку криптовалют (економічні, правові, технологічні аспекти).

На знімку: президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко і завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» С. М. Аржевітін

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Криптовалюти: суперечливість тенденцій становлення інформаційно-мережевої економіки:

– загальна природа грошей, історичні та сучасні форми її втілення – тенденції трансформації форм грошей в умовах глобалізації та втоми суспільства від національних ієрархічних напружень;

– перспективи розвитку грошей на шляху до мережевого суспільства – національні гроші та криптовалюта: можливості співіснування;

– криптовалюти як інвестиційно-спекулятивний актив – криптовалюти в контексті перерозподілу глобальної економічної влади;

– фінансово-економічні ризики ринку криптовалют та можливості їх хеджування – криптовалюти та проблема довіри – сфери легального використання криптовалют.

2. Криптовалюти: базові технології та сучасний ландшафт:

– базові технології, що перебувають в основі криптовалют: технологія розподілених реєстрів та криптографія;

– роль технології блокчейн у створенні нового надліквідного фінансового інструменту та формуванні суспільної довіри до нього;

– характеристики найбільш поширених криптовалют;

– ICO як новітній механізм залучення фінансування: сучасний стан і перспективи – перспективи застосування технології розподіленого реєстру у фінансовому секторі;

– суб’єктний склад осіб, котрі здійснюють емісію криптовалют

– біткоїн – прообраз створення глобальних мережевих грошей чи чергова піраміда?

3. Криптовалюти: підходи до регулювання:

– огляд підходів міжнародних фінансових організацій, міжнародних та національних регуляторів до розуміння природи криптовалют;

– потенціал впливу криптовалют на системні фінансові ризики;

– огляд підходів до сфери й аспекти регулювання криптовалют;

– сучасна практика регулювання криптовалют: аналіз зарубіжного досвіду;

– дискусії щодо регулювання обігу і ринку криптовалют в Україні

На знімку: виступ С.М. Аржевітіна з науковою доповіддю

У роботі конференції взяли участь провідні науковці країни й іноземні гості.

Аржевітін Станіслав Михайлович, д. е. н., завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», професор, голова Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАН України, президент Академії фінансового управління;

Гулей Анатолій Іванович, д. е. н., голова правління ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», співголова Вищої експертної ради при Раді Національного банку України (м. Київ);

Джус Михайло Олегович, секретар Громадської колегії Ради Національного банку України (м. Київ);

Прозоров Юрій Володимирович, президент Українського товариства фінансових аналітиків, н. с. відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України (м. Київ);

Ходакевич Сергій Іванович, к. е. н, доцент кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Яременко Олег Леонідович, д. е. н., професор, п. н. с. Інституту економіки та прогнозування НАН України (м. Київ);

Остапишин Тетяна Петрівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Шемет Тетяна Станіславівна, к. е. н., професор, заступник завідувача кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (м. Київ);

Піотр Ярош, доктор, декан Вищої соціально-економічної школи (м. Пшеворськ, Польща);

Ігор Брітченко, доктор габілітований, професор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Павел Мацящик, доктор, ректор Державного вищого професійного інституту ім. проф. Станіслава Тарновського (м. Тарнобжег, Польща);

Преснякова Олена Володимирівна, к. е. н., зав. сектору промислової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі», доцент кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь);

Лученок Олександр Іванович, д. е. н., професор, завідувач відділу макроекономічної і фінансової політики ДНУ «Інститут економіки НАН Білорусі» (Мінськ, Білорусь);

Позняков Віталій Вікторович, к. е. н., доцент, завідувач кафедри банківської справи УО «Білоруський державний економічний університет» (Мінськ, Білорусь).

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся Лук’яненко Дмитро Григорович – ректор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», д. е. н., професор

Змістовні доповіді на тему цифрової економіки представили:

Геєць Валерій Михайлович – д. е. н., професор, академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Єфименко Тетяна Іванівна – д. е. н., професор, член-кореспондент НАНУ, президент ДННУ «Академія фінансового управління»;

Єхануров Юрій Іванович – екс-прем’єр-міністр України, к. е. н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Гриценко Андрій Андрійович, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України;

Бахтарі Емал Аюбович – керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ;

Шаров Олександр Миколайович – д. е. н., професор кафедри банківської справи КНЕУ, головний науковий співробітник відділу економічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень;

Невмержицький Євген Іванович – к. е. н., керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія», старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія»;

Козлов Сергій Олександрович – к. е. н., запрошений професор Київської школи економіки;

Найман Ерік Леонтійович – PhD, керуючий партнер Capital Times;

Міщенко Володимир Іванович – д. е. н., професор кафедри економіки та менеджменту ДВНЗ «Університет банківської справи»

Савлук Михайло Іванович – д. е. н., професор ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»;

Кричевська Тетяна Олександрівна – к. е. н., с. н. с., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

На знімку: виступ Т. І. Єфименко з науковою доповіддю

Тетяна Іванівна Єфименко у своєму виступі наголосила, зокрема, на такому. Сучасні тенденції емісії й обігу криптовалют («віртуальних валют»), а також зміна уявлення про регулюючу роль центральних банків країн та інших органів у нагляді за дотриманням норм у цій сфері, мають істотні відмінності в різних країнах. Хоча, за різними оцінками експертів, капіталізація цього ринку незначна (на рівні 200 млрд дол. США), для України це величезна цифра, і навіть невеликий потік в обігу цього інструменту може створювати значні ризики для стабільності національного ринку. З урахуванням розвитку комп’ютерних мереж пряма заборона обігу «віртуальних валют» навряд чи можлива.

Далі наведемо основні дискусійні питання.

По-перше, нині ні міжнародні фінансові інституції, ні окремі національні регулятори не визначились зі статусом цього активу (товарний актив, фондовий чи платіжний інструмент). Ситуація може ускладнитися з огляду на можливий початок торгів деривативами в міжнародних торговельних системах, базовим активом для яких буде портфель «віртуальних валют».

По-друге, не сформовано єдиних правил бухгалтерського обліку й оподаткування доходів від операційної діяльності з використання «віртуальних валют». Водночас реальні угоди на ринку через нотаріально посвідчені правочини в Україні вже укладаються.

По-третє, дедалі більше регуляторів фінансових ринків країн і керівників провідних інвестиційних фондів розглядають рух «віртуальних валют» крізь призму «фінансової бульбашки» й незаконного обігу грошових коштів при розрахунках за товари, які мають кримінальне походження, між не ідентифікованими учасниками процесу.

Усвідомлюючи ризики, ряд провідних банків ЄС за внутрішніми правилами фінансового моніторингу щодо клієнтів, котрі працюють із «віртуальними валютами», приймають рішення щодо відмови таким суб’єктам господарювання у подальшому обслуговуванні відповідно до принципу «обережності».

Но Бун Йє (Ng Boon Yew), виконавчий голова Асоціації сертифікованих бухгалтерів (Association of Сhartered Certified Accountants, ACCA) вважає, що для професійних бухгалтерів це середовище відкриває багато можливостей, оскільки зазначені процеси дедалі більше пронизують тканину суспільства. Зі зростанням FinTech (фінансових технологій) ми спостерігаємо суттєві трансформації систем та фінансових процесів. FinTech досліджує особливості цього нового середовища, висвітлюючи багато шляхів, якими ця революція відбувається.

Технологія блокчейн та проблема ведення Головної книги бухгалтерського обліку (розподіленої головної книги обліку операцій) має потенціал змінити світ фінансів.

На думку експертів ACCA, нинішнє регулювання національних органів стає перешкодою для розвитку нових технологій. Практики сектору державних регуляторів створюють «вузьку горловину від пляшечки» для нових технологій. Велика кількість компаній, що раніше залучали ресурси на основі блокчейн, потрапляють у законодавчі пастки заднім числом (наприклад, Jumpstart Our Business Startup Act (JOBS) (США, 2012 р.); The UK FCA (Financial Conduct Authority), інноваційний хаб (травень 2016 р.); MAS (Monetary Authority of Singapore), (Сінгапур), яким взято за основу досвід Великобританії (інноваційний хаб)).

Водночас віртуальні валюти несуть певні ризики:

• можливості втрати коштів через крадіжку. "Віртуальні валюти" можуть бути предметом крадіжки, наприклад, унаслідок кібератак на платформах обміну "віртуальних валют" або на інфраструктуру користувача;

• відсутності гарантій. Фонди, що утримуються у "віртуальних валютах", не гарантуються в Україні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки не вважаються банківськими депозитами;

• відсутності широкомасштабної прийнятності. "Віртуальні валюти" не є загальноприйнятими в торгових точках та сервісах. Вони не є ні законним засобом платежу, ні валютою. Отже, підприємці не мають юридичного зобов'язання приймати платежі у "віртуальних валютах", навіть якщо вони це робили раніше;

• ймовірності шахрайства. Деякі з можливих інвестицій у "віртуальних валютах" можуть бути пірамідними схемами, які, через описані вище типами ризику, можуть протягом короткого часу призвести до того, що інвестори втратять свої гроші. Єдиною доступною формою правового захисту є кримінальне розслідування, оскільки жодна з установ із питань захисту прав не має юридичних підстав для допомоги інвесторам;

• можливості шахрайства у зв’язку с тим, що діють у різних юрисдикціях із неоднаковим рівнем захисту інвесторів (це є серйозною проблемою при виконанні вимог);

• значних змін цін (волатильності). Поки що ціни "віртуальних валют" характеризуються високим рівнем нестабільності. Окремі операції в цих валютах можуть серйозно впливати на ціну.

ДННУ «Академія фінансового управління» зацікавлена у проведенні наукових досліджень із зазначених проблем у контексті імплементації Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 у бухгалтерський облік для суб’єктів господарювання та державного управління, як у рамках власних розробок, так і в складі академічного середовища.

З огляду на важливість і актуальність теми її розроблення може відбуватися в межах міжнародного проекту з відповідним фінансуванням.

У жвавому обговоренні взяли участь учасники конференції.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

30 листопада 2017 року