СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
ВІДДІЛИ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
ЦЕНТР РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
ICGFM Organizational Membership 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  3314450
 
 
   

НАБЛИЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ПРАВА ЄС У СФЕРІ АКЦИЗНИХ ПОДАТКІВ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ. ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА В ПОЛІ НАПРУГИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ.

Вчені Академії фінансового управління – д. е. н., професор Алла Соколовська, Світлана Сороко, к. е. н., заслужений економіст України, Любов Козоріз та Ірина Кругляк – взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з електроенергії.

У заході, що відбувався 11–13 липня 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), у рамках проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів України», окрім фахівців ДННУ “Академія фінансового управління” також брали участь фахівці Міністерства та Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України.

Спираючись на попередні семінари, експерти Міністерства фінансів та Федеральної митниці Німеччини Фрідріх Зеєвальд і Денісом Неррінг, продовжили представляти європейських правових норм в сфері оподаткування електроенергії та енергоносіїв і їх відповідна імплементація в національне право відповідно до Директив ЄС, зокрема, звільнення від оподаткування електроенергії з відновлюваних джерел і малих електрогенеруючих установок, розмежування звільнення від оподаткування і податкових пільг відповідно до німецького законодавства, зокрема законів «Про податок на енергоносії» та «Про когенерацію».

У межах цього заходу, експерт Деніс Неррінг детально розкрив тему розбудови когенерації в Німеччині. Окремо, перед розглядом зазначеної тематики, експерт звернув увагу на численні технічні аспекти, пов’язані з особливостями виникнення та відмінності когенераційної енергії від конденсаційної, оскільки, згідно з німецьким законодавством, державна підтримка надається лише енергії, отриманій унаслідок когенерації.

У контексті розгляду вказаної теми було зроблено історичний екскурс щодо законодавчого становлення та розвитку когенерації в Німеччині.

До 1998 року в загальному обсязі виробленої електроенергії частка енергії, отриманої на основі когенерації, становила 11–12 %.

З 1998 по 2000 рік через лібералізацію ринку електроенергії зменшувалися когенераційні потужності, щороку протягом цього періоду виводились із експлуатації когенераційні установки (КУ) на 200 МВт. Законодавці, помітивши таку негативну тенденцію, почали робити певні кроки, щоб виправити ситуацію. Так, із метою захисту працюючих установок із когенерації було прийнято закон «Про захист когенерації». Згідно з ним оператори мережі були зобов'язані забирати електроенергію в загальну мережу й сплачувати виробникові когенерації певну доплату за кожний 1 КВт · год.

У 2002 році було також ухвалено закон «Про розбудову когенерації», мета якого, крім збереження когенераційних потужностей, полягала в їх модернізації, а також захисті клімату й екології довкілля. Порівняно з 1998 роком, який був визнаний базовим (референтним), на 2005 рік мало бути досягнуто сумарне заощадження викидів СО2 в 10 млн тонн, а до 2010 року – на рівні 23 млн тонн.

Одночасно держава сприяла будівництву нових КУ до 2 МВт, за умови що ця електроенергія віддаватиметься в загальну мережу.

У 2009 році до цього закону було внесено зміни, відповідно до яких частка когенерації мала досягати 20–25 % у загальній системі електрогенерації. Крім того, передбачалося сприяння високоефективним установкам когенерації, які можуть заощадити мінімум 10 % первинної енергії, ніж у роздільний спосіб, незважаючи на їхню потужність. Загальна сума такого сприяння визначалася на рівні 750 млн євро.

У 2012 році розмір частки когенерації залишився на такому ж рівні (20–25 % у загальній електрогенерації), але додатково було визначено цільовий показник – 133 ТВт на рік. Також передбачалося сприяння переобладнанню наявних КУ з метою акумулювання тепла та мереж холоду.

Деніс Неррінг пояснив природу забезпечення надмірного державного сприяння на той час, охарактеризувавши цей процес як «бермудський трикутник», оскільки трьома законами (ініціаторами яких стали три відомства) визначались три різні механізми сприяння одному процесові – виробництву електроенергії. Тому в наступній редакції закону 2016 року зміни стосувались визначення державної допомоги, оскільки вона набула ознак суттєвої надмірності. У законі було прописано, що установки когенерації, які працюють на основі відновлюваних джерел електроенергії (ВДЕ), не підпадають під дію цього закону. Таким чином вдалося сповільнити процес надмірної допомоги. Відтепер був вибір: або використання преференції за «зеленим» тарифом, або отримання відшкодування за електроенергію, вироблену за допомогою КУ (когенераційний тариф). Але водночас вони не є взаємовиключними, оскільки передбачено механізм вирахування. Наприклад, із когенераційного тарифу здійснюється відрахування на суму наданого звільнення від податку на електроенергію (кВт · год), який необхідно було би сплатити.

Крім того, експерт розкрив основні види державного сприяння когенерації. Так, згідно із законодавством встановлено, що власник когенераційної установки потужністю більше ніж 100 МВт повинен подбати про реалізацію енергії, не віддаючи її в мережу, але за умови дотримання певних вимог можна віддавати в мережу електроенергію та отримувати за неї когенераційний тариф.

Цей вид сприяння поділяється на дві групи залежно від типу (потужності) установок:

• перша група – до 1 Мвт понад 50 Мвт;

• друга група – понад 1 Мвт до 50 Мвт.

Для цих двох груп існують різні інструменти сприяння: для першої зафіксовано когенераційний тариф, а для другої – виписано визначення рівня сприяння у формі конкурсної основи.

Для першої групи фіксований когенераційний тариф застосовується в разі дотримання таких критеріїв:

• введена в тривалу експлуатацію до 31 грудня 2022 року;

• як енергоносії можна використовувати тільки відходи, біомасу, відпрацьоване тепло, паливні речовини у газоподібній чи рідкій формі (не можна використовувати кам'яне та буре вугілля);

• когенераційна установка повинна мати ознаки високої ефективності;

• слід отримати дозвіл від органу державної влади на експлуатацію КУ.

Розмір фіксованого когенераційного тарифу залежить від того, що далі відбувається з цією енергією та яка електрична потужність КУ (чим більша, тим менший розмір такого тарифу).

Строк сплати когенераційного тарифу гарантується так само як і «зелений» тариф, але до розрахунку береться фактично вироблена КУ електроенергія, замість потенційно можливої і відповідно реалізованої, а саме до 50 кВт – 60 тис. год повної експлуатації, від 50 кВт і більше – 30 тис. год повної експлуатації.

12 липня, експерти привітали аудиторію з набранням чинності Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, після того як 11 липня 2017 року Рада ЄС ухвалила остаточне рішення про укладення зазначеної Угоди від імені Європейського Союзу.

У зв'язку з цим, експерт Фрідріх Зеєвальд неодноразово наголошував на необхідності, вже починаючи з цього моменту (на Україну покладається обов’язок), дотримання норм європейського законодавства шляхом його імплементації та адаптації в українське правове поле.

З огляду на цю подію вже на початку розгляду теми: «Державна допомога в полі напруги національного законодавства в сфері оподаткування енергоносіїв та електроенергії» Фрідріх Зеєвальд зазначив, що Україні необхідно за доволі короткий термін (згідно з Угодою – три роки) здійснити величезну роботу в цьому напрямі, щоб національне законодавство відповідало та узгоджувалось із європейськими нормами.

Одночасно Фрідріх Зеєвальд зосередив увагу на тому, як відбувається перевірка Європейської комісії (ЄК) на предмет правомірності надання державної допомоги. Було наведено процедурний приклад: до Міністерства фінансів Німеччини від ЄК надійшов запит, що у зв’язку з перевіркою правомірності надання державної допомоги з когенерації потрібно надіслати перелік осіб (юридичні/фізичні), котрі мають право на таку підтримку та сума якої становить більше 200 тис. євро на рік. У відповідь Німеччина надіслала електронну таблицю, де цей перелік складався з більше ніж 5000 сторінок. На наступному етапі вибірково було обрано 10–15 підприємств, щодо яких потрібно було надати ЄК повну детальну інформацію, включаючи офіційне листування таких підприємств і контролюючого органу. Після того як ці дані було передано ЄК, їх було ретельно вивчено й зроблено висновки, що в цьому випадку надання державної допомоги з когенерації будо правомірним.

Крім того паном Фрідріхом було представлено модель трирівневого тесту державної допомоги, спрямованого на визначення, чи є державна допомога селективною. Пояснення щодо його функціонування здійснювалося на прикладі звільнення від податку на електроенергію з ВДЕ. Алгоритм має такий вигляд:

1. Визначається референтна система відносин (у цьому випадку – податкове законодавство), в якій буде оцінюватись селективність, для того щоб інтерналізувати ефект з перенесенням витрат на кінцевого споживача. Так виробництво електроенергії, яке забруднює навколишнє середовище (вугільні, газові або атомні електростанції), має бути дорожчим порівняно з ВДЕ.

2. Захід державної допомоги, а саме звільнення від податку на електроенергію з ВДЕ, є селективним «до заперечення цього факту» або «на перший погляд». Окрім того, варто встановити, чи впливає цей захід на торгівлю між країнами – членами ЄС (склалася така ситуація, що через перевиробництво електроенергії в Німеччині доводиться її збувати в Італію, Бельгію, Францію), що безпосередньо негативно впливає на ціну, попит та пропозиції інших країн, що призводить до дисбалансу в торговельних відносинах між країнами-членами. Водночас він має чітко відповідати меті Паризької угоди в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

3. Чи є цей захід виправданим? Використовується аргументація першого пункту. Захід є селективним, він є кращим порівняно із забрудненням навколишнього середовища.

Отже, за результатами триденних курсів слухачі ознайомилися з особливостями державної допомоги у сфері електроенергетики Німеччини, а також детальніше вивчили особливості взаємовідносин між країнами ЄС і наддержавними органами, зокрема розглянули механізми контролю з боку Європейської комісії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

20 липня 2017 року






УЧАСТЬ ПРЕЗИДЕНТА АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ У ПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЇЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ

21 червня 2017 року президент Академії фінансового управління Т. І. Єфименко виступила з доповіддю на презентації проекту Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури України та результатів її експертної оцінки (головувала академік НАН України Е. М. Лібанова), що відбулася в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

У заході взяли участь представники НАН України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, Служби безпеки України.

Доповідь Т. І. Єфименко було присвячено ресурсному забезпеченню критичної інфраструктури (КІ) держави.

Визначено головні умови фінансової безпеки:

• Національний суверенітет, керованість та контроль за виробничими ресурсами.

• Стійкість економіки до зовнішніх та внутрішніх загроз дестабілізації.

• Координація регуляторних реформ, адаптивна спроможність економічних агентів до змін.

• Уникнення інформаційної асиметрії.

• Міждержавне регулювання процесів концентрації та централізації капіталу, діяльності мультинаціональних компаній і фінансових посередників.

• Соціальна справедливість.

Наголошено на потребі в запровадженні публічно-приватного партнерства (ППП), що має забезпечити досягнення таких результатів:

‒ консолідацію капітальних бюджетних видатків у проектах КІ;

‒ зменшення навантаження на бюджет;

‒ поліпшення ефективності системи державної допомоги

‒ створення механізмів залучення ресурсів фінансових інститутів розвитку (державні венчурні та лізингові компанії, інноваційні фонди, фонди і агентства регіонального розвитку тощо) до проектів КІ;

‒ поліпшення умов виходу держави та вітчизняного бізнесу на міжнародні ринки капіталу;

‒ підвищення ефективності використання потенціалу нефінансових інститутів розвитку (технопарки, промислові парки, бізнес-інкубатори, особливі економічні зони, наукові центри, центри трансферу технологій, субконтрактації, розвитку дизайну, енергозбереження та ін.) в інноваційній сфері;

‒ активізацію участі органів місцевого самоврядування у проектах розвитку;

‒ формування нових громадських об’єднань у сфері контролю діяльності державних та місцевих органів влади;

‒ розподіл ризиків між державними і приватними партнерами в межах проектів КІ і ефективніше управління розподіленими ризиками.

Запропоновано інноваційні механізми фінансування критичної інфраструктури держави. Ідеться про реалізацію процедури Плану безпеки операторів, що охоплюватиме:

• ідентифікацію важливих активів;

• аналіз ризиків на підставі сценаріїв загроз, уразливості кожного активу, потенційного впливу тощо.

• ідентифікацію, вибір і встановлення пріоритетів контрзаходів та процедур:

— постійні заходи безпеки, які визначають необхідні інвестиції в безпеку і засоби, які можуть використовуватись у будь-який час;

— технічні заходи (спостереження, контроль доступу до засобів захисту і профілактики);

— організаційні заходи (оповіщення та управління кризовими ситуаціями);

— заходи контролю і перевірки, обмін інформацією, підвищення рівня інформованості та підготовки кадрів;

— безпеку інформаційних систем;

— поетапні заходи безпеки (можуть бути активовані відповідно до різних рівнів ризику і небезпеки).

Доповідь президента Академії викликала велику зацікавленість присутніх науковців, експертів, представників органів державної влади й управління і засвідчила необхідність подальших досліджень фахової спільноти, у тому числі вчених Академії фінансового управління, у зазначеному напрямі з метою протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам, що мають комплексний характер, забезпечення невразливості, незалежності інтересів особистості, суспільства і держави.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 червня 2017 року






РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС: ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці справляння акцизного податку з електроенергії з урахуванням вимог директив ЄС із питань оподаткування та законодавства ЄС у сфері надання державної допомоги. Захід відбувався 30 травня – 1 червня 2017 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Руслан Лазаренко, представник GIZ, привітав учасників семінару, акцентувавши увагу на необхідності приведення норм Податкового кодексу України стосовно справляння акцизного податку у відповідність із не лише з директивами ЄС з питань оподаткування, а й із законодавством Євросоюзу щодо надання державної допомоги (у рамках імплементації нашою країною Угоди про асоціацію з ЄС). Оскільки існують істотні відмінності у вітчизняній і європейській практиці акцизного оподаткування електроенергії, важко переоцінити значимість консультативної підтримки експертів, котрі здійснюють адаптацію національного законодавства Німеччини до гармонізованих та інших норм ЄС у цій сфері.

На знімку: під час семінару

На початку семінару фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Деніс Неррінг (Німеччина) надали відповідь на запит Міністерства фінансів України щодо вимог директив ЄС із маркування тютюнових виробів і застосування акцизних марок для цих підакцизних товарів. Згідно з Директивою Ради 2014/40/ЄС від 03.04.2014, до 20 травня 2019 р. країни Євросоюзу мають виконати нові вимоги до розміщення на пачці сигарет ілюстрацій і написів про шкідливість паління для здоров’я людей (зокрема, ця інформація має охоплювати площу щонайменше 75 % пачки, починаючи з верхнього канту титульного боку, і не повинна закриватися акцизною маркою). Утім, це не означає, що потрібно відмовитися від паперової акцизної марки на користь так званої електронної (як про це заявляють тютюнові компанії, котрі працюють в Україні). Виконати нові вимоги до маркування тютюнових виробів можна, розмістивши паперову акцизну марку на бокових стінках пачки цигарок (марка просто видозміниться – стане вужчою і довшою). Крім того, Німеччина не планує застосовувати електронну акцизну марку, оскільки це унеможливить з’ясування інформації про сплату акцизу без доволі дорогих спеціальних пристроїв для зчитування закодованої інформації.

Перейшовши до розгляду теми семінару, експерти ознайомили присутніх з історією розвитку відновлюваної енергетики в Німеччині та роллю держави у підтримці цієї галузі: розробленням законодавчої бази щодо доступу індивідуальних виробників «зеленої» електроенергії до розподільчих мереж; фінансовим сприянням процесів «озеленення» виробництва електроенергії (зокрема, через надання пільг з акцизного податку і здешевлених кредитів); механізмом розрахунку «зеленого тарифу» (включається до ціни електроенергії) та його виплати власникам електрогенеруючих установок для забезпечення беззбиткового виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Всі заходи державної підтримки є комплексними та спрямованими на досягнення чітко визначеного цільового показника: щонайменше 30 % генерованої в країні електроенергії має бути отримано з відновлюваних джерел.

Водночас, аналізуючи динаміку виробництва «зеленої» електроенергії в Німеччині, починаючи з 90-х років ХХ ст., експерти семінару висловили думку, що розвиток галузі дещо вийшов з-під контролю держави та подальша політика підтримки електрогенерації з відновлюваних джерел має бути більш поміркованою. Надзвичайно позитивним є те, що в Німеччині більше ніж за 20 років обсяги викидів вуглецю скоротилися на 156 млн тонн (для порівняння: у Китаї обсяги таких викидів протягом того самого періоду зросли на 8 трлн тонн). Проте такий успіх Німеччини в вирішенні екологічної проблеми пов'язаний з низкою негативних економічних ефектів і технічних труднощів у розвитку галузі електроенергетики. Зокрема, у сонячну та вітряну погоду відбуваються доволі значне зниження біржових цін на електроенергію через її перевиробництво (за одних із найвищих у Європі тарифів на цей продукт для кінцевих споживачів), а також критичне перенавантаження електромереж. Розробляються навіть технології «знищення» надлишку електроенергії. Однак велика частина німецьких громадян хочуть, незважаючи ні на що, отримувати саме «зелену» електроенергію.

Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Деніс Неррінг розкрили особливості застосування в Німеччині звільнень від сплати акцизного податку щодо виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, які мають або можуть надаватися відповідно до вимог Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 р. Особливе зацікавлення аудиторії викликали питання уникнення надлишкового державного сприяння (при комбінуванні кількох його видів) енергозбереженню загалом і розвиткові «зеленої» електроенергетики зокрема з урахуванням положень законодавства ЄС у сфері надання державної допомоги.

Експерти звернули увагу учасників семінару на статті 107 і 108 Договору про функціонування ЄС, які створюють підґрунтя для інших нормативно-правових актів Євросоюзу стосовно державної допомоги. Важливим є те, що правові норми ЄС у сфері надання державної допомоги, які стають дедалі жорсткішими, мають накладатися на національне законодавство щодо справляння акцизів. Це стосується не лише країн ЄС, а й України (згідно зі статтею 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони). Під час семінару було окреслено засади надання державної допомоги в ЄС (однією з ключових вимог до неї є мінімальне викривлення конкурентних умов), її форми та сфери (галузі) надання, особливості держдопомоги, яка потребує і не потребує погодження з Європейською комісією. В останньому випадку Єврокомісію тільки інформують про застосування держдопомоги (наприклад, у формі податкової пільги) щодо того чи іншого об’єкта. При цьому пільгою з акцизного податку (державною допомогою) вважають лише ту преференцію, щодо якої відповідною директивою ЄС не передбачено обов’язкового звільнення від оподаткування або іншої пільги, а йдеться лише про можливість пільгового оподаткування (у разі, якщо країна вважає це доцільним).

На знімку: під час семінару

Перед Німеччиною й іншими країнами ЄС сьогодні гостро постало питання внесення змін до національного податкового законодавства у зв’язку з необхідністю врахування у ньому нових вимог Євросоюзу у сфері надання державної допомоги. Ці вимоги прописані у Регламенті Ради (ЄС) від 17.06. 2014 № 651/2014 і Керівництві щодо його застосування на 2014–2020 рр. (2014/С200/01). На відміну від попереднього Регламенту (2008 р.), у новому документі встановлено жорсткіші вимоги. Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Деніс Неррінг навели яскравий приклад, що може відбуватися в разі недотримання правових норм ЄС із надання державної допомоги. Уже був прецедент, коли Німеччина зволікала з ухваленням змін до національного законодавства стосовно скасування пільги з акцизу на нафтопродукти для садівництва. Чиновники проігнорували навіть приписи Єврокомісії з цього приводу. В результаті Європейський суд ухвалив рішення про необхідність повернення німецькими садівниками до бюджету величезних обсягів наданих їм пільг з акцизного податку зі штрафними санкціями, розрахованими методом складного процента, за кілька років (попри те, що садівники діяли в межах чинного законодавства Німеччини). Після таких виплат більшість зазначених суб’єктів господарювання збанкрутувала.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

06 червня 2017 року






УЧАСТЬ УЧЕНИХ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В НАРАДІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТА ПРОВІДНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ ФОРМУЛИ РОЗПОДІЛУ БЮДЖЕТНИХ АСИГНУВАНЬ

1 червня 2017 року президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор Т. І. Єфименко та провідні науковці Академії – д. е. н., професор Л. Г. Ловінська, к. е. н. Л. Г. Олейнікова та к. е. н., доцент Н. І. Сушко взяли участь у нараді керівництва Міністерства освіти і науки України, провідних вищих навчальних закладів м. Києва під головуванням Першого заступника Міністра В. В. Ковтунця, присвяченій питанням нових механізмів середньострокового бюджетного планування в галузі освіти й підходів щодо формульного розподілу бюджетних асигнувань між закладами освіти.

Головуючий ознайомив присутніх із чинною методикою формульного розподілу фінансування між навчальними закладами у Польщі.

В обговоренні міжнародної практики розподілу фінансування Латвії, Румунії, Польщі та інших європейських країн брали участь керівники структурних підрозділів Міністерства освіти і науки України, керівництво Академії фінансового управління та вищих навчальних закладів.

Значну увагу було приділено ймовірним ризикам у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в Україні та питанням якісних показників результатів діяльності закладів освіти і науки, що можуть використовуватись як мотивуючий компонент при розподілі фінансування.

Під час обговорення нових підходів до методики розподілу фінансування освітньої галузі Т. І. Єфименко зазначила, що запровадження нової філософії розрахунків має відбуватися еволюційним шляхом. Напрацювання мають ґрунтуватися на відповідній статистичній базі, що дасть змогу забезпечити транспарентність розрахунків, зрівняння варіативних результатів та вибір оптимального рішення стосовно розподілу фінансування. Крім того, запропоновано базові обсяги витрат закладати в Бюджетну резолюцію у відсотках до показників ВВП країни, оскільки абсолютні обсяги фінансування можуть бути непорівнюваними щодо їхньої спроможності забезпечення діяльності установ.

Присутні дійшли консенсусу в питанні необхідності розроблення відповідної статистичної бази показників для здійснення пілотних обрахунків розподілу фінансування та визначення формули розподілу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

01 червня 2017 року






ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ "ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕФОРМ В УМОВАХ КРИЗИ"

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор Т. І. Єфименко взяла участь у круглому столі "Ефективність реформ в умовах кризи", який відбувся 26 травня 2017 року за участю народних депутатів, урядовців, профільних Комітетів Верховної Ради України, провідних економістів та спеціально запрошеного гостя Вернона Сміта – основоположника експериментальної економіки, лауреата Нобелівської премії з економіки 2002 року, президента Міжнародного фонду експериментальних економічних досліджень.

У рамках загальної дискусії було обговорено питання "Change Management" у контексті 500-ліття протестантської Реформації у Європі та уроків для України на шляху власних реформ. Крім загальнотеоретичних питань реалізації потенціалу протестантизму, співвідношення політично-економічної доцільності та біхевіоріальних проявів у стратегічному менеджменті держави в умовах фінансіалізації та ін., представники Комітетів Верховної Ради України здебільшого ставили питання щодо шляхів податкового реформування, антикризового управління в умовах нової економічної реальності, підвищення ефективності взаємовідносин з МВФ.

Вернон Сміт наголосив, що під час збройного конфлікту реформи можна та потрібно проводити й закликав українських чиновників не зупинятися на шляху їх упровадження.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 травня 2017 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНА І ЛИТВА: ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА БІЗНЕС-МОЖЛИВОСТІ»

20 квітня президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко та завідувач Центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії Світлана Сороко взяли участь у Конференції «Україна і Литва: інвестиційні та бізнес-можливості», співорганізаторами якої виступили Український союз промисловців і підприємців, Торгово-промислова палата України, Посольство Литовської Республіки в Україні тощо.

На пленарній частині заходу було висвітлено стан, перспективи та пріоритетні напрями українсько-литовського економічного та інвестиційного співробітництва, умови, переваги й проблемні питання ведення бізнесу в Україні та Литві.

Також у рамках конференції працювали три українсько-литовські робочі групи за такою тематикою:

• Співробітництво у сфері інформаційних технологій.

• Передача литовського досвіду у сфері енергоефективності та охорони навколишнього середовища.

• Стимулювання інвестицій та бізнесу в Україні та Литві.

На конференції було порушено питання, вельми актуальні в умовах реформ, що відбуваються в нашій країні, адже після розпаду колишнього СРСР Литва разом із двома іншими країнами Балтії взяла курс на швидку та радикальну євроінтеграцію і наразі є повноправним членом Європейського Союзу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 квітня 2017 року






ПІДПИСАНО МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ НАЦІОНАЛЬНОЮ АКАДЕМІЄЮ НАУК УКРАЇНИ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКОЮ ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ»

19 квітня 2017 року на засіданні Президії НАН України відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між Національною академією наук України та Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців»(УСПП). Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко взяла участь у підписанні Меморандуму з боку УСПП.

У вступному слові президент НАН України академік Б. Є. Патона зазначив, що, підписання Меморандуму має сприяти активнішому впровадженню вітчизняних наукових розробок у промисловість України.

За словами президента УСПП А. К. Кінаха, складний стан реального сектору національної економіки потребує більш системної та тісної взаємодії бізнесу з концентрованим інтелектом, досвідом, професіоналізмом, що наявний в Національній академії наук України. На думку відомого громадського діяча, час припинити деструктивні процеси в промисловості, переорієнтувати підприємства, компанії на виробництво продукції з високою доданою вартістю, що неможливо без участі передової науки.

Метою підписання Меморандуму є налагодження довгострокового взаємовигідного співробітництва задля всебічного сприяння розвиткові підприємництва, налагодження партнерських відносин між владою, бізнесом і експертною громадськістю, поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 квітня 2017 року






НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІДЗНАЧЕНІ ПРЕМІЄЮ НАН УКРАЇНИ ІМЕНІ М. І. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

З метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи та відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки й економіки України, Національна академія наук України присуджує премії імені видатних учених України на підставі проведених у відповідних відділеннях НАН України конкурсів.

Премія імені М. І. Туган-Барановського присуджується на підставі рішення Відділення економіки НАН України за видатні наукові роботи в галузі економіки.

На своєму засіданні 8 лютого 2017 року Президія Національної академії наук України присудила премію імені М. І. Туган-Барановського президенту Академії фінансового управління, члену-кореспонденту НАН України ТЕТЯНІ ІВАНІВНІ ЄФИМЕНКО, члену-кореспонденту НААН України ВАЛЕРІЮ МИКОЛАЙОВИЧУ ЖУКУ та заступнику директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії, доктору економічних наук ЛЮДМИЛІ ГЕННАДІЇВНІ ЛОВІНСЬКІЙ за цикл праць з обліку та фінансової звітності як інформаційної основи антикризового управління в умовах глобалізації.

Урочисте вручення дипломів лауреатів премії імені М. І. Туган-Барановського відбулося 13 квітня 2017 року на загальних зборах Національної академії наук України.

На засіданні Вченої ради 14 квітня 2017 року колектив Академії фінансового управління щиро привітав Тетяну Іванівну Єфименко та Людмилу Геннадіївну Ловінську з високою нагородою Національної академії наук.

На знімку (зліва направо): президент Академії, член-кореспондент НАН України Т. І. Єфименко, директор Науково-дослідного фінансового інституту Академії, професор С. С. Гасанов, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії, доктор економічних наук Л. Г. Ловінська

На знімках: завідувач відділення глобальної економіки і міжнародних фінансів, академік НАН України О. Г. Білорус, Почесний директор НДФІ Академії, професор Г. О. П’ятаченко, члени Вченої ради.

На знімках: члени Вченої ради Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління»

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 квітня 2017 року






ПРЕЗИДЕНТ ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ЗВІТНІЙ СЕСІЇ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», член-кореспондент НАН України Тетяна Єфименко та заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного фінансового інституту Академії, д. е. н., професор Людмила Ловінська взяли участь у звітній сесії Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було представлено отримані минулого року результати діяльності наукових установ НАН України, визначено найвагоміші досягнення в галузі фундаментальних і прикладних досліджень, проаналізовано проблеми звітного періоду й окреслено основні напрями подальшої роботи.

Участь у зібранні взяли члени і наукові працівники НАН України, представники органів державної влади, наукової громадськості та засобів масової інформації.

За результатами обговорення ухвалено постанову Загальних зборів НАН України, якою затверджено Звіт про діяльність Академії та визначено її основні завдання на наступний період.

Під час урочистого заходу було вручено Диплом Президії Національної академії наук України про присудження премії імені М. І. Тугана-Барановського за цикл праць з обліку та фінансової звітності як інформаційної основи антикризового управління в умовах глобалізації членові-кореспонденту НАН України Тетяні Єфименко, членові-кореспонденту НААН України Валерію Жуку та докторові економічних наук Людмілі Ловінській.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 квітня 2017 року






ПРЕЗИДЕНТ ДЕРЖАВНОЇ-НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ УСТАНОВИ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ ВІДДІЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ НАН УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», член-кореспондент НАН України Тетяна Єфименко взяла участь в обговореннях у Загальних зборах Відділення економіки НАН України.

Академік НАН України Елла Лібанова виступила на зборах із доповіддю «Про підсумки наукової діяльності установ Відділення економіки НАН України у 2016 р. та подальші перспективи розвитку досліджень і розробок».

У науковій доповіді академіка НАН України Валерія Гейця, присвяченій результатам діяльності Державної установи “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України”, було визначено найвагоміші досягнення в галузі фундаментальних і прикладних досліджень й висвітлено стратегію розвитку наукових досліджень Інституту.

Велику зацікавленість у присутніх викликала наукова доповідь члена-кореспондента НАН України Миколи Кизима «Промислова політика в умовах децентралізації в Україні». Під час її обговорення провідні вчені-економісти України висловили чимало слушних думок, які мають стати у пригоді під час економічних реформ у контексті децентралізації та євроінтеграції, що відбуваються нині.

Член-кореспондент НАН України Тетяна Єфименко запропонувала додати до загальної доповіді аналіз проблем регіональної консолідації ланцюжків цінності на основі інститутів розвитку та виступила з повідомленням про наукові напрацювання Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» з питань:

• інноваційно-інвестиційної привабливості регіонів;

• відтворення основних складових регіонального економічного потенціалу;

• стратегічних позицій промисловості в глобальній конкуренції;

• аналізу розподілу регіонів України за співвідношенням між приростом капітальних інвестицій та приростом валового регіонального продукту у 2003–2016 рр.;

• пропозицій, щодо матриці оцінювання надходжень до бюджету об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 квітня 2017 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17
©2003